(зі змінами та доповненнями, останні з яких унесені законами України
від 27 березня 2014 року № 1169-VII,
від 13 травня 2014 року № 1253-VII,
від 13 травня 2014 року № 1255-VII,
від 20 травня 2014 року № 1275-VII,
від 16 вересня 2014 року № 1682-VII,
від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII,
від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (зміни, внесені Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, вводяться в дію з 26 квітня 2015 року),
від 28 грудня 2014 року № 77-VIII,
від 15 січня 2015 року № 116-VIII,
від 15 січня 2015 року № 120-VIII,
від 12 лютого 2015 року № 191-VIII,
від 5 березня 2015 року № 238-VIII,
від 18 березня 2015 року № 259-VIII,
від 7 квітня 2015 року № 289-VIII,
від 9 квітня 2015 року № 315-VIII,
від 14 травня 2015 року № 426-VIII,
від 14 травня 2015 року № 433-VIII,
від 16 липня 2015 року № 630-VIII,
від 3 листопада 2015 року № 734-VIII,
від 12 листопада 2015 року № 785-VIII,
від 12 листопада 2015 року № 801-VIII,
від 23 грудня 2015 року № 901-VIII,
від 24 грудня 2015 року № 911-VIII,
від 28 січня 2016 року № 955-VIII,
від 17 травня 2016 року № 1366-VIII,
від 17 травня 2016 року № 1367-VIII,
від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (зміни, внесені Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, в частині положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, вводяться в дію з 5 січня 2017 року),
від 6 грудня 2016 року № 1769-VIII,
від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII,
від 22 березня 2017 року № 1971-VIII,
від 6 квітня 2017 року № 2005-VIII,
від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (зміни, внесені пунктом 1 параграфа 1 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, вводяться в дію через 30 днів із дня опублікування Державною судовою адміністрацією України повідомлення про початок функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у газеті «Голос України»),
від 16 листопада 2017 року № 2211-VIII,
від 19 грудня 2017 року № 2249-VIII,
від 22 травня 2018 року № 2443-VIII,
від 18 вересня 2018 року № 2542-VIII,
від 30 травня 2019 року № 2728-VIII,
від 19 вересня 2019 року № 113-IX,
від 17 жовтня 2019 року № 198-IX,
від 31 жовтня 2019 року № 263-IX,
від 5 грудня 2019 року № 341-IX,
від 12 грудня 2019 року № 378-IX,
від 14 січня 2020 року № 440-IX,
від 4 березня 2020 року № 524-IX,
від 17 березня 2020 року № 530-IX,
від 30 березня 2020 року № 540-IX,
від 30 вересня 2020 року № 931-IX (який вводиться в дію з 25 січня 2021 року),
від 3 грудня 2020 року № 1053-IX (який вводиться в дію з 30 червня 2021 року),
від 28 січня 2021 року № 1150-IX,
від 4 лютого 2021 року № 1213-IX,
від 5 лютого 2021 року № 1217-IX,
від 4 березня 2021 року № 1320-IX,
від 30 березня 2021 року № 1357-IX,
від 15 квітня 2021 року № 1401-IX,
від 14 липня 2021 року № 1643-IX,
від 15 липня 2021 року № 1667-IX)
Увага!
Через 30 днів із дня опублікування Державною судовою адміністрацією України повідомлення про початок функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у газеті «Голос України» до цього Кодексу будуть внесені зміни, передбачені пунктом 1 § 1 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Зміни до статті 431, передбачені підпунктом «а» підпункту 1 пункту 3 розділу ІІ Закону України від 14 січня 2020 року № 440-IX, не внесено у зв’язку з некоректністю вказівок до змін.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 положенню частини першої статті 233 цього Кодексу дано офіційне тлумачення.
Рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 положенню частини другої статті 233 цього Кодексу дано офіційне тлумачення.
Рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 положенню частини другої статті 233 цього Кодексу дано офіційне тлумачення.
Рішенням Конституційного Суду України від 4 вересня 2019 року № 6-р(II)/2019 положення частини третьої статті 40 цього Кодексу визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними).
Рішенням Конституційного Суду України від 15 липня 2021 року № 2-р/2021 частину шосту статті 96 цього Кодексу визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною).
Установлено, що норми і положення окремих статей цього Кодексу застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 8 липня 2010 року № 2456-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII.
Установлено, що норми і положення окремих статей цього Кодексу застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України, згідно із Законом України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII.
У тексті Кодексу слова «інвалід» та «дитина-інвалід» в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами «особа з інвалідністю» та «дитина з інвалідністю» у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 19 грудня 2017 року № 2249-VIII.
Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.
