Запитували — відповідаємо: трудові відносини, оплата праці та звітність

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

Визначення стажу

Чи зараховують період перебування працівниці у відпустці для догляду до 3 років до:

• стажу роботи що дає право на щорічну відпустку;

• страхового стажу для оплати лікарняних?

Період перебування працівниці у відпустці для догляду до 3 років згідно з ч. 2 ст. 181 КЗпП зараховують до: загального стажу роботи, безперервного стажу роботи, стажу роботи за фахом.

Крім того, такий період зараховують до:

1) страхового стажу для оплати лікарняних (абз. 2 ч. 1 ст. 21 Закону про соцстрахування);

2) страхового стажу для призначення пенсії (п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону про пенсійне страхування).

Водночас період такої відпустки не враховують при визначенні стажу роботи, що надає право на щорічну (основну, додаткову) відпустку (п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки)

Вихователь закладу дошкільної освіти має стаж роботи більше 5 років на посаді «помічник вихователя». Чи зараховується робота на цій посаді до педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років?

Відповідно п. 2 Порядку № 78 до стажу педагогічної роботи зараховується час роботи на посадах, передбачених Переліком № 963.

Цей Перелік містить вичерпний список посад, що належать до педагогічних.

Так, наприклад, посада вихователя належить до педагогічних працівників (абз. 3 цього Переліку), а ось такої посади, як «помічник вихователя», у вищезазначеному Переліку немає.

Тому до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років (педагогічного стажу) не зараховується робота на посаді помічника вихователя

Чи зараховується час перебування посадової особи ОМС у відпустці для догляду за дитиною до 3 років до стажу, який дає право на виплату надбавки за вислугу років?

Посадові особи ОМС мають право на надбавку за вислугу років. Умови її виплати та розміри визначено п.п. 4 п. 3 постанови № 268.

«Вислужну» надбавку виплачують у відсотках до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг і залежно від стажу служби в ОМС.

Відповідно до ст. 22 Закону про службу в ОМС до стажу служби в ОМС зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу держслужби.

Тобто фактично виходить, що нормативно-правова база щодо визначення «надбавочного» стажу посадових осіб ОМС аналогічна із тією, що стосується держслужбовців.

Стаж держслужби обчислюється відповідно до ст. 46 Закону про держслужбу та Порядку № 229.

Так, згідно із п. 4 Порядку № 229 до стажу держслужби зараховується, зокрема, час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

До того ж фахівці Нацдержслужби у листі від 10.08.2017 р. № 7031/13-17 зазначили, що положення Закону № 2493 не передбачають прийняття окремого порядку щодо обчислення стажу служби в ОМС.

Таким чином, період відпустки для догляду за дитиною до 3 років зараховується до стажу, що надає право на встановлення надбавки за вислугу років посадовим особам ОМС

Звільнення працівників

Працівника — зовнішнього сумісника звільняють у зв’язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Чи виплачувати йому при звільнення вихідну допомогу?

Робота на умовах неповного робочого часу (до якої належить і робота за сумісництвом) не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ст. 56 КЗпП).

Тому якщо із сумісником трудовий договір розривають за підставами, перерахованими в ст. 44 К3пП, то йому виплачують вихідну допомогу* в загальному порядку

* Детальніше про виплату вихідної допомоги читайте у статті «Вихідна допомога при звільненні: визначаємо умови, розмір і порядок виплати» в журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 14, с. 18.

Працівник бюджетної установи у вересні 2020 року написав заяву з проханням звільнити його за власним бажанням, не зазначивши конкретної дати звільнення.

Як рахувати двотижневий строк попередження роботодавця, якщо не зазначена дата звільнення? І що робити, якщо працівник перед звільненням пішов у відпустку?

Право працівника розірвати трудові відносини за власним бажанням закріплено у ст. 38 КЗпП. Якщо працівник звільняється без пояснення причин, то він зобов’язаний письмово попередити про це роботодавця за 2 тижні до бажаної дати звільнення шляхом подання заяви.

Враховуйте: відлік двотижневого строку починають обчислювати не з дати, зазначеної в заяві, а з фактичної дати попередження роботодавця.

День попередження. Днем попередження вважається:

• день реєстрації заяви про звільнення відповідальним працівником роботодавця, наприклад, працівником відділу кадрів (служби персоналу) — якщо заява подавалася працівником особисто;

• день отримання відповідальним працівником роботодавця рекомендованого листа під підпис — якщо заява на звільнення направлена поштою.

Приклад. Працівник не зазначив у заяві дату звільнення. День реєстрації заяви про звільнення — 09.09.2020 р. (середа).

У такому разі двотижневий строк із дня попередження минає в середу за 2 тижні — 23.09.2020 р. Ця дата і є датою звільнення* працівника (останнім днем його роботи).

Перед звільненням — відпустка. Зауважимо, що за бажанням працівника, який звільняється, йому має бути надана невикористана відпустка з подальшим звільненням.

У цьому разі днем звільнення буде останній день відпустки. Навіть якщо цей день настане після закінчення двотижневого строку попередження про звільнення (ст. 3 Закону про відпустки)

* Детальніше про підстави та умови звільнення працівників читайте в статті «Звільнення з роботи: як вигідніше для працівника?» в журналі «Оплата праці», 2020, № 4/1, с. 18.

Працівниця бюджетної установи перебуває у відпустці для догляду за другою дитиною до трьох років. Старшій дитині — 10 років. Не виходячи на роботу із цієї відпустки, жінка звільняється у зв’язку з переведенням до іншої установи.

Чи потрібно їй при звільненні виплачувати компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки на дітей?

Згідно зі ст. 19 Закону про відпустки і ст. 182¹ КЗпП соціальна додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів надається, зокрема, працюючій жінці, що має двох або більше за дітей віком до 15 років.

Тобто для отримання права на «дитячу» відпустку* працівниці недостатньо лише мати двох дітей віком до 15 років. Вона повинна працювати (виконувати свої трудові обов’язки).

У запитанні, що розглядається, йдеться про те, що після народження другої дитини жінка перебувала у «доглядовій» відпустці і не працювала.

Отже, право на відпустку на дітей у неї не виникло, тобто й компенсувати нічого.

Водночас якщо в поточному календарному році після переведення до іншої установи ця жінка вийде на роботу (у тому числі й на умовах неповного робочого часу), то в неї виникне право на додаткову відпустку на дітей за такий рік.

Отже, вона зможе скористатися «дитячою» відпусткою в нового роботодавця. Проте для реалізації такого права працівниці потрібно буде отримати відповідну довідку у вашій установі (тобто у тій, з якої вона звільняється)

* Про те, чи можна перераховувати невикористану «дитячу» відпустку на рахунок іншого роботодавця, ви дізнаєтесь із консультації фахівця Держпраці у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 26, с. 19.

Надання та оформлення відпусток

Карантин продовжено до 31 жовтня. Як бути з «карантинною» відпусткою за свій рахунок? Чи переписувати працівникам заяви?

Зауважимо, що надання працівникам неоплачуваної «карантинної» відпустки прив’язано до періоду дії карантину. У зв’язку з тим, що Кабмін продовжив дію карантину на всій території України до 31 жовтня*, відповідно й тривалість такої відпустки теж можна продовжити.

Отже, усе залежить від того, що зазначив працівник у заяві про надання неоплачуваної відпустки, а роботодавець, відповідно, у наказі про надання такої відпустки.

Так, наприклад, якщо в заяві та наказі зазначена постанова № 641, то, на нашу думку, нічого перероблювати не треба. Ця постанова є наразі чинною і саме до неї були внесені зміни щодо продовження карантину до 31 жовтня.

Якщо ж заява та наказ оформлені з посиланням на конкретну постанову КМУ (див. роз’яснення Держпраці за посиланням: kr.dsp.gov.ua/index.php/5392-vi20-08-10), за якою вводиться карантин (наприклад, постанова № 392), то необхідно отримати від працівника нову заяву про надання відпустки без збереження зарплати. У свою чергу, це означає, що потрібна не тільки заява від працівника, але й згода роботодавця на надання такої відпустки

* Детальніше про продовження «карантинної» відпустки читайте у журналі «Оплата праці», 2020, № 17, с. 24.

Чи може працівник протягом місяця оформити декілька відпусток без збереження зарплати (за однією підставою) лише на робочі дні (без врахування вихідних днів)?

На думку Мінсоцполітики, викладену в листі від 03.02.2012 р. № 31/13/133-12, чинне законодавство не передбачає можливість поділу неоплачуваних відпусток на частини. Проте ми з таким висновком не згодні.

Дійсно, трудове законодавство не містить приписів про поділ на частини відпустки за свій рахунок. Водночас не передбачено й заборони щодо такого поділу.

Отже, відпустку без збереження зарплати може бути розподілено на частини.

Тому працівник протягом одного місяця може оформити декілька відпусток без збереження зарплати лише на робочі дні (без врахування вихідних днів). Наприклад, написати заяву про надання відпустки без збереження зарплати на період з 21.09.2020 р. по 25.09.2020 р., а потім з 28.09.2020 р. по 30.09.2020 р.

ОПЛАТА ПРАЦІ

Лікарняні

Працівник з 25.08.2020 р. по 03.09.2020 р. перебував у щорічній відпустці (10 к. дн.) і сума нарахованих йому відпускних за цей період склала 1640,60 грн. За період з 04.09.2020 р. по 14.09.2020 р. він надав лікарняний лист. Загальний страховий стаж — 6 років і 4 місяці. Також у травні-червні 2020 року працівник перебував у відпустці без збереження зарплати у зв’язку з карантином 61 к. дн. Як правильно розрахувати суму лікарняних?

У цій ситуації слід враховувати таке правило: суми відпускних, незалежно від того, в якому місяці вони були нараховані, при розрахунку лікарняних відносимо до місяців, за які вони нараховані.Тому суму відпускних треба розподілити пропорційно місяцям нарахування. Адже для розрахунку середньої зарплати враховується тільки сума відпускних, яка припадає на серпень 2020 року. Відпускні, що припадають на вересень, до розрахунку лікарняних потрапити не повинні.

У запитанні, що розглядається, розрахунковим періодом для оплати лікарняного є вересень 2019 року — серпень 2020 року.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді становить:

366 - 61 = 305 к. дн.

Зауважимо що із розрахункового періоду виключається період неоплачуваної відпустки.

Припустимо, що сума зарплати, з якої сплачувався ЄСВ, за розрахунковий період становить 54678,23 грн.

Але до цієї суми входять і вересневі (перехідні) відпускні у розмірі:

(1640,60 : 10) х 3 = 492,18 грн.

Тому при розрахунку середньоденного заробітку зазначену суму необхідно відняти від загальної суми нарахованої зарплати:

54678,23 - 492,18 = 54186,05 (грн).

Таким чином, середньоденна зарплата становить:

54186,05 : 305 = 177,66 грн.

Середньоденна зарплата з урахуванням відсотка оплати лікарняного дорівнює:

177,66 х 70 % = 124,36 грн,

де 70 % — відсоток середньої зарплати застрахованої особи залежно від загального страхового стажу* (6 років і 4 місяці).

Сума оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності:

124,36 х 5 = 621,80 грн.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів ФСС:

124,36 х 6 = 746,16 грн

* Як визначити страховий стаж для лікарняних, читайте у журналі «Оплата праці», 2020, № 16, с. 12.

Як відобразити у заяві-розрахунку суму лікарняних внутрішнього сумісника?

Працівнику, який працює за сумісництвом, дні тимчасової непрацездатності підлягають оплаті як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (ч. 1 ст. 30 Закону про соцстрахування). Тобто окремо за кожним трудовим договором. При цьому не має значення, сумісник внутрішній чи зовнішній. (див. лист ФСС від 17.01.2017 р. № 5.2-28-65).

У додатку 1.1 до заяви-розрахунку на такого працівника заповнюють два рядки. При цьому в графі 6 у відповідному рядку зазначайте:

«1» — за основним місцем роботи;

«2» — за сумісництвом.

Інформація про ідентифікацію особи, дані листка непрацездатності, причина хвороби, інформація про стаж у обох рядках будуть однаковими

Оплата періоду відрядження

Працівника бюджетної установи (оплата праці за ЄТС) направили у відрядження з 7 по 11 вересня 2020 року. Його оклад становив: до 01.09.2020 р. — 4772 грн, після 01.09.2020 р. — 5051 грн. Надбавок, доплат і премій немає. Як розрахувати оплату за час відрядження?

Нагадаємо, що ст. 121 КЗпП установлено, що працівникам, які направлені у відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Отже, при оплаті часу перебування працівника у відрядженні* необхідно порівняти суму його денного заробітку відповідно до умов трудового договору і в разі, якщо:

• денний заробіток вище його середнього заробітку, виплатити за час відрядження заробітну плату, тобто дні відрядження оплачуються, як і решта робочих днів місяця;

• середній заробіток перевищує денну заробітну плату, виплатити «середню», тобто дні відрядження оплачуються за середнім заробітком.

Розрахуємо оплату за час відрядження за умовами запитання, яке розглядається.

1. Визначимо денний заробіток у вересні 2020 року:

5051 грн : 22 роб. дн. = 229,59 грн,

де 22 — кількість робочих днів у вересні.

2. Розрахуємо середньоденну зарплату.

Зауважимо, що в місяці відрядження у працівника був підвищений оклад (з 01.09.2020 р.). Отже, заробіток за липень-серпень 2020 року необхідно відкоригувати згідно з п. 10 Порядку № 100 на коефіцієнт коригування.

Він становитьє: 1,0585 (5051 грн : 4772 грн).

Отже, середньоденний заробіток становитиме:

(4772 грн х 2 х 1,0585) : (23 роб. дн. + 20 роб. дн.) = 234,94 грн,

де 23 і 20 — кількість фактично відпрацьованих працівником днів у липні та серпні відповідно.

Оскільки середньоденна зарплата перевищила розмір денного заробітка (234,94 грн > 229,52 грн), то дні відрядження оплачуємо працівникові за «середньою».

3. Визначимо розмір оплати за період відрядження:

234,94 грн х 5 роб. дн. = 1174,70 грн,

де 5 — кількість робочих днів відрядження за період з 07.09.2020 р. по 11.09.2020 р.

* Як оплатити роботу у день прибуття/вибуття із відрядження, а також у випадку, якщо працівник перебував у відрядженні у вихідний день, читайте у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 35, с. 22.

Доплати та матдопомога

До ДЮСШ у вересні 2020 року на посаду тренера-викладача було прийнято працівника, який має почесне звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України» та спортивне звання «Заслужений тренер України». Чи можна встановити працівнику одночасно дві надбавки?

Умови оплати праці працівників ДЮСШ визначені наказом № 2097. Правила нарахування надбавок за почесне та спортивне звання регулюються нормами абз. «б» та «в» п.п. 3 п. 2 зазначеного наказу.

Так, надбавку за почесне звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України» та надбавку за спортивне звання «Заслужений тренер України» встановлюють керівники закладів та організацій фізкультури і спорту працівникам таких закладів у розмірі 20 % посадового окладу (ставки заробітної плати).

Почесне та спортивне звання різні по своїй суті, їх присвоюють різні органи/особи. Тож і надбавки за такі звання також є різними та незалежними одна від одної. Законодавство не містить заборони на їх одночасне встановлення. А тому працівнику можуть бути одночасно встановлені надбавка за почесне звання та надбавка за спортивне звання.

Головна умова для їх установлення: надбавки за почесне та спортивне звання встановлюють працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним почесним або спортивним званням. Відповідність почесного та спортивного звання профілю діяльності працівника визначає керівник ДЮСШ (див. лист Мінсоцполітики від 26.01.2015 р. № 62/13/84-15).

Отже, при виконанні вищезазначеної умови тренеру-викладачу ДЮСШ можуть бути одночасно встановлені як надбавка за почесне звання, так і надбавка за спортивне звання

Чи потрібно включати до заробітної плати працівника для визначення доплати до МЗП суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань?

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань — це виплата, яка не пов’язана з виконанням роботи (норми часу), тому їх не враховують у МЗП (див. лист Мінсоцполітики від 13.02.2017 р. № 294/0/101-17/282).

При цьому не має значення, у якому розмірі виплачено матдопомогу: у розмірі посадового окладу чи у фіксованій сумі

Чи має право тренер-викладач ДЮСШ отримати матдопомогу на вирішення соціально-побутових питань, якщо при наданні відпустки йому вже надавалася допомога на оздоровлення у розмірі меншому, ніж посадовий оклад?

Згідно із п.п. 6 п. 2 наказу № 2097 максимальна сума матеріальної допомоги, у тому числі на оздоровлення, на рік може складати один посадовий оклад (ставка заробітної плати, тарифна ставка), крім матеріальної допомоги на поховання.

Тож якщо допомога на оздоровлення в поточному календарному році надавалася працівникові у розмірі, меншому ніж один посадовий оклад, то за умови наявності фонду заробітної плати такій особі може бути виплачена в цьому ж році матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань у сумі, яка дорівнює різниці між розміром його посадового окладу і вже отриманою допомогою на оздоровлення.

Майте на увазі, що при визначенні граничного розміру матеріальної допомоги враховується підвищення посадового окладу, яке встановлене для тренерів-викладачів з 01.01.2019 р. відповідно до постанови № 755 (ср. )

Виплата зарплати та стипендій

Працівниці нарахували зарплату за серпень 2020 року в повному обсязі, а виплатили на 10 грн менше. Податки сплачені у повній сумі. Як вийти із цієї ситуації? Чи загрожує це штрафними санкціями?

У зазначеній ситуації доплатити працівникові 10 грн можна:

1) окремим платіжним дорученням

або

2) додавши їх до суми авансу за вересень 2020 року.

Але найважливіше у цій ситуації — пам’ятати про можливу відповідальність. Адже тут має місце таке порушення, як виплата заробітної плати не в повному обсязі. За нього абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачений штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (наразі — 15000 грн).

Проте якщо ви виплатите недоплачену суму (усунете порушення) до початку перевірки Держпраці чи після у визначені приписом строки, заходи щодо притягнення роботодавців до відповідальності не застосовуються (ч. 6 ст. 265 КЗпП).

Крім того, до посадових осіб установи може бути застосований штраф від 510 до 1700 грн.

При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 22 КУпАП суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення.

А враховуючи, що сума в 10 грн є незначною, то суд може звільнити винних від відповідальності

Навчальний рік 2020/2021 для першокурсників бакалаврату і магістрів 1 року навчання почався в дистанційному режимі 21 вересня 2020 року. Як обчислити розмір стипендії за вересень 2020 року таким студентам?

Відповідно до абз. 3 п. 6 Порядку № 882 у разі зарахування осіб, зазначених у п.п. 4—8 п. 1 цього Порядку (крім учнів (студентів) закладів спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання), на навчання до закладів вищої освіти з дати, яка не збігається з початком календарного місяця, академічна стипендія виплачується у сумі, пропорційній кількості календарних днів, які залишаються до закінчення такого місяця.

Але ця норма не стосується студентів денної форми навчання закладів вищої освіти I — IV рівнів акредитації (зокрема, першокурсників бакалаврату і магістрів 1 року навчання).

Крім того, фахівці МОН у листі від 04.09.2020 р. № 1/11-5969 надали роз’яснення, що у разі зарахування студента до закладу фахової передвищої або вищої освіти (наукової установи) з дати, яка не збігається з початком календарного місяця, академічна стипендія такому студенту за цей місяць призначається і виплачується в розмірі, встановленому постановою № 1047, у повному обсязі.

А це означає, що у випадку, який розглядається, жодних пропорційних розрахунків проводити не потрібно, відповідно стипендію слід виплачувати у повному місячному розмірі

ОПОДАТКУВАННЯ ТА ЗВІТНІСТЬ

Чи потрібно утримувати ПДФО та ВЗ із допомоги по вагітності та пологах?

Допомога по вагітності та пологах не оподатковується ПДФО на підставі п.п. 165.1.1 ПКУ. Також з її суми не потрібно утримувати ВЗ (пп. 1.2 і 1.7 п.п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Але незважаючи на те, що декретні не оподатковують ПДФО і ВЗ, їх суму слід відобразити:

1) у розд. I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «128», а також

2) у розд. II цієї форми — у загальній сумі доходів, нарахованих/виплачених фізособам у звітному кварталі

Працівник, який використав відпустку наперед, звільняється і повертає надміру виплачений дохід (відпустка була у червні 2020 року). Чи потрібно подавати звіт за формою № 1ДФ з відміткою «уточнюючий»?

Відразу зазначимо: в описаній ситуації подавати уточнюючу форму № 1ДФ не потрібно.

При звільнені працівника роботодавець повинен провести обов’язковий перерахунок. Його проводять за тим же алгоритмом, що й річний*.

При цьому результат перерахунку відображають у формі № 1ДФ за той квартал, до якого входить місяць його проведення.

Якщо працівником повертається сума надміру виплаченого доходу, яка була відображена у формі № 1ДФ за попередній квартал, то податковий агент зазначає суму такого повернення з від’ємним значенням у складі форми № 1ДФ за квартал, протягом якого відбулося таке повернення коштів.

Аналогічно слід діяти і при заповненні рядка з ВЗ: на суму відсторнованих відпускних зменшуєте загальні суми нарахованих/виплачених доходів (нарахованого/перерахованого ВЗ)

* Детальніше про річний перерахунок ПДФО читайте у журналах «Оплата праці», 2019, № 23, с. 18 та «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 46, с. 24.

Працівника бюджетної установи з 07.08.2020 р. переведено на посаду економіста. До цього він обіймав посаду бухгалтера. 20.08.2020 р. працівника звільнено за власним бажанням. Як у зазначеному випадку слід заповнити таблицю 5 ЄСВ-звіту?

У зазначеній ситуації в роботодавця відбулися дві події протягом одного звітного місяця: працівника перевели на іншу посаду; з працівником розірвано трудовий договір.

При переведенні працівника на іншу посаду і звільненні протягом місяця у таблиці 5 ЄСВ-звіту за цей місяць на застраховану особу потрібно сформувати два рядки:

1 — з відомостями за посадою, з якої переведений працівник, і дати закінчення роботи на цій посад і (зауважте, що графа 17 у цьому випадку не заповнюється, оскільки працівник не звільнений, а переведений на іншу посаду);

2 — із зазначенням дати початку роботи на «новій» посаді (тобто бухгалтера) і дати звільнення. У ній у звичайному порядку показуємо дату початку роботи і дату звільнення (графа 11), наказ про переведення та наказ на звільнення (графа 16) і підставу звільнення (графа 17).

При відображенні переведення і звільнення графи 12 — 16 обох рядків мають бути заповнені

У таблиці 6 ЄСВ-звіту за липень 2020 року помилково зазначили меншу суму зарплати за одним працівником (потрібно було 4900 грн, а зазначили 4800 грн). Відповідно занижено суму ЄСВ. При цьому сплачено ЄСВ правильно — із суми 4900 грн. Помилку виявили у серпні. Як виправитися?

Помилку виправляємо у ЄСВ-звіті, сформованому за той звітний період, в якому вона була виявлена.

У випадку, що розглядається, це потрібно зробити у Звіті за серпень 2020 року.

У таблиці 6 ЄСВ-звіту для виправлення такої помилки формуємо окремий рядок, зазначаючи в ньому, серед іншого, у:

графі 10 — код типу нарахувань «2»;

графі 11 — місяць і рік, у якому допущена помилка (07.2020); графі 17 — суму доходу, яка помилково не була відображена в цій графі;

графі 18 — суму доходу, на яку самостійно донарахований ЄСВ;

графі 21 — суму донарахованого ЄСВ.

У свою чергу, графи 22 — 26 заповнюємо в загальному порядку