Ви запитували на вебінарі (ч. 1)

Чи всі платники ПДВ повинні мати спецрахунок з ПДВ з 01.01.15 р.?

Так, ПДВ-спецрахунки з 01.01.15 р. повинні мати всі госпсуб’єкти, зареєстровані платниками ПДВ.

Заявку на відкриття спецрахунка подавати не потрібно. Усім платникам ПДВ (у тому числі тим, які не реєстрували ПН в ЄРПН до 01.01.15 р.) ПДВ-спецрахунки будуть відкриті автоматично на безоплатній основі.

Постанова КМУ від 16.10.14 р. № 569 передбачає, що до 15.12.14 р. ДФСУ повинна подати Держказначейству реєстр платників ПДВ, на підставі якого до 25.12.14 р. Держказначейство відкриє ПДВ-спецрахунки

Чи потрібно подавати заявку на відкриття спецрахунка, якщо раніше не реєструвалися ПН (ПДВ менше 10 тис. грн.)?

Що буде потім із коштами на спецрахунку?

Рух коштів на спецрахунку може бути лише «одностороннім». Ви можете перераховувати гроші з поточного рахунка на спецрахунок (наприклад, для збільшення «ліміту реєстрації» ПН, для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ-декларації — детальніше про його розрахунок читайте у «БТ», 2014, № 47, с. 18), але забрати їх звідти — зась!

Зі спецрахунка грошам один шлях — до бюджету на сплату задекларованих ПЗ.

Забрати свої «кровні» ви зможете лише після анулювання ПДВ-реєстрації. Відбувається це так:

• після анулювання ПДВ-реєстрації спецрахунок закривають, а кошти (суму перевищення залишку на спецрахунку над податковими зобов’язаннями, задекларованими в останній ПДВ-декларації), що залишилися на ньому, перераховують до бюджету (п. 200¹.8 ПКУ);

• платник має право повернути кошти з бюджету, подавши відповідну заяву в порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ

Яким чином відбуватиметься повідомлення платників ПДВ про суму ПДВ, на яку можна зареєструвати ПН?

Найімовірніше, для того, щоб отримати інформацію про суму ПДВ, на яку платник має право зареєструвати ПН та/або РК, потрібно буде направляти запит податківцям, які видадуть платнику витяг з ЄРПН. Запит надсилається в тому самому порядку, що й нинішні ЄРПН-запити щодо реєстрації ПН/РК. Принаймні таку схему пропонує Проект порядку ведення ЄРПН.

On-line доступу до інформації про «ліміт реєстрації» ПН, схоже, не буде

Чи бачитиме бухгалтер в умовах електронного адміністрування ПДВ в режимі on-line суму ПДВ, на яку можна зареєструвати ПН?

Строк реєстрації ПН — 15 днів. Припустимо, що на момент виписки ПН на спецрахунку не було достатньо коштів, але протягом наступних 15 днів спецрахунок був поповнений. Пропустить програма таку ПН чи вкаже, що на момент виписки ПН на спецрахунку не було грошей?

Так, пропустить. «Ліміт реєстрації» ПН розраховуватиметься, скажімо так, безперервно. У тому числі на той момент часу, коли ви вноситимете відомості про ПН/РК до ЄРПН. Якщо на момент виписки ПН ваш «ліміт реєстрації» не дозволяв її відразу внести до ЄРПН, то нічого страшного — для цього ви маєте законних 15 календарних днів. Протягом цього часу ви можете або дочекатися реєстрації ПН постачальником («вхідний» ПДВ), збільшивши таким чином свій «ліміт реєстрації», або поповнити спецрахунок «живими» грошима та після цього зареєструвати ПН

Ми зареєстрували ПН в ЄРПН протягом 15 днів і надіслали її контрагенту. Чи є важливим для нас як для постачальника підтвердження того, що контрагент цю ПН отримав?

Ні, не важливо. Вам як постачальнику головне — відобразити ПЗ за виписаною ПН, причому незалежно від того, зареєстрували ви її в ЄРПН чи ні (пп. 201.4 і 201.10 ПКУ). А ось для покупця важливо, щоб ПН була оформлена належним чином і зареєстрована в ЄРПН (до речі, перевірити це покупець може, направивши запит до ЄРПН). Лише правильно оформлена ПН, зареєстрована в ЄРПН, надає покупцю право на ПК. Скарги на постачальників після 01.01.15 р. будуть марними — відобразити ПК на їх підставі буде неможливо

Отримані ПН не стосуються госпдіяльності і не включаються до ПК, але продавець зареєстрував їх в ЄРПН. Як відобразити такі ПН у звітності та що робити з ПДВ для виписки ПН?

У формулі для розрахунку «ліміту реєстрації» ПН беруть участь усі отримані ПН, які ваші постачальники зареєстрували в ЄРПН, у тому числі ПН на товари/послуги, які призначені для негосподарського використання. Таким чином, ПДВ, зазначений у отриманих ПН «негосподарського» напрямку, збільшуватиме ваш «ліміт реєстрації».

У декларації сума «негосподарського» ПДВ потрапляє до ряд. 14.1 з обов’язковим заповненням додатка Д5 до декларації

В який момент ПК відображатиметься на спецрахунку?

Точно сказати поки що важко. Однак оскільки «ліміт реєстрації» має розраховуватися на кожний поточний момент часу (наростаючим підсумком), можна припустити, що ваш ПК буде врахований у формулі відразу після того, як постачальник зареєструє ПН/РК в ЄРПН

Чи я правильно розумію, що перша виписка ПН у січні 2015 року за відсутності ПК можлива лише після поповнення ПДВ-рахунка?

Не обов’язково. Скласти ПН ви зможете і без поповнення ПДВ-рахунку. Але щоб зареєструвати її у ЄРПН, вам доведеться придбати товари/послуги і отримати за ними ПН, зареєстровані постачальником в ЄРПН, або імпортувати товар — ПДВ, сплачений на митниці, також збільшує «ліміт реєстрації» ПН. Якщо таких операцій немає, то вам дійсно доведеться поповнювати ПДВ-рахунок

Філія самостійно реєструє ПН. Яка є можливість відстежувати ПК філії?

З визначень понять «особа» (п.п. 14.1.139 ПКУ) і «платник ПДВ» (ст. 180 ПКУ) випливає, що платником ПДВ може бути лише юрособа (головне підприємство). Філії не можуть бути окремими платниками ПДВ.

Водночас головне підприємство може делегувати філії право виписки ПН (як у вашому випадку).

Оскільки «ліміт реєстрації» розраховується для платника ПДВ, тобто для головного підприємства в цілому з урахуванням ПН, виписаних/отриманих його відокремленими підрозділами (філіями), то відстежити цей показник для філії навряд чи буде можливим

У Порядку електронного адміністрування ПДВ у формулі немає згадки про експортні операції (якщо в попередній декларації «мінус»). Що робити?

Від’ємному значенню та бюджетному відшкодуванню, які виникнуть станом на 01.01.15 р., Законом України від 31.07.14 р. № 1621-VII уготовано особливу долю. Так, якщо в декларації за грудень / IV квартал у вас буде задекларовано від’ємне значення, розраховане за п. 200.1 ПКУ (ряд. 20.2 декларації), або залишок від’ємного значення попередніх періодів після БВ (ряд. 24 декларації), то такий «мінус» враховуватиметься в порядку, який повинна затвердити ДФСУ. На сьогодні цього Порядку немає. Тому, яким чином відбуватиметься облік від’ємного значення, поки що сказати важко.

БВ, задеклароване в декларації за останній звітний період 2014 року, буде відшкодовано за правилами, що діяли до 01.01.15 р.

Починаючи з січня 2015 року від’ємний ПДВ, що утворився, можна буде направити в рахунок зменшення податкового боргу, а якщо його немає — до складу ПК наступного звітного періоду. Також у вас буде можливість заявити цю суму до відшкодування, причому лише на поточний рахунок

Постачальник реєструє ПН в ЄРПН не відразу, а протягом 15 днів. Виходить, що нам сьогодні потрібно виписати ПН, а грошей на ПДВ-рахунку немає та поповнити його нічим. Покупець же оплачує наші послуги лише після пред’явлення йому ПН. Що робити?

Згідно з п. 201.1 ПКУ (у редакції, що діє з 01.01.15 р.) платник зобов’язаний надати покупцю ПН, складену в електронній формі та зареєстровану в ЄРПН. Отже, формально виходить, що перш ніж видати покупцю ПН, ви повинні зареєструвати її в ЄРПН.

Водночас факт видачі незареєстрованої ПН ні на що не вплине. ПН в будь-якому разі потрібно зареєструвати в ЄРПН у встановлений 15-денний строк.

Тому в ситуації, зазначеній у запитанні, ви також можете видати покупцю ПН, а зареєструвати її пізніше. Хоча його такий варіант може й не задовольнити (до реєстрації ПН сума ПДВ з неї в його «формулі» на підвищення не спрацює).

Тоді залишиться чекати, поки ваш постачальник зареєструє свою ПН, а потім вже реєструвати свою

Можна буде відразу скористатися ПДВ на спецрахунку при розмитненні імпорту чи це відбудеться в наступному місяці після розмитнення?

Давайте звернемося до розшифровки показника «∑_Митн» — сума імпортного ПДВ, яка збільшує «ліміт реєстрації» ПН (п. 9 Порядку № 569).

Отже, «∑_Митн» — це загальна сума податку, сплаченого платником безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, яка визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, унесених відповідно до листків коректування та додаткових декларацій, оформлених згідно зі ст. 261 Митного кодексу України, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 01.01.15 р. під час ввезення товарів на митну територію України.

Виходячи з цього визначення можна зробити висновок, що ПДВ, сплачений на митниці, враховуватиметься у «формулі» розрахунку «ліміту реєстрації» ПН відразу після його фактичної сплати.

Скільки днів це «відразу» триватиме, сказати важко. Але в будь-якому разі якихось норм стосовно того, що «імпортний» ПДВ, сплачений в одному місяці, враховується у «формулі» в іншому місяці, немає

Підприємство продає товар за готівку через РРО. Невже всю суму ПДВ потрібно буде сплачувати на ПДВ-рахунок? А як же ПК, розрахунок за формулою, адже в цьому випадку підприємство фактично не користується ПК і втрачає гроші?

Дійсно, п.п. «в» п. 200¹.4 ПКУ містить досить «дивну» норму. Згідно з цією нормою на ПДВ-рахунок зараховуються кошти з власного поточного рахунка платника в сумі податку, отриманого від покупців при проведенні операцій з продажу товарів/послуг за готівку або при проведенні бартерних (товарообмінних) операцій.

На нашу думку, ця норма не є обов’язковою. Як ви правильно зауважили, при імперативному її виконанні вийде, що підприємство вимушене буде перераховувати гроші на ПДВ-рахунок без урахування свого законного ПК. У результаті на ПДВ-рахунку накопичуватиметься переплата, забрати яку можна лише після анулювання ПДВ-реєстрації. Законодавець тут говорить, в яких випадках зараховуються грошові кошти на ПДВ-рахунок (за необхідності), щоб забезпечити «ліміт реєстрації», зокрема, для реєстрації своєї «роздрібної» ПН

Товар придбаний у 2014 році, а продається у 2015-му. Чи доведеться підприємству сплатити 20 % з обороту, причому у 15-денний строк з моменту продажу?

У цій ситуації ПК ви відображаєте при купівлі товару у 2014 році. Якби діяли «старі» правила, то ПЗ ви б нарахували у 2015 році без урахування минулорічного ПК за цим товаром (він «зіграв» на зменшення ПЗ торік або «завис» у складі залишку від'ємного ПДВ).

З «новими» правилами аналогічна ситуація — ви також нараховуєте ПЗ у 2015 році без урахування ПК за цим товаром, який був відображений у 2014 році.

Що стосується «ліміту реєстрації» ПН, то оскільки формуватиметься він за рахунок придбань/імпорту 2015 року, дійсно, за відсутності інших джерел доведеться перерахувати на електронний ПДВ-рахунок суму, еквівалентну ПЗ за ПН 2015 року, — у 15-денний строк з моменту виникнення ПЗ

Як обліковуватимуться на спецрахунку отримані ПН для того, щоб знати, якої суми не вистачає для виписки ПН?

Сума ПДВ, зазначена в ПН, які отримані вами від постачальників і зареєстровані в ЄРПН, збільшуватиме ваш «ліміт реєстрації» — суму ПДВ, на яку ви можете виписати ПН/РК своїм покупцям. Причому незалежно від того, включаєте ви «вхідний» ПДВ за такими ПН до ПК чи ні.

Щоб довідатися про поточне значення «ліміту», необхідно надіслати запит до ЄРПН. У відповідь податківці видадуть вам витяг з ЄРПН

З 01.01.15 р. потрібно буде перераховувати постачальнику всю суму з ПДВ чи лише суму без ПДВ, а ПДВ — на спецрахунок?

Після 01.01.15 р. ви як завжди перераховуєте постачальникам (продавцям) усю суму оплати (з урахуванням ПДВ) на їх поточні рахунки. У цьому плані нічого не змінилося.

Постачальники самостійно поповнюватимуть свої ПДВ-рахунки у міру потреби

Як можна буде відстежити реєстрацію ПН постачальниками?

Тут жодних змін немає. Перевірити реєстрацію ПН, як і сьогодні, можна буде шляхом направлення електронного запиту до ЄРПН. Вам надішлють витяг з ЄРПН з відомостями про ПН/РК

Користуємося пільгою з ПДВ — є оподатковувані та неоподатковувані операції. Як з нового року застосовуватиметься формула ПДВ у разі розподілу ПК?

Для розрахунку «ліміту реєстрації» ПН не має значення, користуєтеся ви пільгами з ПДВ чи ні. Якщо разом з оподатковуваними операціями ви здійснюєте операції, які не обкладаються ПДВ, то у «формулі» «вхідний» ПДВ враховуватиметься в повній сумі, без розподілу

Якщо ПН, виписану неплатнику ПДВ, не зареєструвати в ЄРПН, то чи ця сума автоматично зніметься з ПДВ-рахунка після подання декларації? Чи буде цей ПДВ врахований при сплаті ПЗ?

Незалежно від того, зареєстрували ви ПН (у тому числі виписану неплатнику ПДВ) в ЄРПН чи ні, ви зобов’язані збільшити свої ПЗ і відобразити їх у декларації з ПДВ. Після подання декларації цей «незареєстрований» ПДВ зменшить ваш «ліміт реєстрації» через останню складову «формули».

Нагадаємо, що нереєстрація ПН в ЄРПН може загрожувати адмінштрафом за ст. 163¹ КпАП за порушення порядку ведення податкового обліку. Розмір штрафу — від 85 до 170 грн., а в разі повторного протягом року порушення — від 170 до 255 грн.

Також не вдасться згодом зареєструвати РК до таких ПН і зменшити ПК

Як розраховуватиметься «ліміт реєстрації» ПН: на дату виписки ПН або на дату її реєстрації?

«Ліміт реєстрації» розраховуватиметься на момент реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Детальніше про «формулу» розрахунку читайте у «БТ», 2014, № 47, с. 18

Хто розраховує «ліміт реєстрації»?

Суму ПДВ, на яку платник має право зареєструвати ПН/РК, розраховуватиме ДФСУ
(п. 10 Порядку № 569)

Підприємство отримало передоплату у грудні 2014 року, а відвантажує товар покупцю в січні 2015 року. Чи буде ця операція врахована у формулі?

Ні, не буде. У СЕА враховують операції, за якими нарахування ПЗ відбулося 01.01.15 р. і пізніше. У вашому випадку ПЗ нараховані за першою подією — отриманням передоплати — у грудні 2014 року. Тому в СЕА вони не будуть враховані

Підприємство у 2015 році виписує РК до ПН 2014 року. Чи буде цей РК впливати на «ліміт реєстрації»?

Ні, не буде.

Якщо ПН 2014 року не підлягала реєстрації в ЄРПН (наприклад, сума ПДВ була менше 10 тис. грн.), то, перш ніж зареєструвати РК, вам потрібно буде зареєструвати ПН, до якої він виписаний. Водночас ні сама ПН, ні такий РК на «формулу» розрахунку «ліміту реєстрації» ніяк не вплинуть.

Адже згідно з Порядком № 569 у формулі враховуються лише ті РК, які складені до ПН, виписаних за «подіями» 2015 року

Чи буде Держказначейство видавати on-line програму з ПДВ-рахунка?

Ні, не буде. Довідатися про суму ПДВ, на яку ви можете зареєструвати ПН/РК, можна шляхом направлення електронного запиту до ЄРПН. У відповідь на нього податківці нададуть вам витяг з ЄРПН

Підприємство орієнтоване на роботу з кінцевим споживачем (продаж соку-фреш через віддалений автомат). Якщо в якісь місяці не буде придбання товарів, то чи потрібно буде сплачувати гроші для виписки собі ж ПН?

«Ліміт реєстрації» ПН розраховуватиметься наростаючим підсумком починаючи з 01.01.15 р. Тому може бути так, що операції з купівлі одного місяця зможуть забезпечити достатній ліміт для реєстрації ПН у наступному місяці. Якщо ж «вхідного» («імпортного») ПДВ виявиться недостатньо, то дійсно нічого не залишається, як вносити гроші на ПДВ-рахунок

Якщо взагалі не реєстрували ПН в ЄРПН, який ліміт ми матимемо?

Якщо ваші постачальники не реєстрували ПН в ЄРПН, ви не здійснювали імпортні операції та не виписували ПН/РК, то ваш «ліміт реєстрації» буде нульовим

Як ураховується у формулі ряд. 23.2 ПДВ-декларації за грудень 2014 року?

Суми бюджетного відшкодування, заявлені до 01.01.15 р., буде відшкодовано за «старими» правилами ст. 200 ПКУ, що діяли до 01.01.15 р. (п. 1 розд. II Закону України від 31.07.14 р. № 1621-VII).

Стосовно можливості обліку від’ємного значення у «формулі» ясності ще немає. Не виключено, що його дозволять ураховувати у формулі, однак деталі поки що не відомі (див. «БТ», 2014, № 47, с. 48)

Якщо залишилися зареєстровані ПН за 2014 рік, чи можна їх використовувати у 2015 році та чи будуть вони впливати на «формулу»?

Так, жодних проблем з ними не повинно бути.

По них можна відобразити ПК і після 01.01.15 р. з урахуванням 365-денного строку. Однак на розрахунок «ліміту реєстрації» ці ПН не вплинуть. Причина — перша подія за ними відбулася до 01.01.15 р.

Якщо у грудні 2014 року буде тимчасова ВМД, а в січні 2015 року — постійна, чи враховуватиметься у «формулі» ПДВ, сплачений на митниці у грудні 2014 року?

При поданні тимчасової митної декларації ПДВ сплачується в загальному порядку в повному обсязі. Ураховуючи те, що у формулі розрахунку «ліміту реєстрації» бере участь ПДВ, сплачений під час ввезення товарів починаючи з 01.01.15 р., сума ПДВ, сплачена за тимчасовою МД у грудні 2014 року, у розрахунках не братиме участі.

При оформленні додаткової (основної) МД у січні 2015 року може відбутися перерахунок митних платежів і ПДВ. Доплачений ПДВ за такою МД, імовірно, повинен брати участь у розрахунку «ліміту реєстрації»

Як впливатиме на «формулу» правильність заповнення ПН постачальником?

Якщо постачальник оформив ПН неправильно, але така ПН буде зареєстрована в ЄРПН, то вона збільшить ваш «ліміт реєстрації». Однак ви не зможете включити її до ПК.

Якщо ж постачальник оформив ПН неправильно, і він не зможе зареєструвати її в ЄРПН, то ви втратите ПК і ваш «ліміт реєстрації» не зміниться

Як розраховуватиметься «ліміт реєстрації» квартальника?

«Ліміт реєстрації» розраховуватиметься безперервно на будь-який поточний момент часу (наростаючим підсумком починаючи з 01.01.15 р.). Отже, виходить, що для ЄРПН-реєстрації не має значення, який у вас звітний період з ПДВ — місяць чи квартал. Грубо кажучи, «ліміт реєстрації», не використаний в одному періоді, переходитиме на іншій

На особовому рахунку підприємства є переплата з ПДВ, і у грудневій декларації з ПДВ заповнений рядок 24. Чи будуть ці суми враховуватися у «формулі» у 2015 році?

Формально не будуть. З 01.01.15 р. ПДВ-облік неначебто обривається і відлік у СЕА починається «з нуля». Тому наявна переплата з ПДВ не вплине на розрахунок «ліміту реєстрації» ПН наступного року.

Немає механізму виправлення помилок в ЄРПН. Що робити, якщо в ЄРПН помилково зареєстрували ПН на значно завищену суму і ця ПН візьме участь у «формулі»?

В одному з роз’яснень в категорії 101.20 ЗІР ДФСУ податківці визнали, що помилково зареєстрована ПН не може бути вилучена з ЄРПН.

Після 01.01.15 р. така помилка може спричинити неприємні наслідки, а саме: зменшення «ліміту реєстрації» ПН.

Щоправда, після подання ПДВ-декларації за звітний період ситуація зміниться: виникне розбіжність між сумою задекларованих ПЗ і сумою зареєстрованих ПН. Справедливість буде відновлена через показник формули «∑_{Перевищ}» (знову ж таки, якщо «∑_{Перевищ}» матиме і від’ємне значення, що поки не ясно)

Що робити, якщо після 01.01.15 р. постачальник не зареєстрував ПН (немає грошей)? Що робити нам, добросовісним платникам ПДВ? Як отримати ПК, адже п. 198.2 ПКУ ніхто не скасовував?

На жаль, нічим потішити вас не можемо. Після 01.01.15 р. законодавець позбавляє покупців права на ПК за ПН/РК, не зареєстрованими в ЄРПН.

Пункт 198.2 ПКУ, на який ви посилаєтеся, визначає дату виникнення права платника на ПК і жодним чином не захищає покупця від нереєстрації ПН постачальником. Скаржитися на такого постачальника наступного року буде марно: скарга буде приводом для податківців для проведення позапланової перевірки, однак не дозволить вам відобразити ПК

ПДВ на спецрахунок потрібно перераховувати після кожної операції чи наприкінці місяця?

Законодавство не встановлює конкретні строки поповнення ПДВ-рахунка. Перераховувати гроші із цього приводу ви можете у міру необхідності: для збільшення «ліміту реєстрації» ПН або для сплати задекларованих ПЗ (якщо суми на ПДВ-рахунку бракує)

Ситуація: отриманих ПН не було, при цьому виписана замовнику ПН з нульовою ставкою. Чи реєструватиметься ця ПН, якщо на спецрахунку 0 грн.?

Абзац восьмий п. 201.10 ПКУ (у редакції, що діє з 01.01.15 р.) свідчить, що платник має право зареєструвати ПН, в якій загальна сума ПДВ не перевищує суму, розраховану за  «формулою» з п. 200¹.3 ПКУ.

Якщо ви не мали «вхідного» ПДВ, ви не імпортували товар та не виписували ПН/РК, то ваш «ліміт реєстрації» дорівнюватиме нулю.

ПН ви виписуєте на суму ПДВ 0 грн. Отже, виходить, що сума ПДВ у ПН не перевищує «ліміт». На нашу думку, проблем з реєстрацією ПН у цьому випадку не повинно бути

Ми працюємо з організаціями, які здійснюють оплату через 40 днів після підписання акта виконаних робіт. Грошей для поповнення спецрахунка у нас немає. Що робити в цьому випадку? Чи втрачаємо ми ПК?

Напевно, для виконання робіт ви купуєте якісь матеріали, товари. Сума ПДВ з ПН, отриманих від постачальників, збільшить ваш «ліміт реєстрації» (позитивно впливає на «ліміт» і імпорт). Отже, цілком можливо, що ви зможете зареєструвати ПН і надати її замовникові.

Інакше нічого не залишається, як переходити на роботу за передоплатою або переглядати договір і відсовувати дату підписання акта до того моменту, коли ви зможете зареєструвати ПН. Урешті-решт, це на користь замовника робіт, адже він зможе відобразити ПК лише за зареєстрованою ПН

Що буде із ряд. 24 декларації з ПДВ?

Уведення в дію з 01.01.15 р. СЕА, великою мірою, не вплине на порядок заповнення декларації з ПДВ.

Як і раніше, платник ПДВ декларуватиме суму нарахованих ним ПЗ (незалежно від того, зареєстровані виписані ним ПН в ЄРПН чи ні), а також суму ПК, сформованого на підставі отриманих від постачальників ПН (такі ПН обов’язково мають бути зареєстровані в ЄРПН).

Різниця між цими двома показниками визначатиме суму:

• додатного ПДВ, яку потрібно сплатити до бюджету (ряд. 25). Таку суму списуватимуть з електронного рахунка в СЕА;

• від’ємного ПДВ, яку платник може отримати у вигляді бюджетного відшкодування (ряд. 23);

• від’ємного ПДВ, яку платник перенесе на наступний податковий період (ряд. 20.2 і 24).

Жодних передумов для заборони на перенесення даних ряд. 24 декларації з ПДВ за грудень (4 квартал) 2014 року до декларацій 2015 року немає

Що буде з дебетовим ПДВ, який відображатиметься в декларації за грудень 2014 року?

Чи бере він участь у новій формулі розрахунку ПДВ з 2015 року?

Що зробити, щоб не втратити податковий кредит?

Як і раніше, від’ємне значення ПДВ із декларації за грудень 2014 року «перекочує» до декларації з ПДВ за січень 2015 року. У проекті змін до ПДВ-звітності (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2014-rik/63397.html) виділений спеціальний розділ декларації з ПДВ для обліку від’ємного ПДВ 2014 року. Про механізм такого перенесення ми розповімо після затвердження цього документа.

Важливо! На жаль, на суму ліміту реєстрації, який визначатимуть податківці починаючи з 01.01.15 р. за «формулою» (п. 200¹.3 ПКУ), показник ряд. 20.2 і 24 декларації за грудень 2014 року не впливатиме.

В усякому разі, така можливість зараз не передбачена ні у ПКУ, ні в Порядку № 569.

Порада. Для того щоб від’ємний залишок ПДВ інтегрувати в СЕА, на сьогодні можливим є лише один варіант — заявити БВ на поточний рахунок, а отримані кошти «загнати» на електронний рахунок у СЕА. Інакше, маючи від’ємне значення ПДВ у декларації, платник все одно буде вимушений перераховувати грошові кошти на електронний рахунок у СЕА для підтримки «ліміту реєстрації» під ПН, які він виписуватимете у 2015 році

Чи можна заявити від’ємне значення ПДВ, сформоване у грудні 2014 року, до відшкодування в січні 2015 року?

Порядок БВ ПДВ зазнає істотних змін після 01.01.15 р. (див. «БТ», 2014, № 46, с. 4), однак така можливість збережеться.

Серед новацій слід зазначити три найважливіші моменти.

1. Від’ємне значення ПДВ платник зможе включити до ПК наступного періоду. Заявляти БВ не обов’язково (нова редакція п.п. «б» п. 200.3 ПКУ).

2. Заявити до відшкодування можна лише суму, розраховану за «формулою» на момент подання такої заяви.

Не секрет, що суми ПДВ, підтверджені ПН, складеними до 01.01.15 р., у «формулі» не беруть участі. Тому отримати БВ можна буде лише в межах «ліміту реєстрації», сформованого в СЕА вже у 2015 році.

При цьому перераховувати ПДВ постачальникам, як було раніше, не обов’язково.

3. БВ у рахунок майбутніх платежів не буде. Разом з ним зникне і можливість змінити напрямок БВ «старих» сум (п. 200.6 ПКУ).

Така можливість буде лише до 01.01.15 р., тому настійно рекомендуємо передекларувати БВ, заявлене в рахунок майбутніх платежів у 2014 році, на розрахунковий рахунок до кінця 2014 року.

Нагадаємо. Щоб змінити напрямок БВ, потрібно подати УР до декларації з ПДВ, в якій був заповнений ряд. 23.2 (підкатегорія 101.18.01 ЗІР ДФСУ)

Що робити з великим від’ємним значенням ПДВ? Підприємство нове, ПЗ немає (триває будівництво майбутнього об’єкта оподаткування)

Ми вже з’ясували, відповідаючи на попередні запитання, що від’ємне значення ПДВ, сформоване у 2014 році, не зникне. Його можна перенести у 2015 рік. Однак на розмір «ліміту реєстрації» в СЕА такий залишок не вплине. Заявити його як БВ у 2015 році без відповідного фінансового забезпечення в СЕА також не вдасться.

Тому ми б порадили вам скористатися правом задекларувати БВ у 2014 році за «старими» правилами. Адже п. 200.5 ПКУ не забороняє декларувати БВ платникам, зареєстрованим менше 12 місяців, а також платникам, які не мають постачань, якщо ПК сформований унаслідок придбання або будівництва основних фондів

Податківці на семінарі пояснили, що залишок від’ємного значення ПДВ у декларації 2014 року можна буде перенести на 2015 рік за умови, що підприємство пройде позапланову перевірку у ДПІ.

Чи це так?

Підстави для проведення позапланових перевірок описані в п. 78.1 ПКУ. Крім того, для платників, які заявили БВ, є спеціальна норма в п. 200.11 ПКУ.

Серед них немає такої підстави, як «перенесення від’ємного значення ПДВ до наступної декларації».

Тому заяви податківців, згадані в запитанні, є не обґрунтованими.

Вас можуть перевірити, зокрема, якщо:

• податківці встановлять недостовірність задекларованих даних, а ви не відповісте на їх письмовий запит із цього приводу (п.п. 78.1.4 ПКУ);

• ви попросите провести таку перевірку (п. 78.2 ПКУ);

• ви заявите БВ, а податківці знайдуть достатні підстави для того, щоб вважати, що розрахунок суми БВ проведено неправильно (п. 200.11 ПКУ)

Яка доля ПН за 2014 рік, що будуть отримані із запізненням у 2015 році? Чи можна включити їх до ПК протягом 365 днів?

Є позитивні новини. У п. 7 Порядку № 1129 (він набуде чинності з 01.01.15 р.) розшифровані випадки, коли ПН не надає права на формування ПК. Зокрема, серед таких причин згадується відсутність факту реєстрації постачальником (продавцем) товарів/послуг ПН в ЄРПН. При цьому для ПН, складених до 01.01.15 р., зроблене застереження: не надає права на ПК відсутність факту реєстрації ПН в ЄРПН, якщо такі ПН складені в електронній формі або якщо такі ПН підлягали реєстрації в ЄРПН на момент їх складання згідно з п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Таким чином, «старі» ПН, які не потрібно було реєструвати в ЄРПН у 2014 році, можна буде включити до ПК і в 2015 році (протягом 365 днів з дня їх виписки).

Зверніть увагу! Такі ПН не збільшують «ліміт реєстрації» у 2015 році. Вони лише вплинуть на підсумкову суму ПДВ у декларації, відповідно і на суму ПДВ, яку спишуть до бюджету з вашого електронного рахунка в СЕА

Якщо в поточному місяці 2015 року ПК перевищує ПЗ, чи можна не включати до декларації якісь з ПН контрагента-постачальника? Чи буде можливість відображати ПК протягом 365 днів?

Порядок формування ПК у 2015 році зміниться не суттєво. Основні зміни, які відбудуться у ст. 198 ПКУ, стосуються обов’язкової реєстрації всіх ПН в ЄРПН:

• і «вхідних», які надають право на ПК;

• і складених самим платником «для себе».

Чи будуть податківці, як і раніше, вороже ставитися до декларації з від’ємним значенням ПДВ?

Поки передбачити важко. Однак підстав для цього, на нашу думку, буде набагато менше, ніж зараз. Тому не буде гострої необхідності «притримувати» ПН.

Що стосується можливості включати до складу ПК ПН, отримані із запізненням (або притримані покупцем), то вона зберігається (абзац третій п. 198.6 ПКУ). Покупець має право включити ПН до складу ПК протягом 365 днів з дати її складання

Строк реєстрації ПН в ЄРПН залишиться таким самим — 15 днів?

Яким чином можна буде в декларації за лютий відобразити ПН за січень, яку контрагент зареєстрував своєчасно, та як податківці контролюватимуть, чи правильно відображений ПК?

Строк реєстрації ПН в ЄРПН залишиться таким самим — 15 календарних днів, наступних за датою складання ПН (п. 201.10 ПКУ). При цьому додасться додаткова умова — сума ПДВ у ПН не повинна перевищити суму «ліміту реєстрації», розрахованого за формулою, наведеною в п. 200¹.3 ПКУ.

Зверніть увагу! Дата реєстрації ПН в ЄРПН не впливає:

• ні на дату виникнення ПЗ у продавця (п. 187.1 ПКУ);

• ні на дату виникнення права на ПК у покупця (п. 198.2 ПКУ).

Для формування ПК важливим є сам факт реєстрації ПН в ЄРПН:

• ПН зареєстрована — є право на ПК (при дотриманні інших необхідних умов);

• ПН не зареєстрована — немає права на ПК. При цьому скарга на постачальника (додаток Д8) не врятує ПК.

Якщо ПН буде складена в січні 2015 року, а зареєстрована в ЄРПН в лютому, то до декларації з ПДВ і продавця, і покупця вона потрапить у січні (якщо обидва застосовують правило першої події).

А ось для визначення «ліміту реєстрації» і продавця, і покупця така ПН «зіграє» лише після реєстрації її в ЄРПН (у лютому).

Проконтролювати це податківці зможуть на підставі даних, унесених до ЄРПН

Чи можна буде вплинути на ПК у декларації з ПДВ із січня 2015 року?

Чи він накопичуватиметься автоматично із зареєстрованих ПН?

Безумовно, як і раніше, ПК формуватиме сам платник ПДВ. Адже при цьому потрібно «в ручному режимі» визначати:

• отримана ПН чи ні;

• зареєстрував постачальник ПН в ЄРПН чи ні;

• призначені придбані товари/послуги для оподатковуваних, пільгових, необ’єктних операцій чи одночасно використовуються в таких операціях;

• пов’язане придбання з господарською діяльністю чи ні.

Тому якщо сума ПК буде меншою, ніж сума ПДВ в адресованих вам ПН, які зареєстрували в ЄРПН ваші постачальники, то проблем не буде.

А ось у зворотній ситуації (якщо ПК перевищить суму ПДВ у виписаних вам ПН), то запитання обов’язково виникнуть.

На нашу думку, єдиною об’єктивною причиною для цього можуть бути лише ПН, що «запізнилися», які ви не включили до ПК у попередніх періодах

Якщо не буде потрібний звичайний Реєстр, то як в «Медці» формувати декларацію з ПДВ з додатками?

З 01.01.15 р. облік (нумерацію) виданих ПН кожен постачальник вестиме в довільній формі. Головне, щоб в один день не було двох ПН з однаковими номерами (п. 5 Порядку № 1129, детальніше про це читайте у «БТ», 2014, № 47, с. 12).

Це означає, що ви, як і раніше, можете вести облік ПН за «старою» формою Реєстру і після 01.01.15 р., якщо це дозволить формувати декларацію з ПДВ і додатки до неї в автоматичному режимі. Навряд чи розробники програмного забезпечення винайдуть «новий велосипед» для нумерації ПН

Чи потрібно подавати УР, якщо в декларації наведені ПН, не зареєстровані постачальником в ЄРПН, однак їх є чим замінити (запас не проведених ПН на цю саму суму)? Чи достатньо в поточному Реєстрі провести з «мінусом» неправильно включені ПН і з «плюсом» їх заміну? Як правильно?

Не потрібно подавати УР лише у тому випадку, коли заміна ПН у Реєстрі не вплине:

• на дані декларації з ПДВ, тобто сума ПК не зміниться;

• на дані додатка Д5, тобто ПН, які ви виключаєте з Реєстру, і ПН, які ви вписуєте, складені одним і тим самим постачальником.

Наприклад, замість однієї «великої» ПН постачальник може (на законних підставах) скласти декілька «малих» ПН, які зараз не потрібно реєструвати в ЄРПН.

При одночасному виконанні таких умов буде достатньо зробити коригуючі записи в поточному Реєстрі.

Якщо ж «резервні» ПН складені іншим постачальником, то доведеться подати УР. Незважаючи на те що загальна сума ПК не зміниться, у «резервних» ПН — інший ІПН постачальника. Тому вам доведеться підкоригувати дані додатка Д5

Чи буде з 01.01.15 р. існувати «вимога» щодо податкового навантаження, якщо «так», то як її виконувати?

Сьогодні не показуємо частину ПК

Вимога щодо дотримання мінімального рівня так званого податкового навантаження (ряд. 25 має бути не менше певного відсотка від загальної суми ПЗ, зазначених у ряд. 9 декларації з ПДВ) завжди була незаконною, хоча податківці часто її використовували для наповнення бюджету за рахунок адміністративного тиску на «слухняних» платників ПДВ.

Сподіваємося, що запровадження СЕА, з одного боку, змусить недобросовісних платників ПДВ відмовитися від формування фіктивного ПК, а з іншого — від незаконних методів «вибивання» ПДВ з платників ПДВ, які використовували податківці, зокрема від застосування «податкового навантаження».

Що стосується неповного декларування ПК, то введення СЕА цьому не перешкоджає. Адже частина придбаних товарів/послуг, як і раніше, може призначатися для негосподарського використання

У концепції реформи податкової системи, яка розміщена на сайті ДФС, зазначено, що всі податки будуть квартальними. Це означає, що і ПДВ здаватимемо за квартал?

Поки не внесені зміни до п. 202.1 ПКУ, базовим звітним періодом для платників ПДВ залишається місяць. Лише дві категорії платників ПДВ можуть застосовувати квартальний звітний період:

• «нульовики» з податку на прибуток (п.п. «б» п. 154.6 ПКУ);

• єдиноподатники

Ми є «квартальниками». Чи потрібно подавати заяву на квартальний звітний період у 2015 році?

Потрібно, якщо ви хочете звітувати поквартально у 2015 році. Заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду (додаток 1 до Порядку № 966) подають разом із декларацією за останній звітний період календарного року (грудень або IV квартал).

Якщо «квартальник» не подасть таку Заяву, то він автоматично перейде на місячний звітний період із січня наступного року (п. 3 розд. II Порядку № 966)

Яка відповідальність загрожує за невідображення в декларації з ПДВ товарів/послуг, придбаних без ПДВ, а також товарів/послуг, придбаних з ПДВ, які не беруть участі в оподатковуваних операціях і не включаються до ПК?

Якщо ви не вказали в декларації операції, які не вплинули на ПЗ і ПК, то податківці все одно можуть розцінити це як порушення порядку ведення податкового обліку. За такі порушення посадових осіб підприємства можуть притягти до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 163¹ КпАП (штраф 85 — 170 грн., а за повторне протягом року порушення — штраф 170 — 255 грн.).

«Побічним ефектом» такого порушення може стати те, що недостовірність даних декларації з ПДВ може стати формальним приводом для позапланової перевірки (п.п. 78.1.4 ПКУ). Адже послугами банків користуються всі підприємства (їх відображають у ряд. 11.1 або ряд. 11.2 декларації з ПДВ). А відсутність таких даних у декларації з ПДВ свідчить про  недостовірність наведеної інформації

Яка доля ПН за послугами, отриманими від нерезидентів у грудні 2014 року, які повинні включатися до складу ПК у січні 2015 року, якщо вони не підлягають реєстрації в ЄРПН у періоді виписки (грудень 2014 року)?

У грудні 2014 року суми ПДВ, нараховані на послуги, отримані від нерезидента, уключаємо до ПЗ за правилом першої події (підписаний акт або перерахована передоплата). Підстава — п. 187.8 ПКУ.

У грудні 2014 року такі суми ще не можна включати до ПК. Оскільки п. 198.2 ПКУ дозволяє зробити це лише за датою сплати (нарахування) ПДВ за ПН, які були включені одержувачем таких послуг в декларації попереднього періоду. Таким чином, уключити їх до ПК можна в січні 2015 року.

Однак у січні 2015 року виникнуть нові проблеми.

По-перше, нова редакція п. 198.6 ПКУ забороняє включати до ПК суми ПДВ, не підтверджені ПН, зареєстрованими в ЄРПН.

По-друге, дата виникнення права на ПК згідно з новою редакцією п. 198.2 ПКУ — дата складання ПН за такими операціями, за умови реєстрації такої ПН в ЄРПН.

Першу проблему вже вирішив Мінфін. У п. 7 Порядку № 1129 (він набуде чинності з 01.01.15 р.) розшифровані випадки, коли ПН не надає права на формування ПК. Зокрема, серед таких причин згадується відсутність факту реєстрації постачальником (продавцем) товарів/послуг ПН в ЄРПН. При цьому для ПН, складених до 01.01.15 р., зроблене застереження: не надає права на ПК відсутність факту реєстрації ПН в ЄРПН, якщо такі ПН підлягали реєстрації в ЄРПН на момент їх складання згідно з п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Таким чином, «старі» ПН, які не потрібно було реєструвати в ЄРПН у 2014 році, можна буде включити до ПК і у 2015 році (у загальному випадку протягом 365 днів з дня їх виписки).

Другу проблему (зміна правил формування ПК) вирішуємо за усталеною практикою: для перехідних операцій застосовуємо правила, які діяли на момент здійснення першої події. Оскільки «старі» правила вимагали притримати «свою» ПН протягом місяця, то ви зможете включити таку ПН до ПК у січні 2015 року.

Зверніть увагу! Такі ПН не збільшують «ліміт реєстрації» у 2015 році. Вони лише вплинуть на підсумкову суму ПДВ у декларації, відповідно і на суму ПДВ, яку спишуть до бюджету з вашого електронного рахунка в СЕА

Підприємству довелося повернути неоплачений імпортний товар постачальнику.

Оскільки митниця відмовилася оформляти реекспорт, довелося вивозити товар як безоплатний експорт.

Як у декларації з ПДВ відобразити цю операцію, аби не опинитися «під лічильником» неоплаченого експорту?

У банку, який обслуговує підприємство, ця операція закрита

Описану ситуацію слід розглядати у двох аспектах.

1. Потрібно не порушити строки розрахунків за ЗЕД-операцією.

Якщо ви ввезли імпортний товар з подальшою оплатою, то строки розрахунків з нерезидентом за такою операцією нашим законодавством не обмежені.

У ст. 2 Закону № 185 обмежені строки розрахунків за імпортними операціями з подальшим постачанням (якщо ви сплатили аванс нерезиденту, а товар не завезли). Нагадаємо, що за такими операціями строк розрахунків сьогодні становить 90 днів (п. 1 постанови № 734).

Строки розрахунків за експортними операціями з подальшою оплатою регулює ст. 1 Закону № 185. Цей строк також становить 90 днів (п. 1 постанови № 734). Як бачите, тут строки встановлені для повернення валютної виручки.

У ситуації, що розглядається, товари вивезені за договором, який не передбачає отримання валютної виручки (безоплатний експорт). Тому розрахунків за такою операцією не буде, відповідно банк не контролює такі операції.

2. Потрібно правильно заповнити декларацію з ПДВ.

При імпорті ви, найімовірніше, сплатили «ввізний» ПДВ (якщо це не пільгові товари). Відповідно, якщо ці товари були призначені для використання в оподатковуваних операціях, то ви мали право включити «ввізний» ПДВ до ПК (ряд. 12.1 декларації з ПДВ).

При поверненні товарів нерезиденту у вигляді безоплатного експорту ви маєте право застосувати нульову ставку ПДВ до такої операції (підкатегорія 101.10 ЗІР ДФСУ). Проте податківці наполягають, що ця операція не пов’язана з господарською діяльністю. Тому вони вимагають нарахувати ПЗ виходячи з ціни придбання (п.п. «г» п. 198.5 ПКУ) і відобразити таку суму в ряд. 1 декларації з ПДВ. По суті, ця сума повинна компенсувати відображений раніше ПК.

З приводу «негосподарності» такої операції ми не можемо погодитися з підходом податківців. Річ у тім, що відсутність доходів не означає, що товари не використовувалися в господарській діяльності. Адже в аналогічній ситуації, коли повернення товарів нерезиденту оформлене як реекспорт, податківці не вимагають нараховувати ПЗ для компенсації раніше відображеного ПК (підкатегорія 101.10 ЗІР ДФСУ)

Якщо УР поданий після 20-го числа, то до декларації за який період потраплять його дані?

Із запитання випливає, що УР подано як самостійний документ. Адже УР як додаток до декларації можна подати у строки, установлені для подання декларації. З поданням УР-додатків в електронному вигляді часто виникають технічні труднощі, тому такий механізм виправлення останнім часом використовується рідко, однак ще існує.

Нагадаємо: якщо виявлена помилка вплинула на розрахунки з бюджетом (ряд. 23 або ряд. 25 декларації з ПДВ), то дані з УР потрапляють до особового рахунка платника, оминаючи декларацію з ПДВ.

Якщо в результаті виправлення помилки змінюється залишок від’ємного значення ПДВ (у гр. 6 УР заповнені ряд. 20.2 або ряд. 24), то таку помилку потрібно врахувати в наступних звітних періодах.

Механізм перенесення цих показників сформульований у пп. 4 — 6 розд. VI Порядку № 966 (почав діяти з 01.12.14 р., але ці самі норми були в Порядку № 678), він передбачає такий алгоритм:

• показник гр. 6 ряд. 20.2 УР враховується при визначенні значення ряд. 21.1 декларації з ПДВ за звітний період, в якому подано УР;

• показник гр. 6 ряд. 24 УР враховується при визначенні значення ряд. 21.2 декларації з ПДВ за звітний період, в якому подано УР.

Тобто дані про зміну залишку від’ємного значення ПДВ потраплять до декларації за той звітний період, в якому подано УР-документ, незалежно від того, коли він поданий (до 20-го числа чи пізніше). Наприклад, подали УР (з виправленими показниками ряд. 20.2 або ряд. 24 декларації) 25 листопада — враховуємо його дані в декларації за листопад

Подаємо УР як додаток до декларації. Як позначити додатки Д1 і Д5 УР, якщо в декларації вже є додатки Д1 і Д5?

Подати УР як самостійний документ набагато простіше, ніж УР-додаток до декларації, тому другий варіант використовують рідко, адже там і штрафні санкції більші (у самостійному документі — 3 %, а в УР-додатку — 5 %).

Крім того, у деяких програмах виникають технічні труднощі при формуванні пакета звітності.

Однак, позитивною особливістю УР-додатка є те, що можна дещо відстрочити сплату до бюджету донарахованих сум.

Щоб подати УР-додаток, потрібно сформувати один пакет звітності з ПДВ, до якого включити:

• декларацію з позначкою «звітна» або «звітна нова»;

• додатки до декларації з такою самою позначкою, як у декларації;

• УР з позначкою «додаток до декларації»;

• додатки до УР з позначкою «уточнюючий».

Зверніть увагу! У всіх цих документах вказуємо однаковий звітний період (поле 02). Крім того, у декларації, у самому УР і в додатках до УР вказуємо період, який уточнюється (поле 03).

Як правило, повний пакет удається створити за таким алгоритмом:

• відкриваємо всі документи;

• зберігаємо декларацію;

• заповнюємо та зберігаємо кожний додаток;

• заповнюємо та ще раз зберігаємо декларацію.

Перш ніж відправляти такий пакет, перевірте у файлі, який створений при збереженні декларації, чи є там посилання на всі документи (імена відповідних файлів), які входять у пакет

Чи обов’язково писати окремий лист-пояснення до «уточненки»?

Ні, це не обов’язково.

Якщо при заповненні УР виникли якісь труднощі, наприклад, у формі УР немає рядка, в якому потрібно виправити помилку, тоді дійсно потрібно пояснити, чому ви «домальовували» рядок, якого бракує, або чому «не йде арифметика» (детальніше про таку ситуацію ви можете прочитати у «БТ», 2014, № 31, с. 39)

Чи підлягають розшифровці ряд. 2.2, 5, 11, 14.2 в УР за новою формою?

Позначка про подання Д5 у новому УР є, а нова форма додатка Д5 не передбачає розшифровку цих рядків

Ситуація дійсно є курйозною. Річ у тім, що комплект посилань на додатки у гр. 2 нової форми УР, затвердженої наказом МФУ від. 23.09.14 р. № 966, залишився таким самим, як у колишній формі УР. При цьому в новій формі декларації з ПДВ посилань на додаток Д5 стало набагато менше. І в самому додатку Д5 тепер немає рядків для розшифровки пільгових і «нульових» операцій.

Оскільки це, найімовірніше, «технічна» неточність, то, на нашу думку, при заповненні ряд. 2.2, 5, 11, 14.2 в УР подавати додаток з уточненими даними не потрібно.

Можливо, автори наказом МФУ від. 23.09.14 р. № 966 мали не меті інше. Наприклад, вони хотіли побачити в розшифрованому вигляді виправлення помилок у тих показниках «старої» декларації з ПДВ, які раніше потрапляли до додатка Д5. Що цілком логічно, однак, як ми вже згадували вище, нова форма додатка Д5 не дозволяє це зробити

У попередньому періоді допущена помилка — занижено ПДВ на 10 тис. грн. У поточному періоді є «надлишковий» ПК у сумі 11 тис. грн. Хотіли подати УР як додаток до декларації, щоб «згорнути» ці суми, однак з’ясувалося, що немає механізму для цього. Чи можна перекрити зобов’язання минулих періодів поточним від’ємним значенням ПДВ?

Якщо ви виявили помилку, яка призвела до заниження ряд. 25 декларації з ПДВ, то виправити її без наслідків (штрафних санкцій) неможливо.

Річ у тім, що дані про виправлення в ряд. 25 декларації з ПДВ потрапляють до картки особового рахунка, оминаючи декларацію. При цьому немає значення, як ви подали УР: як самостійний документ чи як додаток до декларації.

Єдиний позитивний момент, на який можна розраховувати в цій ситуації, — це можливість «згорнути» донараховану суму ПДВ з поточним від’ємним значенням під час сплати. При цьому від’ємне значення ПДВ також має потрапити до особового рахунка платника ПДВ. Для цього його потрібно задекларувати до відшкодування (ряд. 23.1 або ряд. 23.2 декларації з ПДВ).

У такому разі донарахований ПДВ з УР-додатка «зустрінеться» із сумою БВ, заявленою в декларації з ПДВ, у картці особового рахунка платника (вони будуть нараховані в один день). Тому донараховані суми ПДВ не потрібно буде сплачувати до бюджету.

Обережно! У вас мають бути всі підстави для декларування БВ, передбачені ПКУ. Крім того, готуйтесь до того, що суму такого БВ податківці суворо перевірятимуть

Податківці змусили зняти частину ПК. Причому «дозволили» не уточнювати той місяць, в якому був цей ПК, а показати в наступній декларації РК до старих ПН. Самих РК на папері немає і не буде. На запитання про відповідальність податківці відповідають: зменшувати ПК можна без РК.

Якщо виправляти запропонованим методом, яка буде відповідальність і чи буде взагалі?

Якщо ви вирішили виконати прохання податківців, то настійно радимо вам зробити це «законним способом».

Річ у тім, що коригувати ПК без РК небезпечно.

По-перше, ви можете «підставити» постачальників. Адже дотримуючись таких рекомендацій, у додатку Д1 ви вкажете РК, начебто складені постачальниками, про які вони не знають. Таку податкову інформацію контролери можуть використовувати як привід для позапланових перевірок.

По-друге, немає жодних гарантій того, що вашу «самодіяльність» з вигаданими РК при перевірці не розцінять як порушення ведення податкового обліку, за яке вас можуть притягти до адмінвідповідальності.

Виключати «вхідні» ПН з ПК через механізм виправлення помилки також не слід, адже в такому разі вам доведеться нарахувати самоштраф згідно з п. 50.1 ПКУ.

Наша порада. Якщо ви вирішили добровільно відмовитися від ПК, то ніщо не заважає вам змінити передбачуваний напрямок використання придбаних товарів. Наприклад, ви раптом з’ясували, що придбані раніше товари використовуватимете в негосподарській діяльності. При цьому вам потрібно нарахувати ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ (скласти ПН з типом причини «04» і відобразити її ряд. 1 декларації з ПДВ).

Нагадаємо. Ніщо не заважає вам у майбутньому знову відновити право на ПК через ряд. 16.5 або ряд. 16.6 декларації з ПДВ

У грудні 2013 року подано УР до декларації за вересень 2013 року. У Реєстрі ці зміни не відображені. Зараз виявили ще одну помилку в декларації за вересень 2013 року та подаємо УР у листопаді 2014 року. Чи можна в Реєстрі за листопад 2014 року показати зміни, не відображені в Реєстрі за грудень 2013 року, або вже цього робити не слід?

На нашу думку, у Реєстрі за листопад 2014 року потрібно показати лише виправлення другої помилки вересня 2013 року, яку ви виправили за допомогою УР у листопаді 2014 року. Річ у тім, що записи коригувань у Реєстрі роблять у тому звітному періоді, в якому виявлена помилка (п. 2 розд. V Порядку № 708). Оскільки ви вже «задекларували» першу помилку в грудні 2013 року, то відображати її в Реєстрі за листопад 2014 року нелогічно.

Якщо контролери не звернули увагу на невідповідність даних УР і Реєстру у грудні 2013 року, то навряд чи вони про це пригадають зараз. А ось виправлення в Реєстрі за листопад 2014 року двох помилок, з яких лише одна потрапила до УР за листопад, може бути причиною обґрунтованих підозр

У Реєстрі показана ПН від постачальника, якої немає в наявності. Декларація подана правильно, без неї, у додатку Д5 її також немає. Чим загрожує наявність цієї ПН у Реєстрі та чи потрібно його коригувати?

Якщо запис про ПН є помилковим (не було відповідної операції), то однозначно йдеться про помилку в Реєстрі. Виправити її ви можете в Реєстрі за поточний місяць, зробивши запис коригування зі знаками «мінус» у графах з вартісними показниками. Якщо цього не зробити, то податківці можуть вас оштрафувати за порушення порядку ведення податкового обліку (ст. 163¹ КпАП).

Якщо ж операція була і ПН, яка вписана до Реєстру, може «з’явитися» у майбутньому, то виправляти такий запис у Реєстрі не потрібно. Адже за наявності самої ПН і виконання інших умов для формування ПК ви зможете виправити помилку в декларації з ПДВ

У покупця анульована ПДВ-реєстрація 20.08.14 р. До цього моменту (14.08.14 р.) була виписана ПН йому як платнику ПДВ. До Реєстру та до додатка Д5 за серпень покупець відображений з кодом «400000000000». Чи потрібно подавати уточнюючу декларацію за серпень?

Так, таку помилку потрібно виправити.

Річ у тім, що на момент складання ПН (14.08.14 р.) покупець був платником ПДВ і, найімовірніше, скористався правом на ПК на підставі вашої ПН.

Якщо ви вказали в додатку Д5 неправильний ІПН покупця, то виникнуть розбіжності між вашими даними та даними покупця. Відповідно щодо таких розбіжностей можуть виникнути «претензії» у податківців до вас або до покупця.

Щоб виправити помилку в додатку Д5, вам необхідно подати УР до декларації за серпень. У самому УР ви повторюєте дані декларації у гр. 4 і 5. Відповідно у гр. 6 такого УР будуть прокреслення. Разом з цим УР подайте додаток Д5 з позначкою «уточнюючий», у якому заповніть два рядки в розділі I:

• повторіть помилковий запис з умовним ІПН «400000000000», але вартісні показники вкажіть зі знаком «мінус»;

• додайте запис з правильним ІПН і вкажіть обсяг постачання та суму ПДВ зі знаком «плюс».

Підсумковий рядок цього розділу прокреслюємо/не заповнюємо (у електронному Д5)

Який механізм виправлення помилок, допущених у ПН, зареєстрованих в ЄРПН? Наприклад, у зареєстрованій ПН вказана помилкова номенклатура

Чинний на сьогодні Порядок № 1246 не передбачає можливості виправити помилку, допущену при реєстрації ПН в ЄРПН. В УПК № 127 (запитання 4) податківці вказали, що «помилкову» ПН не можна вилучити з ЄРПН. Щоб виправити ситуацію, вони запропонували зареєструвати в ЄРПН «правильну» ПН з новим номером (підкатегорія 101.20 ЗІР ДФСУ). При цьому «помилкова» ПН не надає покупцю право сформувати ПК і не зобов’язує продавця відображати «надлишкові» ПЗ.

Важливо! Незалежно від того, коли буде складена нова ПН, дата її виписки повинна відповідати даті виникнення ПЗ, тобто в ній зміниться лише номер. Зареєструвати нову ПН в ЄРПН можна лише протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення ПЗ. Отже, складати нову ПН після закінчення цього строку немає сенсу. Все одно вона не надасть права покупцю на ПК (лише на підставі скарги на постачальника та тільки до 01.01.15 р.).

Зверніть увагу! Реєстрація двох ПН-близнят в ЄРПН після 01.01.15 р. призведе до вкрай неприємних наслідків. Обидві ПН зменшать суму, на яку продавець може виписати ПН.

Щоб виправити ситуацію, можна скласти РК.

Обережно! Контролери у своїх роз’ясненнях (підкатегорія 101.20 ЗІР ДФСУ) наполягають, що до «помилкової» ПН, зареєстрованої в ЄРПН, не можна виписати РК.

Ми вважаємо, що вилучити дані «помилкової» ПН з ЄРПН можна, однак робити це слід відповідно до ст. 192 ПКУ. Тобто, щоб скласти РК, ви повинні створити підстави, передбачені у цій статті:

• або отримати від покупця раніше відвантажені товари;

• або повернути покупцю отриманий аванс.

Можливий ще один, менш клопіткий варіант, — можна підкоригувати номенклатуру товарів, на які складена «помилкова» ПН. Це потрібно підтвердити первинними документами, наприклад, скласти додаткову угоду до договору, згідно з якою аванс, отриманий за товар А, зарахувати в рахунок оплати за товар Б. Таким чином, ви отримаєте законне (!) право зменшити в ЄРПН суму ПДВ за «помилковою» ПН і зареєструвати там «правильну» ПН. Причому без додаткових «фінансових вкладень» на електронний рахунок у СЕА

Якщо підприємство за підсумками 2014 року здійснить оподатковуваних операцій на суму більше ніж 300 тис. грн., чи повинно воно зареєструватися платником ПДВ?

За загальним правилом суб’єкт господарювання (крім особи, яка є платником єдиного податку) зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ лише у випадку, коли загальна сума оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг (у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує (п. 181.1 ПКУ):

• протягом 2014 року — 300 тис. грн.;

• з 01.01.15 р. і далі — 1 млн грн.

Таким чином, якщо обсяг ваших оподатковуваних операцій перевищить 300 тис. грн. у грудні (тобто за період із січня по грудень 2014 року чи за менший період), то реєструватися платником ПДВ вам не доведеться, оскільки з початку наступного року планка для обов’язкової реєстрації платником ПДВ буде піднята більше ніж у 3 рази.

Водночас якщо таке перевищення відбудеться у листопаді 2014 році (за період з грудня 2013 року по листопад 2014 року чи за менший період), коли ще діє стара «300-тисячна» межа для обов’язкової реєстрації, то уникнути ПДВ-реєстрації не вдасться.

Детально про механізм обов’язкової реєстрації платником ПДВ читайте у «БТ», 2014, № 9, с. 19

Підприємство з вересня 2013 року (тобто більше 12 повних місяців) не працює і подає декларації з ПДВ з нульовими даними. До цього часу податківці не анулювали ПДВ-реєстрацію нашого підприємства. Якщо вони цього не зроблять до початку нового року, чи буде поширюватися на нас електронне адміністрування ПДВ?

Електронне адміністрування ПДВ починає діяти з 01.01.15 р. Щодо його відтермінування інформації поки що немає.

Жодного винятку щодо суб’єктного складу платників, на яких поширюється таке адміністрування, не передбачено. Тобто під електронний «ковпак» потраплять усі суб’єкти господарювання, які на 01.01.15 р. вважатимуться платниками ПДВ, у тому числі і ви, якщо до того часу контролери не позбавлять вас статусу платника ПДВ.

До відома! Якщо підприємство протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларацію з ПДВ та/або подає таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту (це якраз ваш випадок), то з ПДВ-реєстрації вас можуть зняти податківці самостійно (п.п. «г» п. 184.1 ПКУ).

Водночас якщо вони цього не роблять, то ви можете взяти все у свої руки. Річ у тому, що і платник податків має право ініціювати анулювання ПДВ-реєстрації з цієї причини, не чекаючи на контролерів (п. 184.2 ПКУ).

Для цього вам слід подати до контролюючого органу за місцем перебування на обліку Заяву про анулювання ПДВ-реєстрації за формою № 3-ПДВ (додаток 3 до Положення № 1130). У такій Заяві як причину анулювання вказуєте п.п. «г» п. 184.1 ПКУ (розділ 3 Заяви).

Рішення про анулювання податківці будуть приймати протягом 10 днів. Якщо це відбудеться, то вас про це повідомлять письмово протягом 3 робочих днів після дня прийняття рішення. При цьому датою анулювання реєстрації вважатиметься дата подання Заяви.

Тому, якщо вас не позбавлять статусу платника ПДВ до середини грудня 2014 року, радимо взяти віжки у свої руки і подати Заяву на анулювання в переддень нового року

Підприємство у 2014 році працювало у групі 4 ЄП на ставці 3 % із сплатою ПДВ. Як у межах групи перейти з 01.01.15 р. на ставку 5 % без сплати ПДВ?

Для того щоб перейти в межах групи ЄП на ставку без сплати ПДВ, вам потрібно подати Заяву на ЄП не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. Тобто, якщо ви вирішили змінити ставку з 01.01.15 р., подати таку Заяву слід не пізніше 16 грудня 2014 року.

При цьому, щоб відмовитися від сплати ПДВ, вам можна більше нічого не подавати. Достатньо у Заяві на ЄП поставити відповідну позначку. Так, згідно з п. 5.4 Положення № 1130 контролюючий орган виключає суб’єкта господарювання з Реєстру платників ПДВ без подання ним заяви про анулювання реєстрації у разі, якщо у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування таким суб’єктом зроблено відповідну позначку. На наш погляд, такою позначкою є написане вами прохання про анулювання ПДВ-реєстрації.

Водночас безпечніше подати разом із Заявою на ЄП і Заяву про анулювання ПДВ-реєстрації за формою № 3-ПДВ (додаток 3 до Положення № 1130), у розділі 3 якої вам слід вказати причину анулювання (посилання на норму ПКУ), а саме п.п. «в» п. 184.1 ПКУ. Детально про це читайте у «БТ», 2014, № 47, с. 27.

Увага! Якщо ви переходите на ЄП без сплати ПДВ, то немає різниці, чи перевищили ви обсяг оподатковуваних операцій для реєстрації платником ПДВ. Справа в тому, що спрощена система оподаткування без сплати ПДВ автоматично дає вам імунітет від такої реєстрації. Головне, про що ви повинні пам’ятати, так це про утримання себе в межах обсягу операцій, які дають право перебувати на ЄП

У підприємства за останні 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій становить менше 1 млн грн. Чи можна буде знятися з реєстрації платником ПДВ з 01.01.15 р. без зміни системи оподаткування?

Так, анулювати ПДВ-реєстрацію ви маєте повне право. Щоб це зробити, повинні виконуватися дві умови:

1) ви маєте пробути до моменту анулювання ПДВ-реєстрації у статусі платника ПДВ не менше 12 місяців.

До відома! До такого розрахунку не враховується місяць, в якому ви зареєструвалися платником ПДВ не з першого календарного дня місяця. А включаються лише останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації;

2) обсяг ваших оподатковуваних операцій з 01.01.15 р. за останні 12 календарних місяців має бути менше за 1 млн грн.

Якщо умови дотримано, то, щоб анулювати реєстрацію, вам слід подати за місцем перебування на обліку Заяву про анулювання ПДВ-реєстрації за формою № 3-ПДВ (додаток 3 до Положення № 1130).

Деталі анулювання ПДВ-реєстрації можна дізнатися у «БТ», 2014, № 47, с. 27

З 2015 року реєструватися платником ПДВ будуть після досягнення обсягу оподатковуваних операцій платника 1 млн грн. А чи не будуть автоматично анулювати ПДВ-реєстрацію тих, хто у 2014 році не досяг таких оборотів?

Ні, податківці для цього не мають ані права, ані підстав. Справа в тому, що контролюючий орган самостійно та примусово може анулювати ПДВ-реєстрацію суб’єкта господарювання лише виходячи із причин, передбачених у пп. «б» — «з» п. 184.1 ПКУ (п. 184.2 ПКУ, п. 5.5 Положення № 1130). Серед цих причин немає згадки про те, що вас примусово можуть позбавити статусу платника ПДВ через недосягнення якоїсь межі оподатковуваних операцій.

До відома! Підстави для анулювання ПДВ-реєстрації, наведені у п. 184.1 ПКУ, є вичерпними. Тобто податківці можуть анулювати реєстрацію лише виходячи з однієї із них, а вигадувати свої не мають права. На цьому, зокрема, наголошує і ВАдСУ в ухвалі від 09.10.13 р. у справі № К/9991/70001/12.

Право анулювати ПДВ-реєстрацію через недосягнення за результатами 2014 року обсягу оподатковуваних операцій у розмірі 1 млн грн. закріплене виключно за платником ПДВ (п.п. «а» п. 184.1 ПКУ). Тому ніхто, крім вас самих, позбавити статусу платника ПДВ не може. Як це зробити — читайте у «БТ», 2014, № 47, с. 27

Чи потрібно при анулюванні ПДВ-реєстрації нараховувати ПДВ на залишки товарно-матеріальних цінностей та основних засобів?

Так, потрібно. Цього вимагає п. 184.7 ПКУ. У ньому чітко сказано, що суб’єкт господарювання, який відмовляється від статусу платника ПДВ, незалежно від якихось підстав, має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ щодо тих активів, які до анулювання ПДВ-реєстрації не були використані в операціях, що обкладаються ПДВ, але під час придбання яких було відображено податковий кредит. Отже, при анулюванні вам слід зробити так званий «умовний продаж».

Увага! Нараховувати податкові зобов’язання слід лише щодо товарів, послуг та необоротних активів, для яких виконуються такі дві умови:

• по-перше, їх не було використано в госпдіяльності в межах оподатковуваних операцій;

• по-друге, під час придбання/створення таких активів сплачений (нарахований) ПДВ було відображено у складі податкового кредиту.

При цьому відсутність підстав для проведення «умовного продажу» (а саме той факт, що активи придбавалися без ПДВ (у неплатника ПДВ) або такий ПДВ у податковому кредиті не відображався через те, що товари придбавалися для використання у звільнених або необ’єктних операціях), необхідно підтвердити документально.

Проводити умовний продаж слід не пізніше дати анулювання ПДВ-реєстрації.

Детально з правилами проведення «умовного продажу» знайомтеся у «БТ», 2014, № 1, с. 41 та див. відповіді на запитання, наведені нижче

Як правильно відобразити у Реєстрі ПН умовний продаж основних засобів при анулюванні ПДВ-реєстрації?

При умовному продажі розділ І Реєстру ПН слід заповнювати так:

• у гр. 1 записуєте порядковий номер ПН. Цей номер відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі ПН;

• у гр. 2 зазначаєте дату складання податкової накладної. Вона відповідає даті запису в Реєстрі ПН;

• у гр. 3 — порядковий номер податкової накладної, що відповідає номеру з гр. 1;

• у гр. 4 — вид документа, на підставі якого вносите дані до Реєстру ПН. При цьому оскільки мова йде про «умовний продаж», то ви маєте не просто вказати, що запис здійснюється на підставі податкової накладної (проставити «ПНП»), а й зазначити код причини, за якою обидва примірники ПН залишаються у платника податків. У нашому випадку у гр. 4 слід зазначити «ПНП10» (п. 10 Порядку № 957);

• у гр. 5 вказуєте власне найменування (найменування платника податків, чию ПДВ-реєстрацію було анульовано). На цьому, зокрема, наголошують контролери в консультації з категорії 101.21 ЗІР ДФСУ;

• у гр. 6 слід навести ті самі показники, що і в податковій накладній, тобто «400000000000» (п. 2 розд. III Порядку № 958, п. 11 Порядку № 957, а також див. «БТ», 2014, № 46, с. 10, де мова йде про новий Реєстр ПН з грудня).

У консультації з категорії 101.21 ЗІР ДФСУ досі міститься рекомендація відображати у гр. 6 індивідуальний податковий номер платника податків, чию ПДВ-реєстрацію було анульовано. Але вона помилкова, оскільки прямо суперечить приписам Порядку № 958;

• у гр. 7, 8, 9 відображаєте інформацію щодо оподаткування таких товарів;

• у гр. 10 — 14 податківці радять ставити позначку «0»

Коли слід виписати ПН на «умовний продаж» у зв’язку з анулюванням ПДВ-реєстрації, якщо на ЄП без ПДВ переходимо з 01.01.15 р.?

За загальним правилом реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ (п. 184.1 ПКУ). У зв’язку з цим і проводити «умовний продаж» активів слід не пізніше дати анулювання ПДВ-реєстрації (п. 184.7 ПКУ).

Ці правила є логічними. Річ у тому, що день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ є останнім днем її реєстрації як платника ПДВ та останнім днем, коли вона має змогу визначити податкові зобов’язання з податку.

А тому, на наш погляд, виписувати податкову накладну можна не пізніше дня анулювання реєстрації особи як платника ПДВ. Із цим висновком погоджуються і податківці у категорії 101.19 ЗІР ДФСУ.

Таким чином, оскільки ви переходите на сплату ЄП 01.01.15 р., то анулювати вашу ПДВ-реєстрацію мають в останній день 2014 року. Отже, останній день, коли ви маєте право провести «умовний продаж» активів і виписати (дійсні) ПН, є 31.12.14 р.

Автомат самообслуговування з випуску порцій соку-фреш розташований на орендованій території. У які максимально допустимі строки необхідно проводити інкасацію юрособі на загальній системі оподаткування — платнику ПДВ?

Автомат самообслуговування, про який ідеться в запитанні, по суті, підпадає під визначення автомата з продажу товарів (послуг) зі ст. 2 Закону про РРО — РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг), забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості і створює контрольну стрічку в електронному вигляді.

Важливо! Для цілей дотримання касової дисципліни такий РРО вважається касою.

Згідно з п. 1.2 Положення № 637 каса — приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів. У вашому ж випадку через автомат самообслуговування здійснюються приймання та зберігання готівкових коштів.

Тому на ваш автомат поширюються загальні норми інкасації з п. 5.1 Положення № 637.

Згідно з ними строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог:

а) для підприємств, які розташовані в населених пунктах, де є банки, — щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

б) для підприємств, на яких час закінчення робочого дня (зміни), установленого правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіком змінності відповідно до законодавства України, унеможливлює забезпечення здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, — наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) в касі дня;

в) для підприємств, які розташовані в населених пунктах, де немає банків, — не рідше ніж один раз на п’ять робочих днів.

Якщо підприємства працюють у вихідні та святкові дні і не мають можливості через відсутність домовленості з банком на інкасацію здати отриману ними за ці дні готівкову виручку (готівку), вона має задаватися до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.

Важлива деталь: якщо підприємство в окремі дні не має перевищення ліміту каси, воно може в ці дні не здавати в установлені строки готівку (п. 5.1 Положення № 637).

На жаль, у запитанні не вказана загальна схема здавання готівки до банку (здається виручка з автомата до банку чи оприбутковується в касі підприємства). Але в будь-якому разі на підприємстві не повинен бути перевищений встановлений ліміт каси з урахуванням виручки, отриманої в автоматі. Тобто необхідно розрахувати середньоденну виручку в автоматі, з урахуванням цих показників установити ліміт готівки в касі підприємства (до якої належить і готівка з автомата) і здійснити дії з інкасації, які унеможливлюють щоденне перевищення ліміту каси (див. запитання «Як установити ліміт каси, якщо є невідокремлені підрозділи» // «БТ», 2014, № 38, с. 45).

Майте на увазі: за одне лише недотримання строків інкасації штрафні санкції не передбачені, а ось перевищення ліміту загрожує накладенням штрафів за ст. 1 Указу № 436/95 у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день

Касова книга в магазині не ведеться (відсутні операції з випискою ордерів, крім інкасації). На початок робочого дня помилково внесли на 1000 грн. більше. Помилку виправили лише через декілька днів (зробили службову видачу на 1000 грн.). Який штраф може бути застосований?

Радимо вам пояснити факт здійснення помилки у письмовій формі. Наскільки можна зрозуміти із запитання, до РРО були помилково внесені ті грошові кошти, яких фактично не було. Це може стати причиною претензії з боку перевіряючих, зокрема стосовно наявності неоприбуткованої (надлишкової) готівки в сумі 1000 грн. А за неоприбуткування готівки передбачений штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (ст. 1 Указу № 436/95).
Але це ще не всі неприємності.

Ваш магазин, очевидно, не є відокремленим структурним підрозділом (детальну інформацію про це можна прочитати у статтях «Каса відокремленого підрозділу: як себе убезпечити» // «БТ», 2013, № 45, с. 11; «Касово-лімітні» запитання: знайдіть свою відповідь» // «БТ», 2014, № 16, с. 16 і в Темі тижня «Ви запитували на вебінарі (ч. 2)» // «БТ», 2014, № 32, с. 26). Відповідно, окремий ліміт каси йому не встановлювався. Адже окремий розрахунок ліміту залишку готівки в касі складається для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу (п. 5.2 Положення № 637).

Тому слід проаналізувати, чи не призвело «зайве» внесення грошових коштів до перевищення ліміту каси підприємства.

Якщо загальний ліміт каси не було перевищено, то все гаразд. Якщо ж таке перевищення мало місце, будуть застосовані санкції за ст. 1 Указу № 436/95 у двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожен день.

Деталь: якщо на магазин установлений окремий ліміт каси, то потрібно з’ясувати факт перевищення «магазинного» ліміту та на підставі цих даних визначити можливі штрафні санкції.

Рекомендуємо: задокументувати факт здійснення помилки. Зокрема, працівник може скласти пояснювальну записку, яку посвідчать касир, головний бухгалтер і директор. А далі перед перевіряючими потрібно відстоювати позицію про те, що була здійснена саме технічна помилка, яка не супроводжувалася фактичним рухом грошових коштів. Якщо перевіряючі «сприймуть» ці пояснення, вони можуть покарати за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО. Але це призведе до накладення згідно з ч. 1 ст. 23 Закону про РРО за правопорушення, вчинене вперше, штрафу у розмірі лише 1 грн.

Касова книга в магазині не ведеться. Чи можна вносити до РРО гроші з каси підприємства (офісу) або вносити до каси підприємства з РРО (в офіс)?

Так діяти можна. Очевидно, магазин не є відокремленим структурним підрозділом, тому цілком можливий варіант, коли з центральної каси підприємства за витратним касовим ордером передаватиметься готівка до магазину та оприбутковуватиметься за прибутковим касовим ордером з магазину.

Майте на увазі: у цьому випадку необхідно встановити загальний ліміт каси на центральну касу та на магазин, а також стежити за дотриманням цього ліміту