Хто подає фінзвітність за I квартал?
Розпочнемо з того, що складати квартальну фінзвітність на сьогодні зобов’язані всі юрособи, просто не всі подають її офіційним органам.
Яким же органам надають фінзвітність? Їх усього два.
1. Органи cтатистики. Юрособи подають фінзвітність за I квартал 2017 року в органи статистики не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, тобто не пізніше 25.04.17 р.
Юрособи можуть подати фінзвітність в органи статистики одним з таких способів (п. 4 Порядку № 419*):
* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.
• особисто;
• поштою;
• в електронному вигляді.
Датою надання фінзвітності є день фактичної передачі фінзвітності за призначенням, при пересиланні її поштою — дата отримання адресатом, указана на штемпелі підприємства зв’язку, яке обслуговує адресата (п. 4 Порядку № 419). Факт отримання фінзвітності в електронному вигляді підтверджує квитанція № 2.
Водночас не надають в органи статистики квартальну фінзвітність суб’єкти мікропідприємництва (п. 2 Порядку № 419).
2. У податковий орган фінзвітність подають ті особи, які надають податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за I квартал ( п. 46.2 ПКУ). До таких осіб належать платники податків, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний доход), за попередній річний звітний (податковий) період (2016 рік) перевищує 20 млн грн. ( п. 137.5 ПКУ).
В органи ДФС фінзвітність подають упродовж 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу ( п.п. 49.18.2 ПКУ), тобто не пізніше 10.05.17 р.
Платники податків, які належать до великих і середніх підприємств, подають податкові декларації і, отже, фінзвітність в органи ДФСУ в електронній формі ( п. 49.4 ПКУ).
Склад фінзвітності за I квартал представлений у таблиці.
Склад фінансової звітності за I квартал 2017 року
| Суб’єкт | Критерії(1) | Склад звітності |
| 1. Суб’єкти мікропідприємництва | Середньооблікова кількість працівників не перевищує 10 осіб(2) | Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва: 1) ф. № 1-мс «Баланс»; 2) ф. № 2-мс «Звіт про фінансові результати» |
| Річний дохід не перевищує суми, еквівалентної 2 млн євро, визначеної за середньорічним курсом Нацбанку (56583864 грн.)(3) | ||
| 2. Суб’єкти малого підприємництва (за винятком суб’єктів мікропідприємництва) | Середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб(2) | Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва: 1) ф. № 1-м «Баланс»; 2) ф. № 2-м «Звіт про фінансові результати» |
| Річний дохід не перевищує суми, еквівалентної 10 млн євро, визначеної за середньорічним курсом Нацбанку (282919320 грн.)(3) | ||
| 3. Суб’єкти великого підприємництва | Середньооблікова кількість працівників перевищує 250 осіб(2) | 1) ф. № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»; 2) ф. № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» |
| Річний дохід перевищує суму, еквівалентну 50 млн євро, визначену за середньорічним курсом Нацбанку (1414596600 грн.)(3) | ||
| 4. Суб’єкти середнього підприємництва | Середньооблікова кількість працівників від 50 до 250 осіб(2) | |
| Річний дохід більше суми, еквівалентної 10 млн євро, визначеної за середньорічним курсом Нацбанку (282919320 грн.), але менше суми, еквівалентної 50 млн євро, визначеної за середньорічним курсом Нацбанку (1414596600 грн.)(3) | ||
| (1) Критерії належності суб’єктів підприємництва до певної категорії вказані в ч. 3 ст. 55 ГКУ. (2) Відповідно до п. 3.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.05 р. № 286, середня кількість працівників підприємства за період визначає як суму таких показників: • середньооблікової кількості штатних працівників; • середньої кількості зовнішніх сумісників; • середньої кількості працюючих за цивільно-правовими договорами. (3) Показник річного доходу визначають за даними бухгалтерського обліку як суму оборотів за 2016 рік: Дт 70 — 74 Кт 79. Середньорічний курс Нацбанку за 2016 рік дорівнює 2829,1932 грн. за 100 євро (www.bank.gov.ua/files/Exchange r.xls). | ||
Іноді виникають ситуації, коли за результатами звітного кварталу юрособа перестає відповідати критеріям суб’єкта мікропідприємництва (наприклад, за чисельністю). Яку фінзвітність слід подавати в такій ситуації?
Мінфін розглянув цю проблему в листі від 19.09.14 р. № 31-11410-08-10/24149. У ньому було вказано, що якщо юрособа впродовж року втратила ознаки СМП, якому дозволено складати Спрощений фінзвіт СМП, вона складає «звичайний» Фінзвіт СМП (форми № 1-м і 2-м) за звітний період, у якому це сталося, і подальші періоди поточного (звітного) року (якщо відповідає ознакам СМП).
Якщо ж юрособа впродовж року перестає відповідати критеріям СМП, вона складає фінансовий звіт за звітний період, у якому це відбулося, і подальші періоди поточного (звітного) року за «великими» формами відповідно до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» ( п. 3 розд. І П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»).
Актуальні роз’яснення
«Інфляційні» коригування. Нещодавно Мінфін вирішив проблему, пов’язану з коригуванням фінзвітності на індекс інфляції відповідно до П(С)БО 22 «Вплив інфляції». Його норми поширюються на підприємства (окрім бюджетних установ і підприємств, які складають фінзвітність за МСФЗ), які згідно з ч. 4 ст. 14 Закону про бухоблік зобов’язані оприлюднити свою річну фінансову звітність.
Детально цю проблему ми розглядали в статті «Уперше…»: коригуємо фінзвітність на індекс інфляції» // «БТ», 2017, № 5, с. 10. Зараз лише зазначимо, що на думку Мінфіну, викладену в листах від 10.02.17 р. № 31-11410-01-2/3710 // «БТ», 2017, № 10, с. 6 і від 28.02.17 р. № 11410-06-5/5390 // «БТ», 2017, № 11, с. 6, підстави для коригування підприємствами фінансової звітності за 2016 рік згідно з П(С)БО 22 відсутні.
Оскільки кількісний критерій за 2016 рік був перевищений, очевидно, Мінфін дійшов таких висновків на підставі недотримання якісних критеріїв. У зв’язку з цим ми вважаємо, що при складанні проміжної фінзвітності за 2017 рік (у тому числі за I квартал 2017 року), факт непроведення інфляційного коригування теж можна обґрунтовувати недотриманням «якісних» факторів**.
** У п. 4 П(С)БО 22 йдеться тільки про коригування річної фінзвітності, але з МСБО 29 виходить, що коригуватися повинна будь-яка (у тому числі й проміжна) фінзвітність.
Одиниці виміру у фінзвітності. Форму № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» і форму № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» заповнюють у тисячах гривень без десяткових знаків. Виняток — розділ IV Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2), грошові показники якого приводять у гривнях з копійками. Ці правила поширюються і на підприємства, які використовують МСФЗ (лист МФУ від 17.12.13 р. № 31-08410-07-10/36519).
«Малу» фінзвітність складають у тисячах гривень з одним десятковим знаком ( п. 1 розд. I П(С)БО 25).
У консультації з категорії 102.23.02 ЗІР ДФСУ податківці відповіли на запитання, як враховується при заповненні «прибуткової» декларації фінансовий результат до оподаткування, якщо у фінзвітності такий показник відображається в тисячах гривень? Контролери на це зазначили, що «прибуткова» декларація заповнюється на підставі первинних документів, складених відповідно до бухгалтерського обліку, у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
Іншими словами, за рахунок округлень результати, відображені в «прибутковій» декларації й у фінзвітності, можуть не збігатися.
Коли фінзвітність не подають в органи ДФСУ. У роз’ясненнях з категорії 102.23.02 ЗІР ДФСУ податківці відповіли на низку проблемних запитань, пов’язаних з наданням фінзвітності в органи ДФС у спірних ситуаціях.
Зокрема, податківцям було поставлене запитання: чи потрібно подавати в органи ДФС «прибуткову» декларацію і фінансову звітність у разі відсутності об’єктів оподаткування або показників, які підлягають декларуванню?
На думку податківців, платники податку на прибуток мають право не подавати в контролюючий орган «прибуткову» декларацію і фінансову звітність за умови відсутності об’єктів оподаткування і показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог ПКУ, у тому числі у фінансовій звітності. Фактично це означає, що фінзвітність можна не подавати, якщо показники «прибуткової» декларації і форми № 2 будуть «нульовими».
Ще одне запитання, яке виникає в платників податку на прибуток: чи потрібно при поданні уточнюючої декларації подавати ще й фінзвітність? Контролери вважають, що подання фінансової звітності разом зі звітною (звітною новою) декларацією є обов’язковим. А ось у разі виправлення помилок в уточнюючій декларації платник податку може не подавати фінансової звітності повторно за умови, що показники фінзвітності, яка була подана з декларацією за звітні (податкові) періоди, що уточнюються, не підлягають виправленню.
Наведемо «свіжий» приклад. Нещодавно в листі ДФСУ від 09.03.17 р. № 4678/6/99-99-15-02-02-15 // «БТ», 2017, № 14, с. 6 податківці наказали уточнити дані «прибуткових» декларацій за податкові періоди 2014 — 2016 років у частині списаного податку на нерухомість. Ідеться про суми податку на нерухомість, нарахованого на об’єкти житлової і нежитлової нерухомості, які розташовані на території населених пунктів на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення (в АТО).
У статті «Помилки у фінзвітності: приклади виправлення» // «БТ», 2017, № 11, с. 17 ми розповідали, що в деяких випадках помилки у фінзвітності можна виправляти перспективним способом. У цьому способі сторнування надмірно нарахованого податку на нерухомість і пов’язане із цим збільшення податку на прибуток вплине тільки на показники форми № 1 (гр. 3) і форми № 4 (ряд. 4010) фінзвітності за 2017 рік (проводки будуть зроблені з рахунком 44). Тому подавати разом з «уточненками» фінзвітність за попередні періоди в такому разі не потрібно.
З іншими особливостями заповнення фінзвітності ви можете ознайомитися в статтях «Подаємо фінзвітність за 2016 рік: головні акценти» // «БТ», 2017, № 4, с. 9, «Фінзвітність СМП за 2015 рік: порядковий алгоритм» // «БТ», 2016, № 4, с. 14 і Шпаргалці бухгалтера «Фінзвітність за 2015 рік: порядковий алгоритм» // «БТ», 2016, № 3, с. 13.
Висновки
- Фінзвітність за I квартал на сьогодні зобов’язані складати всі юридичні особи, проте офіційним органам подають її не всі.
- Квартальну фінзвітність в органи статистики не надають суб’єкти мікропідприємництва. У податкові органи фінзвітність за I квартал подають тільки «високодохідні» платники податку на прибуток разом з «прибутковою» декларацією за I квартал.
- Коригувати проміжну фінзвітність на індекс інфляції у 2017 році не потрібно.
- При поданні уточнюючої «прибуткової» декларації подавати фінзвітність потрібно тільки в тому випадку, якщо її показники змінилися.
- Якщо в платника податку на прибуток відсутні в «прибутковій» декларації й у фінзвітності показники, що підлягають декларуванню, подавати ці форми в податковий орган не потрібно.
