(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 15
  • № 14
  • № 13
  • № 12
  • № 11
  • № 10
  • № 9
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
13/27
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Квітень , 2017/№ 16

Фінзвітність за I квартал: стисло про головне

Напередодні подання фінзвітності за I квартал 2017 року ми вирішили вам нагадати основні моменти, пов’язані з її поданням. Новацій у цій сфері, на щастя, немає, тому залишається «освіжити» в пам’яті знайомі правила.

Хто подає фінзвітність за I квартал?

Розпочнемо з того, що складати квартальну фінзвітність на сьогодні зобов’язані всі юрособи, просто не всі подають її офіційним органам.

Яким же органам надають фінзвітність? Їх усього два.

1. Органи cтатистики. Юрособи подають фінзвітність за I квартал 2017 року в органи статистики не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, тобто не пізніше 25.04.17 р.

Юрособи можуть подати фінзвітність в органи статистики одним з таких способів (п. 4 Порядку № 419*):

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

• особисто;

• поштою;

• в електронному вигляді.

Датою надання фінзвітності є день фактичної передачі фінзвітності за призначенням, при пересиланні її поштою — дата отримання адресатом, указана на штемпелі підприємства зв’язку, яке обслуговує адресата (п. 4 Порядку № 419). Факт отримання фінзвітності в електронному вигляді підтверджує квитанція № 2.

Водночас не надають в органи статистики квартальну фінзвітність суб’єкти мікропідприємництва (п. 2 Порядку № 419).

2. У податковий орган фінзвітність подають ті особи, які надають податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за I квартал ( п. 46.2 ПКУ). До таких осіб належать платники податків, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний доход), за попередній річний звітний (податковий) період (2016 рік) перевищує 20 млн грн. ( п. 137.5 ПКУ).

В органи ДФС фінзвітність подають упродовж 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу ( п.п. 49.18.2 ПКУ), тобто не пізніше 10.05.17 р.

Платники податків, які належать до великих і середніх підприємств, подають податкові декларації і, отже, фінзвітність в органи ДФСУ в електронній формі ( п. 49.4 ПКУ).

Склад фінзвітності за I квартал представлений у таблиці.

Склад фінансової звітності за I квартал 2017 року

Суб’єкт

Критерії(1)

Склад звітності

1. Суб’єкти мікропідприємництва

Середньооблікова кількість працівників не перевищує 10 осіб(2)

Спрощений фінансовий звіт

суб’єкта малого підприємництва:

1) ф. № 1-мс «Баланс»;

2) ф. № 2-мс «Звіт про фінансові результати»

Річний дохід не перевищує суми, еквівалентної 2 млн євро, визначеної за середньорічним курсом Нацбанку (56583864 грн.)(3)

2. Суб’єкти малого підприємництва (за винятком суб’єктів мікропідприємництва)

Середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб(2)

Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва:

1) ф. № 1-м «Баланс»;

2) ф. № 2-м «Звіт про фінансові результати»

Річний дохід не перевищує суми, еквівалентної 10 млн євро, визначеної за середньорічним курсом Нацбанку (282919320 грн.)(3)

3. Суб’єкти великого підприємництва

Середньооблікова кількість працівників перевищує 250 осіб(2)

1) ф. № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»;

2) ф. № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)»

Річний дохід перевищує суму, еквівалентну 50 млн євро, визначену за середньорічним курсом Нацбанку (1414596600 грн.)(3)

4. Суб’єкти середнього підприємництва

Середньооблікова кількість працівників від 50 до 250 осіб(2)

Річний дохід більше суми, еквівалентної 10 млн євро, визначеної за середньорічним курсом Нацбанку (282919320 грн.), але менше суми, еквівалентної 50 млн євро, визначеної за середньорічним курсом Нацбанку (1414596600 грн.)(3)

(1) Критерії належності суб’єктів підприємництва до певної категорії вказані в ч. 3 ст. 55 ГКУ.

(2) Відповідно до п. 3.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.05 р. № 286, середня кількість працівників підприємства за період визначає як суму таких показників:

середньооблікової кількості штатних працівників;

середньої кількості зовнішніх сумісників;

середньої кількості працюючих за цивільно-правовими договорами.

(3) Показник річного доходу визначають за даними бухгалтерського обліку як суму оборотів за 2016 рік: Дт 70 — 74 Кт 79. Середньорічний курс Нацбанку за 2016 рік дорівнює 2829,1932 грн. за 100 євро (www.bank.gov.ua/files/Exchange r.xls).

Іноді виникають ситуації, коли за результатами звітного кварталу юрособа перестає відповідати критеріям суб’єкта мікропідприємництва (наприклад, за чисельністю). Яку фінзвітність слід подавати в такій ситуації?

Мінфін розглянув цю проблему в листі від 19.09.14 р. № 31-11410-08-10/24149. У ньому було вказано, що якщо юрособа впродовж року втратила ознаки СМП, якому дозволено складати Спрощений фінзвіт СМП, вона складає «звичайний» Фінзвіт СМП (форми № 1-м і 2-м) за звітний період, у якому це сталося, і подальші періоди поточного (звітного) року (якщо відповідає ознакам СМП).

Якщо ж юрособа впродовж року перестає відповідати критеріям СМП, вона складає фінансовий звіт за звітний період, у якому це відбулося, і подальші періоди поточного (звітного) року за «великими» формами відповідно до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» ( п. 3 розд. І П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»).

Актуальні роз’яснення

«Інфляційні» коригування. Нещодавно Мінфін вирішив проблему, пов’язану з коригуванням фінзвітності на індекс інфляції відповідно до П(С)БО 22 «Вплив інфляції». Його норми поширюються на підприємства (окрім бюджетних установ і підприємств, які складають фінзвітність за МСФЗ), які згідно з ч. 4 ст. 14 Закону про бухоблік зобов’язані оприлюднити свою річну фінансову звітність.

Детально цю проблему ми розглядали в статті «Уперше…»: коригуємо фінзвітність на індекс інфляції» // «БТ», 2017, № 5, с. 10. Зараз лише зазначимо, що на думку Мінфіну, викладену в листах від 10.02.17 р. № 31-11410-01-2/3710 // «БТ», 2017, № 10, с. 6 і від 28.02.17 р. № 11410-06-5/5390 // «БТ», 2017, № 11, с. 6, підстави для коригування підприємствами фінансової звітності за 2016 рік згідно з П(С)БО 22 відсутні.

Оскільки кількісний критерій за 2016 рік був перевищений, очевидно, Мінфін дійшов таких висновків на підставі недотримання якісних критеріїв. У зв’язку з цим ми вважаємо, що при складанні проміжної фінзвітності за 2017 рік (у тому числі за I квартал 2017 року), факт непроведення інфляційного коригування теж можна обґрунтовувати недотриманням «якісних» факторів**.

** У п. 4 П(С)БО 22 йдеться тільки про коригування річної фінзвітності, але з МСБО 29 виходить, що коригуватися повинна будь-яка (у тому числі й проміжна) фінзвітність.

Одиниці виміру у фінзвітності. Форму № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» і форму № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» заповнюють у тисячах гривень без десяткових знаків. Виняток — розділ IV Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2), грошові показники якого приводять у гривнях з копійками. Ці правила поширюються і на підприємства, які використовують МСФЗ (лист МФУ від 17.12.13 р. № 31-08410-07-10/36519).

«Малу» фінзвітність складають у тисячах гривень з одним десятковим знаком ( п. 1 розд. I П(С)БО 25).

У консультації з категорії 102.23.02 ЗІР ДФСУ податківці відповіли на запитання, як враховується при заповненні «прибуткової» декларації фінансовий результат до оподаткування, якщо у фінзвітності такий показник відображається в тисячах гривень? Контролери на це зазначили, що «прибуткова» декларація заповнюється на підставі первинних документів, складених відповідно до бухгалтерського обліку, у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Іншими словами, за рахунок округлень результати, відображені в «прибутковій» декларації й у фінзвітності, можуть не збігатися.

Коли фінзвітність не подають в органи ДФСУ. У роз’ясненнях з категорії 102.23.02 ЗІР ДФСУ податківці відповіли на низку проблемних запитань, пов’язаних з наданням фінзвітності в органи ДФС у спірних ситуаціях.

Зокрема, податківцям було поставлене запитання: чи потрібно подавати в органи ДФС «прибуткову» декларацію і фінансову звітність у разі відсутності об’єктів оподаткування або показників, які підлягають декларуванню?

На думку податківців, платники податку на прибуток мають право не подавати в контролюючий орган «прибуткову» декларацію і фінансову звітність за умови відсутності об’єктів оподаткування і показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог ПКУ, у тому числі у фінансовій звітності. Фактично це означає, що фінзвітність можна не подавати, якщо показники «прибуткової» декларації і форми № 2 будуть «нульовими».

Ще одне запитання, яке виникає в платників податку на прибуток: чи потрібно при поданні уточнюючої декларації подавати ще й фінзвітність? Контролери вважають, що подання фінансової звітності разом зі звітною (звітною новою) декларацією є обов’язковим. А ось у разі виправлення помилок в уточнюючій декларації платник податку може не подавати фінансової звітності повторно за умови, що показники фінзвітності, яка була подана з декларацією за звітні (податкові) періоди, що уточнюються, не підлягають виправленню.

Наведемо «свіжий» приклад. Нещодавно в листі ДФСУ від 09.03.17 р. № 4678/6/99-99-15-02-02-15 // «БТ», 2017, № 14, с. 6 податківці наказали уточнити дані «прибуткових» декларацій за податкові періоди 2014 — 2016 років у частині списаного податку на нерухомість. Ідеться про суми податку на нерухомість, нарахованого на об’єкти житлової і нежитлової нерухомості, які розташовані на території населених пунктів на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення (в АТО).

У статті «Помилки у фінзвітності: приклади виправлення» // «БТ», 2017, № 11, с. 17 ми розповідали, що в деяких випадках помилки у фінзвітності можна виправляти перспективним способом. У цьому способі сторнування надмірно нарахованого податку на нерухомість і пов’язане із цим збільшення податку на прибуток вплине тільки на показники форми № 1 (гр. 3) і форми № 4 (ряд. 4010) фінзвітності за 2017 рік (проводки будуть зроблені з рахунком 44). Тому подавати разом з «уточненками» фінзвітність за попередні періоди в такому разі не потрібно.

З іншими особливостями заповнення фінзвітності ви можете ознайомитися в статтях «Подаємо фінзвітність за 2016 рік: головні акценти» // «БТ», 2017, № 4, с. 9, «Фінзвітність СМП за 2015 рік: порядковий алгоритм» // «БТ», 2016, № 4, с. 14 і Шпаргалці бухгалтера «Фінзвітність за 2015 рік: порядковий алгоритм» // «БТ», 2016, № 3, с. 13.

Висновки

  • Фінзвітність за I квартал на сьогодні зобов’язані складати всі юридичні особи, проте офіційним органам подають її не всі.
  • Квартальну фінзвітність в органи статистики не надають суб’єкти мікропідприємництва. У податкові органи фінзвітність за I квартал подають тільки «високодохідні» платники податку на прибуток разом з «прибутковою» декларацією за I квартал.
  • Коригувати проміжну фінзвітність на індекс інфляції у 2017 році не потрібно.
  • При поданні уточнюючої «прибуткової» декларації подавати фінзвітність потрібно тільки в тому випадку, якщо її показники змінилися.
  • Якщо в платника податку на прибуток відсутні в «прибутковій» декларації й у фінзвітності показники, що підлягають декларуванню, подавати ці форми в податковий орган не потрібно.
квартальна фінзвітність додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті