Теми статей
Обрати теми

І до бабці не ходи: що чекає у 2015 році? (ч. 1)

податковий експерт Адамович Наталія, експерт з питань оплати праці Ушакова Лілія
Пригадавши всі основні нововведення 2014 року, яких, до речі, було чимало, саме час зазирнути в майбутнє. Адже на кону головне питання — бути чи не бути. А чому бути, того не минути. Які нововведення стануться у сфері оподаткування, права, бухгалтерського обліку? Одразу попередимо, ворожимо за вже прийнятими змінами. Проекти змін які тільки «висять в повітрі» розбирати не будемо, але сказати про них скажемо.

Оподаткування

Адміністрування

Штрафи. Останньою датою 2014 року закінчується мораторій на штрафи за підконтрольними операціями.

Послаблення щодо штрафів до підконтрольних операцій на період з 01.09.2013 р. по 31.12.2014 р. давав п. 20 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ

Перше послаблення — штрафні санкції за помилки, допущені при розрахунку грошових зобов’язань відповідно до норм ст. 39 ПКУ, — застосовувалися тільки в розмірі 1 грн. за кожне порушення. Зауважимо: податківці погоджувалися на цей штраф тільки при заниженні податкових зобов’язань (у зазначеному періоді) через використання цін у контрольованих операціях, відмінних від звичайних (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 100, с. 27 і 2014, № 58, с. 38).

img 1Друге послаблення — при самостійному коригуванні податкових зобов’язань з метою трансфертного ціноутворення за результатами застосування ст. 39 ПКУ — штрафні санкції, передбачені ст. 50 ПКУ (3 % — при поданні уточненки або 5 % — при виправленні в поточній декларації) можна було не нараховувати та не сплачувати.

Майте на увазі! Тепер за контрольованими операціями, що здійснюються з 01.01.2015 р., штрафи за допущені порушення застосовуватимуться в загальному порядку.

 

Електронні перевірки

З 01.01.2015 р. на електронні перевірки можуть претендувати не тільки платники єдиного податку, а й суб’єкти господарювання мікро-, малого і середнього бізнесу. І в перших, і в других має бути незначний ступінь ризику (див. п.п. 3.2.3 Методрекомендацій № 553).

Таблица 1. Хто такі суб’єкти мікро-, малого та середньго бізнесу

Критерії

Суб’єкт мікропідприємництва

Суб’єкт малого підприємництва

Суб’єкт середнього підприємництва

Річний доход*

не перевищує 2 млн євро

не перевищує 10 млн євро

понад 10 млн євро, але не перевищує 50 млн євро

Середня чисельність працівників за рік **

не перевищує 10 осіб

не перевищує 50 ос.

більше 50 осіб, але не перевищує 250 ос.

*Визначено за середньорічним курсом НБУ. Алгоритм визначення середньорічного курсу див. у листі НБУ від 22.03.2004 р. № 13-410/1390. Середній курс євро за рік див. на офіційному сайті НБУ (www.bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls).

**Як розрахувати середньооблікову кількість працівників, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 52, с. 10.

 

Чим перевірка хороша? За її результатами податковий орган не нараховує жодних штрафних санкцій. Виправлення допущених помилок проводиться фактично за тією самою процедурою, що і при самостійному їх виявленні.

На підставі викладених у довідці даних платник податків може подати уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складання довідки про проведення електронної перевірки (п. 50.3 ПКУ). Відповідно, платник податків у цьому випадку сплачує тільки 3 % (5 %) від суми заниженого зобов’язання та пеню (п. 50.1 ПКУ).

Зауважте! Якщо уточнюючий розрахунок не буде надано в зазначені строки, контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (п. 50.3 ПКУ). І тоді за виявлені порушення штрафні санкції застосовуватимуться у звичайному порядку.

Доречі! Ініціація електронних перевірок виправдана в ситуації, коли платник податків очікує, що в найближчому майбутньому в нього буде перевірка. Наприклад, коли його тривалий час не перевіряли або ж він збирається ліквідовуватися. Детальніше про порядок проведення див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 4, с. 31 (ср. ).

 

Податок на прибуток

Ставка податку на прибуток. У 2015 році, як і в 2014 році, ставка податку становитиме 18 %, а для суб’єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливі правила оподаткування, передбачені в п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, — 5 % (див. п. 10 підрозд. 4 розд. XX ПКУ). Нагадаємо, що пільговий режим оподаткування для суб’єктів програмної індустрії діє аж до 01.01.2023 р.

А прибуток від ціннопаперових операцій продовжить оподатковуватися за ставкою 18 % (п.п. 153.8.3 ПКУ). Зауважимо, що за такою ставкою ціннопаперовий прибуток оподатковується з 03.08.2014 р. (див. лист ДФСУ від 06.11.2014 р. № 9666/7/99-99-19-02-01).

 

Скасування пільги для книговидавців

Від обкладення податком на прибуток звільнявся прибуток видавництв, видавничих організацій і підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції (крім продукції еротичного характеру). Такий бонус було закріплено тимчасово і діяти йому залишилося недовго, тільки до кінця 2014 року (п. 18 підрозділу 4 розділу XX ПКУ).

Із січня 2015 року звільнення від оподаткування у книговидавців припиниться і оподатковувати прибуток доведеться на загальних підставах

Зверніть увагу! Згідно з Указом Президента України «Про деякі заходи щодо державної підтримки книговидавничої справи та популяризації читання в Україні» від 19.06.2013р. № 336/2013 уряд повинен ініціювати продовження пільгового оподаткування суб’єктів видавничої справи до 2019 року. Чи буде ця ініціатива підтримана новим урядом — поживемо, побачимо.

Скажемо тільки, що надія є. У Верховній Раді зареєстровано законопроект від 09.12.2014 р. № 1316 (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=52779). У ньому пропонується звільнити від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, розповсюджувачів книжкової продукції, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, і поширення книжкової продукції, виробленої в Україні, крім продукції еротичного характеру.

Зазначена норма планується замість норми п. 18 підр. 4 розд. XX ПКУ, яка як ми вже зазначили, має тимчасовий характер і діє до 01.01.15 р.

 

Скасування спеціального річного періоду для космосуб’єктів

З 01.01.2015 р. суб’єкти космічної діяльності, які:

— отримали ліцензію на право її здійснювати і 

— беруть участь у виконанні міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких дана Верховною Радою України, з питань космічної діяльності зі створення космічної техніки, —

зобов’язані будуть визначати податкові зобов’язання з податку на прибуток у загальному порядку

Орієнтуватися в цій справі їм тепер доведеться на загальний п. 57.1 ПКУ.

Пільга, що дарувала їм річний період, щоб визначити податкові зобов’язання з податку на прибуток, діє до 1 січня 2015 року (п. 20 підрозділу 4 розділу XX ПКУ).

 

ПДВ

Спецрахунки та інші зміни Закону № 1621

З 01.01.2015 р. набуває чинності Закон № 1621. Проте на сайті ВРУ зареєстровано законопроект від 01.12.2014 р. № 1141 і він прагне скасувати деякі положення із Закону № 1621. Тому на момент підготовки сьогоднішнього номера дуже складно сказати, що буде далі (особливо з урахуванням того, що в ДФСУ визнають технічні складнощі впровадження з 01.01.2015 р. усіх норм Закону № 1621). Давайте розглянемо, які нововведення передбачає Закон № 1621 з 01.01.2015 р. і що пропонує законопроект № 1141.

1. Нова межа для обов’язкової ПДВ-реєстрації. З 1 січня 2015 року Закон № 1621 має намір підвищити її з 300 тис. грн. до 1 млн грн. Ця норма хороша, для тих, хто хоче працювати на загальній системі, зберігаючи за собою «безПДВшний» статус. Проте, на жаль, законопроект цю норму скасовує. Так само, як і скасовує й наступні положення Закону № 1621.

2. Отримання послуг від нерезидента. При отриманні оподатковуваних послуг від нерезидента з місцем їх постачання на території України ви зобов’язані відобразити ПДВ-зобов’язання. У наступному ж періоді ви маєте право включити цю суму до складу податкового кредиту (за дотримання загальних умов для його відображення). Такі правила зберігаються до кінця 2014 року.

З 01.01.2015 р. податковий кредит за послугами, отриманими від нерезидента, можна буде відобразити в тому самому періоді, в якому відображаються й ПДВ-зобов’язання

Щоправда, для цього доведеться дотримувати додаткову умову: податкову накладну, складену на операцію з отримання послуг від нерезидента, потрібно встигнути зареєструвати в ЄРПН.

Але законопроект № 1141 скасовує цю норму.

3. Додаток Д8. З 01.01. 2015 р. додаток Д8 нікуди не подінеться зі складу податкової звітності з ПДВ. Просто покупець не зможе з його допомогою поставити податковий кредит за «зіпсованою» податковою накладною: не виписаною, неправильно виписаною, не зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН).

Скарга на постачальника (Д8) більше не врятує податковий кредит

Оновлений п. 201.10 ПКУ такої можливості вже не передбачає.

Покупцю залишається тільки:

— або сподіватися, що постачальники зрозуміють і не підведуть;

— або підстраховуватися умовами договорів, укрутивши в них «покарання» за «псування» податкового кредиту;

— або лякати постачальників документальною позаплановою виїзною перевіркою (п. 201.10 ПКУ) та адмінштрафом згідно зі ст. 1631 КпАП.

Майте на увазі, що законопроект № 1141 скасовує цю норму - «врятує» податковий кредит.

4. ПДВ звітність тільки електронна. З 01.01.2015 р. Закон № 1621 диктує подавати контро­лерам ПДВ-звітність тільки в електронній формі (п. 49.4 ПКУ). Зазначимо, що переважна більшість платників ПДВ уже давно діють так.

5. Електронні ПН і РК. Податкові накладні (у тому числі й розрахунки коригування до податкових накладних) повинні складатися тільки в електронній формі (за всіма правилами, тобто з проставлянням електронного підпису). Паперова форма має канути в лету.

Причому з п. 201.1 ПКУ повинна зникнути фраза про те, що податкові накладні надають «на вимогу покупця (одержувача)».

Під електронність податкової накладної та впровадження електронного адміністрування ПДВ Мінфін затвердив нову форму податкової накладної та Порядок її заповнення, що застосовуватимуться з 01.01.2015 р. (див. наказ Мінфіну України від 14.11.2014 р. № 1129).

6. ПН і РК тільки через ЄРПН. З 01.01.2015 р. абсолютно всі (!) податкові накладні та розрахунки коригування до них (про це буде прямо зазначено в п. 192.1 ПКУ) доведеться зареєструвати в ЄРПН.

Планується реєстрація всіх ПН і РК незалежно від суми ПДВ

Зауважимо, що строк для реєстрації залишився тим самим — 15 календарних днів, наступних за днем складання податкової накладної/роз­рахунку коригування.

Зверніть увагу: необхідність реєстрації має торкнутися навіть податкових накладних, які не видають покупцю. Наприклад, ПН при умовному постачанні (п. 198.5 ПКУ), при постачанні послуг на території України нерезидентами (п. 208.2 ПКУ), при анулюванні ПДВ-реєстрації.

Те саме стосується і розрахунку коригування. Важливо, що законопроект № 1141 скасовує цю норму.

7. Умови для реєстрації ПН. Закон № 1621 планує запровадити обмеження щодо суми ПДВ, на яку можна видати податкову накладну (п. 2001.3 ПКУ). Під «видати» розуміємо зареєструвати в ЄРПН (адже, як ми вже зазначили, усі податкові накладні підлягатимуть реєстрації). Цю межу (на кожен момент часу) планували визначати за формулою.

Видати податкову накладну можна тільки на суму, рівну або меншу суми формули (детальніше про розрахунок цієї суми див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 84, с. 36 і № 86, с. 10). І цю норму законопроектом № 1141 пропонується скасувати.

8. СЕА і електронні рахунки з ПДВ. Планують запровадити систему електронного адміністрування (СЕА) та електронних рахунків з ПДВ. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість уже затверджено постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 88, с. 5). У цій системі мають збиратися відомості про суми ПДВ, які проходять через платника ПДВ, а також про те, на яку суму ПДВ платник має право видавати податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.

Збираються відкрити електронні рахунки з ПДВ (автоматично, безоплатно) усім платникам уже напередодні нового року — до 25.12.2014 р.

планується сплачувати ПДВ не безпосередньо з поточного рахунка, а через електронний рахунок в СЕА

Суму, потрібну для погашення ПДВ-зобов’язань, планується отримувати з поточного рахунка. А до бюджету ця сума має потрапляти вже без вашої участі на підставі спеціального реєстру, що передається податківцями до банку.

Важливо, що законопроект № 1141 пропонує скасування цих спецрахунків.

9. Бюджетне відшкодування по-новому.

Планується, що від’ємний ПДВ, що виник станом на 01.01.2015 р., нікуди не зникне:

— заявлене бюджетне відшкодування буде відшкодовано платникам за «старими» правилами, тобто за правилами, що діяли до 01.01.2015 р. (п. 1 розд. II Закону № 1621);

— перехідний «мінус», що утворився на 01.01.2015 р., тобто від’ємне значення (рядок 20.2) або залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування рядок 24) обліковуватимуться в порядку, який повинні затвердити податківці.

З 01.01.2015 р. планувалося змінити умови та порядок надання автоматичного бюджетного відшкодування.

Дуже важливо! Нововведення із Закону № 1621, якого законопроект не торкнувся, — стосується визначення бази для ПДВ. Скасовувати його не збираються.

Так, з 01.01.2015 р. база для визначення податкових зобов’язань з ПДВ, як і раніше, визначатиметься з договірних цін (а для контрольованих операцій — не нижче звичайних цін). Але, водночас має бути:

1) для товарів/послуг — не нижче за ціну купівлі таких товарів/послуг;
2) для необоротних активів — не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку на початок звітного періоду, протягом якого здійснювалася така операція

Майте на увзі! Якщо облік необоротних активів відсутній, то не нижче звичайної ціни. Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 102, с. 5

Винятків з цього правила два: постачання товарів/послуг за держрегульованими цінами (наприклад, виробів медичного призначення, лікарських засобів тощо) і постачання газу для потреб населення. При здійсненні таких операцій орієнтуватися потрібно, у загальному випадку, тільки на договірну ціну.

Зверніть увагу! Застосовувати нове правило, встановлене для визначення бази для ПДВ, доведеться тільки до тих операцій, перша подія за якими настане 1 січня 2015 року і пізніше.

Інша справа, якщо ви у ПДВ-обліку використовуєте касовий метод визначення податкових зобов’язань з ПДВ. Тоді орієнтуватися потрібно буде на дату надходження оплати.

 

Зернова ПДВ-пільга

З 01.01.2015 р. замість тимчасової зернової пільги, установленої п.п. 151 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ запрацює ПДВ-пільга з п. 197.21 ПКУ*.

* Хоча є в задумці в уряду до 2017 року залишити пільгу, передбачену п. 151 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (див. https://drive.google.com/file/d/0B_c1RYU3awKpeWkycE80c2tVOTg/view?pli=1).

З нового року під звільнення від ПДВ потраплять операції з постачання на митній території України і вивезення в митному режимі експорту:

зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД і технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД.

Виняток становитимуть:

— постачання і вивезення в митному режимі експорту таких зернових і технічних культур сільгосппідприємствами — виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури в сільгосппідприємств — виробників;

— постачання таких зернових і технічних культур Аграрним фондом в разі їх придбання з ПДВ.

Зверніть увагу! Ця пільга не поширюється на операції з постачання зернових культур товарної позиції 1006 (рис) і товарної підкатегорії 1008 10 00 00 (гречки) згідно з УКТ ЗЕД. Такі операції обкладають ПДВ у загальному порядку. Детальніше про зміни в зерновій ПДВ-пільзі див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 75, с. 4.

 

Не буде пільги для автомобілів «Швидкої допомоги»

З 01.01.2015 р. при постачанні автомобілів швидкої допомоги на території України нараховуватиметься ПДВ (причому база його нарахування має бути не нижче за ціну купівлі).

Нагадаємо, що автомобілі «Швидкої допомоги» (товарної позиції 8703 згідно УКТ ЗЕД), які призначалися для використання установами охорони здоров’я та отримувалися за рахунок бюджетних коштів (коштів державного та місцевих бюджетів або за замовленням відповідних розпорядників бюджетних коштів) потрапляли під подвійну пільгу.

У період з 01.12.2013 р. до 01.01.2015 р.

— їх постачання (ввезення) звільнялося від ПДВ (п. 25 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

— їх увезення звільнялося від обкладення акцизним податком (п. 4 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).

 

Видавничі ПДВ-пільги

01.01.2015 р. минає строк дії «тимчасових» пільг:

— з п. 5 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ — установленої для резидентів, що одночасно поєднують видавничу діяльність, діяльність з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону;

— з п. 6 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ — установленої для операцій з книжковою продукцією у видавців, виробників і розповсюджувачів;

— з п. 7 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ — установленої для імпортерів /постачальників продукції для використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції.

З 01.01.2015 р. у розпорядженні суб’єктів господарювання залишиться тільки «друкарська» пільга з п.п. 197.1.25 ПКУ. Детальніше про неї див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 98, с. 17.

Причому знайте! Є зареєстрований законопроект від 09.12.2014 р. № 1316 (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=52779). У ньому пропонується п.п. 197.1.25 ПКУ викласти в новій редакції, і тим самим звільнити від обкладення ПДВ не тільки операції з постачання періодичних видань, книг та іншої передбаченої законопроектом видавничої продукції, а й виготовлення такої продукції на митній території України.

 

Скасування спецрежиму для переробників

З 01.01.2015 р. припиняє свою дію спеціальний режим обкладення ПДВ переробних підприємств (п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Нагадаємо, суть цього спецрежиму полягала в держпідтримці вітчизняного тваринництва. Схема його реалізації була така: «підтримуючі» виплати тваринникам проводили безпосередньо переробники, за рахунок коштів тих, що не надійшли зважаючи на застосування спецрежиму до держбюджету.

Під спецрежим потрапляли операції з постачання переробниками власної виробленої продукції: молока, молочної сировини, молочних продуктів, м’яса, м’ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м’ясо-кісткового борошна). Детальніше про нього див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 46, с. 27.

 

Безальтернативні ПДВ-пільги

Для решти пільговиків зазначимо такий момент. З 01.01.2015 р. перестануть діяти деякі з тимчасових ПДВ-пільг, зокрема:

— «космічна» ПДВ-пільга (п. 3 підрозд. 2 розд. XX ПКУ);

— «шкріно-шкурна» ПДВ-пільга (п. 16 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

— «металобрухтна» і «макулатурна» ПДВ-пільга (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)*.

* Хоча в перспективі в уряду є наміри продовжити цю пільгу до 2017 року (див. https://drive.google.com/file/d/0B_c1RYU3awKpeWkycE80c2tVOTg/view?pli=1)

Альтернативи цим пільгам, на жаль, у ПКУ поки що немає.

 

Податок на доходи фізичних осіб

Податкові соціальні пільги та граничний розмір доходу, що дає право на їх застосування. Податкова соціальна пільга (далі — ПСП) — це сума, на яку може бути зменшено загальний місячний оподатковуваний дохід платника податку, отриманий від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

Розміри ПСП визначено п. 169.1 ПКУ і залежать від розміру прожиткового мінімуму (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року. Цей самий показник, але не встановлений, а такий, що діє на 1 січня звітного податкового року, необхідний для розрахунку граничного розміру доходу, що дає право на ПСП.

Де шукати прожитковий мінімум? У законі про Державний бюджет на відповідний бюджетний рік. Але от так штука, цей закон на 2015 рік, на жаль, досі не прийнято.

Як бути, якщо 2015 рік почнеться без закону про Держбюджет на 2015 рік, що набув чинності? У цьому випадку нам з вами з 1 січня 2015 року і до моменту набуття чинності цим законом прожитковий мінімум доведеться застосовувати в розмірі, що діяв у грудні 2014 року. Саме так вимагає діяти п. 4 ч. 2 ст. 41 БКУ.

На весь 2014 рік було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в єдиному розмірі — 1218 грн. Проте це не означає, що до моменту встановлення прожиткового мінімуму на 2015 рік розміри ПСП-2015 і ПСП-2014 будуть рівні. Річ у тім, що з 1 січня 2015 року набуває чинності п.п. 169.1.1 ПКУ. А це означає, що розмір звичайної ПСП дорівнюватиме 100 %* (а не 50 %, як було по  31 грудня 2014 року) розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року. Тобто прожитковий мінімум той самий, а розміри ПСП різні.

* Водночас є ймовірність, що запровадження пільги в розмірі 100 % перенесуть ще на один рік. У разі внесення таких змін до ПКУ до 31 грудня 2015 року пільга надаватиметься в розмірі 50 % прожитмінімуму, установленого на 1 січня 2015 року.

Показати на цифрах? Дивіться таблицю нижче.

Таблиця 2. Розміри ПСП у 2014 та 2015 роках

Вид ПСП (норма ПКУ)

Розмір ПСП у 2014 році, грн.

Розмір ПСП у 2015 році ДО набуття чинності законом про Держбюджет на 2015 рік, грн.

Звичайна ПСП (п.п. 169.1.1 ПКУ)

609,00

1218,00

Звичайна ПСП на дітей (п.п. 169.1.2 ПКУ)

609,00 х кількість дітей віком до 18 років

1218,00 х кількість дітей віком до 18 років

Підвищена ПСП на дітей (пп. «а» і «б» п.п. 169.1.3 ПКУ)

913,50 х кількість дітей віком до 18 років

1827,00 х кількість дітей віком до 18 років

Підвищена ПСП (пп. «в» — «е» п.п. 169.1.3 ПКУ)

913,50

1827,00

Максимальна ПСП (пп. «а» — «ґ» п.п. 169.1.4 ПКУ)

1218,00

2436,00

 

Якщо до початку 2015 року не приймуть закон про Держбюджет, то граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, з 1 січня 2015 року залишиться 1710 грн. (для дитячої ПСП (1710 грн. х х кількість дітей)).

Податковий розрахунок за формою № 1ДФ. Ще зі звіту за 3 квартал 2014 року ми чекаємо нову форму Податкового розрахунку. У цьому звіті потрібно відображати суми утриманого ВЗ, а наразі такої можливості немає. Податківці консультують так: до набуття чинності новою формою звітувати потрібно за старою (без згадки про суми ВЗ). Проте, після того, як форму офіційно відновлять, доведеться подати «уточненку». При поданні уточнюючого розрахунку штрафи обіцяють не застосовувати (http://press.liga.net/conf/sergey_naumov_30092014). Сподіваємося, нова форма № 1 ДФ з’явиться до закінчення подання звіту за 4 квартал 2014 року, а саме не пізніше 9 лютого 2015 року.

 

ФСП

Нова база

З 01.01.2015 р. відповідно до нової редакції п. 303.1 ПКУ базою обкладення фіксованим сільськогосподарським податком (далі — ФСП) буде нормативна грошова оцінка 1 гектара сільгоспугідь (ріллі, сінокосів, пасовищ і багаторічних насаджень). При цьому враховується коефіцієнт індексації, визначений станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, установленого розд. XIII ПКУ.

В аналогічному порядку (тобто з урахуванням коефіцієнта індексації) має визначатися і база обкладення ФСП земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) виходячи з нормативної грошової оцінки одного гектара ріллі в АР Крим або в області.

Зверніть увагу! Розділом XIII ПКУ, на який є пряме посилання щодо порядку визначення коефіцієнта індексації станом на 1 січня базового податкового (звітного) року, установлено (див. п. 289.2 цього Кодексу), що такий коефіцієнт застосовується кумулятивно. Причому коефіцієнт кумулюється залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Тобто визначати коефіцієнт доведеться як добуток коефіцієнтів індексації за кожен рік з дати проведення НГО землі

Крім того, платникам ФСП з початку 2015 року доведеться застосовувати також і коефіцієнт 1,756, передбачений абзацом другим п. 5 і п. 191 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою постановою КМУ від 23.03.95 р. № 213.

У результаті, з 01.01.2015 р., за найскромнішими підрахунками, під впливом загального впливу кумулятивного коефіцієнта індексації та коефіцієнта 1,756 податкове навантаження зі сплати ФСП збільшиться приблизно разів у 6 (а то й більше, залежно від того, яким виведуть розмір коефіцієнта індексації за 2014 рік).

 

Податок на нерухомість

Нова форма звітності

Ураховуючи вимоги п. 46.6 ПКУ, юридичні особи — платники податку на нерухомість починаючи з 1 січня 2015 року звітуватимуть за новою формою Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зазначимо: її затверджено наказом від 01.07.2014 р. № 735.

Основна поправка: з декларації прибрали графу про житлову площу нерухомості

Адже в новому році базою обкладення податком на нерухомість буде загальна, а не житлова площа об’єкта. Детальніше про останні новини, що відбулися в частині справляння цього податку див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 32, с. 40.

 

Земельний податок

Надаємо приміщення в оренду — застосовуємо коефіцієнт функціонального використання землі

З 01.01.2015 р. набуває чинності норма п. 276.5 ПКУ (див. п. 1 розд. XIX ПКУ). Згідно з цією нормою в разі надання в оренду (1) земельних ділянок (у межах населених пунктів), (2) окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, доведеться розраховувати

з урахуванням застосування коефіцієнта функціонального використання (КФВ) таких площ, залежно від виду економічної діяльності орендаря

Тобто з 1 січня 2015 року земельний податок обчислюється:

— за земельні ділянки, НГО яких проведено — у розмірі 1 % від НГО, визначеної з урахуванням застосування відповідного КФВ цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря;

— за землі, розташовані в межах населених пунктів, НГО яких проведено,* — за середніми ставками (у гривнях за 1 кв. метр), визначеними залежно від чисельності населення із застосуванням відповідних коефіцієнтів.

* Зауважимо, що в Україні таких земель і таких населених пунктів вже немає. І хоча норма така є (ст. 275 ПКУ), але вона мертва.

За визначенням площі земельних ділянок під переданими в оренду будівлями, спорудами (їх частинами) податківці пропонують звертатися до державного кадастрового реєстратора (див. лист Міністерства доходів і зборів України від 27.02.2014 р. № 3851/6/99-99-15-03-01-15// «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 74, с. 9).

Врахуйте! З цієї дати запрацює й пов’язана норма п. 287.7 ПКУ, в якій ідеться про момент початку обчислення земельного податку орендодавцями: «податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин)».

 

Скасування пільги для космосуб’єктів

З 01.01.2015 року суб’єкти космічної діяльності втрачають пільгу зі сплати земельного податку. Нагадаємо, на час дії ратифікованих ВРУ міжнародних договорів, але не пізніше 01.01.2015 р. резиденти — суб’єкти космічної діяльності, які (п. 1 підрозд. 6 розд. XX ПКУ):

1) отримали ліцензію на право здійснення космічної діяльності;

2) беруть участь у реалізації ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів (угод) України з питань космічної діяльності зі створення космічної техніки (уключаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів і наземних сегментів космічних систем) —

звільнялися від сплати земельного податку за земельні ділянки виробничого призначення

Перелік суб’єктів космічної діяльності, які до 01.01.2015 р. звільнялися від сплати земельного податку за земельні ділянки виробничого призначення наведено в додатку до постанови КМУ в редакції від 01.04.2013 р. № 258.

З нового року космосуб’єктам з цього переліку сплачувати земельний податок за земельні ділянки виробничого призначення доведеться в загальному порядку.

 

Плата за надра

Будь-яких глобальних змін, які торкнулися б значного числа платників цього загальнодержавного податку, не станеться. Просто тимчасові ставки для видобутку нафти, конденсату, газу природного, залізняку, запроваджені із 3 серпня 2014 року Законом № 1621, припинить своє існування (див. підрозд. 91 розд. ХХ ПКУ).

Тому з 01.01.2015 р. повертаємося до ставок, наведених у п.п. 263.9.1 ПКУ. І застосовуємо тільки їх.

 

Чи то ще буде

Завершуючи обговорення прийдешніх податкових змін, насамкінець хочемо вас попередити. КМУ готує гігантські зміни до ПКУ, що зачеплять:

— податок на прибуток. Планується вести облік цього податку за стандартами бухобліку, при цьому за базу обкладення брати фінансовий результат, визначений у бухобліку;

— єдиний податок. Планується з’єднати в єдине ціле єдиний податок і ФСП, залишивши три групи для «звичайних» суб’єктів господарювання, а четверту виділивши окремо для сільгоспвиробників;

— скорочення кількості податків і зборів. Планується 6 видів зборів ліквідувати, а 13 трансформувати у 5. Але поки що ці фантазії не дійшли навіть до законопроектів. Тому стежте за нашими статтями.

Теги податки
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі