Квартал — для розставання…, або ТОП-10 запитань на прощання про Реєстр

Заповнення порожніх комірок

За відсутності даних для заповнення відповідні графи Реєстру не заповнюються (залишаються порожніми). Щоправда, в Порядку № 708 цей момент ніяк не уточнюється, через що, мабуть, і виникло запитання. Уключити до нього хоч би якесь застереження із цього приводу законодавці, судячи з усього, забули. На відміну, скажімо, від присвяченого податковій накладній Порядку № 10. У його п. 14 прямо зазначено: у клітинках податкової накладної (ПН), що не підлягають заповненню, нулі, прокреслення та інші знаки або символи не проставляються.

7Приємно, що нарешті у своїх консультаціях податківці стали висловлюватися також і щодо Реєстру. Як роз’яснюють контролери,

за відсутності показників графи Реєстру не заповнюються

При цьому жодних відміток у порожніх графах проставляти не потрібно (див. консультації з таким висновком у підкатегорії 101.21 БЗ).

Нагадаємо, що ще не так давно податківці в порожніх графах Реєстру рекомендували ставити «0» (нуль). Добре, що зараз від таких своїх дивних висновків контролери відмовилися. І консультація, що вимагає в порожніх графах проставляти нулі, сьогодні вже значиться в «нечинних». Отже, питання благополучно вирішилося і зняте з порядку денного.

Хоча існують виключні випадки, коли нулі (до деяких граф) заносити-таки доведеться. Вимога (при придбаннях) проставляти нулі (у графах 10, 12, 14 і 16 розділу II Реєстру), як і раніше, збереглася щодо: (1) необ’єктних і пільгових (звільнених від ПДВ) придбань товарів/услуг і необоротних активів у платників ПДВ, а також (2) придбань у неплатників ПДВ* (п. 2 розд. IV Порядку № 708). Тому в таких випадках уже нікуди не подітися — у зазначених графах розділу II Реєстру, дотримуючись Порядку № 708, дійсно потрібно ставити «0».

Порожній Реєстр за вересень у цьому випадку подати доведеться. Давайте розберемося чому.

Нагадаємо, що всі без винятку платники (уключаючи і квартальників) повинні щомісячно у строки, установлені для подання податкової звітності за календарний місяць, подавати Реєстр в електронному вигляді податківцям (п. 201.15 ПКУ). Тому за кожен (!) місяць звітного кварталу квартальники повинні подавати Реєстр — не пізніше 20 числа наступного місяця.

Додатково важливе те, що сам Реєстр є невід’ємною (!) частиною ПДВ-звітності (п. 10 розд. I Порядку № 678). І за його неподання податківці погрожують штрафом згідно з п. 121.1 ПКУ (як за неподання копій регістрів, необхідних для сплати податків) у розмірі 510 грн. (див. підкатегорію 101.31 БЗ).

При цьому жодного звільнення від його подання в разі відсутності діяльності ані Порядком № 708, ані Порядком № 678 не передбачено. Навпаки, п. 13 розд. III Порядку № 678 (щоправда, щодо ПДВ-декларації) прямо застерігає, що вона подається платником податків за звітний період незалежно від того, вів платник податків у цьому періоді господарську діяльність чи ні.

А ось як бути в такому разі з Реєстром, податківці роз’яснили в підкатегорії 101.21 БЗ (щоправда, судячи з консультації, адресована вона, перш за все, місячним платникам). Як зазначають контролери, навіть якщо декларація подається з прокресленнями, до неї все одно необхідно додати порожній Реєстр. Таким чином, подати Реєстр потрібно в будь-якому разі, навіть за відсутності діяльності.

Аналогічний підхід необхідно взяти на озброєння і квартальникам. Тому якщо в якомусь із місяців (як у запитанні) у квартальника настало «затишшя» (не спостерігалося ані покупок, ані продажів), то за такий «безрезультатний» місяць квартальнику все одно потрібно подати порожній Реєстр. Отже, подати порожній Реєстр за вересень (не пізніше 20 жовтня 2014 року) квартальнику доведеться. Тим паче, що тоді ситуація для вас штрафонебезпечною не виявиться.

При відображенні в розділі I Реєстру постачань неплатникам ПДВ (у тому числі тих, що включаються до підсумкових ПН) зверніть увагу на такі особливості:

— у графі 4 в такому разі наводиться літерне позначення виписаної податкової накладної (ПН) з відповідним типом причини (п. 2 розд. III Порядку № 708):

«ПНП02»/«ПНПЕ02» — постачання неплатнику податку;

«ПНП03»/«ПНПЕ03» — постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з платником податку;

«ПНП11»/«ПНПЕ11» — ПН, складена за щоденними підсумками операцій;

— у графі 5 відповідно під кожен випадок робиться запис:

«Поставка неплатнику податку»;

«Натуральна виплата в рахунок оплати праці фізичним особам»;

«Щоденний підсумок операцій».

Зауважте: що в п. 2 розд. III Порядку № 708 із цього приводу нічого не уточнюється. Там тільки «загалом» зазначається, що у графі 5 розділу I Реєстру зазначають найменування (П.І.Б. — для фізособи-підприємця) покупця. Водночас те, що в наших випадках до графи 5 потрібно вносити саме такі записи («Постачання неплатнику ПДВ», «Щоденний підсумок операцій» тощо), зазначали самі податківці у своїх консультаціях з підкатегорії 101.21 БЗ. Тому залишається тільки дотримуватися таких «цінних вказівок» від контролерів;

— у графі 6 у всіх цих випадках проставляють умовний ІПН «400000000000» (п. 11 Порядку № 10, див. також підкатегорію 101.21 БЗ).

Решту граф Реєстру заповнюють у загальному порядку.

Приклад 1. З урахуванням зазначеного ПН № 63 від 22.09.2014 р. на суму 600 грн. (виписану на постачання неплатнику ПДВ) і ПН № 64 від 23.09.2014 р. на суму 5400 грн. (виписану за щоденними підсумками операцій) у розділі I Реєстру продавець покаже так:

Розділ I. Видані податкові накладні

Нагадаємо, що з 01.04.2014 р. для ліків і медвиробів запровадили 7 % ПДВ (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 30, с. 19; № 60, с. 20; № 76, с. 21). Тому при заповненні розділу I Реєстру врахуйте такі особливості:

— у графі 3 — зазначають порядковий номер «лікарської» ПН (з проставленою після дробу спеціальною позначкою «7»);

— у графі 7 — наводять загальну вартість поставлених ліків і медвиробів (з ПДВ за ставкою 7 %);

— у графі 9 — відображають суму ПДВ, обраховану як 7 % х графа 10 (база оподаткування);

— у графі 10 — показують базу оподаткування, тобто вартість лікарських засобів і медвиробів без ПДВ.

Графи розділу I Реєстру, що залишилися, заповнюють у загальному порядку.

Приклад 2. З урахуванням зазначеного постачання лікарських засобів покупцю ТОВ «Старт» (ІПН — 222222222221) за ПН № 20/7 від 15.09.2014 р. на суму 1070 грн. (у тому числі 7 % ПДВ — 70 грн.) у розділі I Реєстру продавець покаже так:

Розділ I. Видані податкові накладні

В усякому разі, саме таким чином заповнювати Реєстр радять податківці (див. лист Міндоходів від 04.04.2014 р. № 7860/7/99-99-04-02-14 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 30, с. 5). Тому візьміть на замітку: «лікарські» обороти потрапляють до «нульової» графи 10 розділу I Реєстру, відведеної для операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ. Усе тому, що і в самій «лікарській» ПН ці обсяги податківці рекомендують відображати в «нульовій» колонці 9 (відведеній для внутрішньоукраїнських постачань, що оподатковуються за ставкою 0 % ПДВ). Отже, тут зв’язок ПН з Реєстром очевидний.

Додамо, що з цієї ж причини постачання ліків і медвиробів відображають у «нульовому» рядку 2.2 декларації з ПДВ (лист Міндоходів від 06.05.2014 р. № 10295/7/99-99-19-04-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 40, с. 8).

А ось у покупця ліків жодних нюансів не виникне. Суми з «лікарської» ПН, як і за більшістю інших покупок, потраплять до граф 8, 9, 10 розділу II Реєстру. Хіба що родзинкою такої ПН виявиться порядковий номер, що містить через дріб позначку «7».

Приклад 3. Отримана від продавця ТОВ «Марс» (ІПН 111111111112) «лікарська» ПН № 20/7 від 15.09.2014 р. у розділі II Реєстру покупця відобразиться так:

Розділ II. Отримані податкові накладні

Особливістю таких ЗЕД-операцій буде те, що і в першому, і в другому випадку (тобто як при експорті, так і при імпорті) записи до Реєстру вносять на підставі відповідної (експортної/імпортної) митної декларації (МД). Хоча, при експорті, зауважимо, все одно доведеться виписати «експортну» ПН (з типом причини «07», див. п. 10 Порядку № 10). Тільки ось до розділу I Реєстру замість неї згідно з правилами (п. 2 розд. III Порядку № 708) потраплять номер і літерне позначення експортної митної декларації.

За роз’ясненнями податківців (див. консультації в підкатегорії 101.21 БЗ), розділ I Реєстру (при експорті) і розділ II Реєстру (при імпорті) заповнюють так:

Табл. Відображення експорту/імпорту в Реєстрі

Приклад 4. 10.09.2014 р. експортовані товари фірмі «Escada» (Польща) на суму, еквівалентну 12500 грн. Оформлена «експортна» електронна МД № 101243 від 10.09.2014 р. (стоїть відмітка про фактичне вивезення). Виписана «експортна» ПН № 28 від 10.09.2014 р. (з типом причини «07»).

У розділі I Реєстру експорт товарів відображатиметься так:

Розділ I. Видані податкові накладні

Приклад 5. 27.09.2014 р. отримано товари від фірми «Welt» (Німеччина), імпортовані 24.09.2014 р., на суму еквівалентну 15000 грн. (у тому числі ПДВ, сплачений при ввезенні, — 2500 грн.). Оформлена «імпортна» МД № 009648 від 24.09.2014 р. (стоїть відмітка про ввезення).

У розділі II Реєстру імпорт товарів відобразиться так:

Розділ II. Отримані податкові накладні

Нагадаємо: нарахування податкових зобов’язань (Дт 949 — Кт 641/ПДВ) при анулюванні ПДВ-реєстрації вимагає п. 184.7 ПКУ. Звичайно, нараховують зобов’язання (виходячи зі звичайних цін), якщо «вхідний» ПДВ за товарами/необоротними активами, що залишилися, свого часу потрапив до податкового кредиту.

Тоді при анулюванні виписують податкову накладну з типом причини «10» (п. 10 Порядку № 10). У її рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» проставляють умовний ІПН «400000000000» (п. 11 Порядку № 10). А у графах «Особа (платник податку) — покупець», «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця», «Номер телефону» зазначають реквізити продавця (тобто платник наводить свої дані, див. підкатегорію 101.19 БЗ). Нагадаємо також, що виписати ПН при анулюванні платник податків може, у тому числі останнього дня анулювання ПДВ-реєстрації (див. лист Міндоходів від 02.07.2013 р. № 5976/6/99-99-19-04-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 64, с. 14).

Приклад 6. Тоді ПН № 348 від 30.09.2014, складена при анулюванні, у розділі I Реєстру відобразиться так:

Розділ I. Видані податкові накладні

Щоправда, в підкатегорії 101.21 БЗ усе ще можна зустріти консультацію, де по-старому податківці при анулюванні радять платнику у графі 6 Реєстру проставляти власний ІПН. Проте, вважаємо, що з появою Порядку № 10 до графи 6 правильніше переносити умовний ІПН з ПН — «400000000000». Детальніше про всі нюанси анулювання ПДВ-реєстрації читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 17.

Ну і ще одна важлива деталь. Напевно ви вже чули, що з 01.01.2015 р. підвищиться поріг ПДВ-реєстрації (буде підкориговано п. 181.1 ПКУ). Так, до кола обов’язкових платників ПДВ потраплятимуть особи з обсягами оподатковуваних операцій за останні 12 місяців понад 1 млн грн. (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 64, с. 9). Можливо, що при менших оборотах хтось вирішить попрощатися з ПДВ (дотримуючись при цьому всієї процедури анулювання ПДВ-реєстрації, у тому числі пам’ятаючи про умовне постачання). Хоча, з іншого боку, ніщо не забороняє в цьому випадку зберегти свій ПДВ-статус, залишившись у лавах ПДВ-платників добровільно, за своїм бажанням.

Податкової накладної на товар, що придбавається, у такому разі, зрозуміло, не буде. Тому записи до Реєстру вносять на підставі первинних документів (товарних накладних, товарних чеків, актів наданих послуг, квитанцій, платіжних документів тощо). У зв’язку з цим у розділі II Реєстру:

— у графі 2 зазначають дату отримання підтверджуючого документа;

— до графи 3, 4 переносять відповідні реквізити документа (дата складання і порядковий номер);

— у графі 5 проставляють літерне позначення «НП» (зазначаючи, що покупка здійснена у неплатника) (п. 2 розд. IV Порядку № 708);

— у графі 6 зазначають найменування (П.І.Б. — для фізособи-підприємця) постачальника;

— у графі 7 наводять умовний ІПН «400000000000» (п. 2 розд. IV Порядку № 708);

— у графі 8 зазначають загальну суму покупки;

— у графах 9, 11, 13 і 15 (залежно від напряму подальшого використання) зазначають вартість товарів/послуг;

— у графах 10, 12, 14 і 16 проставляють «0» (п. 2 розд. IV Порядку № 708).

Приклад 7. Придбання у неплатника (ФОП Петренка Сергія Івановича) товарів вартістю 2000 грн. (без ПДВ) на підставі товарної накладної № 25 від 12.09.2014 р. в розділі II Реєстру відобразиться так:

Розділ II. Отримані податкові накладні

Шкода, але відобразити податковий кредит (ПК) навіть частково за другим чеком не вийде. Ключовим у такому разі виявиться п.п. «б» п. 201.11 ПКУ. Він дозволяє без ПН формувати ПК за касовими чеками (з ФН та ІПН) за умови, що загальна вартість товарів і послуг (з ПДВ) не перевищує 240 грн. на день. При цьому розділ II Реєстру заповнюють за даними чеків.

Проте якщо загальна сума покупки за касовим чеком/касовими чеками перевищує (з ПДВ) 240 грн. на день, платник не має права віднести до ПК за таким чеком/чеками ані всю суму, ані частину (!) суми ПДВ. Пряма заборона міститься в п. 2 розд. IV Порядку № 708. Про це зазначають і податківці (див. підкатегорію 101.21 БЗ).

Тому ПК удасться показати тільки за першим чеком. А ось другий касовий чек не даватиме права на ПК (у розділі II Реєстру за ним потрібно заповнити графи 13 і 14, п. 2 розд. IV Порядку № 708).

Приклад 8. Працівник подав авансовий звіт. До нього додано два касові чеки від 17.09.2014 р.:

Розділ II. Отримані податкові накладні

Про виправлення помилок ідеться в розд. V Порядку № 708. Там установлено, що помилки в Реєстрі виправляють методом «сторно». Тобто в такому разі до Реєстру одночасно вносяться два записи:

— помилковий запис (зі знаком «-») і

— правильний запис (зі знаком «+»).

Якщо виправлення помилки вимагає подання уточнюючого розрахунку (УР), то в Реєстрі до виду документа додають літеру «У» (наприклад, ПНПУ). Тоді таку суму належить облікувати ще окремо і в підсумках — у спеціальному підсумковому рядку «З них уключено до уточнюючих розрахунків за звітний (податковий) період».

При цьому разом з УР подавати жодний уточнюючий (виправлений) Реєстр не потрібно. Та, до речі, і в самій шапці Реєстру навіть за бажання не знайти спецполя для проставляння відмітки «Уточнюючий». А сам Реєстр подаватиметься разом з декларацією за відповідний звітний період (квартальниками — щомісячно в місячні строки) і містити, у тому числі показники, уключені до УР.

Приклад 9. У серпневому Реєстрі помилково відобразили ПН № 62 від 14.08.2014 р. із сумою 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.) замість належної суми у 24000 грн. (у тому числі ПДВ — 4000 грн.), складену на покупця ТОВ «Старт» (ІПН 222222222221). Тоді виправлення допущеної помилки у вересневому Реєстрі методом «сторно» відобразиться так:

Розділ I. Видані податкові накладні

Через допущену помилку податок за серпень виявився недоплаченим (на суму 3600 грн.). Тому, самовиправляючись, до «помилкового» серпня потрібно подати УР. У ньому — донарахувати зобов’язання (з урахуванням «самоштрафу» і пені).

Зауважте, що порядковий номер ПН (у графі 3), що виправляється, у цьому випадку не відповідатиме порядковому номеру з графи 1 (п. 2 розд. III Порядку № 708). Проте в ситуаціях з помилками це припустимо.

Вище ми розглянули випадок, коли помилку виявлено після того, як декларація вже здана (тобто після закінчення граничного строку подання декларації). А ось якщо помилку в поданому Реєстрі виявлено оперативно — до закінчення граничного строку подання декларації, виправити її можна, подавши заново ПДВ-звітність. Для цього в шапці Реєстру, а також ПДВ-декларації та додатків до неї ставлять позначку «Х» у полі «Звітна нова». А потім — заново подають увесь комплект ПДВ-звітності, заповненої вже з правильними показниками (останній абзац п. 50.1 ПКУ, п. 25 розд. III Порядку № 678; див. про це також «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 41, с. 9).

Отже якщо дозволяє час, можна подати новий виправлений Реєстр, з правильними даними разом з новою звітною декларацією (див. підкатегорію 101.21 БЗ). Тоді оригіналом (прийнятим документом) вважатиметься документ, поданий податковому органу останнім до закінчення граничного строку подання звітності, за умови, що платнику прийшла про це друга квитанція (п. 8 розд. III Інструкції про підготовку та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПАУ від 10.04.2008 р. № 233).

Цілком правильно. З 1 січня 2015 року знайомий кожному ПДВ-платнику Реєстр виданих та отриманих податкових накладних, що чимало побачив на своєму шляху, буде скасовано*. Нагадаємо, що новації внесе Закон України від 31.07.2014 р. № 1621-VII (наш коментар до нього читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 64, с. 9). Завдяки цьому Закону в новій редакції з наступного року запрацює п. 201.15 ПКУ. І він уже не вимагатиме ведення Реєстру.

На те, що з майбутнього року не передбачено: (1) ведення платниками ПДВ Реєстрів і (2) щомісячне надання контролюючим органам копій записів у таких Реєстрах в електронному вигляді, вказували й податківці (див. «Вісник Міністерства доходів і зборів України», 2014, № 31, с. 16).

Та це і зрозуміло. Адже з 1 січня 2015 року всі ПН стануть «електронними». Причому їх потрібно буде в обов’язковому порядку зареєструвати в ЄРПН. А отже, контролювати операції податківцям стане ще простіше. Тому додатково накопичувати інформацію з ПН ще й у себе в Реєстрі платникам, за великим рахунком, особливої потреби немає.

Таким чином, обліковувати постачання та покупки (і збирати для цього виписані та отримані ПН) в якомусь проміжному регістрі перед складанням ПДВ-звітності платникам більше не доведеться. Такі операції відображатимуться прямо в декларації. Хіба що комусь може здатися занадто «важким» розставання і він за звичкою все одно вирішить вести Реєстр (але вже тільки «для себе» — само собою, без електронного подання податківцям, а для зручності складання ПДВ-звітності). Тут вибір за вами.

Але з полегшенням зітхнути, на жаль, не вийде. Оскільки окремий (щоправда, уже зовсім інший) реєстр з 01.01.2015 р. платникам все одно вести доведеться. Того вимагає новоявлений п. 201.111 ПКУ. Він передбачає, що всі ПДВ-платники повинні будуть вести Реєстр виданих та отриманих документів-замінників ПН. Тобто документів, що згадуються в п. 201.11 ПКУ. Тому доведеться вести Реєстр виданих та отриманих касових чеків, транспортних квитків, готельних рахунків, рахунків, що виставляються за послуги зв’язку та інші послуги, а також податкових накладних з послуг нерезидентів*.

Здавати такий Реєстр доведеться тим самим способом. Тобто копії записів у Реєстрі подавати в електронному вигляді у складі ПДВ-звітності. При цьому форму, порядок заповнення та подання такого Реєстру повинні ще затвердити контролюючі органи.

Отже, замість Реєстру виданих та отриманих податкових накладних планується запровадити інший, «вужчий» документ — Реєстр виданих та отриманих документів-замінників ПН. Тільки-но він з’явиться, ми з ним вас неодмінно ознайомимо.

висновки

• Операції з неплатниками (купівлі та постачання, у тому числі зі складанням підсумкової ПН) у Реєстрі відображають з умовним ІПН «400000000000».

• Порядковий номер «лікарської» ПН містить через дріб позначку «7». З таким номером її включають і до Реєстру. При цьому продавці ліків і медвиробів показують їх постачання в «нульовій» графі 10 розділу I Реєстру.

• ЗЕД-операції (експорт/імпорт) у Реєстрі відображають на підставі МД.

• З 01.01.2015 р. Реєстр виданих та отриманих податкових накладних буде скасовано. Проте платники повинні будуть вести Реєстр виданих та отриманих документів-замінників ПН.

Документи статті

1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. Порядок № 10 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 р. № 10.

3. Порядок № 678 — Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 р. № 678.

4. Порядок № 708 — Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 р. № 708.