(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 41
  • № 40
  • № 39
  • № 38
  • № 36-37
  • № 35
  • № 34
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/20
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Травень , 2015/№ 42

Питання з вебінару: податок на прибуток. Доходи/витрати

доходи/витрати

Дохід від експорту

Як рахувати дохід від експорту, якщо першим було надходження авансу: за курсом НБУ на дату зарахування валюти на розподільчий чи поточний рахунок?

 

Спершу нагадаємо одну деталь. З 31 березня 2015 року НБУ по-новому встановлює валютний курс (постанова Правління НБУ від 19.03.2015 р. № 194).

Тепер валютний курс установлюється (оприлюднюється) наприкінці робочого дня і починає діяти на наступний робочий день (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 30, с. 10).

У цілому, нові «курсові» правила спростили облік валютних операцій. Тепер протягом дня діє єдиний валютний курс. Тому для перерахунку будь-яких валютних операцій діють просто: беруть валютний курс, що діє в певний день.

І не хвилюйтеся, що, як і раніше, п. 5 П(С)БО 21 говорить про валютний курс «на початок дня». Зараз «ранковий» курс дорівнює «вечірньому» (тобто курс «на початок дня» і «на кінець дня» один і той самий). Тож нічого мудрувати не потрібно: дохід від експорту визнають (при подальшому відвантаженні) за курсом, що діяв у день, коли надійшов аванс.

Питання в іншому, на який рахунок (в умовах продажу 75 % інвалюти*) орієнтуватися: розподільчий чи поточний? Податківці останнім часом наполегливо висловлюються за перерахунок валюти за курсом НБУ на дату зарахування валюти на поточний рахунок (див. підкатегорію 114.02 БЗ). Детальніше про експорт див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 68, с. 21, а про облік імпортних операцій — «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 38, с. 8.

* Нагадаємо, що продаж 75 % валютних надходжень продовжили на період з 4 березня 2015 року до 3 червня 2015 року (див. постанову Правління НБУ від 03.03.2015 р. № 160 // «Податки та бухгалтерський облік», 2015. № 20, с. 3).

 

 

Невиробничі витрати

Як обліковувати невиробничі витрати (кава, чай, вода, серветки тощо) при розрахунку податку на прибуток?

 

Питання, мабуть, з’явилося тому, що до 01.01.2015 р. такі витрати платники не могли показати в податковому обліку. Адже ключовою умовою для відображення витрат був їх зв’язок із госпдіяльністю. А перелічені витрати розцінювалися як невиробничі та пов’язані, перш за все, з фінансуванням особистих потреб. У результаті через «негосподарську» спрямованість їх не дозволялося відносити до складу податкових витрат. Заборону на це в минулому містив «старий» (що діяв до 1 січня 2015 року) п.п. 139.1.1 ПКУ.

Тому недивно, що за звичкою ці витрати й сьогодні викликають острах. Як і раніше, турбує, як такі суми вплинуть на податковий облік.

Поспішаємо всіх заспокоїти. Зараз усе складається набагато краще. З 01.01.2015 р. докорінно змінився підхід до визначення об’єкта оподаткування. Тепер податок на прибуток рахують, спираючись на бухгалтерський облік. Для цього використовують фінрезультат за даними бухобліку, відображений у фінзвітності ( п.п. 134.1.1 ПКУ). А в бухобліку, як відомо, немає перешкод для відображення витрат. Тому і в податковому обліку питань більше немає: невиробничі витрати на загальних підставах беруть участь у формуванні фінрезультату (на підставі якого буде визначено податок на прибуток).

І на щастя, жодних різниць (що коригують фінрезультат до оподаткування) для таких витрат в  ст. 138 — 140 ПКУ не передбачено. Отже, тепер з витратами не може бути проблем. Об’єкт оподаткування зменшують навіть ті витрати, які не пов’язані з госпдіяльністю.

 

 

Продажі нижче ціни придбання (собівартості)

Товари (роботи, послуги) продані нижче за ціну придбання (собівартості). Як бути з податком на прибуток?

 

Про облік з податку на прибуток у такому разі турбуватися не потрібно. З 1 січня 2015 року об’єктом обкладення податком на прибуток є фінрезультат за даними бухобліку ( п. 134.1 ПКУ). Причому жодних особливих правил для продажів нижче ціни придбання (собівартості) у податковоприбутковому обліку немає. Тому товари (роботи, послуги) можна сміливо продавати за будь-якою договірною ціною. Жодні «донарахування» з податку на прибуток за це не загрожують.

Хіба що єдине частково пов’язане з цим застереження можна зустріти в  п.п. 140.5.1 ПКУ для контро­льованих операцій (!) (стосується, перш за все, високодохідних платників, які коригують у податковому обліку фінрезультат на різниці). У тому випадку, якщо за контрольованою операцією ( ст. 39 ПКУ) договірна ціна реалізованих товарів (робіт, послуг) виявилася нижче звичайної, доведеться провести коригування — збільшити фінрезультат до оподаткування на суму перевищення звичайної ціни над договірною. Але це все ж окремий випадок, який, вас, швидше за все, не стосується.

Для решти (неконтрольованих) операцій жодних обмежень у цьому плані немає. Тому дешеві продажі впливають на податковоприбутковий облік у загальному порядку. Тобто доходи та витрати від цих операцій на загальних підставах беруть участь у формуванні бухоблікового фінрезультату (об’єкта оподаткування в податковому обліку). Отже, все як завжди, без особливостей.

Хоча порушити гармонію може ПДВ. Адже база обкладення ПДВ не може бути нижче ціни придбання (собівартості) товарів (робіт, послуг) ( абзац другий п. 188.1 ПКУ). А отже, у такому разі доведеться донарахувати зобов’язання (детальніше про складання у зв’язку з цим двох ПН див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 28, с. 40).

 

 

Придбання в єдиноподатників: витрати на всі 100 %

Підприємство купує товари/послуги в єдиноподатників (фізосіб, юросіб). У якому розмірі в податковому обліку можна показати витрати: в розмірі 100 % або 70 %?

 

Не хвилюйтеся, при придбаннях товарів/послуг в єдиноподатників витрати можна відобразити на повну, тобто в розмірі 100 %. Жодних обмежень із цього приводу сьогодні в чинному «прибутковому» розд. III ПКУ немає.

А саме питання, мабуть, з’явилося від того, що спочатку деякі наміри обмежити ці витрати в нормотворців були. У будь-якому разі у проектних варіантах-версіях Закону № 71 законодавці хотіли звузити розмір таких витрат до 70 %. Але, на щастя, їх плани не втілилися в життя. Наміри залишилися тільки намірами — і до тексту Закону № 71 застереження щодо придбань у єдиноподатників так і не увійшло.

Хоча 70 % обмеження з 01.01.2015 р. до ПКУ все ж прокралося, але тільки (!) для витрат при придбаннях товарів, робіт/послуг у: (1) неприбуткових організацій (крім бюджетних) і (2) «особливих» нерезидентів — з країн із низькою ставкою податку на прибуток згідно з  п.п. 39.2.1.2 ПКУ ( п.п. 140.5.4 ПКУ). Перелік таких низькоподаткових юрисдикцій установлено в додатку до розпорядження КМУ від 14.05.2015 р. № 449-р.

Тож придбання в єдиноподатників без побоювання можна відносити до витрат. Приємна деталь! Про неї ми повідомляли ще в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 6, с. 4.

Хіба що єдиний жорсткий виняток зроблено для роялті, що виплачуються єдиноподатникам- юрособам. Високодохідні платники, які обсчислюють різниці, витрати на виплату таких роялті (у повній сумі!) не можуть у податковому обліку віднести до витрат. Тому при проведенні коригувань на суму роялті, нарахованих єдиноподатникам-юрособам, доведеться збільшити фінрезультат ( п. 5 п.п. 140.5.7 ПКУ). А ось за витратами на виплату роялті єдиноподатникам-фізособам (утім, як і звичайним фізособам) таких обмежень немає. Тому вони в усій сумі включаються до витрат (за ними коригування не проводяться).

 

 

Підтвердження витрат ПММ

Підприємство самостійно доставляє товари кінцевим покупцям (фізособам). Чи обов’язково для підтвердження витрат ПММ виписувати ТТН?

 

Нагадаємо, що ТТН (форми № 1-ТН, див. додаток 7 до Правил № 363) — це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оподаткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також розрахунків за перевезення вантажів та обліку виконаної роботи. Зазвичай ТТН оформляють, якщо до перевезення вантажу на договірних умовах залучена стороння організація (перевізник, п. 1 Переліку № 207).

А ось якщо доставку товару здійснюють власними силами в межах госпдіяльності, то ТНН не потрібна. У такому разі досить звичайної накладної на товар (п. 2 Переліку № 207, про використання ТТН див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 10, с. 18; 2013, № 36 — 37, с. 30).

Та все ж ТТН більше стосується самого вантажу, що перевозиться, ніж ПММ. Нас же цікавить документ, що підтверджує кількість витраченого палива. Таким документом тривалий час був подорожній лист. Проте на сьогодні типові форми подорожніх листів скасовано (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 30, с. 3; № 102, с. 3 і № 103, с. 3). Як же тепер списувати ПММ, що витрачені в процесі експлуатації автотранспорта?

У зв’язку зі скасуванням нормативно-правових актів, що визначали форми подорожніх листів, підприємство самостійно розробляє документи для обліку роботи транспортного засобу та витрат ПММ. Такі документи затверджуються наказом керівника підприємства. Як варіант, за основу можна взяти скасовані форми подорожніх листів (лист ГУ Міндоходів у Сумській області від 19.06.2013 р. № 1244/10/11-009). Детальніше див. спецвипуск «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 85.

 

 

Перевитрата ПММ (понад норми)

Чи обов’язково ПММ на автотранспорт списувати з урахуванням норм? Чи можна всю вартість витрачених ПММ (у тому числі понад норми) у податковому обліку віднести до витрат?

 

Вести облік з урахуванням норм витрат палива необхідно, перш за все, для правильного списання ПММ. Адже ПММ, витрачені «у межах» і «понад» норми, обліковують по-різному. Так, вартість використаних ПММ:

— у межах норм — списують до дебету рахунків 15, 20, 23, 28, 91, 92, 93, 94 — залежно від мети використання автотранспорту;

— понад норми (перевитрата) — списують до дебету субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» (тобто обліковують як невиробничі втрати). Урахуйте, що така перевитрата до того ж вплине і на ПДВ-облік: вимагатиме провести коригування податкового кредиту, раніше показаного при придбанні ПММ. Яким чином? Шляхом нарахування податкових зобов’язань з ПДВ (Дт 947 — Кт 641), виходячи з вартості перевитрачених ПММ (тобто згідно з  п.п. «г» п. 198.5 ПКУ — як за матцінностями, використаними не в господарській діяльності). Хоча зауважте, що, потрапивши до витрат, цей ПДВ піде на зменшення фінрезультату, а отже, й об’єкта оподаткування.

А ось з витратами в податковоприбутковому обліку тепер усе стало простіше. Там — орієнтир на бухоблік. А в бухобліку вся вартість ПММ у будь-якому разі потрапить до витрат. І що приємно: у тому числі до витрат потрапляють і ПММ, витрачені понад норми. Більше для них перешкод немає. Тим паче, що жодних коригувань для витрат «вище за норми» розд. III ПКУ не передбачено. До речі, про те, що наднормативні витрати з 01.01.2015 р. в податковому обліку відображають без обмежень, ми зазначали ще в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 6, с. 4.

Ну а детальніше про роботу автотранспорту, зокрема, облік ПММ, а також те, як вирішити проблему, якщо в Нормах № 43 немає базової лінійної норми для певного автомобіля, ви можете дізнатися зі спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 85.

податок на прибуток, доходи, витрати додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті