Акцизний податок — чи не найзаплутаніший з усіх вітчизняних податків. Звісно, після ПДВ, який традиційно тримає прикру пальму першості у цьому змаганні. Щоправда, ще півтора року тому акцизний податок, з огляду на свою специфіку, майже не зачіпав пересічних суб’єктів господарювання. До 01.01.2015 р. цей податок мали сплачувати здебільшого виробники та імпортери підакцизних товарів. Однак після минулорічної податкової реформи коло його платників суттєво розширилося, насамперед за рахунок роздрібних торговців підакцизними товарами.
Що ж це за товари? За визначенням, наведеним у п.п. 14.1.145 ПКУ, підакцизні товари (продукція) — це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом установлено ставки акцизного податку. Із усього їхнього різноманіття, визначеного п. 215.3 ПКУ, ми зосередимо свою увагу лише на (1) алкогольних напоях, у тому числі пиві, і (2) тютюнових виробах, тютюні та промислових замінниках тютюну (див. пп. 215.3.1 і 215.3.2 ПКУ).
Мабуть, варто одразу навести й загальне визначення акцизного податку із п.п. 14.1.4 ПКУ. Отже, акцизний податок — непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Так-от, із усіх різновидів акцизного податку, передбачених розд. VI ПКУ, сьогодні говоритимемо лише про так званий роздрібний акциз.
Варто зауважити, що не так давно ми вже зверталися до теми «роздрібного» акцизу (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 18). Однак тоді ми аналізували його дещо ширше, залучаючи до розгляду ті нововведення, що були обумовлені цьогорічною міні-реформою в оподаткуванні. А вони здебільшого охоплювали операції з роздрібного продажу пального, що теж потрапляють під оподаткування «роздрібним» акцизом. Тож «алко-тютюнова» специфіка стягнення цього податку зі зрозумілих причин залишилася на другому плані.
Сьогоднішня наша мета — вивести «з тіні» усе, що вам необхідно знати саме про цей підвид «роздрібного» акцизу. Для цього подамо у таблиці норми ПКУ щодо основних елементів податку, який розглядається, та прокоментуємо за необхідності цю інформацію.
«Роздрібний» акцизний податок: основні елементи
| № з/п | Елемент податку | Визначення | Норма ПКУ |
| 1 | Платники податку | особа — суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів | |
| реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів — продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування | |||
| Торгівля через філію. Платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами може виступати тільки суб’єкт господарювання, зокрема юридична особа. Філія такої юридичної особи не може бути зареєстрована як платник «роздрібного» акцизного податку (БЗ 116.01). Комісійна торгівля. Якщо продаж підакцизних товарів, які належать комітенту, за договором комісії здійснює комісіонер через власні пункти продажу товарів, він є платником акцизного податку з роздрібної торгівлі (БЗ 116.01). Єдиноподатники. Платники єдиного податку (ЄП), які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, є платниками «роздрібного» акцизного податку, оскільки згідно з п. 297.1 ПКУ вони не звільняються від його сплати (БЗ 116.01). Щоправда, цей висновок податківців слід узгоджувати із забороною бути платниками ЄП першої — третьої груп тим суб’єктам господарювання, які, зокрема, здійснюють продаж підакцизних товарів (крім діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин) ( п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ). Детальніше про це читайте на с. 30. Реєстрація платником. Особи — суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність ( п.п. 212.3.11 ПКУ). Однак спеціальну процедуру реєстрації вам проходити не доведеться — така реєстрація здійснюється автоматично при поданні декларації з акцизного податку до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів (листи ДФСУ від 20.01.2015 р. № 1519/7/99-99-19-03-03-17 та від 17.11.2015 р. № 10710/О/99-99-21-05-14, БЗ 116.01). | |||
| 2 | Об’єкт оподаткування | операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів | |
| Безалкогольне пиво. Операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не обкладаються (БЗ 116.02). Кулінарні вироби з додаванням алкоголю. Суб’єкт господарювання ресторанного господарства не повинен сплачувати акцизний податок з роздрібної торгівлі фірмовими стравами, кулінарними, кондитерськими та борошняними виробами, кавою, чаєм або шоколадом, до яких відповідно до нормативних документів на їх виготовлення, затверджених в установленому порядку, додано алкогольні напої, оскільки кінцева продукція не є підакцизною (БЗ 116.02). Безоплатне розповсюдження. Якщо суб’єкт господарювання безоплатно розповсюджує підакцизні товари (алкогольні напої, тютюнові вироби) під час проведення рекламних заходів, презентацій тощо без проведення розрахункової операції, то податкове зобов’язання з акцизного податку не нараховується (БЗ 116.02). Однак при цьому слід зважати на застереження податківців: такі операції розглядаються як операції з продажу і можуть здійснюватись лише за наявності «алко-»/«тютюнової» ліцензії на право роздрібної торгівлі (БЗ 115.03). Товар зіпсовано, знищено, втрачено або використано для власних потреб. До об’єкта обкладення акцизним податком роздрібного продажу підакцизних товарів не віднесено обсяги зіпсованих, знищених, втрачених або використаних для власних потреб алкогольних напоїв та тютюнових виробів (БЗ 116.02). | |||
| 3 | База оподаткування | вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 ПКУ | |
| Як випливає з наведеної норми, «роздрібний» акциз обчислюється з вартості реалізованих підакцизних товарів з урахуванням ПДВ. Водночас база обкладення ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, крім, зокрема, «роздрібного» акцизного податку ( п. 188.1 ПКУ). Тобто до ПДВшної бази «роздрібний» акциз не включається. Отже, сума податкового зобов’язання з «роздрібного» акцизного податку (ПЗа) обчислюється за формулою: ПЗа = ФРЦ : 105 х 5, де ФРЦ — фактична роздрібна ціна (ціна у фіскальному чеку) з урахуванням ПДВ та нарахованого на цю ціну акцизного податку. Сума податкового зобов’язання з ПДВ (ПЗпдв) буде складати: ПЗпдв = (ФРЦ - Пза) : 120 х 20 (див. листи ДФСУ від 26.01.2016 р. № 1390/6/99-99-19-03-02-15 та від 02.03.2016 р. № 4702/6/99-99-19-03-02-15). Наприклад, якщо фактична роздрібна ціна підакцизних товарів (ціна у фіскальному чеку) дорівнюватиме 126 грн., включаючи ПДВ та «роздрібний» акцизний податок, то сума податкового зобов’язання з акцизного податку: ПЗа = 126 : 105 х 5 = 6 грн., а сума податкового зобов’язання з ПДВ: ПЗпдв = (126 - 6) : 120 х 20 = 20 грн. Принагідно зазначимо тут нюанси відображення «роздрібного» акцизу у фіскальному чеку РРО та податковій накладній. «Роздрібний» акциз у чеку РРО. Історія цього питання, як то кажуть, «з бородою». Тож переказувати її тут не будемо — ви й так усе знаєте ☺ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 20, с. 10; № 30, с. 22; № 82, с. 33). Наразі її фінал такий. З одного боку, роздрібні торговці, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, мають зазначати у касовому чеку окремим рядком розмір ставки акцизного податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами, а на початку рядка друкувати назву такого податку ( п. 2 розд. II Положення № 13). З іншого боку, п. 5 наказу Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13, яким затверджено згадане Положення, свідчить: вимоги до форми та змісту касових чеків щодо відображення інших податків, крім ПДВ, не поширюються на розрахункові документи, що друкуються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких уключено до Держреєстру РРО до дня набуття чинності цим наказом. Детальніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 21, с. 4. Таким чином, у разі реєстрації суб’єктом господарювання РРО до 11.03.2016 р. (тобто до дня набрання чинності зазначеним наказом) вимоги щодо відображення сплати акцизного податку у фіскальних чеках є необов’язковими (лист ГУ ДФС у м. Києві від 04.05.2016 р. № 10242/10/26-15-40-03-16). Хоча «головні» податківці і досі продовжують наполягати: оскільки у тих касових апаратах, що внесені до Державного реєстру РРО до цієї дати, не передбачено механізму розрахунку «роздрібного» акцизного податку, то у таких випадках акцизний податок повинен відображатися у розрахунковому документі (касовому чеку) як окрема податкова група (БЗ 109.10). При цьому вимоги до форми і змісту касових чеків, роздрукованих РРО, які включені до Держреєстру після 11.03.2016 р., є обов’язковими для усіх суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Податкова накладна. На жаль, консультація у БЗ 101.17 з відповіддю на пряме запитання, чи потрібно відображати в податковій накладній суму акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, з 01.01.2016 р. переведена до нечинних. Разом з тим у БЗ 101.17 наразі є інша, чинна, консультація, згідно з якою суми податків, зборів, що включаються до ціни поставлених товарів/послуг, але не включаються до бази обкладення ПДВ таких товарів/послуг (а «роздрібний» акциз, згадайте, саме такий податок), у податковій накладній не зазначаються. | |||
| 4 | Ставки податку | Для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.9 ПКУ, ставка податку становить 5 відсотків | |
| Ставка податку, визначена у відсотках, згідно із п. 28.2 ПКУ є відносною (адвалорною). Це означає, що розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування. У свою чергу, базою для нарахування «роздрібного» акцизу, як було сказано вище, є вартість товару з ПДВ. Саме до цієї бази при роздрібному продажу підакцизних товарів і слід застосувати зазначену ставку. Після чого розрахований таким чином акцизний податок треба додати до бази, оскільки будь-який акциз уключається до ціни таких товарів (див. процитований вище п.п. 14.1.4 ПКУ). Це й буде остаточна роздрібна ціна, яку має сплатити покупець. Однак під час роздрібного продажу алкогольно-тютюнової продукції необхідно враховувати певні обмеження щодо ціноутворення таких товарів. Насамперед маємо на увазі так звані максимальні роздрібні ціни (МаксРЦ) на тютюнові вироби ( п.п. 14.1.106 ПКУ). Так ось, продаж сигарет (з фільтром чи без) у роздрібній мережі здійснюється за цінами, не вищими за МаксРЦ, установленими виробниками або імпортерами товарів, збільшеними на суму «роздрібного» акцизного податку. Тобто до МаксРЦ (100 %), яка вже включає ПДВ, додається «роздрібний» акциз за ставкою 5 % МаксРЦ. Ціну тютюнових виробів, вище за яку не дозволено їх реалізацію, можна отримати, помноживши МаксРЦ (вказану на пачці) на 1,05 (БЗ 116.04). Для прикладу: за сигарети з фільтром, на пачці яких зазначена МаксРЦ у розмірі 23,50 грн., покупець має заплатити не більше ніж 24,68 грн. (23,50 х 1,05). Нехай їх кінцева роздрібна ціна (зазначена на ціннику у магазині) становить 24,65 грн. Тоді сума податкового зобов’язання з акцизного податку становить: ПЗа = 24,65 : : 105 х 5 = 1,17 грн., а сума податкового зобов’язання з ПДВ: ПЗпдв = (24,65 - 1,17) : 120 х 20 = 3,91 грн. А от для інших тютюнових виробів (крім сигарет) такого обмеження не існує. Тобто їх продаж дозволяється здійснювати за цінами, рівень яких визначається виходячи з договірної вартості з урахуванням ПДВ (ця вартість є базою для «роздрібного» акцизу) та власне «роздрібного» акцизу, що обчислюється за ставкою 5 % вказаної вартості. Інакше складається ситуація з розрахунком акцизного податку при продажу окремих видів алкогольних напоїв, щодо яких установлено мінімальні роздрібні ціни (МінРЦ). У листі ДФСУ від 15.01.2016 р. № 669/6/99-95-42-01-16-01 податківці зауважують, що в роздрібну ціну реалізації окремих видів алкогольних напоїв, в тому числі в ціну, яка законодавчо встановлена як МінРЦ на певний вид алкогольних напоїв, уже включений акцизний податок. Тобто додатково збільшувати таку ціну на «роздрібний» акцизний податок, застосовуючи до МінРЦ ставку 5 %, не треба. | |||
| 5 | Дата виникнення податкових зобов’язань | дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону про РРО: для безготівкових розрахунків — дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами — підприємцями, які сплачують ЄП, — дата надходження оплати за проданий товар | |
| Безперечно, для переважної більшості роздрібних торговців алкогольними напоями та тютюновими виробами, які використовують РРО, податкові зобов’язання із «роздрібного» акцизного податку виникають у момент, коли покупець розрахувався на касі за підакцизний товар (у тому числі й банківською карткою). Це твердження справедливе й у тому разі, коли, наприклад, замовник готівкою або з використанням банківської картки уніс аванс за банкет у ресторані. А от коли такий аванс було внесено у класичному безготівковому вигляді, тобто через установу банку, тоді «роздрібно-акцизні» | |||
| податкові зобов’язання виникнуть на дату оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу (скажімо, товарного чека чи видаткової накладної). Для ФОП-єдиноподатників (нагадаємо, що у контексті нашої розмови це можуть бути лише продавці пивом та/або столовими винами) податкові зобов’язання визначаються за датою надходження оплати за проданий товар. | |||
| 6 | Порядок обчислення податку | суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів, реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, визначаються платником податку самостійно виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов’язань | |
| Додамо лише, що обчислення суми будь-якого податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів ( п. 29.1 ПКУ). Для «роздрібного» акцизу жодних коефіцієнтів ПКУ не передбачає. Решту нюансів щодо обчислення цього податку шукайте вище у пп. 2 — 4 цієї таблиці. | |||
| 7 | Базовий податковий період | календарний місяць | |
| 8 | Складення та подання декларації | суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ | |
| Важливо! Платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, що підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді ( п. 49.21 ПКУ). Форму «акцизної» декларації затверджено наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 14. За цією формою звітують усі платники акцизного податку, у тому числі й платники «роздрібного» акцизу (див. лист ДФСУ від 21.01.2016 р. № 1903/7/99-99-19-03-03-17). Загальна частина декларації. Правила її заповнення детально прописано у пп. 3 — 5 розд. ІІ Порядку № 14. Ми зупинимося лише на двох особливостях, які мають ураховувати платники «роздрібного» акцизу. По-перше, у полі 05 «Вид платника акцизного податку» вони роблять позначку «Х» навпроти п.п. 212.1.11 ПКУ (як платники «роздрібного» акцизу). По-друге, такі платники обов’язково заповнюють поле 07 «Місцезнаходження пункту продажу товарів». У ньому зазначаються тільки ті адреси пунктів продажу підакцизних товарів, які належать до адміністративно-територіальної одиниці, що обслуговується відповідним контролюючим органом, до якого подається декларація. Податківці підкреслюють: якщо ви здійснюєте реалізацію підакцизних товарів, у тому числі не за основним місцем перебування на обліку, або перебуваєте на основному обліку як великий платник податків, ви маєте подавати «роздрібно-акцизні» податкові декларації до контролюючих органів, які територіально обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, де розташовані ваші пункти продажу таких товарів (БЗ 116.07). Зверніть увагу: платники «роздрібного» акцизу заповнюють і подають лише розділ Ґ та додаток 6 до декларації. Згідно з рекомендаціями податківців, викладеними у листі ДФСУ від 23.02.2015 р. № 6036/7/99-99-19-03-03-17: 1) якщо у вас один або декілька пунктів продажу, що належать до однієї адміністративно-територіальної одиниці (тобто мають один код КОАТУУ), ви подаєте до ДПІ, яка обслуговує цю територію, декларацію з одним додатком 6; | |||
| 2) якщо у вас декілька пунктів продажу товарів у різних адміністративно-територіальних одиницях зі своїми кодами КОАТУУ, які обслуговуються одним податковим органом, то декларацію до цього органу теж потрібно подати одну. Щоправда, число додатків 6 у цьому випадку має відповідати числу адміністративно-територіальних одиниць, де у вас розташовані пункти продажу. Наведемо приклад з листа ДФСУ від 08.12.2015 р. № 26228/6/99-99-19-03-03-15 (ср. ). Якщо реалізація підакцизних товарів здійснюється у м. Буча та у м. Ірпінь, що мають різні коди КОАТУУ, але обслуговуються одним контролюючим органом — Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, то декларацію слід подавати до Ірпінської ОДПІ. У графі 07 «Місцезнаходження пунктів продажу товарів» титульного аркуша декларації вказуються адреси пунктів продажу підакцизних товарів, а також заповнюється розділ Ґ, в якому у рядку Ґ2 зазначаються податкові зобов’язання в розрізі відповідних кодів місць здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами (КОАТУУ), та два додатки 6 для кожного місця здійснення реалізації підакцизних товарів (м. Буча та м. Ірпінь) із обов’язковим зазначенням відповідного коду за КОАТУУ; 3) якщо ваші пункти продажу належать до різних адміністративно-територіальних одиниць, які обслуговують різні контролюючі органи, то подати доведеться декілька декларацій — до кожного контролюючого органу окремо з відповідною кількістю додатків 6 до кожної з них. Не забудьте! На останній сторінці декларації обов’язково потрібно зазначити ознаку її подання. У полі «Ознака подання» проставляється позначка «Х» навпроти розділу Ґ і додатка 6. Додаток 6 до декларації. Заповнювати декларацію починаємо з додатка 6. Скільки таких додатків треба подавати разом з декларацією в різних ситуаціях, див. вище. Додаток 6 призначений для розрахунку «роздрібного» акцизу окремо за кожним видом реалізованих підакцизних товарів. Він складається окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, на території якої знаходяться пункти продажу підакцизних товарів. Тобто кількість кодів КОАТУУ, зазначених у розділі Ґ декларації, відповідає кількості додатків 6. Показники додатка 6 розраховуються сумарно за всіма місцями продажу в межах одного коду за КОАТУУ та переносяться у відповідні рядки розділу Ґ. При заповненні заголовної частини додатка 6 у полі «Розділ» зазначається літера «Ґ», а у полі «Код операції» вказується «Ґ1» (БЗ 116.07). Додаток 6 у частині розрахункових даних заповнюється у гривнях з двома знаками після коми; сума податкового зобов’язання з акцизного податку (гр. 7) зазначається у гривнях без копійок, округлення сум відбувається за загальновстановленими правилами (БЗ 116.07). Порядок заповнення додатка 6 визначено у п. 6 розд. V Порядку № 14: — у графі 3 зазначається загальна вартість (разом з ПДВ і без 5-відсоткового акцизного податку) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків (БЗ 116.07); — у графі 4 — вартість підакцизних товарів (разом з ПДВ), реалізованих у роздрібній торговельній мережі для комерційного використання споживачів; — у графі 5 — фактична база обкладення «роздрібним» акцизом. Вона розраховується як різниця між значеннями графи 3 і графи 4; — у графі 6 — ставка «роздрібного» акцизу — 5 %; — у графі 7 — сума розрахованого «роздрібного» акцизу. Вона обчислюється за формулою: (графа 5) х (графа 6). Розділ Ґ декларації. У цьому розділі відображаєте суми акцизного податку у розрізі підакцизних товарів і адміністративно-територіальних одиниць, на яких знаходяться пункти продажу цих підакцизних товарів. Порядок заповнення розділу Ґ детально описано у п. 7 розд. IV Порядку № 14. Суми у цьому розділі зазначаються у гривнях без копійок. При заповненні рядків Ґ1.1 — Ґ1.11 нас цікавлять виключно третя і четверта колонки. У третій колонці «Код показника додатка» зазначаються коди показника додатків, що використовуються для обчислення суми «роздрібного» акцизу. Цю колонку мають заповнювати, зокрема, ті платники, які здійснюють роздрібну торгівлю виноробною продукцією, іншими спиртовими дистилятами, продуктами із вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше. Хоча податківці дозволяють платникам «роздрібного» акцизу взагалі не заповнювати цю колонку (БЗ 116.07). | |||
| До речі, поділяти алкогольні напої на лікеро-горілчану продукцію, виноробну продукцію, інші спиртові дистиляти, продукти із вмістом спирту етилового 8,5 відс. об. одиниць та більше, пиво податківці радять на підставі інформації, яка зазначена на відповідному виробі (БЗ 116.07). У четвертій колонці «Сума акцизного податку» зазначаються суми «роздрібного» акцизу, обчислені за формою згідно з додатком 6. Суми у рядках Ґ1.1 — Ґ1.11 вказуються окремо за кожним видом підакцизних товарів. У рядку Ґ2 зазначаються податкові зобов’язання в розрізі відповідних кодів місць здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами (КОАТУУ). При цьому у другій колонці наводяться коди адміністративно-територіальних одиниць (згідно з КОАТУУ), а у четвертій колонці — суми акцизного податку у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Третя колонка рядка Ґ2 залишається незаповненою. Зверніть увагу! Розподіляти суму податку за кодами КОАТУУ — обов’язково! Без цього податківці не вважають подану декларацію податковою (БЗ 116.07). Приклад. У підприємства є дві точки продажу пива у різних населених пунктах (з КОАТУУ 6311045401 і 6311045400), що обслуговуються однією податковою інспекцією. Продажна вартість 1 пляшки пива без урахування «роздрібного» акцизу становить 12 грн. (у тому числі ПДВ). У червні 2016 року в обох точках продажу було продано по 500 пляшок. У цьому випадку заповнюються два додатки 6. Ми навели тільки один — для населеного пункту з КОАТУУ 6311045401 (див. рис. 1 на с. 25). Для другого населеного пункту він заповнюється аналогічним чином. Візьміть до уваги, що в рядку 7 шапки декларації слід навести адреси обох точок продажу. Фрагмент такої декларації, заповнений згідно із даними нашого прикладу, див. на рис. 2 (с. 25). | |||
| 9 | Порядок і строки сплати податку | суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період | |
| Особа — суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів | |||
| Щодо строку сплати. Зверніть увагу: при визначенні строку сплати податкового зобов’язання у разі, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, необхідно враховувати правову позицію ВСУ, викладену у постанові від 09.06.2015 р. у справі № 21-18а15 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 62, с. 23). Так, у разі якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такої декларації є перший після нього робочий день. При цьому початок перебігу десятиденного строку для сплати визначеного у декларації податкового зобов’язання, встановленого п. 57.1 ПКУ, пов’язаний саме з таким першим робочим днем. Тобто позиція ВСУ полягає в тому, що десятиденний строк для сплати податку слід відлічувати від фактичної дати останнього дня подання податкової декларації за відповідний період. У контексті теми, що розглядається, слід враховувати, що граничний термін подання декларації з акцизного податку за липень 2016 року припадає на 22 серпня (оскільки 20 серпня — субота). Отже, останнім днем сплати податкового зобов’язання із «роздрібного» акцизу за липень поточного року буде 01.09.2016 р. Щодо місця сплати. Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок до бюджету тієї адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташовано пункт продажу підакцизних товарів (лист ДФСУ від 08.12.2015 р. № 26228/6/99-99-19-03-03-15). | |||
