(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 95
  • № 94
  • № 92
  • № 91
  • № 90
  • № 89
  • № 88
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/16
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2016/№ 93

Експортуємо зразки безоплатно (тобто даром ☺)

http://tinyurl.com/y4hy9p5k
Кожне підприємство, що прагне розширити ринок збуту своєї продукції за межі України, рано чи пізно стикається з необхідністю експорту її зразків. Причому платити за таку «ознайомлювальну» партію закордонний партнер часто не згоден. Тобто експортуються вони безоплатно, з рекламною метою. Як відобразити такий рекламний безоплатний експорт в обліку? Які митні та податкові нюанси потрібно знати експортеру? Про це ми зараз і поговоримо.

Митні формальності, валютний контроль

У цілому порядок митного оформлення «безоплатного» експорту зразків ідентичний порядку оформлення будь-якої іншої «платної» експортної операції. Проте деякі нюанси все ж таки є.

Наприклад, документом, що підтверджує митну вартість товарів, що не є об’єктом купівлі-продажу, є рахунок-проформа (п.п. 3 ч. 2 ст. 53 МКУ). Тому

при експорті безоплатних зразків складається рахунок-проформа, а не рахунок

У ньому краще додатково зафіксувати, що вартість зазначена тільки для митних цілей, визначити мету відправки (наприклад, для маркетингових досліджень) і вказати на безоплатний характер договору.

Оформлення «безоплатної» митної декларації (МД) також має свої особливості — графи 20, 24, 28 у ній не заповнюються (ч. 1 розд. II Порядку заповнення МД…, затвердженого наказом Мінфіну від 30.05.2012 р. № 651).

Крім того, зауважте: «безоплатна» експортна операція не підлягає валютному контролю (згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР). Адже отримання виручки в цьому випадку взагалі не передбачається. Тобто

підстав для застосування пені за порушення строків розрахунків у ЗЕД* при «безоплатному» експорті немає

* Детальніше про неї див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 9, с. 25.

Щоправда, «безоплатність» операції для цього потрібно належним чином підтвердити — договором, рахунком-проформою, іншими документами, МД, заповненою відповідним чином. Наполягають на цьому й податківці — див. роз’яснення з БЗ 114.10, що втратило чинність. Зауважимо: незважаючи на те, що роз’яснення втратило чинність, підстав для зміни позиції немає. А тому враховувати ці вимоги потрібно й сьогодні.

ПДВ-наслідки

Операція з вивезення товарів за межі митної території України є об’єктом обкладення ПДВ ( п.п. «г» п. 185.1 ПКУ). Причому «безоплатність» експортної операції на її «оподатковуваність» ніяк не впливає. Ставка оподаткування — 0 % ( п.п. «а» п.п. 195.1.1 ПКУ). А виникають «експортні» податкові зобов’язання (ПЗ) на дату оформлення МД ( п.п. «б» п. 187.1 ПКУ). Причому така МД:

по-перше, повинна підтверджувати той факт, що товари перетнули митний кордон України;

по-друге, має бути оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Тільки на дату, коли обидві ці умови виконані, виникають «експортні» ПЗ (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 16, с. 11).

Базою оподаткування при експорті безоплатних зразків буде мінімальна база, установлена абзацом другим п. 188.1 ПКУ (оскільки їх договірна вартість дорівнює нулю). А саме:

— ціна придбання — для придбаних зразків;

— звичайна ціна — для самостійно виготовлених зразків.

Нагадаємо: на наш погляд,

при донарахуванні «експортних» ПЗ на різницю між договірною вартістю та мінбазой теж застосовується «нульова» ставка оподаткування

Детальніше про це можна прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 91, с. 24.

Щоправда, податківці тривалий час наполягали, що таку різницю слід оподатковувати за ставкою 20 % (див., наприклад, листи ДФСУ від 27.04.2016 р. № 9529/6/99-99-15-03-02-15, від 26.01.2016 р. № 1389/6/99-99-19-03-02-15). Але після того, як неправомірність такого підходу підтвердив ВАСУ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 21, с. 23), вони стали не настільки категоричні. Так, із листа ДФСУ від 25.05.2016 р. № 11361/6/99-99-15-03-02-15 можна зробити висновок, що на застосуванні 20 % ставки вони вже не наполягають (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 51, с. 3). Хоча однозначно заявити про те, що фіскали відмовилися від своїх «двадцятивідсоткових» замашок, не можна. Адже БЗ у категорії 101.09 і сьогодні містить чинне роз’яснення, в якому вони, як і раніше, заявляють: при донарахуванні «експортних» ПЗ до суми перевищення слід застосовувати ставку 20 %.

На «безоплатну» експортну операцію платник повинен скласти дві податкові накладні (ПН):

першу — на нульову вартість. У верхній лівій частині цієї ПН проставляються позначка «Х» і тип причини «07» —«Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України» ( п. 8 Порядку № 1307**). У рядку «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента і через кому країна, в якій він зареєстрований. У рядку «Індивідуальний податковий номер» — умовний ІПН «300000000000» ( п. 12 Порядку № 1307);

** Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

другу — на вартість придбання/звичайну вартість. У верхній лівій частині цієї ПН також роблять позначку «Х» і зазначають відповідний тип причини:

— «15» — при безоплатному експорті придбаних зразків;

— «17» — при безоплатному експорті самостійно виготовлених зразків.

У рядках, відведених для заповнення даних покупця, експортер зазначає власні дані ( п. 15 Порядку № 1307). А у графі «Номенклатура товарів/послуг продавця» додатково зазначається: «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів, зазначених у податковій накладній № »/«перевищення звичайної ціни самостійно виготовлених товарів, указаних в податковій накладній №» ( п. 16 Порядку № 1307).

Обидві ПН підлягають реєстрації в ЄРПН у загальному порядку протягом п’ятнадцяти календарних днів, що настають за днем виникнення ПЗ ( абзац одинадцятий п. 201.10 ПКУ).

У декларації з ПДВ обсяги «експортних» операцій, що оподатковуються за ставкою 0 %, відображають у рядку 2. Причому, швидше за все, податківці вимагатимуть від вас відповідних пояснень, оскільки вони цей рядок звіряють з даними МД, і зрозуміло, що така сума там не фігуруватиме. Проте, іншого рядка для цієї операції немає. Не можемо ми відобразити експортну мінбазу і в ряд. 3 декларації, оскільки в ній місце тільки чітко визначеним операціям, що оподатковуються за ставкою 0 % (див. п.п. 4 п. 3 розд. V Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21). Це операції згідно з пп. 195.1.2, 195.1.3, п. 211.1, п. 8 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

До зазначеного додамо: на думку ВАСУ, при безоплатному рекламному розповсюдженні продукції, ПЗ згідно з п. 185.1 ПКУ не виникають (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 73, с. 23). Тому платникам, готовим відстоювати свою правоту в суді, з ПЗ з ПДВ при «рекламно-безоплатному» експорті можна не возитися.

Хоча, на наш погляд, формально ПЗ згідно з п. 185.1 ПКУ при безоплатному розповсюдженні зразків не уникнути.

Майте на увазі:

при «рекламно-безоплатному» експорті зразків господарська спрямованість їх використання зберігається

Адже метою такої безоплатної передачі є збільшення продажів (а отже, й отримання доходу). Тому «компенсуючі» ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ тут не виникають. Щоправда, рекламна мета має бути належним чином підтверджена — договором, наказом керівника, іншими документами.

Бухгалтерський облік та податок на прибуток

Одразу зауважимо: відобразити «безоплатну» експортну операцію в обліку набагато простіше, ніж «платну». Адже в цьому випадку не буде ані курсових різниць, ані «валютних» перерахунків (тому що ані монетарної заборгованості, ані доходу за такою операцією не виникне).

Єдине, що підприємство повинне відобразити, — це витрати (у вартості експортованих зразків, послуг митного брокера, інших витрат, пов’язаних з експортом). Оскільки операція має рекламний характер, такі витрати відносять до витрат на збут — відображають на рахунку 93 в періоді, в якому вони були здійснені ( п. 7 П(С)БО 16).

Жодних «податковоприбуткових» різниць за «рекламно-безоплатними» експортними операціями розд. III ПКУ не передбачає. Тому витрати, відображені в бухгалтерському обліку, без жодних коригувань вплинуть і на «прибутковий» об’єкт оподаткування.

Приклад. Підприємство експортувало зразки товару (умови постачання — DDP, місце постачання — склад покупця). Митна вартість — $1000. Плата за митне оформлення — 200 грн. Послуги митного брокера — 500 грн. (без ПДВ). Балансова вартість відвантаженого товару — 16000 грн.

Експорт зразків в обліку

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Дт

Кт

Оформлення МД, вивезення товару

1

Перераховано плату за митне оформлення товару поза місцем розташування митного органу

377

311

200

2

Нараховано плату за митне оформлення

93

377

200

3

Отримано від митного брокера послуги з декларування

93

685

500

4

Оплачено послуги митного брокера

685

311

500

5

Нараховано ПЗ з ПДВ на дату фактичного вивезення товару за межі митної території України:

— на договірну вартість (0 грн. х 0 %)

702

641/ПДВ

0

— на мінбазу (16000 грн. х 0 %)

949

641/ПДВ

0

6

Віднесено на фінансовий результат:

— плату за митне оформлення товару

791

93

200

— послуги митного брокера

791

93

500

Передача зразків на складі покупця

1

Віднесено на витрати вартість переданих зразків

93

281

16000

2

Віднесено на фінансовий результат вартість переданих зразків

791

93

16000

висновки

  • Митною вартістю зразків, що експортуються на безоплатній основі, є вартість, зазначена в рахунку-проформі.
  • «Безоплатна» експортна операція не підлягає валютному контролю — підстав для застосування пені за порушення строків розрахунків у ЗЕД тут немає.
  • Операція з вивезення зразків за межі митної території України (у тому числі на безоплатній основі) є об’єктом обкладення ПДВ. Ставка оподаткування — 0 %.
  • У бухгалтерському обліку при «рекламно-безоплатній» передачі зразків дохід не виникає, а вартість зразків відносять до витрат на збут.
Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
експорт товару додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті