Декларація з податку на прибуток

Звітний період може бути квартал або за рік.

Щокварталу (в обов’язковому порядку) звітують платники податку на прибуток «високодохідники» (з бухдоходом за минулий 2016 рік понад 20 млн грн., п. 137.4 ПКУ). Також за підсумками останнього кварталу (у квартальні строки) повинні звітувати «прибутківці», які переходять у середині року на єдиний податок. До речі, у зворотній ситуації, коли з єдиного податку йдемо в «прибутківці», податківці таких платників прирівнюють до новачків і пропонують звітувати загалом за рік.

Водночас річна звітність з податку на прибуток установлена для:

— новостворених, тобто платників, які були зареєстровані у звітному році і за підсумками такого року вперше подають декларацію (п.п. «а» п. 137.5 ПКУ);

— сільгоспників, для яких звітним періодом установлений рік (п.п. «б» п. 137.5, п.п. 137.4.1 ПКУ);

— «малодохідників» — платників з бухдоходом за минулий рік не більше 20 млн грн. ( п.п. «в» п. 137.5 ПКУ), що в тому числі обрали застосування податкових різниць.

Окрім платників податку на прибуток, обов’язок подати «прибуткову» декларацію покладений на:

— єдиноподатника, що виплатив дивіденди і сплачує з них згідно з п.п. 57.11.2 ПКУ дивідендний авансовий внесок. Причому в «прибутковій» декларації вони заповнюють тільки (!) рядки 20 — 22 і додають додаток АВ* (утім, податківці вимагають подання декларації вже за підсумками кварталу виплати);

* Проте в «безавансовому» випадку (якщо дивіденди виплачувалися фізособам) декларацію подавати не потрібно (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 57, с. 28).

— єдиноподатника, що виплатив дохід нерезиденту й утримує так званий податок на репатріацію. У декларації з прибутку вони заповнюють тільки (!) рядки 23 — 25 і додаток ПН (утім, податківці тут не визначилися: то вимагають подання за квартал, то за рік).

При цьому відзвітувати пропонують за результатами року, в якому була здійснена виплата нерезиденту (102.18 БЗ, лист ДФСУ від 22.02.2017 р. № 3721/6/99-99-15-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 25, с. 6). Також повинні діяти неприбуткові організації, що виплачують дохід нерезиденту (БЗ 102.03, лист ДФСУ від 21.09.2017 р. № 2011/6/99-99-15-02-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 83, с. 3).

Форма «прибуткової» декларації. Як ви вже знаєте, декларацію з податку на прибуток оновили ще до звітності за півріччя 2017 року. Вона була викладена в новій редакції наказом Мінфіну від 28.04.2017 р. № 467, а щодо цих оновлень вийшов оглядовий лист ДФСУ від 30.06.2017 р. № 16989/7/99-99-15-02-01-17.

Нагадаємо, з бланка «прибуткової» декларації прибрали «авансовий» ряд. 26**. Через таке скасування нумерація подальших рядків декларації і додатка ВП зрушилася. Відтепер у декларації з прибутку передбачено два блоки для виправлення самостійно виявлених помилок з податку на прибуток (ряд. 26 — 30) і при утриманні податків з нерезидентів (ряд. 31 — 34).

** Цей рядок раніше використовувався для декларування разового авансу (у розмірі 2/9) у декларації за три квартали 2016 року (п. 38 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), а також уточнювали суми щомісячних авансів, що декларуються у 2013 — 2014 рр.

Що слід врахувати при заповненні декларації з податку на прибуток?

1. З 2017 року фінзвітність отримала статус додатка (!) до декларації і стала невід’ємною її частиною (абзац другий п. 46.2 ПКУ). Тому не забудьте в прикінцевій частині декларації (де зазначаємо додатки) поставити позначку «+» у спецполі «ФЗ». А нижче в наступній табличці позначкою «+» розшифрувати, які форми фінзвітності подаємо. Адже інформація про додатки до декларації є обов’язковим реквізитом (п. 48.3 ПКУ).

2. Декларацію з податку на прибуток заповнюють наростаючим підсумком з початку року в гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами (це передбачає сама форма звітності) й обов’язково українською мовою. Причому фінрезультат (ряд. 02) беруть з даних бухобліку з точністю до гривень (підкатегорія 102.23.02 БЗ).

3. Форма декларації з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом № 897, призначена для всіх категорій платників податку на прибуток, як звичайних підприємств, так і «специфічних» (страховиків, банків, букмекерів, «лотерейників», «азартників»). Заповненню підлягають усі рядки декларації і її додатків. У разі ж коли додаток до окремих рядків декларації не заповнений через відсутність операцій (показників), його подавати не потрібно.

4. Декларація складається із: вступної частини; основної частини (рядки 01 — 25); двох блоків для виправлення самостійно виявлених помилок; прикінцевої частини.

Додатки «прибуткової» декларації. Разом з «прибутковою» декларацією можуть надаватися всього дев’ять додатків. Усі додатки перелічувати не будемо, а відзначимо тільки деякі з них.

Додаток АВ. У цьому додатку розраховують і відображають суму дивідендного авансового внеску, що підлягає сплаті у звітному (податковому) періоді. Додаток повинні подавати будь-які емітенти-резиденти, які: виплачують дивіденди (у грошовій або негрошовій формі) та/або зобов’язані відповідно до п. 57.1¹ ПКУ сплачувати авансовий внесок (перед виплатою дивідендів та/або в момент такої виплати).

Додаток ЗП. У його таблиці наводять суми, на які може бути зменшений нарахований податок на прибуток. По суті, залишилися всього два «зменшуючі» платежі: «дивідендний» і «закордонний» (пп. 57.1 (у редакції до 01.01.2016 р.) і 57.1¹ і п.п. 141.4.9 ПКУ). Нагадаємо, що з додатка ЗП зникли два останні рядки для:

— податку на нерухомість (колишній ряд. 16.5). Адже з 2017 року «заліковий» п. 137.6 ПКУ скасований. Таким чином, нарахований податок на нерухомість зменшує фінрезультат (об’єкт оподаткування) тільки один раз (через витрати в бухобліку);

— разового авансу 2/9 (колишній ряд. 16.6). Такий аванс канув у Лету (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 8, с. 35).

Що стосується черговості зменшення податку на прибуток у додатку ЗП, то оскільки вона законодавчо не прописана, тож, мабуть, найоптимальнішим варіантом буде: зменшення — у порядку черговості розташування сум у додатку ЗП (просуваючись від верхніх рядків до нижніх).

Пояснюється це просто: «закордонні» податки дозволяється зараховувати тільки в межах року, і суми, що «не зіграли» їх, наступного року не переносяться (листи ДФСУ від 24.05.2016 р. № 11232/6/99-99-15-02-02-15 і від 29.06.2016 р. № 14130/6/99-99-15-02-02-15), а ось «залишок» дивідендних авансів, що «не зіграв», можна перенести на наступний рік (п.п. 57.11.2 ПКУ).

Додаток АМ. Тут відображаються «амортизаційні» різниці за основними засобами (ОЗ), нематеріальними активами (НА). Механізм її передбачає, що «бухгалтерська» амортизація виключається з об’єкта оподаткування, а її місце у визначенні прибутку посідає «податкова» амортизація. І не забудьте, що для нарахування останньої з 01.01.2017 р. вартість ОЗ і НА потрібно визначати без урахування бухгалтерської переоцінки (п.п. 138.3.1 ПКУ).

Нагадаємо, з 01.01.2017 р. правилами п. 43 підрозд. 4 ПКУ встановлена можливість прискореної амортизації ОЗ четвертої групи (за умови дотримання певних вимог). Для відображення «прискореної» податкової амортизації за «новими» ОЗ групи 4 «Машини та обладнання» (придбаними у 2017 — 2018 роках) у додатку АМ тепер з’явився новий рядок А4.12. Важливо (!): цей рядок не є складовою ряд. А4, а разом з іншими рядками враховується в підрахунку підсумкового ряд. А17 додатка АМ (лист ДФСУ від 30.06.2017 р. № 16989/7/99-99-15-02-01-17).

Крім того, нагадаємо: малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА), а також бібліотечні фонди, земельні ділянки, природні ресурси не належать у податковому обліку до ОЗ (див. п.п. 14.1.138 ПКУ).

За ними «амортизаційні» різниці не виникають. Тому їх не потрібно відображати ні в додатку АМ, ні в «амортизаційних» ряд. 1.1.1, 1.2.1 додатка РІ.

Про це йшлося в консультації БЗ 102.05, 102.13, а також у листі ДФСУ від 26.06.2017 р. № 821/6/99-99-15-02-02-15/ІПК (ср. ).

Додаток ЦП. У ньому високодохідні платники і малодохідні добровольці визначають окремий фінансовий результат за операціями продажу й іншого відчуження будь-яких цінних паперів, керуючись правилами пп. 141.2.3 — 141.2.5 ПКУ.

Крім того, ціннопаперовий фінрезультат розраховується з урахуванням від’ємного результату переоцінки цінних паперів, не облікованого в попередніх податкових періодах (пп. 141.2.4 і 141.2.5 ПКУ). Тому для розрахунку загального результату переоцінки цінних паперів у додатку ЦП додали 4 рядки (ряд. 4.1.3, 4.1.3.1, 4.1.3.2 і 04). Якщо за підсумками року в ряд. 4.1.3 додатка ЦП виникло від’ємне значення, воно потрапляє в збільшуючу різницю (ряд. 4.1.2 додатка РІ) і на наступний рік переходитиме в ряд. 04 додатка ЦП (тобто у складі ряд. 4.1.4 ЦП зменшить ціннопаперовий результат наступного року). Таким чином, перевищення ЦБ-уцінок над ЦБ-дооцінками (п.п. 141.2.1 ПКУ) здійснить свій вплив на податковий облік.

Додаток РІ. Цей додаток найгроміздкіший і відзначився найбільшою кількістю оновлень, унесених наказом Мінфіну від 28.04.2017 р. № 467.

1. Для відображення різниць за невиробничими ОЗ і НА в розділ I додатка РІ додали три рядки 1.1.3, 1.1.4 і 1.2.3.

Щоправда, врахуйте:

При цьому «податкова» амортизація за ними дорівнює нулю (тобто «зменшуючої» різниці не буде). У разі їх продажу заповнюємо ряд. 1.1.3 і 1.2.3 (у результаті будуть обліковані витрати на придбання/спорудження і ремонти/поліпшення невиробничих ОЗ і НА, але в розмірі не більше (!) доходу від їх продажу). А ось при ліквідації заповнюємо тільки «збільшуючий» ряд. 1.1.4 додатка РІ. Крім того, через ряд. 1.1.4 додатка РІ виключаємо з фінрезультату також поточні витрати, пов’язані з ремонтами невиробничих ОЗ і НА (їм у податковому обліку «дорога закрита»).

2. Резерви сумнівних боргів. Об’єкт оподаткування тепер можна зменшувати на всю (!) суму списуваної безнадійної дебіторської заборгованості, як у межах РСБ, так і понад його розмір (новий ряд. 2.2.3 додатка РІ).

3. «Перехідні» різниці. Через ряд. 4.1.6 додатка РІ знімаємо «перехідні» повторні витрати (які вже були відображені в податковому обліку до 01.01.2015 р.), а через ряд. 4.2.5 — повторні «перехідні» доходи (на жаль, податківці вважають, що об’єкти оподаткування 2015 — 2016 років не підлягають коригуванню).

4. Нові «збільшуючі» різниці, які з’явилися завдяки пп. 140.5.10 — 140.5.12 ПКУ. Ідеться про суми безповоротної фіндопомоги (товарів, робіт, послуг) (ряд. 3.1.10), витрати від визнаних штрафів, пені, неустойок (ряд. 3.1.11) і «збільшуюча» різниця, призначена для «втягування» в податковий облік необлікованого доходу колишніми єдиноподатниками (ряд. 3.1.12).

5. «Караючі» різниці. Так, рядки 4.1.17 і 4.2.16 додатка РІ уготовані для коригування сум нарахованої прискореної амортизації при порушенні умов її нарахування. Тобто «знімаємо» нараховану раніше прискорену амортизацію (ряд. 4.1.17), а натомість обліковуємо звичайну «податкову» амортизацію (ряд. 4.2.16).

Пам’ятайте (!): навіть якщо в результаті розрахунку різниць, передбачених ПКУ, їх сума склала «0», заповнювати додаток PI усе одно необхідно.

Що ще ми писали на цю тему