Здійснивши одного разу за календарний рік неоподатковувану (звільнену або необ’єктну) операцію, платник податків стикається з необхідністю нарахування «компенсаційно-розподільних» податкових зобов’язань (ПЗ) згідно з п. 198.5 і ст. 199 ПКУ. Нагадаємо загальні правила такого нарахування ПЗ.
Загальні правила компенсації/розподілу ПДВ
ПКУ передбачає в такій ситуації два випадки нарахування ПЗ.
1. «Компенсаційні» ПЗ (п. 198.5 ПКУ). Застосовуємо при визначенні податкових зобов'язань за вартістю товарів або послуг, придбаних для повного використання в неоподатковуваних операціях. Тобто у разі, коли можна чітко відокремити безпосередньо ту частину товарів/послуг і необоротних активів (НА), яку використовують в неоподатковуваних (звільнених) операціях.
При придбанні таких товарів, послуг і необоротних активів платник податків на повну суму відображає податковий кредит (ПК)1, а услід зобов’язаний нарахувати ПЗ:
1 За умови правильно складеної і зареєстрованої у ЄРПН податкової накладної.
— або на дату придбання (виготовлення), якщо на цю дату відомо про їх призначення для використання в пільгових/необ’єктних операціях;
— або на дату початку такого використання, якщо у момент придбання не було відомо про напрям їх використання.
Базу оподаткування визначаємо виходячи з ціни придбання товарів/послуг або залишкової вартості необоротних активів (п. 189.1 ПКУ).
2. «Розподільні» ПЗ (п. 199.1 ПКУ). Застосовуємо при визначенні податкових зобов'язань за вартістю товарів або послуг, придбаних для часткового використання в неоподатковуваних операціях. Тобто у разі, коли придбані та/або виготовлені товари/послуги/необоротні активи одночасно використовують частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних операціях (тобто за «подвійним» призначенням).
Найчастіше до таких товарів/послуг або необоротних активів «подвійного» призначення відносять оренду офісу, комунальні платежі за будівлю офісу, телефонні переговори, послуги Інтернету, канцелярське приладдя тощо. Тобто ті активи, які не можна точно співвіднести з конкретною діяльністю (неоподатковуваною або оподатковуваною).
У такому разі базу оподаткування визначаємо, спираючись на п. 189.1 ПКУ (за аналогією з вимогами п. 198.5 ПКУ), але з урахуванням частини використання таких товарів/послуг в неоподатковуваних операціях.
Зверніть увагу:
пропорційно частині використання в неоподатковуваних операціях нараховуємо ПЗ, зокрема при використанні необоротних активів, використовуваних у «подвійних» операціях
Про них ми скажемо окремо (див. на с. 25). А доки детально розглянемо порядок пропорційного нарахування податкових зобов'язань згідно зі ст. 199 ПКУ.
Особливості «розподільних» ПЗ
Умови для нарахування «часткових» ПЗ. Їх дві:
1) покупки мають бути з ПДВ. Зверніть увагу: п. 199.1 ПКУ прямо вказує про нарахування ПЗ у частині придбань, використаних у неоподатковуваних операціях і при придбанні яких був сплачений ПДВ. Отже,
обов’язковою умовою для нарахування «розподільних» ПЗ є наявність «вхідного» ПДВ за «подвійними» покупками
Причому не сперечаються із цим і податківці, указуючи на те, що за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними без ПДВ (наприклад, у неплатника) як до 01.07.2015 р., так і після цієї дати, використовуваними в неоподатковуваних операціях, податкові зобов'язання згідно з п. 198.5 та ст. 199 ПКУ не нараховуються (листи ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17, від 09.06.2016 р. № 12798/6/99-99-15-03-02-15, 101.16 БЗ);
2) у платника виникло право на податковий кредит (тобто отримана зареєстрована в ЄРПН недефектна ПН).
На жаль, нещодавно з’явилася консультація фіскалів, де вони повідомляють, що нараховувати «компенсуючі» ПЗ (зокрема, сказано щодо п. 198.5 ПКУ) треба незалежно від того, були включені до складу ПК суми ПДВ з дефектної/незареєстрованої ПН або ні (див. 101.16 БЗ).
Ми з таким підходом категорично не згодні (аргументи див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 49, с. 3).
Проте пам’ятайте: якщо податкова накладна складена коректно і зареєстрована у ЄРПН, то, відповідно, право на ПК у вас теж вже є. А отже
нараховувати ПЗ все ж потрібно незалежно від того, скористалися ви своїм правом на ПК відразу (у звітному періоді його виникнення) або ж вирішили зачекати, відклавши на 365 днів (п. 198.6 ПКУ)
Зрозуміло, що з урахуванням таких обставин податковий кредит краще не відкладати в «довгу шухляду», а відобразити відразу з нарахуванням «розподільних» податкових зобов'язань.
Період нарахування ПЗ. У загальному випадку, якщо при придбанні товарів/послуг/необоротних активів точно визначено, що вони будуть використані в «подвійних» операціях, то нараховувати ПЗ треба вже в періоді їх придбання. Це випливає з п. 199.1 ПКУ, який пропонує не пізніше за останній день звітного періоду придбання (виготовлення) «подвійних» активів скласти і зареєструвати ПН у ЄРПН.
У той же час нараховувати ПЗ слід у частині використання таких активів у неоподатковуваних операціях. А оскільки раніше неоподатковувані операції платником не проводилися, то, відповідно, нарахувати ПЗ на дату придбання (виготовлення) ніяк (!) не вийде. Адже на цей момент ще невідома частина використання в неоподатковуваних операціях.
Звідси висновок:
перше «розподільне» нарахування ПЗ за тими товарами/послугами/НА, які «зачепила» випадкова неоподатковувана операція, здійснюємо в тому періоді, коли така операція була проведена і був факт використання таких активів
Причому якщо неоподатковувана операція була тільки в одному звітному періоді, то в подальших періодах здійснювати нарахування «розподільних» ПЗ не треба. ПКУ згадує лише про перерахунок сум нарахованих податкових зобов'язань за результатами останнього звітного періоду такого року (п. 199.4 ПКУ).
Таким чином, якщо за календарний рік «проскочила» єдина неоподатковувана операція, то «розподільні» ПДВ-наслідки чекають платника тільки у двох2 звітних періодах:
2 Якщо період здійснення першої неоподатковуваної операції припадає на останній звітний період календарного року, то, безумовно, задіяний буде тільки один останній звітний період такого року.
(1) у періоді здійснення неоподатковуваної операції (первинний розподіл ПДВ) і
(2) за результатами року, у якому така операція мала місце (річний перерахунок).
Розглянемо порядок дій платника податків у кожному з таких звітних періодів.
Алгоритм дій у першому звітному періоді
1. Коефіцієнт «анти-ЧВ». Обчислюємо показник, «зворотний» ЧВ (від укр. «частка використання») — «анти-ЧВ» (частка використання в неоподатковуваних операціях).
Для цього розраховуємо відсоткове відношення фактичних об’ємів із постачання оподатковуваних операцій (без урахування ПДВ) до сукупних обсягів постачання оподатковуваних і неоподатковуваних операцій (без урахування ПДВ). Причому обидва ці показники беремо за той період, у якому власне була здійснена перша неоподатковувана операція (п. 199.3 ПКУ).
Використовуючи отримане таким чином значення «ЧВ», визначаємо зворотний йому показник «анти-ЧВ», який має протилежне значення (тобто вказує на частину неоподатковуваних постачань у загальному обсязі постачань звітного періоду). Розраховуємо його за формулою: «анти-ЧВ» =100 - ЧВ.
Важливо!
У підрахунках фактичних і сукупних обсягів беруть участь тільки операції з постачання (тобто операції, які вписуються у визначення з пп. 14.1.191, 14.1.185 ПКУ),
у тому числі операції постачань з уточнюючих розрахунків (УР), якщо вони потрапили в такий звітний період.
За винятком: «компенсаційних» ПЗ за пп. 198.5, 199.1 ПКУ і коригувань до них, умовних постачань при анулюванні ПДВ-реєстрації і обсягів постачань, на які ст. 199 ПКУ не поширюється (такі операції перераховані в п. 199.6 ПКУ).
Щодо уточнюючих розрахунків відзначимо такий момент. Логічно припустити, що помилки минулих періодів, що виправляються через УР, повинні впливати саме на ті періоди, за які вони були виявлені. Відповідно, уточнювані обсяги операцій за минулі періоди не повинні брати участь в розрахунку частини оподатковуваних операцій звітного періоду (наприклад, УР за 2016 рік слід було б ураховувати в обсягах операцій за 2016 рік).
Проте, орієнтуючись на наполегливу позицію контролерів3,
3 Див. лист ДФСУ від 12.01.2017 р. № 599/7/99-99-15-03-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 9, с. 4.
доведеться враховувати в розрахуку «анти-ЧВ» УР за будь-які (!) періоди, подання яких припало на цей період (навіть УР до минулих років)
2. Нараховуємо ПЗ і складаємо зведену ПН. Нараховуємо ПЗ в частині сплаченого (нарахованого) ПДВ при придбанні товарів/послуг і необоротних активів4, яка відповідає частині їх використання в неоподатковуваних операціях (тобто у частині, відповідній «анти-ЧВ»).
4 Що стосується ПЗ у частині основних засобів, то тут є альтернативна позиція щодо нарахування компенсаційних ПЗ і їх коригування (див. на с. 25).
На суму нарахованих ПЗ складаємо зведену ПН не пізніше за останній день відповідного звітного періоду і реєструємо її у ЄРПН.
До речі, нагадаємо про штрафи, які з 01.01.2017 р. застосовуються до платника за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію ПН, у тому числі складених «для себе» (ст. 1201 ПКУ)5. І хоча Мінфін у листі від 14.04.2017 р. № 11310-09-10/10306, проявивши деяку лояльність (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 37, с. 3), говорить про незастосування таких штрафів за ПН з типом причини «09», краще з їх реєстрацією теж не затягувати.
5 Детально про штрафні санкції за порушення в частині складання і реєстрації ПН ми писали в тематичному номері «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 28, с. 17.
На дату складання зведеної ПН відображаємо ПЗ у бухобліку
Для їх обліку Мінфін рекомендує використати додатковий аналітичний субрахунок 643/1 «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню» (п. 11 Інструкції № 1416).
6 Інструкція з бухгалтерського обліку ПДВ, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141.
Задум у тому, що ПЗ, нараховані за п. 199.1 ПКУ, повинні заздалегідь брати участь у формуванні первинної вартості активів «подвійного» призначення (з урахуванням «анти-ЧВ»).
З огляду на те, що це перший період, у якому «проскочила» неоподатковувана операція, а тому на дату оприбутковування/відображення «подвійних» товарів, послуг, необоротних активів ще ЧВ не відомий, вважаємо коректним нарахувати «часткові» ПЗ, використовуючи тільки субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності».
І тут один важливий момент: з п. 1.3 Інструкції № 141 випливає, що суму «компенсаційних» ПЗ за основними засобами (ОЗ), які перестали використовувати в госпдіяльності або об’єктних операціях, слід направляти на збільшення первинної вартості такого об’єкта ОЗ. З таким підходом ми не згодні.
Річ у тім, що після зарахування на баланс підприємства ОЗ за первісною вартістю далі цей показник залишається недоторканним. Які-небудь маніпуляції з ним П(С)БО 7 «Основні засоби» дозволяє виключно в обумовлених випадках, а саме: при переоцінках, поліпшеннях, зменшенні/відновленні корисності, частковій ліквідації. Тому наша позиція залишається незмінною (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 21, с. 3): в усіх інших випадках, чітко не прописаних у П(С)БО 7, донараховувати «компенсаційні» зобов’язання за ОЗ слід через збільшення витрат (Дт 949 — Кт 641/ПДВ).
Таким чином,
при першому необ’єктному постачанні на суму нарахованих «розподільних» ПЗ у бухобліку формуємо проводки: Дт 949 — Кт 643/1, а на дату зведеної ПН: Дт 643/1 — Кт 641/ПДВ
Особливості заповнення зведеної ПН описує п. 11 Порядку № 13077.
7 Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.
У верхній лівій частині зведеної ПН проставляємо позначку «Х» і залежно від того, яка операція мала місце (необ’єктна або пільгова), указуємо, відповідно, тип причини: «08» або «09».
Причому якщо так сталося, що в першому і єдиному звітному періоді мали місце два постачання: пільгове і необ’єктне і, відповідно, було одночасне часткове використання активів у тій і в іншій операціях, то скласти доведеться дві окремі зведені ПН (див. лист ДФСУ від 31.12.2015 р. № 48122/7/99-99-19-03-02-17). Тоді частину неоподатковуваних операцій («анти-ЧВ») треба ще додатково розподілити між необ’єктними і пільговими операціями.
У графі, призначеній для найменування покупця, указуємо власні дані та умовний ІПН — «600000000000». У гр. 2 «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначаємо тільки номери і дати «вхідних» ПН, отриманих від постачальників «подвійних» активів (п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307). Тобто якщо «подвійний» товар зайшов за ПН № 13, складеною 03.06.2017 р., то тут указуємо тільки «ПН від 03.06.2017 р. № 13». Умовне позначення одиниці виміру (гр. 4) проставляється «грн» (п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307). При цьому гр. 5 залишаємо порожньою.
Крім того, не заповнюємо також гр. 3.1 — 3.3, 6 — 9, 11 (п.п. 9 п. 16 Порядку № 1307).
Важливо!
при нарахуванні ПЗ використовуємо ту ставку, яка застосовувалася при придбанні товарів/послуг, необоротних активів, які частково використовуються в неоподатковуваних операціях
Відповідно, у різних рядках гр. 10 залежно від розміру ставки, нарахованої при придбанні (20 або 7 %), указуємо вартість (частину вартості) товару/послуги, необоротних активів, на яку нараховуємо податок.
У розд. А податкової накладної (рядки I — X) уносимо узагальнені дані за операціями, на які складається така зведена ПН. Причому ряд. VII — IX не заповнюємо (п.п. 9 п. 16 Порядку № 1307).
3. Відображаємо в декларації з ПДВ. Разом з декларацією за перший звітний період, у якому «проскочила» неоподатковувана операція, подаємо додаток Д7.
У ньому заповнюємо ряд. 2 таблиці 1, де вказуємо показники для розрахунку коефіцієнтів «ЧВ» і «анти-ЧВ», власне самі ці значення.
По суті, додаток Д7 виконує лише функції декларування коефіцієнта «анти-ЧВ» на поточний рік і враховує результат перерахунку за такий рік. Тобто подавати його разом з декларацією з ПДВ кожен звітний період, дублюючи один і той же показник, за великим рахунком, жодного сенсу немає. Причому не сперечаються більше із цим і податківці (див. 101.20 БЗ // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 97, с. 3).
Можна сказати, що точка в цьому питанні була поставлена, коли з п.п. 5 п. 3 розд. V Порядку № 218 виключили посилання на додаток Д7. Тобто тепер при заповнених ряд. 4.1 та/або 4.2 декларації з ПДВ обов’язковість подання прописана тільки для додатка Д5 в розрізі контрагентів.
Звідси висновок:
додаток Д7 разом із декларацією з ПДВ подаємо тільки двічі на рік: у першому звітному періоді, у якому виникла неоподатковувана операція, і в останньому звітному періоді такого року (тобто в періоді річного перерахунку ПДВ)
Суми «розподільних» ПЗ відображаємо в окремому рядку додатка Д5 з умовним ІНП «600000000000» і враховуємо, відповідно, у ряд. 4.1 і 4.2 декларації з ПДВ.
Річний перерахунок ПДВ
Суть перерахунку9 полягає в коригуванні раніше нарахованих згідно з п. 199.1 ПКУ сум ПЗ у бік збільшення або зменшення залежно від того, як змінилося значення «анти-ЧВ».
9 Детально про річний перерахунок за 2016 рік читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 3, с. 31.
Важливо!
коригуємо виключно ті «розподільні» ПЗ, які нараховувалися згідно з п. 199.1 ПКУ в першому звітному періоді здійснення єдиної неоподатковуваної операції
Алгоритм дій аналогічний тому, як діємо при первинному нарахуванні «розподільних» ПЗ.
1. Розраховуємо річний «анти-ЧВ». Причому з огляду на те, що для розрахунку нового річного показника «ЧВ» беремо обсяги постачань усього звітного року, а не тільки періоду, у якому проскочила єдина неоподатковувана операція (п. 199.4 ПКУ), то значення «анти-ЧВ» за підсумками року істотно зменшиться, а отже, раніше нараховані податкові зобов'язання підлягають зменшенню.
2. Коригуємо ПЗ. За результатами річного перерахунку (тобто останнім днем звітного періоду) складаємо і реєструємо у ЄРПН розрахунок коригування (РК) до зведеної ПН.
Податківці в БЗ 101.22 пропонують такий варіант заповнення РК (без вказівки обсягів (!), тільки суму коригування ПЗ):
— у розділі «А», у ряд. I, а також у ряд. II або III (залежно від ставки податку — 20 або 7 %) вказуємо суму ПДВ, яка збільшує або зменшує (при зменшенні ставимо знак «-») суму ПЗ, нарахованих згідно з п. 199.1 ПКУ;
— у розділі «Б», у гр. 1 вказуємо номер рядка зведеної ПН, який коригуємо; у гр. 2 «Причина коригування» записуємо: «Коригування за підсумками року податкових зобов’язань, нарахованих згідно з п. 199.1 ст. 199 ПКУ», у гр. 11 — код ставки, у гр. 13 — суму коригування ПЗ (зменшення зі знаком «-»).
Альтернативний «рецепт» заповнення РК див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 3, с. 34.
У бухобліку на дату складання РК робимо проводки: Дт 641/ПДВ — Кт 643/1 і одночасно на суму «негативного» коригування збільшуємо бухобліковий дохід: Дт 643/1 — Кт 719 (п. 12 Інструкції № 141). Інакше кажучи,
результат річного перерахунку ПДВ відображаємо у бухобліку збільшенням доходів
3. Відображаємо в декларації з ПДВ. У додатку Д7 до декларації з ПДВ за останній звітний період року вказуємо річні показники «ЧВ» і «анти-ЧВ» за ряд. 3.1 таблиці 1 і заповнюємо таблицю 2 таким чином:
— у гр. 6 і 7 указуємо ПЗ, що підлягають коригуванню (відповідно за ставкою 20 або 7 %), тобто, по суті, сюди переписуються дані зведених податкових накладних;
— у гр. 8 і 9 — результат коригування з РК.
Причому загальна сума (тобто дані з рядка «Всього») з таблиці 2 додатка Д7 перекочує в останній рядок таблиці 1 додатка Д1 з умовним ІНП «600000000000». Далі усю суму з цього рядка (обсяг із гр. 4 і сума ПДВ з гр. 5 і 6) переносимо в ряд. 4.1 і 4.2 декларації з ПДВ.
На цьому історія з розподільним нарахуванням податкових зобов'язань, за великим рахунком, завершується.
Однак майте на увазі:
за перший звітний період наступного року разом з декларацією з ПДВ все-таки треба подати додаток Д7 ще раз
У цьому додатку відображаємо в ряд. 1 таблиці 1 інформацію про «анти-ЧВ» за минулий рік.
Наприклад, якщо неоподатковувана операція була в травні 2017 року, річний перерахунок робимо в грудні 2017 року, а в січні 2018 року подаємо разом з декларацією з ПДВ додаток Д7, у який, по суті, переносимо показник з ряд. 3.1 таблиці 1 додатка Д7 за грудень 2017 року.
Причому зверніть увагу: цей показник може знадобитися, тільки якщо у 2018 році у вас знову «намалюється» неоподатковувана операція. Тоді наново розраховувати нічого не потрібно, а протягом усього такого року використовуватимемо торішнє значення «анти-ЧВ» і вже за підсумками 2018 року здійснюємо новий річний перерахунок. Виходить, що
додаток Д7 на початку року просто декларує показник «анти-ЧВ» на увесь наступний рік (тобто виконує вимогу п. 199.2 ПКУ)
Якщо ж у 2018 році неоподатковуваних операцій більше не буде, то перший звітний період року стане останнім звітним періодом, у якому подаємо додаток Д7. Відповідно, про розрахунок «анти-ЧВ» і «розподільних» ПЗ за ст. 199 ПКУ можна на якийсь час забути (тобто до появи нової неоподатковуваної операції, і тоді історія почнеться спочатку).
Проілюструємо усе вищесказане на умовному прикладі.
Приклад. Платник ПДВ, який здійснює виключно оподатковувані ПДВ-операції, здав у червні 2017 року на утилізацію макулатуру на загальну суму 1000 грн. без ПДВ (1 грн. за 1 кг макулатури).
Макулатура утворилася на підприємстві в процесі офісної діяльності і накопичилася за декілька років. У періоді утворення макулатури платник податків не знав про напрям її використання (в оподатковуваних або неоподатковуваних операціях).
Оренда офісу за червень 2017 року склала 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.).
У червні 2017 року передані в експлуатацію канцтовари на суму 3600 грн. (у тому числі ПДВ — 600 грн.), за якими ПК був відображений у лютому 2017 року.
Балансова вартість необоротних активів, придбаних з ПДВ після 01.07.2015 р. і використаних у червні цього року в «подвійних» операціях, на 01.06.2017 р. склала 20000 грн.
Загальний алгоритм дій з первинного розподілу ПДВ у звітному періоді здійснення єдиної неоподатковуваної операції (у червні 2017 року) буде таким.
1. Розраховуємо коефіцієнт «анти-ЧВ». Приймемо умовно, що коефіцієнт «анти-ЧВ» за червень 2017 року склав 15 %.
2. Нараховуємо ПЗ і складаємо зведену ПН. Сума «розподільних» ПЗ у червні 2017 року складе 990 грн. ((10000 + 3000) + 20000) х 20 % х 15 %).
3. Відображаємо нарахування «розподільних» ПЗ у ряд. 4.1 декларації з ПДВ, заповнюємо показник з умовним ІНП «600000000000» в таблиці 1 додатка Д5 і подаємо заповнений додаток Д7.
У бухгалтерському обліку нарахування «розподільних» ПЗ відображаємо таким чином (див. табл. 1).
Таблиця 1. Відображаємо нарахування «розподільних» ПЗ згідно зі ст. 199 ПКУ
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| Червень 2017 року. Перше «розподільне» нарахування ПЗ | ||||
| 1 | Нараховано оренду офісу | 92 | 631 | 10000 |
| 2 | Відображено ПДВ до реєстрації ПН у ЄРПН | 644/1 | 631 | 2000 |
| 3 | Відображено ПК з ПДВ (ПН зареєстрована у ЄРПН) | 641/ПДВ | 644/1 | 2000 |
| 4 | Передано канцтовари в експлуатацію | 92 | 209 | 3000 |
| 5 | Передано макулатуру на утилізацію. Складено і зареєстровано ПН на пільгове постачання | 377 | 712 | 1000 |
| 6 | Списано собівартість реалізованої макулатури | 943 | 209 | 1000 |
| 7 | Нараховано «компенсаційні» ПЗ на вартість макулатури згідно з п. 198.5 ПКУ ((1000 кг х 1 грн.) х 20 % / 100 %). Складено і зареєстровано ПН з типом причини «09» | 643/1 | 641/ПДВ | 200 |
| 8 | Включено «компенсаційні» ПЗ до складу витрат | 949 | 643/1 | 200 |
| 9 | Нараховано «розподільні» ПЗ за придбаними раніше канцтоварами згідно з п. 199.1 ПКУ (3000 х 20 % х 15 %) | 949 | 643/1 | 90 |
| 10 | Нараховано «розподільні» ПЗ за орендною платою за червень 2017 року згідно з п. 199.1 ПКУ (10000 х 20 % х 15 %) | 949 | 643/1 | 300 |
| 11 | Нараховано «розподільні» ПЗ за необоротним активом згідно з п. 199.1 ПКУ (20000 х 20 % х 15 %) | 949* | 643/1 | 600 |
| 12 | Складено зведену ПН на загальну суму ПДВ і зареєстровано у ЄРПН | 643/1 | 641/ПДВ | 990 |
| * Незважаючи на те, що п. 1.3 Інструкції № 141 рекомендує відображати нараховані ПЗ у складі первинної вартості ОЗ, вважаємо коректнішим збільшити на цю суму витрати звітного періоду. | ||||
Алгоритм дій за останній звітний період 2017 року такий.
1. Розраховуємо річний коефіцієнт «анти-ЧВ» за результатами 2017 року. Умовно приймемо, що він дорівнює 5 %.
2. Розраховуємо суму «розподільних» ПЗ згідно з річним «анти-ЧВ». Сума ПЗ повинна складати 330 грн. ((10000 + 3000) + 20000 х 20 % х 5 %).
Зменшуємо нараховані раніше «розподільні» ПЗ. Відповідно, «розподільні» ПЗ підлягають зменшенню на загальну суму 660 грн. (990 - 330).
3. Відображаємо річний перерахунок «розподільних» ПЗ у ряд. 4.1 декларації з ПДВ, заповнюємо і подаємо додатки Д1 і Д7.
Таблиця 2. Відображаємо коригування «розподільних» ПЗ за результатами перерахунку за 2017 рік
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Зменшено ПЗ за результатами річного перерахунку на підставі складеного і зареєстрованого у ЄРПН «зменшуючого» РК | 641/ПДВ | 643/1 | 660 |
| 2 | Відображено дохід на суму зменшення ПЗ | 643/1 | 719* | 660 |
| * Хоча Мінфін у листі від 19.05.2011 р. № 31-08410-07-25/12852 пропонує за необоротними активами відображати донарахування ПК з одночасним зменшенням первісної вартості такого активу (детально див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 3, с. 36). | ||||
Ось, загалом, і усі основні моменти обліку єдиної неоподатковуваної ПДВ-операції. Правда, на окрему увагу заслуговує розподільне нарахування ПДВ у ситуації, коли «випадкова» неоподатковувана операція «зачепила» необоротний актив. Про це ми скажемо декілька слів у наступній статті.
висновки
- Якщо у платника виникла разова неоподатковувана операція, часткові податкові зобов’язання нараховують у періоді здійснення такої операції.
- У подальших податкових періодах до кінця календарного року часткове нарахування податкових зобов’язань не здійснюється.
- У розрахунку річного показника ЧВ беруть участь усі операції з початку року, а не тільки ті, які мали місце починаючи з періоду, у якому виникла неоподатковувана операція.
- Вважаємо, що чіпати первісну вартість придбаних раніше ОЗ можна тільки у випадках, чітко прописаних у П(С)БО 7. Тому донараховувати і коригувати «компенсуючі» ПЗ слід через рахунки доходів/витрат (Кт 719/Дт 949).
