Момент істини
Правосуддя! Як багато в цьому слові. ☺. Саме до судів ми звертаємося, сподіваючись остаточно вирішити свій спір. І неважливо, хто «по той бік барикад»: контрагенти чи держоргани (у тому числі й податківці). За вже сталою традицією в цьому тематичному номері ми зібрали для вас свіжу практику Верховного Суду (ВС).
Вища судова інстанція у 2018 році все ж здивувала. Порадувала збереженням позиції «дореформного» Верховного Суду України про те, що процедурні недоліки податкової перевірки можуть стати підставою для скасування повідомлення-рішення. Проте відверто засмутили нас висновки суддів з приводу оподаткування «промислової» нерухомості ФОП. Також у цьому номері ми обговорили позиції ВС з питань трудових гарантій, ПДВ, земельного податку, нормування ПММ-витрат тощо.
Ну що, заінтриговані? Тоді не втрачайте часу, а беріться за вивчення випуску ☺.
«Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 54
Як заповнювати РК: податківці підбили підсумок
ДФСУ «випустила» великий за обсягом лист від 22.06.2018 р. № 18983/7/99-99-15-03-02-17 щодо заповнення розрахунків коригування (РК) — свого роду «збірник» колишніх роз’яснень (з БЗ та ІПК). У ньому контролери підсумували, як заповнювати РК у різних ситуаціях. Зокрема: (1) як відображати звичайні коригування (повернення, знижки, зміну номенклатури), (2) коригування, якщо в попередніх РК були допущені помилки, а також (3) як за допомогою РК виправляти помилки в шапці ПН. Описується в кожному випадку причина коригування, а також детальне заповнення граф РК.
Текст цього важливого для будь-якого ПДВ-платника роз’яснення з коментарем ви знайдете в номері.
«Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 55, с. 3 і 21
Постачання послуг оренди: рік, квартал чи місяць?
Дуже часто при оренді майна, що триває весь рік, сторони до кінця не можуть визначитися з періодичністю фіксації в обліку послуг оренди: чи то відображати постачання послуг щомісячно, чи то ж розтягнути постачання до закінчення кварталу, а то й зовсім за підсумками року.
Деякі навіть примудряються проводити оренду в «зручні» для себе періоди (наприклад, то за один, то відразу за декілька місяців). Чи можна дозволити такі вільності щодо відображення операції оренди в обліку?
Який найоптимальніший варіант періодичності відображення в обліку послуг оренди? Відповідь у статті.
Н. Адамович, «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 55, с. 11
Збитки
Тематичний номер цілком присвячено збитковому результату діяльності суб’єктів господарювання, цебто коли витрати перевищують дохід. У більшій частині номера йдеться про збитки в обліку платників податку на прибуток, але й збитки підприємців-загальносистемників також не залишені поза увагою.
Серед основних питань, які розглядаються у номері: як обліковувати «поточні» збитки; як переносити збитки минулих років та як відображати у Звіті про пільги. Крім того, звернено увагу ще на низку питань, пов’язаних із темою збиткової діяльності, а саме: як створювати забезпечення за обтяжливими контрактами; як обліковувати відшкодування збитків; чи можна при наявності збитків виплачувати дивіденди тощо. Нарешті, у номері публікується роз’яснення податківців, у якому вони визнають право підприємства-правонаступника відображати у своєму податковоприбутковому обліку збитки попередника.
Податки та бухгалтерський облік, 2018, № 56
«Безнадійка» за неоплаченим товаром
Якщо покупець придбав, але не оплатив товар (послуги) по закінченню строку позовної давності, то податківці вимагають нівелювати збільшений при оприбуткуванні ПК. Якщо придбання відбулося до 01.07.2015 р. — шляхом зменшення ПК, якщо після цієї дати — шляхом нарахування «компенсуючих» ПЗ згідно з п.198.5 ПКУ.
Утім, є аргументи на користь того, що цей ПК узагалі коригувати не потрібно. Проте останнім часом суди, на жаль, дотримуються фіскальної позиції, тому відстояти ліберальну позицію буде складно.
Н. Альошкіна, «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 57, с. 6
Нематеріальні активи
Упевнені, багато хто з вас у своїй роботі стикався з нематеріальними активами. Комп’ютерні програми, торговельні марки, права на літературні, художні та музичні твори — це все вони. На сторінках нашого журналу ми неодноразово точково розповідали про такі активи. Тепер же настав час поговорити про них ґрунтовно.
У цьому спецвипуску ми розповімо про види об’єктів інтелектуальної власності, права на них і про те, як можна розпорядитися такими правами. Також ви дізнаєтеся, які витрати підприємства визнають нематеріальними активами і як здійснюється їх оцінка. Крім того, у цьому номері ви зможете ознайомитися з податковим і бухгалтерським обліком операцій, пов’язаних з надходженням, використанням і вибуттям нематеріальних активів. Загалом тут є все, що може вам допомогти краще орієнтуватися в обліку нематеріальних активів.
«Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 58
Навчання
Якщо підприємство оплачує навчання співробітника (а також при перепідготовці або підвищенні кваліфікації), здебільшого воно не обкладатиметься ПДФО (і ВЗ). Підставою буде п.п. 165.1.21 ПКУ, п.п. 165.1.37 ПКУ, частина «є» п.п. 170.7.4 ПКУ.
Щоправда, для цього потрібно дотримуватися визначених умов:
— грошові кошти повинні перераховуватися безпосередньо вітчизняному вишу або ПТНЗ;
— сума оплати за кожен повний або неповний місяць навчання підготовки/перепідготовки не повинна перевищувати триразового розміру мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2018 році — 11169 грн.).
Начебто все просто. Проте запитань щодо навчання співробітників дуже багато. Що робити, якщо сума навчання перевищила зазначену межу; як відобразити «дохід» у формі № 1ДФ; як оформити навчальну відпустку; та й узагалі, чи зобов’язаний роботодавець направляти працівника на навчання чи це може бути тільки його добра воля. На всі ці запитання ви знайдете відповідь у нашому тематичному номері.
«Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 60
Втеча ФОП-єдинника від РРО («через» загальну систему)
Норма п. 296.10 ПКУ вимагає від єдинників 2 і 3 груп, у яких дохід перевищив 1 млн грн., почати застосовувати РРО з кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, і продовжувати застосовувати в наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта як платника ЄП. У зв’язку із цим деякі єдинники вважають, що якщо вони з кварталу, що настає за перевищенням мільйона, перейдуть на загальну систему, а потім — з початку наступного року — повернуться на ЄП, то їм не потрібно буде відразу застосовувати РРО.
У матеріалі проаналізовані шанси уникнення РРО за допомогою такого небезпечного «пірнання» платника з ЄП на загальну систему і назад.
О. Павленко, «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 61, с. 26
