ТОП-10 для «неприбуткових»

В обраному У обране
Друк
Солошенко Людмила, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Липень, 2018/№ 59
Для неприбуткових організацій (НПО) характерні свої податкові родзинки. Тож у них може виникати ціла низка запитань. Ось «гаряча» десятка.

Хто може потрапити до НПО?

Що потрібно, щоб потрапити в число НПО? Чи є якісь умови?

Потрапити до «неприбуткових» можна, якщо одночасно дотримуються такі умови (пп. 133.4.1, 133.4.2 ПКУ, п. 7 Порядку № 440*):

* Порядок ведення Реєстру НПО, включення НПО до Реєстру та виключення з Реєстру, затверджений постановою КМУ від 13.07.2016 р. № 440.

(1) організація утворена та зареєстрована в порядку, визначеному «профільним» законом, що регулює діяльність відповідної НПО;

(2) організація внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

(3) установчі документи організації передбачають:

заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Проте

не вважаються розподілом доходу виплати у зв'язку з фінансуванням витрат НПО,

у тому числі виплати за цивільно-правовими договорами своїм членам, засновникам, працівникам (п.п. 133.4.1 ПКУ, лист ДФСУ від 06.11.2017 р. № 2529/З/99-99-15-02-02-14/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 95, с. 5);

передачу активів одній або кільком НПО відповідного виду або зарахування активів до доходу бюджету в разі припинення діяльності НПО;

(4) доходи (прибутки) НПО використовує виключно для фінансування витрат на утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами НПО.

Врахуйте, що не можуть бути НПО:

— сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи (лист ДФСУ від 15.12.2017 р. № 3017/6/99-99-15-02-02-15/ІПК), хоча п. 4 Порядку № 440 містить сільгоспознаку «0046»;

— кредитні спілки (листи ДФСУ від 28.12.2016 р. № 41193/7/99-99-12-02-17, від 30.06.2017 р. № 931/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);

— відокремлені підрозділи (представництва, філії) нерезидентів, оскільки не є юрособами, а до «неприбуткового» Реєстру включають виключно юросіб (п. 4 Порядку № 440, БЗ 102.04);

— об’єднання підприємств (концерни, корпорації, консорціуми), метою яких є комерційна діяльність (лист ДФСУ від 16.03.2017 р. № 5263/6/99-99-15-02-02-15).

Як стати НПО від самого відкриття?

Хочемо зареєструватися як НПО. Як отримати «неприбутковий» статус із дня держреєстрації?

Зареєструвавшись як юрособа, організація для включення до «неприбуткового» Реєстру повинна подати органу ДФС за основним місцем обліку:

— реєстраційну заяву за формою № 1-РН (додаток 1 до Порядку № 440) разом з

— копіями установчих документів.

Причому якщо такі документи подати одразу держреєстратору під час держреєстрації (як додаток до заяви про держреєстрацію) або податківцям протягом 10 календарних днів з дня держреєстрації, то організація вважатиметься НПО (отримає неприбутковий статус) з дня держреєстрації (п.п. 133.4.1 ПКУ, п. 4 Порядку № 440, БЗ 102.04). Отож із цим не зволікайте — не пропустіть 10-денний строк.

У свою чергу, контролюючий орган надішле організації рішення про присвоєння ознаки неприбутковості та включення до Реєстру НПО (за формою додатка 2 до Порядку № 440). До речі, перевірити включення організації до «неприбуткового» Реєстру можна і в Електронному кабінеті на сайті ДФСУ.

Якщо не повідомили про зміни до установчих документів

Унесли зміни до установчих документів, але не повідомили податківців. Чим це загрожує?

У разі внесення змін до установчих документів НПО, зміни організаційно-правової форми слід повідомити про такі зміни податківців. Для цього протягом 30 календарних днів (з дня держреєстрації таких змін або з моменту виникнення обставин, якщо держреєстрація змін не здійснюється) необхідно подати контролюючому органу реєстраційну заяву № 1-РН з позначкою «зміни» з доданими копіями змінених установчих документів (п. 14 Порядку № 440). Інакше за неподання такої заяви на НПО накладуть штраф (за п. 117.1 ПКУяк за порушення порядку обліку в контролюючих органах) у розмірі 510 грн. А у разі неусунення такого порушення або в разі повторного порушення протягом року — штраф у розмірі 1020 грн. (БЗ 102.25).

Продаж основних засобів

Чи може НПО продати об’єкт основних засобів (автомобіль)? Чи не виключать за це з «неприбутківців»? Чи сплачувати з цієї операції податок на прибуток?

У такому разі одразу заспокоїмо: продаж майна (рухомого/нерухомого) — не порушення для НПО. За це не виключать з реєстру НПО, з такого продажу не потрібно сплачувати податок на прибуток. Адже

НПО не є платниками податку на прибуток (п. 133.4 ПКУ)

Але тільки якщо не порушуються НПО-вимоги і дотримується головна умовадоходи від продажу правильно використовуються: на утримання неприбуткової організації або на фінансування напрямів діяльності, визначених в установчих документах НПО (п.п. 133.4.2 ПКУ).

Згодні з цим і податківці: якщо кошти, отримані НПО від продажу основних засобів, будуть використані для здійснення статутної діяльності без розподілу таких доходів (їх частини) серед засновників, учасників, членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог п.п. 133.4.2 ПКУ (БЗ 102.04, лист ДФСУ від 13.04.2017 р. № 7896/6/99-99-15-02-02-15).

Щоправда, продаж «дорогих» об’єктів може потягнути за собою необхідність реєстрації НПО платником ПДВ (детальніше про це див. запитання нижче).

Доходи від оренди, пасивні доходи (відсотки, курсові різниці)

Чи може НПО здавати майно в оренду, а також отримувати пасивні доходи (наприклад, банківські відсотки)? Чи потрібно з них сплачувати податок на прибуток?

Не хвилюйтеся, доходи у межах статутної діяльності (!) дозволені для НПО. За них «неприбутківців» не позбавлять «неприбуткового» статусу. Про те саме говорять і контролери, визнаючи, що НПО має право отримувати:

— доходи від оренди (листи ДФСУ від 21.05.2018 р. № 2238/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 20.04.2018 р. № 1797/ІПК/05-99-12-03-16, від 07.03.2018 р. № 912/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);

— пасивні доходи (відсотки) від розміщення вільних коштів на банківському депозиті (листи ДФСУ від 23.08.2017 р. № 1732/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ГУ ДФС у Волинській обл. від 01.03.2018 р. № 827/ІПК/10/03-20-12-04-08);

кредити та поворотну фіндопомогу (БЗ 102.04);

— доходи у вигляді позитивних курсових різниць від перерахунку інвалюти, отриманої як дохід від статутної діяльності (листи ДФСУ від 07.09.2015 р. № 19062/6/99-99-19-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 23, с. 9; від 18.02.2016 р. № 3624/6/99-99-19-02-02-15, ГУ ДФС у м. Києві від 21.04.2016 р. № 9374/10/26-15-12-05-11);

— доходи від надання платних послуг у межах своєї статутної діяльності, передбаченої профільним «неприбутковим» законодавством (листи ДФСУ від 19.06.2018 р. № 2728/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 01.03.2018 р. № 826/6/99-99-15-02-02-15/ІПК (ср. 025069200), від 09.10.2017 р. № 2178/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ГУ ДФС у Житомирській обл. від 07.03.2018 р. № 908/ІПК/06-30-12-05-20). Причому

з таких доходів НПО не потрібно сплачувати податок на прибуток,

оскільки НПО — неплатники цього податку (п. 133.4 ПКУ). Тому НПО не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих у межах статутної діяльності. Але за умови, що такі доходи не розподіляються серед засновників (учасників, членів такої організації, членів управління та інших пов’язаних з ними осіб), а використовуються НПО виключно (!) для фінансування витрат на утримання, реалізацію цілей, завдань та напрямів діяльності, визначених установчими документами НПО (п.п. 133.4.2 ПКУ; листи ДФСУ від 19.06.2018 р. № 2728/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ГУ ДФС у м. Києві від 21.12.2017 р. № 3077/ІПК/26-15-12-03-11, ГУ ДФС у Львівській обл. від 17.08.2017 р. № 1650/ІПК/10/13-01-12-05-09).

Отже, НПО може отримувати будь-які доходи, дозволені профільним «неприбутковим» законодавством. Тобто — провадити діяльність, передбачену законом, відповідно до якого створено НПО, та отримувати доходи у межах такої діяльності (щоправда, можливість їх отримання варто закріпити ще й в установчих документах НПО). Інакше нехарактерні (невластиві) для НПО доходи («поза» статутною діяльністю) можуть розцінюватися як здійснення підприємницької діяльності, спрямованої на отримання прибутку. А це вже не відповідатиме суті некомерційної діяльності НПО, за що організацію можуть «розжалувати» — виключити з Реєстру НПО (листи ДФСУ від 24.07.2017 р. № 1321/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 29.08.2017 р. № 1755/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 20.07.2017 р. № 1286/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Звітність НПО

Зареєструвалися в лютому 2018 року платником податку на прибуток, а з липня перейшли в «неприбуткові». Яку податкову звітність та в які строки ми повинні подавати податківцям?

Для прибутківців-«новачків», що зареєструвалися протягом звітного податкового року, перший податковий (звітний) період — річний (п.п. «а» п. 137.5 ПКУ). Тому першу декларацію з податку на прибуток вони повинні подавати за рік відкриття.

Для НПО звітним періодом є календарний рік (п.п. 133.4.7 ПКУ)

У них своя звітність — «неприбутковий» Звіт (Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджений наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553, у редакції наказу від 28.04.2017 р. № 469). Він також річний.

Тож у такому разі організації доведеться відзвітувати перед податківцями аж за підсумками 2018 року (БЗ 102.04). Для цього подати протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 ПКУ):

— річну декларацію з податку на прибуток — за «прибутковий» період (де відобразити дані за період «прибутківця»: з лютого по червень);

— річний «неприбутковий» Звіт — за «неприбутковий» період (де відобразити дані за НПО-період: з липня по грудень), а також

— річну фінзвітність — є додатком, причому як до декларації з податку на прибуток, так і до Звіту НПО (п. 46.2 ПКУ).

Щоправда, врахуйте: профспілки взагалі не повинні подавати річний «неприбутковий» Звіт. Для них такий обов’язок настає тільки у разі (!), якщо були порушені НПО-вимоги з п. 133.4 ПКУ (п. 46.2 ПКУ, листи ДФСУ від 19.07.2017 р. № 19001/7/99-99-15-02-01-17, від 08.02.2017 р. № 2991/7/99-99-15-02-01-17, БЗ 102.04). Детальніше про профспілки див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 26, а про заповнення Звіту НПО — «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 11, с. 13.

Дохід нерезиденту та репатріація

Іноді здійснюємо виплати нерезидентам (винагороду за вантажоперевезення, орендну плату). Чи потрібно утримувати з них податок на репатріацію?

Так, потрібно. У разі виплати доходів нерезидентам НПО повинна утримувати податок з доходів нерезидентів, так званий податок на репатріацію (зокрема, з фрахту — за ставкою 6 %, з орендної плати — за ставкою 15 %) та сплачувати цей податок до бюджету, якщо інше не передбачено міжнародним договором (п.п. 141.4.1 ПКУ).

При цьому про виплату доходу нерезиденту НПО повинна відзвітувати (увага!) декларацією з податку на прибуток із заповненим рядком 23 та додатком ПН (інші рядки в декларації не заповнюють та інші додатки з нею не подають).

Щоправда, подати таку «прибуткову» декларацію слід разом з «неприбутковим» Звітом аж за підсумками року (БЗ 102.04, лист ДФСУ від 21.09.2017 р. № 2011/6/99-99-15-02-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 83, с. 3, лист ГУ ДФС у м. Києві від 17.07.2017 р. № 1204/ІПК/26-15-12-03-11). При цьому ставати на облік платником податку на прибуток НПО не потрібно. І не хвилюйтеся: за виплати нерезидентам з НПО не виключать.

Реєстрація платником ПДВ

Чи повинна НПО реєструватися платником ПДВ?

Для НПО винятків немає, отже, діють загальні правила ПДВ-реєстрації.

Так, якщо мільйонний поріг ПДВ-реєстрації не перевищено, то НПО не повинна реєструватися платником ПДВ. Хоча у такому разі НПО може зареєструватися платником ПДВ добровільно за власним бажанням (п. 182.1 ПКУ), подавши заяву не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого НПО вважатиметься платником ПДВ (листи ГУ ДФС у Житомирській обл. від 07.03.2018 р. № 908/ІПК/06-30-12-05-20, ДФСУ від 01.03.2018 р. № 826/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

А от якщо у НПО були оподатковувані постачання (наприклад, здавання в оренду, продаж майна тощо), загальний обсяг яких за останні 12 календарних місяців перевищив 1 млн грн., то НПО зобов’язана зареєструватися платником ПДВ (листи ДФСУ від 19.06.2018 р. № 2728/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 07.03.2018 р. № 912/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Для цього необхідно подати ПДВ-заяву не пізніше 10 календарних днів, що настають за місяцем перевищення мільйонного обсягу (п. 183.2 ПКУ).

Також нагадаємо, що при підрахунку загальних «оподатковуваних» обсягів з метою ПДВ-реєстрації податківці вимагають враховувати:

— як оподатковувані (за ставками 20 %, 7 % та 0 %), так і пільгові операції (звільнені від ПДВ), але — тільки ті з операцій, які відповідають визначенню постачання, тобто вписуються в «постачання товарів» (за п.п. 14.1.191 ПКУ)/«постачання послуг» (за п.п. 14.1.185 ПКУ). Зважаючи на це, при підрахунку «реєстраційного» 1 млн грн. не враховуються, зокрема, отримані НПО членські внески, оскільки не є платою за товари/послуги (лист ГУ ДФС у м. Києві від 01.11.2016 р. № 7074/К/26-15-12-05-11), а також отримана благодійна допомога/надана благодійна грошова допомога (не підпадають під визначення постачання).

Утім, для деяких операцій запроваджено низку ПДВ-пільг, зокрема: «релігійна» (п.п. 197.1.9 ПКУ), «благодійна» (п.п. 197.1.15 ПКУ), «путівкова» (п.п. 197.1.6 ПКУ), «соціальна» (п.п. 197.1.7 ПКУ). Проте якщо був ПДВ «на вході», його доведеться компенсувати нарахуванням «компенсуючих» ПЗ за п. 198.5 ПКУ (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 90, с. 8).

Іще врахуйте: якщо через 12 місяців перебування «на ПДВ» оподатковувані обсяги впадуть і стануть менше 1 млн грн., то НПО може за власним бажанням покинути лави ПДВ-платників (анулювати ПДВ-реєстрацію за п.п. «а» п. 184.1 ПКУ). І не забудьте у такому разі не пізніше дати анулювання нарахувати ПЗ виходячи зі звичайних цін щодо невикористаних залишків товарів, послуг, необоротних активів, які отримувалися «з ПДВ», щоб компенсувати ПК (п. 184.7 ПКУ).

Перехід до єдиноподатників

Чи можна вийти з НПО та перейти до єдиноподатників?

Так, можна. Але тільки якщо НПО нічого не порушувала, а передумала і добровільно хоче вийти з «неприбутківців». Тоді за власною ініціативою НПО виключать з «неприбуткового» Реєстру (пп. 16, 17 Порядку № 440) і вона може перейти на групу 3 спрощенки, якщо, звичайно, вписується в єдиноподаткові критерії (БЗ 108.01.01, див. «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, № 37, с. 37). Нагадаємо, що для переходу на єдиний податок подати заяву слід не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу (п.п. 298.1.4 ПКУ).

І не забудьте у такому разі відзвітувати за НПО-період у річні строки, подавши «неприбутковий» Звіт після закінчення року протягом 60 календарних днів («Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, № 39, с. 27).

Зверніть увагу, що у разі порушень справи йдуть інакше. Тоді НПО-порушників з місяця, що настає за місяцем порушення, безперечно переводять у «прибутківці», причому з поданням до кінця року квартальних декларацій (п.п. 133.4.3 ПКУ). Тому в такому разі вибрати спрощенку неможливо.

Повернення до лав НПО

У травні 2018 року порушили НПО-вимоги, подали як порушники (за січень-травень) «неприбутковий» Звіт та перейшли з «неприбутківців» до «прибутківців». Чи можемо ми знову, і якщо так, то коли, повернутися до НПО?

Авжеж, порушники в майбутньому можуть знову повернутися до НПО. Приємно, що погоджуються з можливістю повторного включення до Реєстру НПО і контролери. Для цього НПО, виключена з Реєстру, може подати заяву про повторне включення до нього після закінчення звітного календарного року порушення (виключення) з «неприбутківців» (лист ДФСУ від 19.06.2017 р. № 726/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Отже,

повернути статус «неприбутківця» можна вже наступного року

Причому у БЗ 102.04 (що діяла до 01.01.2018 р.) роз’яснювалося, що можна подати реєстраційну заяву № 1-РН про включення до Реєстру НПО після закінчення звітного календарного року (з початку наступного року). Тому логічніше подати таку заяву наприкінці року, якщо хочете з наступного року знову опинитися в «неприбутківцях». Та все ж побажаємо порушень уникати.

висновки

  • До Реєстру НПО може потрапити організація, яка відповідає «неприбутковим» умовам з пп. 133.4.1, 133.4.2 ПКУ.
  • НПО може отримувати доходи від продажу основних засобів, оренди, пасивні доходи та інші доходи у межах статутної діяльності. Важливо, щоб ці надходження не розподілялися між засновниками (учасниками), а використовувалися на фінансування витрат на утримання та статутну діяльність НПО.
  • НПО може за власним бажанням вийти з «неприбутківців» та перейти до єдиноподатників (якщо вписується в єдиноподаткові критерії).
  • Порушники можуть повернутися до НПО вже наступного року.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити