Теми статей
Обрати теми

Дебіторська заборгованість пройшла «тест на безнадійність»: що в обліку?

Свіриденко Алла, податковий експерт
Строк позовної давності за дебіторською заборгованістю минув? Чи ви впевнені в тому, що вона, на жаль, не буде погашена з якоїсь іншої причини (наприклад, ваш боржник ліквідувався або вам не вдалося стягнути борг у судовому порядку)? Усі ці випадки об’єднує єдине: перед вами постає питання про списання безнадійної дебіторської заборгованості як у податковому, так і в бухгалтерському обліку. А ось як це зробити, ми вам зараз розповімо.

Бухгалтерський облік

Бухоблік списання безнадійної дебіторської заборгованості залежить від того, чи створювався під таку заборгованість резерв сумнівних боргів (РСБ). Порядок створення РСБ у найдрібніших подробицях ми описували в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 19, с. 15 і № 21, с. 15. Повторюватися не будемо, а відразу перейдемо до списання.

Безнадійну дебіторку списують записами:

Дт 38 «Резерв сумнівних боргів» — Кт 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами» — на суму заборгованості в межах суми РСБ;

Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» — Кт 36, 37 — на суму безнадійної дебіторської заборгованості, понад суму створеного РСБ, а також у тому випадку, якщо РСБ за заборгованістю не створювали.

Податок на прибуток

Малодохідники. Малодохідні підприємства ні на крок не відступають від бухобліку. Тому вони зменшують фінрезультат для цілей оподаткування в періоді відображення бухгалтерських витрат: або в періоді формування РСБ, або в періоді списання безнадійної дебіторки безпосередньо до складу витрат.

Високодохідники. Високодохідні підприємства в податковоприбутковому обліку коригують бухгалтерський фінрезультат на податкові різниці з п. 139.2 ПКУ. Для цього сформований у бухобліку фінрезультат:

1) збільшують на суму бухгалтерських витрат:

— на формування РСБ;

— від списання дебіторської заборгованості понад суму РСБ;

2) зменшують на суму:

— коригування РСБ відповідно до П(С)БО (МСФЗ), на яку збільшився фінрезультат до оподаткування;

— на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного РСБ), яка відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 ПКУ.

Зверніть увагу:

у зменшуючому коригуванні бере участь тільки дебіторська заборгованість, яка відповідає «безнадійним» ознакам з п.п. 14.1.11 ПКУ

А ось заборгованість, яка не відповідає критеріям «безнадійності», у зменшення фінрезультату не «грає». Детальніше про те, в яких випадках можна вважати заборгованість безнадійною в податкових цілях, див. на с. 22.

До речі, про те, що зменшити фінрезультат можна тільки на суму безнадійної дебіторської заборгованості, яка відповідає вимогам п.п. 14.1.11 ПКУ, говорять і податківці (див. лист ДФСУ від 05.02.2018 р. № 482/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, а також Офісу великих платників податків ДФС від 07.03.2018 р. № 925/ІПК/28-10-01-03-11).

Крім того, у разі товарної заборгованості (коли був перерахований аванс, а товари не поставлені) також доведеться показати збільшуючу різницю за п.п. 140.5.10 ПКУ (за умови, що аванс був виданий «нульовику» або неплатникові податку на прибуток). А ось у разі грошової заборгованості (товар відвантажений, а оплата не отримана), на наш погляд, підстав для коригування фінрезультату за п.п. 140.5.10 ПКУ немає. Водночас не виключаємо: податківці цілком можуть розсудити інакше. Визнаючи поставлені, але не сплачені протягом строку позовної давності товари безкоштовно переданими в ПДВ-обліку, вони можуть поширити цей висновок і на прибутковий облік. І тоді напевно вимагатимуть проведення коригування й щодо грошової заборгованості (детальніше про цю різницю див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 57, с. 6).

ПДВ

Грошова заборгованість. За ситуації, коли підприємство відвантажило товар (надало послуги), але оплату так і не отримало, операція постачання, на думку податківців, «перетворюється» на безкоштовну передачу товарів. Це означає, що, по суті, об’єкт оподаткування в продавця нікуди не зникає. На цій підставі податківці стверджують: постачальник відображені раніше податкові зобов’язання (ПЗ) при списанні заборгованості не коригує і розрахунок коригування (РК) не виписує (див. лист ГУ ДФС у Херсонській обл. від 15.05.2018 р. № 2150/ІПК/21-22-12-02-13, категорія 101.06 БЗ).

Окремо варто згадати про списання безнадійної дебіторки підприємствами, які нараховують ПЗ за касовим методом. У них в описаній нами ситуації до моменту списання заборгованості ПЗ з ПДВ нараховані ще не були (оскільки оплата не надійшла). Так ось, на думку податківців, списання «касовиками» грошової безнадійною дебіторки вважається одним з «інших видів компенсації» вартості поставлених товарів/послуг. Тобто платник ПДВ, що застосовує касовий метод, на дату списання такої заборгованості повинен нарахувати ПЗ (див. листи ДФСУ від 27.03.2018 р. № 1242/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 05.04.2018 р. № 1410/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, консультацію в категорії 101.06 БЗ).

З таким висновком, звісно ж, потрібно сперечатися. Тим паче, що й самі податківці ще нещодавно не наполягали на нарахуванні ПЗ при списанні кредиторки (див. лист МГУ ДФСУ від 16.09.2015 р. № 21853/10/28-10-06-11). На наш погляд, під «іншими видами компенсації» потрібно розуміти негрошові розрахунки: бартер, взаємозалік або надання простого векселя. Тобто коли відбувається відшкодування вартості товарів/послуг за рахунок інших джерел, але ніяк не списання безнадійного боргу.

Товарна заборгованість. Вирішуючи питання про ПДВ-наслідки, у цій ситуації потрібно виходити з такого: якщо покупець перерахував передоплату, але товари (послуги) так і не отримав, то після закінчення строку позовної давності такий аванс «перетворюється» на безповоротну фінансову допомогу.

Як відомо, надання грошової безповоротної фінансової допомоги не є об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому товари (роботи, послуги) не були фактично отримані, а отже, покупець не міг їх використати в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Отже,

покупець, який перерахував аванс і не отримав товари, повинен відкоригувати ПК з ПДВ

Наполягають на проведенні коригування, що зменшує ПК, і податківці (див. листи ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 22.08.2017 р. № 1707/ІПК/04-36-12-32-20, от 01.02.2018 р. № 392/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, Офісу великих платників податків ДФС від 07.03.2018 р. № 925/ІПК/28-10-01-03-11). Підставою для неї (за відсутності РК від постачальника) цілком може бути бухдовідка (все про правила складання бухдовідок ви можете дізнатися з «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 62, с. 23 і 2018, № 17, с. 13).

Цікаво, що стосовно постачальника в цьому випадку податківці наполягають: підставою для коригування його ПЗ буде саме РК до раніше виписаної податкової накладної. Причому вся «пікантність» цієї вимоги в тому, що зареєструвати такий РК після закінчення строку позовної давності (по суті, після 1095 днів з моменту виписки податкової накладної) не вдасться. Тому, на наш погляд, у продавця також має бути можливість відкоригувати ПЗ на підставі бухдовідки (див. лист ДФСУ від 20.07.2017 р. № 1283/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 65, с. 3).

Що стосується «касовиків», то для них у цьому випадку жодних особливостей немає. Вони, як і всі в момент перерахування авансу, вже встигли відобразити ПК з ПДВ, а отже, на дату списання безнадійної дебіторської заборгованості його доведеться відкоригувати.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі