Декларація — у грн.
Нагадаємо: декларацію заповнюють з початку року наростаючим підсумком у гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами. Тоді як у фінзвітності показники доходу і фінрезультату відображають укрупнено — у тис. грн.
Тому для заповнення декларації треба взяти дані точніші — з регістрів бухобліку (у гривнях), тобто ще до округлення до «фінзвітних» тис. грн. (БЗ 102.23.02).
Перенесення минулорічних податкових збитків
До першоквартальної декларації не забудьте перенести минулорічні збитки, причому:
(1) не лише загальні, а й
(2) ціннопаперові збитки з урахуванням від’ємного результату минулорічних переоцінок (якщо за операціями з цінними паперами ведете окремий ЦП-облік в додатку ЦП) і
(3) пільгові (якщо виникли минулорічні збитки від пільгової діяльності).
Таблиця 1. Переносимо минулорічні податкові збитки
| Перенесення загальних минулорічних податкових збитків (п.п. 140.4.2 ПКУ): | |||
| від’ємне значення ряд. 04 декларації за 2018 рік | → | до ряд. 3.2.4 додатка РІ до декларації за I квартал 2019 року | |
| Перенесення ціннопаперових минулорічних (п.п. 141.2.4 ПКУ): | |||
| — збитків | від’ємне значення ряд. 4.1.4 додатка ЦП до декларації за 2018 рік | → | до ряд. 03 додатка ЦП до декларації за I квартал 2019 року |
| — переоцінок | від’ємне значення ряд. 4.1.3 додатка ЦП до декларації за 2018 рік | → | до ряд. 04 додатка ЦП до декларації за I квартал 2019 року* |
| Перенесення пільгових минулорічних збитків (п.п. 140.4.2 ПКУ): | |||
| від’ємне значення ряд. 05.1 додатка ПЗ до декларації за 2018 рік | → | до ряд. А3 ряд. 05.1 додатка ПЗ до декларації за I квартал 2019 року** | |
| * Хоча в переоціночному ряд. 04 додатка ЦП нечітко говориться про «період», на те, що поквартальні перенесення не працюють, а до цього рядка переносять загальний від’ємний результат переоцінок минулого року, зверталася увага в консультації у журналі «Вісник. Офіційно про податки», 2019, № 6, с. 36 (детальніше про ЦП-облік див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 11, с. 44). ** Зауважте: пільгові минулорічні збитки також важливо врахувати в ряд. 3.2.4 додатка РІ, інакше об’єкт оподаткування буде завищений (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 11, с. 38). | |||
Нюанси додатків
Додаток АМ. Тут, загалом, без змін. Хіба що після наказу Мінфіну від 19.10.2018 р. № 842 (далі — наказ № 842), що підкоригував форму декларації, у рядках А1, А10, А11 і А13 (у гр. 3 – 5) додатка АМ нарешті з’явилася відмітка «Х», оскільки за земельними ділянками, бібліотечними фондами, МНМА і природними ресурсами податкову амортизацію не нараховують і амортизаційні різниці не рахують. Хоча й раніше їх не заповнювали (БЗ 102.05).
Що ж до об’єктів, які амортизуються в податковому обліку, то пам’ятайте:
— розраховану податкову амортизацію показують у гр. 5 додатка АМ у повній сумі, тобто незалежно від того, чи потрапила вона до витрат у бухобліку, і не виділяючи, скажімо, частину, що потрапила до бухоблікових витрат (БЗ 102.05; лист ДФСУ від 31.01.2019 р. № 344/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);
— навіть якщо бухгалтерська амортизація буде рівна податковій (тобто ряд. 1.1.1 = ряд. 1.2.1 додатка РІ) і, припустимо, інших різниць у прибутківця немає (тобто ряд. 01 = ряд. 02 додатка РІ і ряд. 03 декларації дорівнює нулю), то додаток РІ все одно подати доведеться (оскільки є амортизаційні різниці, що підлягають відображенню).
Додаток АВ. Якщо в I кварталі виплачували дивіденди (неважливо, за який період, і незалежно від того, підлягали вони оподаткуванню в прибутківця дивідендним авансовим внеском з податку на прибуток чи ні), їх суму треба показати в додатку АВ.
Тому навіть якщо виплачували звільнені від дивідендного авансового внеску дивіденди, наприклад, фізособам-резидентам/нерезидентам (п.п. 57.11.3 ПКУ), їх суму довідково показують у ряд. 1 і ряд. 1.1 додатка АВ. Тож хоча дивідендний ряд. 20 декларації у такому разі буде порожнім, додаток АВ (оскільки є показники, що підлягають відображенню) до нього подати доведеться.
Також зауважте, що дивіденди, виплачені на користь юросіб-нерезидентів, показують у ряд. 1 додатка АВ у нарахованій сумі (тобто без їх зменшення на податок на репатріацію). Детальніше про дивіденди див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 13.
Додаток ЗП. Якщо за підсумками 2018-го залишилися незараховані (тобто такі, що не зіграли у зменшення податку на прибуток) минулорічні дивідендні аванси, то не забудьте їх перенести до першоквартального додатка ЗП. Тобто перенести
| значення ряд. 16.4.2 додатка ЗП до декларації за 2018 рік | → | до ряд. 16.3 додатка ЗП до декларації за I квартал 2019 року |
І до речі, після наказу № 842 формулювання ряд. 16.3 стало точнішим й однозначно говорить про перенесення авансів, не зарахованих за минулий рік (а не період, як нечітко було раніше).
А ось платники акцизного податку з реалізації пального (зареєстровані такими згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 24.02.2016 р. № 113) перенести на I квартал 2019 року акциз, що не зіграв за підсумками 2018 року, сплачений за важкими дистилятами (газойлем), не можуть (п. 15 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Тож не зарахований за підсумками 2018 року акциз згорить (та й рядка для перенесення немає). Ну а зарахування можливе тільки у межах року, коли працює наростаючий підсумок.
Виходить, через неперенесення на наступний рік податок на прибуток краще зменшувати насамперед на акциз, а вже після, скажімо, на дивідендні аванси (зауважимо, що схожа проблема виникала до 2017 року з податком з нежитлової нерухомості, що враховувався тоді в ряд. 16.5 додатка ЗП). Утім, не виключаємо, що контролери (судячи з листа ДФСУ від 10.08.2018 р. № 3510/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) підійдуть до питання в лоба — за те, щоб зменшувати податок в порядку черговості розташування рядків у додатку ЗП (тобто при зменшенні послідовно просуваючись від верхніх рядків до нижніх). Хоча зауважимо: ані ПКУ, ані додатком ЗП якоїсь черговості зменшення податку (тобто які суми зараховувати в першу чергу, які – у другу і т. д.) не передбачено.
Таким чином, у новому (доданому наказом № 842) ряд. 16.5 додатка ЗП платники акцизного податку відображають сплачений (!) у звітному періоді акциз за зареєстрованими акцизними накладними за важкими дистилятами (газойлем), використаними платником на дизельних локомотивах і самоскидах вантажопідйомністю понад 75 т (листи ДФСУ від 19.02.2019 р. № 597/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 10.08.2018 р. № 3510/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Тобто можуть зменшувати податок на прибуток звітного періоду на суму акцизного податку, сплаченого в цьому ж (!) періоді. Зважаючи на що, логічно в ряд. 16.5 показувати акциз у сумі не більшій, ніж нарахований податок (або у сумі, що залишилася після зарахування на інші зменшувачі).
І пам’ятайте: залік акцизного податку у зменшення податку на прибуток вважається податковою пільгою (код пільги 11020372). Тому не забудьте її включити до пільгового Звіту.
Додаток РІ. Наказ № 842 виклав додаток РІ у новій редакції: були додані рядки для нових, введених з 01.01.2018 р., різниць, а також підкоригована низка старих рядків (див. табл. 2):
Таблиця 2. Зміни в додатку РІ після наказу № 842
| Збільшуючі різниці (нові рядки): | ||
| ряд. 3.1.10.1 | — за путівками (другий абзац п.п. 140.5.10, п.п. 165.1.35 ПКУ)* | |
| * Тобто коригування на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України працівника та/або його дітей віком до 18 років, якщо така компенсація не включається до оподатковуваного доходу працівника. | ||
| ряд. 3.1.14 | — для 8 % коригування за благодійністю спортивним НПО | |
| ряд. 3.1.12 | — за оплатою, що надійшла прибутківцю, за період єдиного податку (п.п. 140.5.12 ПКУ)* | |
| * У формулюванні стало уточнюватися, що ця різниця не виникає у прибутківців, які отримують оплату за товари, роботи, послуги, відвантажені в період перебування в платниках єдиного податку 4 групи. | ||
| Зменшуючі різниці (уточнені формулювання під змінений з 01.01.2018 р. п.п. 140.4.1 ПКУ): | ||
| ряд. 3.2.3 | — за доходами від участі в капіталі інших прибутківців і будь-яких (!) єдиноподатківців-юросіб незалежно від групи (п.п. 140.4.1 ПКУ)* | |
| * А не тільки єдиноподатників-юросіб групи 4, як це було до 01.01.2018 р. (до речі: раніше це був ряд. 3.2.2.1 додатка РІ). | ||
| ряд. 3.2.3.1 | — за дивідендами, нарахованими від інших прибутківців (п.п. 140.4.1 ПКУ)* | |
| * Зверніть увагу, що з 01.01.2018 р. дивідендна зменшуюча різниця: — виникає (тобто фінрезультат зменшують) за дивідендами, що отримуються від прибутківців (з яких сплачується дивідендний авансовий внесок), і навпаки, — не виникає (фінрезультат не зменшують) за дивідендами, що отримуються від неплатників податку на прибуток (з яких дивідендний авансовий внесок не сплачується), зокрема: (1) за дивідендами від єдиноподатників (оскільки з 01.01.2018 р. єдиноподатники з виплачуваних дивідендів не сплачують дивідендний авансовий внесок згідно з п.п. 57.11.2 ПКУ); (2) за дивідендами від нерезидентів (лист ДФСУ від 23.02.2018 р. № 745/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) (до речі: раніше це був ряд. 3.2.3 додатка РІ). | ||
| Збільшуючі і зменшуючі різниці (нові рядки) для: | ||
| ряд. 3.1.13 і 3.2.5 | — суб’єктів кінематографії (пп. 140.5.13, 140.4.4 ПКУ) | |
| ряд. 4.1.18 і 4.2.17 | — операцій з метаном вугільних родовищ (п. 16 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) | |
| ряд. 4.1.19 і 4.2.18 | — банків і фінустанов (п. 49 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) | |
| ряд. 4.2.19 | — банків і фінустанов: | збільшуюча різниця (п. 50 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) |
| ряд. 2.1.5* | зменшуюча різниця (п.п. 2 п.п. 139.3.3 ПКУ) | |
| * Ще для банків і фінустанов у розділі 2 додатка РІ: колишні рядки 2.1.5, 2.2.5 і 2.2.7 стали відповідно рядками 2.1.4, 2.2.4 і 2.2.4.1 (п.п. 1 п. 139.3.3, пп. 2, 4 п.п. 139.3.4 ПКУ). | ||
Для повноти картини скажемо, що в додатку РІ також підправлено рядки для нерезидентських різниць за п.п. 140.5.4 ПКУ (тобто за покупками у нерезидентів). Проте відразу заспокоїмо, що їх у квартальних деклараціях (у тому числі в декларації за I квартал) заповнювати не треба (оскільки ці різниці розраховують за підсумками року і заповнюють у декларації за рік, див. табл. 3):
Таблиця 3. Нерезидентські збільшуючі різниці — за підсумками року
| Збільшуючі різниці: | ||
| ряд. 3.1.6.1 | — для 30 % коригування за придбаннями у нерезидентів | — з низькоподаткових країн за п.п. 39.2.1.2 ПКУ |
| ряд. 3.1.6.2 | — з особою ОПФ за п.п. 39.2.1.1 ПКУ* | |
| * Зверніть увагу: для придбань у нерезидентів з особливою організаційно-правовою формою (ОПФ) з’явився окремий рядок 3.1.6.2 (а ось ряд. 3.1.6.1 — це аналог колишнього ряд. 3.1.7 додатка РІ). Проте (!) якщо суму витрат за придбанням у нерезидента платник підтверджуватиме за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» (за процедурою, встановленою ст. 39 ПКУ, але без подання звіту), то збільшуючу різницю (у разі її виникнення) він покаже в новому ряд. 3.1.7 додатка РІ (а ряд. 3.1.6.1, 3.1.6.2 додатка РІ не заповнює). | ||
| ряд. 3.1.7 | — за придбаннями у нерезидентів, якщо ціна придбання перевищує ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» (останній абзац п.п. 140.5.4 ПКУ) | |
| Важливо (!): нерезидентські різниці за п.п. 140.5.4 ПКУ розраховують тільки за підсумками року, оскільки тільки за підсумками року можливо визначити, є операція контрольованою чи ні (БЗ 102.13, УПК, затверджена наказом Мінфіну від 14.11.2018 р. № 887 // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 95, с. 2). Тому у квартальних деклараціях ряд. 3.1.6.1, 3.1.6.2, 3.1.7 додатка РІ заповнювати не треба. | ||
Додаток ПН. Тут підкориговані рядки 22 і 25: формулювання нерезидентських доходів приведені у відповідність із чинними п.п. 141.4.10 і п. 46 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.
Якщо треба щось пояснити. Згідно з п. 46.4 ПКУ платник за потреби може подавати з декларацією доповнення-пояснення. При цьому кожне з довільних пояснень нумерують і відображають із коротким змістом у полі «Наявність доповнення» завершальної частини декларації. А якщо для пояснень вимагається подати копії якихось документів, то зробити це можна, як роз’яснюють контролери, подавши з декларацією в електронній формі «Документ довільного формату» з ідентифікатором форми J13601, прикріпивши до нього копії сканованих документів, якщо подання такого документа передбачене Реєстром форм електронних документів (БЗ 140.03). Нагадаємо, що такий Реєстр розміщений на сайті ДФСУ за посиланням: sfs.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_deklar.htm і, щоправда, досі серед додатків до декларації з податку на прибуток не містить форми з таким ідентифікатором.
Детальний порядковий порядок заповнення декларації з податку на прибуток див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 9 і № 11.
Ну й оскільки немає меж досконалості й до декларації вже готується порція нових змін (є проект), наостанок — трохи про те, що задумано проектом.
Що задумано проектом
На сайті ДФСУ вже розміщений проект змін у форму декларації*, яким збираються:
* Див. за посиланням: sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2019-rik/73269.html
(1) у завершальній частині декларації в полі «Наявність додатків» додати нові поля для проставляння відміток про те, яку складаємо фінзвітність: національну (за П(С)БО) або міжнародну (за МСФЗ);
(2) передбачити подання фінзвітності разом з додатком ВП (у додатку ВП з’явиться нова таблиця 3 для проставляння відміток про фінзвітність, що додається). Хоча на практиці податківці вже сьогодні вимагають подавати виправлену фінзвітність разом з додатком ВП (БЗ 102.23.02, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 25, с. 21);
(3) у додатку РІ:
— підкоригувати (з поправкою на міжнародні орендні нюанси — для підприємств, що ведуть облік за МСФЗ) формулювання 30 % різниці за придбаннями: у НПО (ряд. 3.1.6 додатка РІ) та в нерезидентів (ряд. 3.1.6.1, ряд. 3.1.6.2, ряд. 3.1.7). Й уточнити, що ця різниця не стосується придбання активів з права користування за договорами оренди (п.п. 14.1.12 ПКУ, МСФЗ 16 «Оренда»), як з 01.01.2019 р. обумовлено підкоригованим п.п. 140.5.4 ПКУ;
— додати новий «страховий» ряд. 4.1.4.1 для страховиків (для нової різниці з 01.01.2019 р. за абзацом третім п.п. 141.1.3 ПКУ);
(4) у вступній частині додатка ПН наводити повні відомості про нерезидента (повне найменування нерезидента і його місцезнаходження, зазначені в контракті/договорі);
(5) з 2020 року доповнити декларацію новим розділом (з рядками 35 — 37) із санкціями за нецільове використання коштів пільговиками (тобто підприємствами і організаціями, заснованими громадськими організаціями інвалідів; суб’єктами літакобудування; при отриманні коштів міжнародної техдопомоги або коштів держбюджету для ЧАЕС для здійснення заходів на об’єкті «Укриття», ст. 142, п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).
І, відповідно, для донарахування за таке порушення:
— у рядку 35 — податкових зобов’язань;
— у рядку 36 — штрафних санкцій;
— у рядку 37 — пені.
Зважаючи на це, аналогічний рядок 35 додадуть і до додатка ВП. А також і в декларації, і в додатку ВП підкоригують формулювання ряд. 26 (додадуть згадку про ряд. 35);
(6) з 2020 року додати до декларації новий додаток ПП (з проставлянням відмітки про нього в завершальній частині декларації) — на зміну пільговому Звіту. Унаслідок чого нарешті відпаде питання, в який строк подавати пільговий Звіт і звітувати про пільги прибутківцям-річникам.
висновки
- Із звітності за I квартал платники податку на прибуток подають єдину форму декларації з ідентифікатором J0100117.
- Сільгоспникам краще погодити питання звітного періоду (рік/квартал) із податківцями на місцях.
- У 2019-му підприємства подають ту ж фінзвітність, що і в 2018-му (другий рік зберігаючи приналежність до категорії мікро-/малих/середніх/великих).
- До декларації за I квартал 2019 року не забудьте перенести минулорічні збитки (а також минулорічні ціннопаперові збитки та уцінки в ЦП-обліку) і незарахований дивідендний авансовий внесок.
- Вже є проект нових змін до декларації.
