Весняний ПДВ: звітуємо

ПК-коригування за відкладеною ПН

У декларації за березень вам треба було показати березневий зменшуючий РК і ПК-коригування. А ось показувати обидва коригування у квітневій декларації неправильно.

Причина в тому, що можливість відкладеного відображення ПК до 1095 днів є правом платника податків (п. 198.6 ПКУ). Тоді як зменшення ПК у періоді перерахунку є його обов’язком (п. 17 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569). Тому якщо виникають обставини для проведення перерахунку (зокрема повернення авансу, п. 192.1 ПКУ), то покупцеві необхідно провести коригування ПДВ.

Врахуйте, що відкладати/переносити на наступні періоди зменшення ПК покупцеві не можна. А зменшити ПК покупець зобов’язаний у періоді проведення перерахунку, тобто в цьому випадку — в періоді повернення авансу продавцем (березні), причому незалежно від факту реєстрації РК (тобто навіть якщо РК не зареєстрований).

Інакше якщо не провести березневе коригування, то напевно контролери при перевірці зажадають обов’язкового зменшення ПК, а ось невідображення ПК за відкладеною ПН можуть «не помітити», вважаючи це правом платника податків. Тож проігнорувати коригування — собі дорожче. Тим паче що мораторій на ПДВ-штрафи не поширюється і помилки в нарахуванні/декларуванні ПДВ, як і раніше, штрафуються (детальніше про це далі).

Тому в ситуації, що виникла, вам слід у декларації за березень одночасно показати і ПК (за притриманою лютневою авансовою ПН), і його коригування (за березневим зменшуючим РК). Тоді на сумі поточного податку за березень операції не позначаться. Аналогічним чином необхідно вчинити і з квітневим коригуванням у декларації за квітень.

Простій обладнання — без компенсуючих ПЗ

Ні, компенсуючі ПЗ за обладнанням, що тимчасово простоює, нараховувати не треба.

Нагадаємо, що необхідність нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ виникає, якщо товари, послуги, необоротні активи (придбані з ПДВ) починають використовуватися в неоподатковуваній (необ’єктній/пільговій) або в негосподарській діяльності.

Оскільки при тимчасовому простої цього не відбувається і обладнання залишається виробничим (його призначення і напрям використання ніяк не змінюються), то для нарахування компенсуючих ПЗ підстав немає. Причому згодні з цим і податківці (лист ДПСУ від 23.03.2020 р. № 1195/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). А ось про нарахування амортизації в період карантину детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 24, с. 8.

Ліміт в УР при уточненні БВ

Як заповнювати ліміт-віконце ряд. 19.1 УР, у Порядку № 21* не прописано. Там тільки сказано, що при заповненні поточної декларації вказують ліміт на момент її подання (п.п. 2 п. 5 розд. V Порядку № 21). Втім, сама форма УР припускає, що у віконце ряд. 19.1 вписують ліміт на дату подання УР. Про те ж у загальному випадку говорять і контролери (БЗ 101.24).

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

Щоправда, в іншій консультації (БЗ 101.24) на запитання про те, як заповнювати ряд. 19 — 21 УР, якщо на дату подання УР ліміт зменшився, фіскали універсальної відповіді не дають, а говорять, що кожна ситуація вимагає вивчення.

Проблема в тому, що якщо в декларації заявлялося відшкодування (ряд. 20.2), то на заявлену суму через ∑Відшкод одразу зменшиться ліміт (п. 200¹.3 ПКУ). І якщо далі уточнюватися (нехай, як у цьому випадку, за несумовою помилкою), то при буквальному дотриманні форми УР (що вимагає орієнтуватися на поточний і, отже, уже зменшений ліміт) доведеться урізати-перераховувати БВ. А це було б неправильно — для перерахунку відшкодування жодних підстав немає.

Вихід у такому випадку міг полягати в тому, щоб на догоду формі УР в ліміт-віконце ряд. 19.1 довідково вписати суму свіжого ліміту на дату подання УР, але гр. 5 УР при цьому заповнювати з урахуванням старого ліміту (докладніше див. «Податки & бухоблік», 2019, № 83, с. 18). Однак, на щастя, як показує практика, спрацьовує варіант простіше: в УР можна вписати суму старого ліміту і УР пройде.

Чи небезпечна помилка в розрахунку пільг?

Нагадаємо: з цього року (після скасування «пільгового» Звіту) суму ПДВ-пільг стали розраховувати в таблиці 2 додатка Д6, що є невід’ємною частиною декларації. Проте поспішаємо вас заспокоїти: за помилки при розрахунку пільг у додатку Д6 відповідальності не передбачено. Тому штрафи не загрожують. Адже на суму податку (у ряд. 18 декларації) розрахунок суми пільг жодним чином не впливає.

Хіба що якщо неточність виявлять контролери при перевірці, то максимум на посадових осіб може бути накладено адмінштраф за порушення порядку ведення податкового обліку за ст. 163¹ КпАП (у розмірі від 85 до 170 грн) зі сплатою судового збору.

Втім, тепер по пільгах можна уточнитися. Тому, щоб усунути неточність, допущену при розрахунку суми пільг, можна подати УР з уточнюючим додатком Д6. А оскільки для виправлення помилки перерахуємо тільки суму пільг, то за таким УР нічого доплачувати не треба (і 3 % самоштраф в УР не з’явиться).

Ну і, про всяк випадок, один момент, що стосується придбань у тому випадку, якщо пільгових операцій декілька. Врахуйте, що придбання, здійснені для одночасного використання в декількох пільгових операціях, розподіляють у гр. 6 — 8 таблиці 2 додатка Д6 пропорційно їх використанню в таких пільгових операціях (БЗ 101.24).

Придбання для пільги: чи подавати Д6?

Ні, з декларацією за березень додаток Д6 подавати не треба. Сам факт здійснення придбань для пільгової діяльності — ще не привід для розрахунку пільг у додатку Д6.

А додаток Д6 з розрахунком суми пільг у таблиці 2 треба подавати, якщо у звітному періоді були пільгові постачання і в декларації заповнено ряд. 5.1 (див. п. 2 розд. V¹ Порядку № 21, лист ДПСУ від 31.01.2020 р. № 1617/7/99-00-07-03-02-07 і виноску до таблиці 2).

У вас пільгові постачання плануються у квітні. Тобто якщо буде заповнено ряд. 5.1 квітневої декларації, то додаток Д6 ви подасте з декларацією за квітень. У його таблиці 2 і розрахуєте суму пільг. І саме тоді врахуєте обсяги березневих придбань (з гр. 5 віднімете дані гр. 6, 7, 8).

Тому зараз показувати самі по собі поодинокі придбання в періоді їх здійснення в гр. 6, 7, 8 таблиці 2 Д6 до декларації за березень і виводити через них суму від’ємної пільги неправильно. До речі, на те, що при правильному розрахунку сума пільги не може вийти від’ємною, податківці звертали увагу і раніше (див. БЗ 101.27, що діяла до 01.01.2020 р.).

Також врахуйте, що з 17 березня 2020 року по останній день місяця карантину встановлена тимчасова медпільга з ПДВ (п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, код пільги «14060544» згідно з Довідником пільг № 98/2). Докладніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 28, с. 2 і № 30, с. 5.

Проте майте на увазі, що не треба розраховувати ПДВ-пільги в додатку Д6:

— за пільговим імпортом (оскільки пільги рахують за операціями постачання, а імпорт — не постачання);

— за пільговим експортом (оскільки для нього є окремий ряд. 2.2);

— за операціями зі зниженими ставками ПДВ 0 % і 7 % (зокрема, за експортом, міжнародними перевезеннями, ліками/медвиробами, не охопленими пільгою).

Тим паче, що і в рядку 5.1 декларації такі операції не відображаються.

Штрафи за нереєстрацію ПН

У контексті ПДВ-відповідальності п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (доданий «антивірусним» Законом України від 17.03.2020 р. № 533-IX, див. «Податки & бухоблік», 2020, № 24, с. 24) передбачає, що за порушення податкового законодавства, вчинені з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються (за винятком санкцій за порушення нарахування, декларування і сплати ПДВ).

Зважаючи на це, податківці вже проінформували, що у березні — травні 2020 року не застосовуватимуться штрафи за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) ПН (інформаційний лист ДПСУ від 20.03.2020 р. № 7, БЗ 101.28 // «Податки & бухоблік», 2020, № 26, с. 29). Щоправда, які саме ПН/РК не штрафуватимуть, податківці в листі не уточнили.

Однак на сторінці ДПСУ в Фейсбуці (див. www.facebook.com/TaxUkraine/photos/a.140629707311599/230940061613896/?type=3&theater) промайнуло повідомлення, що в нештрафний весняний період (березень — травень) за несвоєчасну реєстрацію не штрафуватимуть ПН/РК з датою складання з 16 лютого по 15 травня 2020 року, граничний строк реєстрації яких припадає на період з 1 березня по 31 травня. Тому, судячи з позиції фіскалів, тільки такі ПН/РК і не штрафуються. Нашу думку з цього приводу див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 29, с. 5.

Чи є штрафи на карантині

Штраф за несплату податку. На жаль, за несплату/несвоєчасну сплату ПДВ у період карантину штраф зберігається і послаблень нема.

Як передбачено п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, за порушення податкового законодавства, здійснені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, окрім санкцій за порушення нарахування, декларування і сплати ПДВ. Щоправда, з 1 березня по 31 травня не нараховується пеня, а нараховані за цей період суми пені підлягають списанню.

Тому якщо не сплатити у визначений строк задекларовану суму податкових зобов’язань, то залежно від кількості днів прострочення (до/понад 30 календарних днів, наступних за граничним днем сплати податкових зобов’язань) може загрожувати 10- або 20 %-й штраф від суми погашеного боргу (п. 126.1 ПКУ).

Такий штраф нарахують контролери, а ось самостійне його нарахування і сплата платником ПКУ не передбачені (БЗ 132.01).

Штраф за неподання декларації. Також урахуйте, що за несвоєчасне подання/неподання декларації залишається штраф у розмірі 170 грн, а при повторному порушенні протягом року — штраф у розмірі 1020 грн (п. 120.1 ПКУ). Щодо відповідальності також див. інформаційний лист ДПСУ від 20.03.2020 р. № 7 (ср. ).

До того ж за такі порушення порядку ведення податкового обліку на посадових осіб підприємств, установ, організацій може накладатися адмінштраф за ст. 163¹ КпАП (у розмірі від 85 до 170 грн). Причому зі сплатою досить солідного судового збору в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня для працездатних громадян (у 2020 році це: 2102 грн х 0,2 = 420,40 грн, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-V). Адже на період карантину адмінвідповідальність не скасовується. Але якщо не проводилася діяльність, то можна не боятися штрафів і порожню декларацію не подавати.

Якщо не було діяльності. У такому разі порожню декларацію можна не здавати. Як роз’яснюють контролери, якщо у звітному місяці госпдіяльність не проводилася і відсутні показники, що підлягають декларуванню (зокрема, суми від’ємного значення, що переходять з попереднього періоду в поточний), то декларація за такий період не подається (БЗ 101.23, п. 49.2 ПКУ). Хоча зверніть увагу: якщо потім виявите помилки і захочете уточнитися, то з виправленням виникнуть складнощі (докладніше див. «Податки & бухоблік», 2018, № 28, с. 10). Тому простіше вкотре перестрахуватися і порожню декларацію все-таки подати.