Теми статей
Обрати теми

Повертаємо свої «кровні» з бюджету

Альошкіна Наталя, податковий експерт
Після проведення інвентаризації розрахунків з бюджетом і виявлення переплати можна поповнити обігові кошти, повернувши свої «кровні» (помилково та/або надміру перераховані) з бюджету. Щоправда, для такого способу фінансування, можливо, знадобиться дещо більше часу. Які загальні умови повернення надміру перерахованих коштів, розберемося в цій статті.

Загальні правила

Загальний порядок і умови повернення надміру та/або помилково перерахованих коштів до бюджету передбачені в ст. 43 ПКУ і Порядком № 60. Відразу скажемо, «зайві» кошти підлягають поверненню з бюджету, до якого такі кошти були зараховані (п. 43.6 ПКУ). Причому повернути переплату з бюджету можна за умови, що:

(1) у платника податків відсутній податковий борг (п. 43.1 ПКУ) і

(2) з дня утворення переплати не минуло 1095 днів (п. 43.3 ПКУ і п. 1 розд. II Порядку № 60).

Інакше «зайві» кошти, які залишилися незатребуваними після закінчення цього строку, підлягають списанню з інтегрованої картки платника (ІКП) (п.п. 4 п. 2 розд. III Порядку № 422).

Не потрапляють під дію ст. 43 ПКУ і Порядку № 60 отримання сум відшкодування ПДВ, повернення надміру перерахованих коштів у частині митних платежів та ін. (п. 2 розд. I Порядку № 60)*.

* Окремий порядок діє щодо повернення переплати з ЄСВ («Податки & бухоблік», 2020, № 18, с. 9).

Отже, для повернення надміру перерахованих коштів з бюджету (крім ПДФО, який повертається на підставі податкової декларації) необхідно подати заяву в довільній формі, яка може бути подана як у паперовій, так і в електронній формі** (див. 129.04 БЗ). Якщо все добре, то протягом 20 календарних днів з дня подання заяви гроші вам повинні повернути (п. 43.5 ПКУ).

** Про порядок заповнення заяви і механізм її подання див. «Податки & бухоблік», 2019, № 92, с. 6.

До речі, аналогічним чином потрібно діяти, наприклад, щоб повернути кошти, сплачені за ліцензії, які так і не були видані контролерами (113.04 БЗ).

«Зайві» кошти, за рішенням платника, можуть бути повернені (1) на його поточний рахунок в установі банку, а за відсутності такого рахунку в готівковій формі за чеком або (2) на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів. А ось повернення надміру сплачених сум ПДВ має свої нюанси.

Повернення ПДВ

Для повернення переплати, що утворилася в ІКП, передусім, має значення спосіб її утворення. Іншими словами, важливе джерело надходження «зайвих» коштів — звідки гроші прийшли, туди вони і повинні повернутися.

«Електронна» переплата. Якщо переплата в ІКП утворилася за рахунок надміру перерахованих коштів з електронного ПДВ-рахунку, то повернути її можна виключно (!) на електронний ПДВ-рахунок (п. 43.41 ПКУ).

Якщо ПДВ-рахунок на момент звернення із заявою на повернення або на момент повернення коштів відсутній, таке повернення відбувається шляхом перерахування коштів відразу на поточний рахунок платника податків (п. 43.41 ПКУ, п. 3 розд. ІІ Порядку № 60).

До речі, єдиний випадок виникнення «електронної» переплати — це, схоже, подання зменшуючого УР*** (якщо, звичайно, не рахувати можливих збоїв у роботі казначейства або податківців).

*** Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2019, № 34-34, с. 9.

Врахуйте: якщо у вас будуть не сплачені погоджені поточні ПДВ-зобов’язання за декларацією або збільшуючим УР, то повернені на ПДВ-рахунок кошти будуть одразу спрямовані (списані) на погашення такої заборгованості.

А ось надлишок коштів, що залишився, у межах регліміту і при дотриманні умов з п. 2001.5 ПКУ можна повернути живими грошима з електронного ПДВ-рахунку на поточний рахунок платника. Для цього разом з ПДВ-декларацією подається заява на повернення — додаток Д4. При цьому гроші на поточний рахунок платника повинні зайти протягом 5 робочих днів після граничного строку сплати поточних ПЗ за такою декларацією (п. 21 Порядку № 569).

Безумовно, тут є маса негативних моментів.

По-перше, істотно затягується процес зарахування живих грошей на поточний рахунок платника. По-друге, потрібне дотримання певних умов (наявність регліміту, відсутність поточних ПДВ-зобов’язань тощо). По-третє, негативний вплив на регліміт: при надходженні коштів на електронний рахунок регліміт не збільшується, зате зменшується вже на дату подання ПДВ-декларації з додатком Д4, тобто ще, власне, до факту повернення «зайвих» коштів (п. 2001.6 ПКУ)****.

**** Детальніше про регліміт і повернення ПДВ-переплати див. «Податки & бухоблік», 2018, № 85, с. 13.

Переплата з поточного рахунку. Якщо «зайві» суми сплачені з поточного рахунку прямо до бюджету (не через ПДВ-рахунок), то й повертаємо їх відразу на поточний рахунок (у загальному порядку за п. 43.4 ПКУ // лист ДФСУ від 13.02.2017 р. № 3576/7/99-99-07-02-03-17).

Хоча в цьому випадку податківці не будуть проти, якщо платник ПДВ-переплату побажає повернути на електронний ПДВ-рахунок. Більше того, вони іноді саме так і рекомендують (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 58, с. 22). Відразу врахуйте: регліміт на суму повернення коштів на електронний ПДВ-рахунок не збільшиться, а отже, буде втрачений назавжди.

Очевидно, плюс такого способу в тому, що повернення коштів відбувається прямо на поточний рахунок, а отже, кошти надходять у повне розпорядження платника протягом 20 календарних днів з дати подання заяви.

Бюджетне відшкодування ПДВ. Спосіб отримання раніше погодженого бюджетного відшкодування (БВ) платник завжди може змінити шляхом подання уточнюючого розрахунку (УР) (п. 200.12 ПКУ, п. 5 розд. IV Порядку № 21, 101.26 БЗ). Дані такого УР податківці повинні врахувати не пізніше наступного робочого дня.

А ось повернутися до минулих періодів, щоб у них заявити БВ, за допомогою УР не можна. Податківці, схоже, проти таких метань з одного боку в інший. Утім, як і у зворотній ситуації, — скасувати погоджене БВ, повернувши його в декларацію до складу ПК, теж не вийде (див. 101.26 БЗ // «Податки & бухоблік», 2018, № 62, с. 28).

Важливий нюанс: регліміт зменшать відразу ж після подання декларації із заявленим БВ, а не за фактом отримання суми БВ.

Податкові наслідки

ПДВ. Об’єктом оподаткування ПДВ є операції постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (п.п. «а» п. 185.1 ПКУ). А ось отримання «зайвих» коштів не пов’язане зі взаємовідносинами поставного характеру, отже, немає й об’єкта оподаткування ПДВ.

Спрощенка. До єдиноподаткового доходу не включаються суми коштів у частині надміру сплачених податків та зборів, суми ЄСВ, які повертаються платникові єдиного податку з бюджету або державних цільових фондів (п.п. 9 п. 292.11 ПКУ).

Податок на прибуток. Повернення з бюджету переплати з податків і зборів не бере участі у формуванні фінансового результату і на податковоприбутковий облік жодного впливу не здійснює.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі