Облік надходження основних засобів

2.1. Формуємо первісну вартість

Основні правила

Первісна вартість ОЗ формується за правилами, викладеними в П(С)БО 7. Правила ці залежать від того, яким способом ОЗ потрапили на підприємство. Кожен випадок окремо прописаний у пп. 8 — 13 П(С)БО 7. Розглянемо їх у табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Формування первісної вартості ОЗ

Додаткові витрати

Поговоримо про окремі види витрат, щодо яких виникають запитання при формуванні первісної вартості об’єктів ОЗ.

Послуги митного брокера (декларанта), які прямо пов’язані з придбанням імпортних ОЗ. У переліку витрат, які формують первісну вартість ОЗ при імпорті, такі послуги безпосередньо не зазначені. Проте їх можна віднести до інших витрат, безпосередньо пов’язаних з доведенням ОЗ до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях. Адже без митного оформлення об’єкт ОЗ неможливо ввезти на митну територію і використовувати в господарській діяльності. Вважаємо, що такі витрати слід включити до первісної вартості ОЗ.

Плата за митне оформлення. Такі витрати мають місце, якщо митне оформлення ОЗ відбувається поза місцем розташування митних органів або в неробочий час. Такі витрати теж уключаються до складу первісної вартості.

Акцизний податок. Такі витрати виникають, якщо імпортуються підакцизні ОЗ (наприклад, автомобілі). Включаємо суму акцизу до первісної вартості ОЗ як непрямий податок, який не відшкодовується підприємству (абзац п’ятий п. 8 П(С)БО 7).

Витрати на сертифікацію та оформлення технічної документації ОЗ. Згідно з п. 7 П(С)БО 7 одиницею обліку ОЗ є об’єкт. Тому якщо підприємство сертифікує окремий об’єкт, витрати на сертифікацію можна вважати прямо пов’язаними з придбанням такого об’єкта. Адже без сертифіката не можна провести митне оформлення активу, що ввозиться в Україну. А тому витрати на сертифікацію відображають у складі первісної вартості ОЗ.

З витратами на технічну документацію діє той же принцип. Якщо придбання або виготовлення ОЗ (наприклад, будівель) передбачає наявність у цього ОЗ технічної документації, витрати на її виготовлення — невід’ємна складова первісної вартості ОЗ. Адже без технічної документації експлуатація ОЗ неможлива. Детальніше про це читайте в «Податки & бухоблік», 2020, № 4, с. 23.

Збір до Пенсійного фонду. Такий збір сплачується при придбанні нерухомості або легкових автомобілів. Його слід включати до первісної вартості таких об’єктів ОЗ як інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням ОЗ до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою. Адже нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомості здійснюється, тільки якщо сплата збору до Пенсійного фонду документально підтверджена. Тому без сплати збору покупець не зможе набути права власності на об’єкт нерухомості. Також, не сплативши цей збір, неможливо зареєструвати, а отже, і використовувати легковий автомобіль.

Витрати на страхування при придбанні ОЗ. У переліку витрат, що складають первісну вартість об’єктів ОЗ, зазначені й витрати на страхування ризиків доставки ОЗ (п. 8 П(С)БО 7).

Проте при придбанні ОЗ у підприємства можуть виникнути й інші страхові витрати, наприклад, зі страхування об’єкта, що купується, від пожежі, стихійних лих або настання інших страхових випадків. Що із цими витратами? Чи потрапляють вони до первісної вартості? Ні! Такі страхові платежі не згадані в п. 8 П(С)БО 7, тому вони включаються до витрат звітного періоду. Отже,

В усіх інших випадках витрати на страхування ОЗ, що придбаваються, включаємо до витрат звітних періодів — Дт 91, 92, 93 або 94 залежно від функцій, що виконуються об’єктами (див. лист Мінфіну від 21.07.2004 р. № 31-17310-01-29/13178). У разі перерахування страхового платежу наперед за декілька звітних періодів використовують рахунок 39 з подальшим списанням страхових сум до складу витрат періоду, до якого вони належать.

Посередницькі винагороди. Витрати на виплату винагороди брокеру, комісіонеру або агенту за послуги при придбанні ОЗ за договорами доручення, комісії та іншими посередницькими договорами до первісної вартості цих ОЗ не включаємо. Суми винагород посередникам відносимо до складу витрат звітного періоду.

Оплата за поруку. Винагороду поручителю до первісної вартості ОЗ не включаємо. Її місце — у складі інших витрат діяльності. А якщо за договором поруки покупець сплачує поручителю неустойку за несвоєчасне погашення? Сума такої неустойки до первісної вартості ОЗ теж не потрапляє, а включається в бухобліку до дебету субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки».

Ремонт до введення в експлуатацію. Якщо виникла необхідність здійснити ремонт об’єкта ОЗ, який ще не введений в експлуатацію, витрати на такий ремонт, на нашу думку, теж повинні збільшувати первісну вартість. Адже в такому разі ці витрати — додаткові капітальні інвестиції, здійснені для того, щоб довести ОЗ до стану, в якому його можна експлуатувати.

Тому при ремонті ОЗ, не введеного в експлуатацію (який обліковується на рахунку 15), витрати на ремонт (Кт 13, 20, 22, 65, 66, 63, 68) відображаємо в кореспонденції з дебетом рахунка 15. Тобто збільшуємо первісну вартість об’єкта ОЗ на суму таких витрат. Детальніше про це читайте в «Податки & бухоблік», 2020, № 20, с. 19.

«Вхідний» ПДВ

Зазвичай

Адже саме в неплатника ПДВ цей податок не відшкодовується.

Проте іноді «вхідний» ПДВ потрапляє до первісної вартості ОЗ й у платника. Припустимо, підприємство заздалегідь надумало використовувати придбаний ОЗ у неоподатковуваній (необ’єктній/пільговій) або негосподарській діяльності. Тоді воно нараховує компенсуючі податкові зобов’язання й «обнуляє» податковий кредит (п. 198.5 ПКУ). Після таких маніпуляцій податковий кредит можна вважати невідшкодовуваним. А для не відшкодовуваних при придбаннях сум непрямих податків п. 8 П(С)БО 7 передбачає один шлях: до первісної вартості ОЗ. Тобто «компенсуючий» ПДВ включається до первісної вартості ОЗ. При цьому роблять проводки: Дт 15 — Кт 643/1 і Дт 643/1 — Кт 641/ПДВ.

Інша ситуація. ОЗ купили для оподатковуваної господарської діяльності, «вхідний» ПДВ віднесли до податкового кредиту, первісну вартість ОЗ сформували без урахування цього податку. Пізніше об’єкт ОЗ фактично став використовуватися у неоподатковуваній/негосподарській діяльності. Чи додавати постфактум ПДВ, що став невідшкодовуваним, до сформованої в минулому первісної вартості ОЗ?

На наш погляд, робити цього не варто. Сформовану первісну вартість ОЗ не можна змінювати коли надумається. Винятки встановлено П(С)БО 7, відповідно до якого первісна вартість може змінюватися тільки при переоцінках, поліпшеннях, частковій ліквідації, створенні забезпечення. Зміни напряму використання ОЗ в цьому списку немає. Тому в такому разі ПДВ первісної вартості не збільшує.

Додатковий аргумент на користь цього: Інструкція № 141, норми якої вимагали в згаданій ситуації збільшувати раніше сформовану первісну вартість ОЗ на суму ПДВ, втратила чинність*.

* Про це читайте в «Податки & бухоблік», 2019, № 64, с. 24.

У зв’язку з цим за ОЗ, що змінив своє використання на негосподарське/неоподатковуване, компенсуючі податкові зобов’язання спокійно відображаємо у складі витрат: Дт 949 — Кт 641/ПДВ.

2.2. Придбаваємо ОЗ за національну валюту

Бухгалтерський облік

Придбані за грошові кошти ОЗ зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю, яка включає витрати, перелічені в п. 8 П(С)БО 7 (див. табл. 2.1).

Первісно всі витрати на придбання об’єкта ОЗ накопичують на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» або 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів». При введенні в експлуатацію цього об’єкта роблять проводки:

— Дт 10 (відповідний субрахунок) — Кт 152 (безпосередньо для ОЗ);

— Дт 11 (відповідний субрахунок) — Кт 153 (для інших необоротних матеріальних активів).

Податковий облік

Податок на прибуток. Об’єктом обкладення податком на прибуток є фінансовий результат, визначений згідно з П(С)БО або МСФЗ і відкоригований на різниці, встановлені ПКУ (п.п. 134.1.1 ПКУ). Малодоходні платники (з доходом до 40 млн грн) можуть не робити коригувань на різниці з розд. III ПКУ*. Тому податковий облік ОЗ у них базується виключно на даних бухгалтерського обліку.

* Виняток — різниці за збитками минулих років (п.п. 140.4.4 ПКУ).

А ось високодохідні платники (і малодохідники-добровольці), крім бухгалтерського, повинні вести також окремий податковоприбутковий облік ОЗ у порядку, передбаченому п. 138.3 ПКУ. Дані цього обліку потрібні, щоб відкоригувати бухгалтерський фінрезультат на «амортизаційні» різниці.

Сформована за правилами бухгалтерського обліку первісна вартість об’єкта ОЗ застосовується також і для податковоприбуткових цілей. Єдина умова — ОЗ повинні бути виробничими, тобто призначеними для використання в господарській діяльності платника.

Але зауважте! Якщо високодохідник (малодохідник-доброволець) придбав ОЗ у неприбуткової організації (крім бюджетних установ), визначити різницю все ж доведеться.

Згідно з п.п. 140.5.4 ПКУ в такому випадку необхідно збільшити бухгалтерський фінрезультат на 30 % вартості придбаних ОЗ. Проте якщо вартість покупок у неприбутківців сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищить 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2020 році — 118075 грн), таке коригування здійснювати не потрібно.

ПДВ. Платник ПДВ, який купує об’єкт ОЗ в іншого платника ПДВ, відображає податковий кредит на суму «вхідного» ПДВ за цим об’єктом незалежно від того, в яких цілях він планує використовувати придбане (п. 198.3 ПКУ). Головне, щоб була податкова накладна, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) (п. 201.10 ПКУ).

Датою податкового кредиту є дата першої з подій (п. 198.2 ПКУ):

— або дата перерахування передоплати за об’єкт ОЗ,

— або дата отримання ОЗ.

Той, хто відразу планує використовувати придбані ОЗ у негосподарських або в неоподатковуваних операціях, раніше відображений податковий кредит компенсує податковими зобов’язаннями з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ.

При негосподарському/необ’єктному/пільгованому використанні ОЗ, які придбані без ПДВ, податкові зобов’язання не нараховуються (див. підкатегорію 101.07 БЗ**).

** База знань, розміщена на офіційному сайті ДПСУ: zir.tax.gov.ua.

Проілюструємо облік придбання ОЗ за грошові кошти на прикладі.

Приклад 2.1. Підприємство за грошові кошти на умовах передоплати придбало вантажний автомобіль вартістю 570000 грн (у тому числі ПДВ — 95000 грн). Витрати на реєстрацію автомобіля в сервісному центрі МВС склали 1100 грн (без ПДВ).

Крім того, підприємство за грошові кошти (з наступною оплатою) придбало верстат токарний вартістю 38400 грн (у тому числі ПДВ — 6400 грн). Витрати на монтаж і налаштування верстата склали 5000 грн (без ПДВ).

Придбані ОЗ планується використовувати в господарській діяльності в оподатковуваних ПДВ операціях.

Як зазначені операції будуть відображені в обліку підприємства, див. у табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Придбання ОЗ за національну валюту

2.3. Придбання ОЗ за рахунок запозичень

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку придбання ОЗ за рахунок позикових коштів і на умовах товарного кредиту можна поділити на дві окремі операції — власне придбання і кредитна операція.

З придбанням усе просто: активи, придбані за кредитні кошти або за договором товарного кредиту, покупець відображає в загальному порядку. Тобто зараховує їх на баланс за первісною вартістю і відображає на відповідних рахунках обліку ОЗ (див. підрозділ 2.2).

Єдина відмінність — з моменту передачі товару, проданого в кредит, і до отримання плати за нього постачальнику належить право застави на цей товар (ч. 6 ст. 694 ЦКУ). Тому в момент отримання ОЗ їх вартість покупець відображає за дебетом позабалансового рахунка 05 «Гарантії та забезпечення надані». Після погашення заборгованості за отримані ОЗ він списує вартість заставних активів з позабалансового обліку — відображає їх за кредитом рахунка 05.

Тепер про кредитну операцію. Її особливість у тому, що за користування чужими грошовими коштами боржник сплачує проценти. Їх розмір установлюють у договорі (ст. 536 ЦКУ).

Проценти за користування кредитом обліковують згідно з абзацом дев’ятим п. 8 П(С)БО 7. У ньому сказано, що фінансові витрати не включають до первісної вартості ОЗ, придбаних за рахунок запозичень. Виняток — фінансові витрати, які потрапляють до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до П(С)БО 31.

Нагадаємо: під кваліфікаційним активом п. 3 П(С)БО 31 розуміє актив, який обов’язково потребує суттєвого (більше 3 місяців*) часу для його створення. Орієнтовний перелік кваліфікаційних активів ви можете знайти в додатку 1 до П(С)БО 31. Він уключає, зокрема, будівництво приміщень, будівель, споруд, виготовлення та монтаж устаткування.

* Див. п. 1.6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку фінансових витрат, затверджених наказом Мінфіну від 01.11.2010 р. № 1300.

При цьому ніколи не капіталізують фінансові витрати мікро- та малі підприємства, непідприємницькі товариства, підприємства, які згідно з ПКУ ведуть спрощений бухоблік доходів і витрат (тобто єдиноподатники групи 3), а також представництва іноземних суб’єктів господарювання (п. 4 П(С)БО 31). Вони суму процентів завжди відображають у складі витрат періоду.

Усі інші підприємства в разі придбання кваліфікаційного активу суму процентів включають до його первісної вартості за правилами, передбаченими П(С)БО 31**.

** Детально про це див. у спецвипуску «Податки & бухоблік», 2018, № 16, с. 47.

Нарахування процентів за користування кредитом відображаємо за допомогою проводки:

— Дт 951 — Кт 684, якщо отримано банківський кредит;

— Дт 952 — Кт 684, якщо отримано товарний кредит.

А після цього робимо проводку:

— Дт 792 — Кт 951 (952) — на суму процентів, що не капіталізуються, визнаних витратами звітного періоду;

— Дт 15 — Кт 951 (952) — на суму процентів, що підлягають капіталізації.

Декілька слів про облік процентів, сплачених (нарахованих) на користь нерезидентів. Їх відображаємо в обліку, зважаючи на пп. 5 і 6 П(С)БО 21. Визначаючи суму витрат у гривневому еквіваленті, орієнтуємося на те, яка подія була першою: нарахування чи сплата процентів. Залежно від цього використовуємо курс НБУ на дату першої події.

Якщо проценти спочатку нараховуються, а вже потім сплачуються, заборгованість перед нерезидентом кваліфікуємо як монетарну, тому перераховуємо її на дату балансу та на дату погашення (п. 8 П(С)БО 21). Курсові різниці від такого перерахунку потрапляють до доходів (якщо різниця додатна) або до витрат (якщо різниця від’ємна).

Податковий облік

Тут так само, як і в бухобліку, придбання ОЗ за рахунок позикових коштів можна поділити на дві складові: придбання і кредитна операція. Що стосується безпосередньо придбання, то його ми описали вище. У податковоприбутковому обліку жодних особливостей тут немає. У зв’язку із цим поговоримо про кредитну операцію.

Податок на прибуток. Для малодохідників, які не визначають різниці, податковоприбутковий облік базується тільки на бухобліку. Тому наступна інформація — для високодохідників і малодохідників-добровольців. Саме в них при придбанні об’єктів ОЗ у кредит можуть виникнути особливості в обліку. Адже пп. 140.2 і 140.3 ПКУ передбачено коригування бухгалтерського фінрезультату на різниці, пов’язані з нарахуванням процентів за борговими зобов’язаннями (кредитами, позиками тощо).

За цими правилами різниця визначається тільки за процентами за зобов’язаннями перед пов’язаними особами — нерезидентами. Платник, у якого сума боргових зобов’язань (кредиту, позики тощо) перед такими особами перевищує власний капітал більш ніж у 3,5 рази (для фінансових і лізингових компаній — у 10 разів), збільшує свій бухгалтерський фінрезультат на різницю між сумою нарахованих у бухобліку процентів за цими борговими зобов’язаннями і половиною суми фінрезультату, фінвитрат і бухгалтерської амортизації за звітний період.

У вигляді формули розрахунок суми перевищення (С_перев), на яку збільшується фінансовий результат, виглядає таким чином:

С_перев = П - (ФР + В_фін + А) : 2,

де П — сума процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, нарахованими в бухобліку;

ФР — фінансовий результат до оподаткування;

В_фін — фінансові витрати згідно з даними фінзвітності;

А — амортизаційні відрахування за даними фінзвітності.

Проценти, які перевищують суму обмеження, встановленого п. 140.2 ПКУ, і збільшили фінрезультат до оподаткування, зменшують бухгалтерський фінрезультат майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 % від суми процентів, що залишилися не врахованими в зменшення фінрезультату, з урахуванням обмежень, установлених згаданим пунктом ПКУ (п. 140.3 ПКУ).

Тому якщо ви у 2020 році, будучи високодохідником (малодохідником-добровольцем), узяли кредит на придбання ОЗ у пов’язаного нерезидента або купили в нього ОЗ на умовах товарного кредиту, відкоригуйте свій бухфінрезультат на «процентну» різницю. При цьому, на думку податківців, не має значення, чи капіталізувалися суми сплачених процентів у бухобліку (див. листи ДФСУ від 18.11.2016 р. № 12293/Ф/99-99-15-02-02-14 і від 04.08.2017 р. № 1493/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Тепер увага! Починаючи з 01.01.2021 р. правила розрахунку «процентної» різниці істотно зміняться. Зокрема, в розрахунок боргових зобов’язань потраплятимуть борги за операціями з будь-якими нерезидентами, а не тільки з пов’язаними. Причому під нові правила підпадають і проценти за раніше отриманими кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями перед нерезидентами, які залишаться на балансі станом на 01.01.2021 р. (п. 53 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

З 01.01.2021 р. суму, на яку потрібно збільшувати фінрезультат (С_перев) згідно з п. 140.2 ПКУ, розраховуватимемо так:

С_перев = Сп - (ОО + В_фін + АМ) х 0,3,

де Сп — сума процентів за борговими зобов’язаннями, нарахована в бухобліку. При цьому проценти, що підлягають капіталізації, беруть участь у розрахунку в періоді нарахування амортизації ОЗ;

ОО — об’єкт обкладення податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому нараховуються проценти;

В_фін — сума фінансових витрат за даними фінзвітності того ж періоду;

АМ — сума амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того ж періоду.

Порівняно з нині чинним порядком маємо такі зміни:

1) замість бухгалтерського фінрезультату в розрахунку бере участь об’єкт оподаткування за даними податковоприбуткового обліку. Тобто показник ОО — це бухфінрезультат, який уже скоригований на всі різниці відповідно до розд. III ПКУ, крім збитків минулих років (п.п. 140.4.4 ПКУ) і самої «процентної» різниці (п. 140.2 ПКУ);

2) у розрахунку бере участь не 50, а тільки 30 % показника (ОО + В_фін + АМ), що підвищує ймовірність виникнення «процентної» різниці;

3) у розрахунку бере участь сума податкової, а не бухгалтерської амортизації;

4) у показнику Сп капіталізовані проценти враховуються тільки в періоді нарахування амортизації ОЗ (п. 140.1 ПКУ) в сумі, що вплинула на фінрезультат (тобто в розмірі частки амортвідрахувань, що припадає на такі проценти*). Таким чином, якщо в платника є тільки капіталізовані проценти і вони не вплинули на бухфінрезультат у звітному періоді, «процентна» різниця не визначається;

* Нагадаємо: згідно з новою редакцією п.п. 138.3.2 ПКУ платник повинен вести окремий облік капіталізованих процентів.

5) якщо процентні витрати за контрольованими операціями вищі, ніж рівень, визначений за принципом «витягнутої руки», положення п. 140.2 ПКУ застосовуються до суми процентних витрат, що відповідають принципу «витягнутої руки»;

6) прямо прописано: якщо в періоді нарахування процентів показник у дужках має від’ємне значення, бухфінрезультат збільшується на всю суму Сп.

Приємна новина для фінустанов та лізингових компаній. З 01.01.2021 р. їм дозволено буде взагалі не застосовувати «процентну» різницю.

ПДВ. Проценти за користування фінансовим кредитом ПДВ не оподатковують. А ось із відсотками за користування товарним кредитом ситуація інша. Адже це плата за послугу з відстрочення оплати вартості товару. Тому ПДВ-зобов’язання за такою операцією виникають «на всю котушку».

Суму ПДВ, сплачену (нараховану) у складі відсотків, покупець має право включити до свого податкового кредиту незалежно від того, з якою метою він планує використовувати придбаний об’єкт (п. 198.3 ПКУ). Головне, щоб податковий кредит підтверджувала зареєстрована в ЄРПН податкова накладна (п. 201.10 ПКУ).

Згідно з п. 187.3 ПКУ при постачанні товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки) датою збільшення податкових зобов’язань у частині відсотків є дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору. Таким чином, саме на дату нарахування відсотків постачальник і повинен скласти податкову накладну.

Якщо об’єкт ОЗ ви використовуватимете в операціях, що звільнені або не є об’єктом оподаткування ПДВ, або ж у негосподарській діяльності, податковий кредит доведеться компенсувати ПДВ-зобов’язаннями (п. 198.5 ПКУ).

Давайте розглянемо операції з придбання об’єкта ОЗ на умовах фінансового і товарного кредиту на прикладі.

Приклад 2.2. Підприємство за кредитні кошти придбало об’єкт ОЗ (виробниче обладнання) вартістю 108000 грн (у тому числі ПДВ — 18000 грн). Сума процентів за користування кредитом склала 5700 грн.

Крім того, підприємство на умовах товарного кредиту придбало верстат вартістю 234000 грн (у тому числі ПДВ — 39000 грн). Первісний внесок згідно з умовами договору становив 33300 грн (у тому числі ПДВ — 5550 грн). За користування товарним кредитом підприємство сплатило проценти в розмірі 1740 грн (у тому числі ПДВ — 290 грн). Придбані об’єкти ОЗ не відповідають критеріям кваліфікаційного активу.

Як у бухобліку підприємства слід відобразити зазначені операції, ви можете побачити в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Придбання ОЗ на умовах кредиту

2.4. Придбаваємо ОЗ за інвалюту

Бухгалтерський облік

Формуючи первісну вартість ОЗ, придбаних за іноземну валюту, керуємося переліком витрат з п. 8 П(С)БО 7 (див. табл. 2.1). Для перерахунку первісної вартості ОЗ у гривні користуємося правилами П(С)БО 21. Згідно з п. 5 цього стандарту вартість об’єкта ОЗ, придбаного в нерезидента на умовах наступної оплати, визначають за курсом, установленим НБУ на дату його отримання (оприбуткування).

Кредиторська заборгованість перед постачальником-нерезидентом, що виникла, для цілей бухобліку вважається монетарною (оскільки буде погашена грошима). Тому на дату балансу і на дату здійснення господарської операції (тобто на дату погашення заборгованості) за нею потрібно визначати курсові різниці (п. 8 П(С)БО 21). При цьому курсову різницю на дату операції розраховують на вибір підприємства:

— або в межах госпоперації (тобто в розмірі суми погашення),

— або за всією монетарною статтею (за всією сумою заборгованості).

Курсову різницю залежно від того, позитивна вона чи від’ємна, відображають у складі доходів (Кт 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці») або витрат (Дт 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць»).

Якщо перша подія — передоплата, керуємося п. 6 П(С)БО 21. Вартість ОЗ перераховуємо у валюту звітності із застосуванням курсу, встановленого НБУ на дату сплати авансу. У випадках, коли авансові платежі в іноземній валюті здійснюються частинами, вартість об’єкта ОЗ визначають за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.

Дебіторська заборгованість, що виникла, є немонетарною (оскільки вона буде погашена отриманням ОЗ, тобто немонетарного активу). А отже, за нею не потрібно розраховувати курсові різниці ні на дату балансу, ні на дату погашення.

Податковий облік

Податок на прибуток. У загальному випадку придбання ОЗ у нерезидента відображається в податковоприбутковому обліку так само, як і в бухгалтерському. Курсові різниці, визначені згідно з П(С)БО 21, впливають на податковоприбутковий облік суто по-бухобліковому.

Проте якщо ви — високодохідник (малодохідник-доброволець), який купує ОЗ у специфічних нерезидентів, податковоприбуткові різниці виникають. До специфічних належать нерезиденти з країн, включених до Переліку № 1045, і нерезиденти, організаційно-правова форма яких включена до Переліку № 480 (ср. ). Розрахунку різниць вимагає п.п. 140.5.4 ПКУ.

Він наказує резиденту, який вчинив таке придбання, збільшити свій бухфінрезультат на суму 30 % вартості ОЗ за підсумками року, в якому відбулося придбання. Тобто за підсумками року, на який припадає дата оприбуткування ОЗ.

Виняток — контрольовані операції. Для них є інша різниця. Згідно з п.п. 140.5.2 ПКУ фінансовий результат високодохідникам (малодохідникам-добровольцям) необхідно збільшити на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних ОЗ над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки» при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ. Роблять це теж за підсумками року.

ПДВ. Операції з ввезення ОЗ на митну територію України в митному режимі імпорту є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. «в» п. 185.1 ПКУ). Іншими словами, імпорт ОЗ супроводжується сплатою «ввізного» ПДВ за ставкою 20 % (п.п. «а» п. 193.1 ПКУ). Згідно з п. 206.1 ПКУ «ввізний» ПДВ сплачують до або в день подання митної декларації (далі — МД). Передоплата нерезиденту за ОЗ не призводить до виникнення ПДВ-зобов’язань (п. 187.11 ПКУ).

Увага! Сплачувати «ввізний» ПДВ зобов’язані навіть ті особи, які не зареєстровані платниками ПДВ, якщо вони імпортують товари в обсягах, що підлягають оподаткуванню відповідно до закону. Вони сплачують ПДВ під час митного оформлення ОЗ без реєстрації платниками ПДВ (п. 181.2 ПКУ).

Базою оподаткування в цьому випадку є договірна (контрактна) вартість ОЗ, але не нижче їх митної вартості, з урахуванням мита й акцизного податку, що підлягають сплаті та включаються до ціни товарів (абзац перший п. 190.1 ПКУ).

При цьому перерахунок іноземної валюти в гривні здійснюють за курсом НБУ, що діє на дату подання МД (абзац другий п. 190.1 ПКУ).

Майте на увазі:

І до декларації з ПДВ податкове зобов’язання з імпортних ОЗ теж не потрапить. Адже воно вже сплачене на митниці і не потребує повторної сплати за даними деклара- ції.

Датою виникнення податкових зобов’язань буде дата подання МД для митного оформлення (абзац перший п. 187.8 ПКУ). У свою чергу, право на податковий кредит в імпортера виникає на дату сплати «ввізного» ПДВ (абзац четвертий п. 198.2 ПКУ).

При цьому до податкового кредиту потрапляє вся сума імпортного ПДВ, сплаченого на митниці. Право на податковий кредит підтверджує сама МД, якою оформляється імпорт ОЗ (п. 201.12 ПКУ). Така МД може бути як у паперовій, так і в електронній формі.

Формувати податковий кредит можна не лише на підставі остаточних МД, але й на підставі тимчасових і додаткових МД. Також можна відобразити податковий кредит на підставі попередньої МД у разі, якщо така декларація містить відомості, достатні для випуску товарів на митну територію України, і випуск товарів здійснено на підставі такої попередньої МД (див. консультації в підкатего- рії 101.13 БЗ).

Іноді при розмитненні імпортних ОЗ імпортер сплачує ПДВ через митного брокера (за договором доручення).

Податківці не заперечують проти податкового кредиту з ПДВ при такій схемі. Проте наполягають на тому, щоб у МД покупець був зазначений як власник товару, а гроші були перераховані брокеру до розмитнення товару (див. підкатегорію 101.13 БЗ).

А тепер проілюструємо на прикладі порядок обліку імпорту ОЗ.

Приклад 2.3. Підприємство придбало імпортне обладнання вартістю €10000. Контрактна вартість товару відповідає його митній вартості.

При придбанні обладнання сплачено ввізне мито (10 % від вартості обладнання в гривневому еквіваленті) та «ввізний» ПДВ. Вартість послуг митного брокера становила 8880 грн (у тому числі ПДВ — 1480 грн).

У бухгалтерському обліку підприємства зазначені операції будуть показані таким чином (див. табл. 2.4):

Таблиця 2.4. Придбання ОЗ за іноземну валюту

2.5. Самостійне виготовлення ОЗ

Бухгалтерський облік

Первісна вартість самостійно виготовленого об’єкта ОЗ складається з витрат, перелічених у п. 8 П(С)БО 7. При цьому порядок відображення в обліку операцій з виготовлення ОЗ залежить від того, яким способом вони створені:

— господарським (тобто повністю власними силами підприємства);

— підрядним (тобто за замовленням підприємства із залученням інших організацій);

— змішаним (комбінованим).

При підрядному способі до вартості виготовленого ОЗ включається вартість робіт або послуг, виконаних (наданих) підрядниками.

При господарському способі вартість створеного підприємством об’єкта ОЗ включає:

— прямі матеріальні витрати;

— витрати на оплату праці;

— ЄСВ, нарахований на зарплату працівників, зайнятих у виготовленні ОЗ;

— загальновиробничі витрати;

— вартість послуг сторонніх організацій;

— амортизацію необоротних активів, які використовуються при виготовленні ОЗ;

— інші витрати.

У свою чергу, витрати на виготовлення об’єкта ОЗ відображають на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів».

Увага! Навіть при господарському способі виконання будівельно-монтажних робіт зі зведення об’єкта ОЗ для власних потреб забудовник збирає витрати на рахунку 15, а рахунок 23 «Виробництво» не застосовує. Такий підхід до операцій із самостійного будівництва (виготовлення) об’єктів ОЗ рекомендував раніше Мінфін (див. лист від 15.02.2007 р. № 31-34000-10-16/2959).

Після введення об’єкта ОЗ в експлуатацію витрати, які зібрані на субрахунках 151 і 152, списують на відповідні субрахунки обліку ОЗ. Аналітичний облік самостійно виготовлених об’єктів ведуть за видами ОЗ, а також за окремими об’єктами капітальних вкладень (інвентарними об’єктами).

Податковий облік

Податок на прибуток. Податковоприбутковий облік при самостійному виготовленні ОЗ — точна копія бухгалтерського обліку (п.п. 134.1.1 ПКУ). Тому жодних різниць не буде. Навіть у високодохідників.

ПДВ. Для податкового кредиту з ПДВ при самостійному виготовленні (будівництві) ОЗ застосовують ті самі правила, що й при їх придбанні. Тобто за наявності податкових накладних від постачальників і підрядників підприємство відображає податковий кредит. При цьому не має значення, буде об’єкт ОЗ використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності чи ні (п. 198.3 ПКУ).

Особливі правила встановлено для податкового кредиту за довгостроковими договорами (контрактами). Датою податкового кредиту сум у цьому випадку буде дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Про це говорять пп. 187.9 і 198.2 ПКУ.

Надалі ви використовуватимете ОЗ у негосподарських або в неоподатковуваних операціях? Раніше відображений податковий кредит доведеться компенсувати податковими зобов’язаннями (п. 198.5 ПКУ).

Наведемо приклад.

Приклад 2.4. Підприємство господарським способом побудувало об’єкт ОЗ (будівлю). До первісної вартості ввійшли такі витрати: вартість проєктних робіт і технічної документації — 36000 грн (у тому числі ПДВ — 6000 грн); матеріали — 1300000 грн (без ПДВ); зарплата працівникам, які будують об’єкт, — 890000 грн; ЄСВ на зарплату цих працівників — 195800 грн; амортизація необоротних матеріальних активів, які беруть участь у будівництві, — 170000 грн.

Крім того, підрядним способом виготовлено обладнання. Вартість виготовлення обладнання та послуг з його монтажу — 28200 грн (у тому числі ПДВ — 4700 грн), з них витрати на виготовлення становили 25800 грн (у тому числі ПДВ — 4300 грн).

Як операції з будівництва (виготовлення) ОЗ відображати в бухгалтерському обліку, ви дізнаєтеся з табл. 2.5.

Таблиця 2.5. Виготовлення ОЗ власними силами

2.6. Отримання ОЗ за бартером

Бухгалтерський облік

Первісна вартість об’єктів ОЗ, отриманих у межах бартерних договорів, насамперед залежить від того, які об’єкти обмінюємо: подібні чи неподібні. Нагадаємо: під подібними розуміють об’єкти, у яких однакове функціональне призначення й однакова справедлива вартість.

У свою чергу, справедлива вартість — це сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату (п. 4 П(С)БО 19). При цьому справедливою вартістю є:

— для будівель і землі — ринкова вартість;

— для машин та обладнання — ринкова вартість, а в разі відсутності даних про неї — відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки;

— для інших ОЗ — відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки.

Які ж особливості обліку операцій з обміну подібними і неподібними об’єктами ОЗ? Розглянемо їх!

Обмін подібними активами. Первісна вартість об’єкта, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій (балансовій) вартості переданого об’єкта ОЗ. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, первісною вартістю отриманого об’єкта ОЗ визнають справедливу вартість переданого об’єкта, а різницю включають до витрат звітного періоду (п. 12 П(С)БО 7).

При обміні подібними активами дохід не визнають (п. 9 П(С)БО 15).

До того ж

Отже, при обміні необоротних активів на подібні їх попереднє переведення на субрахунок 286 не здійснюється (п. 2 розд. II П(С)БО 27).

На практиці обмін подібними активами трапляється рідко. Найчастіше при бартері ОЗ ідеться про обмін неподібними активами.

Обмін неподібними активами. При обміні такими активами в бухгалтерському обліку визначають фінансовий результат від такої операції. Суму доходу за бартерним договором розраховують за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, які отримані або підлягають отриманню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або отриманих грошових коштів та їх еквівалентів (п. 23 П(С)БО 15).

Якщо справедливу вартість отриманих ОЗ достовірно визначити неможливо, дохід визначають за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (окрім грошових коштів та їх еквівалентів), переданих за цим бартерним договором.

Первісна вартість об’єкта ОЗ, отриманого в обмін (частковий обмін) на неподібний актив, дорівнює справедливій вартості переданого немонетарного активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана (отримана) під час обміну.

Обмін неподібними ОЗ для цілей бухгалтерського обліку є продажем, а тому ОЗ, призначені для передачі за бартерним договором, повинні обліковуватися на субрахунку 286.

Усі витрати підприємства, які понесені у зв’язку з отриманням об’єкта ОЗ у результаті обміну, збирають на відповідному субрахунку рахунка 15. Після введення об’єкта ОЗ в експлуатацію ці витрати включають до первісної вартості об’єкта і списують на відповідні субрахунки рахунка 10.

Податковий облік

Податок на прибуток. На сьогодні немає необхідності визначати окрему податкову вартість ОЗ, отриманих за бартером.

А це означає, що

Проте високодохідники і малодохідники-добровольці повинні пам’ятати про податковоприбуткові різниці. Давайте про них поговоримо.

При отриманні ОЗ за бартером, з правової точки зору, йдеться про договір міни (ст. 715 ЦКУ). А передача товару за договором міни цілком підпадає під податкове визначення продажу (п.п. 14.1.202 ПКУ). Це означає, що при обміні об’єктами ОЗ підприємство-високодохідник (а також малодохідник, який добровільно взявся застосовувати різниці) повинно згідно з пп. 138.1 і 138.2 ПКУ:

— збільшити фінрезультат на суму бухгалтерської залишкової вартості переданого за бартером об’єкта ОЗ;

— зменшити фінрезультат на суму податкової залишкової вартості переданого об’єкта ОЗ.

Крім того, при отриманні об’єктів ОЗ за бартером від неприбуткових організацій не забудьте про коригування фінрезультату на підставі п.п. 140.5.4 ПКУ (див. раніше).

ПДВ. Передачу об’єкта ОЗ за бартером у ПДВ-обліку відображають так само, як і звичайне постачання. Тобто підприємство — платник ПДВ нараховує податкові зобов’язання.

Для бартерних операцій (у тому числі за участю ОЗ) базу оподаткування визначають згідно з п. 188.1 ПКУ, тобто виходячи з їх договірної (контрактної) вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому база оподаткування не може бути нижчою ніж балансова (залишкова) вартість за даними бухобліку, яка склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється обмін.

Дату податкових зобов’язань для бартерних операцій визначають за загальним правилом, установленим п. 187.1 ПКУ.

Отримуючи ОЗ за бартерним договором, підприємство виступає його покупцем, а отже, суми «вхідного» ПДВ має право віднести до податкового кредиту. Його величина визначається згідно з п. 198.3 ПКУ, тобто виходячи з договірної (контрактної) вартості. Датою виникнення права платника на податковий кредит за товарообмінними (бартерними) операціями є дата отримання ОЗ, яку підтверджує податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН (п. 198.2 ПКУ).

Тепер розглянемо особливості обліку бартерних операцій з ОЗ на прикладі.

Приклад 2.5. Підприємство здійснило обмін подібними активами (меблями). Договірна вартість — 27600 грн (у тому числі ПДВ — 4600 грн). Договірна вартість відповідає справедливій.

Первісна вартість об’єкта ОЗ, що передається, становить 30000 грн. Знос на кінець місяця передачі об’єкта ОЗ — 5000 грн. Залишкова вартість на початок місяця вибуття об’єкта — 26000 грн, а на кінець — 25000 грн.

Крім того, підприємство здійснило обмін неподібними об’єктами ОЗ (верстатами). Договірна вартість переданого верстата А становить 96000 грн (у тому числі ПДВ — 16000 грн), а отриманого верстата Б — 118200 грн (у тому числі ПДВ — 19700 грн).

Підприємство здійснює доплату контрагенту в сумі 22200 грн. Договірні вартості верстатів відповідають їх справедливим вартостям.

Первісна вартість верстата А, переданого за бартерним договором, становить 100000 грн. Його залишкова вартість на початок місяця вибуття — 76000 грн, а на кінець — 75000 грн. Сума нарахованого зносу на кінець місяця вибуття — 25000 грн.

Як зазначені операції відображають у бухгалтерському обліку підприємства, див. у табл. 2.6.

Таблиця 2.6. Придбання ОЗ за бартером

2.7. Безоплатне отримання ОЗ

Бухгалтерський облік

При безоплатному отриманні первісна вартість об’єкта ОЗ, що надійшов, дорівнює його справедливій вартості, збільшеній на вартість супутніх витрат (абзац перший п. 10 П(С)БО 7).

А якщо йдеться про унікальний об’єкт і з його оцінкою комісія підприємства не може впоратися, можна залучити незалежного оцінювача. Оплативши його послуги, ви отримаєте звіт про оцінку майна, в якому й буде наведено справедливу вартість отриманого об’єкта ОЗ.

Збільшити первісну вартість можуть супутні витрати, зазначені в п. 8 П(С)БО 7. При цьому, на наш погляд, «збирати» первісну вартість слід на відповідному субрахунку рахунка 15 «Капітальні інвестиції». І тільки після введення безоплатно отриманого об’єкта в експлуатацію — зараховувати на рахунок 10 «Основні засоби». Проте Мінфін пропонує справедливу вартість безоплатного об’єкта ОЗ одразу відображати на рахунку 10, минаючи рахунок 15 (див. п. 19 додатка до Методрекомендацій № 561; лист Мінфіну від 17.11.2003 р. № 31-04200-04-5/5570).

При оприбуткуванні подарованого об’єкта ОЗ на його справедливу вартість (без урахування супутніх витрат) підприємство повинно збільшити додатковий капітал — кредит субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» (п. 13 Методрекомендацій № 561). Тобто вартість безоплатно отриманого ОЗ одразу при оприбуткуванні до доходу не потрапляє. Це відбуватиметься в міру нарахування амортизації та пропорційно її сумі (див. далі).

Податковий облік

Податок на прибуток. Для малодохідних платників, які не коригують фінрезультат на різниці, облік з податку на прибуток збігається з бухобліком. Тому для них при надходженні подарованого ОЗ об’єкт обкладення податком на прибуток не збільшується. Дохід збільшуватиме об’єкт оподаткування поступово, в міру нарахування амортизації. Як і в бухобліку (див. далі).

Для високодохідних платників (і малодохідників-добровольців) облік надходження ОЗ ідентичний, тобто доходи відображаємо поступово, по мірі нарахування амортизації. Але для таких платників податку також важливо, що

Податківці не проти (див. лист ДФСУ від 20.06.2019 р. № 2824/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

ПДВ. Податковий кредит формується із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) платником у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг (п. 198.3 ПКУ). А при безоплатному отриманні об’єкта ОЗ нарахування ПДВ (а тим більше, його сплати) не відбувається. На додаток до подарунка одержувач може отримати від дарувальника — платника ПДВ тільки «нульову» податкову накладну, хоч і зареєстровану в ЄРПН. Тому включати до податкового кредиту нічого.

Інша річ — суми «вхідного» ПДВ за витратами, супутніми отриманню ОЗ (транспортні та реєстраційні послуги, а також послуги монтажу, налагодження, дообладнання тощо). Отримавши за цими витратами податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН, платник відображає податковий кредит (п. 198.6 ПКУ).

Але якщо ви вирішите використовувати подаровані ОЗ у неоподатковуваних операціях або поза господарською діяльністю, вам доведеться нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з балансової вартості об’єкта в частині, за якою був відображений податковий кредит (п. 198.5 ПКУ).

А ось при безоплатному отриманні ОЗ від нерезидента сплачена на митниці сума ПДВ у будь-якому разі потрапляє до податкового кредиту. Адже при розмитненні товару, отриманого від нерезидента безоплатно, «ввізний» ПДВ сплачується, як і у випадку зі звичайним придбанням. Від того, що актив від нерезидента отриманий безоплатно, право на податковий кредит нікуди не дівається. Податківці згодні з цим (див. листи ДФСУ від 16.05.2018 р. № 2193/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 16.01.2019 р. № 165/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і підкатегорію 101.13 БЗ).

Приклад 2.6. Підприємство безоплатно отримало верстат справедливою вартістю 74000 грн. За транспортування верстата сплачено 3000 грн (у тому числі ПДВ — 500 грн).

Як ці операції відобразити в бухгалтерському обліку, див. у табл. 2.7.

Таблиця 2.7. Безоплатне отримання ОЗ

2.8. Отримання ОЗ як внеску до статутного капіталу

Бухгалтерський облік

Первісною вартістю ОЗ, отриманих як внесок до статутного капіталу, визнають погоджену засновниками (учасниками) підприємства їх справедливу вартість (абзац другий п. 10 П(С)БО 7). Також до первісної вартості включаються витрати, згадані в п. 8 П(С)БО 7 .

На думку Мінфіну, вартість необоротних активів, внесених до статутного капіталу, до складу капітальних інвестицій не включається і на рахунку 15 не відображається (див. лист Мінфіну від 17.11.2003 р. № 31-04200-04-5/5570). Те саме говорить і п. 13 Методрекомендацій № 561.

Мінфін вважає, що на рахунок 15 потрапляють тільки витрати, які пов’язані з доведенням таких ОЗ до стану, придатного до використання.

На нашу думку, до первісної вартості ОЗ, отриманих як внесок до статутного капіталу, повинен застосовуватися такий же принцип, як і при звичайному придбанні ОЗ за гроші. А вже після введення в експлуатацію ці ОЗ за первісною вартістю слід зараховувати на відповідні субрахунки рахунка 10.

Податковий облік

Податок на прибуток. Податковоприбутковий облік внеску об’єктами ОЗ — бухобліковий.

Жодних різниць за такими операціями визначати не потрібно. Навіть високодохідникам.


ПДВ. У підприємства-інвестора внесення ОЗ до статутного капіталу супроводжується нарахуванням ПДВ-зобов’язань і складанням податкової накладної на ім’я емітента. Тому при отриманні ОЗ як внеску до статутного капіталу від платника ПДВ

Таке право виникає тільки за наявності податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН. Але пам’ятайте: якщо отриманий об’єкт ОЗ ви використовуватимете в негосподарській або в неоподатковуваній (пільговій, необ’єктній) діяльності, доведеться нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ.

Приклад 2.7. Підприємство отримало як внесок до статутного капіталу електромеханічне обладнання вартістю 42000 грн (у тому числі ПДВ — 7000 грн). Залишок неоплаченого капіталу (58000 грн) був погашений грошовими коштами.

Витрати на транспортування та монтаж отриманого обладнання оплачені підприємством у сумі 9600 грн (у тому числі ПДВ — 1600 грн).

Як такі операції відобразити в бухгалтерському обліку, ви дізнаєтеся з табл. 2.8.

Таблиця 2.8. Отримання ОЗ до статутного капіталу

2.9. Переведення оборотних активів до складу ОЗ

Бухгалтерський облік

Припустимо, що підприємство прийняло рішення про переведення матеріального активу зі складу оборотних активів (готова продукція, товари) до складу ОЗ. Тоді первісною вартістю об’єкта ОЗ буде собівартість такого активу (п. 11 П(С)БО 7).

Собівартість оборотного активу, який переводиться до складу ОЗ, визначається відповідно до П(С)БО 9 для товарів і згідно з П(С)БО 16 — для готової продукції. Також первісну вартість формують супутні витрати, перелічені в п. 8 П(С)БО 7.

Податковий облік

Податок на прибуток. Жодних податковоприбуткових різниць у зв’язку з переведенням оборотного активу до складу ОЗ платнику визначати не потрібно. Нічого подібного ПКУ не передбачає. Тому все за бухобліком.

У свою чергу,

Адже це всього лише зміна у внутрішній структурі активів. Ані надходження, ані вибуття активів немає. Тому немає ні доходів, ні витрат.

Податковоприбуткові різниці за новоспеченим ОЗ визначатимуться тільки після того, як цей ОЗ почне амортизуватися. А якщо ОЗ буде невиробничим, амортизувати його в податковоприбутковому обліку не можна (п.п. 138.3.2 ПКУ).

ПДВ. Оскільки йдеться виключно про зміни всередині складу активів, ПДВ-облік операцію з переведення оборотних активів до ОЗ узагалі не зачіпає. Адже немає ні постачання, ні придбання ОЗ.

Якщо при придбанні активу, первісно оприбуткованого як оборотний, був відображений податковий кредит, то при переведенні активу в розряд ОЗ з податковим кредитом нічого не відбувається.

Виняток — перетворення оборотного активу на невиробничий об’єкт ОЗ. Або ж на ОЗ, який використовуватиметься в неоподатковуваних операціях. У цій ситуації слід нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ.

Приклад 2.8. Підприємство придбало офісні меблі вартістю 240000 грн (у тому числі ПДВ — 40000 грн). Меблі були оприбутковані на баланс як товари, проте згодом комплект меблів вартістю 29000 грн (без ПДВ) був визнаний ОЗ.

Як ці операції відобразити в бухгалтерському обліку, див. у табл. 2.9.

Таблиця 2.9. Переведення оборотних активів до складу ОЗ