Юрособи-єдиноподатники подають декларацію за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 578. Звітним податковим періодом для них є календарний квартал (п. 294.1 ПКУ). Декларація такої юрособи (як і будь-якого єдиноподатника) складається у гривнях з копійками і наростаючим підсумком з початку року (п. 296.7 ПКУ). Якщо юрособа протягом року змінювала ставку, доходи, оподатковані за ставкою 3 % і 5 %, треба показувати в декларації окремо (п.п. 296.5.4 ПКУ).
Отже, декларація за IV квартал 2020 року відобразить у собі результати діяльності юрособи за весь рік. Строк подання — 40 календарних днів після закінчення кварталу (п.п. 49.18.2 ПКУ). Відповідно граничний строк звітування за IV квартал 2020 року — не пізніше 09.02.2021 р.1 Для сплати податку є ще 10 днів (п. 295.3 ПКУ). Тобто сплатити єдиний податок за IV квартал потрібно буде не пізніше 19.02.2021 р.2
1 Таким самим строк для подання декларації може бути й у випадку ліквідації юрособи-єдиноподатника у IV кварталі 2020 року (БЗ 108.02.05).
2 Найімовірніше, штрафи (за несвоєчасне подання декларації та несвоєчасну сплату єдиного податку), як і раніше, будуть під мораторієм (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Способів для подання декларації передбачено три: особисто, поштою чи в електронному вигляді (п. 49.3 ПКУ). Але! Якщо свою останню декларацію подає ліквідована юрособа, для неї електронна форма подання вже недоступна (п. 42.6 ПКУ) і їй залишається подавати тільки паперову декларацію (БЗ 108.02.05).
В юросіб-єдиноподатників є свій традиційний головний біль. Тобто ті питання, які зазвичай привертають їх найбільшу увагу. Серед таких питань можна назвати продаж основних засобів (особливо підакцизних — автомобілів)3 і повернення єдиноподатником отриманих ним від покупця коштів4. Але обидва ці питання ми висвітлювали нещодавно.
3 Див.: «Податки & бухоблік», 2020, № 48, с. 30; 2019, № 43, с. 30; 2019, № 26, с. 18.
4 Див.: «Податки & бухоблік», 2019, № 77, с. 22; 2019, № 39, с. 11.
Немає доходів: чи подавати декларацію?
Можлива ситуація, коли за весь квартал підприємство не отримало ані копійки доходів. Чи потрібно юрособі-єдиноподатнику складати і подавати декларацію за такий квартал?
Тут усе залежить від того, про який квартал ідеться. Якщо про перший квартал року, то ні (п. 49.2 ПКУ). Тобто якщо ви, наприклад, у І кварталі 2021 року не отримаєте жодних доходів, то ви не зобов’язані подавати єдиноподаткову декларацію за І квартал. І податківці погоджуються з цим (БЗ 108.01.05). Відповідно
якщо доходи були тільки у IV кварталі 2020 року, можна одразу подавати декларацію за 2020 рік
Тобто не розмінюватися на порожні декларації за І — ІІІ квартали. А взагалі не подавати декларацію за 2020 рік можна лише тоді, якщо у вас не було доходів протягом усього року.
А от якщо у І кварталі 2020 року ви отримали доходи, ситуація зовсім інша. Тоді декларацію вже треба подавати і за півріччя, і за 9 місяців, і за рік. Навіть якщо власне за ці періоди доходів у вас не буде.
Адже єдиноподаткова декларація складається наростаючим підсумком (п. 296.7 ПКУ). І якщо у вас є доходи у І — ІІІ кварталі 2020 року, а у IV кварталі ніяких доходів немає, то в декларації за рік все одно є показники для декларування, адже до неї перекочують доходи, відображені у декларації за 9 місяців.
Навіщо це? Справа в тім, що єдиноподаткова декларація подається, не лише щоб розрахувати об’єкт оподаткування. Також дохід у ній відображають, аби підтвердити, що платник вписався в єдиноподатковий ліміт, граничний обсяг якого визначено ст. 291 ПКУ (п. 292.14 ПКУ).
Зокрема, податківці наголошують: потрібно щоквартально відображати у декларації факт неперевищення ліміту. І це — показник, який підлягає декларуванню, навіть якщо в поточному кварталі доходів не було (див. tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/423767.html).
Єдиноподатник і виплати нерезиденту
Єдиноподатники теж роблять на користь нерезидентів виплати, що їх перелічено у п.п. 141.4.1 ПКУ. Вони повинні утримувати із таких виплат податок на репатріацію.
Дискусії навколо цього питання припинилися ще кілька років тому, коли з’явився п. 297.5 ПКУ. А 2020 рік остаточно закріпив цю вимогу. Наразі єдиноподатники прямо визначені платниками податку на прибуток щодо таких виплат (п.п. 133.1.1 ПКУ).
Юрособа-єдиноподатник, яка виплачує доходи нерезиденту, як і будь-який інший податковий агент, відображає суму доходів за кожним нерезидентом у окремому додатку ПН, а загальну суму сплаченого податку — у рядках 23 — 25 прибуткової декларації.
При цьому юрособи-єдиноподатники звітують з податку на репатріацію у річний звітний період (п.п. «ґ» п. 137.5 ПКУ).
Тобто у рядках 23 — 25 декларації з податку на прибуток за 2020 рік юрособи-єдиноподатники мають зібрати усю суму податку на репатріацію, сплачену з виплат нерезидентам, здійснених протягом 2020 року. А кількість додатків ПН до цієї декларації має відповідати кількості нерезидентів, яким протягом 2020 року здійснювалися такі виплати. Ця кількість зазначається в полі «Наявність додатків» під літерами «ПН».
Строк подання декларації — той самий, що і для будь-якої річної декларації з податку на прибуток — протягом 60 календарних днів (п.п. 49.18.6 ПКУ). Тому за 2020 рік таку декларацію потрібно подати не пізніше 1 березня 2021 року.
Наголошуємо ще раз: єдиноподатник у «репатріаційній» декларації з податку на прибуток заповнює тільки рядки 23 — 25 та додаток ПН. Жодні інші рядки в такій декларації він не заповнює та інших додатків (у тому числі й фінзвітність, тобто додаток ФЗ) до «репатріаційної» декларації не подає.
Виняток — юрособа-єдиноподатник при виплаті нерезиденту застосовує міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування. Тоді доведеться також подати додаток ПП, аби визначити суму пільги, що виникне у зв’язку із застосуванням більш низької ставки податку на репатріацію (БЗ 102.16).
Ну і підкреслимо:
сума доходів, виплачених нерезидентам, та сума утриманого з них податку на репатрацію не мають жодного відношення до єдиноподаткової декларації
У цій декларації вони жодним чином не відображаються.
Експорт і продаж валюти
«Валютний» п. 292.5 ПКУ передбачає, що дохід, виражений в іноземній валюті, визначається у гривнях за офіційним курсом НБУ на дату отримання такого доходу.
Наразі обов’язковий продаж частини експортної виручки не передбачений. Тож єдиноподатнику немає потреби визначати свій дохід двома частинами (окремо в інвалютній, окремо — у гривневій, у частині валютної виручки, що підлягає обов’язковому продажу).
Отже, юрособа-єдиноподатник просто бере усю суму іноземної валюти, що надійшла на її рахунок від експортної операції, і перераховує її в гривні за курсом НБУ на дату, коли надійшли валютні кошти. Отримана сума в гривнях і буде доходом юрособи-єдиноподатника від експортної операції.
Єдиноподатник, як і будь-яке інше підприємство, складає фінансову звітність. Для цього він веде бухгалтерський облік і при його веденні, як і всі підприємства, керується бухобліковими стандартами. А «валютне» НП(С)БО 21 передбачає перерахунок монетарних статей, виражених в іноземній валюті, на кожну дату балансу (див. п. 7 НП(С)БО 21).
Наприклад, якщо ви отримали валютну виручку 11.12.2020 р., єдиноподатковий дохід визначаємо за курсом НБУ на 11.12.2020 р. А частину інвалюти, яка залишається на рахунку підприємства на 31.12.2020 р., перераховуємо виходячи з курсу НБУ на 31.12.2020 р. І якщо курс НБУ підвищився, додатна різниця в бухобліку потрапить до доходів.
Чи є така різниця єдиноподатковим доходом? На наш погляд, ні. Адже дохід єдиноподатника визначається надходженням коштів (п. 292.1 ПКУ). А при перерахунку й підвищенні курсу додаткові кошти єдиноподатнику не надходять.
Тим не менше, податківці давно наполягають, що додатна курсова різниця є доходом юрособи-єдиноподатника (див. БЗ 108.01.02). Тож, мабуть, краще буде їм поступитися.
Зовсім інша справа, якщо єдиноподатник-експортер, отримавши валютну виручку, хоче добровільно продати її на міжбанку. На міжбанківському ринку діє не курс НБУ, а комерційний курс іноземної валюти. І цей курс, як правило, вищий, ніж офіційно встановлений НБУ.
Курсова різниця згідно з п. 4 НП(С)БО 21 — це різниця між двома курсами НБУ на різні дати. А тут маємо різницю між курсом НБУ та комерційним курсом на міжбанку. Причому за комерційним курсом валюта еквівалентна, як правило, більшій кількості гривень.
У такому випадку йдеться вже не про курсову різницю, а про дохід від продажу іноземної валюти. Коли надійшла експортна виручка, єдиноподатковий дохід відображався за офіційним курсом НБУ. А тепер ви валюту продали і отримали за неї більше гривень.
Тобто тут має місце реальне надходження додаткових коштів. Тож потрібно порівняти курс НБУ на дату надходження валюти з комерційним курсом на дату її продажу. І якщо комерційний курс більше, то різниця потрапить до доходів юрособи-єдиноподатника. Такий підхід підтримують і податківці (БЗ 108.01.02).
Наприклад, 11.12.2020 р. вам на валютний рахунок надійшло 10000 доларів. Курс НБУ на 11 грудня складає умовно 26,10 грн/дол. Відповідно сума єдиноподаткового доходу від експортної операції складе 261000 грн (10000 х 26,1).
Згодом, 22.12.2020 р. юрособа-єдиноподатник продає 2000 доларів за комерційним курсом 26,7 грн/дол. Тоді дохід від продажу іноземної валюти складе 1200 грн (2000 х (26,7 - 26,1)). Саме ці 1200 грн додатково потраплять до єдиноподаткових доходів разом із первісними 261000 грн.
Нюанси з капіталом єдиноподатника
Юридичні особи — єдиноподатники так чи інакше мають статутний капітал. Але як бути з внесками, які засновники роблять до статутного капіталу єдиноподатника? Ці внески є його доходами чи ні?
На це запитання ми маємо пряму відповідь. Суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками до статутного капіталу платника єдиного податку, не є доходом такого платника (п.п. 8 п. 292.11 ПКУ). І це цілком логічно. Адже
внесок до статутного капіталу — це не подарунок. Це інвестиція в обмін на корпоративні права
А тому вона доходом юрособи не є і єдиним податком не оподатковується.
Але крім внесків до статутного капіталу, існує чимало інших внесків. Наприклад, єдиноподатником став кооператив. У такої юридичної особи формується не статутний капітал, а пайовий фонд, який складається з пайових внесків членів кооперативу (див. ст. 20 Закону України від 10.07.2003 р. № 1087-IV). Формально це інший вид капіталу, і дія п.п. 8 п. 292.11 ПКУ на пайові внески не поширюється. Тому податківці рекомендують діяти відповідно до даних бухобліку (див. лист ДПСУ від 31.01.2020 р. № 406/6/99-00-04-02-02-06/ІПК). А оскільки в бухобліку пайові внески доходом не є (п. 5 НП(С)БО 15), вони і єдиним податком не оподатковуються.
Бухоблікова логіка працює й тоді, коли засновники роблять до капіталу підприємства додаткові внески, без збільшення своєї частки в статутному капіталі. Такі внески в бухобліку не відображаються у складі доходів підприємства і єдиноподатковим доходом теж не є (див. лист Мінфіну від 08.12.2019 р. № 11210-09-62/32343 // «Податки & бухоблік», 2020, №4, с. 25)5.
5 Майте на увазі: бухоблікова логіка працює не завжди. Наприклад, єдиноподатник-комісіонер в бухобліку формує дохід на суму транзитних коштів, однак п. 292.4 ПКУ прямо наказує йому включати до доходів (а отже, і до декларації) лише суму комісійної винагороди.
А як бути із поверненням внесків засновникам? Здавалося б, який тут дохід? Ба, ні, не все так просто. Якщо ви повертаєте внесок засновнику, у вас виникає перед ним кредиторська заборгованість. Строго кажучи, єдиноподатковим доходом є тільки кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності. І доходом вона згідно п. 292.3 ПКУ є тільки у платників ПДВ. Тобто у тих юросіб, які сплачують єдиний податок за ставкою 3 %.
Але на практиці податківці трактують цю норму значно ширше. Наприклад, особа виходить зі складу засновників, і вартість повернутого їй майна менша, ніж внесок, первісно зроблений цим засновником.
Тоді різницю між ними податківці хочуть бачити у складі доходів юрособи-єдиноподатника (БЗ 108.01.02). Хоча формально жодних законодавчих підстав немає. Є тільки фіскальна логіка: отримав більше, повернув менше — отже, різниця є твоїм доходом.
Ще цікавіше — якщо йдеться про ліквідацію юрособи-єдиноподатника. При ліквідації юридичної особи засновникам повертають їх внески. А якщо майна не вистачає і внесок засновнику ліквідованого підприємства не повернуто або повернуто не повністю?
Тут податківці у БЗ 108.01.02 дають дві прямо протилежні відповіді. З одного боку, вони визнають: якщо засновникам не повернуто належні їм внески при ліквідації, у зв’язку з відсутністю активів після задоволення вимог кредиторів, дохід у юрособи-єдиноподатника не виникає.
Звучить непогано. Але водночас в іншій консультації фіскали заявляють: сума кредиторської заборгованості, щодо якої НЕ минув строк позовної давності та яка у зв’язку із ліквідацією юрособи вже не надійде кредиторам, включається до бази оподаткування єдиним податком. Тобто в принципі безнадійна кредиторська заборгованість ліквідованого єдиноподатника (п.п. «з» п.п. 14.1.11 ПКУ) — це дохід, але безнадійна заборгованість з повернення засновникам їхніх внесків — не дохід.
Тому якщо ви з тієї чи іншої причини не повертаєте засновнику частину його внеску, будьте готові, що податківці можуть бути прискіпливими. І якщо не бажаєте визнавати неповернуту засновнику частину внеску єдиноподатковим доходом, краще підкріпити свої дії індивідуальною консультацією.
Компенсації: за рішенням суду та карантинні
Інколи так стається, що підприємство не може отримати свої кревно зароблені гроші від контрагента і звертається до суду. Припустимо, що суд задовольнив позов, і гроші на виконання рішення суду надійшли на рахунок єдиноподатника.
Цю ситуацію регулює спеціальний п. 292.15 ПКУ. При визначенні обсягу доходу, що дає право перебувати на спрощеній системі в наступному звітному періоді, не враховується дохід, отриманий як компенсація за рішенням суду за будь-які попередні звітні періоди.
Тобто такі гроші — це дохід єдиноподатника, вони оподатковуються єдиним податком, але в розрахунок єдиноподаткового ліміту не включаються (БЗ 108.01.02).
Чому так? Бо гроші, що надійшли, — це в будь-якому випадку виручка за реалізовані товари або компенсація витрат єдиноподатника. У переліку доходів, звільнених від оподаткування (п. 292.11 ПКУ), їх немає. Тому включати такі доходи в декларацію потрібно. Але
оскільки фактично ці гроші були зароблені не в поточному році, а в минулих роках, у ліміт поточного року їх включати не потрібно
Тож якщо вам як юрособі-єдиноподатнику у 2020 році надійшла компенсація за рішенням суду за попередні роки, ви такі доходи включаєте у декларацію у 2020 році. У тому кварталі, в якому фактично надійшли кошти, і в тій сумі, в якій вони надійшли.
Водночас у спеціальному полі «Доповнення до податкової декларації…» рекомендуємо пояснити, що ці кошти не включаються до ліміту юрособи-єдиноподатника (у 2020 році — 7000000 грн, у 2021 році — 7002000 грн згідно п.п. 3 п. 291.4 ПКУ) на підставі п. 292.15 ПКУ.
Звертаємо увагу! Податківці іноді самі двозначно трактують п. 292.15 ПКУ. Наприклад, посилаючись на п. 292.15 ПКУ, вони говорять, що понесені юрособою витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судового збору та державного мита, які компенсуються за рішенням суду третьою особою, не включаються до доходу платника єдиного податку (БЗ 108.01.02).
На перший погляд, логічний висновок. Адже єдиноподатник не заробив додаткові гроші. Йому всього лише компенсували витрати, понесені ним раніше. Однак із п. 292.15 ПКУ висновок, зроблений податківцями, прямо не випливає.
А компенсацію інших витрат (тих самих податкових чи комунальних платежів, які орендар відшкодовує єдиноподатнику-орендодавцю) податківці однозначно хочуть бачити у складі доходів юрособи-єдиноподатника (див. БЗ 108.01.02 і лист ГУ ДПС у Чернівецькій обл. від 03.02.2020 р. № 428/ІПК/24-13-04-03).
Єдина компенсація, яку юрособа-єдиноподатник точно може не включати до доходів, — це компенсація ЄСВ, здійснена на виконання ст. 4 Закону України від 04.12.2020 р. № 1071-IX. Те, що вона не є доходом юрособи-єдиноподатника, чорним по білому прописано у п. 6 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ (ср. ).
А от щодо карантинної допомоги юрособі-єдиноподатнику на виплати працівникам (згідно зі ст. 3 того ж Закону) ситуація така. Спеціальої згадки про те, що вона не є доходом юрособи-єдиноподатника, у ПКУ немає. Але вона й не потрібна, адже в бухобліку це не дохід.
До того ж такі надходження можна розглядати як бюджетні кошти цільового призначення і не включати їх у дохід, керуючись п.п. 4 п. 292.11 ПКУ.
Як бачите, у юросіб-єдиноподатників ще багато запитань, які лише в майбутньому, можливо, отримають однозначну відповідь. Ми вам про це обов'язково розкажемо!
