Декларація з податку на прибуток: правила складання та подання

Декларація з податку на прибуток — одна з найбільших за обсягом форм звітності. Для того щоб правильно скласти саму декларацію і таблиці-додатки до неї, вам буде потрібна вся ваша увага ну і, звичайно ж, знання алгоритму її заповнення.

Саме про алгоритм заповнення прибуткової декларації ми з вами сьогодні й поговоримо. І розпочнемо з того, що нагадаємо, хто, куди, як і в який строк подає річну декларацію, а також перелічимо ключові правила її заповнення та подання.

1.1. За якою формою звітувати

Загальна практично для всіх платників податку на прибуток форма декларації затверджена наказом № 897. Зверніть увагу! Останні зміни до діючої форми прибуткової декларації було внесено наказом № 649, що набрав чинності 01.12.2020 р. При цьому згідно з п. 46.6 ПКУ декларацію за оновленою формою квартальники повинні подавати за результатами діяльності за І квартал 2021 року, а річники — аж за підсумками 2021 року. Про це говорять і податківці у листі ДПСУ від 14.12.2020 р. № 22434/7/99-00-05-05-01-07. Безперечно, такий підхід повністю відповідає вимогам ПКУ. У той же час при заповненні «старої» форми, що не враховує змін, унесених наказом № 649, платники можуть зіткнутися з певними складнощами. Наприклад, у ній відсутні спеціальні рядки для відображення нових податковоприбуткових різниць.

Зауважимо, що раніше (при складанні звітності за 2019 рік) податківці в аналогічній ситуації рекомендували використовувати оновлену форму декларації (див. лист ДПСУ від 16.01.2020 р. № 757/7/99-00-07-02-01-07). Можливо, якщо буде своєчасно доопрацьовано програмне забезпечення, вони дозволять подавати декларацію за «новою» формою вже за підсумками 2020 року. Однак ми в цьому спецвипуску докладно розглянемо порядок складання декларації без урахування грудневих змін, як цього вимагає п. 46.6 ПКУ.

За іншими (спеціальними) формами звітують* тільки:

* У цьому спецвипуску ми не намагатимемося «осягнути неосяжне» і зосередимося виключно на правилах заповнення звичайної декларації з податку на прибуток.

1) «нульовики», які застосовують ставку податку на прибуток 0 % на підставі п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. За результатами 2020 року вони надають Спрощену податкову декларацію з податку на прибуток, затверджену постановою КМУ від 09.08.2017 р. № 592 (п. 49.2 ПКУ);

2) неприбуткові організації, що відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ. Вони за підсумками 2020 року подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджений наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553 (п. 46.2 і п.п. 133.4.7 ПКУ).

Що стосується постійних представництв нерезидента, то з 23.05.2020 р. усі вони повинні були визначати оподатковуваний прибуток у загальному порядку. Справа в тому, що Законом № 466 були внесені зміни до п.п. 141.4.7 ПКУ*.

* Детальніше читайте в «Податки & бухоблік», 2020, № 54, с. 6.

Тому зі звітності за перше півріччя 2020 року податківці вимагали від постійних представництв нерезидентів подавати декларацію з податку на прибуток за формою, затвердженою наказом № 897 (див. лист ДПСУ від 04.06.2020 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07 і підкатегорію 102.16 БЗ**).

** База знань, розміщена на офіційному сайті ДПСУ: zir.tax.gov.ua.

Проте згідно із Законом № 1117, який набрав чинності 01.01.2021 р., до 31.12.2020 р. слід було застосовувати «старе» (яке діяло до 23.05.2020 р.) формулювання п.п. 141.4.7 ПКУ. Тому постійні представництва нерезидентів можуть визначити свій прибуток за 2020 рік, як раніше (на підставі окремого балансу або розрахунковим шляхом).

У зв’язку з цим не зрозуміло, як їм звітувати за підсумками 2020 року. Адже наказ № 544, яким для них були затверджені спеціальні форми, втратив чинність з 01.12.2020 р.

Сподіваємося, податківці своєчасно прояснять ситуацію.

1.2. Хто подає декларацію

Декларацію з податку на прибуток за 2020 рік подають підприємства — платники податку на прибуток, зокрема:

1) високодохідники, які звітують щоквартально, у тому числі за рік (п. 137.4 ПКУ);

2) малодохідники, для яких звітним (податковим) періодом є календарний рік (п.п. «в» п. 137.5 ПКУ).

Нагадаємо: у 2020 році річний (звітний) період з податку на прибуток застосовували підприємства, у яких дохід (за вирахуванням непрямих податків) за 2019 рік не перевищував 20 млн грн. А ось з 01.01.2021 р. завдяки змінам, внесеним до п.п. «в» п. 137.5 ПКУ Законом № 466***, річниками є підприємства, дохід яких за 2020 рік не перевищив 40 млн грн (див. лист ДПСУ від 21.08.2020 р. № 3528/ІПК/99-00-04-02-02-06 і підкатегорію 102.20.01 БЗ);

*** Про ці зміни читайте в «Податки & бухоблік», 2020, № 45.

3) сільгоспники, які не (!) перейшли на особливий звітний період. Як відомо, сільськогосподарські товаровиробники мають право застосовувати річний звітний період з податку на прибуток (п. 137.5 ПКУ). Причому п.п. 137.4.1 ПКУ знову дозволяє їм обрати особливий річний (звітний) період — з 1 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року.

Сільгоспники, які не виявили бажання застосовувати особливий звітний період, повинні подати річну декларацію з податку на прибуток нарівні з іншими загальносистемниками.

Зауважте:

Про це нагадують податківці у листі ДФСУ від 30.06.2017 р. № 16989/7/99-99-15-02-01-17;

4) новостворені платники (зареєстровані у 2020 році). Для підприємств-новачків перший звітний період розпочинається з дати їх реєстрації і закінчується останнім днем звітного податкового року (п.п. «а» п. 137.5 ПКУ).

Тому всі підприємства, створені протягом 2020 року, вперше звітують шляхом подання річної декларації з податку на прибуток. У ній вони підбивають підсумки діяльності з дати реєстрації по 31.12.2020 р.;

5) колишні єдиноподатники, які у 2020 році стали платниками податку на прибуток. Податківці зараховують таких «перебіжчиків» до новачків і дозволяють звітувати за правилами з п.п. «а» п. 137.5 ПКУ.

Тому такі новоспечені прибутківці звітують і сплачують податок за підсумками першого «прибуткового» року, подавши річну декларацію за період перебування на загальній системі. До речі, у цьому випадку податківці рекомендують до декларації додавати одразу два комплекти фінзвітності (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ):

— за період перебування на спрощеній системі оподаткування і

— за звітний рік;

6) прибутківці, які ліквідувалися. Для підприємств, які ліквідуються, останнім податковим (звітним) періодом є період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 ПКУ).

Тому річну декларацію за 2020 рік подають:

— річники, які ліквідувалися протягом звітного року;

— квартальники, що ліквідувалися в IV кварталі 2020 року.

Щоправда, якщо ліквідація відбулася на початку / в середині кварталу/року,

Із цим згодні і податківці (див. підкатегорію 102.20.01 БЗ);

7) постійні представництва нерезидентів, які одержують доходи із джерелом походження з України та визначають прибуток у загальному порядку відповідно до абзацу першого п.п. 141.4.7 ПКУ;

8) НПО-порушники. Сюди належать неприбуткові організації, що порушили у звітному році НПО-умови з п. 133.4 ПКУ, зокрема, допустили нецільове використання доходів.

З місяця, що настає за місяцем порушення, такі неприбуткові організації стають платниками податку на прибуток з усіма відповідними наслідками.

Зокрема,

Такі вимоги висуває п.п. 133.4.3 ПКУ (див. також підкатегорію 102.04 БЗ);

9) «нульовики»-порушники. Ми вже згадували, що прибутківці-«нульовики» звітують перед контролерами за спеціальною формою і звичайну декларацію з податку на прибуток не подають. Але варто такому платникові в будь-якому звітному періоді «оступитися» і порушити хоча б один із критеріїв, перелічених у п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, він зобов’язаний оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ПКУ. Відповідно доведеться подати за такий період звичайну декларацію з податку на прибуток.

Цікаво, що крім платників податку на прибуток, прибуткову декларацію за 2020 рік зобов’язані подати неплатники цього податку, які виступають у ролі податкових агентів. Ідеться про осіб, які протягом звітного року виплачували юрособам-нерезидентам* доходи із джерелом походження з України та оподатковували їх за українськими правилами з утриманням податку на доходи нерезидента або за правилами міжнародних договорів (п. 141.4 і п.п. 134.1.3 ПКУ).

* Доходи, що виплачуються нерезидентам-фізособам, оподатковують ПДФО за правилами п. 170.10 ПКУ.

Прибуткову декларацію за 2020 рік у зв’язку з виплатою нерезидентських доходів подають:

— НПО разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (див. лист ДПСУ від 19.10.2020 р. № 4297/ІПК/99-00-05-05-02-06, підкатегорію 102.04 БЗ);

— юридичні та фізичні особи — платники єдиного податку (п. 297.5 ПКУ). Те, що єдиноподатники, які виплачують доходи нерезидентам, подають прибуткову декларацію за підсумками року, не раз підкреслювали і податківці (див. лист ДПСУ від 31.01.2020 р. № 407/6/99-00-04-02-02-06/ІПК, підкатегорію 102.16 БЗ);

— ФОП-загальносистемники, а також фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ).

Усі перелічені особи звітують про нерезидентські виплати і подають органам ДПСУ декларацію з податку на прибуток тільки (!) із заповненими рядками 23 ПН — 25, додат-

ком(ами) ПН, а також із додатком ПП, якщо застосовувалася пільга відповідно до міжнародного договору. Інші рядки в декларації вони не заповнюють і інші додатки з нею не подають.

А ось звичайні фізособи (не підприємці) податок на репатріацію при виплаті нерезидентських доходів не утримують. Отже, і декларацію з податку на прибуток їм подавати не потрібно (див. УПК № 181, підкатегорію 102.16 БЗ).

1.3. Правила подання декларації

Строки подання

З податку на прибуток установлено два звітні періоди: квартал (п. 137.4 ПКУ) і рік (п. 137.5 ПКУ).

При цьому і річники, і квартальники річну декларацію подають протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 ПКУ). Якщо останній день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ).

Виходить,

Сплатити податок за декларацією необхідно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації (п. 57.1 ПКУ). А отже, суму податку на прибуток за 2020 рік потрібно перерахувати не пізніше 11.03.2021 р.

Куди подавати декларацію

За загальним правилом декларацію з податку на прибуток подають податковому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ПКУ), тобто за місцезнаходженням (основним місцем обліку) платника.

Особливими правилами подання декларації керуються прибутківці, які у звітному періоді змінювали своє місцезнаходження. Так, до закінчення поточного бюджетного періоду (тобто до 31 грудня) вони повинні сплачувати податок за місцем попередньої реєстрації (ч. 8 ст. 45 БКУ і п. 10.13 Порядку № 1588).

Із цієї причини до кінця поточного року платник податків перебуває на обліку одночасно:

— у податковому органі за попереднім місцезнаходженням (у якому основне місце обліку змінюється на неосновне) — з ознакою того, що він залишається платником податків до кінця року, і

— у податковому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) — з ознакою того, що він є платником з наступного року.

При цьому до закінчення поточного бюджетного року підприємство подає декларації з податку на прибуток і сплачує цей податок за попереднім місцезнаходженням

(тобто за неосновним місцем обліку).

А вже починаючи з наступного бюджетного року — звітує і сплачує податок за новим місцезнаходженням, тобто за основним місцем обліку.

Ви, звісно, пам’ятаєте: подати декларацію з податку на прибуток за 2020 рік слід не пізніше 01.03.2021 р. (тобто вже в наступному бюджетному році).

Тому

Підтверджують це й податківці в підкатегорії 102.20 БЗ, а також у листі ДФСУ від 28.09.2018 р. № 4251/6/99-99-08-01-01-15/ІПК.

Ще один випадок, коли загальне правило вибору місця подання звітності не працює — це переведення підприємства до лав великих платників податку.

Щорічно контролюючі органи формують Реєстр великих платників податків на наступний рік (п. 64.7 ПКУ). Реєстр великих платників податків на 2021 рік затверджений наказом ДПСУ від 25.09.2020 р. № 520.

Якщо ваше підприємство включене до цього Реєстру, то з початку 2021 року воно перебуває на обліку в контролюючому органі, що здійснює супровід великих платників податків. Цей орган стає для платника основним місцем обліку (п.п. 20.1.25 ПКУ, п. 10.22 Порядку № 1588).

Після такого переведення, тобто з початку податкового року подавати декларації з податку на прибуток платнику потрібно за новим місцем обліку (п. 64.7 ПКУ, лист ДФСУ від 21.03.2018 р. № 8319/7/99-99-12-03-03-17). Детальніше про перехід у великі платники див. «Податки & бухоблік», 2019, № 90, с. 15.

Ну а якщо вас навпаки виключили з Реєстру великих платників з 2021 року, то річну декларацію з податку на прибуток за 2020 рік ви повинні будете подавати вже до податкового органу за своїм місцезнаходженням, який тепер для вас знову став основним місцем обліку.

Спосіб подання

Можливі способи подання прибуткової декларації до податкових органів перелічені в ст. 49 ПКУ і залежать від «масштабу» підприємства (див. табл. 1.1).

Зверніть увагу: розмірну групу підприємства для цілей ст. 49 ПКУ (тобто для визначення способу подання податкової звітності) визначають за бухобліковими критеріями, встановленим ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік*.

* Про критерії для класифікації підприємств за їх величиною — мікро-, малі, середні та великі див. «Податки & бухоблік», 2020, № 103, с. 3.

Таблиця 1.1. Способи подання декларації з податку на прибуток

1.4. Вимоги до заповнення декларації

Для того щоб у податківців не виникло претензій до вашої звітності, при складанні декларації з податку на прибуток потрібно враховувати декілька правил:

1) декларацію заповнюють наростаючим підсумком з початку року в гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами.

Це означає, що просто перенести дані з фінансової звітності не вийде. Адже, як відомо, повну фінзвітність заповнюють у тисячах гривень без десяткових знаків, а спрощену — у тисячах гривень з одним десятковим знаком після коми. Виходить, для заповнення декларації потрібно взяти дані про дохід і фінрезультат поточніше — з первинних документів, регістрів бухобліку (у гривнях), тобто ще до округлення у «фінзвітні» тисячі гривень (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ);

2) декларацію заповнюють українською мовою (ч. 2 ст. 37 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 р. № 2704-VIII). Виняток можуть становити графи «Повне найменування нерезидента» і «Місцезнаходження нерезидента» додатка ПН до декларації. Їх, на думку податківців, можна заповнювати іноземною мовою, за умови, що в договорі з нерезидентом ці реквізити зазначені без перекладу українською мовою (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ);

3) декларація повинна містити всі обов’язкові реквізити, перелічені в пп. 48.3 і 48.4 ПКУ.

Зокрема, до обов’язкових реквізитів належать відмітки про додатки, які подають з декларацією. Не забувайте про їх проставляння;

4) заповненню підлягають усі рядки декларації та її додатків (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ).

За відсутності показників у відповідних рядках декларації або додатків у них ставлять прочерки (у разі подання звітності в паперовому вигляді) або залишають порожніми (при поданні звітності в електронній формі);

5) якщо заповнено рядки декларації, до яких передбачено подання додатків, то з декларацією подають і додатки.

Зауважте, що додатків ПН може бути декілька (якщо дохід виплачувався декільком нерезидентам). Тому в заключній частині декларації зазначають кількість поданих додатків ПН.

А ось до рядків декларації, які залишилися незаповненими через відсутність операцій (показників), додатки не подають (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ).

Єдиний виняток — коли рядок декларації за розрахунком вийшов нульовим (порожнім), але є дані, які необхідно при цьому показати в додатку.

Яскравий приклад такої ситуації: бухгалтерська амортизація дорівнює податковій, інших різниць немає і значення рядка 03 додатка РІ дорівнює нулю. У цьому випадку показник рядка 03 РІ самої декларації також дорівнює нулю (тобто рядок залишається незаповненим через відсутність показника), але додаток (у цьому випадку додатки РІ та АМ) до такого порожнього рядка подати дове-

деться;

6) фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток. Її подають абсолютно всі платники.

У зв’язку із цим пам’ятайте: за правилами абзацу першого п. 5 Порядку № 419 звичайну річну фінансову звітність подають не пізніше за 28 лютого року, наступного за звітним. При цьому якщо граничний строк подання фінзвітності припадає на неробочий день, такий строк переноситься на перший після вихідного робочий день (п. 10 Порядку № 419).

Оскільки 28 лютого 2021 року припадає на вихідний день (неділю), то граничний строк подання звичайної фінзвітності за 2020 рік — 1 березня 2021 року.

Виходить,

Потрібно зауважити: якщо ви подаєте електронну фінзвітність через «Єдине вікно», вона потрапить одночасно і до статистики, і податківцям. Тому якщо статистичні та податкові строки подання фінзвітності не збігаються, подавати її двічі — окремо до статистики та окремо податківцям — немає жодної необхідності. У такій ситуації першою подається річна фінзвітність, а потім — річна декларація (з позначкою «+» про подану фінзвітність у спецполі ФЗ і позначками про подані форми).

До речі, податківці нічого не мають проти того, щоб різниця між поданням фінансової звітності та декларації з податку на прибуток становила від одного дня до місяця

(див. підкатегорію 102.20.02 БЗ).

Детальніше про подання фінзвітності див. спецвипуск «Податки & бухоблік», 2020, № 103.

Ще один пов’язаний з фінзвітністю момент. Підприємства, які зобов’язані оприлюднювати свою фінансову звітність разом з аудиторським висновком (вони перелічені в ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік), подають податківцям річну фінзвітність двічі (див. листи ДПСУ від 09.06.2020 р. № 2356/6/99-00-05-05-02-06/ІПК, від 04.06.2020 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07, підкатегорію 102.20.01 БЗ):

1) не перевірену аудитором фінзвітність у складі Балансу (Звіту про фінансовий стан) і Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) — разом з річною декларацією з податку на прибуток не пізніше 01.03.2021 р.;

2) повний комплект фінзвітності, перевірений аудитором, — не пізніше 10.06.2021 р. (абзац четвертий п. 46.2 ПКУ).

Кому, коли і за якими правилами подають річну декларацію з податку на прибуток, ми з вами розібралися. А тепер без зайвих зволікань переходимо до опису порядкового заповнення форми декларації.