Теми статей
Обрати теми

Витрати не в тому періоді: наслідки

Солошенко Людмила, податковий експерт
Серед запитань, що надходять на гарячу лінію, окремі стосуються моменту відображення витрат. Наприклад: не показали витрати в II кварталі 2021 року (зверталися до суду, платили судовий збір). Чи можна їх врахувати зараз при складанні поточної декларації з прибутку за рік? Давайте з’ясуємо, чи можна так вчинити та якими можуть бути наслідки.

Насправді запитань щодо судових витрат більше, і вони найрізноманітніші. Наприклад. При зверненні до суду не відобразили судовий збір у витратах. Чи можна його показати у витратах (разом з доходами) в тому періоді, в якому програвша сторона нам такі судвитрати компенсує? Або. За рішенням суду ми як програвша сторона компенсуватимемо позивачеві судові витрати (оплачувати їх будемо поетапно). Чи можна у витратах показати не відразу усю їх суму, присуджену судом, а формувати витрати поетапно — за оплатою?

Оскільки запитання пов’язані з періодом відображення витрат, то спершу згадаємо правила їх визнання.

Момент визнання витрат

Порядок відображення (визнання) витрат у бухобліку визначений НП(С)БО 16. Згідно з його п. 7 витрати визнають витратами періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони понесені. Або якщо встановити зв’язок з доходом певного періоду неможливо, витрати визнають в періоді їх здійснення.

Також врахуйте: не визнають витратами суми сплачених авансів/передоплат (п.п. 9.2 НП(С)БО 16). Тому витрати (як, втім, і доходи) показують у бухобліку за нарахуванням — у момент їх виникнення, незалежно від сплати грошових коштів.

Що усе це означає, зокрема, для судвитрат? Оскільки судові витрати не можна прямо пов’язати з доходом певного періоду, то їх визнають витратами в періоді здійснення (нарахування). Тому (повертаючись до поставлених запитань) слід врахувати, що:

— показувати судовий збір II кварталу із запізненням у річній декларації з прибутку неправильно;

— також неправильно пов’язувати судові витрати з їх можливою майбутньою компенсацією. І відкладати витрати аж до закінчення суду і можливої компенсації таких витрат програвшою стороною (сподіваючись на згортання доходів і витрат у бухобліку). Оскільки кого у результаті суд визнає програвшим — не відомо. Тож компенсації може взагалі не бути (суд може її й не присудити)! Тоді як судвитрати фактично були понесені вже при зверненні до суду. Тому судові витрати, що виникли, — це одна операція, а можливе їх відшкодування — зовсім інша операція, які пов’язувати одна з одною не варто;

— програвша сторона повинна показати у витратах усю суму компенсації, присудженої за рішенням суду (тобто відобразити витрати за їх виникненням, нарахуванням). А ось розтягувати витрати на декілька періодів — показувати їх по частинах (у міру погашення заборгованості — сплати сум позивачеві) не слід.

Якщо витрати показати в чужому періоді?

Як бачимо, для бухвитрат чітко позначений момент виникнення. Витрати треба визнавати у своєму періоді — в тому періоді, до якого вони належать (тобто разом із доходом або в періоді фактичного понесення, якщо безпосередньо їх зв’язати з доходом неможливо).

Тому відображати витрати в чужому періоді неправильно. Адже якщо витрати, скажімо, показати не в тому році, то це призведе до викривлення фінзвітності: витрати одного періоду виявляться занижені, а іншого — завищені. У результаті буде викривлений фінрезультат.

Також нагадаємо, що податковоприбутковий облік орієнтований на бухоблік. Тому

у платників податку на прибуток витрати «не того періоду» спричинять помилки і в податковоприбутковому обліку

Причому навіть якщо помилка внутрішньорічна (наприклад, витрати відобразили не в тому кварталі року), то квартальників не врятує і наростаючий підсумок. Оскільки хоча сума податкових зобов’язань (ПЗ) по наростаючій у ряд. 17 декларації буде правильною, проте в ряд. 19 квартальних декларацій ПЗ будуть задекларовані неправильно (у кварталі пропуску витрат податок буде завищено, а в кварталі помилкового відображення витрат податок буде занижено, якщо, звичайно, не було податкових збитків). А саме показник ряд. 19 декларації проводять по особовому рахунку! Тому напевно податківці завищення податку «не помітять», а ось у кварталі помилкового відображення витрат угледять заниження показника ряд. 19 декларації і донарахують за такий квартал податок.

Тож показувати витрати в чужому періоді небезпечно. Тим паче, що це є порушенням правил бухобліку. А у платників податку на прибуток до того ж може призвести до помилок і в податковому обліку. Та й помилки ні до чого аудитзобов’язаним підприємствам (детальніше про них див. «Податки & бухоблік», 2021, № 21, № 5). Тому помилку слід виправити.

Як виправити?

Передусім треба виправити помилки у бухобліку. Нагадаємо, що порядок виправлення помилок у бухобліку залежить від того, яку помилку виправляємо: поточного року чи минулих років.

Помилка поточного року. Помилки поточного року у бухобліку виправляють у періоді їх виявлення (тобто шляхом внесення записів в регістри бухобліку поточного періоду — помилковий період не чіпають, рах. 44 не задіюють). При цьому здану квартальну звітність не уточнюють (не переподають).

Причому якщо помилка виявлена після закінчення звітного року, але до подання річної фінзвітності, то виправляючі записи у бухобліку вносять останнім (31-м) числом грудня.

А що в податковоприбутковому обліку?

Оскільки у малодохідників помилка поточного року буде виправлена до складання декларації за рік, то в річну декларацію з податку на прибуток потраплять правильні дані і необхідності в її виправленні не виникне.

А ось у високодохідників-квартальників помилка поточного року, як ми з’ясували, може призвести до викривлення об’єкта оподаткування в квартальних деклараціях. Тому, передусім, треба уточнити помилковий період. Ну а оскільки декларація складається наростаючим підсумком, то,

окрім помилкового періоду, також доведеться уточнити й усі подальші періоди (квартали) звітного року, в які пройшла помилка (БЗ 102.20.02)

Не забувайте: у складі поточної декларації (за допомогою додатка ВП) можна виправити помилки тільки одного періоду. Тому якщо помилка зачепила декілька періодів, то інші вийде виправити за допомогою УД.

Також нагадаємо, що з додатком ВП уточнюючі додатки не подаються (БЗ 102.20.02).

А ось з УД треба подати повторно усі додатки до заповнених рядків УД, навіть якщо в них не було помилок (БЗ 102.20.02). Що ж до фінансової звітності, то при виправленні внутрішньорічних помилок повторно переподавати фінансову звітність разом з УД не треба (достатньо в УД проставити позначку про раніше подану фінзвітність). Адже, як зазначалося, помилки поточного року у бухобліку виправляють в періоді їх виявлення. Тому подана фінзвітність не стане помилковою і необхідності вносити в неї виправлення не виникне. А якщо показники фінансової звітності не виправляються, то подавати її повторно податківці не вимагають (БЗ 102.20.02). Хоча раніше у фіскалів зустрічалася консультація, у якій говорилося про подання уточненої фінзвітності, якщо змінюються показники ряд. 01 і 02 декларації (проте з 17.06.2021 така БЗ 102.20.02 втратила чинність і свою відповідь податківці переглянули).

Ну і само собою, після виправлень треба правильно заповнити поточну декларацію і відобразити в її ряд. 18 податок попереднього періоду з урахуванням уточнень (БЗ 102.20.02).

Приклад. Не показали судовий збір у витратах у II кварталі 2021 року. Помилку виявили наприкінці листопада 2021 року (після подання декларації з податку на прибуток за три квартали і спливу граничних термінів її подання).

Для виправлення такої помилки треба:

— у періоді виявлення помилки (тобто у листопаді) врахувати судові витрати, яких бракує, у бухобліку записом Дт 92 — Кт 685;

— уточнити декларацію з податку на прибуток за півріччя 2021 року, а також (через наростаючий підсумок) уточнити декларацію з податку на прибуток за три квартали 2021 року;

— після уточнень правильно заповнити річну декларацію: у ряд. 18 декларації з податку на прибуток за 2021 рік перенести значення ряд. 17 з УД за три квартали 2021 року (тобто показати податок на прибуток попереднього періоду року з урахуванням уточнень).

Порівняйте: якби помилку виявили до подання декларації за три квартали, досить було б виправити декларацію за півріччя 2021 року і правильно (з урахуванням уточнень) заповнити декларацію за три квартали (а якщо її вже подали, то подати повторно з позначкою «Звітна нова», якщо терміни подання ще не збігли).

Помилка минулих років. А ось помилки минулих років, що вплинули на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), у бухобліку виправляють шляхом коригування сальдо рах. 44 на початок звітного року. Причому виправлення помилок минулих років вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності (п. 5 НП(С)БО 6). Тому після виправлення помилки доведеться наново скласти звітність за помилковий рік (неначе помилки не було).

Також доведеться уточнитися і з податку на прибуток. Причому якщо спершу уточнити період завищення податку (додати в потрібному періоді витрати), а після — період заниження податку (зняти зайві витрати не того періоду), то недоплата згорнеться з переплатою і нічого сплачувати до бюджету при самовиправленнях не доведеться. Хіба що якщо виправляємо докарантинну помилку і заниження податку (недоплату), то при самовиправленні сплатимо 3 % (5 %) самоштраф. А ось

помилки, виявлені в податковоприбуткових деклараціях за періоди 2020 року (і далі до кінця карантину), підпадають під штрафну амністію (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ)

Тому при їх самовиправленні нараховувати і платити самоштраф і пеню не треба (БЗ 102.20.02, 132.01). Детальніше про виправлення помилок з податку на прибуток див. «Податки & бухоблік», 2020, № 79 і № 80, с. 4.

Помилки карантину (не)штрафонебезпечні?

А що, як через штрафний мораторій карантинну помилку взагалі не виправляти?

Тоді якщо несвоєчасне відображення витрат виявлять контролери, то вважатимуть, що податкові зобов’язання в такому періоді занижені: знімуть «зайві» витрати і донарахують податок на прибуток (завищення податку в інших періодах їх навряд чи зацікавить). Щоправда, поки, як зазначалося, штрафів можна не боятися. Оскільки у зв’язку з карантинним мораторієм штрафи за порушення податкового законодавства (у тому числі заниження податку на прибуток) в період карантину не застосовуються (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). А якщо помилку перевіряючі виявлять після карантину?

Тут насторожує відоме ставлення фіскалів до штрафів при самовиправленнях. Податківці вважають, що самоштрафу та пені не буде, тільки якщо карантинні помилки платник встигне самостійно виправити до закінчення карантину (БЗ 102.20.02). Хоча ми з податківцями не згодні. І вважаємо, що за п. 521 карантинні помилки взагалі за жодних умов штрафуватися не повинні. Оскільки для них у будь-якому випадку повинне спрацьовувати звільнення від санкцій незалежно від того, коли помилки карантинного періоду будуть виправлені (під час чи після карантину). Детальніше про це див. «Податки & бухоблік», 2020, № 44, с. 24 і № 79, с. 11.

А тому, на наш погляд, навіть якщо карантинну помилку платник виправлятиме самостійно після карантину або її після карантину виявлять фіскали, то за таке карантинне порушення немає підстав штрафувати. Але яку лінію після пандемії податківці вестимуть по санкціях, неясно. Тому краще ще на карантині встигнути виправити помилку самостійно без штрафів. Хіба що якщо витрати не у своєму періоді, але у рамках року, відображені квартальниками, у яких тягнуться податкові збитки (які перекривають помилку), то помилку їм можна, узагалі, і не виправляти.

А може, створити забезпечення?

Можливо, вийде уникнути податкових проблем (заниження податку), якщо у бухгалтерському обліку створити забезпечення? Адже у високодохідників через так звані резервні різниці (різниці на забезпечення (резерви) за п. 139.1 ПКУ) у податковоприбутковому обліку відкладеться момент відображення витрат. Оскільки витрати зменшать об’єкт оподаткування не в періоді створення забезпечення (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 47), а в періоді його використання (Дт 47 — Кт 20, 22, 631, 685, 661, 651). Тоді як для малодохідників, що не розраховують різниці, забезпечення проблеми не вирішать.

Із цього приводу зазначимо: загнати будь-які витрати під забезпечення не вийде. Оскільки забезпечення створюють для відшкодування очікуваних майбутніх операційних витрат (п. 12 НП(С)БО 11). До того ж сума яких точно не відома, але може бути визначена розрахунково (пп. 4, 13 НП(С)БО 11). А в нашому випадку мають місце витрати поточного періоду. До того ж сума яких чітко визначена. Тому, чітко кажучи, підстави для створення забезпечення тут взагалі відсутні. І посунути поточні витрати на майбутні періоди через забезпечення не можна.

Інша річ, якщо мова заходить про витрати майбутні. Наприклад, якщо підприємство передчуває свій програш у суді і у зв’язку з цим припускає вірогідність відшкодування судових витрат стороні, що виграла, в майбутньому, то воно може створити забезпечення під такі майбутні судові витрати. Тим паче, що можливість створення забезпечення під судові справи допускає і Мінфін (лист Мінфіну від 22.04.2016 № 31-11410-06-5/11705, детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 70, с. 11). Проте в даному випадку, повторимо, йдеться про прийдешні (майбутні) витрати. А ось уже понесені витрати поточного періоду переносити на інші періоди за допомогою забезпечення не можна.

висновки

  • Витрати потрібно відображати у своєму періоді, тобто у тому, до якого вони належать.
  • Якщо витрати показати в чужому періоді, то це може призвести до викривлення фінзвітності та викривлення суми податку у квартальних деклараціях, і помилки доведеться виправляти.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі