Теми статей
Обрати теми

Розрахунки з кредиторами при ліквідації підприємства

Войтенко Тетяна, податковий експерт
У підприємства, що ліквідується, може обліковуватися не тільки непогашена дебіторська заборгованість (див. статтю «Розрахунки з дебіторами підприємства, що ліквідується» // «Податки & бухоблік», 2023, № 45), а й кредиторська. Про останню — наша розмова.

Бухоблік кредиторки

Грошова і товарна кредиторка. Розраховуючись із кредиторами, підприємство, що ліквідується, повинне, зокрема, погасити кредиторську заборгованість:

— за отриманими товарами, роботами, послугами (Кт 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»), тобто сплатити постачальникам їх вартість;

— за одержаними авансами (Кт 681 «Розрахунки за авансами одержаними»), тобто відвантажити вже оплачені товари (роботи, послуги) або повернути кошти.

Погашення заборгованості перед постачальниками і підрядниками грошовими коштами відображають записом: Дт 63 — Кт 30, 31.

А після відвантаження продукції, товарів (виконання робіт, надання послуг) в рахунок отриманих авансів роблять стандартні реалізаційні проводки з відображенням:

— доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): Дт 36 — Кт 701 (702, 703);

— собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг): Дт 901, 902, 903 — Кт 20, 22, 23, 26, 28.

Погашення кредиторки показують шляхом взаємозаліку заборгованостей: Дт 681 — Кт 36.

Списання непогашеної кредиторки. А якщо кредиторська заборгованість залишилася непогашеною? Тоді при ліквідації підприємства її необхідно списати (закрити) з одночасним включенням суми непогашеного боргу до складу інших операційних доходів (Кт 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості»). Адже, як передбачено п. 5 НП(С)БО 11 «Зобов’язання»,

якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду

Сюди потрапить і заборгованість контрагентів з рф і білорусі. Адже п. 17 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 забороняє банкам здійснювати з ними будь-які валютні операції (див. статтю «ЗЕД: розрахункові та інші обмеження» // «Податки & бухоблік», 2022, № 62).

Водночас якщо списується грошова кредиторська заборгованість (за отриманими товарами, роботами, послугами: Дт 631 — Кт 717), податківці вимагають відкоригувати відображений раніше податковий кредит (ПК) з ПДВ (див. про це далі). При цьому залежно від методу коригування ПК (про ПДВ див. далі) роблять такі проводки: Дт 949 — Кт 641/ПДВ або Дт 641/ПДВ — Кт 644 (методом «червоне сторно») та одночасно Дт 949 — Кт 644.

Водночас у разі списання кредиторської ЗЕД-заборгованості жодних коригувань імпортного ПК проводити не потрібно (див. статтю «Списання «імпортної» заборгованості і ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2019, № 16).

А ось у разі списання товарної кредиторської заборгованості (аванс отримано, але товари не відвантажено / послуги не надано: Дт 681 — Кт 717) щодо коригування податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ, виходячи з роз’яснень податківців, можуть виникнути проблеми (див. нижче). Проте якщо вирішите відкоригувати ПЗ, використовуйте таку проводку: Дт 643 — Кт 641/ПДВ (методом «червоне сторно»).

Податок на прибуток

Погашення кредиторської заборгованості підприємством, що ліквідується, не призведе до виникнення будь-яких прибуткових різниць. А це означає, що і малодохідники, і високодохідники повинні рівнятися виключно на бухоблік.

При списанні непогашеної кредиторської заборгованості також жодних коригувань ПКУ не передбачає

(див. листи ДПСУ від 20.10.2021 № 3922/ІПК/99-00-21-02-02-06 і від 18.10.2021 № 3884/ІПК/99-00-21-02-02-06). Тобто абсолютно всі підприємства, незалежно від їх дохідності, у цьому випадку керуються виключно правилами бухобліку.

ПДВ-облік

Погашення кредиторки. На момент виникнення кредиторської заборгованості (отримання товарів, робіт, послуг / передоплати) підприємство — платник ПДВ вже відобразило у себе ПК/ПЗ з цього податку. Отже, погашення кредиторської заборгованості (друга подія) на ПДВ-облік підприємства ніяк не вплине.

Списання непогашеної кредиторки. А ось зі списанням непогашеної кредиторської заборгованості не все так просто. Причому ПДВ-облік у цьому випадку залежить від того, яка заборгованість списується: грошова чи товарна.

1. Заборгованість — грошова. Якщо продавець поставив товари/послуги, а покупець їх не оплатив, тоді операція постачання, на думку податківців, перетворюється на безоплатну передачу товарів (робіт, послуг). Тобто, з точки зору боржника-покупця, він, мовляв, має справу з безоплатно отриманими товарами, роботами, послугами (п.п. 14.1.13 ПКУ). На цій підставі податківці вимагають, аби покупець відкоригував відображений раніше ПК з ПДВ.

Процедура такого коригування залежить від періоду, у якому виникла кредиторська заборгованість (див. листи ДПСУ від 21.10.2021 № 3945/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 08.04.2021 № 1449/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 30.07.2020 № 3154/ІПК/99-00-05-06-02-06 і від 21.01.2020 № 222/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, БЗ 101.24):

— на підставі бухгалтерської довідки, якщо ПК сформований за податковою накладною (ПН), складеною до 01.07.2015;

— шляхом нарахування компенсуючих ПЗ з ПДВ, якщо ПК відображений після 01.07.2015.

Ми з зазначеною позицією фіскалів не погоджуємося. Наші аргументи див. у статті «Списання безнадійки за неоплаченими товарами: ПК зберігається — Верховний Суд за!» // «Податки & бухоблік», 2022, № 49.

2. Заборгованість — товарна. Заборгованість за оплаченими, але так і не відвантаженими товарами на момент списання боргу з авансового платежу перетворюється на ПДВ-неоподатковувану безповоротну фіндопомогу. За таких обставин

постачальник має право зменшити раніше нараховану суму ПЗ з ПДВ на підставі складеного і зареєстрованого в ЄРПН покупцем розрахунку коригування (РК) до ПН

(див. листи ДПСУ від 31.01.2020 № 386/6/99-00-07-03-02-06/ІПК і від 21.01.2020 № 222/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

Водночас, коли кредиторська заборгованість виявляється непогашеною, може статися, що покупець відмовиться реєструвати РК в ЄРПН.

А якщо з дати складання ПН минуло більше 1095 календарних днів, то РК взагалі зареєструвати неможливо (див. листи ДПСУ від 28.12.2021 № 4810/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 15.09.2021 № 3449/ІПК/99-00-21-03-02-06 і від 25.08.2021 № 3124/ІПК/99-00-21-03-02-06, БЗ 101.16). До речі, як обумовлено п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, на період воєнного стану (ВС) цей граничний 1095-денний строк для реєстрації РК не продовжується (див. статтю «Строки у ПДВ-обліку: зупинені і поновлені» // «Податки & бухоблік», 2023, № 29).

Відтак, після закінчення 1095 календарних днів фіскали навряд чи дозволять відкоригувати ПЗ з ПДВ. Річ у тому, що вони виступають категорично проти коригування ПЗ без зареєстрованого РК (див. листи ДПСУ від 17.11.2021 № 4378/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 08.10.2019 № 659/6/99-00-07-03-02-15/ІПК і ДФСУ від 05.03.2019 № 898/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Хоча ми вважаємо, що відкоригувати ПЗ у цьому випадку можна було б на підставі бухгалтерської довідки. Адже, насправді, ПКУ не вимагає при списанні кредиторки складати РК. А відкоригувати ПЗ потрібно, позаяк об’єкт ПДВ-оподаткування відсутній. Але якщо ви вирішите так діяти, готуйтеся до суперечок з податківцями.

ЄП-дохід від кредиторки

Якщо ліквідується підприємство-єдиноподатник, то його ЄП-дохід залежить від характеру кредиторської заборгованості та від ПДВ-статусу самого боржника.

1. Заборгованість — грошова. У цьому випадку долю списаної кредиторки визначає абзац третій п. 292.3 ПКУ. За його нормами до суми доходу платника єдиного податку (ЄП) групи 3 — платника ПДВ, включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Тобто у платників ЄП групи 3 за ставкою 3 % сума кредиторки зі строком позовної давності, що минув, потрапляє до ЄП-доходу. Причому це стосується і кредиторської заборгованості, що виникла під час перебування єдиноподатника на загальній системі оподаткування. Але пам’ятайте: наразі строки позовної давності, визначені ЦКУ, одночасно призупинені ковідним карантином та ВС (див. статтю «Воєнна призупинка строків позовної давності» // «Податки & бухоблік», 2023, № 29). Тобто таке їх продовження відстрочить момент визнання заборгованості простроченою і дату виникнення доходу (див. статтю «Продовжена позовна давність, або Коли тепер списувати безнадійку?» // «Податки & бухоблік», 2020, № 38-39). Та й, скоріш за все, у юрособи, що ліквідується, такої простроченої заборгованості взагалі не буде.

А якщо єдиноподатник не зареєстрований платником ПДВ? Хоча таких ЄП-платників п. 292.3 ПКУ не згадує, податківці прямо заявляють, що юрособа — ЄП-платник групи 3 за ставкою 5 % (неплатник ПДВ) включає до доходу суму кредиторської заборгованості, списаної у зв’язку із закінченням строку позовної давності (див. листи ДПСУ від 11.10.2021 № 3817/ІПК/99-00-18-04-03-06, від 01.06.2021 № 3878/К/99-00-18-04-03-09 і ДФСУ від 22.02.2019 № 676/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).

Не уникнути, на думку податківців, ЄП-доходу від списаної кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, і спецЄПешникам (див. БЗ 108.01.02). Ми ж вважаємо, що такий підхід не відповідає нормам ПКУ (див. статтю «Доходи єдиноподатників на ставці 2 %» // «Податки & бухоблік», 2022, № 34). Позаяк ПДВ-реєстрація таких особливих ЄП-платників призупиняється.

А чи включається до складу доходу юрособи — ЄП-платника групи 3, що ліквідується, сума кредиторки, за якою не минув строк позовної давності?

Податківці дають ствердну відповідь. Аргумент — сума кредиторської заборгованості, щодо якої не минув строк позовної давності, у зв’язку із ліквідацією юрособи — платника ЄП групи 3 вже не надійде кредиторам. Тож вона, на думку фіскалів, включається до бази оподаткування ЄП (див. БЗ 108.01.02).

2. Заборгованість — товарна. Списання такої заборгованості, на наш погляд, не збільшує дохід підприємства-єдиноподатника незалежно від його ПДВ-статусу. Пояснення просте: при списанні кредиторської заборгованості отримана раніше передоплата стає безповоротною фінансовою допомогою. Тому єдиноподатник зменшує дохід від передоплати і замість нього на підставі п. 292.1 ПКУ визнає дохід у вигляді безповоротної фіндопомоги (див. статтю «Доходи на єдиному податку» // «Податки & бухоблік», 2022, № 9).

Виняток становлять суми авансу, отриманого юрособою-єдиноподатником ще під час перебування на загальній системі оподаткування. Тоді зовсім інша справа: передоплата під оподаткування податком на прибуток не потрапила. Тому якщо дотримуватися позиції податківців, при списанні кредиторської заборгованості на суму авансу доведеться збільшити ЄП-дохід.

І наостанок. Погашати заборгованість перед кредиторами можна з дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу (раніше про це було прямо зазначено в ЦКУ). Розрахунки з кредиторами за товари (роботи, послуги), якщо така заборгованість не забезпечена заставою або іншим способом, здійснюються в четверту чергу (ч. 1 ст. 112 ЦКУ). Якщо кредитор заявив свої вимоги вже після внесення запису «припинено» до Єдиного держреєстру, то він нічого не отримає. У силу ст. 609 ЦКУ і ч. 3 ст. 205 ГКУ зобов’язання припиняться.

Висновки

  • При списанні непогашеної кредиторської заборгованості всі підприємства, незалежно від їх дохідності, керуються виключно правилами бухобліку.
  • Погашення кредиторської заборгованості (друга подія) на ПДВ-облік підприємства ніяк не вплине.
  • Сума кредиторки, щодо якої не минув строк позовної давності та яка у зв’язку із ліквідацією юрособи — платника ЄП групи 3 вже не надійде кредиторам, за наполяганням податківців, включається до ЄП-доходу.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі