Бухоблік кредиторки
Грошова і товарна кредиторка. Розраховуючись із кредиторами, підприємство, що ліквідується, повинне, зокрема, погасити кредиторську заборгованість:
— за отриманими товарами, роботами, послугами (Кт 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»), тобто сплатити постачальникам їх вартість;
— за одержаними авансами (Кт 681 «Розрахунки за авансами одержаними»), тобто відвантажити вже оплачені товари (роботи, послуги) або повернути кошти.
Погашення заборгованості перед постачальниками і підрядниками грошовими коштами відображають записом: Дт 63 — Кт 30, 31.
А після відвантаження продукції, товарів (виконання робіт, надання послуг) в рахунок отриманих авансів роблять стандартні реалізаційні проводки з відображенням:
— доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): Дт 36 — Кт 701 (702, 703);
— собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг): Дт 901, 902, 903 — Кт 20, 22, 23, 26, 28.
Погашення кредиторки показують шляхом взаємозаліку заборгованостей: Дт 681 — Кт 36.
Списання непогашеної кредиторки. А якщо кредиторська заборгованість залишилася непогашеною? Тоді при ліквідації підприємства її необхідно списати (закрити) з одночасним включенням суми непогашеного боргу до складу інших операційних доходів (Кт 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості»). Адже, як передбачено п. 5 НП(С)БО 11 «Зобов’язання»,
якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду
Сюди потрапить і заборгованість контрагентів з рф і білорусі. Адже п. 17 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 забороняє банкам здійснювати з ними будь-які валютні операції (див. статтю «ЗЕД: розрахункові та інші обмеження» // «Податки & бухоблік», 2022, № 62).
Водночас якщо списується грошова кредиторська заборгованість (за отриманими товарами, роботами, послугами: Дт 631 — Кт 717), податківці вимагають відкоригувати відображений раніше податковий кредит (ПК) з ПДВ (див. про це далі). При цьому залежно від методу коригування ПК (про ПДВ див. далі) роблять такі проводки: Дт 949 — Кт 641/ПДВ або Дт 641/ПДВ — Кт 644 (методом «червоне сторно») та одночасно Дт 949 — Кт 644.
Водночас у разі списання кредиторської ЗЕД-заборгованості жодних коригувань імпортного ПК проводити не потрібно (див. статтю «Списання «імпортної» заборгованості і ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2019, № 16).
А ось у разі списання товарної кредиторської заборгованості (аванс отримано, але товари не відвантажено / послуги не надано: Дт 681 — Кт 717) щодо коригування податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ, виходячи з роз’яснень податківців, можуть виникнути проблеми (див. нижче). Проте якщо вирішите відкоригувати ПЗ, використовуйте таку проводку: Дт 643 — Кт 641/ПДВ (методом «червоне сторно»).
Податок на прибуток
Погашення кредиторської заборгованості підприємством, що ліквідується, не призведе до виникнення будь-яких прибуткових різниць. А це означає, що і малодохідники, і високодохідники повинні рівнятися виключно на бухоблік.
При списанні непогашеної кредиторської заборгованості також жодних коригувань ПКУ не передбачає
(див. листи ДПСУ від 20.10.2021 № 3922/ІПК/99-00-21-02-02-06 і від 18.10.2021 № 3884/ІПК/99-00-21-02-02-06). Тобто абсолютно всі підприємства, незалежно від їх дохідності, у цьому випадку керуються виключно правилами бухобліку.
ПДВ-облік
Погашення кредиторки. На момент виникнення кредиторської заборгованості (отримання товарів, робіт, послуг / передоплати) підприємство — платник ПДВ вже відобразило у себе ПК/ПЗ з цього податку. Отже, погашення кредиторської заборгованості (друга подія) на ПДВ-облік підприємства ніяк не вплине.
Списання непогашеної кредиторки. А ось зі списанням непогашеної кредиторської заборгованості не все так просто. Причому ПДВ-облік у цьому випадку залежить від того, яка заборгованість списується: грошова чи товарна.
1. Заборгованість — грошова. Якщо продавець поставив товари/послуги, а покупець їх не оплатив, тоді операція постачання, на думку податківців, перетворюється на безоплатну передачу товарів (робіт, послуг). Тобто, з точки зору боржника-покупця, він, мовляв, має справу з безоплатно отриманими товарами, роботами, послугами (п.п. 14.1.13 ПКУ). На цій підставі податківці вимагають, аби покупець відкоригував відображений раніше ПК з ПДВ.
Процедура такого коригування залежить від періоду, у якому виникла кредиторська заборгованість (див. листи ДПСУ від 21.10.2021 № 3945/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 08.04.2021 № 1449/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 30.07.2020 № 3154/ІПК/99-00-05-06-02-06 і від 21.01.2020 № 222/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, БЗ 101.24):
— на підставі бухгалтерської довідки, якщо ПК сформований за податковою накладною (ПН), складеною до 01.07.2015;
— шляхом нарахування компенсуючих ПЗ з ПДВ, якщо ПК відображений після 01.07.2015.
Ми з зазначеною позицією фіскалів не погоджуємося. Наші аргументи див. у статті «Списання безнадійки за неоплаченими товарами: ПК зберігається — Верховний Суд за!» // «Податки & бухоблік», 2022, № 49.
2. Заборгованість — товарна. Заборгованість за оплаченими, але так і не відвантаженими товарами на момент списання боргу з авансового платежу перетворюється на ПДВ-неоподатковувану безповоротну фіндопомогу. За таких обставин
постачальник має право зменшити раніше нараховану суму ПЗ з ПДВ на підставі складеного і зареєстрованого в ЄРПН покупцем розрахунку коригування (РК) до ПН
(див. листи ДПСУ від 31.01.2020 № 386/6/99-00-07-03-02-06/ІПК і від 21.01.2020 № 222/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).
Водночас, коли кредиторська заборгованість виявляється непогашеною, може статися, що покупець відмовиться реєструвати РК в ЄРПН.
А якщо з дати складання ПН минуло більше 1095 календарних днів, то РК взагалі зареєструвати неможливо (див. листи ДПСУ від 28.12.2021 № 4810/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 15.09.2021 № 3449/ІПК/99-00-21-03-02-06 і від 25.08.2021 № 3124/ІПК/99-00-21-03-02-06, БЗ 101.16). До речі, як обумовлено п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, на період воєнного стану (ВС) цей граничний 1095-денний строк для реєстрації РК не продовжується (див. статтю «Строки у ПДВ-обліку: зупинені і поновлені» // «Податки & бухоблік», 2023, № 29).
Відтак, після закінчення 1095 календарних днів фіскали навряд чи дозволять відкоригувати ПЗ з ПДВ. Річ у тому, що вони виступають категорично проти коригування ПЗ без зареєстрованого РК (див. листи ДПСУ від 17.11.2021 № 4378/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 08.10.2019 № 659/6/99-00-07-03-02-15/ІПК і ДФСУ від 05.03.2019 № 898/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Хоча ми вважаємо, що відкоригувати ПЗ у цьому випадку можна було б на підставі бухгалтерської довідки. Адже, насправді, ПКУ не вимагає при списанні кредиторки складати РК. А відкоригувати ПЗ потрібно, позаяк об’єкт ПДВ-оподаткування відсутній. Але якщо ви вирішите так діяти, готуйтеся до суперечок з податківцями.
ЄП-дохід від кредиторки
Якщо ліквідується підприємство-єдиноподатник, то його ЄП-дохід залежить від характеру кредиторської заборгованості та від ПДВ-статусу самого боржника.
1. Заборгованість — грошова. У цьому випадку долю списаної кредиторки визначає абзац третій п. 292.3 ПКУ. За його нормами до суми доходу платника єдиного податку (ЄП) групи 3 — платника ПДВ, включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Тобто у платників ЄП групи 3 за ставкою 3 % сума кредиторки зі строком позовної давності, що минув, потрапляє до ЄП-доходу. Причому це стосується і кредиторської заборгованості, що виникла під час перебування єдиноподатника на загальній системі оподаткування. Але пам’ятайте: наразі строки позовної давності, визначені ЦКУ, одночасно призупинені ковідним карантином та ВС (див. статтю «Воєнна призупинка строків позовної давності» // «Податки & бухоблік», 2023, № 29). Тобто таке їх продовження відстрочить момент визнання заборгованості простроченою і дату виникнення доходу (див. статтю «Продовжена позовна давність, або Коли тепер списувати безнадійку?» // «Податки & бухоблік», 2020, № 38-39). Та й, скоріш за все, у юрособи, що ліквідується, такої простроченої заборгованості взагалі не буде.
А якщо єдиноподатник не зареєстрований платником ПДВ? Хоча таких ЄП-платників п. 292.3 ПКУ не згадує, податківці прямо заявляють, що юрособа — ЄП-платник групи 3 за ставкою 5 % (неплатник ПДВ) включає до доходу суму кредиторської заборгованості, списаної у зв’язку із закінченням строку позовної давності (див. листи ДПСУ від 11.10.2021 № 3817/ІПК/99-00-18-04-03-06, від 01.06.2021 № 3878/К/99-00-18-04-03-09 і ДФСУ від 22.02.2019 № 676/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).
Не уникнути, на думку податківців, ЄП-доходу від списаної кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, і спецЄПешникам (див. БЗ 108.01.02). Ми ж вважаємо, що такий підхід не відповідає нормам ПКУ (див. статтю «Доходи єдиноподатників на ставці 2 %» // «Податки & бухоблік», 2022, № 34). Позаяк ПДВ-реєстрація таких особливих ЄП-платників призупиняється.
А чи включається до складу доходу юрособи — ЄП-платника групи 3, що ліквідується, сума кредиторки, за якою не минув строк позовної давності?
Податківці дають ствердну відповідь. Аргумент — сума кредиторської заборгованості, щодо якої не минув строк позовної давності, у зв’язку із ліквідацією юрособи — платника ЄП групи 3 вже не надійде кредиторам. Тож вона, на думку фіскалів, включається до бази оподаткування ЄП (див. БЗ 108.01.02).
2. Заборгованість — товарна. Списання такої заборгованості, на наш погляд, не збільшує дохід підприємства-єдиноподатника незалежно від його ПДВ-статусу. Пояснення просте: при списанні кредиторської заборгованості отримана раніше передоплата стає безповоротною фінансовою допомогою. Тому єдиноподатник зменшує дохід від передоплати і замість нього на підставі п. 292.1 ПКУ визнає дохід у вигляді безповоротної фіндопомоги (див. статтю «Доходи на єдиному податку» // «Податки & бухоблік», 2022, № 9).
Виняток становлять суми авансу, отриманого юрособою-єдиноподатником ще під час перебування на загальній системі оподаткування. Тоді зовсім інша справа: передоплата під оподаткування податком на прибуток не потрапила. Тому якщо дотримуватися позиції податківців, при списанні кредиторської заборгованості на суму авансу доведеться збільшити ЄП-дохід.
І наостанок. Погашати заборгованість перед кредиторами можна з дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу (раніше про це було прямо зазначено в ЦКУ). Розрахунки з кредиторами за товари (роботи, послуги), якщо така заборгованість не забезпечена заставою або іншим способом, здійснюються в четверту чергу (ч. 1 ст. 112 ЦКУ). Якщо кредитор заявив свої вимоги вже після внесення запису «припинено» до Єдиного держреєстру, то він нічого не отримає. У силу ст. 609 ЦКУ і ч. 3 ст. 205 ГКУ зобов’язання припиняться.
Висновки
- При списанні непогашеної кредиторської заборгованості всі підприємства, незалежно від їх дохідності, керуються виключно правилами бухобліку.
- Погашення кредиторської заборгованості (друга подія) на ПДВ-облік підприємства ніяк не вплине.
- Сума кредиторки, щодо якої не минув строк позовної давності та яка у зв’язку із ліквідацією юрособи — платника ЄП групи 3 вже не надійде кредиторам, за наполяганням податківців, включається до ЄП-доходу.