Проблеми з подарунковими сертифікатами

Подарунковий сертифікат: визначення

Визначення. У нормативах визначення такого документа ви не знайдете. Тому наведемо дефініцію безпосередньо «від контролерів», бо ж саме вони і контролюють…

Отже, податківці визначають подарунковий сертифікат (далі — ПС) як документ довільної форми, який, з одного боку, підтверджує внесення авансу за товари/послуги в сумі, що відповідає номіналу сертифіката, а з іншого — зобов’язує продавця (емітента сертифіката) реалізувати товар або надати послугу пред’явнику такого сертифіката у межах номіналу.

Додамо, що зазвичай це так, але на практиці інколи буває, що отримана плата за ПС не дорівнює його номіналу. Бувають різні рекламні акції, коли ПС роздають взагалі без оплати або зі знижками, у тому числі за умовну 1 грн…

Тобто ПС, по суті, є чимось на кшталт «товарного векселя», оскільки при його пред’явленні продавець (зазвичай це його емітент) зобов’язаний пред’явникові відпустити товар чи надати послугу (або в деяких випадках — надати знижку з ціни товарів/послуг) на зазначену в ПС суму.

Отримані за ПС кошти для облікових цілей прийнято визнавати таким собі «неперсоніфікованим» авансом за товари/послуги. Водночас кошти, отримані за ПС, не є авансом у звичайному (договірному) сенсі. Адже у більшості випадків: істотні умови договору, такі як номенклатура товарів/послуг, їх ціна іще не визначені та у разі неотримання товарів/послуг в обмін на ПС повернення коштів («авансу») не є обов’язковим. Тому подеколи ПС порівнюють із попереднім договором, за яким продавець зобов’язується у певний момент укласти з пред’явником ПС договір купівлі-продажу на суму, зазначену в ПС…

При цьому

Обіг ПС та оподаткування операцій з продажу товарів «за участю» ПС завжди викликали низку питань. І в нашому виданні вони неодноразово розглядались. З останніх публікацій нагадаємо: «Продаж товару з оплатою подарунковим сертифікатом: нюанси обліку» // «Податки & бухоблік», 2022, № 97; «Продаж з використанням подарункових сертифікатів: як оформити чек РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49; «Як заповнити реквізит «форма оплати» в чеку РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 79.

Свіжий лист та ПС-питання. Як ми вже згадали, нещодавно ДПСУ було видано на ПС-тему лист від 11.09.2023 № 2925/ІПК/99-00-09-04-03-06 (де й була наведена вищезгадана дефініція «ПС»). Там податківці відповідали на питання ФОП, який збирається в роздрібній торгівлі алкогольними напоями використовувати ПС різного номіналу. ФОП бажає продавати такі ПС як фізособам, так і юрособам (як платникам ПДВ, так і неплатникам ПДВ) з подальшим їх обміном на алкогольну продукцію кінцевим споживачем. Придбані юрособами ПС надалі можуть бути передані фізособам або іншим юрособам…

Питання, поставлені фіскалам, стосувалися легітимності таких схем торгівлі алко-напоями «в призмі» спеціального Закону № 481, налаштування ПРРО та оформлень чеків, а також нюансів оподаткування таких операцій роздрібним акцизом та ПДВ. Що стосується першого з питань, то податківці (з посиланням на ст. 19 ГКУ) фактично зазначили, що така діяльність не суперечить законодавству. А от відповіді на інші запитання далі ми прокоментуємо окремо.

ПРРО-питання

ФОП спитав у фіскалів: яким чином він повинен налаштувати програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), щоб продавати ПС на алко-продукцію (яка потрібна кількість фіскальних чеків та їх зміст, види оплат та інше)?

Податківці, за традицією (див., наприклад, лист ДПСУ від 03.06.2022 № 684/ІПК/99-00-07-04-01-06), написали, що проводити такі операції через РРО-ПРРО треба двічі і оформляти два чеки. Вони зазначили, що при проведенні розрахунків через РРО/ПРРО госпсуб’єктом при продажу підакцизних алко-товарів з використанням ПС відбувається дві події.

Подія 1. Продаж сертифіката звичайній фізособі або іншому госпсуб’єкту.

Тут, на думку фіскалів, госпсуб’єкт фактично здійснює продаж ПС, який буде гарантувати відпуск ще не визначеного алко-напою споживачу у майбутньому.

Фіскали зазначають, що госпсуб’єкт при реалізації ПС споживачу відповідно до п. 2 ст. 3 Закону № 265 зобов’язаний надати розрахунковий документ (фіскальний чек), у якому буде зазначено: назву, кількість і вартість реалізованих ПС.

Подія 2. Реалізація алко-продукції з оплатою сертифікатом.

Фіскали вважають, що

та в обов’язковому порядку надати отримувачу алко-продукції розрахунковий документ установленої форми та змісту* на повну суму проведеної операції.

* Тобто там має бути і зазначений, і роздрібний акциз (див. нижче), і реквізити акцизної марки, якщо алко-продукція маркована…

Тут зазначимо, що фіскали у відповіді процитували визначення терміна «розрахункова операція» зі ст. 2 Закону про РРО*, у якому, окрім готівки та платіжних карток, згадується приймання від покупця «платіжних чеків, жетонів тощо». Гадаємо, під це «тощо» фіскали підводять і приймання від покупця ПС (а також талонів, відомостей тощо). Видача розрахункового документа за операцією з обміну ПС на товари частково ґрунтується на п. 15 ст. 3 Закону про РРО. Тож вони вважають, що тут розрахункових операцій дві. Підхід не бездоганний, але це вже їх усталена позиція. До того ж у нашому випадку у другому чеку мають бути зазначені коди УКТ ЗЕД та штрихкоди акцизних марок алко-напоїв, які реалізують в обмін на ПС.

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

Водночас цей підхід з двома чеками може призвести до (П)РРО-задвоєння сум проданих товарів … ☹

У листі немає ПС-застереження щодо ПРРО. Крім того, у цьому листі від 11.09.2023 чогось відсутнє застереження, яке наявне у діючій консультації в БЗ 109.02, про те що в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються ДПС, не реалізовано можливість проведення через ПРРО попередньої (авансової) оплати за товар (послугу), реалізації товару з відстроченням платежу, тобто наразі відсутня можливість проведення через ПРРО розрахунків, які отримує покупець за допомогою ПС (відомостей, талонів, безкоштовних рецептів).

Хоча наш ФОП запитував саме про ПРРО. Але, кажуть, можна обійти цю проблему шляхом додання до номенклатури товару «подарунковий сертифікат». І у 1-му чеку вибити продаж «подарункового сертифіката». А щодо 2-го чека — див. далі…

Старі поради фіскалів щодо оформлення другого чека. Ще один момент, про який податківці чомусь не згадали у листі, обмежившись лише цитатами з РРО-нормативів. У згаданій діючій БЗ-консультації фіскали радять у 2-му чеку (рядок 19) позначати форму оплати як «безготівкова», та додають, що госпсуб’єкт має право уточнити вид форми оплати: «подарунковий сертифікат» (тощо).

Але у чеках ПРРО таке уточнення може не вибитись, тому, як ми зазначили вище, можна в 1-му чеку пробити товар «подарунковий сертифікат», а у 2-му чеку пробити ті товари, які будуть продані за ПС його пред’явнику, і просто позначити форму оплати як «безготівкова». Якщо загальна сума покупки більша, ніж вартість ПС, то в 2-му чеку фіскали радять зазначити декілька форм оплати: «готівкова» та/або «безготівкова».

Про наше ставлення до проблеми другого чека і пораду, як проводити у ньому суму ПС, читайте у згаданих матеріалах у «Податки & бухоблік», 2023, № 49 та № 79.

Роздрібний акциз

Що стосується 5 %-го роздрібного акцизу, то тут фіскали теж активно погралися із цитатами з ПКУ, а чіткої відповіді на запитання так і не надали!.. Тож, шановний ФОПе, гадайте самі…

Акциз виникає при передачі алко-напоїв. Висловимо свою думку із цього приводу. Вважаємо, що нарахування роздрібного акцизу має здійснюватися за другою зі згаданих подій, тобто в момент реалізації ФОП алко-продукції з оплатою сертифікатом. Чому ми робимо такий висновок? Адже відповідно до п.п. 213.1.9 ПКУ об’єктом оподаткування роздрібним акцизом є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних алкогольних напоїв.

Обґрунтування нарахування акцизу саме за другою подією. Термін «реалізація» для цілей оподаткування алкоголю роздрібним акцизом визначений у п.п. 14.1.212 ПКУ. Це — продаж пива*, алко-напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків (у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування).

* Пиво так відокремлене у самій нормі. Хоча пиво теж є алкогольним напоєм. А продаж безалкогольного пива не оподатковується, бо воно взагалі не є підакцизним товаром.

Цей висновок ми побудували на аналізі змісту п. 216.9 ПКУ з урахуванням особливості операцій із ПС. Адже цей пункт датою виникнення податкового зобов’язання з роздрібного акцизу називає: дату здійснення розрахункової операції відповідно до Закону № 265, для безготівкових розрахунків — дату оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу товару, а у разі реалізації товарів ФОП-єдинниками — дату надходження оплати за проданий товар.

Ми вважаємо, що оплату сертифіката для цих цілей варто вважати саме платою за придбання сертифіката. Тобто тут оплата здійснюється лише за право в подальшому отримати алко-товари, а не за конкретний(ні) алкогольний(ні) напій(ої). До речі, покупець сертифіката не зобов’язаний отримати такі товари. Окрім того, у деяких випадках допускається обмін подарункових сертифікатів і на гроші. За цих підстав, на нашу думку, розрахунковий документ про отримання грошей за сертифікат ще не «підтверджує факт продажу товару» (алкогольних напоїв), як того вимагає норма п. 216.9 ПКУ.

Така ж сама логіка випливає і з поділення фіскалами операцій на згадані 2 події (див. вище). Тому ми вважаємо, що роздрібний акциз має нараховуватись саме за другою з цих подій — реалізацією алко-продукції з оплатою сертифікатом. Такий підхід підтверджує і зміст листа ДПСУ від 21.10.2021 № 3956/ІПК/99-00-21-03-02-06 (ср. ).

Якщо за сертифікат будуть видаватись, окрім алко-напоїв, інші товари, то роздрібний акциз буде обраховано лише з вартості алко-напоїв (див., зокрема, лист ДПСУ від 01.06.2021 № 2164/ІПК/99-00-09-03-02-06).

ПДВ

Що стосується відповіді про оподаткування ПДВ операцій із ПС, то тут фіскали теж багатослівні тільки щодо цитат (навели з ПКУ купу ПДВ-норм, зокрема і «коригувальної» ст. 192 ПКУ). А от саме відповідь вийшла надто стисла.

ПЗ за сертифікатом. По суті справи вони написали лише таке. За операцією ФОП з продажу (реалізації) ПС юрособі — платнику ПДВ або кінцевому споживачу фізособі — неплатнику ПДВ, податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються на дату «першої події», визначеної відповідно до п. 187.1 ПКУ (або на дату передачі ФОП сертифіката юрособі чи кінцевому споживачу-фізособі, або на дату оплати ними такого ПС).

При цьому за такою операцією на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ ФОП зобов’язаний скласти податкову накладну (ПН) на отримувача ПС (юр- чи фізособу) та зареєструвати її в ЄРПН. У такій ПН зазначається код УКТ ЗЕД та номенклатура безпосередньо подарункового сертифіката. (Якщо ПС надрукований на папері, то, на нашу думку, можна зазначити код УКТ ЗЕД — 4911109000, якщо це, наприклад, пластикова картка або ПС взагалі — електронний, то можна використати код, наведений у Довіднику умовних кодів товарів на сайті ДПСУ для «інших» товарів, — «00120». Якщо ПС-картка має магнітну стрічку, то можуть підійти коди: «8523 30 00 00» (картки з магнітною стрічкою без запису) або «8524 60 00 00» (картки з магнітною стрічкою із записом)...

А про зміну номенклатури? І закінчують свою відповідь фіскали таким висновком. Якщо вартість продукції, що оплачується ПС, перевищує вартість ПС, то різниця між вартістю продукції та вартістю ПС, яка оплачується покупцем додатково, відображається у ПН, яка складається за щоденним підсумком операцій на дату фактичного отримання продукції з використанням ПС.

І, до речі,

Див., наприклад, у присвячених ПС листах: ДФСУ від 27.06.2018 № 2869/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та ДПСУ від 21.10.2021 № 3956/ІПК/99-00-21-03-02-06.

Тобто, схоже, податківці відмовились від підходу з РК. Хоча при цьому чітко не зазначили, яку саме номенклатуру наводити в щоденній ПН, коли вартість продукції перевищує вартість ПС. На нашу думку, за такого підходу у щоденній ПН у номенклатурі теж варто зазначати «ПС».

Але, на жаль, такий, хоча й більш простий спосіб підходу до ПДВ-проблем не враховує деяких проблем:

— сума ПДВ стане не коректною через роздрібний акциз (бо при продажу ПС акциз не враховували);

— по віртуальному складу СЕА ПДВ не буде проведено продаж алкоголю. Звичайно, це неважливо для підсумкової ПН, а для індивідуальної навіть і краще, але не краще для покупця — платника ПДВ.

Детальніше щодо ПДВ-проблем та їх вирішення у різних схемах роботи з ПС читайте у згаданому вище матеріалі з «Податки & бухоблік», 2022, № 97.

Узагалі, лист вийшов якийсь халтурний: на кшталт дитячих книжок серії «допиши-домалюй» (здогадайся) сам…

Єдинникам!

Наприкінці ще нагадаємо про небезпеку використання ПС платниками єдиного податку. Адже податківці вважають обмін ПС на товари негрошовим розрахунком (див. листи ДПСУ від 06.09.2021 № 3320/ІПК/99-00-04-03-03-06 та від 19.10.2023 № 3661/ІПК/99-00-24-03-03-06). Розуміємо, що продаж майже усього алкоголю для єдинників під забороною. За винятком ФОП, які продають у роздріб пиво, сидр і пері (без додавання спирту), столові вина.