Як використовувати гроші від бізнесу для особистих потреб?

ФОП

Одна з переваг ФОП як раз таки і «зарита» у нюансі з використанням грошей від бізнесу для особистих потреб. Якщо спробувати прояснити це просто, то справа в тому, що коли фізособа реєструється підприємцем, ніякої іншої/окремої особи не виникає. Тож, на відміну від юросіб, де в юрособи — своя кишеня, у засновника — своя, і кошти ще слід до кишені засновника перекласти, у ФОП такої проблеми немає. У ФОП гроші одразу в потрібній кишені.

Облікуй надходження і роби, що хочеш. Надходження коштів від бізнесу мають бути відображені в обліковому регістрі ФОП (чи то довільної, чи то типової форми — залежно від умов оподаткування ФОП) (більше деталей знайдете у статті «Як ФОП вести облік доходів, витрат та товарних запасів у 2023 році?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 16). А якщо то готівка чи мав місце картковий розрахунок, то кошти мають ще «пройти» через РРО/ПРРО (за деякими винятками). А якщо то надходження від ЗЕД-бізнесу (від зовнішньо-економічної діяльності), то кошти ще має бути заведено на рахунок ФОП в українському банку (більше деталей знайдете у статті «ФОП отримує кошти на рахунок в іноземному банку» // «Податки & бухоблік», 2023, № 17).

А що далі можна робити з отриманими грошима? Фактично, що завгодно. У тому числі

Але з урахуванням низки нюансів, про які ще буде сказано далі.

Одразу «під матрац» чи спочатку на рахунок у банку? Припустимо, ФОП отримує бізнес-дохід готівкою. Чи можна цю готівку одразу витрачати на особисті потреби, чи все ж попередньо її слід здати в банк?

Адже на відміну від юросіб, на ФОП не поширюються вимоги щодо ліміту каси та щодо обов’язкового здавання готівкової виручки в банк (п. 14 Положення № 148*).

* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Нацбанку від 29.12.2017 № 148.

Більше того, в деяких випадках ФОП узагалі може працювати без відкриття рахунку. Наприклад, якщо він не є платником ПДВ (якому поточний рахунок потрібен для «перекидання» коштів на ПДВ-рахунок в СЕА ПДВ) та якщо на нього не поширюються вимоги щодо забезпечення для покупців/замовників можливості розрахуватися безготівково (див. із цього приводу статтю «POS-термінали: хто може не застосовувати у 2024 році?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 98).

Чи треба вести облік витрачання коштів? Для ФОП узагалі-то передбачено облік купи різних показників, пов’язаних з витрачанням коштів, як-то:

— облік бізнес-витрат — якщо мова про ФОП на загальній системі чи на єдиному податку (ЄП) з ПДВ (ставка ЄП 3 %);

— облік виплат, пов’язаних з оплатою праці (див., зокрема, статтю «Де ФОП має зберігати кадрові документи?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 39);

— облік виплат як ФОП (!) на користь інших фізичних осіб (у т. ч. ФОП), що пов’язано з виконанням ФОП-платника функцій податкового агента тощо.

Але от

Тож витрачання бізнес-коштів на особисті потреби в облікових регістрах, звітності ФОП узагалі ніяк не фіксується. Тут є нюанс, коли таке витрачання здійснюється з ФОП-рахунку (коли податківці бачать це як бізнес-витрачання), але про нього ми скажемо окремо дещо пізніше.

Хтось скаже — «так є ж іще облік доходів і витрат для звичайних фізосіб. Для нього навіть передбачено свій обліковий регістр. Чи не потрібно витрачання бізнес-коштів на особисті потреби показувати в цьому регістрі?».

Дійсно, є і для звичайних фізосіб такий обліковий регістр, як Книга обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу*.

* Затверджено наказом Мінфіну «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу» від 23.06.2017 № 591.

Втім ця Книга далеко не для всіх життєвих випадків. Вона для тих, хто (див. п.п. «а» п. 176.1 ПКУ):

1) зобов’язаний подавати декларацію про майновий стан і доходи. Наочний приклад — фізособа має дохід від операцій з інвестиційними активам (цінними паперами, корпоративними правами тощо), або

2) має право на подання декларації про майновий стан і доходи з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

До того ж мова йде не про відображення в цій Книзі всіх без винятку витрат. А про облік у Книзі власне витрат за операціями з тими ж інвестиційними активами чи витрат, дозволених до включення до податкової знижки. Тобто це дуже вузькоцільовий облік — під низку конкретних випадків. Тож, знову-таки,

Чи потрібно звітувати про витрачені кошти? Знову ж таки, є звітність, у якій фігурують показники, пов’язані з витрачанням ФОП коштів, як-то:

— декларація про майновий стан і доходи (додаток Ф2) ФОП на загальній системі;

— об’єднаний податковий розрахунок з ПДФО/ВЗ/ЄСВ по виплатах ФОП на користь фізичних осіб (у т. ч. на користь інших ФОП).

Але от якоїсь спеціальної окремої звітності, у якій би ФОП мав показувати, куди він подів зароблені кошти, немає. Також

Бо кошти йому і належать. Він не може їх видати сам собі під звіт і не звітує про їх витрачання сам перед собою.

Витрачання на особисті потреби коштів з ФОП-рахунку. Найпростіше рішення — спочатку перерахувати кошти з ФОП-рахунку на свій рахунок (картку) для особистих потреб (далі — непідприємницький рахунок) або зняти їх готівкою на особисті потреби (як власний дохід) в касі банку чи за допомогою картки. Далі цими коштами можна розпоряджатися, як завгодно, без жодної цікавості до цього з боку податківців.

При цьому

Бо, як ми вже казали, тут немає факту виплати доходу якійсь іншій особі. ФОП не відокремлюється від себе як від звичайної фізособи. І в законодавстві якихось спеціальних норм, які б, попри це, зобов’язували сплачувати податки/збори у цьому випадку, немає!

До речі, колись була гучна історія. Дехто зрозумів дії НБУ так, наче він заборонив знімати з ФОП-рахунку кошти на особисті потреби готівкою. Типу, спочатку їх обов’язково слід перекидати на свій непідприємницький рахунок. Втім сам НБУ дуже скоро дав роз’яснення, що він цього не мав на увазі. НБУ наголосив, що

Пізніше НБУ взагалі виключив із законодавства неоднозначну норму.

Добре. Але часто ФОП цікавляться, скільки можна таким чином знімати коштів? Можна одразу спустошити рахунок чи є якесь нормування?

Загалом у підходах податківців та НБУ бачимо логічну прив’язку до ст. 44 ГКУ, згідно з якою підприємництво здійснюється на основі, зокрема, «вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом». Так, контролери завжди любили і люблять казати, що ФОП може вільно розпоряджатися коштами на ФОП-рахунку, що залишилися після сплати податків, зборів та інших передбачених законом обов’язкових платежів.

Втім ці слова не слід сприймати таким чином, що то типу якийсь аналог дивідендів (про які будемо говорити далі), що знімати на особисті потреби можна лише суму в межах прибутку, з якого ФОП ще і встиг фактично сплатити всі податки.

Ні, таких вимог немає. Правила для дивідендів тут узагалі не працюють, бо мова про ФОП (а не про юрособу) і взагалі лише про розпорядження коштами на ФОП-рахунку (а не про виплату коштів іншій особі). Зі сплатою податків/зборів — теж не все просто. Якщо і говорити щось, то саме про своєчасність сплати поточних зобов’язань.

Тож

Тут не можна виключати якесь специфічне бачення цього питання банком, який, застосовуючи ризик-орієнтований підхід, у певних випадках може запросити у ФОП документи на готівку, що знімається. Втім усе одно підкреслимо, вимог знімати на особисті потреби можна лише прибуток, з якого ФОП уже фактично сплатив податки, законодавство не встановлює. Ба більше, ті ж ФОП на ЄП у звітності взагалі прибуток не визначають. Досі є випадки, коли ФОП може не сплачувати ЄП (сплачує за власним рішенням) тощо.

Цікавий нюанс щодо такого зняття також полягає в наступному. Якщо мова про ФОП на ЄП і він у майбутньому повертатиме такі кошти (зняті на особисті потреби) на ФОП-рахунок, то податківці з високою часткою ймовірності вимагатимуть включення їх в ЄП-дохід. Тож інколи (якщо є перспектива у подальшому знову заводити ці кошти на ФОП-рахунок платника ЄП) є сенс знімати їх саме на господарські (пов’язані з підприємницькою діяльністю) потреби. Бо податківці загалом погоджуються, що повернення на ФОП-рахунок коштів, знятих на господарські потреби та не витрачених за призначенням, не призводить до збільшення ЄП-доходу. Але питання знову-таки можуть виникнути на етапі зняття готівки, якщо банк зажадає надання документів, що підтверджують зв’язок майбутніх витрат (під які знімаються кошти) з господарською діяльністю ФОП.

А чи може ФОП оплатити витрати на особисті потреби безпосередньо з ФОП-рахунку? Такий варіант, до речі, також є цілком можливим. Прямої заборони в законодавстві наразі немає. Та й податківці кажуть, що кошти, які залишилися у ФОП на підприємницькому рахунку після сплати податків, є його власністю і можуть бути використані ФОП на власний розсуд. У тому числі й для особистих потреб фізичної особи.

Щодо слів «після сплати податків» вище ми з’ясували, що буквально їх розуміти не слід.

Єдине, із чим дійсно слід бути обережним, так це оплати з ФОП-рахунку на користь фізичних осіб або ФОП (навіть якщо мова про купівлю продуктів у магазині, немає різниці).

Бо якщо виплата іде з ФОП-рахунку, то податківці будуть вважати, що то дія у рамках підприємницької діяльності. А

А це означає, що ФОП має нарахувати й сплатити ПДФО й ВЗ, показати цю виплату в додатку № 4ДФ до Об’єднаного податкового розрахунку з ПДФО/ВЗ/ЄСВ. Чи якщо виплата на користь ФОП — отримати документи про ФОП-статус отримувача коштів та, на переконання податківців, відобразити виплату в додатку № 4ДФ до Об’єднаного податкового розрахунку з ПДФО/ВЗ/ЄСВ.

Тож якщо хочете з ФОП-рахунку сплатити щось для особистих потреб на користь фізосіб (у т. ч. на користь іншого ФОП), то слід спочатку перерахувати підприємницький дохід з ФОП-рахунку на свій непідприємницький рахунок, а вже потім сплачувати кошти за призначенням. У такому разі «податкового агентства» не буде.

До речі, ФОП зазвичай не бачать нічого страшного у тому, щоб у разі необхідності отримувати кошти не лише на свій підприємницький рахунок, а й на непідприємницький рахунок у банку в Україні. У банківському законодавстві є заборона використовувати такі рахунки для підприємницької діяльності. Тобто так чинити не можна. Але санкцій як таких за порушення цієї заборони немає! Раніше податківці поширювали страшилку, що платника ЄП, який отримує підприємницький дохід на особисту картку, вони мають право скинути з єдиного податку. Це — неправда. Не можуть скинути. Головне, щоб цей дохід був від тієї діяльності, яка зазначена в Реєстрі платників ЄП, та був належним чином облікований (в тому числі проведений через РРО/ПРРО — у тих випадках, коли цього вимагають закон і податківці).

Але чи є якась специфіка щодо витрачання таких коштів (бізнес-коштів, отриманих на непідприємницький рахунок у банку в Україні) на особисті потреби? Немає. Зокрема, немає потреби попередньо заводити їх на ФОП-рахунок, а потім знову знімати. Такі кошти ФОП має право витрачати на особисті потреби, як і будь-які інші кошти від підприємницької діяльності.

Юрособа

Тут справа більш складна і більш затратна, ніж у ФОП. Адже юрособа і її засновник (засновники) — то є різні особи. Відповідно кошти юрособи — це кошти юрособи, але ніяк не засновника. Тож якщо засновник бажає використати кошти від бізнесу (тобто кошти юрособи) для особистих потреб, то їх (кошти) необхідно якось «вивести» з юрособи. Далі розглянемо коротко способи (деякі), як це можна зробити і скільки при цьому доведеться сплатити податків/зборів.

Дивіденди. Заборон на виплату дивідендів у період дії воєнного стану чинне законодавство не містить. Тож можна піти шляхом «виведення» коштів з юрособи на користь її засновника через виплату йому дивідендів.

У ТОВ дивіденди можна виплачувати за будь-який період, кратний кварталу, якщо інше не передбачене статутом (ч. 3 ст. 26 Закону про ТОВ*).

* Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.

Тобто їх можна виплачувати за квартал, пів року, 9 місяців, рік. Хоча статутом можуть бути встановлені й інші правила — наприклад, що «дивіденди виплачуються за будь-який період, установлений у рішенні загальних зборів».

Бо у разі перевищення дивідендами суми прибутку оподаткування стане жорсткішим (ніж те, про яке скажемо далі). Податківці будуть наполягати, що то є не дивіденди, а додаткове благо з відповідним оподаткуванням (18 % ПДФО, 1,5 % ВЗ). Більше нюансів знайдете у статтях «Дивіденди в запитаннях і відповідях» // «Податки & бухоблік», 2023, № 24, «Дивіденди фізособі — більше прибутку: які наслідки?» // «Податки & бухоблік», 2021, № 38.

Які ж податки/збори доведеться сплатити при «виведенні» коштів через дивіденди? Якщо їх виплачує платник податку на прибуток засновнику-фізособі: 5 % — ПДФО та 1,5 % — ВЗ (ПДФО та ВЗ утримаються із суми нарахованих дивідендів). ЄСВ немає. Якщо їх виплачує платник ЄП (юрособа) засновнику-фізособі: 9 % — ПДФО та 1,5 % — ВЗ (ПДФО та ВЗ утримаються із суми нарахованих дивідендів). ЄСВ немає.

Необхідність сплати авансового внеску з податку на прибуток у цьому разі не виникає — адже виплата дивідендів фізичній особі (а ми наразі говоримо про виплату дивідендів засновнику-фізособі) потрапляє під звільнення з п.п. 57.1¹.3 ПКУ.

Отримані як дивіденди кошти засновник далі може витрачати, як забажає.

Заробітна плата. Ще один спосіб «вивести» кошти з юрособи — через виплату заробітної плати. Чи то прямо засновнику, якщо він є найманим працівником юрособи (є трудовий договір між засновником і юрособою). Чи то якомусь умовно «транзитному» найманому працівнику юрособи. Втім цей

Бо в стандартних випадках з нарахованої зарплати сплачується 22 % ЄСВ, 18 % ПДФО та 1,5 % ВЗ.

Дещо пом’якшити податкове навантаження можуть такі фактори:

1) для найманих працівників, що є особами з інвалідністю, ставка ЄСВ становить 8,41 % (замість стандартних 22 %);

2) для ЄСВ є максимальний розмір бази нарахування. Він складає 15 розмірів мінзарплати. Наразі це (для місяців січень — березень 2024) 106500 грн (більше деталей знайдете у статті «ЄСВ: ставки, мінімальний та максимальний розмір у 2024 році» // «Податки & бухоблік», 2023, № 99). Тобто якщо зарплату нарахували у більшому розмірі, то ЄСВ нараховується лише на базу 106500 грн (15 х 7100 грн). На суму перевищення ЄСВ вже не нараховується.

Також якщо мова про юрособу — платника податку на прибуток, то нарахована зарплата (в якій «сидять» ПДФО та ВЗ) та нарахований на неї ЄСВ через витрати зменшать фінрезультат. Тож зменшать і суму податку на прибуток до сплати.

Але все одно недешево.

Безповоротна нецільова благодійна (матеріальна) допомога. Юрособа може допомогти засновнику-фізособі фінансово — без установлення умов та напрямів витрачання коштів, тобто надати йому нецільову благодійну допомогу (безповоротну). При цьому не важливо, перебуває засновник з юрособою в трудових відносинах чи ні. Підставою для виплати є заява фізособи, в якій слід чітко зазначити, що фізособа просить надати саме нецільову благодійну допомогу, наприклад у зв’язку із сімейними обставинами.

Особливості оподаткування нецільової благодійної допомоги регламентуються п.п. 170.7.3 ПКУ. Зокрема, вони полягають в тому, що певну суму можна виплатити без оподаткування ПДФО та ВЗ. Для 2024 року — не більше 4240 грн (на весь рік). А от із суми перевищення доведеться утримати ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 %.

Щодо ЄСВ, то його тут не буде (як у випадку, коли засновник перебуває з юрособою в трудових відносинах, так і у випадку, коли не перебуває).

Збільшуюча податкова різниця з податку на прибуток, передбачена п.п. 140.5.10 ПКУ, у цьому випадку також не застосовується, оскільки отримувачем допомоги є фізособа, що є платником ПДФО.

Також зазначимо, що не слід таку допомогу ставити на систематичні рейки, бо вже виникнуть додаткові нюанси.

Поворотна фінансова допомога (безвідсоткова позика). Теж робочий спосіб «виведення» коштів з юрособи.

Щоб відсунути строк повернення, вдаються або до визначення одразу великих строків позики грошей, або до постійних пролонгувань таких договорів, або до повернення та одразу видачі позик за новими договорами. Але тут є підводні камені, про які слід знати.

Коли строк позики згідно з договором перевищує рік, зараз підприємства повинні в бухобліку дисконтувати суми таких заборгованостей. Тож якщо немає бажання зв’язуватися з дисконтуванням, то доведеться якось хитрувати. На практиці для цього, зокрема:

— або строк повернення в договорі визначають моментом предʼявлення вимоги;

— або укладають договір на 12 місяців, а потім проводять пролонгацію на строк не більше ніж 12 місяців.

Втім не можна гарантувати, що податківці до цього будуть ставитися нейтрально. Є ризик, що податківці побачать у такій поворотній фіндопомозі безповоротну (зі всіма подальшими наслідками) (більше деталей щодо цього знайдете у статті «Позика в обліку позичальника» // «Податки & бухоблік», 2023, № 21).

А якщо повертати та одразу видавати позику за новим договором? Тут є ризик для юрособи, яка перебуває на ЄП групи 3. Їй заборонено займатися діяльністю з фінансового посередництва (п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ). Так от, тривалий час логіка податківців була така, що надання фінансової допомоги (поворотної або безповоротної) на постійній основі може кваліфікуватися як фінансове посередництво (див. консультацію в категорії 108.01.02 БЗ; вона втратила чинність з 01.01.2024, втім це не означає, що погляди податківців стали більш ліберальними). Тож якщо позики в юрособи на ЄП будуть «поставлені на потік», то є ймовірність навіть позбавлення статусу платника ЄП.

Виплати на користь ФОП на ЄП. Дехто вдається і до такого способу «виведення» коштів з юрособи, як купівля товарів/робіт/послуг у ФОП груп 2 та 3, з огляду на невелике податкове навантаження на доходи ФОП на ЄП та зручні правила розпорядження ФОП цим доходом (про що ми казали вище).

До речі, і сам засновник може бути таким ФОП. І нічого не заважає такому ФОП співпрацювати зі «своєю» юрособою. Фактично єдине обмеження тут — це норма ЦКУ, що юрособа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю. Інших особливостей немає. Тобто все, як у випадку співпраці підприємства з будь-яким іншим ФОП. Хіба що якісь нюанси може бути прописано в статуті юрособи.

Втім не забуваємо, що податківці багато уваги приділяють реальності господарських операцій. Також слід пам’ятати, що

Є, звісно, й інші способи «виведення» коштів з юрособи, втім на сьогодні ставимо крапку.