Розрахунок лікарняних та декретних — new-версія: аналізуємо зміни Спекотна літня пора виправдовує свою назву: бухгалтери не устигають «охолонути» від одних змін, як
з’являються інші. Цього разу оновили Порядок № 1266 — основний орієнтир при нарахуванні лікарняних
та декретних. Крім того, Кабмін нарешті «причесав» Порядок оплати перших п’яти днів хвороби працівника
за рахунок коштів роботодавця. Що новенького з’явилося, а що залишилось, як було, довідаєтеся в сьогоднішній
статті.
Перехідні виплати та понижуючий коєфіцієнт до ставок ЄСВ Працівниця перебуватиме у відпустці у зв’язку
з вагітністю та пологами з 15 червня по 18 жовтня 2015 року. Суму допомоги нараховано у червні 2015 року. Цього місяця підприємство застосовувало понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ
у частині нарахувань. ЄСВ на суму допомоги нараховано за ставкою, скоригованою на цей коефіцієнт. Чи потрібно в подальших місяцях проводити коригування суми ЄСВ у частині нарахувань на суму допомоги по вагітності та пологах,
що припадає на ці місяці, у разі зміни скоригованої
на понижуючий коефіцієнт ставки ЄСВ?
(Харківська обл.)
Середній заробіток мобілізованих і ЄСВ Установа нараховує, виплачує середній заробіток мобілізованим працівникам, а потім отри-
мує компенсацію за нього з бюджету. Чи потрібно в цьому випадку справляти ЄСВ із сум середнього заробітку мобілізованих, а потім при
отриманні компенсації сторнувати раніше
нараховані суми внеску?
(м. Київ)
Виправляємо негрошові помилки минулих періодів у ЄСВ-звіті «Не помиляється той, хто нічого не робить» — фраза, відома практично всім. Не застраховані від помилок
і бухгалтери. У сум’ятті справ вони можуть забути подати таблицю 5 ЄСВ-звіту, зазначити неправильний
податковий номер працівника або його прізвище, відобразити неправильну кількість днів тощо. Як виправити
такі негрошові помилки? Підказки — у сьогоднішній темі.
Виплати працівникам екстреної меддопомоги: чи можна одночасно за кількома нормативними документами У постанові КМУ від 27.03.2013 р. № 199 йдеться
про надбавку за особливий характер праці
(до 20 % окладу з підвищенням) і надбавку за особливі умови праці (до 20 % окладу з підвищенням).
При цьому у п. 4.4 Умов, затверджених спільним
наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р.
№ 308/519, визначено надбавки за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої
роботи, за складність (напруженість) у роботі
розміром до 50 % окладу з підвищеннями. Чи може
медпрацівник центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф одночасно отри-
мувати усі вказані надбавки у загальному розмірі 90 % посадового окладу з підвищенням?
Чи може медпрацівник екстреної меддопомоги
отримати одразу дві матеріальні допомоги
на рік: на оздоровлення у розмірі посадового
окладу та для вирішення соціально-побутових
питань у розмірі посадового окладу відповідно
до постанови КМУ від 27.03.2013 р. № 199?
(м. Суми)
Зниження кваліфкатегорії викладача у міжатестаційний період: правомірно чи ні 28.04.2011 р. викладач коледжу атестувався й отримав кваліфікаційну категорію «Спеціаліст першої
категорії». На період проходження атестації він
мав сертифікат про проходження підвищення
кваліфікації на ФПК. У листопаді 2013 року викладача направляли до ФПК для підвищення кваліфікації,
але він відмовився без пояснення причин.
06.11.2014 р. закінчився строк дії сертифіката
про підвищення кваліфікації у ФПК. Через це
атестаційна комісія (за поданням керівника
навчального закладу) прийняла рішення про
оплату праці цього викладача за кваліфікаційною категорією «Спеціаліст».
У лютому 2015 року викладача знову направили
до ФПК. Після отримання сертифіката про проходження курсів атестаційна комісія поновила
дію його кваліфікаційної категорії «Спеціаліст
першої категорії» з відповідною оплатою з дати
видачі нового сертифіката.
Чи правомірні дії адміністрації та атестаційної комісії про оплату праці за кваліфікаційною категорією «Спеціаліст» у період
відсутності документа про проходження
працівником підвищення кваліфікації за дисципліною, яку він викладає?
(Чернігівська обл.)