Теми статей
Обрати теми

Вихідна допомога: розрахунок і оподаткування

Кравченко Дар’я, експерт з оплати праці
Як ми вже говорили в попередній статті «Вихідна допомога: коли, кому і скільки»? (див. «ОП», 2019, № 14) в окремих випадках при звільненні працівника роботодавець зобов’язаний виплатити вихідну допомогу. Але перш ніж її виплатити, вихідну допомогу треба розрахувати. Як це зробити — зараз розповімо.

Нагадаємо: вихідна допомога виплачується в розмірі не менше середнього місячного, тримісячного або шестимісячного заробітку. Отже, при розрахунку вихідної допомоги «танцюємо» від середньомісячного заробітку. Як його знайти? Усі дороги ведуть до Порядку № 100.

Формула розрахунку

Для того, щоб визначити середньомісячну зарплату працівника (ЗПсер), потрібно середньоденну заробітну плату (ЗПдн) помножити на середньомісячне число робочих днів (РДсер) у розрахунковому періоді (п. 8 Порядку № 100). Тобто:

ЗПсер = ЗПдн х РДсер.

А це означає, що для розрахунку середнього заробітку бухгалтерові треба пройти три етапи:

• спочатку визначити розрахунковий період;

• потім розрахувати середньоденної заробіток працівника;

• і нарешті, підрахувати середню кількість робочих днів у розрахунковому періоді.

Розглянемо кожен етап окремо.

Розрахунковий період — залежить від ситуації

У загальному випадку, вихідну допомогу розраховують виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю звільнення працівника (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).

Ніби усе просто, так? Проте на практиці досить рідко буває усе просто. Найчастіше трапляються нетипові ситуації. Визначити розрахунковий період у таких випадках допоможе таблиця нижче.

Розрахунковий період для обчислення суми вихідної допомоги

Ситуація

Розрахунковий період

Працівник відпрацював більше 2 календарних місяців

Останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню (абз. 3 п. 2 Порядку № 100)

Приклад 1. Працівник звільняється 31 липня 2019 року у зв’язку із скороченням штату.

До розрахункового періоду увійдуть 2 останніх календарних місяці перед звільненням: травень — червень 2019 року. Попри те, що співробітник відпрацював липень повністю, цей місяць у розрахунковий період не включаємо

Протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював (хворів, був у відпустці, на навчанні)

Попередні 2 місяці роботи (абз. 4 п. 2 Порядку № 100)

Приклад 2. Працівник звільняється 12 серпня 2019 року у зв’язку із скороченням штату. У червні 2019 року він був на лікарняному, а в липні 2019 року — перебував у відпустці.

Для розрахунку суми вихідної допомоги беремо виплати за попередні 2 місяці роботи: квітень — травень 2019 року. Оскільки протягом останніх 2 календарних місяців працівник фактично не працював (хворів і був у відпустці)

Працівник відпрацював менше 2 календарних місяців (працівник-новачок)

Фактично відпрацьований період (абз. 3 п. 2 Порядку № 100, лист Мінсоцполітики від 08.11.2016 р. № 1537/13/84-16 // «ОП», 2016, № 22)

Приклад 3. Працівник прийнятий на роботу 27 червня 2019 року, а звільняється — 12 серпня 2019 року (є один повністю відпрацьований місяць (з 1-го по 1-ше число)).

Для розрахунку суми вихідної допомоги беремо заробіток за фактично відпрацьований час: за період з 27 червня по 30 липня 2019 року (а не 12 серпня!).

Приклад 4. Працівник прийнятий на роботу 29 липня 2019 року, а звільняється — 12 серпня 2019 року (немає жодного повністю відпрацьованого місяця (з 1-го по 1-ше число)).

Для розрахунку вихідної допомоги беремо заробіток за фактично відпрацьований час: за період з 29 липня по 12 серпня 2019 року

Протягом останніх 2 місяців працівник періодично не працював з поважних причин (хворів, був у відпустці)

Останні 2 календарні місяці за винятком часу, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. 6 п. 2 Порядку № 100)

Приклад 5. Згідно з наказом працівник має бути звільнений 26 липня 2019 року у зв’язку із скороченням штату. 24 липня 2019 року він ліг у лікарню. Лікарняний закритий 7 серпня 2019 року.

Оскільки звільняти працівника за ініціативою роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (окрім звільнення за ) заборонено, днем його звільнення буде один з наступних днів після закінчення його хвороби. Приміром — 08.08.2019 р. Відповідно розрахунковим періодом стане червень — липень 2019 року, без урахування днів тимчасової непрацездатності звільненого працівника.

Протягом останніх 4 місяців працівник не працював із поважних причин (був оформлений простій не з вини працівника, хворів і був у відпустці)

Розрахункового періоду немає. Розрахунок проводимо виходячи зі встановленої працівникові тарифної ставки, посадового окладу (абз. 4 п. 2 Порядку № 100).

Останні 2 календарні місяці роботи використовуємо для визначення середньомісячного числа робочих днів

Приклад 6. Працівник звільнений 31 липня 2019 року через скорочення штату. При цьому в травні — червні 2019 року він хворів, у березні — квітні 2019 року — був у відпустці. Місячний посадовий оклад станом на липень 2019 року складає 4073 грн.

У розрахунок беремо посадовий оклад, що діє в місяці звільнення (4073 грн.), і кількість робочих днів за останні 2 місяці за графіком роботи роботодавця. У травні — 22 робочих дні (з урахуванням перенесення), в червні — 18 робочих днів.

Середня зарплата для розрахунку вихідної допомоги складе:

(4073 грн. + 4073 грн.) : (22 роб. дн. травня + 18 роб. дн. червня) = 203,65 грн.

Отже, з розрахунковим періодом розібралися. Тепер переходимо безпосередньо до розрахунків.

Розраховуємо середньоденну зарплату

Щоб розрахувати середньоденну зарплату, треба розділити заробітну плату за фактично відпрацьовані в розрахунковому періоді робочі дні (ЗПф) на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (РДф) (абзац перший п. 8 Порядку № 100):

ЗПдн = ЗПф : РДф.

Звичайно, кількість робочих днів, фактично відпрацьованих у розрахунковому періоді, підрахувати не складно. Особливу увагу тут треба приділити виплатам, які братимуть участь у розрахунках.

Повний їх перелік ви можете знайти в п. 3 Порядку № 100. А ось «непотрібні» виплати зібрані в п. 4 Порядку № 100. Перераховувати їх тут ми не будемо, оскільки детальнішу інформацію про такі виплати ви зможете знайти в нашій шпаргалці «Розрахунок середньої зарплати: супертаблиця на всі випадки життя» // «ОП», 2019, № 9. При визначенні суми виплат з метою розрахунку вихідної допомоги враховуйте такі особливості.

1. Усі виплати беремо в тому розмірі, в якому вони нараховані. Тобто без вирахування сум відрахувань на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із зарплати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

2. Усі виплати відносимо до тих місяців, за які вони нараховані. Тільки премії включають у заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю із заробітної плати (див. лист Мінсоцполітики від 09.12.2011 р. № 1105/13/81-11).

Детальніше про нюанси включення премій у розрахунок середньої зарплати читайте в консультаціях «Премії і винагороди в розрахунку середньої зарплати за Порядком № 100: нюанси включення» та «Заохочувальні виплати: «середньорозрахункові» правила в прикладах» // «ОП», 2016, № 21.

3. Квартальні премії, а також премії, нараховані за триваліший проміжок часу, включаємо в розрахунок у частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді (див. лист Мінсоцполітики від 21.09.2012 р. № 991/13/84-12 // «ОП», 2012, № 20, с. 7).

4. Разову винагороду за підсумками роботи за рік і вислугу років, нарахована в поточному році за попередній календарний рік, розподіляємо, додаючи до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди (див. лист Мінсоцполітики від 18.06.2019 р. № 927/0/206-19 // «ОП», 2019, № 14).

УВАГА

Якщо робочі дні в розрахунковому періоді відпрацьовані не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати враховуємо пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді (абз. 1 і 2 п. 3 Порядку № 100).

5. Якщо в розрахунковому періоді підвищувалися тарифні ставки (оклади), проводимо коригування середньої зарплати згідно з п. 10 Порядку № 100.

Приклад 7. Працівник — головний спеціаліст ОМС звільнений у серпні 2019 року, а з 25.06.2019 р. йому був підвищений посадовий оклад згідно з постановою КМУ від 19.06.2019 р. № 525. Як розрахувати суму вихідної допомоги?

Розрахунковий період: червень — липень 2019 року. Враховуючи те, що підвищення посадового окладу відбулося в розрахунковому періоді, заробітну плату, нараховану за червень до 25.06.2019 р., слід відкоригувати (помножити) на коефіцієнт підвищення окладу. Зарплату, нараховану за період з 25.06.2019 р. по 30.06.2019 р., а також за липень 2019 року враховуємо у фактично нарахованому розмірі.

Знаходимо середньомісячне число робочих днів

Середньомісячне число робочих днів можна знайти, розділивши на 2 сумарну кількість робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

При 5-денному робочому тижні з двома вихідними днями в суботу і неділю такі дані можна отримати з листів Мінсоцполітики (у 2019 році — див. лист від 08.08.2018 р. № 78/0/206-18 // «ОП», 2019, № 2).

Для 6-денників тривалість робочого часу доведеться розрахувати самостійно (див. «ОП», 2019, № 2).

Важливо!

Якщо працівник працює за індивідуальним графіком роботи, то при обчисленні середньомісячного числа робочих днів враховують режим роботи саме цього працівника, а не підприємства, установи (організації).

І ще. Для працівників-почасовиків, працівників з підсумованим обліком робочого часу (як і для працівників, зайнятих неповний робочий день), також обчислюють середньомісячне число робочих днів (а не годин). Що ж, ми знайшли кожну складову для розрахунку середньоденної заробітної плати. Залишилося лише підставити числові значення у формулу, наведену на початку статті. Отримавши середньомісячну зарплату, легко вичислити вже і сам розмір вихідної допомоги.

Але щоб усе стало зрозуміліше, наведемо приклад.

Числовий приклад

Приклад 8 (у розрахунковому періоді — премії і лікарняні). 02.08.2019 р. працівник звільнений на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП. У розрахунковому періоді йому були нараховані:

за червень 2019 року: зарплата за відпрацьований час — 4088,89 грн.; премія за травень — 460 грн.; відпрацьовано 16 робочих днів; за графіком — 18 робочих днів (3 і 4 червня був у відпустці за свій рахунок на підставі ст. 26 Закону про відпустки;

за липень 2019 року: зарплата — 3600 грн.; премія за червень — 408,89 грн.; лікарняні (працівник хворів з 1 по 5 липня) — 850 грн.; відпрацьовано 18 робочих днів; за графіком — 23 робочих дні.

В якому розмірі треба нарахувати працівникові вихідну допомогу?

Розрахунковий період: червень — липень 2019 року. Знайдемо розмір середньоденної зарплати. При цьому пам’ятаємо, що:

а) з розрахункового періоду необхідно виключити дні тимчасової непрацездатності, а при розрахунку середньоденної зарплати не враховувати лікарняні. Також треба виключити дні відпустки за свій рахунок;

б) премії слід урахувати пропорційно відпрацьованим дням у розрахунковому періоді (кількість робочих днів відпрацьована не повністю). Звідси:

• кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді — 34 роб. дн.

(16 роб. дн. у червні + 18 роб. дн. у липні);

• сума премії, яка візьме участь у розрахунку середньої зарплати, складе 720,54 грн.

((460 грн. + 408,89 грн.) : (18 роб. дн. червня + 23 роб. дн. липня) х 34 роб. дн.);

• виплати, нараховані за фактично відпрацьований час, — 8409,43 грн.

(4088,89 грн. + 3600 грн. + 720,54 грн.).

Лікарняні не враховуємо.

Визначимо середньоденну заробітну плату: 8409,43 грн. : 34 роб. дн. = 247,34 грн.

Середньомісячна кількість робочих днів:

(18 роб. дн. червня + 23 роб. дн. липня) : 2 = 20,5 роб. дн.

Розрахуємо середньомісячний заробіток:

247,34 грн. х 20,5 роб. дн. = 5070,47 грн.

Оскільки працівник звільняється на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП, сума вихідної допомоги дорівнюватиме одній середньомісячній заробітній платі — 5070,47 грн.

Оподаткування вихідної допомоги

ЄСВ. Сума вихідної допомоги, нарахована при припиненні трудового договору, не належить до фонду оплати праці (п.п. 3.8 Інструкції № 5*).

* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

А це означає, на суму вихідної допомоги ЄСВ не нараховується (підкатегорія 301.03 ЗІР). Відповідно й у Звіті з ЄСВ не відображається.

ПДФО і ВЗ. Сума вихідної допомоги не входить до переліку доходів, що не включаються в розрахунок загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (наведений у ст. 165 ПКУ). А раз так, то з такої виплати доведеться утримати ПДФО за ставкою 18 % (підкатегорія 103.02 ЗІР).

Причому в оподатковуваний дохід працівника сума вихідної допомоги при звільненні потрапить у складі інших доходів, оподатковуваних ПДФО на підставі п.п. 164.2.20 ПКУ (див. лист ДПАУ від 09.03.2011 р. № 4628/6/17-0715). А отже, вона має бути оподаткована і ВЗ (1,5 %).

У формі № 1ДФ суму вихідної допомоги відображаємо з ознакою доходу «127» — інші доходи (підкатегорія 103.25 ЗІР).

І ще один нюанс. Враховуючи те, що для цілей оподаткування вихідна допомога не є заробітною платою, ПСП до суми вихідної допомоги не застосовуємо, як і не враховуємо цю виплату при визначенні права на ПСП. Суму вихідної допомоги, як оподатковуваної, так і неоподатковуваної ВЗ, відображаємо в розділі II форми № 1ДФ за рядком «Військовий збір».

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі