Нові правила надання відпусток: огляд основних змін

* Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» від 27.12.2022 № 8313.

Законопроєкт № 8313 передбачає внесення змін не тільки до КЗпП, але й до Закону про відпустки*, і навіть до воєнно-трудового Закону № 2136**. Тож нові правила діятимуть не тільки під час воєнного стану, але залишаться з роботодавцями й за мирних часів.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

** Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

На сьогодні ще діють старі правила надання відпусток, але передбачається, що закон набере чинності дуже швидко (з дня, наступного за днем опублікування), тому часу перелаштуватися буде обмаль.

Відпустки за свій рахунок

Перший блок змін стосується відпусток за свій рахунок.

1. Максимальний термін відпустки без збереження зарплати за сімейними обставинами та з інших причин буде збільшено з 15 до 30 календарних днів на рік.

Одразу зазначу, що для мирних часів це було б позитивне нововведення, адже часто на практиці буває так, що працівникам не вистачає 15 календарних днів на рік, аби вирішити всі свої проблеми.

Але наразі під час дії воєнного стану у працівників і так є можливість піти у «воєнну» відпустку без збереження зарплати хоч на весь період воєнного стану.

До речі, про те, що відпустку за свій рахунок можна оформити не тільки на конкретний проміжок часу, але й «з відкритою датою» (тобто на весь період воєнного стану), читайте у статті «Неоплачувана відпустка до кінця воєнного стану, а не до конкретної дати» // «Податки & бухоблік», 2023, № 90.

2. Уніфікують підхід до надання відпусток за свій рахунок на період виникнення будь-яких непередбачуваних обставин.

На сьогодні в законодавстві прописано окремі підстави як для надання «карантинної», так і для надання «воєнної» відпустки за свій рахунок.

У законопроєкті № 8313 пропонується дозволити оформлювати відпустку без збереження зарплати на період виникнення будь-яких непередбачуваних обставин (як-то загроза поширення епідемії, пандемії, загроза збройної агресії). Її строк визначається за угодою між сторонами.

3. Період перебування у відпустці за свій рахунок як за сімейними обставинами, так і на період непередбачуваних обставин НЕ буде зараховуватися до стажу, що дає право на щорічну відпустку.

На сьогодні, нагадаю, цей період йде у відпускний стаж. Детальніше — у статті «Відпустка за свій рахунок: яку зараз краще обрати?» // «ОП», 2023, № 11.

Можемо припустити, що це нововведення не торкнеться вже використаних «воєнних» відпусток за свій рахунок. Але все ж таки варто дочекатися офіційних роз’яснень з цього приводу.

Відпустка при народженні дитини

Наступний блок змін стосується відпустки при народженні дитини.

1. Пропонується, щоб батько, який не перебуває у шлюбі з матір’ю дитини, отримав право на таку відпустку тільки за умови документального підтвердження, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Причому в первісній редакції цього законопроєкту пропонувалося, щоб документом, що міг це підтвердити, було рішення суду. Проте потім депутати врахували, що ці зміни можуть суттєво затягнути процес оформлення такої відпустки, яка і так обмежена у часі (надається не пізніше 3 місяців з дня народження дитини), тож вирішили, що буде достатньо заяви матері і свідоцтва про народження дитини, де вказаний батько.

У принципі, і зараз за Порядком № 693* такий батько задля оформлення відпустки має надати документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, довідку про реєстрацію місця проживання. Тож кардинальних змін тут не відбулося.

* Постанова КМУ «Про затвердження Порядку надання відпустки при народженні дитини» від 07.07.2021 № 693.

2. Також зміни стосуються оформлення відпустки іншими членами сім’ї (бабою, або дідом, або іншим повнолітнім родичем). Пропонується, щоб інші члени родини могли взяти відпустку при народженні дитини на підставі заяви одинокої матері (або одинокого батька).

Нагадую, що наразі діють схожі правила, проте у Порядку № 693 міститься більш розширений пакет документів для надання такої відпустки. Більш детально про них — у статті «Відпустка при народженні дитини: Кабмін затвердив Порядок» // «ОП», 2021, № 14.

Скоріш за все, такі зміни продиктовані необхідністю привести норми КЗпП та Закону про відпустки до вимог Порядку № 693.

Зміни у роботі з працівниками-військовослужбовцями

Відбудуться зміни й у правилах роботи з працівниками-військовослужбовцями.

1. Передбачається, що працівникам-військовослужбовцям має бути виплачена грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки і соцвідпустки на дітей. І це без звільнення, просто на підставі їх заяви.

Наразі, нагадую, компенсація за невикористані відпустки у разі увільнення від роботи не виплачується, адже це не звільнення з роботи. Звісно, можна було б виплатити таку компенсацію і без звільнення, але тільки за умови, якщо працівник мав би на те відповідне право і подав заяву. Більш детально про це — у статті «Мобілізований працівник: запитання та відповіді» // «ОП», 2023, № 22.

2. Для військовослужбовців, які є педагогічними та науково-педагогічними працівниками, пропонується НЕ зберігати середній заробіток.

Наразі ж середній заробіток за ними продовжує зберігатися. Детальніше — у статті «Середня педагогам, які воюють за контрактом: що кажуть Мінекономіки та МОН?» // «ОП», 2022, № 20.

3. Демобілізованим працівникам нададуть право взяти відпустку за свій рахунок тривалістю до 60 календарних днів після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації. При цьому вона буде надаватися в обов’язковому порядку за заявою працівника.

Зміни у щорічних відпустках

Також законодавець не оминув і щорічні відпустки.

1. Пропонується дозволити роботодавцям відмовляти у наданні будь-якої відпустки, крім «декретної» і «доглядової» відпустки, якщо працівника не тільки залучено до роботи на об’єктах критичної інфраструктури, але й він зайнятий на виробництві товарів оборонного призначення або залучений до виконання мобілізаційного замовлення.

2. Шокуюча новація стосується тих працівників, які мають більше 24 календарних днів відпустки за поточний рік. Нагадую, що зараз за рішенням роботодавця надання працівнику щорічної основної відпустки може бути обмежено тривалістю 24 календарних дні за поточний робочий рік, а усі інші дні переносяться на період після припинення або скасування воєнного стану. Детальніше — у статті «Щорічна основна відпустка» // «Податки & бухоблік», 2023, № 40.

Депутати вирішили надати роботодавцям не тільки право «обрізати» щорічну відпустку, але й надавати її залишок без оплати. Адже в законопроєкті № 8313 передбачено, що за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

3. Також не менш цікава новація — передбачається, що у період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім «декретних», «доглядових» та у зв’язку із усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Виходить, якщо працівник захоче піти у соцвідпустку на дітей, то за рішенням роботодавця вона не буде підлягати оплаті.

З полегшенням можуть зітхнути тільки керівні працівники закладів освіти та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники, адже зміни у пп. 2 і 3 до них не застосовуватимуться.

Інші зміни

Також законодавець «під шумок» вирішив підкоригувати й інші положення трудового законодавства.

1. Пропонується, щоб перенесення вихідних та робочих днів визначалося трудовим та/або колективним договором. А у разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів здійснюватиметься за наказом (розпорядженням) роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації — з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.

Насправді, ця зміна не дуже суттєва, адже і раніше Кабмін міг лише рекомендувати перенесення вихідних та робочих днів, остаточне рішення все одно було за роботодавцем.

2. Пропонується також тривалість, порядок, умови надання та оплати відпустки для підготовки та участі в спортивних змаганнях визначати трудовим та/або колективним договором, а не постановами Кабміну.

З творчими відпустками вирішили не експериментувати і залишили все як є. Хоча в планах було то їх прибирати, то залишати оплачуваними, то неоплачуваними.

Відпустку у зв’язку із профспілковим навчанням вирішили із Закону про відпустки все ж таки виключити, але вписали її новы правила надання до профільного Закону про профспілки*. За планами законодавців вона надаватиметься тривалістю до 6 календарних днів з компенсацією середньої заробітної плати саме за рахунок профспілкової організації.

* Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 № 1045-XIV

Подивимося, чи підпише цей законопроєкт Президент. Ми триматимемо вас у курсі і обов’язково повідомимо про усі зміни і пояснимо, як із ними працювати.