(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/11
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Червень , 2015/№ 51

Експорт за договором комісії: що в обліку?

Підписана Україною Угода про асоціацію з ЄС допомагає нашим підприємствам хоч повільно, але впевнено нарощувати обсяги експорту в закордонні країни. Причому як за прямими договорами постачання із закордонними партнерами, так і на підставі договорів комісії. Давайте з'ясуємо, які податково-облікові особливості супроводжують «експортну» комісію, коли і комітент, і комісіонер — резиденти України.

Вивчати порядок відображення в обліку «експортної» комісії почнемо з боку комітента.

Облік у комітента

Бухгалтерський облік. Як і у випадку з внутрішньоукраїнською комісією (див. с. 4), при переданні товарів комісіонеру для експорту право власності на них залишається у комітента. Тому за такою операцією комітент дохід не відображає. Переданий посереднику товар він не списує з балансу, а обліковує у складі запасів на субрахунку 283 «Товари на комісії» з балансової вартості. Тут товар «висить» доти, доки комісіонер не подасть комітенту звіт про реалізацію переданого товару.

При відвантаженні комісіонером товару покупцю право власності на цей товар переходить від комітента до покупця-нерезидента. Ось тоді

на дату такого відвантаження комітент відображає в себе дохід у розмірі вартості проданого товару і відповідно відносить до витрат його собівартість

Причому, якщо вартість товару виражена в інвалюті, дохід визначають з урахуванням норм
П(С)БО 21. При цьому важливо, яка подія була першою — відвантаження товару на експорт або отримання оплати за нього.

1. Перша подія — відвантаження. У цьому випадку дохід від експортної операції комітент відображає за курсом, установленим НБУ на початок дня дати відвантаження комісіонером товару покупцю-нерезиденту (п. 5 П(С)БО 21).

Нагадаємо: з 31.03.2015 р. валютний курс установлюється (оприлюднюється) наприкінці робочого дня і починає діяти наступного робочого дня. Тобто протягом усього дня діє один-єдиний валютний курс (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 30, с. 10). Дебіторська заборгованість, що виникла після відвантаження, для цілей бухобліку вважається монетарною (оскільки буде погашена грошима). Тому за нею на кожну дату балансу, а також на дату здійснення госпоперації (на дату погашення заборгованості) комітент визначає курсові різниці (п. 8 П(С)БО 21). Фіксувати їх Інструкція № 291 (ср. 025069200) пропонує на суб­рахунках 714 «Дохід від операційної курсової різниці» (додатну різницю) і 945 «Втрати від операційної курсової різниці» (від’ємну різницю).

2. Перша подія — отримання оплати. У цьому випадку комітент визначає гривневий еквівалент свого доходу з урахуванням абзацу другого п. 6 П(С)БО 21,
а саме: на початок дня дати отримання авансу.

Тобто під час надходження передоплати комітент фіксує курс НБУ на цю дату, а потім, при відвантаженні товару, використовує цей курс для визначення розміру доходу від реалізації.

Якщо аванси надходять частинами, дохід від реа­лізації визначають за сумою таких авансів із застосуванням курсів НБУ виходячи з послідовності їх отримання.

До речі, свого часу ми радили в разі надходження авансу для облікових цілей (розрахунку доходу за майбутнім відвантаженням) орієнтуватися на дату надходження інвалюти на розподільчий рахунок підприємства-експортера. Адже без відображення в обліку руху коштів за ним правильно показати валютні операції проблематично (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 19, с. 11; № 68, с. 21; № 89, с. 13).

Проте податківці останнім часом усе наполегливіше рекомендують перераховувати валюту за курсом НБУ на дату її зарахування на поточний валютний рахунок (див. консультацію з підкатегорії 114.02 БЗ). Кредиторська заборгованість, що виникла при отриманні передоплати, — немонетарна (оскільки буде погашена не грошима, а товаром), тому ані на дату балансу, ані на дату погашення курсові різниці за нею не розраховують.

Тепер про облік комісійної винагороди, яку комітент виплачує на користь комісіонера за надані посередницькі послуги. Тут жодних особливостей.

Так, суму винагороди (без ПДВ) у періоді її нарахування, тобто в періоді оформлення акта наданих комісійних послуг, комітент відображає у складі витрат на збут (рахунок 93 «Витрати на збут»).

Пам'ятайте: сума комісійної винагороди, перерахована посереднику авансом, витрати комітента не збільшує.

Податковоприбутковий облік. Тут усе, як бухоблік прописав. Адже з 01.01.2015 р. єдиний орієнтир для розрахунку оподатковуваного прибутку — бухгалтерський фінрезультат, відкоригований на різниці, передбачені розд. III ПКУ ( п.п. 134.1.1 ПКУ).

Але, на щастя, з «експортною» комісією такі різниці не мають нічого спільного. Тому високодохідні платники (з доходом більше 20 млн грн.), а також малодохідники, які вирішили визначати різниці з власної ініціативи, при здійсненні цієї операції можуть не хвилюватися — перераховувати бухфінрезультат за підсумками року їм не доведеться.

ПДВ. Як стверджує п. 189.6 ПКУ, правила «посередницького» п. 189.4 ПКУ на операції з експортування товарів за межі митної території України в межах посередницьких договорів не поширюються.

А п. 200.16 цього Кодексу доповнює: у разі експорту за договором комісії право на бюджетне відшкодування має комітент.

Тому «експортна» комісія у комітента має свої ПДВ-особливості. Поговоримо про них детальніше.

Перш за все знайте: передання товарів комісіо­неру в ПДВ-обліку комітента не відображається.

При «експортній» комісії ПДВ-зобов’язання у комітента виникають один раз — на дату оформлення «експортної» МД, яка підтверджує фактичне вивезення товару

При цьому згідно з п.п. «а» п.п. 195.1.1 ПКУ вивезення товарів за межі митної території України є об’єктом обкладення ПДВ за ставкою 0 %.

На це звертають увагу і податківці (див. консультацію з підкатегорії 101.09 БЗ). Вони підкреслюють, що експорт товарів за участю комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ. Право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на бюджетне відшкодування має власник експортної продукції — комітент.

Щоб усе йшло саме так, у договорі комісії краще спочатку прописати його зовнішньоекономічну спрямованість, тобто умову про те, що товар, який передається комісіонеру, надалі спрямовуватиметься на експорт. Це дозволить комітенту уникнути будь-яких претензій з боку контролерів. Адже вони зненацька можуть і затребувати від комітента нарахувати 20 % ПДВ за той період, коли передання товарів комісіонеру вже відбулося, а їх експорт — ще ні.

Комітенти, у зв’язку із застосуванням нульової ставки ПДВ при експорті враховуйте такі правила та обмеження.

По-перше, за ставкою 0 % обкладається ПДВ експорт як оподатковуваних, так і звільнених від обкладення ПДВ товарів, але тільки за умови, що таке звільнення передбачене розд. V ПКУ ( п. 195.2 ПКУ).

Ставку 0 % не застосовують до операцій:

— звільнених від ПДВ іншими розділами ПКУ;

— що не є об’єктом обкладення ПДВ;

— за якими ПКУ встановлено пряму заборону на застосування нульової ставки.

По-друге, при експорті товарів ПДВ-зобов’язання виникають на дату оформлення МД, що підтверджує факт перетину митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства ( п.п. «б» п. 187.1 ПКУ). Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються, не змінює величини податкових зобов’язань комітента ( п. 187.11 ПКУ).

Це означає, що звичайне правило «першої події» для нарахування ПДВ при експорті товарів не застосовується.

Майте на увазі, що:

1) МД на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка здійснила митне оформлення товарів (п. 16 Положення № 450);

2) для застосування нульової ставки за експортними операціями має відбутися фактичне вивезення товарів. Воно підтверджується МД і повідомленням про фактичне вивезення товарів за межі митної території України (п. 30 Положення № 450).

По-третє, база оподаткування при експорті товарів визначається за загальними правилами, установленими п. 188.1 ПКУ, тобто виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів.

Важливо! При розрахунку бази обкладення ПДВ комітенту слід орієнтуватися на мінімальну планку ( абз. другий п. 188.1 ПКУ). Вона має бути:

— для купованих товарів — не нижче ціни придбання. При цьому для розрахунку мінімальних ПДВ-зобов’язань беруть їх первісну вартість (тобто ту, що сформувалася за дебетом субрахунку 281 «Товари на складі»);

— для самостійно виготовлених товарів — не нижче їх виробничої собівартості (див. лист ДФСУ від 07.04.2015 р. № 12082/7/99-99-19-03-02-17).

Детальніше про складові мінбази обкладення ПДВ ви можете дізнатися з «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 14, с. 14 і 15; № 34, с. 17 та 18.

Попередимо тих експортерів, які продали свій товар нерезиденту за ціною нижче мінбази. Не дивуйтеся, якщо почуєте від податківців чергову вигадану ними «страшилку». Мовляв, ви нібито повинні різницю між фактичною ціною товару, що експортується, і мінбазою обкласти ПДВ. Та ще й не за нульовою ставкою, уявіть, а за ставкою 20 %! І хоч ця «страшилка» стосується контрольованих операцій (див. консультацію з підкатегорії 101.09 БЗ),
нею можуть лякати всіх експортерів без розбору. Знайте: ми такий підхід не розділяємо, але бути насторожі все ж таки радимо (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 28, с. 20).

Перераховують базу оподаткування у гривні за курсом НБУ, що діє на 0 годин дня подання МД ( абз. другий п. 190.1, ст. 391 ПКУ).

У момент виникнення ПДВ-зобов’язань (тобто на дату фактичного вивезення товарів, зазначену в МД) комітент складає податкову накладну ( п. 201.4 ПКУ) і реєструє її в ЄРПН (п. 3 Порядку № 1246).

У верхній частині податкової накладної в полі «Не видається покупцю (тип причини)» він проставляє позначку «Х» і код причини «07» — «Експортні постачання» (п. 9 Порядку № 957). А в полі «вид договору» при заповненні рядка «Вид цивільно-правового договору» зазначає «Договір комісії»
(див. консультацію з підкатегорії 101.19 БЗ).

При цьому (п. 12 Порядку № 957):

— у рядку «Особа (платник податку) — покупець» вказує найменування (П. І. Б.) нерезидента;

— у рядку «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» наводить країну реєстрації нерезидента;

— у рядку ставить для ІПН «300000000000».

По-четверте, разом з декларацією з ПДВ підприємства-експортери подають податківцям оригінали експортних МД (п. 200.8 ПКУ).

Отже, комісіонер повинен передати комітенту оригінал «експортної» МД (оригінал аркуша з позначенням «3/8»
форми МД-2 з відміткою про фактичне вивезення товару)

По-п’яте, комітент має право на податковий кредит з ПДВ за комісійною винагородою, яку виплачує комісіонеру, хоча й сам експорт товару обкладається ПДВ за ставкою 0 %. Адже в комісіонера сума комісійної винагороди обкладається ПДВ у загальному порядку за ставкою 20 % і до митної вартості товарів, що експортуються, не включається (п. 200.16 ПКУ).

Відображає комітент податковий кредит на підставі податкової накладної комісіонера (за умови її реєстрації в ЄРПН) на дату першої з подій:

— або на дату оформлення акта наданих комісійних послуг — якщо першою подією було нарахування комісійної винагороди,

— або на дату перерахування коштів на користь комісіонера — якщо першою подією
була виплата комісійної винагороди.

Порядок обліку експорту за договором комісії в обліку комітента покажемо на прикладі.

Приклад 1. Комітент-резидент за договором комісії на продаж передає комісіонеру-резиденту товари, балансова вартість яких становить 120000 грн. Згідно з договором комісіонер зобов’язується продати зазначені товари нерезиденту за ціною не нижче $10000.

Комісійна винагорода складає 12000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 2000 грн.) і за умовами договору виплачується посереднику окремим платежем після оформлення звіту комісіонера.

За умовами договору розрахунки між комітентом і комісіонером за реалізовані товари здійснюються в іноземній валюті.

Офіційний курс НБУ становить (умовно):

на дату відвантаження комісіонером товарів нерезиденту (19.06.2015 р.) — 21,15 грн./$;

на дату балансу (30.06.2015 р.) — 21,10 грн./$;

на дату надходження комітенту виручки від реалізації товарів нерезиденту (07.07.2015 р.) — 21,16 грн./$.

Витрати комісіонера на митне оформлення товару — 400 грн. (умовно).

У бухгалтерському обліку ці операції комітент відображає таким чином (див. табл. 1):

Таблиця 1. Порядок обліку експорту за договором комісії в комітента

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, $/грн.

Дт

Кт

1

Відвантажено товар комісіонеру

283

281

120000

2

Відвантажено товар комісіонером і відображено заборгованість комісіонера перед комітентом (на підставі звіту комісіонера) ($10000 х 21,15 грн./$)

377

702

$10000
211500*

* У бухгалтерському обліку згідно з п. 5 П(С)БО 21 доходи комітент визначає за курсом НБУ на дату відвантаження товару на експорт (перша подія).

3

Відображено заборгованість комітента перед комісіонером на суму митних платежів згідно зі звітом комісіонера

93

685

400

4

Списано собівартість реалізованого товару

902

283

120000

5

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 0 % (за наявності оригінала МД)

702

641/ПДВ

0

6

Відображено курсову різницю за монетарною дебіторською заборгованістю на кінець II кварталу 2015 року ($10000 х (21,10 грн./$ - 21,15 грн./$))

945

377

500

7

Отримано грошові кошти від комісіонера
($10000 х 21,16 грн./$)

314*

377

$10000
211600

* Податківці все частіше наполягають на тому, що розподільчий рахунок не є рахунком підприємства, тому в цілях перерахунку інвалюти рекомендують орієнтуватися на курс НБУ на дату її зарахування на поточний валютний рахунок.
Якщо ви обираєте цей варіант, то ту частину інвалюти, що підлягає обов’язковому продажу, відображайте в себе тільки під час надходження її гривневого еквівалента на поточний гривневий рахунок (Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»). Ну а ту частину, яку не продаєте, відображайте на субрахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» у момент її надходження на поточний валютний рахунок.
При цьому окремо у складі доходів або витрат покажіть додатну або від’ємну різницю між сумою, вирученою від продажу валюти за курсом МВРУ, і вартістю валюти, визначеною за курсом НБУ на дату продажу.

8

Відображено курсову різницю, що виникла при погашенні дебіторської заборгованості комісіонера
($10000 х (21,16 грн./$ - 21,10 грн./$))

377

714

600

9

Нараховано комісійну винагороду комісіонеру

93

685

10000

10

Відображено податковий кредит з ПДВ виходячи із суми винагороди (за наявності податкової накладної комісіонера)

641/ПДВ

685

2000

11

Погашено додаткові витрати комісіонера, понесені ним у зв’язку з виконанням договору комісії
(плата за митне оформлення)

685

311

400

12

Перераховано комісійну винагороду комісіонеру

685

311

12000

Облік у комісіонера

Бухгалтерський облік. Прийняті на комісію товари не є власністю комісіонера, тому їх вартість він обліковує на позабалансовому субрахунку 024 «Товари, прийняті на комісію».

У періоді відвантаження комісійних товарів на експорт комісіонер:

— відображає їх вартість у складі доходу (дебет субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів»);

— зменшує одночасно з цим суму такого доходу на суму коштів, які підлягають перерахуванню на користь комітента (дебет субрахунку 704 «Вирахування з доходу»).

Як правило, розрахунки з нерезидентом здійснюються в іноземній валюті. У зв’язку з цим при визначенні суми доходу комісіонер теж застосовує норми П(С)БО 21, а саме: виходить з того, яка подія є першою — відвантаження товарів нерезиденту чи отримання оплати за них.

Виходить, що доходи в іноземній валюті від продажу товарів нерезиденту комісіонер перераховує в національну валюту за курсом НБУ на дату першої з подій:

1) продажу товару на експорт (тобто відвантаження товарів нерезиденту) — якщо першою подією було відвантаження;

2) отримання передоплати комісіонером від нерезидента — якщо першою подією була оплата товару.

Коли першою подією є відвантаження товару, в обліку комісіонера утворюється дебіторська заборгованість нерезидента. Вона вважається монетарною, оскільки буде погашена грошима. Тому на кожну дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції (на дату погашення заборгованості) комісіонер визначає за нею курсові різниці.

Такі курсові різниці комісіонер відносить на розрахунки з комітентом

Знайте: комісіонер має право перерахувати комітенту виручені валютні кошти, що надійшли за реалізований комісійний товар, в іноземній валюті без отримання на те індивідуальної ліцензії НБУ (див. листи ДПАУ від 03.11.2000 р. № 6075/6/22-2316, від 15.12.2000 р. № 16711/7/22-2317, від 21.12.2009 р. № 28396/7/22-5017 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 54 і лист НБУ від 02.06.2000 р. № 28-110/1941-3601).

Продавати на міжбанку 75 % інвалюти, що надійшла для комітента, він не зобов’язаний (п. 2 постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03.06.2015 р. № 354).

Але утримати суму комісійної винагороди з інвалютної виручки, що надійшла, одразу комісіонер не зможе. Ії має бути зараховано виключно у гривнях. Тому спочатку доведеться продати валюту, а потім уже утримувати винагороду, інакше без ліцензії не обійтися.

З урахуванням комісійної винагороди все прос­то. Її суму посередник відображає у складі свого доходу (кредит субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»). Відбувається це в періоді нарахування винагороди, тобто в періоді оформлення акта наданих комісійних послуг.

При отриманні винагороди авансом дохід не визнають.

Одночасно з визнанням доходу комісіонер відображає у складі витрат собівартість комісійних послуг (дебет субрахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг»).

Податковоприбутковий облік. Тут рівняння на бухгалтерський облік (п.п. 134.1.1 ПКУ). Тобто орієнтир для розрахунку оподатковуваного прибутку — бухгалтерський фінрезультат, відкоригований на різниці, передбачені розд. III ПКУ.

Проте за «експортною» комісією жодних різниць, вони тут ні при чому.

ПДВ. Ні отримання товару від комітента для продажу на експорт, ні саме вивезення товару за межі митної території України комісіонер у своєму ПДВ-обліку не відображає.

А все завдяки п. 189.6 ПКУ. Він стверджує, що правила «посередницького» п. 189.4 ПКУ на операції з експорту товарів за межі митної території України в межах посередницьких договорів не поширюються.

При цьому, як зазначає п. 200.16 ПКУ, у разі експорту товарів за договором комісії право на отримання бюджетного відшкодування, а отже, і право на застосування нульової ставки ПДВ, у цьому випадку має тільки власник товарів, що експортуються, — комітент.

Інша справа — комісійна винагорода за надані посередницькі послуги.

Нарахувати ПДВ-зобов’язання виходячи із суми винагороди комісіонер повинен у будь-якому разі

Адже у «спеціальному» п. 200.16 ПКУ прямо сказано, що при експорті товару, отриманого за договором комісії, комісійна винагорода потрапляє в комісіонера до бази обкладення ПДВ за ставкою 20 % і не включається до митної вартості товарів, що експортуються.

Зробити це треба на дату першої з подій:

— або на дату оформлення акта наданих комісійних послуг — якщо першою подією було нарахування комісійної винагороди,

— або на дату отримання коштів від комітента — якщо першою подією було отримання комісійної винагороди.

На підтвердження нарахованих податкових зобов’язань комісіонер складає податкову накладну на ім’я комітента та реєструє її в ЄРПН.

Порядок обліку експорту за договором комісії в обліку комісіонера покажемо на прикладі.

Приклад 2. За договором комісії на продаж комісіонер-резидент повинен реалізувати покупцю-нерезиденту партію товарів, що належать комітенту, за ціною не нижче $10000 або 210000 грн.

Розрахунки між комітентом і комісіонером за реалізовані товари здійснюються в іноземній валюті.

Комісійна винагорода посередника становить 12000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 2000 грн.) і за умовами договору виплачується йому окремим платежем після оформлення звіту комісіонера. Собівартість наданої посередницької послуги — 7800 грн.

Офіційний курс НБУ склав (умовно):

— на дату відвантаження комісіонером товарів нерезиденту (19.06.2015 р.) — 21,15 грн./$;

— на дату балансу (30.06.2015 р.) — 21,10 грн./$;

— на дату надходження комісіонеру виручки від реалізації товарів нерезиденту (06.07.2015 р.) — 21,08 грн./$;

— на дату перерахування валюти комітенту (07.07.2015 р.) — 21,16 грн./$.

Витрати на митне оформлення товарів, понесені комісіонером, — 400 грн. (умовно).

У бухгалтерському обліку ці операції комісіонер відображає таким чином (див. табл. 2):

Таблиця 2. Порядок обліку експорту за договором комісії в комісіонера

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,
$/грн.

Дт

Кт

1

Отримано товари від комітента

024

210000

2

Перераховано плату за митне оформлення

377

311

400

3

Відвантажено товар покупцю-нерезиденту

($10000 х 21,15 грн./$)

362

702

$10000

211500

4

Списано вартість реалізованого товару з позабалансового обліку

024

210000

5

Відображено заборгованість перед комітентом

($10000 х 21,15 грн./$)

704

685

$10000

211500

6

Віднесено на розрахунки з комітентом суму платежів за митне оформлення (відшкодування додаткових витрат комісіонера передбачено договором)

685

377

400

7

Відображено курсову різницю за монетарною дебіторською заборгованістю нерезидента та заборгованістю перед комітентом на кінець II кварталу 2015 року

($10000 х (21,10 грн./$ - 21,15 грн./$))

685

362

500

8

Отримано від нерезидента оплату за товар

($10000 х 21,08 грн./$)

314*

362

$10000

210800

* Якщо ви обираєте варіант перерахунку валюти за курсом НБУ на дату її зарахування на поточний валютний рахунок, то замість субрахунку 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» застосовуйте субрахунок 312. Тоді проводок за № 10 і 11 у вас не буде.

9

Відображено курсову різницю при погашенні дебіторської заборгованості нерезидента (віднесено на розрахунки з комітентом)

($10000 х (21,08 грн./$ - 21,10 грн./$))

685

362

200

10

Зараховано валюту на поточний рахунок комісіонера ($10000 х 21,16 грн./$)

312

314

$10000

211600

11

Відображено курсову різницю за розподільчим рахунком (віднесено на розрахунки з комітентом)

($10000 х (21,16 грн./$ - 21,08 грн./$))

314

685

800

12

Перераховано комітенту виручку від продажу товарів на експорт ($10000 х 21,16 грн./$)

685

312

$10000

211600

13

Відображено дохід комісіонера від реалізації посередницьких послуг

361

703

12000

14

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із суми комісійної винагороди

703

641/ПДВ

2000

15

Відображено собівартість комісійної послуги

903

23

7800

16

Отримано комісійну винагороду від комітента

311

361

12000

17

Погашено комітентом додаткові витрати комісіонера

311

685

400

Ось ми з вами, друзі, і розібралися в експортно-комісійних тонкощах. Бажаємо взаємовигідної співпраці з вашими партнерами та фінансової стабільності!

висновки

  • На дату відвантаження комісіонером товару покупцю-нерезиденту комітент відображає в себе дохід у розмірі вартості цього товару і відносить до витрат його собівартість.

  • Передання товарів комісіонеру в ПДВ-обліку комітента не відображається.

  • При відвантаженні комісійних товарів на експорт комісіонер відображає їх вартість у складі доходу й одночасно зменшує його на суму коштів, які повинен перерахувати комітенту.

  • Ні отримання товару від комітента для продажу на експорт, ні сам експорт у ПДВ-обліку комісіонера не відображаються.

договір комісії, експорт додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті