Перш ніж узятися до складання самої декларації з податку на прибуток, нагадаємо кілька важливих організаційних моментів. По-перше, встигнути подати декларацію за півріччя потрібно не пізніше 9 серпня 2016 року.
При цьому зверніть увагу: розраховувати авансовий внесок платникам, які подають декларацію за півріччя, ще не потрібно. Його у розмірі 2/9 податку на прибуток доведеться нарахувати тільки в декларації за три квартали 2016 року і сплатити до 31 грудня (див. підкатегорію 102.23.02 БЗ).
Ну а сплатити податок на прибуток за півріччя слід у загальному порядку, прописаному в п. 57.1 ПКУ, тобто не пізніше 19 серпня 2016 року.
Далі розберемося, кому ж усе-таки слід потрудитися над піврічною декларацією, а кому — чекати закінчення року.
Хто подає декларацію
Високодохідні «старі» платники. Серед традиційних платників податку на прибуток звітувати щоквартально (в обов’язковому порядку) з 2016 року повинні високодохідники (тобто ті платники, у яких бухдохід за минулий 2015 рік склав понад 20 млн грн.). Отже, для них не за горами черговий звітний період з податку на прибуток — півріччя. А далі — ще три квартали і рік ( п. 137.4 ПКУ).
Складати піврічну декларацію не потрібно малодохідникам, сільгопникам (виробникам сільгосппродукції-спецрежимникам) і новачкам ( п. 137.5 ПКУ)
Щоправда, є один момент стосовно сільгоспників. Декому з них піврічну декларацію подати все ж доведеться. Нагадаємо, що річним звітним періодом, за вибором сільгоспника, може бути або звичайний календарний рік (з 1 січня по 31 грудня), або зміщений на півроку ( п.п. «б» п. 137.5, п.п. 137.4.1 ПКУ). Тому, якщо сільгоспник з 01.01.2016 р. перейшов із групи 4 ЄП у прибутківці і хоче вибрати «особливий» річний період (з 1 липня нинішнього року по 30 червня наступного), то спершу йому доведеться відзвітувати за півроку (подавши окремо піврічну декларацію за період з 01.01.2016 р. до 30.06.2016 р.). А далі вже з чистою совістю звітувати за вибраний «особливий» рік — тобто за період з 01.07.2016 р. по 30.06.2017 р. (листи ДФСУ від 31.05.2016 р. № 11819/6/99-99-15-02-02-15 і від 22.04.2016 р. № 9143/6/99-95-42-01-15).
Усі прибутківці, що переходять на спрощенку з III кварталу. Ще одна категорія платників податку на прибуток (причому не лише високодохідники, а й малодохідники з бухдоходом за 2015 рік не більше 20 млн грн.), яка неодмінно повинна буде відзвітувати за півріччя, — ті, хто прийняли рішення з III кварталу 2016 року стати єдиноподатниками. Останнім звітним періодом з податку на прибуток у такому разі для них буде півріччя. І подати декларацію їм доведеться протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду (див. підкатегорію 102.23.01 БЗ).
А от у зворотній ситуації — у разі переходу протягом року зі спрощеної системи на загальну — податківці таких платників зараховують до «новачків» (див. підкатегорію 102.12 БЗ). Тому з огляду на п. 137.5 ПКУ сплатити податок на прибуток уперше такі платники повинні будуть тільки на підставі річної декларації за період діяльності у звітному (податковому) році. Для таких платників «річний» період починається з дати переходу на загальну систему і закінчується 31 грудня 2016 року. Отже, такі платники можуть узяти тайм-аут до закінчення року.
Тепер перейдемо до заповнення декларації. Поки що проект змін до декларації з податку на прибуток* висить у повітрі. Тому складаємо її за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897.
* Див. за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2016 - rik/66992.html.
Доходи та фінрезультат (ряд. 01 і 02)
Платники податку на прибуток (крім малих підприємств та суб’єктів мікропідприємництва, про яких ще скажемо далі) повинні подати разом з декларацією з податку на прибуток за півріччя також фінзвітність за цей період. Проміжна (квартальна) фінзвітність включає Баланс (Звіт про фінансовий стан) за ф. № 1 та Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за ф. № 2. На це звертають увагу і податківці (див. підкатегорію 102.23.02 БЗ).
Для обчислення об’єкта оподаткування беремо бухфінрезультат, визначений саме у фінансовій звітності підприємства ( п.п. 134.1.1 ПКУ). Отже, по суті, піврічний дохід (ряд. 01) та фінрезультат (ряд. 02) великі високодохідники повинні узяти із фінзвітності за півріччя і:
— у ряд. 01 показати дохід як суму: ряд. 2000 + ряд. 2120 + ряд. 2200 + ряд. 2220 + ряд. 2240 + додаткові рядки (ряд. 2121 + ряд. 2241) ф. № 2;
— до ряд. 02 занести фінрезультат із ряд. 2290 (прибуток) або ряд. 2295 (збиток) ф. № 2 (див. «перевірочний» лист № 321**).
** Лист ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 15.01.2016 р. № 321/7/04-36-15-03-22 («Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 23, с. 6).
Обережно з округленням! Яким же чином погодити між собою одиниці виміру у фінзвітності та в декларації з податку на прибуток? Адже у фінзвітності (згідно з НП(С)БО 1) фінрезультат відображається в тис. грн. без десяткового знака. Як підлаштувати це округлення для декларації з податку на прибуток?
Податківці зовсім недавно заявили, що не можна просто узяти показник, округлений до тисяч у фінзвітності, і у такому вигляді поставити його в декларацію з податку на прибуток. Потрібно складати декларацію на підставі первинних документів (див. підкатегорію 102.23.02 БЗ // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 47, с. 40).
Одиницею виміру для декларації мають бути не тис. грн. (як округлено у фінзвітності), а гривні без копійок
Саме такі одиниці виміру передбачає власне форма декларації та додатки до неї.
Як же бути? Якщо дотримуватися приписів податківців, то при заповненні рядків 01 і 02 слід орієнтуватися на відповідні показники фінзвітності ще до округлення в тис. грн. Тобто брати «реальні» показники доходу та фінрезультату у гривнях з копійками з регістрів бухобліку, на підставі яких і заповнюється фінзвітність***, і округлювати до гривень. Щодо переведення тисяч гривень просто в гривні простим додаванням трьох нулів податківці, мабуть, проти.
*** Детальніше про складання фінзвітності див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 6, с. 23.
Хоча раніше вони в «перевірочному» листі № 321 схилялися до даних із фінзвітності.
Тепер розберемося, як же бути малим та «мікро»-високодохідникам. На які показники орієнтуватися їм?
Хто без фінзвітності. Суб’єкти малого підприємництва ( п. 46.2 ПКУ), тобто юрособи, у яких середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 50 чоловік, а річний дохід, — не більше 10 млн євро за середньорічним курсом НБУ ( ч. 3 ст. 55 ГКУ), подають податківцям тільки річну фінзвітність.
Такі підприємства складають квартальну фінзвітність суб’єкта малого підприємництва (за ф. № 1-м «Баланс» та № 2-м «Звіт про фінансові результати» ф. № 2) тільки для статистики. Тому при визначенні піврічного доходу та фінрезультату можна орієнтуватися на дані з фінзвітності, що подається органам статистики:
— у ряд. 01 показати дохід з ряд. 2280 ф. № 2-м;
— у ряд. 02 — фінрезультат із ряд. 2290 ф. № 2-м.
Щоправда, все ж доведеться порахувати їх реальні (до округлення) показники з регістрів бухобліку, на підставі яких заповнюється фінзвітність.
Малі та «мікро»-підприємства звільнені від обов’язку подання фінзвітності разом з піврічною декларацією з податку на прибуток
А от «мікро»-високодохідники, тобто ті, у кого середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 10 осіб, а річний дохід — не більше 2 млн євро за середньорічним курсом НБУ ( ч. 3 ст. 55 ГКУ), складають спрощену фінансову звітність — Спрощений фінансовий звіт суб’єктів малого підприємництва за ф. № 1-мс «Баланс» та № 2-мс «Звіт про фінансові результати» тільки за підсумками року ( п. 46.2 ПКУ, передостанній абзац п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, п. 2 П(С)БО 25).
Отже, їм нічого не залишається, крім як піврічний дохід (ряд. 01), а також фінрезультат (ряд. 02) зібрати з регістрів бухобліку, на підставі яких зазвичай заповнюється фінзвітність.
Обчислюємо різниці (ряд. 03, додаток РІ)
Високодохідникам-квартальникам нікуди не дітися від різниць. Отже, високодохідні підприємства неодмінно повинні скласти додаток РI, що відповідає за розрахунок різниць.
До того ж, при заповненні додатка РI обов’язково доведеться заповнити «амортизаційний» додаток АМ, а у разі операцій з цінними паперами — ще й «ціннопаперовий» додаток ЦП.
У додатку РІ відображають як різниці з розд. III ПКУ, так і «перехідні» різниці з підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ
Крім того, однією з різниць є податкові збитки минулих років.
Заповнюючи додаток РI, важливо пам’ятати про два дуже важливі моменти.
По-перше, цей додаток у високодохідників має бути заповнено навіть у тому випадку, коли підсумкові показники різниць за півріччя (що збільшують і одночасно зменшують фінрезультат) у результаті утворюють нуль. Наочним прикладом є амортизаційна різниця. Річ у тім, що у деяких платників сума податкової амортизації за звітний період може виявитися рівною сумі бухгалтерської амортизації. У результаті виходить нульова різниця. Але ігнорувати її не потрібно: суму бухгалтерської амортизації неодмінно слід зазначити в рядку 1.1.1 РІ, а суму податкової амортизації — у ряд. 1.2.1 РІ. Також потрібно обов’язково заповнити додаток АМ (графа 5 додатка АМ = ряд. 1.2.1 додатка РІ).
По-друге, деякі різниці потрібно формувати, навіть якщо операції, що беруть у них участь, ще не вплинули на бухгалтерський фінрезультат.
Це в першу чергу стосується амортизаційної різниці. Враховуючи норми пп. 138.1, 138.2 і 138.3 ПКУ, амортрізниці відображають саме в періоді нарахування (!) амортизації. При цьому чекати, коли нарахована амортизація піде на витрати і візьме участь у визначенні фінрезультату, не потрібно (див. лист Міжрегіонального ГУ ДФС від 11.11.2015 р. № 25363/10/28-10-06-11, а також лист ДФСУ від 30.05.2016 р. № 11769/6/99-99-15-02-02-15).
Незалежно від участі у фінрезультаті слід відображати, зокрема, і різницю, що коригує (збільшує) фінрезультат за операціями з «особливими» нерезидентами згідно з п.п. 140.5.4 ПКУ. Тобто фінрезультат слід збільшити на 30 % вартості куплених у нерезидента товарів (робіт, послуг) незалежно від того, чи відображено бухвитрати на їх придбання у звітному періоді у складі фінрезультату (див. лист ДФСУ від 17.12.2015 р. № 27017/6/99-99-19-02-02-15). Тому, щоб не допустити помилку у звітності, зверніть увагу на ці тонкощі.
Тепер трохи зупинимося на деяких «ходових» різницях.
Амортизаційні різниці. Згадуємо приємні листи ДФСУ від 05.02.2016 р. № 2457/6/99-99-19-02-02-15 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 25, с. 5) та від 30.05.2016 р. № 11769/6/99-99-15-02-02-15, а також роз’яснення в підкатегорії 102.05 БЗ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 47, с. 43). Податківці пояснили, що малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА), а також бібліотечні фонди, земельні ділянки, природні ресурси не належать у податковому обліку до основних засобів (ОЗ) і за ними не виникають «амортизаційні» різниці.
Щоправда, якщо ви керуватиметеся зазначеним роз’ясненням і не відобразите амортизацію МНМА та бібліотечних фондів, вам слід пам’ятати, що податківці можуть вимагати від вас пояснень, чому не виконується рівність ряд. 1.1.1 РІ = ряд. 2515 «Амортизація» ф. № 2, згадана в «перевірочному» листі № 321.
Адже, якщо вірити цьому листу, то за такою рівністю-нерівністю при порівнянні показників декларації та фінзвітності фіскали визначатимуть ризики заниження об’єкта оподаткування. То ж будьте готові до такого повороту.
Але якщо ваш першоквартальний досвід з невідображенням в АМ амортизації МНМА та інших не-ОЗ пройшов «на ура», то продовжуйте в тому ж дусі. На це у вас є цілком законне право, підкріплене нормами самого ПКУ (точніше, його п.п. 14.1.138).
Оскільки внутрішньорічні декларації заповнюються наростаючим підсумком, то усі «перехідні» з минулого року суми, що потрапили до декларації за I квартал, візьмуть участь і при розрахунку податку на прибуток за півріччя.
Перенесення минулорічних відсотків, що «не зіграли». Увага, платники, що нараховують проценти за борговими зобов’язаннями за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами ( п. 140.1 ПКУ, детальніше про який див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 100, с. 34).
Майте на увазі, що при складанні піврічної декларації можна врахувати минулорічні проценти — ті, що «не зіграли» у 2015-му (через 50 % обмеження з п. 140.2 ПКУ) в податковому обліку (якщо такі не зарахувалися/не повністю зарахувалися в I кварталі). Адже їх дозволено переносити на майбутнє — на наступні періоди до повного погашення (щоправда, щорічно в дещо урізаному обсязі, — у розмірі 95 % від суми, що «не зіграла», п. 140.3 ПКУ і знов-таки з урахуванням обмеження з п. 140.2 ПКУ).
Нагадаємо, що минулорічні проценти, що «не зіграли», фігурували в ряд. 3.1.1 додатка РІ до декларації за 2015 рік. Тому 95 % від цієї суми можна показати в ряд. 3.2.1 додатка РІ до піврічної декларації, якщо дотримується умова: проценти, нараховані пов’язаним особам-нерезидентам за півріччя 2016 року, з надбавкою до них таких минулорічних 95 % вписуються в обмеження з п. 140.2 ПКУ. На це звертають увагу і податківці (див. листи ДФСУ від 24.05.2016 р. № 11229/6/99-99-15-02-02-15 та від 30.05.2016 р. № 11751/6/99-99-15-02-02-15). Приємно, що стосовно квартальників контролери погоджуються з можливістю урахування минулорічних процентних сум, що не «зіграли», вже в квартальних деклараціях — за I квартал, півріччя, три квартали, а не, скажімо тільки аж у декларації за рік.
Проте, якщо за півріччя отримано збитки (у рядку 02 декларації з податку на прибуток — збиток) і від’ємний фінрезультат зберігається після додавання до нього фінвитрат з амортвідрахуваннями, то, на жаль, поки за півріччя в податковому обліку врахувати проценти не вийде (причому ні минулорічні, що «не зіграли», ні «свіжі» — першого півріччя). І навіть більше — у разі збитків на всю суму «свіжих» процентів (нарахованих пов’язаним особам-нерезидентам у першому півріччі) доведеться збільшити фінрезультат (виникне «збільшуюча» різниця у ряд. 3.1.1 додатка РІ, лист ДФСУ від 24.05.2016 р. № 11229/6/99-99-15-02-02-15).
Перенесення минулорічних податкових збитків (ряд. 3.2.4 додатка РІ). Зверніть увагу, що минулорічні податкові збитки 2015 року (у яких можуть «сидіти» і зовсім старі збитки, облік яких регулюється п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 15, с. 4) не обриваються. Їх переносять далі на наступні періоди до повного погашення такого від’ємного значення ( п.п. 140.4.2 ПКУ).
Такі податкові збитки минулих років — це зменшуюча різниця, для якої передбачено окремий «збитковий» ряд. 3.2.4 додатка РІ. Фактично до цього рядка переносили минулорічні податкові збитки ще при складанні декларації за I квартал 2016 року. Тому тепер ту ж їх величину повторимо і в ряд. 3.2.4 додатка РI до декларації за півріччя.
Своя історія — з ціннопаперовими збитками. Вони обертаються тільки усередині додатка ЦП (оскільки оподатковується тільки позитивний фінрезультат від операцій з цінними паперами, тобто «позитивне» значення ряд. 4.1.3 додатка ЦП, п.п. 141.2.5 ПКУ).
Тому якщо до ряд. 03 додатка ЦП до декларації за I квартал 2016 року ви перенесли минулорічні ЦБ-збитки («мінусове» значення ряд. 4.1.3 додатка ЦП з декларації за 2015 рік), то зазначте цю ж суму у рядку ряд. 03 додатка ЦП і до декларації за півріччя.
Зменшення податку (ряд. 16, додаток ЗП)
Щоб заповнити додаток ЗП, користуємося рекомендаціями податківців, які надані ще при складанні декларацій за 2015 рік і I квартал 2016 року. Так, у ПКУ немає жорсткої прив’язки до черговості усіх зменшувачів податку на прибуток, зібраних у додатку ЗП. Але, на думку податківців, тут слід спиратися на «формулу» за рядками цього додатка «згори вниз» (див. лист ДФСУ від 01.04.2016 р. № 7148/6/99-99-19-02-01 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 33, с. 9).
Тобто першими на черзі у зменшення податку на прибуток будуть суми податку на нерухомість (ряд. 16.2), другими — авансові внески у зв’язку з виплатою дивідендів (ряд. 16.3).
Суми податку, сплаченого за кордоном, зменшуватимуть податок на прибуток, розрахований у декларації за півріччя 2016 року, останніми
А тепер кілька слів про кожен зменшувач податку на прибуток.
Податок на нерухомість. Податок на прибуток зменшується на суму податку з нежитлової нерухомості, нарахованого (!) за той самий звітний період ( абзац перший п. 137.6 ПКУ), хоча сам «нерухомий» податок буде сплачено в наступному кварталі (лист ДФСУ від 12.03.2016 р. № 5379/6/99-99-19-02-02-15). До ряд. 16.2 додатка ЗП слід вписати суму показників з графи 7 і 8 декларації з податку на нерухомість****, але (!) беремо не за рядком «УСЬОГО», а збираємо виключно в частині нежитлової нерухомості за відповідними кодами з графи 2.
**** За формою, затвердженою наказом Мінфіну від 10.04.2015 р. № 408.
І не хвилюйтеся, якщо за підсумками півріччя податок на нерухомість вийде більшим, ніж податок на прибуток, і не увесь зарахується у зменшення. Списувати з рахунків суму, що «не зіграла», не потрібно. Вона ще візьме участь у зменшенні податку на прибуток у наступних звітних періодах у межах року. Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 10, с. 40.
Дивідендні аванси. У ряд. 16.3 додатка ЗП слід показати «свіжі» дивідендні аванси, тобто ті, які встигли сплатити в першій половині 2016 року (із суми перевищення). Хоча дотепер певні сумніви із цього приводу викликає досі «незайманий» п.п. 57.11.2 ПКУ, який випускає квартальників з уваги і, як і раніше, говорить про можливість заліку авансів з дивідендів тільки в декларації за рік. Гадаємо, законодавці просто забули його підкоригувати. Тоді як, наприклад, у проекті змін до декларації такий «поквартальний» дивідендний залік видно досить чітко. Підтверджують можливість такого заліку і податківці (див. лист ДФСУ від 16.06.2016 р. № 13468/6/99-99-15-02-02-15).
Крім того, якщо у ряд. 16.3 додатка ЗП до декларації за I квартал переходив «хвіст» минулорічних авансів з дивідендів, що не зіграли у зменшення податку за підсумками 2015 року, їх також відображаємо у ряд. 16.3 додатка ЗП до декларації за півріччя. З можливістю їх перенесення згодні й податківці (листи ДФСУ від 28.01.2016 р. № 2779/7/99-99-19-02-01-17, від 12.03.2016 р. № 5375/6/99-99-19-02-02-15, лист ГУ ДФС у м. Києві від 09.02.2016 р. № 2534/10/26-15-11-02-11).
«Закордонні» податки. Оскільки спеціального рядка для них немає, контролери рекомендували на суму «закордонних» податків збільшити показник ряд. 16 додатка ЗП і, керуючись п. 46.4 ПКУ, розшифрувати суми, що формують значення цього рядка у спецполі (детальніше про це поле далі).
При цьому списувати з рахунків суму «закордонподатків», що «не зіграла» в декларації за I квартал 2016 року, не варто. Вона візьме участь у зменшенні податку на прибуток у інших звітних періодах у межах року.
А те, що у вас не перекриється податком на прибуток за підсумками року, вже не зменшить податок на прибуток у наступних звітних роках ( абзац третій п.п. 141.4.9 ПКУ та пояснення до нього у листі ДФСУ від 24.05.2016 р. № 11232/6/99-99-15-02-02-15).
Важливі відмітки в декларації
У кінці декларації є три поля для відміток, які не варто ігнорувати.
Поле «Наявність додатків». У ньому наводиться інформація про додатки, які подаються разом з декларацією. Навпроти додатка, що подаєте разом з декларацією, просто поставте відмітку «+». Виняток: комірка під «ПН». У ній треба зазначити кількість поданих ПН (оскільки ПН складається на кожного нерезидента).
Поле «Наявність доповнення». Діюча форма декларації, на жаль, у повному обсязі не відповідає усім останнім змінам ПКУ. Тому ті суми в декларації за півріччя, які «нестандартно» включені до складу декларації, вам доведеться пояснити і розшифрувати у вигляді доповнень у довільній формі. Наприклад, пояснити суми податку, сплаченого за кордоном (див. лист ДФСУ від 01.04.2016 р. № 7148/6/99-99-19-02-01), або суми дивідендних авансів.
У цьому полі зробіть відмітку «+», а також пронумеруйте і розшифруйте кожне доповнення (якщо їх декілька). Такі доповнення вважатимуться невід’ємною частиною декларації і будуть використані податківцями при аналізі її показників.
Поле «Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності». Воно призначене для позначення форм фінзвітності, які подаються до податкової разом з піврічною декларацією. Великим підприємствам у цьому полі слід поставити відмітку «+» навпроти ф. № 1 «Баланс» та ф. № 2 «Звіт про фінансові результати».
Так само діють підприємства, що складають звітність за МСФЗ. Майте на увазі: до фінзвітності платників, які складають її за МСФЗ, додатково в її складі подаються примітки в самостійно вибраному вигляді (письмове пояснення, таблиця, графік тощо). Сама ж відмітка про подання приміток до фінзвітності, складеної за МСФЗ, у полі «Відомості…» не проставляється (див. підкатегорію 102.23.02 БЗ).
А от малі та «мікро»-підприємства, як ми вже зазначали, фінзвітність у складі піврічної декларації з податку на прибуток взагалі не подають. Отже, це поле у них взагалі залишається без відміток.
Звіт про пільги
У піврічній декларації з податку на прибуток деякі платники (не рахуючи тих, хто виконує особливі пільгові договори) можуть «засвітити» й інші пільги щодо податку на прибуток. Про які пільги йдеться? Наприклад (див. Довідник № 79/2 інших податкових пільг станом на 01.07.2016 р.):
— сума зменшення фінрезультату до оподаткування на збитки минулих років згідно з п.п. 140.4.2 ПКУ (під кодом 11020301);
— сума від’ємного фінрезультату за ЦП (під кодом 11020302).
Отже ті, хто в декларації з податку на прибуток за півріччя покаже пільгові суми, не забудьте включити їх до Звіту про пільги, склавши його за період шість місяців за формою, затвердженою постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233 (ср. ).
Подати Звіт до податкової треба буде у ті самі строки, що й декларацію з податку на прибуток за півріччя.
Якщо ж платник у звітному періоді (півріччі) пільгами не користувався, а також у нього немає за цей період пільг за іншими податками, то подавати Звіт йому не потрібно.
висновки
- Декларацію за півріччя подають високодохідники (тобто платники з доходом за минулий рік понад 20 млн грн.), а також усі платники, що переходять з III кварталу 2016 року на спрощену систему.
- Платники, які обчислюють різниці, повинні разом з піврічною декларацією також подати додаток РІ.
- У піврічній декларації можна зменшити податок на прибуток на усі суми, що не зіграли в I кварталі 2016 року.
- Оскільки форму декларації не поновили, не забудьте додатково пояснити «нестандартні» суми.
