Негосподарсько-неоподатковуваний ПДВ

Як відомо, з 01.07.2015 р. до податкового кредиту включається весь вхідний ПДВ (за наявності належним чином оформленої та зареєстрованої ПН або її замінника). Навіть якщо придбані товари/послуги використовуватимуться в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю.

При цьому як компенсацію слід нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази, визначеної в п. 189.1 ПКУ

Для товарів/послуг база — вартість придбання, для необоротних активів — балансова вартість на початок періоду здійснення операції. Причому стосується це як повного використання в неоподатковуваних операціях ( п. 198.5 ПКУ), так і одночасного використання в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях ( ст. 199 ПКУ).

Якщо на «вході» не було ПК. У такому разі може бути декілька варіантів.

1. Якщо ПК не було через те, що саме постачання не оподатковується або постачальник не був платником ПДВ, то компенсуючий ПДВ не нараховується. Про це прямо не сказано в п. 198.5 ПКУ, але випливає з визначення терміна «поставка товарів», наведеного в абз. «в» п.п. 14.1.191 ПКУ (зверніть увагу на слова «якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту», що використані у цій нормі; у цьому випадку він такого права не мав).

2. Якщо ПК не було через те, що постачальник неправильно оформив і не зареєстрував ПН, то компенсуючий ПДВ не нараховується. Обґрунтування те ж — абз. «в» п.п. 14.1.191 ПКУ. Вважаємо, що нарахувати компенсуючі ПЗ потрібно лише тоді, коли постачальник виправить/зареєструє ПН.

3. Якщо ПК не було через суб’єктивні причини (наприклад, покупець вирішив відкласти його до наступних періодів у межах відведених 365 дн.), то нарахувати компенсуючі ПЗ він зобов’язаний уже в періоді придбання, адже в нього було право на ПК, просто він ним не скористався.

Дата виникнення ПЗ. Якщо вже при придбанні товарів/послуг відомо, що вони використовуватимуться в неоподатковуваних/негосподарських операціях, то ПЗ нараховують за датою першої події з їх придбання. Якщо первісно товари/послуги планувалося використовувати в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності, а потім наміри змінилися, то ПЗ нараховується за датою початку їх фактичного використання, визначеною в первинних документах.

Компенсуюча ПН. ПКУ дає право виписувати ПН на такі компенсуючі ПЗ зведено, не пізніше за останній день звітного періоду (звертаємо увагу квартальників — йдеться саме про період, а не про місяць). Утім, платник податків може виписувати й індивідуальні ПН, але на дату виникнення компенсуючих ПЗ. Особливості заповнення компенсуючих ПН такі:

— у лівому верхньому кутку проставляється відмітка про те, що ПН не видається покупцю і зазначається тип причини (04, 08, 09, 13). Якщо ПН зведена, ставиться відповідна відмітка;

— у гр. «Отримувач (покупець)» платник податків зазначає власне найменування (П. І. Б.);

— у ряд. «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється один з ІПН («600000000000», «400000000000»). За роз’ясненнями податківців, перший використовується при нарахуванні компенсуючих ПЗ у зведених ПН за товарами/послугами, придбаними у звітному періоді для використання в неоподатковуваних/негосподарських операціях, другий в індивідуальних ПН — за товарами (послугами), що були придбані в попередніх звітних періодах для використання в оподатковуваних/господарських операціях, і які у звітному періоді починають використовуватися в неоподатковуваних/негосподарських операціях ( лист ДФСУ від 15.03.2016 р. № 4465/5/99-99-19-03-02-16). Втім ми вважаємо, що можна вчинити простіше: у зведеній ПН зазначати ІПН «600000000000», а в індивідуальній — «400000000000». Тим більше що така ПН нікому не видається;

— у табличній частині у гр. 2 зазначають номери і дати «вхідних» ПН, за якими нараховано «компенсуючі» ПЗ;

— графи 3, 5 — 9 не заповнюються;

— у гр. 4 зазначається «грн.»;

— ряд. VII — IX розділу А не заповнюються.

Така ПН реєструється в загальному порядку. Відмінність від звичайних ПН лише в тому, що за несвоєчасну реєстрацію цієї ПН оштрафувати відповідно до п.п. 1201.1 ПКУ податківці не можуть.

Відображення в декларації з ПДВ. Нова форма декларації містить спеціальний рядок, у якому відображається компенсуючий ПДВ, — ряд. 4. Залежно від того, за якою ставкою оподатковується операція (20 % або 7 %), заповнюється ряд. 4.1 або 4.2. Крім того, компенсуючі обороти відображаються і в додатку Д5 (залежно від зазначеного в ПН умовного ІПН).

Якщо потім передумали. ПКУ передбачає можливість відкоригувати нараховані компенсуючі ПЗ. Це відбувається в разі, коли товари/послуги, необоротні активи врешті-решт використовуються в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності. Для цього потрібно виписати РК до компенсуючої ПН і зареєструвати його в ЄРПН. Особливість властива товарам/послугам, необоротним активам, придбаним до 01.07.2015 р., за якими вхідний ПДВ не було включено до складу ПК згідно з тими правилами, що діяли на той час. ПКУ дозволяє збільшити ПК на підставі бухдовідки за датою початку фактичного використання в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності, визначеної в первинних документах ( п. 36 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Бухоблік. Унесені зміни до Інструкції № 141 визначають порядок бухгалтерського обліку компенсуючого ПДВ.

У загальному випадку він уключається до первісної вартості запасів/необоротних активів/послуг, що придбаваються

Для цього використовується транзитний субрахунок 643/1. Уключення до вартості придбання відображається проводкою Дт 20, 22, 28, 15, 23, 91 — 94 Кт 643/1. Нарахування компенсуючого ПДВ — проводкою Дт 643/1 — Кт 641/ПДВ.

А ось якщо спочатку збиралися використовувати придбане в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а потім змінили напрямок, то компенсуючий ПДВ піде в дебет субрахунку 949 (проводка Дт 949 — Кт 643/1; нарахування — проводка Дт 643/1 — Кт 641/ПДВ).

Вплив на інші показники. Ті, хто здійснює розподіл ПДВ за товарами / послугами / необоротними активами, що одночасно використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях, згідно зі ст. 199 ПКУ (а це фактично всі, хто відображає неоподатковувані операції), повинен розраховувати частку розподілу. Компенсуючий ПДВ (нарахований як згідно з п. 198.5, так і за ст. 199 ПКУ) при розрахунку цього коефіцієнта не враховується.

Якщо ви — спецрежимник, то врахуйте, що в БЗ (категорія 101.24) зазначається: компенсуючі ПЗ повинні відображатися в ряд. 1.1 спецдекларації. Це логічно, оскільки ПК відображався саме в спецдекларації (хоча це не відповідає формі декларації: у додатку ДС10 просто немає рядка для відображення компенсуючого ПДВ, він передбачений лише в загальній декларації (0110)).

Що ще ми писали на цю тему

№ з/п

Назва статті/теми номера/спецвипуску

Джерело

1

Умовний ІПН за «компенсуючими» ПЗ у ПН

2016, № 31, с. 6

2

Озимина загинула: що з ПДВ?

2016, № 29, с. 26

3

Податкова накладна згідно з пп. 198.5, 199.1 ПКУ

2016, № 20, с. 31

4

Брак у виробництві: податково-бухгалтерські подробиці

2016, № 19, с. 19

5

Нова декларація з ПДВ за січень

2016, № 13, с. 7

6

«Компенсаційні» ПЗ: рівняння на першу подію придбання

2016, № 9, с. 4

7

Новинки ПДВшного бухобліку: дочекалися!

2015, № 102, с. 35

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі