Розділ II декларації з ПДВ

До ряд. 10 слід заносити всі купівлі на митній території України, як «з ПДВ», так і «без ПДВ». Сума «вхідного» ПДВ за будь-якими купівлями (незалежно від їх призначення: для оподатковуваних операцій / неоподатковуваних / негосподарської діяльності) уключається до податкового кредиту ( п. 198.3 ПКУ). При цьому відобразити податковий кредит можна на підставі:

1) ПН, зареєстрованих в ЄРПН ( п. 201.10 ПКУ), або

2) замінників ПН (касових чеків на суму (без ПДВ) не більше 200 грн. на день, транспортних квитків, готельних рахунків та інших документів, перелічених у п. 201.11 ПКУ); детальніше про замінники ПН див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 60.

За ПН, зареєстрованими своєчасно: (1) не пізніше останнього дня місяця — за ПН, складеними в першій половині місяця (з 1-го по 15-те число включно); (2) не пізніше 15-го числа наступного місяця — за ПН, складеними у другій половині місяця (з 16-го по останній день місяця) право на ПК виникає в періоді складання ПН.

За ПН, зареєстрованими із запізненням, право на ПК виникає в періоді реєстрації ПН. При цьому зареєструвати ПН можна протягом 365 днів з дати складання.

Згідно з п. 198.6 ПКУ податковий кредит можна «відкладати» на наступні періоди і відображати його протягом 365 календарних днів з дати складання ПН абсолютно всім платникам, уключаючи й касовиків (колишній 60-денний ПК-строк для останніх скасовано).

Тоді «відкладений» ПК також показують у ряд. 10 (10.1 або 10.2) декларації.

А ось для замінників ПН такої можливості розтягування ПК на 365 днів не передбачено. Тому відображати ПК у ряд. 10.1 і 10.2 на підставі документів — замінників ПН потрібно чітко «період у період» (див. БЗ 101.14).

Якщо ж усе ж таки у відведений строк (за ПН — протягом 365 днів; за замінниками — «період у період») ПК не показали, то можете виправити цю помилку, подавши уточнюючий розрахунок (УР) з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ, — 1095 днів (див. лист ДФСУ від 15.08.2016 р. № 17646/6/99-95-42-01-15, консультацію в БЗ 101.14 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 48, с. 45).

Залежно від ставки «вхідного» ПДВ (20 %, 7 %, 0 %) або його відсутності в декларації заповнюють ряд. 10.1 — 10.3.

Важливо (!): у ряд. 10.1, 10.2 також показуємо відновлення ПК за «старими» товарами / необоротними активами (купленими до 01.07.2015 р. на митній території України) на підставі бухдовідки, якщо зараз вони змінюють напрям використання з «неоподатковуваного» на «оподатковуваний» ( п.п. «в» п. 201.11, п. 36 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ; листи ДФСУ від 22.07.2016 р. № 15911/6/99-99-15-03-02-15 і від 14.02.2017 р. № 2962/6/99-99-15-03-02-15). Хоча ліміт реєстрації така процедура відновлення ПК не збільшить

У ряд. 10.1 показують купівлі товарів, послуг, необоротних активів з «вхідним» 20 % ПДВ.

Операції, відображені в ряд. 10.1, розшифровують за контрагентами (постачальниками) у таблиці 2 додатка Д5

У ряд. 10.2 показують купівлі лікарських засобів і медичних виробів з 7 % ПДВ (див. п.п. «в» п. 193.1 ПКУ і пояснення до ряд. 1.2). Операції, відображені в ряд. 10.2, розшифровують за контрагентами (постачальниками) у таблиці 2 додатка Д5

У ряд. 10.3 показують обсяги купівель:

— із ставкою 0 % ПДВ (наприклад, придбання послуг міжнародних перевезень, оподатковуваних за ставкою 0 % ПДВ, п.п. «а» п.п. 195.1.3 ПКУ);

— без ПДВ (тобто купівлі: у неплатників/необ’єктні ( ст. 196 ПКУ) / пільгові (звільнені від ПДВ згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародними договорами); лист ДФСУ від 27.11.2015 р. № 25295/6/99-99-19-03-02-15, БЗ 101.20).

Зокрема, у ряд. 10.3 відображають «необ’єктні» послуги банку з розрахунково-касового обслуговування ( п.п. 196.1.5 ПКУ); роялті, що виплачуються грошима або цінними паперами ( п.п. 196.1.7 ПКУ) (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 7, с. 46).

При цьому за ряд. 10.3 заповнюють тільки колонку А.

Увага! У додатку Д5 такі безПДВшні купівлі (із ряд. 10.3) не розшифровують

У ряд. 11 відображають «іноземні» купівлі: імпорт товарів / необоротних активів. Причому тільки ті з них, які оподатковуються (за ставкою 20 % або 7 % ПДВ). Зверніть увагу! У декларації взагалі не відображають:

— пільгове ввезення товарів (у будь-якому митному режимі), оскільки рядків для цього не передбачено (див. БЗ 101.20);

— неоподатковуване ввезення товарів (у будь-якому митному режимі), митна вартість яких не перевищує 150 євро ( пп. 196.1.16 і 196.1.17 ПКУ) (див. БЗ 101.20);

— купівлі неоподатковуваних послуг з місцем постачання «за межами України» (див. БЗ 101.20)

У ряд. 11.1 показують імпорт товарів і необоротних активів із «ввізним» 20 % ПДВ. При цьому відображають: митну вартість (колонка А) і виходячи з неї — податковий кредит (колонка Б).

Важливо (!): ПК за імпортом відображають на підставі митної декларації (МД), що підтверджує сплату податку і оформлена відповідно до вимог законодавства ( п. 201.12 ПКУ). Майте на увазі: правило «365 днів» (з п. 198.6 ПКУ) на «імпортний» ПК не поширюється. Тому ПК (за імпортними МД) показуємо в декларації чітко «період у період». Інакше, якщо цього своєчасно не зробили, потім можемо виправитися і показати «імпортний» ПК тільки через УР протягом 1095 днів (див. листи ДФСУ від 05.10.2015 р. №21058/6/99-99-19-03-02-15 і від 28.10.2015 р. № 22718/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 92, с. 7).

У ряд. 11.1 або 11.2 (залежно від ставки ПДВ) також відображають коригування «імпортного» ПК (з «+» або з «-»), якщо вже після митного оформлення змінюється митна вартість. Роблять це на підставі аркуша коригування до імпортної МД у періоді, в якому оформлено такий аркуш коригування (див. листи ДФСУ від 28.12.2015 р. № 27875/6/99-99-19-03-02-15, від 22.12.2015 р. № 27404/6/99-99-19-03-02-15, БЗ 101.20).

Крім цього, в ряд. 11.1 і 11.2 також показуємо відновлення ПК за «старими» імпортними товарами / необоротними активами (купленими до 01.07.2015 р.) на підставі бухдовідки, якщо зараз вони змінюють напрям використання з «неоподатковуваного» на «оподатковуваний» ( п.п. «в» п. 201.11, п. 36 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ; листи ДФСУ від 22.07.2016 р. № 15911/6/99-99-15-03-02-15 і від 14.02.2017 р. № 2962/6/99-99-15-03-02-15). Хоча ліміт реєстрації процедура відновлення ПК не збільшить.

А ось операції (обсяги) ввезення товарів / необоротних активів без ПДВ (у режимі звільнення від ПДВ) у декларації не відображаються, оскільки рядка для них немає (див. БЗ 101.20)

У ряд. 11.2 показують імпорт лікарських засобів і медичних виробів із «ввізним» 7 % ПДВ (див. п.п. «в» п. 193.1 ПКУ і пояснення до ряд. 1.2)

У ряд. 12 слід показувати імпорт товарів, при митному оформленні яких сплата ПДВ була відстрочена шляхом видачі податкового векселя відповідно до підрозд. 3 розд. XX ПКУ. Урахуйте (!): цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, в якому податкові векселі погашено ( п. 7 підрозд. 3 розд. ХХ ПКУ)

Тепер у ряд. 13 відображають ПК з послуг, отриманих від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України. Нагадаємо, що ПЗ з таких послуг уключають до ряд. 6 декларації (див. пояснення до нього). При цьому складають ПН з типом причини «14».

І якщо така ПН зареєстрована своєчасно ((1) не пізніше за останній день місяця за ПН, складеними в першій половині місяця; (2) не пізніше 15-го числа місяця за ПН, складеними у другій половині попереднього місяця), то вже в періоді її складання отримувач послуг нерезидента може показати ПК ( п. 198.2 ПКУ). Тобто ПЗ з ПК у такому разі виникнуть «синхронно» в одному періоді. Хоча відобразити ПК на підставі такої зареєстрованої ПН дозволяється й пізніше — протягом 365 днів з дати її складання.

Якщо ж ПН зареєстрована із запізненням, ПК вийде відобразити тільки в періоді її реєстрації, але не пізніше 365 календарних днів з дати складання ПН (див. БЗ 101.20). У такому разі ПЗ випереджатимуть ПК.

Увага: новинка! Тепер у ряд. 13 додатково відображають і коригування податкового кредиту за такими нерезидентськими послугами (п.п. 1 п. 4 розд. V Порядку № 21). У зв’язку з цим до цього рядка прив’язали додаток Д1.

Дані про таке коригування беремо з окремого рядка «Усього за послугами, отриманими від нерезидента на митній території Україні (переноситься до рядка 13 декларації)» таблиці 2 додатка Д1. Якщо коригування ПК за послугами від нерезидента не проводять, подавати додаток Д1 при заповненні інших показників у ряд. 13 не потрібно (п. 11 розд. III Порядку № 21).

Нагадаємо: до змін коригування ПК за оподатковуваними послугами від нерезидента відображалися за ряд. 12 (сьогоднішній аналог ряд. 14) декларації з ПДВ

Тепер ряд. 14 призначено для ПДВ-коригувань (обсягів купівель і податкового кредиту), що проводяться (!) на підставі ст. 192 ПКУ при:

— поверненні товарів/передоплат; зміні суми компенсації, перегляді цін;

— виправленні помилок у податкових накладних (детальніше про виправлення помилок див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 48, с. 8 і № 89, с. 10, а також «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 17, с. 42).

При збільшенні ПК знак «+» у цьому рядку не ставиться, а ось при зменшенні ПК суму коригування обов’язково слід показати із знаком «-».

У більшості випадків коригування здійснюють на підставі розрахунку коригування (РК). Проте врахуйте: зменшити ПК покупець повинен (!) у періоді проведення перерахунку (тобто складання РК) незалежно від періоду його реєстрації (див. лист ДФСУ від 15.12.2015 р. № 26683/6/99-95-42-01-16-01, БЗ 101.20).

А от збільшити ПК покупець може тільки за зареєстрованим продавцем РК.

До того ж пам’ятайте, що «невпливаючі» РК (за якими обсяги із сумою ПК не змінюються) ані в ряд. 14 декларації, ані в додатку Д1 показувати не потрібно (див. БЗ 101.20).

І ще важливий момент! Коригувати купівлі зі ставкою 0 % ПДВ або без ПДВ ані в ряд. 12, ані в додатку Д1 не потрібно (обсяги за ними коригуванню не підлягають (див. БЗ 101.20)).

Увага: новинка! Тепер у цьому рядку не відображають коригування ПК за послугами, отриманими від нерезидента, а показують у ряд. 13, там, де й сам основний ПК за такими послугами (див. пояснення до ряд. 13).

Загальний підсумок коригувань у розрізі ІПН контрагентів до ряд. 14 декларації переносимо із ряд. «Усього за звітний період (рядок 14 декларації)» таблиці 2 додатка Д1 з урахуванням операцій з коригування ПЗ у сільгоспників, які потрапили до Реєстру отримувачів бюджетної дотації

У ряд. 15 відображають результати річного перерахунку за «старими» необоротними активами (НА) «подвійного призначення», купленими до 01.07.2015 р. За ними продовжують проводити трикратно «необоротні» перерахунки (за підсумками 1, 2 і 3 років, наступних за роком початку їх використання / введення в експлуатацію) і щороку коригувати ПК ( п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, лист ДФСУ від 31.12.2015 р. № 48122/7/99-99-19-03-02-17).

«Необоротні» перерахунки проводять за «старими» правилами. Тому за ними так само продовжують коригувати ПК (а не нараховувати ПЗ, як у випадку з «новими» необоротними активами). Жодні РК у такому разі не складають, а ПК коригують на підставі бухдовідки, дані з якої й надходять до цього рядка. Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 3, с. 31

У ряд. 16 декларації відображають від’ємне значення, яке включають до складу ПК поточного звітного періоду. Його формують три складові:

— від’ємне значення, що переходить з попереднього звітного періоду, так званий перехідний «мінус» (ряд. 16.1), а також

— коригування (уточнення-виправлення) перехідного від’ємного значення:

(1) самостійно платником під час самовиправлень за даними УР (ряд. 16.2);

(2) податківцями при перевірках (ряд. 16.3).

При цьому заповнюють тільки колонку Б ряд. 16

У ряд. 16.1 переносять значення ряд. 21 декларації за попередній звітний період (тобто перехідне від’ємне значення попереднього періоду)

У ряд. 16.2 обліковують результати самовиправлень від’ємних помилок, що вплинули на ряд. 21 (у тому випадку, коли такі дані підлягають перенесенню до декларації). Тоді до ряд. 16.2 декларації звітного періоду (з «+» або «-») переносять дані з гр. 6 ряд. 21 УР, поданих у такому звітному періоді (п. 5 розд. VI Порядку № 21, детальніше про заповнення цього рядка див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 28).

Будьте уважні! При заповненні ряд. 16.2 обов’язково заповнюють поле (*) заключної частини декларації, в якому наводять реквізити УР (дату подання УР / номер квитанції про прийняття УР, оскільки іншого номера немає, а сам УР номера не має (хоча, думаємо, не буде помилкою, якщо при УР номер узагалі не проставляти) / суму з гр. 6 ряд. 21 УР, що потрапила до ряд. 16.2 (+/-)

Рядок 16.3 заповнюють, якщо помилки в ряд. 21 (від’ємному значенні) були виявлені податківцями при документальній або камеральній перевірці. Коли це можливо?

Наприклад, при перевірці податківці зменшують від’ємне значення (знімають ПК / донараховують ПЗ) і надсилають платнику податкове повідомлення-рішення (ППР) за формою «В4». Тоді в періоді його отримання потрібно заповнити (із знаком «-») ряд. 16.3.

Або платник міг, навпаки, неправомірно заявити суму бюджетного відшкодування (скажімо, заявити до БВ неоплачений ПК). У такому разі він отримає ППР за формою «В3» (що відмовляє в БВ на несплачену суму). Тоді такий від’ємний ПДВ (на який зменшено БВ) знову «повертають» до декларації — уключають (із знаком «+») до ряд. 16.3.

При цьому, заповнюючи ряд. 16.3 на підставі ППР, отриманих від податківців, не забудьте зазначити відомості про них (дату/номер/суму) у полі (*) заключної частини декларації.

Увага: новинка! Тепер у ряд. 16.3 повинні показувати також і суму від’ємного значення, отриманого правонаступником від реорганізованого підприємства.

Нагадаємо: з 01.01.2017 р. діє порядок уключення правонаступником до складу свого ПК перехідного «мінуса» реорганізованого підприємства (ряд. 21 декларації) ( п. 198.7 ПКУ).

Важливо! Таке перенесення можливе, тільки якщо в реорганізованого підприємства сума від’ємного значення (!) підтверджена перевіркою податківців:

— при приєднанні, злитті, перетворенні його суму переносять до складу ПК правонаступника в наступному періоді після підписання передавального акта і податкової перевірки;

— при поділі, виділенні його переносять до складу ПК правонаступника пропорційно отриманій частці майна відповідно до розподільчого балансу в наступному періоді після підписання такого балансу і податкової перевірки.

Так-от, після того як податківці проведуть таку перевірку, правонаступник у звітності з ПДВ за наступний період повинен (абз. 5 п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку № 21):

1) заповнити заяву (таблицю 3 в додатку Д2), зазначивши в ній дані про реорганізоване підприємство, суму отриманого від’ємного значення, номер і дату акта або довідки перевірки;

2) зазначити в ряд. 16.3 суму отриманого від’ємного значення;

3) якщо сума отриманого від’ємного значення не буде «з’їдена» поточними зобов’язаннями (потрапить у ряд. 21 декларації), її потрібно буде зазначити ще і в графі 5 таблиці 1 додатка Д2

Значення ряд. 17 розраховується за формулою. При цьому заповнюють тільки колонку Б. У ній відображається загальна сума податкового кредиту з ПДВ за звітний період