Теми статей
Обрати теми

Працюємо без РРО: хто і як

Павленко Олексій, податковий експерт
Робота з РРО несе із собою безліч усіляких незручностей і неприємностей для суб’єктів, зобов’язаних їх використовувати. Але сьогоднішню статтю ми адресуємо тим щасливчикам, яких «оминає лиха доля ця».

Спершу коротко нагадаємо про тих суб’єктів господарювання/види діяльності, які можуть працювати/здійснюватися без РРО. Після чого розповімо про деякі зміни, що сталися не так давно в «безРРОшній» області.

Хто і коли має право не застосовувати РРО?

По-перше, орієнтуючись на ст. 3 Закону про РРО* «від зворотного», отримуємо, що точно РРО не потрібний тим суб’єктам господарювання, які не здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, а також не проводять операції з прийняття готівки для подальшого її переказу.

* Закон України від 06.07.1995 р. № 265-ВР.

З цього випливає, що ті госпсуб’єкти, хто при проведенні розрахунків не має справи з «готівкою» або з перерахованими в дужках видами безготівки (а також не приймає «готівку» для її переказу), РРО можуть не застосовувати.

Крім того, РРО не повинен застосовуватися і при розрахунках за позареалізаційними операціями (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 17, с. 4). Щоправда, зараз із тексту нового Положення про ведення касових операцій у валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148,

прибрали термін «позареалізаційні операції», але, мабуть, як орієнтир для «безРРОшних» цілей це визначення перевіряючі використовуватимуть і надалі

Проблеми тут на практиці можуть виникати при проведенні безготівкових розрахунків із застосуванням платіжних карток. Традиційно ст. 3 в цій частині трактується не дуже широко — що в ній йдеться тільки про розрахунки картками через платіжний термінал або коли розрахунок карткою здійснюється за допомогою так званого інтернет-еквайрингу (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 63, с. 5). І тільки в цих випадках при розрахунках картками треба застосовувати РРО.

Але фіскали іноді підходять до цієї проблеми формально і намагаються «шантажувати» на предмет РРО одержувачів коштів за продаж товарів/послуг (особливо інтернет-магазини) і в інших випадках з картковою оплатою, а також у випадках з оплатою через платіжні інтернет-системи і т. п. («Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 44, с. 22). І навіть — через «інтернет-банкінг» (БЗ 109.02).

Помітимо, що частенько фіскали незаконно вимагають застосування РРО при торгівлі в кредит і навіть безкоштовному відпуску товарів (наприклад, аптеками за рецептами). Вважаємо такий підхід незаконним унаслідок відсутності розрахункової операції як такої (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 44, с. 11).

По-друге, звільнення від РРО наведені також у ст. 9 і 10 Закону про РРО. При цьому ст. 9 звільняє беззастережно. А ось госпсуб’єкти, що підпадають «під» Перелік № 1336**, який видано на підставі ст. 10, повинні замість РРО застосовувати розрахункові книжки (РК) і книги обліку розрахункових операцій (КОРО).

** Затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

Тепер трохи детальніше про ці звільнення.

Без застосування РК і КОРО

Операції, які перераховані у ст. 9 Закону про РРО, можна проводити не лише без РРО, але і без застосування РК (і КОРО). Увесь перелік таких операцій наводити не будемо (знайдете його у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 24, с. 5), відмітимо тільки найпоширеніші.

Це, зокрема:

— торгівля продукцією власного виробництва, окрім технічно складних побутових товарів (ТСПТ), що підлягають гарантійному ремонту, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, окрім підприємств торгівлі і громадського харчування, у разі проведення розрахунків в їх касах з оформленням прибуткових і витратних касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання. За формальними ознаками ця норма не поширюється і на фізосіб-підприємців (ФОП). Продукцією власного виробництва для РРО-цілей слід вважати продукцію, яка виробляється і реалізується підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили (див. оглядовий лист ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572);

— продаж товарів (окрім ТСПТ) і надання послуг ФОП-єдинниками, які відповідно до ПКУ не застосовують РРО (але з ними не так усе гладко — див. нижче).

Відносно вищезгаданих ТСПТ, реалізація яких неможлива без РРО, нагадаємо, що відповідний Перелік затверджений постановою КМУ від 16.03.2017 р. № 231 (ср. ). Цей документ вийшов досить місткий і включає в себе значну кількість позицій, у тому числі трактори, дитячі велосипеди, іграшки на радіокеруванні і ще багато чого різного (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 31, с. 9).

Що стосується ФОП-єдинників, то відповідно до п. 296.10 ПКУ вони можуть не застосовувати РРО, якщо обсяг їх доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі ж його перевищення — зобов’язані почати застосовувати РРО з 1 місяця кварталу, що настає за тим, в якому перевищено граничний мільйон.

Цей обсяг не важливий для ФОП-єдинників, що торгують ТСПТ, тим РРО — «на роду написаний»

Крім того, після недавнього оновлення Переліку № 1336 фіскали вважають, що незалежно від обсягу доходу ФОП-єдинники повинні також застосовувати РРО при реалізації дозволених їм до продажу видів підакцизних товарів (у тому числі пива в пляшках і бляшанках). Ми ще повернемося до цього нижче.

Помітимо, що ст. 9 Закону про РРО містить ще ряд інших операцій (продаж усіляких квитків*, газет/журналів тощо). Вони менш поширені, тому ми їх спеціально не згадали. Але серед них все-таки хочемо звернути вашу увагу ще на операції, що фігурують в п. 12 цієї статті:

* Про незастосування РРО при продажу квитків на різні види транспорту читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 19, с. 32, № 21, с. 22.

якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо)

Вважаємо, що цей пункт може згодитися (хоч би в суді), якщо у вас виникнуть «РРО-спори» з фіскалами по ситуаціях, коли в місці отримання товарів/надання послуг розрахунок в готівковій формі не здійснювався. Хоча в деяких ситуаціях (типу продажу в кредит), як аргумент, може і не спрацювати…

Із застосуванням РК і КОРО

Стаття 10 Закону про РРО приписує КМУ встановити перелік видів діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, коли можна працювати без РРО, але з використанням РК і КОРО, а також граничний розмір річного доходу госпсуб’єкта для цих випадків. Вже з давніх пір на виконання цієї норми діє згадуваний вище Перелік № 1336.

Помітимо, що не так давно і сам Перелік № 1336, і постанова КМУ, що затвердила його, від 23.08.2000 р. № 1336 (далі — постанова № 1336) були оновлені. Зміни до них внесли постановою КМУ від 18.12.2017 р. № 984, і майже усі вони почали застосовуватися вже з 20 грудня 2017 року.

Тому далі ми більше зосередимося на змінах, проведених (і які ще будуть проведені) в цих документах.

Зміни в постанові № 1336. У п. 2 цієї постанови, нагадаємо, встановлені граничні розміри річного обсягу розрахункових операцій, до досягнення яких застосовувати РРО не обов’язково (за умови використання РК і КОРО). Якщо суб’єкт господарювання перевищив таку межу, він зобов’язаний здійснювати розрахунки з використанням РРО. Ці граничні розміри були з 20.12.2017 р. збільшені, що цілком розумно у світлі інфляції, яка мала місце.

Тепер такі межі складають:

— для форм і умов проведення діяльності, визначених в пп. 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку № 1336, — 500 тис. грн. на одного суб’єкта господарювання (було — 200 тис. грн.);

— для форм і умов проведення діяльності, визначених в пп. 4 і 7, — 250 тис. грн. на один структурний (відособлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг) (було — 75 тис. грн.).

Для інших форм і умов проведення діяльності граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється

Тут є питання— як розуміти річний період для цілей обчислення цих граничних обсягів. Податківці зазвичай наполягають, що це — не календарний рік, а будь-які послідовні 12 місяців, хоча ряд судових рішень говорить про інше (читайте детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 24, с. 14).

Важливо! Наразі дія постанови № 1336 не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами.

Крім того, постанова № 1336 тепер говорить про пріоритет п. 296.10 ПКУ: перевищення ФОП-єдинником 2 і 3 груп протягом календарного року доходу 1 млн грн. незалежно від виду діяльності вимагає застосування РРО. Нагадаємо, що податківці і раніше наполягали на тому, що ФОП-єдинник, що перевищив одного разу мільйон, повинен усе життя, що залишилося, на ЄП застосовувати саме РРО (а не РК) — незалежно від того, чи потрапляють його види діяльності в Перелік № 1336 (це раніше звучало в листі ДФСУ від 27.05.2016 р. № 5586/Н/99-99-14-05-01-14, а також у БЗ 109.02, 109.03). Тепер для такого підходу є усі підстави…

Зміни в Переліку № 1336. Почнемо з його п. 1 — тобто продовжимо розмову про ФОП-єдинників. Раніше цей пункт дозволяв їм за наявності РК і КОРО проводити роздрібну торгівлю продовольчими товарами і, окрім цього — пивом в пляшках і бляшанках (окрім інших підакцизних товарів). Тепер пиво з цієї норми прибрали, плюс, як ми вже згадали, в самій постанові № 1336 обумовили, що вона не поширюється на підакцизні товари.

До речі, взагалі незрозуміло, що в цьому Переліку усе життя роблять ФОП-єдинники, яких ст. 9 Закону про РРО прямо звільняє не лише від РРО, але і від РК/КОРО?!.

Проте це беззаконня з давніх пір якось устаканилось (тому приймаємо як даність), але тепер його «вдосконалили»:

ФОП-єдинники зобов’язані з РК і КОРО торгувати уроздріб продовольчими товарами, окрім підакцизних

Через що формально виходить, що єдинники, що не досягнули мільйона, можуть торгувати дозволеним їм підакцизом (пивом, столовими винами, ПММ) не застосовуючи ані РРО, ані РК/КОРО?.. Адже вони звільнені від РРО (і РК/КОРО!) згідно зі ст. 9 (а не 10!) Закону про РРО, в якій обмовка для єдинників стосується лише продажу ТСПТ. А сам Перелік № 1336 взагалі не може розширювати (чи звужувати) сферу застосування РРО для ФОП-єдинників!

Так-то воно-то так, проте алколіцензія видається на РРО/КОРО, отже формально проблеми тут можуть виникати саме у зв’язку з ліцензією. А неформально?..

До речі, помітимо, що харківські обласні податківці, коментуючи ці зміни, вказали, що на ФОП-єдинників правила застосування РРО за Переліком № 1336 не поширюються, оскільки для них п. 296.10 ПКУ встановлює окремі правила застосування РРО*.

* http://kh.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/321090.html.

Проте, ДФСУ дотримується іншої думки: ФОП-єдинники другої і третьої груп зобов’язані застосовувати РРО не лише у випадках перевищення мільйона або продажу ТСПТ, але ще і при роздрібній торгівлі підакцизними товарами, у тому числі і пивом в пляшках і бляшанках (див. БЗ 109.04)! До речі, помітимо, що під таке фомулювання можна втягнути не лише алкогольні пиво і столові вина, але і підакцизні ПММ (до 20 л), дозволені єдинникам до реалізації…

Думаємо, при діючій нормативній базі сміливі ФОП-єдинники, що торгують без РРО підакцизом (із загальним доходом до 1 млн грн.), якщо їх спробують штрафувати не за «алколіцензійні», а за РРОшні порушення, можуть і позиватися до фіскалів…

Тепер про інші зміни в Переліку № 1336. Зупинимося спершу на пп. 9 і 10. Зміни в них скидаються, швидше, на косметичні.

У п. 9 обумовили виняток для продажу взагалі будь-яких підакцизних товарів (хоча це вже і в самій постанові № 1336 прописано), до цього можна було торгувати тютюновими виробами.

У п. 10 прибрали можливість продавати без РРО квитки на міжміський автотранспорт і відмінили «ретро»-фразу про продаж телефонних карток для таксофонів.

Йдемо далі.

Пункт 11 «підрихтували» серйозніше: по-перше, ряд перерахованих там послуг раніше можна було надавати тільки вдома. Тепер таке обмеження прибрали. Крім того, звідти прибрали і прив’язку до переліку робіт, встановлюваного Мінекономіки і ДФСУ. Проте тепер цей пункт стосується тільки ФОП, що не мають найманих працівників (раніше сюди потрапляли і підрозділи підприємств, і ФОП з 1-2 «найманцями»).

Пункт 16 із Переліку виключили взагалі — там були послуги носильників на вокзалах і в портах по доставці багажу пасажирів. Незрозуміло, чим вони кому заважали? Тепер, мабуть, головне гасло дня: «кожному носильникові — по РРО»! ☺

Пункт 18 теж був виключений (мабуть, також з причини «ретро») — в ньому фігурувала реалізація квитків держлотерей.

Зміни з 20.06.2018 р. Ще декілька змін — в п. 8 і п. 15 Переліку № 1336 мають бути внесені тільки з 20.06.2018 р.

У п. 8 із згаданої дати перелік товарів, що продаються в селах на поштових відділеннях, повинен буде встановлювати КМУ (до цього повинен залишатися легітимним перелік, встановлений наказом Мінінфраструктури від 21.11.2014 р. № 590).

У п. 15 — аналогічно перелік товарів, що реалізовуються в салонах залізничного, морського, річкового і повітряного транспорту, теж з 20 червня повинен встановлюватися КМУ (до цієї дати має продовжувати застосовуватися Перелік, затверджений наказом Мінтрансу від 18.02.2004 р. № 105).

висновки

  • РРО можуть не застосовувати суб’єкти господарювання, які не здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або коли розрахунки проводяться за позареалізаційними операціями. А також суб’єкти, звільнені від застосування РРО згідно зі ст. 9 і 10 Закону про РРО.
  • Стаття 9 Закону про РРО містить перелік операцій, за якими не потрібно застосовувати ані РРО, ані РК з КОРО. Це, зокрема, торгівля продукцією власного виробництва (крім ТСПТ) з розрахунками в касі тощо.
  • З 20.12.2017 р. були внесені зміни до Переліку окремих видів діяльності, що дозволяє замість РРО застосовувати РК і КОРО. З нього було виключено ряд видів діяльності (зокрема, продаж тютюнових виробів підприємствами поштового зв’язку, квитків на міжнародні автоперевезення, послуги носильників і т. д.).
  • Після цих змін ДФСУ вважає, що ФОП-єдинники повинні застосовувати РРО при роздрібному продажу будь-яких підакцизних товарів.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі