Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Чим запам’ятався листопад

Податки & бухоблік Грудень, 2019/№ 96
В обраному У обране
Друк

Військова служба: а чи правда, що…

КЗпП, як і раніше, зобов’язує роботодавця зберігати місце роботи, посаду і середній заробіток за працівниками, які (1) призвані на строкову військову службу під час дії особливого періоду або (2) прийняті на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду.

Як довго зберігати? До закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення з військової служби. Чи діє особливий період зараз? І Верховний Суд, і Міноборони в цьому питанні одностайні: особливий період в Україні продовжує діяти. Відміна його дії відбудеться шляхом видання окремого указу Президента України. Поки відповідного рішення Президент не приймав.

Що ж, відповідь на одне «військове» запитання ви знаєте. А на інші? Ні?! Тоді кроком руш ☺ читати цю статтю!

О. Огай, «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 88, с. 11

РРО для ФОП

Новий парламент із неабияким завзяттям працює вже декілька місяців. Серед величезної кількості прийнятих законодавчих актів, мабуть, найбільший резонанс викликали два, пов’язані зі змінами в РРОшне законодавство.

І хоча їх норми у більшій частині набудуть чинності через півроку-рік, а то й пізніше, вони вже зараз наробили чимало галасу. Переважно серед фізосіб-підприємців (ФОП), багато хто з яких вважає, що після набуття чинності цими змінами підприємницьке життя або піде в тінь, або взагалі помре.

Представники влади, навпаки, заспокоюють: нічого страшного в цих законах немає, оскільки повсюдне використання РРО — це звичайна європейська практика. Ось ми і вирішили підготувати для вас тематичний номер з відповідями на запитання про те, як ФОП повинні працювати з РРО зараз і як зміниться для них РРОшне життя в осяжному майбутньому. Читайте — і вирішуйте самі, чи такий страшний РРО, як його малюють. ☺

«Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 89

Довгострокова заборгованість: як дисконтувати?

Найгучніше нововведення Мінфіну, впроваджене нещодавно у вітчизняний бухоблік, — дисконтування абсолютно усіх (!) довгострокових зобов’язань/дебіторської заборгованості.

Згадайте: раніше відображати у Балансі зобов’язання за теперішньою (дисконтованою) вартістю слід було тільки при виконанні двох умов одночасно: (1) зобов’язання мали бути довгостроковими і (2) на них повинні нараховуватися відсотки. Що, власне, і дозволяло не дисконтувати безвідсоткові позики.

Проте віднедавна будь-які довгострокові зобов’язання підприємства зобов’язані оцінювати за теперішньою (дисконтованою) вартістю. Тож від дисконтування довгострокових позик на тій підставі, що вони безвідсоткові, вже не відкрутитися.

Отже, «з коли» дисконтуємо заборгованість? Яка заборгованість потрапляє під роздачу? Як бути зі старими перетікаючими боргами? Як дисконтувати і за якою ставкою? Усе найважливіше і цікавіше про дисконтування — тут!

Н. Адамович, «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 90, с. 2

Дохід за МСФЗ

Як визнавати виручку (дохід) від продажу товарів (робіт, послуг)? Це питання постає перед кожним підприємством. Для тих, що складають фінансову звітність за міжнародними стандартами, його регулює МСФЗ 15. Це досить новий стандарт. Введення МСФЗ 15 обумовлено викликами часу. Останніми роками стало досить популярно вдаватися до різних маркетингових акцій. Надавати покупцям ретрознижки, бонуси, здійснювати пакетні продажі, коли при придбанні товару або послуги клієнт отримує щось безоплатно. Зрозуміло, умовно безоплатно. Адже постачальник все одно несе певні витрати для того, щоб передати клієнтові ці товари/послуги.

МСФЗ 15 надає досить чіткі установки щодо того, як визнавати дохід від продажу товарів/послуг у цих випадках. Він визначає п’ятикрокову модель визнання доходу. У цьому тематичному номері показана на прикладах суть такої п’ятикрокової моделі — як вона працює. Не має значення, хто ви — досвідчений МСФЗшник чи тільки готуєтеся ним стати — нам є що вам сказати нового!

«Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 91

Якщо у контрагента нове найменування

Досить типова ситуація: у контрагента змінилися найменування, учасники (власники), директор, місцезнаходження тощо. Незважаючи на всю її буденність, в іншої сторони договору виникає безліч запитань. Що робити? Чи треба вносити зміни в договір? Чи зобов’язані контрагенти повідомляти один одного про такі зміни?

Якщо змінилися учасники (власники), місцезнаходження, найменування, директор тощо, юрособа все одно залишається тією самою. Правонаступництва тут не виникає. Тобто немає необхідності передавати права і обов’язки від юрособи з попередньою назвою і учасниками до нібито нового суб’єкта.

Крім того, не всякі зміни в юрособи зачіпають права і обов’язки його контрагентів. Наприклад, останніх не повинні хвилювати зміни у складі учасників (власників) або бенефіціарів юрособи. А ось найменування, банківські реквізити, місцезнаходження і директор — важливі деталі для контрагента, тобто про них йому бажано знати.

Так що ж у такому разі варто зробити? Відповідь на це глобальне запитання — у нашій статті.

Н. Амброзяк, «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 92, с. 18

Охорона праці

Кожен роботодавець зобов’язаний виконувати законодавчо встановлені вимоги з охорони праці і здійснювати відповідні «працеохоронні» заходи. Про ці моменти й піде мова в спецвипуску.

«Але до чого тут бухгалтер?» — запитаєте ви.

По-перше, усі «працеохоронні» заходи треба правильно відобразити у бухгалтерському і податковому обліку.

По-друге, в деяких випадках податківці вимагають суми витрат на охорону праці включати в оподатковуваний дохід працівників. І для того, щоб аргументовано сперечатися з фіскалами, необхідно бути теоретично підкованими.

Ну і, по-третє, якщо мова про невеликі підприємства, то хто ж іще, окрім бухгалтера, розповість своєму керівникові про охорону праці? Тож озброюємося знаннями!

«Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 93

«Взаймы до следующей зимы»: ключові аспекти позики

Попри те, що ця стаття так чи інакше перегукується зі статтею про дисконтування (див. вище), ми все одно вирішили привернути до неї вашу увагу. Адже тема дисконтування позик і його впливу на податковоприбутковий облік — справжній хіт останніх місяців.

Отже, пропонуємо вам своєрідну шпаргалку з питань позики. Від простих (на кшталт, що таке договір позики, з якого моменту він вважається укладеним, що таке відсотки за договором позики і в чому різниця між поворотною фінансовою допомогою та фінансовим кредитом) до складніших.

Ну, наприклад, чи має право суб’єкт господарювання, який не є фінансовою установою, надавати відсоткові позики? Або, скажімо, чи не є надання позики платником єдиного податку порушенням правил перебування на спрощеній системі? Чи хоча б таке: чи є надання позики розрахунковою операцією і чи треба проводити через РРО надання позики в готівковій формі? До речі, багато хто думає, що треба, хоча, якщо розібратися, то, швидше, ні, аніж так… ☺

А з найскладнішими запитаннями (і, зрозуміло, відповідями на них) пропонуємо вам ознайомитися самостійно. Тоді вже точно не забудете!

М. Нестеренко, «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 94, с. 2

Лікарняні

Для того, щоб правильно обчислити суму виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, необхідно знати страховий стаж працівника. Як правило, його визначають на дату прийняття працівника на роботу і фіксують цю інформацію, наприклад, у графі «Додаткові відомості» його особистої картки.

Якщо працівник згодом захворіє, до вже розрахованого на дату прийняття на роботу стажу просто додають стаж, зароблений за період роботи у цього роботодавця з дати працевлаштування до дня настання страхового випадку. Як же правильно визначити страховий стаж? Про це — перша стаття «лікарняного» тематичного номера.

Друга — про електронний реєстр листків непрацездатності. Ви не знаєте, що це таке? А вже з наступного року планується, що до нього матимуть доступ і заклад охорони здоров’я, і працівник, і підприємство-роботодавець.

Ну а ще в номері — про розрахунок «лікарняної» середньоденної зарплати і про багато що інше. Читайте і будьте завжди здорові!

«Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 95

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно