Скажемо відразу — РК з типом причини «20» відображати в декларації з ПДВ зовсім не треба. Пояснимо чому.
З 01.12.2018 р. у платників ПДВ з’явилася можливість складати РК з новим типом причини «20». Особливість такого РК полягає в тому, що його можна використовувати для випадків, коли продавець помилково виписав дві або більше ПН на одну операцію постачання (у нього виявилися «зайві» ПН).
Причому виписувати РК з типом причини «20» продавець може (див. лист ДФСУ від 27.11.2018 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17):
— для анулювання «зайвої» ПН (якщо «виправляючий» РК ще не був виписаний до такої ПН) без наслідків викривлення показника ∑Перевищ;
— для відновлення реєстраційного ліміту, що постраждав від невключення до ПДВ-звітності «помилкових» документів. Детальніше про цю проблему читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 19-20, с. 28.
У першому випадку — це буде «зменшуючий» РК, у другому — «нульовий». Про нюанси їх заповнення ви можете дізнатися з «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 95, с. 4, № 97, с. 3; 2019, № 1-2, с. 21.
Нагадаємо: на думку податківців, ні «зайві» ПН (помилково складені), ні «виправляючі» РК, виписані для анулювання таких ПН, не відображаються в ПДВ-звітності (листи ДФСУ від 29.01.2018 р. № 313/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 10.07.2018 р. № 3048/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, 101.23 БЗ). З таким висновком повністю згодні і ми (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 67, с. 5).
Тому РК з типом причини «20» (як «зменшуючому», так і «нульовому») немає місця в ПДВ-декларації. Причому незалежно від того, чи включив продавець «зайву» ПН до ПДВ-звітності. Судіть самі.
«Зайва» ПН і «виправляючий» РК виписані до 01.12.2018 р. У такому разі незалежно від того, потрапили такі ПН і РК у декларацію чи ні, платник ПДВ може скласти лише «нульовий» РК з типом причини «20» (приміром, щоб позбавитися від показника ∑Перевищ).
«Інформаційні» («нульові») РК з типом причини «20», як і звичайні «нульові» РК, не змінюють суму компенсації вартості товарів/послуг. Тому такі РК у ПДВ-декларації показувати не має сенсу. Адже в результаті складання такого документа сума податкових зобов’язань (у продавця)/податкового кредиту (у покупця) все одно не зміниться. А отже, і «нульовими» даними засмічувати ПДВ-декларацію не варто*. Підтверджують це самі контролери (БЗ 101.23).
* Детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 49, с. 24.
«Зайва» ПН виписана, а «виправляючого» РК немає. Щоб обнулити помилково виписану ПН, постачальникові доведеться скласти тільки обнуляючий РК з типом причини «20».
Якщо постачальник дотримався рекомендацій контролерів і не включив помилкову ПН до декларації з ПДВ, то показувати в ній РК з типом причини «20» також не треба.
Зверніть увагу: в цьому випадку показник ∑Перевищ все одно не виникне. Річ у тому, що «анулюючий» РК з типом причини «20» — не звичайний «зменшуючий» РК. Його завдання — вилучити дані «зайвої» ПН з ЄРПН, причому так, щоб це коригування не викликало появи показника ∑Перевищ (лист ДФСУ від 30.11.2018 р. № 5063/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Тому такі РК у ПДВ-звітності можна не відображати, не побоюючись наслідків.
Якщо ж постачальник помилково включив «зайву» ПН до декларації з ПДВ (задвоїв податкові зобов’язання і тепер вирішив виправити помилку), то йому достатньо подати уточнюючий розрахунок до ПДВ-декларації того періоду, в якому була допущена помилка (у нашому випадку — листопад 2018 року) і зменшити суму податкових зобов’язань (у ряд. 1 самої ПДВ-декларації і додатку Д5).
