«Неприбутковий» Звіт за 2018 рік

Нагадаємо, що неприбутковими організаціями (НПО) можуть бути виключно юрособи, створені і зареєстровані згідно із законами України, що регулюють діяльність відповідних НПО. А ось відокремлені підрозділи, філії (у тому числі представництва нерезидентів — іноземних організацій) або громадські організації (об’єднання) без статусу юрособи не можуть бути «неприбутківцями» (БЗ 102.04).

При цьому неприбутковій організації присвоюють ознаку неприбутковості і включають до Реєстру НПО. Порядок ведення Реєстру НПО, включення та виключення з Реєстру затверджений постановою КМУ від 13.07.2016 р. № 440. Про реєстрацію НПО детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 59, с. 7. Перевірити наявність організації в «неприбутковому» Реєстрі можна також в Електронному кабінеті на сайті ДФСУ за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/non-profit (БЗ 102.04).

При цьому в податковому обліку

Так, ПКУ визначено, що неприбуткові організації (які відповідають (!) вимогам п.п. 133.4.1 ПКУ) не є платниками податку на прибуток (п.п. 14.1.121, п. 133.4 ПКУ). Але тільки якщо дотримується головна умова — доходи НПО правильно використовуються: на утримання або на фінансування напрямів діяльності, визначених в установчих документах НПО (п.п. 133.4.2 ПКУ). Тому в НПО своя звіт- ність (п. 46.2 ПКУ) — Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (затверджений наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553, у редакції наказу від 28.04.2017 р. № 469), який далі іменуватимемо «неприбутковий» Звіт, НПО-звіт.

Строки подання НПО-звіту

Для НПО, включених до «неприбуткового» Реєстру (що не порушують НПО-умов), звітним періодом є календарний рік (п.п. 133.4.7 ПКУ). Тому «неприбутковий» Звіт вони подають за календарний рік у річні строки — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 ПКУ). Отже,

А також НПО подають річну фінзвітність — вона є додатком до Звіту (п. 46.2 ПКУ).

Річна фінзвітність НПО. Зазначимо, що:

— по-перше, для усіх НПО (непідприємницьких товариств, ст. 85 ЦКУ) встановлена скорочена за показниками фінансова звітність у складі усього лише двох форм: Балансу і Звіту про фінрезультати (ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік*). Хоча податківці у БЗ 102.23.02 чомусь «ділять» НПО і говорять про подання скороченої фінзвітності лише тими НПО, які відповідають критеріям «малих» і «мікро-», з чим складно погодитися. Та і, правду кажучи, за подання «не тієї» фінзвітності, за великим рахунком, нічого не буде. Особливо якщо НПО-звіт прийнятий — прийшли обидві квитанції і протягом 5 робочих днів від податківців не надійшло квитанції, що відмовляє в прийнятті (п.п. 49.11.1 ПКУ), а

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХIV.

— по-друге, при цьому НПО подають тільки (!) річну фінзвітність (за підсумками року), а ось квартальну не подають. Про це тепер прямо говорить п. 2 Порядку № 419**. Нагадаємо: влітку цей Порядок нарешті «причесали» і привели у відповідність із Законом про бухоблік — відповідні зміни були внесені постановою КМУ від 11.07.2018 р. № 547 (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 59, с. 2).

** Порядок подання фінзвітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

І хоча Мінфін уточнень у П(С)БО 25 щодо НПО досі не вніс, на практиці місцеві органи статистики зазвичай не заперечують проти подання НПО «скорочених» форм фінзвітності, передбачених П(С)БО 25 (як правило, вітаючи при цьому подання фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва — за формами № 1-м, № 2-м). Хоча, якщо за показниками 2017 року (чи 2018-го — якщо НПО-«новачок» зареєструвалася у 2018-му) НПО потрапляє в «мікро-», то, строго кажучи, повинні прийняти і спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (за формами № 1-мс і № 2-мс). Нагадаємо, що критерії розмежування підприємств залежно від їх розміру (на «мікро-», «малі», «середні» і «великі») передбачені ст. 2 Закону про бухоблік. Детальніше про них див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 103, с. 2. Проте навіть якщо подати більш інформативний фінзвітний комплект «м» замість комплекту «мс», нічого страшного не буде (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 39, с. 27).

Важливо! Річна фінзвітність є додатком до НПО-звіту (п. 46.2 ПКУ). Тому не забудьте в завершальній частині «неприбуткового» Звіту поставити спеціальну відмітку про фінзвітність-додаток у полі «ФЗ», а також відмітити, які форми подаємо.

Зазначимо, що при поданні фінзвітності через «Єдине вікно» вона потрапляє і в статистику, і податківцям (БЗ 102.23.02). Щоправда, майте на увазі, що річну фінзвітність органам статистики слід подати не пізніше за 28 лютого року, що настає за звітним (п. 5 Порядку № 419). При цьому першою подається фінзвітність, а вже після — «неприбутковий» Звіт з відмітками про фінзвітність.

Майте на увазі, що «річні» строки звітності не стосуються:

— профспілок і

— НПО-порушників.

Профспілки. Професійні спілки, їх об’єднання і організації профспілок від НПО-звітності «звільняються» і взагалі не повинні подавати річний «неприбутковий» Звіт. А подаватимуть Звіт тільки у тому випадку, якщо порушать вимоги п. 133.4 ПКУ, тобто умови перебування в «неприбутківцях» (п. 46.2 ПКУ, БЗ 102.04).

Хоча при цьому профспілки можуть, наприклад:

— виплачувати матдопомогу членам профспілки, якщо така виплата передбачена колективним договором, а також придбавати або орендувати спортінвентар, якщо це передбачено статутом (лист ГУ ДФС у м. Києві від 12.12.2018 р. № 5204/ІПК/26-15-12-03-11);

— отримувати дивіденди від створеного ними підприємства, а також доходи від оренди, які використовувати для фінансування власних витрат і напрямів діяльності (лист ГУ ДФС в Одеській обл. від 12.09.2018 р. № 3993/ІПК/15-32-12-01-04).

Такі операції не вважаються порушенням, не вимагають подання НПО-звіту і не є підставою для виключення профспілки з Реєстру НПО.

НПО-порушники. Для НПО, що порушили протягом року умови з п. 133.4 ПКУ (у тому числі для порушників-профспілок), установлений особливий строк подання «неприбуткового» Звіту. Так,

тобто протягом 20 календарних днів, що настають за місяцем порушення (п.п. 49.18.2 ПКУ). Причому в такому Звіті вони наростаючим підсумком відображають дані за період з початку року (з початку створення НПО) по місяць порушення (включно), а ось податок на прибуток розраховують тільки (!) з «нецільових використань» активів (коштів/майна).

Майте на увазі: якщо за нецільовим призначенням використано майно (ТМЦ або ОЗ), податок на прибуток НПО розраховує виходячи з балансової вартості таких використаних за нецільовим призначенням активів (БЗ 102.04).

При цьому НПО-порушників переводять в «прибутківці», і до кінця року (з місяця, що настає за місяцем порушення, по 31 грудня включно) вони повинні будуть звітувати як «прибутківці». Тобто щокварталу (!) подавати декларацію з податку на прибуток з квартальною фінзвітністю і сплачувати податок на прибуток (п.п. 133.4.3 ПКУ).

Ну а з наступного року вони повинні подавати декларацію з податку на прибуток з фінзвітністю як повноцінні «прибутківці». Хоча для порушників можливий і інший варіант розвитку подій. Так,

Приємно, що податківці не проти повторного включення екс-«неприбутківців» до Реєстру НПО і роз’яснюють: НПО, виключена з Реєстру, може подати заяву про повторне включення до Реєстру після закінчення звітного календарного року порушення, в якому вона була виключена (лист ДФСУ від 19.06.2017 р. № 726/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Тож повернути статус «неприбутківця» можна вже наступного року. До речі, у БЗ 102.04 (що діяла до 01.01.2018 р.) роз’яснювалося, що можна подати реєстраційну заяву № 1-РН про включення до Реєстру НПО після закінчення звітного календарного року (з початку наступного року). Тож, мабуть, для тих, хто збирався відновити статус «неприбутківця» з початку року, слід було подати таку заяву заздалегідь — ще наприкінці року минулого.

Якщо виплачувався дохід нерезиденту. Майте на увазі: виплачуючи дохід нерезиденту, НПО повинна утримувати податок на репатріацію (п.п. 141.4.1 ПКУ), а також звітувати про це за підсумками року «прибутковою» декларацією із заповненим рядком 23 і додатком ПН (інші додатки з декларацією подавати не треба).

Причому, як роз’яснюють контролери (БЗ 102.04, лист ДФСУ від 21.09.2017 р. № 2011/6/99-99-15-02-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 83, с. 3), НПО повинна подати «прибуткову» декларацію з додатком ПН разом зі своїм «неприбутковим» Звітом, тобто у «річні» строки.

Проте ставати на облік самостійним платником податку на прибуток через це НПО не треба.

І не хвилюйтеся: цей випадок ніяк не пов’язаний з порушеннями (коли «неприбутківців» переводять в «прибутківці» і далі вони повинні здавати «прибуткові» декларації). Тому за те, що виплатили дохід нерезиденту і відзвітували про це «прибутковою» декларацією, не виключать з НПО.

Якщо користувалися пільгами. Як відзначалося, НПО не є платниками податку на прибуток (п. 133.4 ПКУ). Причому зверніть увагу, що

тому й окремих кодів «прибуткових» пільг для НПО в «пільгових» Довідниках немає. Адже пільги з податку на прибуток установлені ст. 142 розд. III і підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (БЗ 102.22). А раз пільгами з податку на прибуток НПО не користуються, то і «пільговий» Звіт (за формою, наведеною в додатку до Порядку № 1233*) щодо пільг з податку на прибуток (!) НПО не подають.

* Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233.

Проте якщо у НПО є пільги (!) за іншими податками (наприклад, з ПДВ, земельного тощо), то «пільговий» Звіт НПО подавати доведеться щокварталу в 40-денний строк (п. 3 Порядку № 1233). У такому разі «пільговий» Звіт за 2018 рік треба подати не пізніше за 11 лютого 2019 року.

Якщо не велася госпдіяльність. Щодо цієї ситуації податківці говорили різне: то «не подавати» (БЗ 102.23.02, лист ДФСУ від 16.03.2017 р. № 5264/6/ 99-99-15-02-02-15), то «подавати» Звіт (листи ГУ ДФС в Одеській обл. від 11.01.2017 р. № 27/10/15-32-12-01-14, ГУ ДФС у м. Києві від 13.03.2018 р. № 985/ІПК/26-15-12-03-11) . Вважаємо, що

Адже в ньому треба проставляти спеціальну відмітку про фінзвітність-додаток у полі «ФЗ». Або ж отримати «звільняючу» від подання Звіту індивідуальну консультацію на свою адресу.

Заповнюємо «неприбутковий» Звіт

«Неприбутковий» Звіт за 2018 рік складають наростаючим підсумком у гривнях.

Звіт складається з 3 частин:

— частина I — основна для НПО. Адже якщо НПО нічого не порушує (чи не виправляє «старі» помилки), вона у Звіті заповнює тільки частину I;

— частина II — заповнюють НПО-порушники (які розраховують тут податок на прибуток і подають у такому разі Звіт за період з початку року по місяць порушення включно).

А ось «слухняні» НПО (які дотримуються НПО-умов з п. 133.4 ПКУ) цю частину не заповнюють;

— завершальний блок для виправлення помилок.

Подробиці заповнення НПО-звіту див. у таблиці.

Склад «неприбуткової» звітності

Ну а тепер — декілька моментів.

Доходи і витрати — за бухобліком. Як НПО у Звіті формувати доходи і витрати? Податківці висловлюються за повну прив’язку до бухобліку і відображення доходів і витрат НПО у Звіті за бухобліковими правилами (БЗ 102.04; лист ДФСУ від 20.02.2018 р. № 691/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Тому доходи і витрати беремо з бухобліку (фінзвітності). Тобто доходи і витрати формуємо в «неприбутковому» Звіті (як і у бухобліку) «за нарахуванням»: у момент їх виникнення незалежно від надходження або сплати коштів.

Зважаючи на це, податківці бажають бачити, наприклад, у «неприбутковому» Звіті (у витратах) і амортизацію ОЗ. І роз’яснюють, що дані, наведені у Звіті, ґрунтуються на даних бухобліку і фінзвітності. Тому у Звіті повинні відображатися усі суми доходів і витрат, сформовані за правилами бухгалтерського обліку (у тому числі й нарахована амортизація). При цьому суми доходів і витрат (у тому числі амортизації), які не відображені в ряд. 1.1 — 1.10 і 2.1 — 2.5 Звіту, відображаються в «інших» рядках: ряд. 1.11 «Інші доходи» і 2.6 «Інші видатки (витрати)» (БЗ 102.04). До речі, цим же підходом (тобто з відображенням в інших доходах/витратах) можна керуватися аналогічно, якщо у Звіті для якихось доходів/витрат не знайшлося спеціальних рядків.

У результаті картина із заповненням НПО-звіту може бути різною і в ньому доходи можуть перевищувати/дорівнювати/виявитися менше, ніж витрати (тобто можливі варіанти залежно від ситуації).

Зазначимо, що ще пропонується підхід: усі надходження НПО обліковувати як цільове фінансування (тим самим у загальному випадку визнавати доходи у міру понесения витрат, тобто одночасно з їх здійсненням, п. 17 П(С)БО 15).

Вважаємо, що «цільовими» їх можна розцінювати тоді, коли надходження дійсно призначені для чітко визначеної мети і отримані під конкретне цільове призначення (наприклад, ОСББ отримані цільові внески на ремонт будинку; детальніше про ОСББ див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 66). А ось поголовно визнавати усі надходження цільовим фінансуванням у НПО не бачимо підстав. Адже бухоблік НПО підпорядковується загальним правилам (для НПО немає спеціальних бухстандартів). А вимог визнавати усі надходження «цільовими» для НПО у бухстандартах не встановлено. Ну а витрачання надходжень НПО у рамках статутної діяльності (на будь-які цілі — коли вони можуть вільно перенаправлятися за різними напрямками) не слід ототожнювати і плутати з поняттям «цільове фінансування».

ЦПД-виплати «своїм». Нагадаємо, що НПО можуть здійснювати виплати за цивільно-правовими договорами (ЦПД) своїм членам, засновникам, працівникам і т. д., якщо (!) такі виплати пов’язані з фінансуванням витрат НПО. У такому разі їх не вважають «розподілом доходів» і «нецільовим використанням коштів» (БЗ 102.04; листи ДФСУ від 06.11.2017 р. № 2529/З/99-99-15-02-02-14/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 95, с. 5; від 04.01.2017 р. № 28/6/99-99-15-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 13, с. 6; від 13.01.2017 р. № 542/6/99-99-13-02-03-15; від 19.06.2017 р. № 726/6/99-99-15-02-02-15/ІПК; від 29.06.2017 р. № 897/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Тому порушення тут немає, за ЦПД-виплати не виключать з НПО, показувати їх у «нецільовому» ряд. 4 Звіту і розраховувати з них податок на прибуток не треба. Вони для НПО — звичайні витрати, які у Звіті відображають у ряд. 2.

«Дозволені» доходи. Не буде порушенням (тобто не треба оподатковувати податком на прибуток — за це не виключать з НПО), якщо НПО отримує:

— доходи від оренди (листи ДФСУ від 19.10.2018 р. № 4493/П/99-99-15-02-02-14/ІПК, від 20.04.2018 р. № 1797/ІПК/05-99-12-03-16);

— доходи від продажу майна, зокрема нерухомості, хоча продаж «дорогої» нерухомості може спричинити необхідність реєстрації НПО платником ПДВ (БЗ 102.04; «Вісник. Право знати усе про податки і збори», 2017, № 43, с. 39, № 21, с. 43, № 9, с. 23);

— пасивні доходи у вигляді відсотків від розміщення коштів у банку на депозиті (листи ДФСУ від 29.12.2018 р. № 5487/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 26.09.2018 р. № 4165/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Головне — щоб ці доходи правильно використовувалися: на утримання або на фінансування напрямів діяльності, визначених в установчих документах НПО (п.п. 133.4.2 ПКУ).

Відповідальність

«Неприбутковий» Звіт є податковою декларацією (п. 46.1 ПКУ), тому:

— за його неподання/несвоєчасне подання застосовують штраф за п. 120.1 ПКУ у розмірі 170 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання (а за повторне порушення протягом року — штраф у розмірі 1020 грн.) (БЗ 102.25).

До речі, така ж відповідальність загрожує і за подання «неприбуткового» Звіту без фінзвітності (оскільки тоді «неприбуткову» звітність не визнають податковою декларацією, БЗ 102.25);

— за порушення порядку заповнення Звіту посадовим особам «світить» адмінштраф за ст. 163¹ КпАП у розмірі від 85 до 170 грн. (БЗ 102.25). Причому із сплатою судового збору у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму (у 2019 році це: 1921 грн. х 0,2 = 384 грн. 20 коп.) відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-V, оскільки такий адмінштраф накладається судом на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, складених податковими органами (ст. 221, 255 КпАП).