Здаємо запчастини на металобрухт

Виявляємо непридатні запчастини

Передусім необхідно виявити коло непридатних запчастин. У цьому допоможе інвентаризація. Адже окрім випадків її обов’язкового проведення (п. 7 розд. I Положення № 879*), рішення про інвентаризацію, об’єкти, періодичність і строки проведення може прийматися керівником підприємства (п. 4 розд. I Положення № 879). Тож її проведення може бути призначено на будь-який день.

* Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.

Для цього керівник підприємства:

— видає наказ про проведення інвентаризації;

— затверджує дату, строки, обсяг (об’єкти) інвентаризації;

— створює інвентаризаційну комісію.

Виявлені під час інвентаризації непридатні запчастини вносяться в окремий інвентаризаційний опис із зазначенням їх найменування, кількості, причин, ступеня непридатності, пропозицій зі списання і можливості подальшого використання — приміром, здавання на металобрухт заготівельній організації (п. 4.4 розд. III Положення № 879).

При цьому форму інвентаризаційного опису підприємство може розробити самостійно або скористатися вже готовими затвердженими формами, самостійно доопрацьованими за необхідності, — приміром, формою інвентаризаційного опису запасів, затвердженою наказом Мінфіну від 17.06.2015 р. № 572 (яка згідно з пп. 1, 2 цього наказу є обов’язковою для бюджетників, проте може використовуватися за власним бажанням і іншими підприємствами).

За результатами інвентаризації інвентаризаційна комісія складає протокол, який передається на затвердження керівникові підприємства (пп. 1, 2 розд. IV Положення № 879). На підставі такого протоколу непридатні запчастини можуть бути списані з балансу підприємства і здані на металобрухт заготівельній організації. Детальніше про проведення інвентаризації див. спецвипуск «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 94.

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку здавання непридатних запчастин на металобрухт відображається як звичайна реалізація запасів. Тобто собівартість запчастин потрапить у витрати, ну а доходи визнають у розмірі коштів, виручених від здавання запчастин на металобрухт заготівельній організації.

Ще врахуйте: спеціалізоване підприємство може приймати металобрухт за масою нетто — з урахуванням «відсотка засміченості» (тобто за так званою вагою «чистого» металобрухту), з оплатою відповідно за «чистий» металобрухт. Проте не хвилюйтеся: хоча оплату ви отримаєте за «нетто», в обліку у себе ви все одно повинні списати увесь зданий металобрухт за масою «брутто». Детальніше про цю ситуацію див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 71, с. 30.

Податок на прибуток

У податковоприбутковому обліку здавання непридатних запчастин на металобрухт відобразиться «в ногу» з бухобліком, тобто як реалізація запасів.

Жодних «податкових» різниць (коригувань) у такому разі не передбачено. Тому

Ну а тепер про найцікавіше.

Металобрухтна пільга з ПДВ

Здавання металобрухту — пільгове постачання.

Згідно з п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово до 01.01.2022 р. операції з постачання (а також імпорту/експорту) відходів і брухту чорних і кольорових металів (згідно з «чорним» і «кольоровим» Переліками, затвердженими постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 15) звільняються від оподаткування ПДВ (пільгуються).

Також нагадаємо, що дію «металобрухтної» пільги на найближчі 3 роки продовжив Закон України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII, а в унісон йому Кабмін (постановою від 27.11.2018 р. № 1177) продовжив дію пільгових «металобрухтних» Переліків.

Щоправда, зверніть увагу: пільга стосується тільки відходів і брухту чорних/кольорових металів, включених (!) до Переліків. А тому якщо металобрухт, що здається підприємством, потрапляє в «пільгові» Переліки, його здавання заготівельній організації звільняється від ПДВ.

«Пільгова» ПН. Втім, хоча це і звільнене від ПДВ постачання, проте не забудьте скласти і зареєструвати на нього «пільгову» ПН.

Ну а оскільки здавати металобрухт підприємство може лише спеціалізованим або спеціалізованим металургійним переробним підприємствам, а також їх приймальним пунктам (ст. 4 Закону України «Про металобрухт» від 05.05.99 р. № 619-ХIV), то на ім’я такого підприємства-«збирача» метало- брухту і слід оформити «пільгову» ПН.

Ось її головні ознаки (п.п. 3.1.2 листа ДФСУ від 27.11.2018 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17, БЗ 101.16):

(1) у лівій верхній частині ПН зазначають про пільговість — записують «Без ПДВ»;

(2) у розділі А ПН заповнюють «загальний» рядок I і «пільговий» рядок IX (інші рядки розділу А не заповнюють);

(3) у розділі Б ПН:

— у гр. 8 зазначають код ставки «903»;

— у гр. 9 — код «металобрухтної» пільги («14060465» — згідно з діючим станом на 01.04.2019 р. Довідником пільг № 92/2);

— ПДВ-гр. 11 не заповнюють;

— інші графи ПН (гр. 2 — 7, 10) заповнюють у звичайному порядку.

І якщо розцінка, наприклад, установлена за кілограм, то в гр. 4 заносять «кг», а в гр. 5 — код «0301». Приклад заповнення «пільгової» ПН див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 96, с. 34.

При цьому пільгове постачання металобрухту відображають в рядку 5 декларації з ПДВ з розшифровкою підстави для пільги (тобто звільняючого «металобрухтного» п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) і обсягів операції в третій частині таблиці 1 додатка Д6.

Причому з урахуванням діючого правила «мінбази» з п. 188.1 ПКУ задекларувати пільгові обсяги, строго кажучи, треба не нижче ціни придбання (тобто за покупною вартістю непридатних запчастин), що більшою мірою набуває значущості для ПДВ-розподілу (тобто коли ведеться оподатковувана і неоподатковувана діяльність і треба розподіляти ПДВ за ст. 199 ПКУ). Хоча при цьому необхідності в складанні додаткової «пільгової» ПН «з мінбази» податківці не бачать, її складати не треба, достатньо однієї «пільгової» ПН, виходячи з фактичної (реальної) ціни постачання (БЗ 101.16).

Ну а ще не забудьте пільгове постачання металобрухту включити до Звіту про пільги. При цьому пам’ятаєте, що сума пільги за розрахунком не повинна вийти від’ємною. Хоча вона може виявитися «нульовою» або принаймні її можна показати у Звіті «в лоб» — за ціною зданого металобрухту (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 83, с. 4).

Чи розподіляти ПДВ? Оскільки здавання металобрухту — пільгове постачання, то виникає запитання: чи розподіляти ПДВ (за ст. 199 ПКУ)?

Зазначимо, що

Дослівно цей пункт до числа операцій, що не підпадають під ПДВ-розподіл, відносить «операції постачання платником відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій».

Як бачимо, перелік «металобрухтоутворюючих» операцій в цьому пункті не закритий і допускає утворення металобрухту в процесі виробництва, від операцій з основними засобами «та інших подібних операцій», по суті, маючи на увазі будь-який власний металобрухт, що утворився через різні обставини в ході діяльності.

Хоча не виключаємо і фіскальне трактування стосовно «інших подібних операцій» — як виключно виниклий «промисловий» або «розбірний» металобрухт (а отже, і непроведення ПДВ-розподілу тільки щодо таких «металобрухтних» операцій). Тож за можливості краще мати під рукою документи про перетворення/розібрання непридатного «заліза», які підтверджують, що зданий металобрухт «розбірний». До речі, про те, що, наприклад, не треба розподіляти ПДВ за ст. 199 ПКУ щодо металобрухту, який утворився як відходи виробництва, говорилося в листі ДФСУ від 15.01.2019 р. № 142/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (ср. ).

Та все ж, вважаємо, задум у п. 199.6 ПКУ був «широким» — у тому, що будь-яке здавання відходів, що утворилися, на металобрухт (незалежно від причин його виникнення), не повинне спричинити розподілу ПДВ.

Тим паче, що здавання металобрухту, чесно кажучи, не можна по-справжньому розцінювати як повноцінну пільгову діяльність, адже спеціально «для продажу» підприємство металобрухт не виробляє. Швидше, це вимушене пільгове постачання (яке в силу положень ПКУ опинилося в полі пільги). А тому щодо нього і переслідувалася мета: вивести постачання власного металобрухту з-під ПДВ- розподілу.

Тож якщо у вас виникло пільгове постачання металобрухту, вважаємо, що за п. 199.6 ПКУ

І якщо у вас це єдине пільгове постачання, то не треба подавати додаток Д7 і рахувати коефіцієнт розподілу «ЧВ».

А якщо разом з оподатковуваною ви здійснюєте й іншу пільгову діяльність, врахуйте: «пільгові» постачання власного металобрухту не беруть (!) участі в підрахунку загального коефіцієнта розподілу «ЧВ» (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 104-105, с. 3).

«Компенсуючі» ПЗ. На жаль, без наслідків застосувати «металобрухтну» пільгу не вийде. Уся неприємність у тому, що в цій ситуації металобрухтом став товар — покупні запасні частини, які, пролежавши на складі, ніяк не експлуатувалися й так і не взяли участі в оподатковуваній діяльності. Ну а при здаванні їх на металобрухт «намалювалося» пільгове постачання. Виходить, якщо запчастини придбавалися «з ПДВ», його, на жаль, доведеться компенсувати — нарахувати «компенсуючі» ПЗ за ставкою 20 % як за товарами, використаними в «пільгових» (звільнених від ПДВ) операціях (згідно з п.п. «б» п. 198.5 ПКУ).

Причому ПЗ виникнуть виходячи з бази, визначеної п. 189.1 ПКУ, тобто за товарами — виходячи з вартості їх придбання. Ось і вийде, що за пільгове постачання, як це не сумно, доведеться розплатитися нарахуванням ПЗ ☹*.

* На щастя, за металобрухтом, що утворився як відходи виробництва (при переробці сировини, ненарахування «компенсуючих» ПЗ за п. 198.5 (разом із нерозподілом ПДВ за ст. 199 ПКУ) допомагали відстояти суди (див. reyestr.court.gov.ua/Review/76542969, reyestr.court.gov.ua/Review/74729052, reyestr.court.gov.ua/Review/70415240).

Для цього не пізніше за останній день звітного періоду здавання запчастин на металобрухт треба скласти зведену «компенсуючу» ПН (не видається покупцеві).

В її верхній лівій частині проставляють:

— код зведеності «1» (п. 11 Порядку № 1307**);

** Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

— тип причини «09» — «Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість» і над таким типом причини — відмітку «Х» (п. 8 Порядку № 1307).

Приклад заповнення зведеної «компенсуючої» ПН див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 96, с. 32.

А ось якщо запчастини були придбані «без ПДВ», то нараховувати «компенсуючі» ПЗ не треба, оскільки компенсувати тут нічого (п. 198.5 ПКУ).

І, до речі, навіть якщо здавати «непільговий» металобрухт (тобто не включений до Переліків і оподатковуваний 20 %-м ПДВ), то від ПЗ і в цьому випадку не відкрутитися. Щоправда, тоді підставою буде абзац другий п. 188.1 ПКУ, тобто «мінбазний» ПДВ (причому незалежно від того, як придбали запчастини: «з ПДВ» або «без ПДВ»). Про складання ПН з мінбази див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 96, с. 36.

Доставка металобрухту стороннім перевізником. У чомусь схожа ситуація, коли доставку металобрухту заготівельній організації здійснює сторонній перевізник (платник ПДВ).

Тоді «вхідний» ПДВ за послугами перевезення потрапить у податковий кредит. І оскільки послуги перевезення замовлені виключно для пільгової операції (постачання металобрухту), «вхідний» ПК за ними доведеться компенсувати нарахуванням «компенсуючих» ПЗ (за п.п. «б» п. 198.5 ПКУ).

І для наочності — приклад.

Приклад. Виявлені непридатні запчастини (покупною вартістю без ПДВ — 730000 грн., частина з яких придбавалася з сумою «вхідного» ПДВ — 60000 грн.).

Непридатні запчастини вагою 2000 кг здані на металобрухт заготівельній організації за ціною 4,5 грн. за кг.

Витрати на доставку металобрухту — 480 грн. (у тому числі ПДВ — 80 грн.).

В обліку операції відображаються такими записами:

Здавання непридатних запчастин на металобрухт

Якщо провести уцінку

Втім, виявити непридатність запчастин підприємство могло і раніше. І, скажімо, на чергову дату балансу визнати запчастини, що втратили своє первинне призначення, металобрухтом і їх переоцінити (уцінити до чистої вартості реалізації, пп. 4, 25, 26 П(С)БО 9 «Запаси»).

Тоді переоцінку запчастин до чистої вартості реалізації оформляють як уцінку актом (п. 3.15 Методрекомендацій № 2*). Детальніше про уцінку див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 47, с. 10.

* Методрекомендації з бухобліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2.

При цьому в бухобліку суму уцінки запасів у періоді її проведення відносять на витрати звітного періоду — на інші операційні витрати в Дт 946 «Втрати від знецінення запасів» (п. 5.8 Методрекомендацій № 2).

У свою чергу, «уціночні» бухоблікові витрати зіграють і в податковоприбутковому обліку та в загальному порядку зменшать фінрезультат — об’єкт оподаткування. Адже жодних податкових різниць (коригувань) у зв’язку з уцінкою запасів (ні для високодохідників, ні для малодохідників) ПКУ не передбачено (листи ДФСУ від 16.04.2018 р. № 1600/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 16.01.2019 р. № 170/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Тим самим ранні «бухоблікові» і «податкові» витрати, на перший погляд, роблять операцію уцінки навіть привабливою, хоча, буває, і на них податківці дивляться з підозрою (порівняйте: при продажу «без уцінки» ті ж витрати виникнуть пізніше). Тоді як в ПДВ-обліку з простою операцією уцінки останнім часом складається не все благополучно. Податківці саму операцію уцінки чомусь ототожнюють з початком використання товарів у негоспдіяльності і через це хочуть бачити нарахування «компенсуючих» ПЗ (згідно з «негосподарським» п.п. «г» п. 198.5 ПКУ). Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 12, с. 18.

Що й говорити! Звичайно ж, подібні бажання фіскалів незаконні. Сама по собі операція уцінки — не постачання. Та й переоцінка товарів у місцях зберігання насправді не означає будь-якого використання товарів у негоспдіяльності. Тому уцінка не може бути об’єктом ПДВ. Проте недивно, що через такі перипетії з контролерами платники намагаються все-таки зайвий раз не вдаватися до уцінки.

Утім, узагалі уникнути ПДВ не вийде, але не у момент уцінки, а в тому періоді, коли здаємо металобрухт (тобто здійснюємо пільгове постачання). Тоді, здаючи запчастини, що були уцінені, на металобрухт, нарахувати «компенсуючі» ПЗ (виходячи з вартості придбання) через використання в пільгових операціях все одно доведеться. Тому врахуйте: уцінка ніяк не захистить від «компенсуючих» ПЗ.