Ліквідація підприємства під час воєнного стану

Одразу скажемо: законодавством не передбачено ніяких спрощень процедури припинення (ліквідації) підприємства під час дії воєнного стану. Крім того, враховуючи що під час воєнного стану доступ до держреєстрів обмежений, а також є мораторій на ті ж документальні перевірки ЄСВ, — процедура ліквідації може й затягнутися, і фактично може бути завершена вже після закінчення воєнного стану.

Перш за все — фіксуємо «втрати»

Враховуючи, що частина первинних документів і активів підприємства втрачена, перш за все вам потрібно (незалежно від того, чи будете ви зараз починати процедуру ліквідації підприємства, чи ні):

1) повідомити про факт втрати документів податківців. Умови, про які йдеться в ситуації (втрата документів пов’язана з веденням бойових дій на території, тимчасово окупованій збройними формуваннями РФ), уписуються у спеціальний «воєнний» п. 69.28 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. А за цім пунктом є можливість навіть не відновлювати втрачені документи. За умови повідомлення податківців про втрату документів, періоди, за які втрачено документи, не будуть підлягати перевірці. Детальніше про це ви можете дізнатися зі статті «Окупована чи втрачена первинка: як підтвердити звітність?», «Податки&бухоблік», 2022, № 25.

Але! Зарплатно-кадрові документи довгострокового зберігання, які підлягають передачі в архів, все-ж таки доведеться відновити. Інакше держереєстратор без довідки архіву про прийняття документів, що підлягають довгостроковому зберіганню, не внесе запис в ЄДР про припинення підприємства (ч. 3 ст. 17 Закону № 755*).

* Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV.

2) провести інвентаризацію для того щоб зафіксувати і списати «втрачені» активи. Якщо активи втрачені (знищені) в результаті бойових дій, «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ не нараховуються. Подробиці щодо цього дивіться в статтях: «Майно та/або документи знищено: як бути?», «Податки&бухоблік», 2022, № 26; «Списуємо знищене війною майно: чи потрібен сертифікат про форс-мажор?», «Податки&бухоблік», 2022, № 35.

Якщо були:

1) руйнування, пошкодження майна внаслідок бойових дій або окупації — слід звернутися до органів ДСНС, які задокументують цей факт;

2) якщо майно/документи зникли — звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою.

Для «фіксації втрат» також можна звернутися до Торгово-промислової палати.

Якщо все-ж таки вирішили почати ліквідацію підприємства

Як ми зазначали вище, на час воєнного стану процедура ліквідації підприємства не спрощувалась. Коротко зазначимо, як це відбувається і чому під час дії воєнного стану ця процедура може затягнутися.

Держреєстратор. Починається все зі звернення до Держреєстратора, якому слід подати рішення засновників (засновника) про припинення юрособи. Зазначимо, що «бенефіціарні» документи разом з таким рішення подавати законодавство не вимагає.

Одночасно з таким рішенням подається документ, яким затверджено:

— персональний склад ліквідаційної комісії із зазначенням реєстраційних номерів облікових карток осіб, які входять до складу ліквідаційної комісії, або серії та номеру паспорта (для осіб, які відмовилися від прийняття реєстраційного номера і мають відповідну відмітку в паспорті). Виконання функцій ліквідаційної комісії може бути покладено на орган управління юридичної особи;

— строк заявлення кредиторами своїх вимог. Цей строк відповідно до ст. 105 ЦКУ не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи).

Зверніть увагу: в період воєнного стану відповідно до постанови № 209* реєстраційні дії дещо обмежені. Реєстрації припинення юрособи проводиться. Але тільки держреєстраторами, які вказані в наказі Мінюсту від 29.03.2022 № 1272/5. Тож, звертатися з рішенням про припинення юрособи потрібно тільки до держреєстраторів, названих в цьому наказі.

* Постанова КМУ «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» від 06.03.2022 № 209.

На період воєнного стану діє принцип екстериторіальності (п.п. 5 п.1 постанови № 209 передбачена можливість звернення для проведення реєстраційних дій не за місцем реєстрації суб’єкта господарювання).

Крім того, вимоги законодавства щодо необхідності нотаріального засвідчення справжності підпису на документі для державної реєстрації не застосовуються у разі коли такий підпис виконано у присутності державного реєстратора зі встановленням особи підписанта на підставі документа, що посвідчує особу.

Фактично після подання держерєстратору рішення про припинення юридичної особи, держреєстратор має:

(1) внести запис в ЄДР про те, що підприємство знаходиться «в стані припинення»;

(2) оприлюднити відомості з ЄДР про припинення юридичної особи та строк заявлення кредиторами своїх вимог.

Але! В період воєнного стану діє обмеження (заборона) на оприлюднення інформації з держреєестрів. Тому:

Після внесення в ЄДР відомостей про знаходження підприємства в стані припинення, відповідну інформацію отримають податківці, ПФУ, статистика, органи ліцензування. У свою чергу податківці та соцстрах можуть ініціювати проведення позапланових документальних перевірок (п. 78.1.7 ПКУ, п.п. 8 п. 2.9 Порядку № 23*).

* Порядок перевірки правильності використання страхувальниками страхових коштів Фонду соціального страхування України …, затверджений постановою правління ФСС від 02.10.2020 № 23.

Ліквідаційна комісія. На період ліквідації повноваження з управління справами юрособи переходять до ліквідаційної комісії. Вона має:

1) провести інвентаризацію. При ліквідації юрособи суцільна інвентаризація є обов’язковою (п. 7 розд. І Положення № 879*);

* Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіна від 02.09.2014 № 879.

2) здійснити заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості;

3) розібратися з поточними рахунками юрособи. У процесі ліквідації юрособи використовується лише один поточний рахунок. Він вибирається ліквідаційною комісією, ліквідатором. Всі інші рахунки, які не використовуються у процесі ліквідації, мають бути закриті;

4) звільнити працівників. Як правило, працівники в такому разі звільняються з ініціативи роботодавця на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП (ср. ). А ця підстава для звільнення передбачає виплату вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

Фактично про таке звільнення роботодавець має попередити працівників не пізніше, ніж за 2 місяці (ст. 49² КЗпП).

Якщо працівники виіхали закордон, то в принципі, якщо працівник виходить на зв’язок, попередити про таке звільнення можна і дистанційно (використовуючи засоби комунікації). Але залишаються проблеми з видачею копії наказу про звільнення та трудової книжки. Детальніще про це в статті «Чи можна звільнити працівника дистанційно?» («Податки&бухоблік», 2022, № 19-20).

Одночасно з виданням наказу про скорочення необхідно подати державній службі зайнятості форму № 4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці» (докладно про що ви можете прочитати у статті «Звітуємо за новою формою № 4-ПН», «Податки & бухоблік», 2021, № 33). Втім слід зазначити, що в останній редакції ст. 48 Закону № 5067* загубилося виключення щодо ліквідації підприємства. Тобто формально зараз виходить, що навіть у випадку ліквідації юрособи вивільнення, щоб вважатися масовим, має відповідати названим у цій ст. 48 кількісним критеріям. Але роз’яснень щодо цього поки що не було. Тож у будь-якому випадку краще форму № 4-ПН подати.

* Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI.

Перевірки податківців. Окремо інформувати податківців про те, що розпочата процедура припинення підприємства — не потрібно. Це зробить держреєстратор. Мораторій на проведення перевірок на підставі п. 78.1.7 ПКУ вже знятий (тобто воєнний стан — не перешкода їх проведенню). Але, відповідно до Закону № 2260* перевірка проводяться:

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX.

1) за наявності допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності;

2) за наявності доступу до документів;

3) проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Якщо ці вимоги не виконані вони можуть бути зупинені до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо їх проведення .

У разі, якщо документи втрачено внаслідок бойових дій і ви підпадаєте під дію п. 69.28 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (про це ми говорили на початку статті) і податківці не відмовлять в прийнятті повідомлення про втрату документів, — тоді ці документи не підлягають перевірці.

В загальному випадку період перевірки складає — 1095 днів. Відлік цих 1095 днів йде з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання відповідної податкової декларації (тобто щодо кожного податку цей строк розраховується окремо).

Але варто врахувати, що і на час воєнного стану, і на час карантину строки давності за ст. 102 ПКУ зупиняються. А це означає, що перевірити можуть не тільки останні три роки, а й більш давні періоди. Докладніше про що ви можете дізнатися зі статті «Періоди для перевірок», «Податки&бухоблік», 2022, № 14.

Після того, як перевірка буде проведена — податківці вносять до Єдиного банку даних юридичних осіб або підтверджують інформацію щодо наявності/відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів.

Що стосується перевірок ЄСВ, то на час воєнного стану та протягом 3-х місяців після його припинення або скасування діє мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ (п. 9²³ розд. VIII Закону № 2464). Тож якщо податківці захочуть перевірити ЄСВ, то вони «не дадуть» згоди на проведення державної реєстрації припинення юрособи, до того як проведуть перевірку.

Зазначимо, що строків давності для перевірки ЄСВ немає.

Ліквідаційні баланси. Після того, як закінчиться строк заявлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія:

1. Складає проміжний ліквідаційний баланс. У ньому зазначають відомості про склад майна юрособи, що ліквідується, перелік пред’явлених до неї вимог і результати розгляду таких вимог (ч. 8 ст. 111 ЦКУ).

2. Розраховується з кредиторами в порядку черговості, установленої ч. 1 ст. 112 ЦКУ.

3. Здає документи до архіву.

Після завершення розрахунків із кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс. Такий ліквідаційний баланс потрібно подати податківцям (ч. 11 ст. 111 ЦКУ).

І вже після цього можна йти до держреєстратора для остаточної ліквідації і внесення запису «припинено» в ЄДР. Для цього держреєстратору подається (ч. 13 ст. 17 Закону № 755):

— заява про держреєстрацію припинення юрособи в результаті ліквідації (заява за формою 2, заповнюємо і подаємо сторінки 1 і 9). До цієї заяви також необхідно додати «бенефіціарні» документи;

— довідка з архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню.

Держреєстратор перевірить, чи не має заперечень на ліквідацію підприємства з боку ДПС, ПФУ, органів ліцензування (така інформація передається держреєстратору автоматично в порядку обміну інформацією — ст. 13 Закону № 755). Якщо таких заперечень немає —держреєстратор внесе в ЄДР відомості про припинення підприємства.

З моменту внесення такого запису в ЄДР, це стане підставою для зняття платника з обліку в контролюючих органах (органах ДПСУ, статистики, ПФУ) (п.п. 67.1.1 ПКУ, ч. 4 ст. 13 Закону № 755).

Детальніше про процедуру ліквідації ви можете дізнатися в статті «Добровільна ліквідація юрособи: покрокова інструкція», «Податки&бухоблік», 2020, № 59.

Зазначимо, що протягом усього періоду ліквідації підприємство має вести бухоблік та подавати податкову звітність. Ці обов’язки покладаються на ліквідаційну комісію. Подробиці щодо цього знайдете в статті «Знімаємо підприємство з податкового обліку», «Податки&бухоблік», 2020, № 59.