Строки податкової та позовної давності + строки зберігання документів під час війни

1

Для перевірок та донарахування грошових зобов’язань щодо:

«звичайних» питань

1095 днів

Починає відлічуватися (загальне правило):

— з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання декларації/звіту про використання доходів (прибутків) для неприбутківців; та/або

— з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати нарахованих податківцями грошових зобов’язань; або

— з дня, наступного за днем фактичного подання декларації, — якщо декларація була надана із запізненням; або

— з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації) (якщо платник подавав уточненку); або

— з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати місцевих податків, — якщо йдеться про місцеві податки, за якими передбачено подання річної декларації та одночасно про виявлення в межах перевірки заниження з цих податків

1. Не поширюється на:

— зобов’язання щодо ЄСВ;

— ситуацію, коли декларація/звітність не була подана (у тому числі коли фінагент не подав звіт про підзвітні рахунки за звітний період);

— ситуацію, коли посадову особу юрособи-платника або фізособу-платника засуджено за ухилення від сплати податків або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

2. Призупинявся на період карантину з 18.03.2020 по 30.06.2023 (див. п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

3. На період воєнного стану строк давності:

— запущений у період з 27.05.2022 по 24.11.2022, тільки у межах фактичних та камеральних перевірок;

— з 01.08.2023 почав спливати в рамках дозволених перевірок (деяких планових/позапланових, фактичних та камеральних).

Приклад розрахунку строку податкової давності див. у «Податки & бухоблік», 2023, № 63;

— з 08.12.2023 строки давності так само спливають тільки для дозволених перевірок (див. п.п. 69.36 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ у редакції Закону України від 09.11.2023 № 3453-IX). Але перелік платників, щодо яких зможуть проводити планові перевірки, зростає! Фактичні перевірки щодо певних платників буде заборонено, зміниться і перелік дозволених позапланових документальних перевірок. Знову ж таки див. Закон України від 09.11.2023 № 3453-IX. Коментар до цього документа можна знайти у одному з найближчих номерів «Податки & бухоблік»

трансфертного ціноутворення та контрольованих іноземних компаній (КІК)

2555 днів

надання інформації про фінансові рахунки фінагентами та власниками рахунків відповідно до ст. 39² ПКУ

1825 днів

2

Для застосування штрафних санкцій щодо:

«звичайних» питань

1095 днів

Починає відлічуватися (загальне правило):

— з дня вчинення правопорушення — якщо йдеться про порушення, не пов’язані безпосередньо з декларуванням податкових зобов’язань (наприклад, неподання ф. № 20-ОПП) або це порушення вимог іншого, підконтрольного податківцям законодавства (приміром, у частині РРО);

— з дня, визначеного у п. 1 цієї таблиці, — якщо йдеться про порушення, пов’язані з декларуванням податкових зобов’язань

1. Не поширюється на:

— штрафні санкції щодо ЄСВ;

— ситуацію, коли декларація/звітність не була подана (у тому числі коли фінагент не подав звіт про підзвітні рахунки за звітний період);

— ситуацію, коли посадову особу юрособи-платника або фізособу-платника засуджено за ухилення від сплати податків або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

2. Призупинявся на період карантину з 18.03.2020 по 30.06.2023 (див. п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

3. На період воєнного стану призупинення відбувається за тими ж правилами, що й строки давності для перевірок і донарахувань (див. п. 1 цієї таблиці)

трансфертного ціноутворення та контрольованих іноземних компаній (КІК)

2555 днів

надання інформації про фінансові рахунки фінагентами та власниками рахунків відповідно до ст. 39² ПКУ

1825 днів

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

3

Для документів та інформації щодо трансфертного ціноутворення та КІК (ст. 39 і 39² ПКУ)

2555 днів***

За ПКУ (див. п. 44.3) строки зберігання документів починають відлічуватися:

— з дня подання звітності, для складання якої використовуються ці документи;

— з граничного дня строку подання такої звітності — якщо звітність не подана;

— з дня здійснення відповідної госпоперації — якщо документи не використовуються для складання звітності;

— з дня завершення строку дії дозвільних документів — якщо йдеться саме про них.

+

За Переліком № 578/5 строки рахуються з 1 січня року, що настає за роком завершення їх діловодством.

Безпечніше орієнтуватися кожен раз на найбільш тривалий строк. Як правило, найбільш тривалим є строк саме за Переліком № 578/5

1. Вимоги щодо 1825-денного мінімального строку зберігання документів (замість 1095 днів) слід застосовувати до документів, які розроблено:

1) до 28.04.2023, строк зберігання яких не закінчився на цю дату;

2) починаючи з 28.04.2023;

3) особою, стосовно якої на 28.04.2023 розпочато, але не завершено процедуру припинення (ліквідації);

4) особою, стосовно якої прийнято рішення про ліквідацію після 28.04.2023.

2. На період карантину строк зберігання документів призупинявся з 18.03.2023 по 30.06.2023 (а по факту по 24.02.2022, бо «воєнні» норми наклалися на карантинні). Хоча дехто вважає інакше. Деталі у «Податки & бухоблік», 2022, № 14.

3. На період воєнного стану до 01.08.2023 строки зберігання документів були зупинені.

4. На період воєнного стану з 01.08.2023 побігли строки зберігання документів у рамках дозволених перевірок.

5. Оскільки з 08.12.2023 розширюється перелік дозволених перевірок, то і так само збільшився перелік платників, для яких побігли строки зберігання документів (див. Закон України від 09.11.2023 № 3453-IX). Коментар до цього документа можна знайти у одному з найближчих номерів «Податки & бухоблік»

4

Для первинки, яку складають:

— платники податку на прибуток — резиденти (п. 133.1 ПКУ);

— нерезиденти, які здійснюють діяльність через постійне представництво (п.п. 133.2.2 ПКУ);

— неприбутківці (п. 133.4 ПКУ);

— юрособи-єдинники

1825 днів***

(окрім ситуації, коли передбачено більш тривалий строк зберігання, наприклад, з п. 3 цієї таблиці)

5

Для:

— первинки, яка не потрапляє у попередні категорії (п.п. 44.3.3 ПКУ);

— документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого підконтрольного податківцям законодавства, включаючи дозвільні документи (п.п. 44.3.4 ПКУ)

1095 днів***

6

У разі ліквідації юрособи/припинення ФОП для здавання документів до архіву

Треба передати первинку за період не менше як за 1825 днів (2555 днів — для документів, пов’язаних з трансфертним ціноутворенням та КІК)***

** Строки зберігання первинки ≠ період для можливої перевірки. Визначати період для предмета перевірки податківці можуть лише за правилами, встановленими у ст. 102 ПКУ, про які ми зазначили у пунктах 1 та 2 нашої таблиці.

*** Зверніть увагу: зазначені строки є мінімальними. Безпечніше усього орієнтуватися на найбільш максимальні строки.

**** Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5.

7

Для внутрішньоукраїнських договорів (за ЦКУ*****):

— загальний строк

3 роки

(може бути збільшено за угодою сторін)

1. Строк позовної давності починає спливати:

— з дня, наступного за останнім днем граничного строку виконання зобов’язання (якщо останній встановлено, наприклад, у договорі);

— з 8-го дня після пред’явлення кредитором вимоги про виконання зобов’язань (якщо строк виконання зобов’язання не визначений, див. ч. 2 ст. 530 ЦКУ)******. Увага! З цього правила є винятки. Наприклад, для повернення позики боржнику дається 30 днів із дня пред’явлення позикодавцем відповідної вимоги (ст. 1049 ЦКУ). А тому строк позовної давності у випадку із позикою побіжить з 31-го дня.

2. Строк позовної давності може зупинятися (ст. 263 ЦКУ) та перериватися (ст. 264 ЦКУ)

1. Перелік випадків, коли позовна давність не діє, див. у ст. 268 ЦКУ.

2. Строк призупинявся на період карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

3. Строк залишається призупиненим на період воєнного стану (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

Детальніше про порядок розрахунку строків позовної давності див. у «Податки & бухоблік», 2023, № 29 (ср. ).

4. Борги поки списувати не поспішаємо (див. детальніше у «Податки & бухоблік», 2023, № 66

Щодо:

— стягнення неустойки (штрафу, пені);

— спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації;

— переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦКУ);

— недоліків проданого товару (ст. 681 ЦКУ);

— розірвання договору дарування (ст. 728 ЦКУ);

— перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦКУ);

— оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦКУ);

— визнання недійсним рішення загальних зборів товариства

1 рік

(може бути збільшено за угодою сторін)

За вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави

4 роки

(може бути збільшено за угодою сторін)

8

Щодо міжнародної торгівлі товарами (ЗЕД) (див. Конвенцію ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14.06.74, набрала чинності для України 01.04.94; далі — Конвенція)

4 роки

Правила розрахунку строків давності див. у ст. 9 — 12 Конвенції

1. Строки позовної давності за ЗЕД не призупинялися ні на період карантину, ні на період воєнного стану. Однак згідно із ст. 21 Конвенції, якщо перебіг строку позовної давності не може бути припинений кредитором через не залежні від нього обставини і яких він не може уникнути або подолати, то строк позовної давності не буде вважатися таким, що минув, до закінчення одного року від дня припинення дії відповідної обставини.

2. Обов’язково слід звертати увагу на ваш контракт. У ньому може визначатися право, яким керуються його сторони. Може так статися, що слід керуватися правом України. У такому випадку щодо позовної давності мають діяти правила з п. 7 нашої таблиці.

3. Щодо боргів перед контрагентами з рф читайте у «Податки & бухоблік», 2023, № 94

***** В українському законодавстві строки позовної давності встановлені не тільки у ЦКУ. Наприклад, строки позовної давності, що виникають з договору морського перевезення вантажу, прописано у ст. 388 Кодексу торговельного мореплавства України від 23.05.95 № 176/95-ВР. Зокрема, позовна давність у цьому випадку складає 1 рік незалежно від того, здійснюється перевезення у каботажному чи закордонному сполученнях. Загальна зупинка цього строку у період карантину та воєнного стану з ЦКУ у цьому випадку діяти не буде. Слід шукати норми у тій спецнормативці, яка встановлює особливий строк позовної давності.

****** Іноді суди застосовують інші підходи до «невизначених» зобов’язань. Про цю проблему ми писали ще у «Податки & бухоблік», 2020, № 23.