Переплати з ПДВ: окрема історія

Утворення переплати

Зазвичай, ПДВ-переплата може з’являтися, якщо:

— податок за деклараціями (чи уточнюючими розрахунками (УР)) помилково був сплачений не через електронний ПДВ-рахунок, а прямо до бюджету;

— платником виправляються помилки (завищення податкових зобов’язань (ПЗ)) і поданий зменшуючий УР для зменшення надміру сплаченої суми ПДВ;

— платник сплатив за ППР донараховані суми (податок, штрафні санкції), а при судовому оскарженні суд визнав ППР неправомірним і скасував його.

Таким чином, переплата може виникати в тих випадках, коли платник сплатив платежі надміру (п.п. 14.1.115 ПКУ). Суму переплати, що виникла, відображають в інтегрованій картці платника (ІКП). Причому зазвичай дані податкової звітності проводять в ІКП граничним строком сплати зобов’язань (тобто орієнтовно 30-го числа), а дані УР — датою його подання (п.п. 2 п. 4 розд. IV Порядку № 5*). І після цього вже повинно бути видно переплату в ІКП.

* Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 12.01.2021 № 5.

А ось від’ємне значення з ПДВ (перехідний мінус із ряд. 21 декларації) переплатою не є, і в ІКП його не відображають. Хоча за правилами ПДВ-обліку його можна використати для погашення податкового боргу з ПДВ. Детальніше див. «Гасимо ПДВ-борг від’ємним значенням» // «Податки & бухоблік», 2022, № 57, «Як від’ємним ПДВ погасити борг за уточненкою?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 77, «Залік боргів із ПДВ, штрафів та пені в рахунок від’ємного значення» // «Податки & бухоблік», 2020, № 82.

Не вважають переплатою і суму бюджетного відшкодування з ПДВ. Утім, його дозволяється використати в рахунок погашення держбюджетних платежів. Але тільки тих, які повністю (!) сплачуються до держбюджету і яких не так багато. Тому, на жаль, не можна зарахувати БВ у рахунок податку на прибуток, що розподіляється в пропорціях між державним і місцевим бюджетами (лист ДПСУ від 25.07.2023 № 2053/ІПК/99-00-04-02-03-06). Але можна, наприклад, у рахунок акцизного податку, рентної плати (детальніше див. «Залік БВ у рахунок сплати грошових зобов’язань і погашення податкового боргу» // «Податки & бухоблік», 2018, № 62).

Якщо подано зменшуючий УР

Найчастіше переплата з’являється при поданні зменшуючого УР. У такому разі слід врахувати, що «надміру сплаченими коштами» (переплатою) вважають кошти, які на певну дату зараховані до бюджету понад суму нарахованих грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 ПКУ).

Так, щоб виникла переплата, податок має бути сплачений у більшій сумі, ніж сума нарахованих грошових зобов’язань з нього — тобто переплачений. Тому до переплати може призводити подання не будь-кого зменшуючого УР. А

У такому разі переплата, по суті, виникає в сумі, яка дорівнює зменшенню показника ряд. 18 декларації періоду, що виправляється (помилкового).

А ось якщо в помилковій декларації податку до сплати в ряд. 18 не було (а, наприклад, був мінус у ряд. 21), то подання зменшуючого УР не призведе до виникнення переплати, а лише збільшить таке від’ємне значення.

Якщо зменшуємо не сплачений податок. Втім, навіть якщо в УР зменшується ряд. 18 декларації, є особливий випадок, коли виникнення переплати не відбувається. Коли це можливо? Якщо за допомогою зменшуючого УР вирішили зменшити (відкоригувати) податок, який поки що не сплачений. Наприклад, якщо виявили завищення податку в ряд. 18 нещодавно зданої декларації і за гарячими слідами (до граничного строку сплати за нею податку — тобто протягом 10 днів після 20-го числа) подали зменшуючий УР (на зменшення ПЗ). Тоді якщо в такому УР (на зменшення ПЗ) заповнити не лише ряд. 18, але і ряд. 18.2, то його дані податківці врахують у коригуючих реєстрах і скоригують поточні ПЗ за декларацією (БЗ 101.24). У результаті сплатити на електронний ПДВ-рахунок вийде вже виправлений зменшений податок (з урахуванням зменшення за УР). Тому жодної переплати не виникне — адже ситуацію встигли виправити до сплати! Детальніше про це див. «До строку сплати подали УР на зменшення податкових зобов’язань: як сплатити податку менше?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 60.

Щоправда, нагадаємо, що тимчасово до закінчення воєнного стану платникам заборонено подавати УР до довоєнних періодів (тобто до звітних періодів до лютого 2022 року) з показниками на зменшення ПЗ та/або декларування бюджетного відшкодування (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Використання переплати

Що робити з переплатою, яка виникла, як її використати?

Способи використання переплати. Переплату можна:

(1) повернути з бюджету. У такому разі

Тому:

— переплату, що потрапила до бюджету через ПДВ-рахунок, повертають виключно (!) на електронний ПДВ-рахунок за заявою форми J1302002 (п. 43.4¹ ПКУ). А далі, якщо дотримуються умови з п. 200¹.5 ПКУ, надлишок коштів з електронного ПДВ-рахунку можна повернути на поточний рахунок платника (за додатком Д4). Причому повернення переплати з бюджету на електронний ПДВ-рахунок на величину ліміту для реєстрації ПН ніяк не вплине. А ось при поверненні коштів з ПДВ-рахунку на поточний рахунок ліміт зменшиться (через показник ΣПопРах). Детальніше див. статтю «Повернення зайвих грошей (переплати) з електронного ПДВ-рахунку» // «Податки & бухоблік», 2024, № 15;

— суми, сплачені з поточного рахунку прямо до бюджету (не через ПДВ-рахунок), повертають одразу на поточний рахунок (у загальному порядку за п. 43.4 ПКУ, таке повернення ніяк не впливає на ліміт). Хоча податківці можуть у такому разі радити повертати бюджетну ПДВ-переплату спершу на електронний ПДВ-рахунок, а потім — на поточний рахунок. Проте знайте, що якщо суму, сплачену прямо до бюджету, повертати на поточний рахунок через ПДВ-рахунок, то загубиться ліміт (детальніше див. «Повернення ПДВ-переплати з бюджету: як не втратити ліміт?» // «Податки & бухоблік», 2019, № 58);

(2) не повертати, а використати для сплати тих ПДВ-платежів, які сплачуються прямо до бюджету (зокрема, для сплати ПДВ-штрафів/пені, податкових зобов’язань з ПДВ, донарахованих контролюючими органами за результатами перевірок відповідно до п. 54.3 ПКУ — оскільки такі ПДВ-платежі сплачуються прямо до бюджету, п. 25 Порядку № 569*). Причому жодних заяв для цього подавати не треба, вони погасяться переплатою автоматом. Оскільки переплату в погашення зобов’язань з одного і того ж платежу зараховують автоматично (п.п. «а» п. 87.1 ПКУ).

* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 № 569.

Чи можливі перевірки? Правда, іноді контролери заявляють, що повернення переплати можливе тільки за результатами проведення контрольно-перевірочних заходів (лист ДПСУ від 17.10.2023 № 3623/ІПК/99-00-04-02-03-06). Хоча насправді сам факт подання заяви про повернення переплати не є підставою для проведення документальної позапланової перевірки за п. 78.1 ПКУ. Інша річ, що приводом для документальної позапланової перевірки може слугувати, наприклад, подання УР — за період, який перевірявся контролюючим органом (п.п. 78.1.3 ПКУ*). Але ніяк не подання власне заяви про повернення переплати.

* Зауважимо, що під час воєнного стану мораторій на ці перевірки не поширюється (п. 4 п.п. 69.35¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Детальніше про перевірки див. «Податкові перевірки: що треба знати?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 100 і «Податкові перевірки та штрафи: між 2023 та 2024 роками» // «Податки & бухоблік», 2023, № 103.

Та і за правилами повернення переплати, обумовленими ст. 43 ПКУ і п. 5 розд. III Порядку № 60*,

При цьому подана заява розглядається контролюючим органом і за результатами її розгляду приймається рішення про правомірність або неправомірність повернення переплати платникові податків, без умов про проведення будь-яких перевірок (лист ДПСУ від 11.07.2023 № 1785/ІПК/99-00-04-02-03-06).

* Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затверджений наказом Мінфіну від 11.02.2019 № 60.

Використання переплати — за хронологією. Також врахуйте, що облік платежів в ІКП ведуть у хронологічному порядку (п.п. 1 п. 1 розд. II Порядку № 5). Тому переплати витрачаються в ІКП у порядку хронологічної черговості їх виникнення, на що вказують і податківці (листи ДПСУ від 22.10.2021 № 3972/ІПК/99-00-18-03-03-06, від 14.08.2020 № 3370/ІПК/99-00-04-01-03-06). Як це працює?

Припустимо, що платник помилково перерахував податок за декларацією прямо до бюджету (минувши ПДВ-рахунок). А пізніше, виявивши помилку, сплатив цю ж суму ще раз, але вже на електронний ПДВ-рахунок, звідки вона знову пішла до бюджету. У такому разі, як пояснюють контролери, з урахуванням хронології:

— перший (помилковий) платіж (нехай навіть перерахований не за правилами — повз ПДВ-рахунок), піде на погашення податку в ІКП, а

— другий (правильний) платіж — сформує переплату в ІКП (яку, у свою чергу, можна буде повернути на ПДВ-рахунок — оскільки вона потрапила до бюджету з ПДВ-рахунку). Таким чином

І оскільки в цьому випадку з урахуванням хронології переплата утворилася саме за рахунок другого (правильного) платежу — тобто коштів, списаних з електронного ПДВ-рахунку (а не з поточного рахунку), то і повертати таку переплату платникові треба тим же способом — на електронний ПДВ-рахунок. Детальніше див. «ПДВ у бюджет сплатили з поточного рахунку: наслідки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 87.

Чи платити ПДВ при переплаті?

А чи можна за наявності переплати в ІКП не поповнювати ПДВ-рахунок і не платити податок за поточною декларацією (чи збільшуючим УР)? Чи зарахують переплату з поточними ПЗ?

Переплата — усе одно залишиться. За логікою, сплачувати податок до бюджету ще раз у такому разі платникові не треба. Оскільки формально переплата в ІКП зарахується на сплату податку за декларацією (збільшуючим УР) і жодного податкового боргу не виникне. Проте

А тому за поточними деклараціями податківці все одно направлятимуть реєстр Казначейству на списання коштів з ПДВ-рахунку (виходячи з показника ряд. 18 поточної декларації). І такий реєстр у Казначействі висітиме до повного виконання. А це означає, що при першому надходженні грошей на ПДВ-рахунок Казначейство автоматично їх спише до бюджету в рахунок сплати ПЗ за декларацією. Тому переплата, хоча спершу і спишеться (зарахується) в погашення ПДВ-зобов’язань, потім усе одно відновиться і в результаті залишиться в ІКП. Замкнене коло!

Штрафи не страшні. Інша річ — що жодні санкції за наявності переплати в ІКП і відсутності коштів на ПДВ-рахунку та несплаті податку з ряд. 18 декларації платникові при цьому не загрожують. Це підтверджують і податківці, роз’яснюючи, що за наявності переплати з ПДВ в ІКП відповідальності за несвоєчасне перерахування/неперерахування коштів із СЕА-рахунку до державного бюджету ПКУ не передбачено (БЗ 101.27). Тому якщо на момент подання декларації (УР) немає грошей на електронному ПДВ-рахунку, але є переплата в ІКП, то вас оштрафувати не зможуть.

Виникнуть розбіжності. Та все ж користуватися таким заліком не рекомендуємо. Адже якщо не використовувати ПДВ-рахунок, то це призведе до того, що: (1) не збільшуватиметься регліміт, (2) виникне «заборгованість» за ПДВ-рахунком і (3) дані СЕА розходитимуться з ІКП. До того ж в ІКП буде постійна переплата податку! Таким чином, для цілей забезпечення коштів на ПДВ-рахунку наявність переплати в ІКП жодної ролі не відіграє.

А щоб вирівняти ситуацію й уникнути розбіжностей, можна, наприклад, повернути переплату на ПДВ-рахунок (якщо вона потрапила до бюджету з ПДВ-рахунку). Тоді вона погашатиме ПЗ за поточними деклараціями і сплачувати податок на ПДВ-рахунок (поповнювати рахунок) не доведеться.

Переплата при ПДВ-анулюванні

Переплата може з’явитися і при ПДВ-розреєстрації — якщо після сплати податку за підсумками останнього періоду на електронному ПДВ-рахунку залишилися гроші. Тоді

а ПДВ-рахунок закривається (п. 200¹.8 ПКУ, пп. 7, 27 Порядку № 569). Далі повернути такі кошти з бюджету можна в загальному порядку, передбаченому п. 43.4 ПКУ. Тобто за заявою (форми J/F 1302002) на поточний рахунок у банку або на рахунок, відкритий у небанківського надавача платіжних послуг (оскільки електронний ПДВ-рахунок уже закритий, п. 43.4¹ ПКУ).

Причому, як пояснюють податківці, у разі повторної ПДВ-реєстрації повернути кошти з бюджету на новий електронний ПДВ-рахунок не вийде (лист ДПСУ від 29.08.2023 № 2732/ІПК/99-00-04-02-03-06). Та це і не вигідно, оскільки надбавки до ліміту цей шлях не принесе. Тому доведеться їх спершу повернути з бюджету на поточний рахунок, а після (якщо треба реєструвати ПН) — закинути на ПДВ-рахунок. Адже так додасться ліміт (ΣНакл) через ΣПопРах.

Утім, ідучи з ПДВ-платників, зайві кошти можна вивести з електронного ПДВ-рахунку на поточний рахунок заздалегідь — ще до ПДВ-анулювання і подання останньої декларації — подавши, наприклад, з однією з попередніх декларацій додаток Д4. Ну а ще краще — при ПДВ-анулюванні тримати стан ПДВ-рахунку під контролем, залишивши (закинувши) гроші тільки під остаточний розрахунок.