Не застосували пільгу з ПДВ

У чому помилка?

Помилка в тому, що пільгове постачання провели як оподатковуване, нарахувавши 20 % ПДВ (зареєструвавши замість пільгової податкової накладної (ПН) оподатковувану ПН).

На перший погляд, може здатися, що хвилюватися нічого. Адже ПДВ і так нарахували сповна (там, де його взагалі бути не повинно). Бюджет не постраждав, а тільки у виграші! Проте розберемо ситуацію детальніше.

Для деяких операцій установлений пільговий режим оподаткування з ПДВ (згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). У такому разі слід врахувати, що

Оскільки відмова можлива, тільки якщо пільга надається безпосередньо платникові. А якщо пільга не «індивідуальна», а «загальна» і встановлена для окремих операцій (постачань), а не для окремих осіб, то відмовитися від неї ні тимчасово, ні постійно не вийде.

Фіскали також підтверджують, що ПДВ-пільги зі ст. 197 розд. V і підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ встановлені не для окремих платників податків, а для операцій з постачання тих чи інших товарів/послуг. Тому платники не мають права відмовитися від використання режиму звільнення від ПДВ або призупинити його застосування на декілька періодів (лист ДПСУ від 26.09.2022 № 1543/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Тому незастосування платником ПДВ-пільги, встановленої ПКУ, є порушенням норм податкового законодавства і чистої води помилкою. До яких наслідків це може призвести?

Наслідки

У продавця. Для продавця, який нарахував ПДВ на пільгове постачання, помилка може обернутися цілим букетом неприємностей, оскільки:

— податкова накладна з 20 % ПДВ стає помилковою. А отже, треба буде провести виправлення ПН;

— ліміт у продавця буде викривлений (помилково зменшений). Причому відновити його вийде, тільки якщо помилку виправляти оперативно — і обнуляти помилкову ПН (з нарахованим 20 % ПДВ) складеним в тому ж періоді зменшуючим РК, зареєстрованим своєчасно. Інакше, якщо РК буде зареєстрований пізніше, ліміт повернути не вийде;

— якщо помилка у продавця пройшла і в декларацію — доведеться виправляти дані декларації і перекидати операцію з оподатковуваної (ряд. 1) в пільгову (ряд. 5 і 5.1).

До того ж, як відомо, якщо в декларації засвітилося пільгове постачання (у ряд. 5 і 5.1), — на додаток додаються і наслідки пільгової операції, тобто:

— необхідність нарахування компенсуючих ПЗ (за п.п. «б» п. 198.5 ПКУ) — за придбаннями з «ПДВ», безпосередньо використаними в пільговій операції, а також

— необхідність розподілу ПДВ і нарахування розподільчих ПЗ (за ст. 199 ПКУ) — за придбаннями «з ПДВ» подвійного призначення (призначеними для одночасного використання у двох видах діяльності: оподатковуваній і неоподатковуваній). Наприклад, за такими придбаннями подвійного призначення, як: оренда офісу, комунальні платежі за приміщення, у яких ведуть подвійну діяльність, витрати на послуги зв’язку (телефон, Інтернет), канцелярські витрати тощо. Детальніше див. «Умови розподілу ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 1-2.

Загалом, така пільгова помилка може призвести до іншої помилки і

Адже виходить, що в помилковому періоді слід було не лише задекларувати пільгове постачання (у ряд. 5 декларації), але і нарахувати компенсуючі/розподільчі ПЗ (у ряд. 4.1, 4.2, 4.3 декларації). Для цього не пізніше за останній день такого місяця слід було скласти зведені компенсуючу і розподільчу ПН, які зареєструвати протягом 20 календарних днів наступного місяця (п. 201.10 ПКУ). Інакше якщо при перевірці податківці виявлять відсутність таких зареєстрованих ПН, то можуть накласти штраф за їх нереєстрацію (за п. 120¹.2 ПКУ). Причому

А це означає, що за даними місяця появи такої пільгової операції (п. 199.3 ПКУ) слід уперше розрахувати коефіцієнт розподілу антиЧВ (у ряд. 2 табл. 1 додатка Д6). А потім за підсумками року (у грудні) провести річний ПДВ-перерахунок. Детальніше див. «Разова неоподатковувана операція, неоподатковувані операції з’явилися або зникли посеред року: розподіл ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 1-2. Хіба що якщо обсяг пільгової операції буде незначний і за розрахунком коефіцієнт розподілу антиЧВ вийде менше 0,01 %, то розподіляти нічого не доведеться. Проте вважаємо, що подати додаток Д6 з розрахунком антиЧВ у такому разі все одно необхідно. Детальніше про це див. «Приколи коефіцієнта ЧВ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 1-2.

У покупця. Якщо на пільгове постачання була складена ПН із застосуванням 20 % ставки ПДВ, то:

— така ПН вважається складеною з порушенням. Тому за такою помилковою ПН покупець не може відображати ПК (лист ДПСУ від 26.09.2022 № 1543/ІПК/99-00-21-03-02-06);

— у покупця виникне викривлення ліміту (щоправда, на користь покупця — оскільки величина ліміту збільшиться). Втім, якої-небудь відповідальності за користування збільшеним реєстраційним лімітом, що виник від помилкової ПН, ПКУ не передбачено (детальніше див. «Помилкова податкова накладна і регліміт покупця» // «Податки & бухоблік», 2023, № 35). До того ж (на відміну від продавця) ліміт у покупця надалі вирівняється після виправлення помилки (і обнулення помилкової ПН зменшуючим РК);

— якщо помилка пробралася в покупця й у декларацію і покупець показав за такою помилковою ПН (з 20 % ПДВ) ПК, то доведеться уточнюватися і виправляти помилки в декларації. Тобто переводити придбання з оподатковуваного (ряд. 10.1 — 10.3) в пільгове (ряд. 10.4). А для покупця це може обернутися недоплатою податку за такий період. Щоправда, нагадаємо, що

Як виправити?

Продавець. За правилами на оподатковувані і на пільгові постачання треба складати окремі ПН (п. 17 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307). А в цьому випадку на пільгове постачання продавцем була помилково складена ПН як на оподатковувану операцію (з 20 % ПДВ). Тому неправильно складену ПН слід виправити. Для виправлення ПН необхідно:

— обнулити помилкову ПН (з 20 % ПДВ) зменшуючим РК-103 (такий РК реєструватиме покупець) і

— на пільгове постачання скласти правильну пільгову ПН датою першої події (з відміткою «Без ПДВ» у лівій верхній частині, кодом ставки «903» у гр. 8 розд. Б і кодом пільги згідно з Довідником пільг у гр. 9 розд. Б. Приклад складання такої ПН див. у статті «ПН на пільговані постачання» // «Податки & бухоблік», 2022, № 48).

При цьому у зв’язку зі скасуванням ПДВ

Причому якщо покупцем товар уже був оплачений, то, на думку податківців, відкоригувати помилково нараховані і задекларовані ПЗ продавець може тільки за умови повернення покупцеві сплаченого ним податку, після реєстрації зменшуючого РК, складеного на дату повернення покупцеві грошових коштів (БЗ 101.15).

До того ж якщо продавець уже відобразив операцію в декларації з ПДВ як оподатковувану, то слід виправити декларацію. Для цього до помилкового періоду треба подати уточнюючий розрахунок (УР), у якому:

— виключити оподатковуване постачання з ряд. 1;

— задекларувати пільгове постачання в ряд. 5 і 5.1 УР. При цьому разом в УР треба подати додаток Д5, у таблиці 2 якого розрахувати суму пільг з ПДВ за пільговою операцією. Детальніше про його заповнення див. «Додаток Д5 до декларації з ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 37 і «Розрахунок пільг з ПДВ у додатку Д5: відповіді на запитання» // «Податки & бухоблік», 2023, № 76 (ср. );

— зважаючи на здійснення пільгової операції задекларувати компенсуючі/розподільчі ПЗ у ряд. 4.1, 4.2, 4.3 УР (зареєструвавши зведені розподільчу і компенсуючу ПН). Причому якщо пільгове постачання виникло вперше (і до цього пільгових операцій не було), то разом з УР слід подати додаток Д6, у рядку 2 таблиці 1 якого вперше розрахувати коефіцієнт розподілу антиЧВ.

Покупець. Покупцеві не можна показувати ПК за помилковою ПН (з 20 % ПДВ). Тому якщо на підставі такої ПН був задекларований ПК, то покупцеві треба подати УР до помилкового періоду і перевести придбання з оподатковуваного в пільгове, тобто:

— відкоригувати (зменшити) ПК (у ряд. 10.1 — 10.3 УР). Причому відкоригувати ПК покупець повинен, незалежно від реєстрації РК, і

— відобразити пільгове придбання в ряд. 10.4 УР (на підставі зареєстрованої продавцем пільгової ПН).