Неправомірно нарахували ПДВ-зобов’язання за грошима

Як визначити бюджетний статус коштів?

При оплаті за рахунок бюджетних коштів правило «першої події» не працює. Адже п. 187.7 ПКУ встановлена особлива дата виникнення ПЗ з ПДВ. ПЗ у такому разі виникають «за оплатою» — тобто на дату зарахування коштів на рахунок платника в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або на дату отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості платника за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Фіскали в ПДВ-цілях рекомендують:

1) включати до тексту договору умову про оплату бюджетними коштами з казначейського рахунку. Так, податківці вважають — підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за бюджетні кошти, є наявність у договорі на їх постачання умови, що оплата здійснюється з відповідного рахунку Державної казначейської служби України (див. листи ДПСУ від 10.05.2023 № 1167/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 05.09.2022 № 1383/ІПК/99-00-21-03-02-06 і від 27.06.2022 № 877/ІПК/99-00-21-03-02-06, БЗ 101.16).

Хоча зауважте! Рахунок, відкритий у Казначействі, — ще не достатня умова, яка дозволяє ідентифікувати бюджетну оплату. Позаяк не означає, що на ньому обліковуються саме бюджетні кошти. Адже в органах Держказначейства можуть відкриватися як бюджетні, так і небюджетні рахунки (п. 1.2 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 22.06.2012 № 758). Тому

Інакше, навіть якщо в контрагента (покупця/замовника) у Держказначействі є відкритий рахунок, але такий рахунок при цьому — небюджетний, то кошти, які перераховуються контрагентом (покупцем/замовником) в оплату з такого небюджетного казначейського рахунку, не матимуть статусу «бюджетних». Тому їх не можна розцінювати як бюджетну оплату для цілей п. 187.7 ПКУ.

Тож щоб не виникло проблем, краще, щоб про оплату за рахунок бюджетних коштів чітко говорилося в тексті договору і в платіжних реквізитах контрагента (покупця, замовника) був зазначений бюджетний рахунок Держказначейства, з якого надходитиме оплата;

2) щоб оплата була «бюджетною», податківці вимагають, щоб вона здійснювалася з казначейського рахунку осіб, які мають статус одержувачів та/або розпорядників бюджетних коштів (див. листи ДПСУ від 18.07.2023 № 1922/ІПК/99-00-21-03-02-06 і від 10.05.2023 № 1167/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Нагадаємо, що згідно зі ст. 2 БКУ:

— розпорядник бюджетних коштів — бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я та здійснення витрат бюджету;

— одержувач бюджетних коштів — суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, і отримує на їх виконання кошти бюджету. А отже,

Докладніше див. у статтях «Продаж за рахунок бюджетних коштів і ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 81 і «ПДВ-наслідки, коли виявилось, що оплата за бюджетний кошт» // «Податки & бухоблік», 2022, № 61.

Хоча взагалі-то, ПКУ не висуває такої умови, як перевірка даних Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. Це суто вимога податківців у згаданих листах. Тому якщо ви готові сперечатися з фіскалами, то можете зовсім не рахувати це за помилку. Якщо ж не готові — тоді виправляйте помилку та дійте так, як описано нижче.

Суть помилки та її наслідки

Відтак, ще на стадії укладення договору з контрагентом постачальник товарів мав з’ясувати:

1) чи є покупець розпорядником/одержувачем бюджетних коштів і

2) з якого рахунку, відкритого в Казначействі (бюджетного/небюджетного), надходитиме оплата — щоб зрозуміти, які гроші надходитимуть в оплату: бюджетні чи небюджетні.

Адже саме за одночасного виконання цих двох умов, як вважають податківці, ПДВ-зобов’язання виникають на дату отримання бюджетних грошей (за п. 187.7 ПКУ). Проте наш продавець не переконався, що покупця товарів включено до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. І попри правило «першої події» помилково нарахував ПЗ з ПДВ не у момент відвантаження (постачання) товарів, а за датою зарахування коштів на рахунок у банку. Тобто фактично він неправомірно відсунув момент нарахування ПЗ до дати отримання оплати. У підсумку

А за таке порушення контролери при перевірці можуть нарахувати:

— штраф за заниження податкових зобов’язань — у розмірі 10 % від занижених ПЗ (за п. 123.1 ПКУ) або в розмірі 25 % від умисно занижених ПЗ (п. 123.2 ПКУ);

— пеню за несвоєчасну сплату занижених ПЗ (п.п. 129.1.2 ПКУ).

Тому помилку краще виправити самостійно (як це зробити, див. нижче).

Крім того, платнику загрожує штраф за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної (ПН), складеної за датою відвантаження. Такий штраф згідно з п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ для ПН із датою складання починаючи з 16.01.2023 становить 2 — 25 % суми ПДВ (залежно від кількості календарних днів прострочення реєстрації ПН). Детальніше про штрафи за прострочення та відсутність реєстрації ПН читайте у статті «Штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН: стан справ натепер» // «Податки & бухоблік», 2023, № 68.

Як виправити помилку?

Виправлення ПН. Передусім треба виправити податкову накладну — перевиписати ПН (тобто скласти її на правильну дату — дату відвантаження товару, п. 187.1 ПКУ). Для цього складають:

— звичайний зменшуючий РК-103 (щоб обнулити помилкову оплатну ПН). Такий РК складають поточною датою виявлення помилки (див. БЗ 101.16) і

— нову ПН (правильною датою — тобто в нашому випадку датою відвантаження).

Хоча якщо спершу зареєструвати нову правильну відвантажувальну ПН, то помилкову оплатну ПН можна обнулити через зменшуючий РК-20 (подробиці див. у статтях «Помилки в податкових накладних: ситуації» // «Податки & бухоблік», 2024, № 18 і «Якщо податкова накладна не тією датою (за відвантаженням, а не за оплатою)» // «Податки & бухоблік», 2023, № 81).

І якщо помилку виявили «по-гарячому» — помилкову ПН обнулили в тому ж періоді (тобто РК-103 склали в тому ж періоді і такий РК зареєстровано покупцем своєчасно), то помилка і виправлення в межах періоду згорнуться, ліміт у результаті відновиться і жодного ΣПеревищ у продавця при цьому не виникне (див. лист ГУ ДПС у м. Києві від 30.08.2023 № 2752/ІПК/26-15-04-04-08).

Якщо ж помилку виправляти з часом, наприклад, через звичайний зменшуючий РК-103 (тобто РК-103 буде складено в іншому періоді або зареєстровано покупцем несвоєчасно), то навіть після виправлення помилки й обнулення помилкової ПН ліміт у продавця, на жаль, не відновиться. Все тому, що,

Детальніше про це див. «Помилкові податкові накладні і ліміт постачальника» // «Податки & бухоблік», 2023, № 35 (ср. ).

Утім, проблем з лімітом продавцеві можна уникнути, якщо помилкову ПН обнулити через зменшуючий РК-20.

Виправлення ПДВ-декларації. Для виправлення помилки слід подати уточнюючий розрахунок (УР) до декларації з ПДВ помилкового періоду, в якому:

— не нарахували (занизили) відвантажувальні ПЗ за п. 187.1 ПКУ. Причому якщо на момент подання УР відвантажувальна ПН ще не зареєстрована, то разом з УР слід подати додаток Д1, у таблиці 1.1 якого відобразити дані про таку незареєстровану ПН (щоб надалі її зареєстрували за рахунок ΣПеревищ);

— задекларували оплатні ПЗ (аби зняти помилково завищені ПЗ).

Зауважте! У разі виникнення в періоді, що виправляється, недоплати 3 % самоштраф нараховувати не слід. Позаяк наразі при виправленні до припинення або скасування воєнного стану помилок будь-яких періодів (пов’язаних із заниженням податку) самоштраф не нараховується (див. статтю «Випадково нарахували та сплатили самоштраф у період ВС: чи повернуть переплату?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 15).