ФОП надає послуги з ремонту авто: чи потрібен товарний облік?

Про захист від штрафів

Якщо за порушення немає штрафів, то в багатьох платників інтерес до питання одразу згасає. У цьому є своя логіка. Тож підемо назустріч таким платникам — почнемо з відповідальності.

Ведення обліку товарних запасів — то вимога з п. 12 ст. 3 Закону про РРО*. І головний штраф** за її невиконання передбачений ст. 20*** цього ж Закону.

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

** Є ще адміністративний штраф за ст. 1551 КУпАП — від 85 до 170 грн.

*** «Стаття 20. До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян…».

А багато хто вочевидь пам’ятає, що свого часу в нас був суперовий захист від штрафів, передбачених Законом про РРО. У тому числі від штрафів, передбачених ст. 20 Закону про РРО, що нас цікавить. Але ж дивіться, в чому справа.

Порушення, вчинені в період з 01.01.2022 по 30.09.2023. За такі порушення штрафами із Закону про РРО вже покарати не можуть (якщо тільки суб’єкт не підпадає під винятки на кшталт продажу підакцизних товарів). Більше нюансів знайдете у статті «Чи можуть покарати за РРО-порушення, допущені в період з 01.01.2022 по 01.10.2023?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 79.

Але це не значить, що ризиків жодних немає (див. ще далі розділ «Ключик до штрафу за ПКУ»).

Порушення, вчинені з 01.10.2023. За такі порушення звільнення від штрафів за Законом про РРО діє вибірково! Воно залежить від того, на якій території безпосередньо вчинено порушення. Так, амністуються лише порушення, вчинені при продажу товарів (крім підакцизних), наданні послуг на: 1) тимчасово окупованих територіях; 2) територіях активних бойових дій, 3) територіях можливих бойових дій. Зрозуміло,

* Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309.

Причому тут не має значення податкова адреса ФОП (як для (не)сплати єдиного податку (ЄП) груп 1 та 2). Має значення саме місце вчинення порушення. Ми б вважали — місце, за яким ФОП мав виконати, але не виконав вимоги Закону про РРО. Чи знаходиться воно на названих вище пільгових територіях? У випадку, що нас цікавить, відповідно слід брати до уваги місцезнаходження пунктів надання послуг / виконання робіт та, якщо такі є, місцезнаходження відокремлених від них місць зберігання товарних запасів (детальніше про це читайте в статті «ФОП здійснює інтернет-торгівлю: коли діє захист від РРО-штрафів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 88).

Якщо ці

Більше деталей знайдете у статті «Захист від РРО-штрафів з 01.10.2023: хто «під парасолькою» // «Податки & бухоблік», 2023, № 79.

Тут, до речі, є ще такий момент. Неприємний. У названому Переліку № 309, окрім перерахованих вище територій, ще є території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Погодьтеся, логічно вважати, що це підвид територій активних бойових дій зі всіма наслідками. Але не так давно Мінфін посіяв у цьому питанні смуту — що це окрема НЕпільгова територія. Див. з цього приводу статті «Території активних бойових дій, на які не поширюється воєнне звільнення: неприємна позиція Мінфіну» // «Податки & бухоблік», 2024, № 14, «Можливість несплати ЄП груп 1 та 2 з 01.08.2023: «чим далі, тим загадковіше» // «Податки & бухоблік», 2024, № 14.

У принципі, податківці після цього стали форсувати такий підхід лише щодо воєнного звільнення з плати за землю, податку на нерухомість та екоподатку. Про той же ЄП груп 1 та 2 та про штрафні звільнення за Законом про РРО, що нас цікавлять, нічого не казали. Тож

Але це лише наша надія — насправді, очікувати можна чого завгодно.

Ключик до штрафу за ПКУ. Вище ми казали саме про штрафи за Законом про РРО, що в деяких випадках ФОП їх зможе уникнути. Але дивіться, у чому справа.

Пункт 73.3 ПКУ дозволяє податківцям направляти запити платникам у випадку виявлення фактів, які можуть свідчити про порушення платником податків вимог законодавства. І податківці такі запити наразі активно розсилають. У тому числі з приводу надання ФОПом тих же документів на товар.

За неподання/подання не у повному обсязі документів/інформації можна отримати штраф розміром в 1 мінзарплату (станом на 1 січня поточного року). Тобто станом на сьогодні — 7100 грн (більше деталей щодо цього знайдете у статтях: «Не відповів на запит податківців? Отримаєш штраф!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 36, «Несвоєчасна відповідь на запит фіскалів: чи бути штрафу?», 2023, № 42). Тож навіть там, де ФОП наче надійно прикритий штрафним звільненням, є певний ризик все одно отримати чималий штраф (більше деталей знайдете у статті «Документи на проданий товар: чи потрібні вони ФОП на єдиному податку?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 55).

Хто може не вести облік товарних запасів

Ось тут уже прийшов час зайнятися власне пошуком відповіді на поставлене запитання.

Податківці вважають, що у будь-якому разі (!) звільненими від ведення обліку товарних запасів є платники ЄП групи 1 (категорія 109.02 БЗ).

Також звільненими від обліку товарних запасів податківці бачать тих ФОП, які названі безпосередньо у п. 12 ст. 3 Закону про РРО. Тобто ФОП на ЄП, які одночасно:

— не зареєстровані платниками ПДВ;

— не провадять діяльність з реалізацією технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (далі — ТСПТ); лікарських засобів; виробів медпризначення; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

* Товарні запаси — сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг) (п. 2 розд. I Порядку № 496).

** Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб — підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2021 № 496.

Хай навіть ФОП приймає оплату за товар лише на свій розрахунковий рахунок, даючи покупцям IBAN-реквізити рахунку — тобто не здійснює жодної розрахункової операції в розумінні Закону про РРО. Чи мова про ФОП, що займається наданням послуг (виконанням робіт). Податківців ці нюанси не цікавлять.

Тобто якщо наш ФОП послуги/роботи з ремонту авто надає:

— на загальній системі, чи то на ЄП групи 3 ставка 3 % (тобто з ПДВ), то податківці у будь-якому разі (!) будуть вважати цього ФОП зобов’язаним вести облік товарних запасів (якщо, звісно, його діяльність передбачає використання товарних запасів);

— на ЄП групи 2 чи групи 3 ставка 5 % (тобто без ПДВ), то зобов’язаним вести облік товарних запасів він стане, лише якщо буде займатися реалізацією названих вище так званих ризикових товарів, зокрема ТСПТ.

* Товарні запаси — сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг) (п. 2 розд. I Порядку № 496).

Тож

Про це далі і поговоримо.

Чи належать запчастини до авто до ТСПТ

Що саме слід відносити до ТСПТ — то така досить стара і досить важка для розуміння історія. Про неї ми, зокрема, розповідали в статті «Виготовлення коптильних камер: чи потрібен облік товарних запасів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 61 (ср. ).

За логікою, все мало б бути так. Відкриваємо Перелік № 231*. Перевіряємо, чи є там запчастини — за назвою та кодом УКТ ЗЕД? Якщо немає, то вважаємо себе такими, що не займаються реалізацією ТСПТ.

* Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 16.03.2017 № 231.

Автомобільні запчастини здебільшого (але не виключно) відносяться до товарної позиції 8708 УКТ ЗЕД. Такої назви та коду УКТ ЗЕД в Переліку № 231 ми не побачимо.

Ті ж стартери, генератори відносяться до товарної позиції 8511 УКТ ЗЕД. Такої назви та коду УКТ ЗЕД в Переліку № 231 ми теж не побачимо.

Фільтри відносяться до товарної позиції 8421 УКТ ЗЕД. Така товарна позиція в Переліку № 231 є. Але вона там глибше деталізована — до 10-значного коду за УКТ ЗЕД. І ми бачимо, що до ТСПТ належать інші товари, аніж автомобільні фільтри. А саме центрифуги, зволожувачі, очищувачі повітря (електричні).

І так далі. Тобто, гіпотетично (з погляду на дуже широкий спектр можливих варіантів), може щось автомобільне і знайдеться в Переліку № 231, але

про що далі.

Якщо він складний, то значить ТСПТ

Іноді податківці взагалі визнавали ТСПТ навіть ті товари, у яких із кодами Переліку № 231 збігалися лише перші дві (!) цифри коду.

Здається, це, типу, взагалі якась нісенітниця. Адже в Переліку № 231 є глибша деталізація. То з якого переляку ми цю деталізацію ігноруємо.

Але, що найсумніше, в цьому податківців нерідко підтримували суди, заявляючи, що визначальним фактором є належність до групи, зазначеної в Переліку № 231. Вочевидь тому, що це ж Перелік саме груп (якщо брати лише назву Переліку). Якщо товар технічно складний за своєю суттю (зокрема, спори були щодо годинників, вимірників артеріального тиску, навушників тощо) і є збіг навіть на рівні групи (двозначного коду) з Переліку № 231 — суд вважав, що то ТСПТ. Див., зокрема, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2021 у справі № 640/25571/19, в якій він посилається на практику Верховного Суду.

Тож із цього можна зробити невтішний висновок. Податківцям і судам узагалі може бути достатньо, щоб кваліфікувати якийсь виріб/товар як ТСПТ, якщо (одночасно):

— буде збіг коду УКТ ЗЕД товару з кодами із Переліку № 231,

— товар відповідає визначенню технічно складних побутових товарів згідно із Законом про захист прав споживачів*: «непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк».

* Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 № 1023-XII.

Звідси робимо висновок:

— якщо ФОП ставить (реалізує) клієнту в рамках ремонту якісь нескладні запчастини (фільтри, амортизатори, стабілізатори, гальмівні колодки, ремені тощо), то податківці не будуть стверджувати, що він займається реалізацією ТСПТ. Адже і деталізованого десятизначного коду цих товарів в Переліку № 231 немає, і за своєю суттю вони не є технічно складними (в розумінні Закону про захист прав споживачів);

— якщо ж ФОП ставить (реалізує) клієнту в рамках ремонту якісь дійсно складні агрегати / прилади (у т. ч. електричні), то в податківців вже цілком може виникнути бажання заявити, що ФОП займається реалізацією ТСПТ. Адже тут вже ймовірність збігу в коді УКТ ЗЕД на рівні перших двох цифр є великою і товар за своєю суттю може бути визнаний технічно складним. Можна буде посперечатися (ми вже казали, що податківці тут неправі), але не факт, що суд підтримає саме ФОП.

До речі,

Послуга/робота чи реалізація ТСПТ*

* З урахуванням сказаного вище, тут маємо на увазі товар, який податківці теоретично можуть визнати ТСПТ для цілей Закону про РРО, перекручуючи при цьому чинні вимоги законодавства.

Ще слід взяти до уваги, що вести облік товарних запасів зобов’язує саме провадження діяльності з реалізації ТСПТ. Тож

і лише через це необхідність ведення обліку товарних запасів не виникає.

Також якщо клієнт надасть ФОП свій ТСПТ (який він взяв десь на стороні), а ФОП його лише встановить на автомобіль, це теж не реалізація ТСПТ, оскільки ФОП лише надав послугу з його встановлення.

Але тут виникає резонне запитання: ремонт — це ж не реалізація? Договірні відносини можна вибудувати так, що окремо буде реалізація запчастин і окремо їх заміна/встановлення. Тут дійсно буде реалізація. Але ж багато хто предметом договору робить саме ремонт (в рамках якого і відбувається заміна запчастин). То це ж не реалізація ТСПТ.

До речі, податківці наче згодні з таким підходом. Свого часу вони, наприклад, роз’яснювали, що заміна ФОП оливи в рамках послуги з технічного обслуговування, не відноситься до роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів (категорія 107.05 БЗ; діяла до 01.01.2019). Олива — то, звісно, не потенційний ТСПТ. Але нас цікавить сам підхід.

Є навіть діюча консультація з аналогічного приводу для ФОП — надавачів медичних послуг (категорія 109.02 БЗ). У ній податківці кажуть, що:

«Медична послуга, як правило, включає в себе консультацію лікаря, обстеження, діагностику, лікування, хірургічну процедуру, реабілітацію, профілактичні заходи та інші медичні дії, що зазвичай передбачають використання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення в єдиному циклі.

Таким чином, фізичні особи — підприємці, у тому числі платники єдиного податку другої — третьої груп, не зобов’язані вести облік товарних запасів, здійснюючи діяльність виключно з надання медичних послуг.

Разом з тим при наданні медичних послуг та продажу лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, окремо від надання медичних послуг, облік товарних запасів здійснюється на загальних підставах».

Тобто провадження діяльності з реалізації виникає саме в разі окремого продажу ліків, медвиробів. А не використання/встановлення їх у рамках надання медичної послуги. Так само і в нашому випадку. Якщо не буде окремого продажу ТСПТ — тобто окремо від послуги, то податківці наче мають погодитись, що і реалізації ТСПТ як такої немає!

Але вимушені попередити, що

Свого часу був такий одіозний лист ДФСУ від 14.06.2017 № 637 /Г/99-99-14-05-01-14/ІПК, де податківці стверджували, що оскільки за підсумками проведеної роботи буде проводитись розрахунок із замовником як за власне проведені роботи, так і за обладнання, яке було змонтоване підрядником замовнику, то матиме місце продаж обладнання. А не буде продажу обладнання, лише якщо воно надано виконавцю роботи самим замовником.

Підлити масла у вогонь може й те, що зазвичай вартість використаних запчастин виділяється в документах окремо та у таких ФОП, окрім власне коду 45.20 «Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів» КВЕД, є і коди 45.32 «Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів», 45.31 «Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів».

Це, звісно, нічого не змінює, але податківців це може спровокувати.

Тож краще підстрахуватися і отримати ІПК на свою користь (адже для тих же медичних послуг податківці надають цілком адекватні роз’яснення, див. вище).