Що можна, а що ні?
З аналізу норм ст. 291 і 215 ПКУ доходимо висновків, наведених нижче в табл. 1.
Таблиця 1. Хто з платників ЄП має / не має права продавати алкоголь
Групи 1 — 3 | Група 4 (сільгоспЄП) | |||
Заборонено | Дозволено | Заборонено | Дозволено | |
Кому | юридичним особам та ФОП | ФОП | ФОП | юридичним особам |
Що | продаж (як роздрібний, так і оптовий) | роздрібний продаж | продаж (як роздрібний, так і оптовий) | продаж (як роздрібний, так і оптовий) |
Чого саме | будь-яких алкогольних напоїв, крім винятків для ФОП (див. колонку справа) | пива; сидру, перрі (без додання спирту); столових вин | будь-яких алкогольних напоїв | будь-яких алкогольних напоїв |
Норма ПКУ |
Таким чином, якщо ви платник ЄП з числа:
— юросіб групи 3 або ФОП групи 4 — торгівля алкоголем узагалі не для вас;
— ФОП групи 1 — попри дозвіл, наданий п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ, торгувати вроздріб навіть переліченими в ньому алкогольними напоями у вас не вийде. На заваді стоять обмеження для першогрупників, установлені п. 291.4 ПКУ, а також вимоги щодо роздрібної торгівлі алкоголем лише через торговельні приміщення (будівлі), прописані в п. 51 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817* (докладніше про це — у статті «Кому не дозволено єдиний податок: заборонені форми та види діяльності» // «Податки & бухоблік», 2025, № 38);
— ФОП груп 2 і 3 — торгувати вроздріб пивом, а також сидром і перрі (без додання спирту) вам можна, але для цього знадобиться відповідна ліцензія (ч. 7 ст. 16 Закону № 3817). А от для роздрібної торгівлі виключно столовими винами вона не потрібна (див. БЗ 113.03). Докладніше про ліцензію див. далі;
— юросіб на сільгоспЄП — можна безперешкодно торгувати алкоголем як оптом, так і вроздріб, знову ж таки за наявності відповідної ліцензії. Головне, щоб сільгоспчастка за рік була на рівні 75 %, а для окремих аграріїв (див. п. 10.1 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ) — 50 % (деталі — в статті «СільгоспЄП проти спрощенки групи 3: переваги та недоліки» // «Податки & бухоблік», 2025, № 10). Далі про платників сільгоспЄП не говоритимемо, оскільки інших особливостей алкоторгівлі для них не передбачено.
При цьому роздрібна торгівля — це діяльність з продажу товарів кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування (п. 76 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817). Роздрібною торгівлею сьогодні й обмежимося.
Отже, щодо права торгувати тими чи іншими алкогольними напоями в статусі єдиноподатника ми з вами визначилися. Що далі?
Додатковий КВЕД
Чому це важливо? Причин кілька:
— по-перше, для єдиноподатників наявність здійснюваних видів діяльності в ЄДР і в Реєстрі платників ЄП має ключове значення. Адже
в разі здійснення видів діяльності, не зазначених у Реєстрі платників ЄП, єдиноподатнику доведеться перейти на загальну систему оподаткування (п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ)
— по-друге, щоб здійснювати види діяльності, які підлягають ліцензуванню, суб’єкт господарювання має зазначити їх у ЄДР. Інакше майже напевно виникнуть проблеми з отриманням ліцензії;
— по-третє, для платників ПДВ відсутність у ЄДР кодів КВЕД здійснюваних видів діяльності може спричинити проблеми з розблокуванням ПН і прийняттям Таблиці даних.
На нашу думку, вам можуть знадобитися такі коди КВЕД:
— 47.11 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами»;
— 47.25 «Роздрібна торгівля напоями у спеціалізованих магазинах»;
— 56.10 «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування»;
— 56.30 «Обслуговування напоями».
Якщо раніше ви їх не заявляли, зробіть це зараз. На підмогу пропонуємо статті «Змінюємо/додаємо вид діяльності: пам’ятка для юросіб» і «Як ФОП-єдиннику змінити/додати вид діяльності» // обидві — в «Податки & бухоблік», 2023, № 71.
Роздрібна ліцензія
В цій частині для нас важлива не стільки загальна процедура отримання роздрібних алколіцензій (про це ви можете прочитати в статтях «Ліцензування алкогольних / тютюнових / пального з 2025 року» Частина І та частина ІІ // «Податки & бухоблік», 2024, № 104), скільки особливості їх отримання ФОП на ЄП груп 2 і 3. Бо тут все залежатиме від того, яким саме алкоголем такий ФОП збирається торгувати.
Столове вино. Це вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке (ст. 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» від 16.06.2005 № 2662). Ще раз повторимо:
для здійснення роздрібної торгівлі виключно столовими винами придбавати ліцензію не потрібно
Ба більше, наявності торговельної площі не менше 20 кв. м у такому разі не вимагається. Адже на роздрібну торгівлю столовим вином норми Закону № 3817 не поширюються.
Сидр і перрі. Для роздрібної торгівлі тільки сидром та перрі (без додання спирту) слід придбати спеціальну ліцензію (п. 19 ч. 2 ст. 41 Закону № 3817). Її вартість установлена п. 2 ч. 1 ст. 52 Закону № 3817 (див. табл. 2 нижче). Ну або одразу можна придбати загальну алколіцензію (про неї — далі), раптом потім виникне бажання торгувати ще й пивом.
Зверніть увагу! Тепер за Законом № 3817
розмір торговельної площі місця реалізації алконапоїв не має значення не тільки для торгівлі пивом, як це було раніше, але й сидром і перрі (без додання спирту)
Пиво. Для здійснення роздрібної торгівлі виключно пивом єдиноподатнику необхідно придбати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (п. 18 ч. 2 ст. 41 Закону № 3817). Це так звана загальноалкогольна роздрібна ліцензія, яку інші суб’єкти отримують для продажу вроздріб міцнішого алкоголю. Її вартість установлена п. 1 ч. 1 ст. 51 Закону № 3817 (див. табл. 2). При цьому обмеження торговельної площі при роздрібній торгівлі виключно пивом теж не застосовується (БЗ 113.03). Головне — торгувати в стаціонарних приміщеннях (будівлях).
Пиво, сидр і перрі. Роздрібний продаж алкоголю в такій комбінації вимагає від ФОП на ЄП груп 2 і 3 наявності загальноалкогольної роздрібної ліцензії. Причому додатково придбавати ще й спеціальну ліцензію на продаж сидру та перрі не потрібно (БЗ 113.03). Тож якщо маєте загальну алколіцензію, то за нею можна торгувати пивом разом із сидром та перрі, причому без дотримання вимоги до торговельної площі місця торгівлі.
Наведемо далі в табл. 2 інформацію щодо вартості роздрібних алколіцензій.
Таблиця 2. Скільки коштують ліцензії на роздрібну алкоторгівлю
Вид ліцензії | Вартість (річна) в МЗП* |
На право роздрібної торгівлі алкогольними напоями | 1,5 — «Місто»** (у 2025 році — 12 тис. грн) 0,08 — «Село»*** (у 2025 році — 640 грн) |
На право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту) | 0,15 (у 2025 році — 1200 грн) |
* Розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж. ** «Місто» — ставка за кожний окремий РРО/ПРРО, що зареєстровані за адресою місця торгівлі, крім території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів — центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м. Додатково див. БЗ 113.03. *** «Село» — ставка за кожний окремий РРО/ПРРО, що зареєстровані за адресою місця торгівлі на території сіл і селищ (крім території сіл і селищ, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів — адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м). |
Усі ліцензії видаються безстроково! Але плата за них установлена за рік і справляється щоквартально рівними частинами.
РРО/ПРРО
Як ми з’ясували вище, ФОП-першогрупникам скористатися дозволом на продаж окремих видів алкоголю не вдасться. Тож їхнє тотальне звільнення від РРО/ПРРО (див. п. 6 ст. 9 Закону про РРО разом із п. 296.10 ПКУ) не має значення. А решта ФОП-єдиноподатників
торгівлю алкогольними напоями зобов’язані здійснюватися через РРО/ПРРО за загальними правилами
Додатково зауважимо, що інформацію про РРО/ПРРО слід унести в додаток до роздрібної ліцензії і саме через них пробивати продаж алкоголю. Однак це не означає, що доведеться придбавати / реєструвати окремий касовий апарат. Можна використати й той, який у вас уже є.
Торгівля виключно столовими винами. Зроблений вище висновок поширюється й на таку торгівлю. Адже пільг ні за ст. 9, ні за ст. 10 Закону про РРО для торговців столовим вином не передбачено. А дозвіл продавати столові вина без ліцензії, встановлений Законом № 3817, не можна сприймати як дозвіл проводити такі операції без РРО.
Торгівля в селі. Якщо ФОП на ЄП групи 2 і 3 продаватиме на території села, селища пиво, сидр і перрі (без додання спирту) та столові вина, то він втратить можливість використовувати КОРО та РК*, оскільки здійснюватиме роздрібну торгівлю підакцизними товарами, до яких належать і алкогольні напої (див. п.п. 215.3.1 ПКУ). Отже, він буде зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах (БЗ 109.04).
* Книги обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки.
Торгівля за подарункові сертифікати. Продавати алкоголь у такий спосіб не заборонено, але тільки через звичайні офлайн-магазини. А от розрахунок подарунковим сертифікатом при продажу алкогольних напоїв через інтернет є прямим порушенням приписів абзацу чотирнадцятого ч. 10 ст. 71 Закону № 3817 (див. про це в статті «Інтернет-торгівля за подарункові сертифікати: чи немає заборон?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 59). Хоча є шанс, що ця норма зникне з набуттям чинності Законом України від 16.07.2025 № 4536-ІХ (докладніше — в статті «Ліцензії на алкоголь, тютюн і пальне: багато новин і не лише про мінзарплату» // «Податки & бухоблік», 2025, № 61).
І все б нічого, але
податківці проти застосування сертифікатів платниками єдиного податку
Вони вважають, що це розрахунки в негрошовій формі (БЗ 107.01.02, БЗ 109.10), які для єдиноподатників заборонені (п. 291.6 ПКУ). Тож аби запобігти можливим неприємностям, алкоголь, як і будь-що інше, за сертифікати краще не продавати взагалі.
Товарний облік. Загалом ФОП на ЄП, які не зареєстровані платниками ПДВ, товарний облік не ведуть. Виняток — продавці так званих ризикових товарів (ТСПТ, лікарських засобів, медвиробів, ювелірки). Вони товарний облік мають вести (п. 12 ст. 3 Закону про РРО). Разом з тим перелік ризикових товарів є вичерпним, і про підакцизні товари в ньому не сказано нічого. Таким чином,
ФОП — платники ЄП групи 2 та 3, не зареєстровані платниками ПДВ, які продають уроздріб пиво, сидр, перрі (без додання спирту), столові вина й не торгують при цьому ризиковими товарами, вести облік товарних запасів не зобов’язані
З цим погоджуються й податківці (БЗ 109.02). Водночас вони наголошують, що ФОП на ЄП, які зареєстровані платниками ПДВ, за тих же умов зобов’язані вести облік товарних запасів. При цьому застосування РРО/ПРРО під час продажу товарів підакцизної групи, в тому числі алкогольних напоїв (див. п.п. 215.3.1 ПКУ) є обов’язковим. А до фіскального чека, крім загальних вимог, висуваються ще й додаткові. Детально про них можна прочитати в статті «Застосування РРО/ПРРО при роздрібній торгівлі алкоголем і тютюном» // «Податки & бухоблік», 2023, № 67.
Вимоги до фіскального чека. Якщо стисло, то:
— по перше, проводити розрахункові операції через РРО та/або ПРРО слід з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості (п. 11 ст. 3 Закону про РРО);
— по-друге, спрощену назву товару зазначати в чеку забороняється (п. 2 ст. 3 Закону про РРО);
— по-третє, в чеку має бути цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).
У ФОП на ЄП групи 2 і 3 обов’язок відображати штрихкод акцизної марки може виникати лише при роздрібній торгівлі столовими винами (БЗ 109.02)
Разом з тим на столові вина міцністю до 15 % об. од. етилового спирту акцизні марки не наклеюються (останній абзац п. 226.10 ПКУ). Тож обов’язок, про який ми говоримо, стосується хіба що старих партій столових вин, коли ще вони маркувалися (подробиці — в статті «Вино без акцизної марки: як пробити чек РРО, аби не наразитися на штрафи» // «Податки & бухоблік», 2024, № 41).
Пиво, сидр і перрі акцизними марками взагалі не маркуються і не маркувалися, оскільки вміст спирту етилового в них здебільшого не перевищує 8,5 % об. од. (п. 226.6 ПКУ). Решту алкоголю таким ФОП-єдиноподатникам продавати, як ви пам’ятаєте, заборонено.
Алкогольні коктейлі
Згідно з Поясненнями до УКТ ЗЕД, затвердженими наказом ДМС від 14.12.2022 № 543, коктейлі, тобто спиртні напої, змішані одне з одним, або спиртні напої, змішані з фруктовими або овочевими соками, належать до товарної підкатегорії 2208 90 69 УКТ ЗЕД (див. також БЗ 109.02). А з визначення терміна «алкогольні напої» (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817) випливає, що коктейль є алкогольним напоєм, якщо концентрація алкоголю в ньому перевищує 0,5 % об. од.
У зв’язку з цим виникає два запитання. Перше з них: а чи не є виготовлення алкококтейлів виробництвом алкогольних напоїв, що для ФОП на ЄП груп 2 і 3 суворо заборонено? Наша відповідь — ні! Підтримують її і суди (див., наприклад, постанову ВС від 04.08.2022 у справі № 2040/7199/18).
Друге запитання:
а чи може взагалі платник ЄП продавати коктейлі з огляду на вичерпний перелік алкогольних напоїв, дозволених для продажу єдиноподатникам?
На жаль, прямої відповіді фіскалів на нього ми не знайшли. Однак усі добре пам’ятають їхню споконвічну позицію, що коктейлі типу глінтвейн, «гаряче вино» тощо, виготовлені з використанням виключно столових вин, не є столовими винами (див. БЗ 113.03, що втратила чинність з 01.01.2025 із формальних підстав).
Якщо продовжити цю логіку далі, то вийде, що коктейль, скажімо, із сидру й пива, не є ні тим, ні іншим, а являє собою зовсім інший алконапій, який заборонено продавати платникам ЄП. Посилює правдоподібність такого підходу ще й те, що код УКТ ЗЕД 2208 90 69 00, за яким безпосередньо кодуються алкогольні коктейлі, носить назву «Інші напої, що містять спирт».
За таких обставин, аби не втратити статус єдиноподатника, безпечніше жодних коктейлів, навіть із дозволених для продажу алконапоїв, не продавати.
Алкоголь для страв
Натомість із цим у єдиноподатників жодних проблем бути не повинно.
Платник ЄП, що провадить діяльність у ресторанному господарстві та використовує алконапої для виробництва фірмових страв, кулінарних виробів або додає такі напої в каву, чай, шоколад тощо, може робити це й надалі
Але за умови додержання технологічних режимів виробництва такої продукції, визначених нормативною документацією. В такому разі ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями йому не потрібна (БЗ 113.03).
У контексті ж нашої розмови головне те, що єдиноподатник, який здійснює таку діяльність, продає готові страви / кулінарні вибори / напої з додаванням алкоголю, а не власне алкогольні напої. Тому для виробництва своїх страв та напоїв він може використовувати не тільки дозволені п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ, а будь-які алкогольні напої. При цьому всі місця зберігання алконапоїв, які використовуються у виробництві такої продукції, повинні бути внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Додамо, що операції з роздрібної реалізації фірмових страв, кулінарних, кондитерських та борошняних виробів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв, або при додаванні таких напоїв у каву, чай, шоколад не оподатковуються акцизним податком (про нього ще говоритимемо далі), оскільки кінцева продукція не є підакцизною (БЗ 114.02). Вас може також зацікавити стаття «Додавання алкоголю до страв та напоїв: ліцензія та інші проблеми» // «Податки & бухоблік», 2025, № 47.
Торгівля пивом
Йдеться, звісно, про алкогольне пиво (п.п. 14.1.144 ПКУ, п. 69 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817), оскільки безалкогольне до алкогольних напоїв не належить (п. 70 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817), воно — звичайний товар. Так-от, специфічних особливостей торгівлі алкогольним пивом, притаманних лише єдиноподатникам, не існує. Тобто в них усе, як у всіх. Однак кілька слів щодо можливості продавати пиво на розлив сказати варто.
Довгий час фіскали наполягали на тому, що здійснювати реалізацію пива на розлив (без споживання на місці) в ПЕТ-пляшки, якщо розлив відбувається безпосередньо на місці торгівлі з тари ТЕТРА ПАК, кегів тощо, мають право госпсуб’єкти громадського харчування та спеціалізовані відділи, що мають статус госпсуб’єктів з універсальним асортиментом товарів. У зв’язку з частковим набранням чинності Законом № 3817 консультацію в БЗ 113.03, де висловлювалась ця позиція, з 27.04.2024 було переведено до нечинних. Причому її не оновлено й досі. Що це може значити?
За чинним на сьогодні визначенням (див. п. 76 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817), роздрібною торгівлею є
«діяльність з продажу товарів <...>, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування»
Тобто чітко визначено два способи розливу алконапоїв (чого не було в старому алкотютюновому Законі): (!) без споживання на місці (на винос) і (2) зі споживанням на місці. При цьому продаж алконапоїв на розлив для споживання на місці (спосіб 2) дозволяється виключно ліцензіатам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування (ч. 7 ст. 71 Закону № 3817). Щодо цього є чинна консультація в БЗ 113.03.
Водночас Законом № 3817 не передбачено обмежень щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями на розлив без споживання на місці (спосіб 1). Тож, на нашу думку, будь-який госпсуб’єкт, а не тільки заклад громадського харчування може здійснювати роздрібну торгівлю на розлив на винос.
До речі, така думка вже звучала з вуст податківців за часів дії старого алкотютюнового Закону (див. лист ДПСУ від 20.05.2024 № 2787/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК та наш коментар до нього в статті «Продаж алкоголю на розлив на винос — так! А якщо в ПЕТ-тарі?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 56. Сподіваємося, що вони підтвердять її й зараз, коли вже діє Закон № 3817. Маємо надію, що при цьому не буде жодних заборон щодо розливу пива в ПЕТ-пляшки. Особливо з урахуванням того, що на сьогодні розливати пиво, сидр і перрі (без додання спирту) можна в тару (посуд), вироблену з матеріалів, дозволених до контакту з такими алкогольними напоями (ч. 21 ст. 3 Закону № 3817), тобто взагалі без будь-яких згадок про ПЕТ-пляшки.
Роздрібний акциз
Згідно з п.п. 213.1.9 ПКУ об’єктом оподаткування роздрібним акцизом є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів — алкогольних напоїв. Ставка акцизу становить 5 % до бази оподаткування (п.п. 215.3.10 ПКУ). У свою чергу, базою є вартість (із ПДВ та без урахування роздрібного акцизу) алкогольних напоїв, що реалізовані (п.п. 214.1.4 ПКУ). Решту подробиць див. у статті «Роздрібний акциз з алкоголю» // «Податки & бухоблік», 2023, № 67. Для вас головний висновок із цього такий:
роздрібний продаж усіх дозволених на єдиному податку алкогольних напоїв — пива, сидру, перрі (без додання спирту), а також столових вин — підлягає оподаткуванню 5 % роздрібним акцизом
У зв’язку з цим не забудьте:
— по-перше, забезпечити відображення в чеку РРО/ПРРО такого обов’язкового реквізиту, як «Акцизний податок» (як саме це зробити, шукайте в статті «Застосування РРО/ПРРО при роздрібній торгівлі алкоголем і тютюном» // «Податки & бухоблік», 2023, № 67);
— по-друге, подавати декларації акцизного податку. Правила тут такі, як показано в табл. 3.
Таблиця 3. Як подають декларацію акцизного податку ФОП на ЄП, що торгують алкоголем
Що продається | Чи треба подавати декларацію щомісяця | Яка умова подання декларації | Наявність діяльності у звітному місяці |
Виключно столові вина | Ні, декларація подається лише за місяці продажу | Якщо є оподатковувані обороти, тобто був продаж столових вин | Має значення |
Інший дозволений на ЄП алкоголь | Так | Якщо є будь-яка роздрібна алколіцензія, в тому числі призупинена | Не має значення |
Гадаємо, вам також буде корисною стаття «ФОП-єдиннику, торгуєш столовим вином? Не забувай про акциз!» // «Податки & бухоблік», 2024, № 18.
Висновки
- ФОП-єдиноподатники груп 2 і 3 можуть торгувати вроздріб пивом, сидром, перрі (без додання спирту) і столовими винами, але тільки за наявності ліцензії, крім випадку продажу виключно столових вин.
- Для продажу алкоголю ФОП на ЄП обов’язково повинні додати відповідні КВЕДи до ЄДР та внести ці види діяльності до Реєстру платників ЄП, інакше буде втрачено право на спрощену систему.
- Торгівля будь-якими алкогольними напоями (навіть столовим вином) обов’язково має здійснюватися через РРО/ПРРО, навіть у селах, і незалежно від розміру торговельної площі.
- Продаж алкоголю за подарункові сертифікати є ризикованим для ФОП на ЄП, оскільки податкова розцінює це як негрошову форму розрахунку, що порушує вимоги п. 291.6 ПКУ.
- ФОП-єдиноподатникам заборонено продавати алкогольні коктейлі, навіть якщо вони виготовлені з дозволених напоїв (пиво, сидр тощо), щоб уникнути втрати статусу платника ЄП.