Оплатили доступ до СhatGPT: як відобразити в обліку?

Щоб відповісти на питання, як має відображатися ця операція в обліку, потрібно розуміти суть цих послуг та з’ясувати, хто надає ці послуги.

Суть послуг

GPT (Generative Pre-trained Transformer — генеративний попередньо тренований трансформер) — це штучний інтелект, який вміє генерувати текст або зображення на основі запиту людини. СhatGPT може, зокрема, відповідати на запитання, створювати тексти, аналізувати дані, розв’язувати математичні завдання, писати програмні коди та інше.

СhatGPT є онлайн-сервісом, доступ до якого здійснюється через інтернет-платформи.

Тож якщо в документах на оплату послуг (інвойсі) зазначено, що це плата за використання ChatGPT, маємо справу з отриманням електронних послуг.

Про роялті (у розумінні п.п. 14.1.225 ПКУ) в цьому випадку мова не йде!

Хто надає послугу?

Визначити, хто надає послугу, можемо, зокрема, за інвойсом (в якому визначається назва компанії, яка надає послуги).

Найімовірніше, надавачем буде компанія зі США OpenAI, LLC (хоча, наприклад, у країнах ЄС надавачем послуг є її дочірня компанія OpenAI Ireland Ltd). Тобто це будуть послуги від нерезидента.

Наслідки для ПДВ

Як ми визначилися вище, за своєю суттю послуги доступу до ChatGPT відповідають визначенню електронних послуг з п.п. 14.1.56⁵ ПКУ. Місце постачання таких послуг відповідно до п. 186.3¹ПКУ визначається за місцезнаходженням отримувача послуг. Отже, якщо послуги замовляє суб’єкт господарювання — резидент, то місцем постачання цих послуг буде територія України, а отже, вони є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо послугу надає нерезидент (а в нашому випадку так і буде), то

Так, якщо електронні послуги купує:

1) юрособа — платник ПДВ або ФОП —платник ПДВ, то потрібно буде самостійно нарахувати ПДВ з електронних послуг нерезидента за правилами ст. 208 ПКУ. Податкові зобов’язання (ПЗ) виникають за звичайним правилом «першої події». Як правило, такі послуги оплачуються на умовах попередньої оплати, тому датою виникнення ПЗ буде дата перерахування коштів нерезиденту (дата списання коштів з рахунку в оплату послуг нерезиденту). Саме на цю дату потрібно скласти податкову накладну (ПН) з типом причини «14» (детальніше про таку ПН див. у статті «Податкова накладна на послуги, отримані від нерезидента» // «Податки &бухоблік», 2024, № 79). Базою оподаткування ПДВ є договірна (контрактна) вартість послуг в іноземній валюті. Її перераховують у гривні за курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов’язань (п. 190.2 ПКУ), тобто (враховуючи те, що електронні послуги сплачуються авансом) на дату списання коштів з карткового рахунку. Зареєстрована ПН з послуг нерезидента не лише підтверджує нарахування податкових зобов’язань, але й одночасно є підставою для відображення платником ПДВ суми податку у складі податкового кредиту (п.п. «в» п. 198.1, п. 198.2, п.п. «г» п. 201.11, пп. 201.12, 208.2 ПКУ);

2) юридична особа — неплатник ПДВ. У такому випадку потрібно:

— подати Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21, у редакції наказу Мінфіну від 09.08.2024 № 400) протягом 20 календарних днів, які настають за місяцем отримання послуг від нерезидента, і

— сплатити задекларовану суму ПДВ з послуг нерезидента протягом 10 календарних днів, що настають за граничним строком подання Розрахунку;

3) ФОП — неплатник ПДВ. Узагалі за правилами ст. 208¹ ПКУ (яка спеціально встановлена для електронних послуг), у ФОП — неплатника ПДВ немає обов’язку в цьому випадку нараховувати ПДВ. Його має нарахувати і сплатити сам нерезидент (так званий податок на Google). Але у податківців щодо цього є неоднозначні роз’яснення. В одних роз’ясненнях вони підтверджують, що дійсно в цьому випадку обов’язок нарахувати ПДВ виникає саме у нерезидента (див., зокрема, лист ДПСУ від 06.05.2024 № 2592/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК). Але є й такі (зокрема, таке роз’яснення розміщено в категорії 101.01 БЗ), в яких сказано, що якщо ФОП — неплатник ПДВ придбав у нерезидента, з якихось причин не зареєстрованого платником ПДВ (!), електронні послуги, то ФОП все ж зобов’язаний нарахувати і сплатити ПДВ з послуг нерезидента згідно зі ст. 208 ПКУ. Тобто ФОП ще має цікавитися, чи зареєстрований нерезидент платником ПДВ в Україні (подробиці див. у статті «ФОП купує електронні послуги в нерезидента: що з ПДВ?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 92, ср. ).

І ось тут цікавою є деталь, що, за словами голови податкового комітету ВР, компанія OpenAI статусу платника ПДВ все ж набула 12 листопада 2024. А сама компанія повідомила користувачів, що додаватиме починаючи з 01.01.2025 до рахунків 20 % ПДВ неплатникам ПДВ (тим, хто не зазначив свій ідентифікаційний номер платника ПДВ в обліковому записі OpenAI).

Тож, виходить, ФОП — неплатникам ПДВ все ж не доведеться самостійно (через подання Розрахунку) сплачувати ПДВ за правилами ст. 208 ПКУ.

Нерезидентський податок

Оскільки плата за користування ChatGPT за своєю суттю є платою за послуги, то

Адже виручку нерезидентів від реалізації товарів / робіт / послуг звільняє від оподаткування п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ.

Податок на прибуток

Якщо послуги надає нерезидент, то потрібно звернути увагу на те, чи не відноситься він до «особливих» нерезидентів. Тобто чи:

— не зареєстрований нерезидент у державах (на територіях), які належать до низькоподаткових юрисдикцій (Перелік затверджено постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045, див. також статтю «Кабмін оновив Перелік «низькоподаткових» юрисдикцій» // «Податки & бухоблік», 2025, № 3)

або

— чи не є він нерезидентом з особливою організаційно-правовою формою (Перелік, затверджений постановою КМУ від 04.07.2017 № 480).

Якщо нерезидент не належить до «особливих» нерезидентів, то ніяких додаткових податкових різниць не буде (все за правилами бухобліку).

Якщо резидент належить до «особливих» нерезидентів, то якщо операція не є контрольованою, потрібно застосовувати збільшуючу 30 % різницю, яка, по суті, урізатиме витрати (п.п. 140.5.4 ПКУ). Це якщо ви високодохідник чи малодохідник-доброволець (який не відмовився від різниць).

Так от, важлива деталь. Якщо послуги доступу до ChatGPT надає компанія із США OpenAI, LLC (United States, San Francisco, California), то різниці будуть. Адже є попадання у Перелік, затверджений постановою КМУ від 04.07.2017 № 480*.

* В ньому, серед іншого, є позиція «Сполучені Штати Америки (штати Делавер, Каліфорнія, Невада, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Техас, Флорида)», Limited Liability Company (LLC).

Знову ж таки, малодохідників, які відмовилися від різниць (поставили відмітку про нерозрахунок різниць у річній декларації з податку на прибуток), названа збільшуюча 30 % різниця не стосується.

Оплата послуг карткою

На сьогодні розрахунки з нерезидентами з використанням гривневої корпоративної картки (корпоративного платіжного інструменту) — в принципі, не проблема. Адже п. 32¹ Положення № 2* і п.п. 2 п. 109 Положення № 5** дозволяють юрособам та підприємцям здійснювати розрахунки з нерезидентом за допомогою електронного платіжного засобу за одним договором в один операційний день на незначну суму — суму, яка не перевищує еквівалент 400 тис. грн (див. статтю «Валютні зміни: 400 тис. замість 150» // «Податки & бухоблік», 2020, № 30).

* Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 2.

** Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5.

Але є ще обмеження, встановлене п.п. 8 п. 14 постанови № 18*, який дозволяє оплачувати послуги та роботи за кордоном з використанням електронних платіжних засобів з гривневих рахунків — лише в екв. 100 тис. грн на календарний місяць. Тобто це обмеження потенційно може спрацювати (банк може заблокувати переказ після перевищення 100 тис. грн).

* Постанова Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18.

Списання коштів з корпоративної картки = видача їх під звіт

Держателем платіжного інструменту (у т. ч. корпоративного) може бути тільки фізична особа (п.п. 7 п. 1 ст. 1 Закону про платіжні послуги*). Тому як тільки кошти списані (здійснено розрахунок) з корпоративної картки, вони вважаються виданими під звіт.

* Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX.

При цьому, якщо розрахунок (оплата послуг) здійснювався в безготівковій формі з корпоративного платіжного засобу, то за відсутності оподатковуваного доходу авансовий звіт не складається та не подається (див. статтю «Госппотреби оплачено з КПК: авансовий звіт не подається» // «Податки & бухоблік», 2023, № 65).

Втім, це не звільняє від подання підтверджуючих документів щодо здійснених витрат. А підтверджуючим документом у цьому випадку буде наданий нерезидентом (зазвичай в автоматичному порядку) інвойс. Як правило, такий інвойс містить назву постачальника послуг та його реквізити; опис послуги; дату виписки рахунку; суму до сплати; інформацію про спосіб оплати. Тобто за цими реквізитами можна ідентифікувати операцію. Якщо такий інвойс оплачений (що підтверджується відповідним документом — випискою з рахунку), і містить усі обов’язкові реквізити первинного документа, які розкривають відомості про госпоперацію, то він стає повноцінним первинним документом, який замінює акт наданих послуг (лист Мінфіну від 24.03.2023 № 41010-06-5/7983).

Крім того, і в п. 208.5¹ПКУ визначено — «документом, що підтверджує факт постачання електронних послуг нерезидентом, є будь-який документ, що підтверджує факт оплати вартості таких послуг, у тому числі надісланий в електронній формі засобами електронного зв’язку».

Також не забуваємо про необхідність отримання виписки з рахунку, що містить інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовано платіжний інструмент (див., зокрема, статті «Авансовий звіт щодо відрядження» // «Податки & бухоблік», 2024, № 75 і «Підтвердні документи на відрядження» // «Податки & бухоблік», 2024, № 75).

Бухоблік

Якщо оплата здійснюється корпоративною карткою, то кошти будуть вважатися виданими під звіт (Дт 372).

Якщо за послуги доступу до СhatGPT сплачено авансом за декілька періодів наперед, то спочатку такі суми відображають на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів», а потім поетапно списують до складу витрат відповідного звітного періоду. Які це будуть витрати, залежить від напрямку використання СhatGPT. Якщо він використовується з метою стимулювання продажу товарів / послуг, то це буде рахунок 93 (Дт 93 — Кт 39).

Витрати визнають за курсом НБУ, що діяв на дату, коли здійснювався розрахунок за допомогою корпоративної картки. Адже відповідно до п. 6 НП(С)БО 21, якщо першою подією був аванс, то витрати в інвалюті перераховують за курсом НБУ на дату перерахування авансу (п. 6 НП(С)БО 21).

Втім, якщо послуги нерезидента оплачувались із гривневого корпоративного платіжного засобу, то норми «валютного» НП(С)БО 21 не діють. У цьому випадку доцільно відкрити окремі аналітичні рахунки до субрахунку 313 (чи 311) для обліку доступних грошових коштів на банківському рахунку і заблокованих банком сум для придбання інвалюти. Наприклад, це можуть бути субрахунки: 313/1 «Грошові кошти в національній валюті, доступні для використання із застосуванням КПК» і 313/2 «Грошові кошти в національній валюті, заблоковані банком».

Тоді у бухобліку операції відобразимо так:

— Дт 372 — Кт 333 — оплачено за допомогою корпоративного платіжного засобу вартість послуг;

— Дт 313/2 — Кт 313/1— заблоковано банком кошти для придбання валюти;

— Дт 333 — Кт 313/2 — списано банком кошти для придбання валюти;

— Дт 942 — Кт 333 або Дт 333 — Кт 711— відображено різницю між комерційним курсом і курсом НБУ на дату придбання валюти;

— Дт 92 — Кт 313/2 — відображено комісію банку за придбання валюти.

Розбіжності, що виникли через різні курси НБУ на дату оплати витрат та на дату списання коштів з рахунка в банку, закривають проводками: Дт 949 — Кт 333 або Дт 333 — Кт 719.