Витрати неприбутківця: куди і скільки можна витрачати?

Куди можна використовувати доходи?

Правила використання доходів для НПО визначені п. 133.4 ПКУ. Ним установлено, на що дозволено та заборонено використовувати доходи (див. таблицю).

Правила використання доходів НПО

Отже, НПО дозволено використовувати отримані доходи (прибутки) суто за двома напрямами:

1) на здійснення статутної діяльності та

2) на своє утримання.

А ось розподіляти доходи серед своїх засновників / членів / працівників НПО не можна. Інакше за недотримання таких вимог і здійснення витрат на інші цілі (зокрема, розподіл доходів між учасниками / членами / працівниками) неприбуткову організацію можуть позбавити НПО-статусу і виключити з Реєстру НПО (і перевести при цьому в платники податку на прибуток). На додаток НПО-порушникам у такому разі з нецільового використання доходів доведеться заплатити податок на прибуток (пп. 133.4.3, 133.4.4 ПКУ).

Далі — докладніше про основні витрати НПО.

Витрати на статутні цілі НПО

Неприбуткові організації у своїй діяльності мають керуватися профільним законодавством — законом, що регулює діяльність відповідної НПО. Тому, передусім,

Так, зокрема:

— благодійні організації можуть здійснювати благодійну спільну діяльність з медзакладами (клініками), яким передаватимуться ліки та медвироби для подальшої безоплатної передачі у вигляді благодійної допомоги кінцевим бенефіціарам — фізособам-пацієнтам (див. лист ДПСУ від 13.02.2023 № 281/ІПК/99-00-21-02-02-06), а також проводити навчання працівників НПО за рахунок коштів цільового фінансування і цільових надходжень (див. лист ДПСУ від 14.11.2024 № 5253/ІПК/99-00-21-02-02);

— комунальні некомерційні підприємства (КНП) у межах статутної діяльності можуть забезпечувати працівників спецодягом і спецхарчуванням, оплачувати медогляди і вакцинацію працівників, інформаційно-консультаційні послуги, пов’язані з напрямом діяльності НПО, послуги з проведення інструктажів, навчань з охорони праці, надання першої медичної допомоги, проводити медогляди своїх працівників на безоплатній основі із залученням власних трудових ресурсів (див. листи ДПСУ від 18.10.2024 № 4916/ІПК/99-00-21-02-02, від 19.03.2021 № 1071/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 06.04.2021 № 1402/ІПК/99-00-21-02-02-06);

— громадські об’єднання (ГО) можуть оплачувати навчання (підвищення кваліфікації) працівника, який перебуває у штаті такої НПО, і таке навчання проводиться з урахуванням потреб власної статутної діяльності ГО (див. лист ДПСУ від 31.10.2024 № 5093/ІПК/99-00-21-02-02);

— профспілки можуть придбавати або орендувати спортінвентар, якщо це передбачено статутом (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 12.12.2018 № 5204/ІПК/26-15-12-03-11).

Поряд з цим деякі НПО (громадські організації, релігійні організації, кооперативи, профспілки) під час ведення своєї діяльності для виконання статутних цілей можуть бути засновниками інших підприємств (див. листи ДПСУ від 28.11.2023 № 4402/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, від 23.10.2023 № 3692/ІПК/99-00-21-02-02-06, ДФСУ від 15.08.2019 № 3807/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 22.08.2019 № 3955/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). А також

(див. лист ДПСУ від 28.11.2023 № 4402/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК). Натомість надання неприбутківцем безповоротної фіндопомоги пов’язаним особам (п.п. 14.1.159 ПКУ) буде суперечити НПО-вимогам (див. лист ДПСУ від 25.09.2023 № 3160/ІПК/99-00-21-02-02-06).

Витрати на утримання НПО

Дозволеними для НПО є витрати, пов’язані із забезпеченням діяльності, зокрема:

— витрати на оплату праці працівників;

— комунальні витрати;

— витрати на оренду, охорону, прибирання приміщень;

— витрати на послуги зв’язку та

— інші адміністративні витрати. Однак для благодійних організацій (БО) встановлено ліміт адмінвитрат — не більше 20 % доходу БО в поточному році (ч. 3 ст. 16 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI). Зазначений критерій щодо розміру адмінвитрат розраховують за підсумками відповідного календарного року (див. лист ДПСУ 02.09.2024 № 4291/ІПК/99-00-21-02-02). Детальніше читайте у статті «Коли адмінвитрати не можуть перевищувати 20 % доходу благодійної організації?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 13.

Матдопомога. Позаяк НПО дозволені зарплатні витрати, то жодного порушення не виникне при виплаті НПО своїм працівникам матдопомоги, що включається до фонду оплати праці (тобто систематичного характеру, див. листи ДПСУ від 24.05.2022 № 626/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 05.12.2019 № 1736/6/99-00-07-02-02-15/ІПК). Щоправда, в окремих консультаціях податківці визнають за НПО і можливість виплати матдопомоги не систематичного (разового) характеру (за сімейними обставинами, на лікування, оздоровлення дітей, поховання, див. листи ГУ ДПС у Запорізькій обл. від 21.11.2024 № 5402/ІПК/08-01-04-04-09, ДПСУ від 25.05.2023 № 1271/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 10.11.2023 № 4073/ІПК/99-00-21-02-02-06). Утім тут має сенс отримати аналогічну дозволяючу ІПК на свою адресу. Докладніше про матдопомогу див. статті «Надати матеріальну допомогу та залишитися неприбутківцем: місія здійсненна?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 13 і «Неприбуткова організація та матдопомога працівникам: як не втратити неприбутковості?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 50.

Компенсації та інші виплати. Пов’язаними з діяльністю НПО податківці також вважають витрати на виплату працівникам компенсації за використання особистого автотранспорту для службових (статутних) цілей (у сумі амортизації згідно зі ст. 125 КЗпП; див. лист ДПСУ від 24.10.2023 № 3753/ІПК/99-00-21-02-02-06). Тому порушення НПО-умов у цьому не вбачають. А

Але за умови, що розмір таких виплат не перевищує 25 % від загальної суми адмінвитрат такої благодійної організації за рік (див. роз’яснення ДПСУ від 30.01.2025).

Виплата середнього заробітку мобілізованим. На думку податківців, виплата неприбутківцем середнього заробітку мобілізованим працівникам є порушенням абзацу третього п.п. 133.4.1 ПКУ щодо перебування в Реєстрі НПО, якщо інше не передбачено колективним договором (див. лист ДПСУ від 01.11.2024 № 5101/ІПК/99-00-21-02-02). Хоча, на наше переконання, середній заробіток, який роботодавець виплачує мобілізованим працівникам, залишається заробітною платою незалежно від наявності у НПО колективного договору. І погрожувати втратою НПО-статусу через здійснення такої виплати податківці не мають права. Подробиці див. у статті «Виплата середнього заробітку мобілізованим та неприбутковий статус» // «Податки & бухоблік», 2024, № 94 (ср. ).

Проте не можемо не попередити, що в більш пізніх ІПК, наданих звичайним роботодавцям, ДПСУ взагалі доходить висновку, що середній заробіток, який виплачується роботодавцями на добровільній основі мобілізованим працівникам, не є зарплатою у розумінні КЗпП, Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5 та ПКУ (див. листи ДПСУ від 16.01.2025 № 184/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК та № 186/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК та статтю «Добровільні виплати мобілізованим: ВЗ 5 %, а ЄСВ немає…» // «Податки & бухоблік», 2025, № 9).

Тож перш ніж проводити таку виплату, рекомендуємо отримати власну ІПК.

Ну й будь-якому випадку в 2025 році не слід забувати про пільги, встановлені п. 63 подразд. 4 разд. ХХ НКУ щодо надання благодійної допомоги, зокрема учасникам бойових дій. Також для благодійних організацій може бути цікавим новий п.п. 133.4.4¹ ПКУ щодо виплати додаткового блага найманим працівникам без втрати неприбуткового статусу. Детально — в статті «Заплатив «своїм» — втратив неприбутковий статус» // «Податки & бухоблік», 2025, № 12.

Виплати за ЦПД

НПО можуть здійснювати виплати своїм членам / засновникам / працівникам за цивільно-правовими договорами (ЦПД). Але тільки за умови, якщо такі виплати здійснюються за двома дозволеними напрямами — тобто пов’язані (1) з витратами на утримання НПО та/або (2) зі здійсненням статутної діяльності. Тоді такі ЦПД-виплати розподілом доходів і порушенням НПО-умов не вважаються (див. БЗ 102.04).

Отже, НПО може придбати у члена / учасника / працівника товар або якісь роботи / послуги (наприклад, орендувати майно або оплатити надані учасником послуги, пов’язані з веденням статутної діяльності, див. лист ДПСУ від 08.09.2023 № 2910/ІПК/99-00-21-02-02-06), якщо такі витрати відповідають цілям, визначеним у п.п. 133.4.2 ПКУ (тобто йдуть на утримання НПО та ведення її статутної діяльності).

Орендна плата і передання товару засновнику

Однак врахуйте, що загроза втратити НПО-статус може з’явитися при оренді, якщо НПО отримуватиме від орендаря всю суму «розподілюваної» орендної плати і розподілятиме її самостійно, направляючи частину до місцевого бюджету. Оскільки такий самостійний розподіл орендної плати контролери вважають розподілом отриманих доходів і, як наслідок, порушенням норм п. 133.4 ПКУ та умов перебування неприбуткової організації в Реєстрі НПО (див. лист Мінфіну від 20.07.2020 № 11210-09-10/21871, БЗ 102.04). Тому

(див. УПК, затверджену наказом Мінфіну від 19.01.2021 № 23, статті «Розподіл плати за оренду: як не втратити НПО-статус?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 13 і «КНП здає в оренду: як залишитися неприбутківцем» // «Податки & бухоблік», 2021, № 12).

Ще фіскали вбачають порушення вимог абзацу третього п.п. 133.4.1 ПКУ щодо перебування НПО у Реєстрі в операції з передання товарів (зокрема, автомобільних шин) на користь органу місцевого самоврядування (міської ради), що є засновником такого неприбутківця (див. лист ДПСУ від 18.11.2024 № 5294/ІПК/99-00-21-02-02).

Облігації, депозити

Також зауважте, що, на думку податківців:

— придбання НПО облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) є нецільовим використанням отриманих доходів і призводить до втрати неприбуткового статусу і виключення з Реєстру НПО (див. листи ДПСУ від 05.01.2024 № 44/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, ГУ ДПС у м. Києві від 03.01.2020 № 12/ІПК/26-15-04-04-11), у той час як

— розміщення тимчасово вільних коштів на депозит і отримання пасивних доходів (у вигляді відсотків за депозитним рахунком) для НПО порушенням не є (див. листи ДПСУ від 29.08.2023 № 2725/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 07.04.2023 № 840/ІПК/99-00-21-02-02-06). Детальніше див. «Чи може неприбуткова організація придбавати ОВДП?» // «Податки & бухоблік», 2020, № 9.

Водночас на ВС для НПО діють воєнні особливості для допомоги військовим та цивільним.

Воєнні особливості для НПО

Воєнні послаблення до 30.12.2024. На період дії ВС для НПО зроблено виняток з правил використання отриманих доходів (прибутків). І передбачено, що

і здійснювати витрати, не пов’язані зі статутними цілями і напрямами діяльності, які не передбачені установчими документами НПО (п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Відтак під час воєнного стану НПО може використовувати доходи (прибутки) / передавати майно / надавати послуги (п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ):

— армії (ЗСУ), Нацгвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Державній прикордонній службі, військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, добровольчим формуванням територіальних громад (теробороні) та іншим структурам, переліченим у п. 63;

— установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету;

— силам цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної / комунальної власності або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних / міських держадміністрацій, а також

— перераховувати грошові кошти на спецрахунки для збору коштів, відкриті НБУ;

— надавати благодійну допомогу фізособам (що не є засновниками / учасниками НПО або пов’язаними з ними особами), які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушеним переселенцям.

Додаткові можливості з 30.12.2024. Законом України від 17.12.2024 № 4143-ІХ (який набрав чинності 30.12.2024), внесено зміни до п. 63 підрозд. 4 розд. XX ПКУ. Внаслідок цього розширено перелік рахунків НБУ для перерахування грошових коштів та осіб, на користь яких НПО (у період дії ВС) дозволяється надавати благодійну допомогу без ризику втрати НПО-статусу.

А саме з 30.12.2024 на додачу до раніше діючих воєнних послаблень оновлений п. 63 підрозд. 4 розд. XX ПКУ дозволяє НПО (див. роз’яснення ДПСУ від 30.01.2025):

1) перераховувати грошові кошти, на відкриті НБУ рахунки держорганів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії та ліквідації її наслідків, національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку ЗСУ та/або

2) надавати благодійну допомогу фізособам (крім засновників/ учасників таких НПО або пов’язаних з ними осіб) з числа:

— учасників бойових дій, військовослужбовців та співробітників силових структур, які беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпеченні нацбезпеки у період дії ВС, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, або на користь членів родин (у розумінні п.п. 165.1.54 ПКУ) військових, які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва. Тому

Раніше, нагадаємо, податківці тут вбачали порушення вимог п. 133.4 ПКУ. Позаяк серед можливих одержувачів допомоги у п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ військовослужбовці окремо не згадувалися (див. листи ДПСУ від 11.11.2024 № 5213/ІПК/99-00-21-02-02, від 31.10.2024 № 5090/ІПК/99-00-21-02-02, від 16.01.2024 № 238/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, від 18.10.2023 № 3647/ІПК/99-00-21-02-02-06). А от проти надання благодійної допомоги у вигляді засобів радіоелектронної боротьби та автомобіля, що пов’язано з виконанням військових завдань для сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, на користь відповідного військового формування податківці не заперечували (див. лист ДПСУ від 05.11.2024 № 5134/ІПК/99-00-21-02-02). Також і до 30.12.2024, і зараз для НПО за п. 63 підрозд. 4 розд. XX ПКУ дозволено перераховувати протягом ВС грошові кошти для забезпечення оборони країни, зокрема, безпосередньо ЗСУ, іншим військовим формуванням та їх об’єднанням, військовим частинам, підрозділам. Причому періодичність і обмеження за сумою благодійної допомоги п. 63 не встановлені (пп. 2.3, 2.4 інформлиста № 7/2022);

— працівників підприємств сил цивільного захисту, які беруть або брали безпосередню участь у заходах із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій та у період здійснення бойових дій або на користь членів їхніх сімей (у розумінні п.п. 165.1.54 ПКУ).

Зокрема, протягом ВС не вважається порушенням НПО-умов (за п. 63 підрозд. 4 розд. XX ПКУ):

— передача НПО транспортних засобів ЗСУ, Нацгвардії, Нацполіції, СБУ, силам територіальної оборони, органам державної влади та місцевого самоврядування (див. п. 2.2 інформлиста № 7/2022*);

* Інформаційний лист ДПСУ від 08.11.2022 № 7/2022.

— добровільне перерахування ОСББ коштів або передача іншого майна (за рахунок внесків, що надійшли від співвласників) для ЗСУ за умови прийняття відповідного рішення загальними зборами співвласників (див. лист ДПСУ від 18.10.2023 № 3647/ІПК/99-00-21-02-02-06);

— передача громадською організацією військовій частині програмного забезпечення і послуг з доступу до інформаційних ресурсів, придбаних громадською організацією у нерезидента. Щоправда, якщо нерезиденту при цьому платяться роялті, доведеться утримати податок на репатріацію (див. лист ДПСУ від 07.08.2023 № 2307/ІПК/99-00-21-02-02-06);

— передача однією лікарнею (КНП) іншій лікарні (КНП) лікарських засобів, медвиробів, дитячого харчування, основних засобів, запасів для надання допомоги хворим дітям (див. лист ДПСУ від 23.11.2023 № 4272/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК);

— здійснення КНП (зареєстрованою одержувачем гумдопомоги) операцій з гуманітарною допомогою: її отримання і подальший розподіл за цільовим призначенням — на користь осіб, які є ВПО (див. лист ДПСУ від 21.12.2023 № 4810/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК);

— надання громадською спілкою фінансової допомоги одержувачам (фізособам і юрособам), переліченим у п. 63 підрозд. 4 розд. XX ПКУ (лист ДПСУ від 19.01.2024 № 323/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК).

Документування допомоги армії

Однак для того щоб скоритися воєнними послабленнями з п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, неприбутківець повинен мати первинний документ, в якому було б зафіксовано факт прийняття відповідним одержувачем переданого майна. Адже на НПО, як на юридичних осіб, повною мірою поширюються вимоги Закону про бухоблік* (див. лист Мінфіну від 27.04.2022 № 41020-06-5/8479). Причому для НПО належним чином оформлена первинка має вирішальне значення. Позаяк це безпосередньо позначається на збереженні НПО-статусу.

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХIV.

Податківці вимагають, аби добровільну передачу активів на потреби ЗСУ оформляли (див. БЗ 102.05):

1) наказом по підприємству з рішенням керівництва про добровільну передачу майна та

2) актом приймання-передачі, який містить обов’язкові реквізити первинного документа, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.

Тобто у НПО має бути саме двосторонній акт приймання-передачі майна, оформлений відповідно до вимог Закону про бухоблік. Оскільки згідно з ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік первинний документ поряд з іншими обов’язковими реквізитами має містити:

— посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються НБУ) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації.

На жаль, ні. Без первинки, яка б підтверджувала отримання майна ЗСУ та іншими аналогічними структурами, зберегти НПО-статус не вдасться. Тобто односторонніми (внутрішніми) первинними документами (складеними і підписаними лише НПО) тут не обійтися. Наведена вище позиція фіскалів про це яскраво свідчить (див. БЗ 102.05). І хоча стосується це роз’яснення амортизації у податковому обліку примусово відчужених, вилучених, добровільно переданих на потреби ЗСУ в умовах ВС основних засобів, — це зовсім не має ніякого значення. Зберегти НПО-статус без двостороннього акта приймання-передачі (що підтверджує, з одного боку, передачу майна НПО, а з іншого, — отримання відповідним одержувачем з п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), не вийде. Тобто підпис отримувача в акті приймання-передачі — обов’язковий.

Зрозуміло, можна задокументувати передання майна внутрішнім самоактом і на цій підставі списати активи з балансу. Однак таким документом лише закривається питання, куди поділося майно. Але самоакт не замінить головного документа — двостороннього акта приймання-передачі майна, переданого на потреби армії, оформленого відповідно до Закону про бухоблік. Адже завдання НПО — не просто відобразити господарську операцію у бухобліку, а обґрунтувати факт отримання майна саме ЗСУ та/або іншими одержувачами з п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, щоб не позбавитися НПО-статусу. Інакше без належно оформленої первинки, яка б підтверджувала, що відповідні воєнні структури прийняли передане майно, НПО-статус опиниться під загрозою.