Чи є законодавчі обмеження
Дивіться:
— у податковому законодавстві (ПКУ) ми не знайдемо заборони як такої для ФОП на загальній системі (ЗС) продавати товари за ціною нижче ціни їх придбання. Тобто хочеш — продавай;
— за нормами ст. 11 Закону про ціни* також можна встановлювати на свої товари будь-які ціни. Виняток — товари, щодо яких здійснюється державне регулювання цін відповідно до ст. 12 Закону про ціни. Але таке державне регулювання стосується загалом максимальної, а не мінімальної межі.
* Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI.
І є лише певні вузькоспеціалізовані випадки, коли дійсно не можна опускатися нижче певного мінімуму. Так, «алко-тютюново-пальне» законодавство (Закон № 3817*) передбачає чималі штрафи:
— за продаж деяких алкогольних напоїв за цінами нижче мінімальних, що встановлені постановою № 957* (див. із цього приводу, зокрема, статті «Мінімальні ціни на вино та виноробну продукцію» // «Податки & бухоблік», 2024, № 101, «Мінімальні роздрібні ціни, столове вино, сидр тощо, «алкогольні» акції…» // «Податки & бухоблік», 2024, № 84);
— за роздрібну торгівлю тютюновими виробами та РЕС (рідинами, що використовуються в електронних сигаретах) за цінами, нижчими за рівень роздрібної ціни, визначений відповідно до п.п. 14.1.106 ПКУ (з 01.07.2025) (див. статтю «Новий акциз на тютюнові й РЕС та інші зміни» // «Податки & бухоблік», 2025, № 26).
Втім, знов-таки,
якщо маємо справу з пересічними товарами (не алкоголь, не тютюнові вироби з РЕС), то ФОП на ЗС може опускати ціну на них як завгодно, в т. ч. нижче ціни придбання
Податкові наслідки дешевого продажу
Що скажуть податківці. Факт такий, що податківці, коли бачать продаж товарів за ціною, нижчою за ціну придбання / собівартість, традиційно починають щось вигадувати. Як правило, висувається теза, що збиткові операції не мають ділової мети (про це йшлося у статті «З’явились збитки: операції визнають нереальними?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 66).
Тож виникає певний ризик, що податківці спробують викосити витрати по збитковому продажу.
Однак, як ми вже неодноразово підкреслювали у своїх статтях, збитковість є цілком законним явищем, і сам факт збитковості не може автоматично свідчити про нереальність відповідної господарської операції або відсутність ділової мети (аргументи знайдете у згаданій вище статті).
Важливо лише, щоб збиткові операції / діяльність мали логічне та/або економічне обґрунтування!
Тобто задача ФОП: зуміти пояснити податківцям логіку збиткового продажу. Якщо це обумовлено об’єктивними обставинами, жодних проблем не має бути. Такими об’єктивними обставинами можуть бути: зміна цін на ринку, необхідність реалізації товару через загрозу його псування тощо. А коли, наприклад, продаж товарів нижче собівартості було здійснено для того, щоб збільшити продажі (певна маркетингова стратегія, рекламна акція тощо), тоді не зайвим буде мати відповідні підтвердження або, можливо, дослідження.
Збитки у Типовій формі, декларації. Облік збитків ФОП на ЗС — це також досить гостра тема. Знов-таки, через упереджене ставлення податківців.
Наприклад, податківці традиційно забороняють ставити «мінус» у графі 11 «Сума чистого оподаткованого доходу…» Типової форми обліку* (категорія 104.08 БЗ).
Тобто якщо товар продано дешевше ціни придбання, то в день отримання відповідної виручки від продажу:
— в графі 1 «Дата (день, місяць, рік)» зазначаємо дату запису — дату отримання виручки від продажу;
— в графах 2 «Сума доходу, отриманого…» та 4 «Загальна сума отриманого доходу…» зазначаємо суму отриманої від продажу виручки. Якщо в цей день у нас були надходження виручки від інших операцій, то в цих графах зазначається згорнутий підсумок за день (рекомендації щодо ведення Типової форми знайдете у статті «Облік у ФОП-загальносистемника: нова Типова форма замість Книги» // «Податки & бухоблік», 2021, № 57).
Тобто якось виокремлювати (показувати окремо) дохід / виручку від збиткової операції не потрібно
Ця виручка змішується з іншою виручкою за відповідний день;
— в графах 5 «реквізити документа…» та 6 «витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей…» наводимо інформацію щодо оплаченої (!) товарної собівартості товару (продукції, робіт, послуг), виручка від реалізації якого показана нами у графах 2 та 4.
Знов-таки
якось виокремлювати (показувати окремо) витрати по збитковій операції не потрібно
Показуємо все скопом;
— у графах 5 та 7 — 9 наводимо інформацію щодо поточних витрат, оплачених у цей день;
— в графі 11 «Сума чистого оподаткованого доходу…» розраховуємо чистий дохід. І ось
якщо в результаті підрахунку в нас вийде від’ємна сума (збиток), то податківці кажуть, що ставимо прочерк, а не від’ємну суму
Але ми завжди твердо стоїмо на позиції, що це в жодному разі не означає, що збиток згорає. Ні, він не згорає. Навіть якщо ми замість від’ємних сум ставимо прочерки.
Збиток від конкретної операції згортається з прибутком від інших операцій у цей день (зменшує його). Так само збиток за якийсь день місяця згортається з прибутками за інший день тощо
Адже фішка в тому, що місячний чистий дохід — це не сума значень графи 11 за кожен день місяця. Це сумарна виручка за місяць мінус сумарні витрати за цей місяць. Так само квартальний чистий дохід — це сумарна виручка за квартал мінус сумарні витрати за цей квартал. І так само річний чистий дохід — це сумарна виручка за рік мінус сумарні витрати за цей рік.
Якщо і згорає, то лише збиток, отриманий за підсумками діяльності за звітний рік. Бо на відміну від юросіб, у ФОП на ЗС немає механізму переносу збитків на наступний рік
Більше деталей:
— щодо обліку збитків у цілому знайдете у в статті «ФОП на загальній системі: вчимось обліковувати збитки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 66;
— щодо обліку збитків для цілей сплати ЄСВ за себе знайдете у статті «ЄСВ-звітність за 2024 рік для ФОП-загальносистемників» // «Податки & бухоблік», 2025, № 6.
Обережно, якщо покупець — фізособа, у т. ч. ФОП
Слід бути обережним, коли покупцем «за дешево» є фізична особа, у т. ч. ФОП. Адже податківці можуть угледіти тут додаткове благо на стороні фізособи — покупця у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів, індивідуально призначеної для платника податку (п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ).
У такому разі податківці можуть визнати ФОП-продавця податковим агентом та зобов’яжуть його сплатити ПДФО та ВЗ з такої «знижки» (із санкціями) (див. з цього приводу, зокрема, статті «Оподаткування індивідуальної знижки фізособі» // «Податки & бухоблік», 2024, № 87, «Мінімальний орендний платіж при оренді приміщення у ФОП на єдиному податку» // «Податки & бухоблік», 2025, № 28).
Звісно, в кожній окремій ситуації слід розібратися, чи дійсно ми маємо справу зі знижкою звичайної ціни (вартості) товарів, індивідуально призначеної для фізособи-покупця. Але податківці зазвичай не схильні до глибокого аналізу.
Більше деталей знайдете у статті «Продаємо дешево: чи є дохід у фізособи-покупця?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 36.
Висновки
- Якщо маємо справу зі звичайними товарами (не алкоголь, не тютюнові вироби з РЕС), то ФОП на ЗС може опускати ціну нижче ціни придбання.
- Задача ФОП — зуміти пояснити податківцям логіку збиткового продажу. Якщо це обумовлено об’єктивними обставинами, жодних проблем не має бути.
- Збиток від конкретної операції згортається з прибутком від інших операцій у цей день (зменшує його). Так само збиток за якийсь день місяця згортається з прибутками за інший день тощо.
- Слід бути обережним, коли покупцем «за дешево» є фізична особа, в т. ч. ФОП. Адже податківці можуть угледіти тут додаткове благо на стороні фізособи-покупця у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів, індивідуально призначеної для платника податку.
