Теми статей
Обрати теми

Як застосовувати нові форми для обліку та списання основних засобів: поради Мінфіну

Відповіді на ці запитання надала ГАПОНЕНКО Людмила Василівна, заступник директора Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку — начальник Управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України.
Мінфін наказом «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 р. № 818 затвердив нові типові форми документів з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору, а також порядок їх складання. Якими є вимоги до оформлення нових документів, котрі бюджетні установи повинні застосовувати для обліку та списання основних засобів з 4 листопада 2016 року — дати набуття чинності наказом № 818? Які особливості заповнення цих документів та на що перш за все звернути увагу бюджетним установам?

Майже рік минув з того часу, як документ, який ми зараз розглядаємо, побачив світ. Протягом цього часу бюджетні установи могли ознайомитися з проектом наказу № 818 на сайті Мінфіну (www.minfin.gov.ua) та чекати, доки цей документ буде остаточно доопрацьовано.

Необхідність у затвердженні нових форм для обліку та списання основних засобів бюджетні установи відчули ще з того моменту, як набрали чинності П(С)БО 121 та Методрекомендації, оскільки ці документи містили вимоги, які потребували певних змін у порядку оформлення господарських операцій з надходження, руху та вибуття основних засобів. На той час, та й донедавна, бюджетні установи продовжували використовувати для обліку та списання основних засобів типові форми документів, які були затверджені наказом № 125/70.

Часто-густо для того, щоб правильно скласти такі документи з дотриманням вимог П(С)БО 121 та Методрекомендацій, установи доповнювали їх необхідними реквізитами, адже у разі якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, установи мають право складати такі первинні документи, які б містили обов’язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами. Єдине, що для цього необхідно, — передбачити, що для оформлення певних господарських операцій установа застосовує такий первинний документ, та закріпити цей момент у розпорядчому документі про організацію бухгалтерського обліку, затвердженому керівником установи.

Нині, починаючи з 04.11.2016 р. бюджетним установам не потрібно більше ламати собі голову — які форми документів використовувати для обліку та списання основних засобів, адже нарешті маємо довгоочікуваний наказ № 818 та, відповідно, з цієї дати вже не слід застосовувати форми, затверджені наказом № 125/70, який втратив чинність. Крім того, типові форми документів, які затверджені наказом № 818, також можуть застосовувати юридичні особі, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Отже, для яких об’єктів обліку бюджетні установи можуть застосовувати форми документів, які затверджені наказом № 818? Це стосується тих об’єктів, які для цілей бухгалтерського обліку класифікуються як основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, тобто ті, які бюджетні установи зараховують на відповідні субрахунки рахунків 10 та 11.

Далі розглянемо нові типові форми для обліку та списання основних засобів та визначимо особливості їх заповнення.

№ з/п

Назва форми

Особливості заповнення

1

Акт введення в експлуатацію основних засобів

Це нова форма для бюджетних установ, аналога якої раніше не було1.

Цей Акт застосовують для зарахування до складу основних засобів об’єктів незавершених капітальних інвестицій, які придбані, створені (виготовлені), а також для введення в експлуатацію безоплатно отриманих основних засобів2.

В Акті зазначають таку інформацію про основні засоби:

— назва об’єкта;

— інвентарний (номенклатурний) номер;

— первісна і ліквідаційна вартість;

— строк корисного використання;

— рік випуску (побудови);

— номер паспорта;

— коротка характеристика об’єкта та інші відомості.

В Акті, складеному на об’єкт основних засобів, що був в експлуатації, наводиться сума зносу. За відсутності даних у відповідних графах проставляють прочерк.

Інформацію в реквізиті «Результати випробування об’єкта(ів)» наводять у разі, якщо така процедура передбачена нормативно-правовими актами, технічною документацією тощо.

Цікаво те, що цей Акт застосовують не тільки для зарахування до складу основних засобів окремих об’єктів, а й для оформлення введення в експлуатацію групи основних засобів, які мають одне і те саме призначення, однакові технічні характеристики та вартість. Основні засоби, щодо яких ведуть груповий облік (однорідні активи), вносять до Акта із зазначенням кількості.

Такий Акт складає комісія, призначена розпорядженням (наказом) керівника суб’єкта державного сектору, в одному примірнику та затверджує керівник установи. Після оформлення Акт разом з технічною документацією, що стосується основних засобів, передають до бухгалтерської служби установи.

Зверніть увагу: відповідні поля для відміток бухгалтерської служби про відображення у регістрах бухгалтерського обліку, а саме: назва облікового регістру, кореспонденція за дебетом та кредитом рахунку та сума, розташовані у нижній частині Акта. До речі, й у решті форм такі відмітки тепер ставляться або внизу форми, або на її зворотній частині

2

Акт приймання-передачі основних засобів

Аналог цієї форми — колишній Акт прийняття-передачі основних засобів (типова форма № ОЗ-1 (бюджет)).

Але на відміну від свого попередника, який складався на кожний окремий об’єкт основних засобів, який надходить шляхом придбання або безоплатної передачі від інших організацій, нову форму Акта приймання-передачі основних засобів бюджетні установи застосовують для оформлення господарських операцій з безоплатного отримання та передачі основних засобів3, а також для передачі основних засобів покупцю у разі їх відчуження.

Зверніть увагу: цей Акт бюджетні установи не використовують при безоплатній передачі основних засобів, які є об’єктами права державної та комунальної власності, оформлення якої здійснюють в порядку, визначеному постановою КМУ «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» від 21.09.98 р. № 1482. Для оформлення таких операцій установи складають Акт приймання-передачі за формою, що наведена у зазначеній постанові.

Також такий Акт установи можуть застосовувати для оформлення передачі групи основних засобів, які мають одне і те саме призначення, однакові технічні характеристики. Основні засоби, щодо яких ведуть груповий облік, вносять до Акта із зазначенням кількості.

Акт складає у двох примірниках (по одному примірнику для кожної сторони, що приймає та передає об’єкт основних засобів) комісія, призначена розпорядженням (наказом) керівника установи, яка передає основні засоби.

При цьому Акт затверджує керівник установи, що передає основні засоби. Після оформлення Акт разом з технічною документацією, що стосується основних засобів, передають до бухгалтерської служби установи. Після перевірки Акта за формою та змістом бухгалтерська служба переносить інформацію до облікових регістрів, про що робиться відмітка.

При отриманні основних засобів як гуманітарної допомоги, дарунка, безповоротної допомоги тощо Акт може складати комісія, яка приймає основні засоби. Нагадаємо: до складу такої комісії повинен обов’язково входити працівник бухгалтерської служби. У цьому випадку Акт може бути складений в одному примірнику та затверджений керівником установи, що приймає основні засоби

3

Акт внутрішнього переміщення основних засобів

Це нова форма, оскільки раніше наказом № 125/70 не було передбачено аналогічної форми.

Такий Акт бюджетні установи можуть застосовувати для оформлення господарських операцій з руху основних засобів у межах установи, тобто у разі, коли об’єкти основних засобів залишають на балансі установи.

Необхідність у складанні такого Акта може виникнути у разі зміни місцезнаходження основних засобів без зміни матеріально відповідальної особи або у разі зміни місцезнаходження основних засобів зі зміною матеріально відповідальної особи.

При заповненні цього документа, окрім основної інформації про основні засоби, які переміщуються, зокрема, зазначають нове місцезнаходження об’єкта(ів) після переміщення, їх кількість та загальну вартість.

Майте на увазі: у разі зміни місцезнаходження основного засобу зі зміною матеріально відповідальної особи зазначений Акт складає матеріально відповідальна особа, що передає цінності. У такому випадку документ складають у трьох примірниках та обов’язково підписують матеріально відповідальні особи, яка передає та яка приймає основні засоби, та головний бухгалтер. Перший примірник Акта передають до бухгалтерської служби, два інших, по одному примірнику для кожного, — залишають у матеріально відповідальних осіб.

У разі зміни місцезнаходження основних засобів у межах бюджетної установи без зміни матеріально відповідальної особи такий Акт можна складати у довільній формі у двох примірниках із зазначенням нового місцезнаходження основних засобів. Цей документ підписує лише матеріально відповідальна особа і головний бухгалтер. Перший примірник Акта передають до бухгалтерської служби, другий примірник залишають для матеріально відповідальної особи

4

Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів

У певній мірі з таким Актом бюджетні установи вже знайомі — це аналог Акта прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (типова форма № ОЗ-2 (бюджет)). Але останній був уніфікованою формою, яку бюджетні установи застосовували для оформлення як прийняття після, так і здавання основних засобів на капітальний ремонт, реконструкцію чи модернізацію

Тепер бюджетні установи повинні застосовувати дві типові форми:

Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів для оформлення господарських операцій з передачі основних засобів на ремонт, реконструкцію чи модернізацію.

Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів для оформлення господарських операцій з приймання основних засобів після ремонту, реконструкції та модернізації.

Зверніть увагу: якщо раніше Акт за формою № ОЗ-2 (бюджет) оформлювали лише щодо об’єктів, які передають та приймають після, зокрема, капітального ремонту, то тепер нові форми актів застосовують при будь-яких видах ремонту (як капітальному, так і поточному)4.

До форми такого Акта бюджетні установи, серед іншої інформації про об’єкт (ти) основних засобів, що передають на ремонт, реконструкцію та модернізацію, тепер мають зазначати:

— місце складання такого документа;

— адресу місцезнаходження об’єкта(ів);

— дані дефектного акта та наводити його у додатку до цього документа.

Також важливе уточнення: у разі одночасної передачі декількох об’єктів основних засобів на ремонт, реконструкцію, модернізацію їх вносять до Акта із зазначенням кількості.

Акт складають у двох примірниках і підписують представник бюджетної установи, уповноважений на передачу основних засобів на ремонт, реконструкцію, модернізацію, та представник підприємства (організації) або бюджетної установи (структурного підрозділу), що буде виконувати ремонт, реконструкцію, модернізацію основних засобів, і затверджує керівник установи, що їх передає.

Майте на увазі: перший примірник Акта необхідно передати до бухгалтерської служби та він є підставою для припинення нарахування амортизації (у разі реконструкції або модернізації тощо). Другий примірник Акта передають підприємству (організації) або бюджетній установі (структурному підрозділу), що виконує ремонт, реконструкцію чи модернізацію основних засобів

5

Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів

На додачу до інформації, зазначеної вище, звернемо увагу на таке.

До форми цього Акта бюджетні установи, серед іншої інформації про об’єкт(ти) основних засобів, що приймають з ремонту, реконструкції та модернізації, тепер мають вносити ще інформацію про:

— місце складання такого документа;

— первісну (переоцінену) вартість такого об’єкту(ів);

— вартість ремонту, реконструкції, модернізації об’єкта(ів) (раніше зазначали кошторисну вартість ремонту, реконструкції, модернізації згідно з затвердженим розрахунком витрат, необхідних для їх здійснення, і фактичну вартість закінчених робіт).

Також тепер у такому Акті необхідно наводити інформацію про отримані матеріальні цінності у процесі ремонту, реконструкції, модернізації об’єкта основних засобів. Такі дані записують до розділу «Підлягають оприбуткуванню матеріали після ремонту, реконструкції, модернізації», де зазначають назву, одиницю виміру, кількість, вартість та суму матеріальних цінностей.

Майте на увазі: зміни в характеристиці об’єкта основних засобів, пов’язані з його реконструкцією чи модернізацією тощо, вносять до відповідного розділу Акта, Інвентарної картки обліку об’єкта основних засобів, технічної документації об’єкта основних засобів тощо. За відсутності даних у відповідних графах проставляють прочерк.

Акт складають у двох примірниках і підписують представник підприємства (організації) або бюджетної установи (структурного підрозділу), які виконували ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів, та представник бюджетної установи, уповноважений на прийняття основних засобів після ремонту, реконструкції та модернізації. Акт затверджує керівник установи, що приймає об’єкт основних засобів після ремонту, реконструкції та модернізації.

При цьому перший примірник Акта передають до бухгалтерської служби для відновлення нарахування амортизації та здійснення відповідних записів в Інвентарній картці обліку об’єкта основних засобів тощо. Другий примірник передають підприємству (організації) або бюджетній установі (структурному підрозділу), які виконували ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів

6

Акт списання основних засобів (часткової ліквідації)

Аналог цієї форми — Акт про списання основних засобів (типова форма № ОЗ-3 (бюджет)).

Такий Акт бюджетні установи застосовують для оформлення господарських операцій з вибуття основних засобів (крім транспортних засобів та документів бібліотечного фонду) у разі повної ліквідації або вибуття частини об’єкта основних засобів при частковій ліквідації. До речі, про часткову ліквідацію об’єкта основних засобів Мінфін роз’яснював у листі від 11.04.2016 р. № 31-11420-07-10/104335.

Зверніть увагу: Акт списання основних засобів (часткової ліквідації) застосовують під час списання усіх основних засобів, крім транспортних засобів та бібліотечного фонду. Для оформлення вибуття таких об’єктів передбачені спеціальні форми актів:

Акт списання транспортних засобів;

Акт списання вилучених документів з бібліотечного фонду.

При заповненні Акта списання основних засобів (часткової ліквідації) будьте уважні, адже тепер необхідно зазначати, зокрема, інформацію про:

— місце складання такого документа;

— адресу місцезнаходження об’єкта(ів);

— первісну (переоцінену) та ліквідаційну вартість;

— суму нарахованого зносу.

У разі якщо установа проводить часткову ліквідацію об’єкта основних засобів, в Акті слід навести інформацію про об’єкт, що залишається в експлуатації (первісну (переоцінену) вартість та суму зносу після такої часткової ліквідації, зміни у характеристиці об’єкта).

Всі витрати, пов’язані з ліквідацією об’єкта основних засобів, а також матеріальні цінності, які надійшли від розбирання (знесення) будівель і споруд, демонтажу обладнання та інших основних засобів6, зазначають в розділі Акта «Розрахунок результатів списання об’єкта».

Як і раніше, повноваження щодо складання такого Акта має комісія, призначена розпорядженням (наказом) керівника бюджетної установи. Його затверджує керівник. Акт складають у двох примірниках: перший передають до бухгалтерської служби для перенесення інформації до облікових регістрів, про що роблять відмітку, другий — залишають у матеріально відповідальної особи

7

Акт списання групи основних засобів

Це нова форма, яка передбачена для оформлення вибуття основних засобів, щодо яких в установі ведуть груповий облік.

Такий Акт можна застосовувати під час списання бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу, взуття, інвентарної тари, необоротних матеріальних активів спеціального призначення (на які нараховують амортизацію у розмірі 50 % від їх первісної вартості) та інших необоротних матеріальних активів.

До Акта включають об’єкти основних засобів, якщо вони мають одне і те саме призначення, однакові технічні характеристики і вартість.

Цей Акт дуже схожий на Акт списання основних засобів (часткової ліквідації), тому й заповнюють його подібним чином.

Зверніть увагу: при зазначенні інформації про суми нарахованого зносу необхідно навести дані за одиницю об’єкта основних засобів та загальну суму зносу по групі

8

Акт списання транспортних засобів

Аналог цієї форми — Акт про списання транспортних засобів (типова форма № ОЗ-4 (бюджет)).

Цей Акт установи мають застосовувати для оформлення господарських операцій з вибуття транспортних засобів внаслідок їх зношення, знищення в результаті аварій, стихійного лиха тощо. При цьому до транспортних засобів належать всі засоби пересування, які призначені для переміщення людей і вантажів.

При заповненні цієї форми Акта будьте уважні, адже тепер необхідно зазначати, зокрема, інформацію про:

— місце складання такого документа;

— адресу місцезнаходження транспортного засобу;

— первісну (переоцінену) та ліквідаційну вартість;

— суму нарахованого зносу.

За відсутності даних у відповідних графах проставляють прочерк.

Зверніть увагу: тепер не зазначають в Акті інформацію про пробіг транспортного засобу після останнього капремонту, дані про кількість та суми проведених ремонтів.

Всі витрати, пов’язані з ліквідацією об’єкта основних засобів, а також матеріальні цінності, які надійшли від розбирання транспортних засобів, зазначають в розділі Акта «Розрахунок результатів списання об’єкта».

Такий Акт складає у двох примірниках комісія, призначена розпорядженням (наказом) керівника бюджетної установи. Складений Акт затверджує керівник. При цьому його перший примірник передають до бухгалтерської служби для перенесення інформації до облікових регістрів, про що роблять відмітку, а другий — залишають у матеріально відповідальної особи

9

Акт списання вилучених документів з бібліотечного фонду

Аналог цієї форми — Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури

(типова форма № ОЗ-5 (бюджет)).

Цей Акт установи застосовують для оформлення господарських операцій зі списання вилучених з бібліотечного фонду документів, які морально застарілі, фізично зношені, непрофільні, дублетні та втрачені користувачами.

Як і раніше, невід’ємною частиною такого Акта є його додаток — Опис на вилучення документів з бібліотечного фонду морально застарілих/ фізично зношених/ непрофільних, дублетних/ втрачених користувачами (далі — Опис). Такий Опис складають окремо на документи морально застарілі; фізично зношені (порвані книги, загублені сторінки, які не підлягають відновленню); непрофільні, дублетні; втрачені користувачами.

Зверніть увагу:

— у висновку комісії необхідно зазначити загальну кількість та вартість документів з бібліотечного фонду, які підлягають списанню і вилученню з обліку;

— тепер в окремому розділі Акта «Розрахунок результатів списання» зазначають всі витрати, пов’язані зі списанням вилучених з бібліотечного фонду документів, а також цінності, які отримані від списання таких документів.

Акт у двох примірниках складає комісія, призначена розпорядженням (наказом) керівника бюджетної установи, на підставі Опису та затверджує керівник. При цьому перший примірник Акта разом з Описом передають до бухгалтерської служби для перенесення інформації до облікових регістрів, про що роблять відмітку, другий примірник Акта залишають у матеріально відповідальної особи

10

Інвентарна картка обліку об’єкта основних засобів

Як і раніше, Інвентарна картка обліку об’єкта основних засобів є регістром аналітичного обліку основних засобів. Таку картку відкриває бухгалтерська служба на кожен об’єкт основних засобів в одному примірнику та заповнює на підставі Акта введення в експлуатацію основних засобів, Акта приймання-передачі основних засобів, технічної та іншої супровідної документації, а також інших первинних документів.

До Інвентарної картки вносять інформацію про об’єкт основних засобів із зазначенням:

— повної назви об’єкта і його призначення;

— короткої індивідуальної характеристики об’єкта: інвентарного (номенклатурного) номера, року випуску (побудови), паспорта (моделі, типу, марки), місцезнаходження об’єкта при оприбуткуванні, матеріально відповідальної особи, первісної, ліквідаційної вартості та вартості, яка амортизується, строку корисного використання та інших відомостей;

— зміни щодо вартості об’єкта та зміни в характеристиці об’єкта після проведення робіт з реконструкції (реставрації), модернізації, добудови, дообладнання та часткової ліквідації тощо (вимога щодо зазначення інформації про капітальний ремонт нині відсутня);

— інформації щодо руху об’єкта основних засобів (внутрішнє переміщення та вибуття);

— нарахованої амортизації.

Не забудьте: на основний засіб, що був в експлуатації, наводять суму накопиченого зносу.

У разі якщо в Інвентарну картку неможливо внести всі зміни, які відбуваються з об’єктом основних засобів, її доповнюють новою. У такому разі на зворотному боці Інвентарної картки роблять відмітку про відкриття нової Інвентарної картки.

Якщо в установі бухгалтерський облік автоматизовано, Інвентарну картку друкують за вимогою

11

Інвентарна картка групового обліку основних засобів

Така Інвентарна картка є регістром аналітичного обліку, її застосовують для групового обліку однорідних об’єктів основних засобів, які мають одне і те саме призначення, однакову технічну характеристику і вартість. Її аналог — колишня Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах (типова форма № ОЗ-9 (бюджет)).

Так, Інвентарну картку групового обліку основних засобів установи можуть застосовувати до бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу, взуття, інвентарної тари, необоротних матеріальних активів спеціального призначення (на які нараховують амортизацію у розмірі 50 % від їх первісної вартості) та інших необоротних матеріальних активів.

При заповненні нової типової форми Інвентарної картки групового обліку основних засобів зверніть увагу на нові вимоги щодо заповнення даних. Так, зазначають назву об’єкта(ів) та їх призначення, номенклатурний номер, дату введення в експлуатацію, первісну вартість за одиницю, кількість, суму амортизації (зносу), а також наводять інформацію про залишок об’єктів (раніше також наводили дані про об’єкти, які надійшли та вибули).

Зверніть увагу: у графі «Сума амортизації (зносу)» наводять суму амортизації, яку нараховують при передачі об’єкта основних засобів у використання (експлуатацію), або суму нарахованого зносу.

Як і раніше, Інвентарні картки групового обліку ведуть бухгалтерська служба в одному примірнику за кожною матеріально відповідальною особою. Якщо в установі бухгалтерський облік автоматизовано, Інвентарну картку групового обліку друкують за вимогою

12

Інвентарна картка обліку тварин і багаторічних насаджень

Така Інвентарна картка є аналогом Інвентарної картки обліку основних засобів в бюджетних установах (для тварин і багаторічних насаджень) (типова форма № ОЗ-8 (бюджет)).

Ця Інвентарна картка є регістром аналітичного обліку і застосовується для індивідуального обліку тварин і багаторічних насаджень.

Заповнення первинної інформації про тварин та багаторічні насадження здійснюють подібно до порядку заповнення Інвентарної картки обліку об’єкта основних засобів (див. п. 10 цієї таблиці).

При цьому у короткій характеристиці тварин наводять інформацію про їх породу (породність), тавро, кличку, масть та основні прикмети тощо, вік, стать, номер (бирки), зазначені в зоотехнічній документації або інших первинних документах. Про багаторічні насадження наводять інформацію щодо породи насаджень, кількість висаджених одиниць та розмір займаної ними площі, інші відомості.

Таку Інвентарну картку відкриває бухгалтерська служба в одному примірнику. Якщо в установі бухгалтерський облік автоматизовано, Інвентарну картку друкують за вимогою

13

Розрахунок амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів)

Наказом № 125/70 був затверджений аналог цього Розрахунку — Відомість нарахування зносу на основні засоби (типова форма № ОЗ-12 (бюджет)), але використовувати зазначену Відомість з того часу, як бюджетні установи почали застосовувати П(С)БО 121 та Методрекомендації, було недоцільно. Тому бюджетні установи самостійно розробляли зручні форми документів для нарахування амортизації на основні засоби7.

Новий Розрахунок застосовують для визначення суми амортизації об’єктів основних засобів із зазначенням періоду, за який нараховують амортизацію.

Нагадаємо: бюджетні установи нараховують амортизацію щокварталу або на річну дату балансу (якщо таке рішення передбачено у розпорядчому документі про облікову політику). Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Тепер періоди, на які призупиняється нарахування амортизації, також можна буде відстежити за даними, зазначеними в Акті передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів та Акті приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів.

До Розрахунку заносять інформацію про об’єкти основних засобів із зазначенням:

— назви об’єкта;

— інвентарного номера;

— субрахунку, на якому обліковують об’єкт, та субрахунку витрат, на якому ведуть облік нарахованої амортизації;

— вартості, яка амортизується;

— річної суми амортизації;

— кількості місяців корисного використання (експлуатації) у періоді;

— сум зносу на початок і кінець періоду

14

Розрахунок амортизації інших необоротних матеріальних активів

Цей Розрахунок застосовують для визначення суми амортизації об’єктів інших необоротних матеріальних активів, на які бюджетні установи нараховують амортизацію методом 50:50, а саме:

— у першому місяці передачі до експлуатації об’єктів інших необоротних матеріальних активів — у розмірі 50 % первісної вартості об’єкта;

— у місяці списання об’єктів інших необоротних матеріальних активів — решта 50 % первісної вартості із зазначенням періоду, за який нараховують амортизацію.

До Розрахунку заносять інформацію про об’єкти інших необоротних матеріальних активів із зазначенням:

— назви об’єкта;

— номенклатурного номера;

— субрахунку, на якому обліковують об’єкт, та субрахунку витрат, на якому ведуть облік нарахованої амортизації;

— первинної вартості;

— суми нарахованої амортизації при передачі об’єкта у використання (експлуатацію) та при списанні об’єкта з балансу

15

Акт переоцінки основних засобів

Такий Акт бюджетні установи застосовують для визначення суми дооцінки та уцінки об’єктів основних засобів.

Нагадаємо, що відповідно до вимог п. 3 розд. III П(С)БО 121 у разі прийняття рішення суб’єктом державного сектору об’єкт основних засобів може переоцінюватися, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на річну дату балансу.

При цьому порогом суттєвості для проведення переоцінки об’єктів основних засобів приймається величина, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості об’єктів основних засобів від їх справедливої вартості (п. 4 розд. III П(С)БО 121).

Рішення про проведення переоцінки об’єктів основних засобів суб’єктом державного сектору погоджується з органом, уповноваженим управляти об’єктами державної (комунальної) власності, якщо такий визначено.

У випадку прийняття рішення суб’єктом державного сектору переоцінка об’єкта основних засобів проводиться на річну дату балансу.

При цьому, як зазначав Мінфін у листі від 07.04.2015 р. № 31-11420-07-5/12145, суб’єкт державного сектору може, а не зобов’язаний здійснювати переоцінку основних засобів за наявності визначених умов8.

До Акта вносять інформацію про основні засоби із зазначенням: назви об’єкта, інвентарного (номенклатурного) номера, первісної (переоціненої) та справедливої вартості, суми зносу, індексу переоцінки, суми переоціненої вартості та зносу після проведення переоцінки, суми зміни у вартості об’єкта та його зносу, ліквідаційної вартості. За відсутності даних у відповідних графах проставляють прочерк.

Такий Акт складає комісія, призначена розпорядженням (наказом) керівника бюджетної установи, в одному примірнику та затверджує керівник. Після цього Акт передають до бухгалтерської служби для перенесення інформації до облікових регістрів, про що робиться відмітка.

Для відображення операцій, пов’язаних зі зменшенням або відновленням корисності основних засобів, комісія, призначена розпорядженням (наказом) керівника бюджетної установи, складає акти, які повинні містити обов’язкові реквізити, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV, та затверджує керівник

Примітки редакції:

1 Про доцільність застосування такої форми ми зазначали в газеті «Бюджетна бухгалтерія» та наводили зразок такого Акта (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 7, с. 30).

2 Для того щоб в аналітичному обліку правильно сформувати первісну вартість майбутнього активу, до моменту введення його в експлуатацію, доцільно вести окремий регістр — Картку обліку об’єктів необоротних активів у складі незавершених капітальних інвестицій. Приклад такої Картки див. у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 16, с. 16.

3 Про те, як правильно визначити первісну вартість таких об’єктів та документально оформити оприбуткування таких цінностей, ми розповідали в матеріалі «Отримали благодійну допомогу? Оформляйте правильно» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 21, с. 14).

4 Про те, як правильно документально оформити виконання ремонту транспортного засобу власними силами та відобразити в обліку такі операції, ми розповідали в матеріалі «Ремонт авто власними силами? Легко!» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 14, с. 26).

5 Приклад часткової ліквідації комп’ютерного комплексу розглянуто у матеріалі «Заміна комп’ютерної миші: як відобразити в обліку» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 30, с. 30).

6 Про те, як правильно оприбуткувати металобрухт та на які цілі можна використати кошти, отримані від реалізації брухту чорних, кольорових та дорогоцінних металів, ми розповідали в матеріалі «Обліковуємо брухт металів, дорогоцінних і не дуже» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 21, с. 17).

7 Питанням нарахування амортизації ми неодноразово приділяли увагу на сторінках газети, зокрема у таких матеріалах:

— «Національні стандарти бухгалтерського обліку: шпаргалка до НП(С)БО 121 «Основні засоби» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 19, с. 8);

«Амортизація-2015: нараховуємо за новими правилами» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 11, с. 6);

— «Нараховуємо амортизацію: вирішуємо робочі завдання» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 21, с. 19).

8 Питанням проведення переоцінки присвячено матеріал «Переоцінка необоротних активів: як та коли» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 4, с. 20).

Варто звернути вашу увагу на те, що бюджетні установи для оформлення господарських операцій з обліку та списання основних засобів можуть не обмежуватися типовими формами, які затверджені наказом № 818. Як зазначено в п. 3 Порядку № 818, бюджетні установи відповідно до галузевих особливостей можуть розробляти власні форми для оформлення господарських операцій з надходження, руху та вибуття основних засобів. При цьому такі документи повинні містити обов’язкові реквізити, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV і Порядком № 818, та мають бути затверджені у розпорядчому документі про організацію бухгалтерського обліку.

Крім того, бюджетні установи у разі необхідності можуть вести «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів» та «Інвентарний список основних засобів», які складаються у довільній формі (п. 4 Порядку № 818). До речі, форми таких документів можна запозичити з наказу № 125/70, але можливість їх застосування варто прописати в розпорядчому документі про організацію бухгалтерського обліку.

І останній момент. Суб’єкти державного сектору можуть продовжувати вести Інвентарні картки обліку об’єктів основних засобів, Інвентарні картки групового обліку основних засобів, Інвентарні картки обліку тварин і багаторічних насаджень, які були відкриті до набрання чинності наказом № 818, доки такі об’єкти не будуть списані з обліку.

Нормативні документи

Наказ № 818, Порядок № 818 — наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 р. № 818.

П(С)БО 121 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

Методрекомендації — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

Наказ № 125/70 — наказ Головного управління Держказначейства, Держкомстату «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та Інструкції з їх складання» від 02.12.97 р. № 125/70.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі