Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Установа має непотрібне майно: як його позбутися

Матвєєва Вікторія, експерт з фінансових питань
Бюджетна бухгалтерія Грудень, 2018/№ 45
Друк
За результатами інвентаризації виявлено, що на складі установи обліковуються запаси (крани металеві, згони до труб, розетки) та основні засоби (газові плити), які знаходились на складі та не були взагалі введені в експлуатацію. Всі перелічені активи морально застарілі, не можуть бути використані як комплектуючі та запчастини до сучасного обладнання, оскільки виготовлені та придбані установою 20 — 30 років тому. Чи може установа на підставі проведеної інвентаризації перед складанням річної звітності списати такі активи з балансу? Підкажіть, які взагалі існують варіанти для вирішення такої ситуації? Як це правильно оформити?

Запитання, які поставив наш читач, характерні саме для осінньо-зимового періоду. Та й не дивно, бо саме зараз, коли в установах та організаціях проводять інвентаризацію, виявляється майно, начебто придатне для подальшого використання, але з тих чи інших причин не використовується.

Зазначимо, що в Положенні про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженому наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879, передбачено, що під час інвентаризації активів і зобов’язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання та оцінка. При цьому в установі необхідно забезпечити:

• виявлення фактичної наявності активів та перевірку повноти відображення зобов’язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;

• установлення лишків або нестач активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку;

• виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення;

• виявлення активів та зобов’язань, які не відповідають критеріям визнання.

Тож якщо після проведення вищезазначених заходів інвентаризаційна комісія виявила застаріле майно, у бухгалтера виникає цілком логічне запитання: що з ним робити? Чи можна його позбутися та як це правильно зробити?

Взагалі, під такими цінностями прийнято вважати цінності, які придатні для використання, але з різних причин не експлуатуються установою в цей час. При цьому до цієї категорії відноситься саме майно, яке не втратило своє призначення та придатне для подальшої експлуатації. Ситуації з таким майном можуть бути найрізноманітніші, а не лише така, яка виникла у нашого читача. Наприклад, на балансі можуть перебувати об’єкти нерухомого і рухомого майна, які не використовуються з різних причин (наприклад, відсутність грошових коштів на проведення капітального ремонту), об’єкти незавершеного будівництва, будівельні матеріали, що залишилися після проведення ремонту; відходи виробництва тощо.

Далі розглянемо, яким може бути вихід із ситуації, у яку потрапив наш читач.

Наразі чинне законодавство дає право бюджетним установам застосувати один з варіантів розпорядження майном, яке перебуває у них на праві оперативного управління та обліковується на балансі:

продаж майна;

безоплатна передача майна іншим бюджетним організаціям;

списання майна, як такого, що втратило свої властивості та непридатне або економічно недоцільне для подальшого використання.

Залежно від того, до якого виду активів належить те чи інше майно (рухоме або нерухоме, необоротні або оборотні активи), існують певні вимоги щодо здійснення операцій з такими матеріальними цінностями. Тож кожен із цих варіантів застосовується залежно від конкретного майна та обов’язково оформлюється рішенням комісії установи.

Далі зупинимося детальніше на кожному з варіантів.

Але спочатку з’ясуємо, у якій послідовності установи можуть застосовувати кожен із зазначених варіантів. Наприклад, чи може установа, аби не морочити собі голову з продажем чи безоплатною передачею непотрібного майна, відразу його списати з балансу та здати на металобрухт? Чи буде таке рішення правомірним?

З цього приводу варто знати: прямої заборони або ж адміністративної відповідальності за прийняття такого рішення в діючих нормативно-правових актах нині не передбачено. Але, на нашу думку, відразу списати з балансу майно без жодної спроби його продати чи безоплатно передати, установам не дозволяє п. 4 Порядку № 1314.

Як зазначено у цьому пункті Порядку № 1314, списанню підлягає майно:

• яке не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям;

• щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне);

• у разі коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб’єктом господарювання, зокрема у зв’язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.

Також у п. 4 цього Порядку зазначено: морально застаріле та фізично зношене майно, придатне для подальшого використання, може передаватися до сфери управління місцевих органів виконавчої влади з подальшим його закріпленням за відповідними закладами, установами та організаціями.

З огляду на вищенаведені норми Порядку № 1314, вбачається, що, лише після того як установа намагалась продати або безоплатно передати морально застаріле та фізично зношене майно, придатне для подальшого використання, але їй це не вдалося, правомірно буде прийняти рішення про списання такого майна з балансу.

Продаж непотрібного майна

Основним документом, яким керуються бюджетні установи під час продажу майна, яке є державною власністю, є Порядок № 803. При відчуженні комунального майна для установи визначальним є документ, затверджений відповідним органом місцевого самоврядування.

Варто знати, що вимоги цих документів поширюються на майно, яке бюджетні установи відносять до основних засобів. Про це чітко зазначено у самому Порядку № 803. Як правило, аналогічна норма продубльована і в місцевих документах щодо відчуження майна, яке є комунальною власністю.

З чого варто розпочати у такому випадку?

Перш за все, для огляду об’єктів, що підлягають відчуженню, оформлення необхідної документації в установі створюють постійно діючу комісію, яка діє протягом року. До речі, цими питаннями може займатися як щорічна комісія, так і спеціально створена комісія з відчуження майна.

Комісія здійснює огляд матеріальних цінностей, використовуючи для цього необхідну технічну документацію (технічні паспорти, поверхові плани та інші документи), а також дані бухгалтерського обліку, встановлює можливість або неможливість відновлення і подальшого використання матеріальних цінностей в установі та вносить пропозиції про їх відчуження, передачу або ліквідацію.

Перш ніж почати готуватися до відчуження матеріальних цінностей, бюджетній установі необхідно отримати дозвіл на відчуження таких об’єктів, звернувшись до органу управління (вищу за рівнем організацію).

Для отримання дозволу на відчуження майна відповідному органу управління подають певні документи. Наприклад, такими можуть бути:

• звернення установи про відчуження майна;

• техніко-економічне обґрунтування доцільності відчуження майна та напрямів використання коштів;

• відомості про наявність обтяжень та обмежень щодо розпорядженням майном;

• інформація про вартість основних засобів, що підлягають відчуженню за даними бухгалтерського обліку;

• акт інвентаризації майна, що підлягає відчуженню, а при вмісті в них дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння — їх перелік;

• акт про технічний стан майна, складений на дату оцінки та затверджений керівником установи;

• звіт про експертну оцінку вартості майна, що підлягає відчуженню;

• інші документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення (технічний паспорт, копії інвентарних карток тощо).

Зазначимо, що за загальним правилом бюджетні установи здійснюють продаж майна на конкурсній основі — на аукціоні. Але останнім часом усе більш популярним стає продаж майна через електронну систему Prozorro.Продажі. Стосовно дії цієї системи вся інформація, яка необхідна для продавців та покупців, розміщена на сайті www.prozorro.sale. Про те, як бюджетним установам-продавцям працювати в цій системі, ми розповідали в матеріалі «ProZorro.Продажі: будьмо знайомі» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 43, с. 20).

Якщо вирішили продати запаси

Продаж запасів бюджетними установами — також досить поширена ситуація. Серед причин, через які бюджетні установи приймають рішення про відчуження таких матеріальних цінностей, можуть бути такі:

• після проведення ремонту залишилися будівельні матеріали (пісок, цемент, шпалери, фарба);

• бюджетна установа має підсобне господарство, яке займається виробництвом продукції, наприклад, виготовленням столярних виробів. Після процесу виробництва продукції в розпорядженні установи залишаються відходи (тирса, стружка, образки дощок);

• після продажу автомобіля залишилися незатребуваними шини, які призначалися для такого транспортного засобу тощо.

Порядок продажу запасів, що перебувають на балансі бюджетних установ, значно простіше, ніж продаж основних засобів.

Рішення щодо продажу запасів не потребує узгодження з Фондом держмайна або управлінням комунального майна. Крім того, реалізація запасів проводиться без проведення аукціону, за договірною ціною, що значно полегшує відносини між бюджетною установою та покупцем.

Отже, перед тим як перейти до процедури реалізації запасів, комісія спеціально призначена наказом керівника (або постійно діюча комісія зі списання матеріальних цінностей), повинна оглянути такі запаси. Це необхідно зробити для того, щоб комісія могла оцінити матеріальні цінності, які підлягають реалізації, та визначити їх справедливу вартість.

Приклад 1. Комісією бюджетної установи в результаті інвентаризації виявлено матеріальні цінності, які не використовуються. Прийнято рішення про продаж такого майна:

газова плита — 650 грн. Цей об’єкт не був введений в експлуатацію (перебував увесь час на складі), хоча й обліковувався на субрахунку 1014 на окремому аналітичному субрахунку, амортизація не нараховувалась;

запаси (запасні частини, комплектуючі, господарські матеріали тощо) на загальну вартість 380 грн.

Бюджетна організація не є платником ПДВ.

У бухгалтерському обліку операцій з продажу майна відображають такими записами:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

№ меморіального ордера

дебет

кредит

1

Списано первісну вартість газової плити

5111

1014

650

17

Зверніть увагу: у цій ситуації ОЗ не був введений в експлуатацію, хоча й був зарахований на субрахунок 1014. Тому при списанні такого ОЗ з балансу відсутня залишкова вартість та сума нарахованого зносу. У результаті вартість таких ОЗ ніяк не вплине на фінансовий результат звітного періоду.

2

Списано запаси, придбані у попередніх звітних роках, які відчужуються шляхом реалізації

5512

1515

380

13

3

Надійшли кошти від продажу ОЗ та запасів

2313

2111

1030

3, 4

4

Відображено доходи від продажу майна

2111

7211

1030

4, 14

5

Віднесено доходи на фінансовий результат звітного періоду

7211

5511

1030

17

Операції, пов’язані з продажем ОЗ та запасів, оформлюють такими документами:

• при реалізації ОЗ комісія оформляє Акт приймання-передачі основних засобів у двох примірниках (по одному для установи-продавця та покупця), який затверджує керівник установи. В акті необхідно зазначити всю наявну інформацію про такий об’єкт;

• при реалізації запасів оформляють накладну (вимогу) за формою № З-3 у двох примірниках, яку затверджує керівник установи. Один примірник накладної після оформлення передачі матеріальних цінностей залишається у матеріально-відповідальної особи, а другий — передають покупцю.

Як розпорядитися отриманими коштами

Надходження від реалізації ОЗ та запасів залишаються в розпорядженні установи. Виняток становлять кошти, отримані установою від продажу будівель і споруд, які повністю перераховуються в дохід того бюджету, за рахунок якого утримується така установа.

Кошти від реалізації майна (крім будівель і споруд) зараховуються до складу доходів спеціального фонду кошторису бюджетної установи. Відповідно до ст. 13 БКУ такі кошті належать до підгрупи 4 групи 1 власних надходжень бюджетних установ — надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).

Такі кошти установа має право витратити на проведення ремонту, модернізації та придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей. Також ці кошти можуть бути спрямовані на господарські потреби установи, включаючи оплату комунальних послуг та енергоносіїв.

Пам’ятайте: після отримання коштів від реалізації майна не забудьте внести зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями з урахуванням вимог Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228 (ср. 0102911800).

Передача непотрібного майна

Звісно, продаж непотрібного майна є більш привабливою операцією для установи, аніж його безоплатна передача — і від непотребу здихаєтеся та грошенят підзаробите.

Але інколи виникають ситуації, наприклад як у нашого читача, коли нікуди вже не подітися — майно нікому не потрібно, продати його неможливо. Тому установі варто спробувати передати морально застаріле та фізично зношене майно, придатне для подальшого використання, до сфери управління місцевих органів виконавчої влади з подальшим його закріпленням за відповідними закладами, установами та організаціями. Принаймні саме про такий варіант розпорядження непотрібним майном якраз і зазначено в п. 4 Порядку № 1314.

Нагадаємо, що на сторінках журналу «Бюджетна бухгалтерія» ми неодноразово розглядали операції з безоплатної передачі майна між розпорядниками бюджетних коштів. Нагадаємо, де ви можете переглянути ці матеріали:

• «Передача-отримання майна за рішенням суб’єкта управління» (2017, № 11);

• «Безоплатне отримання основних засобів: як відобразити в обліку» (2017, № 34);

• «Вибуття ОЗ та МНМА: розглядаємо на числових прикладах» (2017, № 37);

• «Безоплатна передача малоцінних активів: як показати в обліку» (2017, № 46);

• «Безоплатна передача-отримання майна між різними розпорядниками» (2018, № 12);

• «Безоплатне отримання ОЗ в межах одного розпорядника: який критерій застосовувати» (2018, № 17);

• «Безоплатно отримано майно від іншої установи: який вартісний критерій застосовувати» (2018, № 30).

Тому не будемо повторюватися, а лише зазначимо головні моменти щодо безоплатної передачі майна в межах одного розпорядника.

По-перше, рішення про безоплатну передачу майна приймає його власник (або суб’єкт управління, якому делеговані певні повноваження щодо управління майном). При цьому підставою для здійснення такої передачі майна, тобто документом, який підтверджує виникнення відповідного права, є рішення сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення), районної, обласної ради про закріплення на праві оперативного управління чи господарського відання нерухомого майна, яке перебуває в комунальній власності і безоплатно передається відповідному суб’єкту господарюванню для його діяльності.

При цьому ініціатива щодо передачі об’єктів права державної та комунальної власності може виходити від органів, уповноважених управляти державним майном, місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування. Також ініціатором такої передачі може бути сама установа. У такому випадку для розгляду питання безоплатної передачі майна подають такі документи:

1) обґрунтовану заяву установи з клопотанням про передачу майна;

2) згоду організації, яка приймає це майно на свій баланс (якщо майно передається у власність територіальної громади — згоду ради (рішення сесії);

3) відомість розрахунку про вартість основних засобів, які пропонуються до передачі, згідно з даними бухгалтерського обліку на дату оцінки.

Основними документами, які необхідно прийняти до уваги установі при безоплатній передачі майна, є Положення № 1482 та документи, прийняті органами місцевого самоврядування щодо безоплатної передачі майна комунальної власності.

Зазначимо, що переважно зазначені документи регулюють питання щодо безоплатної передачі майна, під яким розуміють об’єкти, які відповідають критеріям ОЗ. Тому якщо необхідно безоплатно передати запаси, які з різних причин не використовуються установою, радимо звернутися за поясненням щодо особливостей передачі такого різновиду матеріальних цінностей до свого суб’єкта управління. Принаймні, отримавши пояснення з цього питання, установа не матиме кожних нарікань з боку контролюючих органів.

По-друге, передачу об’єктів права державної та комунальної власності здійснює спеціальна комісія, створена за наказом керівника органу, уповноваженого управляти таким майном. Рішення про передачу майна оформляють у вигляді наказу про безоплатну передачу майна. У наказі зазначають, яке майно підлягає передачі, наводять його коротку характеристику, склад комісії з передачі майна, строки передачі майна та затвердження Акта приймання-передачі, а також призначають осіб, відповідальних за виконання наказу.

По-третє, у разі вибуття об’єктів ОЗ з балансу установи списують його первісну (переоцінену), балансову вартість та суму накопиченого зносу. При цьому основні засоби передають разом з первинними документами (чи їх копіями), або обліковими регістрами (чи їх копіями), або іншими документами, у яких зазначено вартість придбання (створення) основних засобів.

Що стосується запасів, то їх передачу іншій бюджетній установі здійснюють за балансовою вартістю. Вартість переданих запасів зазначають в первинних документах.

Приклад 2. На підставі рішення сільради бюджетна установа передала безоплатно іншій бюджетній установі майно, що нею не використовувалося: газову плиту, яка обліковувалася на субрахунку 1014, не експлуатувалася та на яку не нараховувалася амортизація, та запаси (запасні частини, комплектуючі, господарчі матеріали тощо).

Передача оформлена Актом приймання-передачі основних засобів та накладною. При цьому в Акті зазначено, що первісна вартість газової плити — 650 грн., а загальна вартість запасів — 380 грн.

У бухгалтерському обліку операцій з безоплатної передачі майна відображають такими записами:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

№ меморіального ордера

дебет

кредит

1

Списано первісну вартість газової плити

5111

1014

650

17

Зверніть увагу: у цій ситуації ОЗ не було введено в експлуатацію, хоча й був зарахований на субрахунок 1014. Тому при списанні такого ОЗ з балансу відсутня залишкова вартість та сума нарахованого зносу.

2

Списано вартість запасів

8013

1515

380

13

Якщо вже ж таки вийшло, що спроби продати чи безоплатно передати непотрібне майно, не виправдали себе, в жодному разі не впадайте у відчай. Адже у вас є ще один варіант. Який? Комісія установи приймає рішення про списання майна з балансу як непридатного для подальшого використання.

Детально про те, як списати таке майно та реалізувати непридатні для використання матеріли, запчастини тощо, а також відобразити в обліку такі операції ми розповідали в матеріалі «Продаж металобрухту: як показати в обліку» (див. «Бюджетна бухгалтерія» 2017, № 36, с. 18).

Тепер ви точно знаєте, як позбутися непотрібного майна. Тож обирайте, котрий варіант вам більше до вподоби.

Якщо сталось так, що у цьому матеріалі ви не знайшли відповіді на свої запитання, то не засмучуйтесь! Якомога швидше надсилайте їх до нашої редакції на електронну адресу: bb@id.factor.ua. І ми обов’язково знайдемо на них відповіді!

Нормативні документи та скорочення

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Порядок № 1314Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314.

Порядок № 803Порядок відчуження об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 06.06.2007 р. № 803.

Положення № 1482Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затверджене постановою КМУ від 21.09.98 р. № 1482.

ОЗ — основні засоби.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі