Запитували — відповідаємо: оплата праці, трудові відносини та звітність

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

1

Працівниця звільняється 31.01.2020 р. Чи можна провести остаточний розрахунок із нею 30.01.2020 р. — разом із виплатою зарплати усім іншим працівникам? Чи обов’язково виплачувати належні їй суми у день звільнення?

Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до «букви закону» остаточний розрахунок слід провести із працівником у день звільнення. Однак слід також враховувати норму, що встановлює відповідальність за порушення такого строку.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у визначені вище строки, за відсутності спору про їх розмір, установа повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП).

Як бачите, відповідальність настає у випадку, коли належні працівникові суми виплачені пізніше останнього дня роботи. Якщо ж провести розрахунок раніше, то роботодавцеві нічого за це не буде. Тому розрахуватись із працівником на день раніше можна. При цьому слід нарахувати та виплатити належні суми наперед (включаючи останній день роботи — день звільнення)

2

Працівник надав роботодавцю заяву про звільнення за власним бажанням. Однак він передумав та в останній робочий день надыслав поштою на адресу роботодавця заяву про відкликання заяви про звільнення. Фактично така заява про відкликання надійшла роботодавцю пізніше дня звільнення. Чи правомірне звільнення працівника?

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП працівник може розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні*.

Якщо ж працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець, за загальним правилом, не має права звільнити його за поданою раніше заявою.

Винятком є випадок, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору (ч. 2 ст. 38 КЗпП).

Пленум ВСУ (п. 12 постанови № 9) роз’яснює, що звільнення працівника не проводиться за раніше поданою ним заявою у випадку, якщо працівник відкликав свою заяву до закінчення строку попередження і за умови, що на його місце не запрошена особа в порядку переведення з іншої установи (ч. 5 ст. 24 КЗпП).

Якщо працівник надіслав поштою заяву про відкликання заяви про звільнення за власним бажанням до завершення останнього робочого дня, то він фактично реалізував своє право. Отже, звільнення є незаконним.

При цьому якщо справа дійде до суду, то слуги Феміди цілком можуть стати на бік працівника (див. постанову ВСУ від 22.08.2019 р. у справі № 127/10361/18).

Зауважте, що, крім поновлення працівника на посаді, також прийдеться виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП).

* Детальніше про особливості звільнення за власним бажанням читайте у журналі «Оплата праці», 2019, № 18/1, с. 20.

3

Працівник-пенсіонер за віком продовжує працювати. Крім того, він є особою з інвалідністю III групи. Чи може він скористатися правом на відпустку без збереження заробітної плати за двома підставами (як пенсіонер та як особа з інвалідністю III групи) загальною тривалістю 60 календарних днів на рік?

Якщо працівник має право на використання відпустки «за свій рахунок» за двома або більше підставами, викладеними у ст. 25 Закону про відпустки, то він може скористатися такою відпусткою за кожною із підстав.

Пояснюється це тим, що Закон про відпустки не містить окремих приписів стосовно максимальної тривалості відпустки без збереження зарплати, а також не обмежує комбінації підстав для її надання. При цьому за наявності обставин, викладених у ст. 25 цього Закону, відпустку без збереження зарплати надають в обов’язковому порядку (якщо працівник бажає реалізувати право на неї). Тобто не можна відмовити в оформленні цієї відпустки.

У п. 6 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки викладена така підстава для надання відпустки без збереження зарплати: «пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи — тривалістю до 30 календарних днів щорічно». Наведена норма поєднує одразу дві категорії працівників — претендентів на отримання відпустки «за свій рахунок».

Вважаємо, що у цьому випадку слід говорити про дві різні підстави для надання відпустки без збереження зарплати.

Тобто, в описаному випадку працівник має право скористатися відпусткою «за свій рахунок» максимальною тривалістю до 60 календарних днів щорічно (до 30 календарних днів як пенсіонер за віком + до 30 календарних днів як особа з інвалідністю III групи).

Якщо працівник протягом поточного року не скористався правом на відпустку без збереження зарплати, то її вже не можна використати у наступному році. Це пов’язано з тим, що відпустка без збереження зарплати не належить до щорічних, а тому перенесенню або використанню за попередні роки не підлягає

4

У працівника тяжко хворіє батько. Він бажає отримати лікарняний для догляду за батьком. На який період та за чий рахунок може бути наданий такий лікарняний?

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату зарплати (доходу), зокрема у разі необхідності догляду за хворим членом сім’ї.

Підставою для призначення допомоги по догляду за хворим членом сім’ї є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника й печаткою за основним місцем роботи.

Для догляду за дорослим членом сім’ї та/або хворою дитиною, старшою 14 років, при лікуванні в амбулаторно-поліклінічних умовах листок непрацездатності видається на строк до 3 днів. Як виняток, залежно від важкості перебігу захворювання та побутових умов цей строк може бути продовжений за рішенням лікарсько-консультативної комісії, а в разі її відсутності — головного лікаря, але не більше 7 календарних днів (п. 3.2 Інструкції № 455).

Для догляду за хворим членом сім’ї листок непрацездатності видається лікуючим лікарем одному із працюючих членів сім’ї або іншій працюючій особі, що фактично здійснює догляд (п. 3.1 Інструкції № 455).

Таким чином, допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня за рахунок коштів ФСС, але не більш як за З календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, — не більш як за 7 календарних днів.

Додамо, що, крім лікарняного, працівник також може розраховувати на відпустку «за свій рахунок». Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки працівникові за його бажанням слід надати відпустку без збереження зарплати для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів.

Також за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження зарплати на строк, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік (ст. 26 Закону про відпустки)

5

Які види відпусток слід включати до графіка відпусток? Чи вносити до нього навчальні відпустки?

Згідно зі ст. 79 КЗпП і ст. 10 Закону про відпустки до графіка відпусток слід включати щорічні відпустки. До них належать:

• щорічна основна відпустка;

• щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами роботи;

• щорічні відпустки за особливий характер праці;

• інші щорічні відпустки, передбачені законодавством.

Також у графіку відпусток разом зі щорічними основними і додатковими відпустками поточного року слід зазначати всі види обов’язкових відпусток, що піддаються плануванню, зокрема:

• додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, що надаються згідно зі ст. 19 Закону про відпустки (див. лист Мінсоцполітики від 06.02.2018 р. № 204/0/101-18/284);

• додаткові «чорнобильські» відпустки;

• додаткові відпустки учасникам бойових дій тощо

Зауважимо, що такі відпустки не є щорічними. Вони надаються не за робочий, а за календарний рік. При цьому «чорнобильські» і «бойові» відпустки «згорають» у разі їх невикористання в поточному році.

Також до графіка включають щорічні (основні та додаткові) відпустки, не використані в минулому році (минулих роках). Проте враховуйте, що ст. 11 Закону про відпустки забороняє не надавати щорічні відпустки повної тривалості протягом 2 років поспіль, а також не надавати їх протягом робочого року особам віком до 18 років і працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами або з особливим характером праці.

Ну і звичайно, не варто забувати про особливі відпустки за стаж для держслужбовців (ст. 58 Закону № 889) та посадових осіб ОМС (ст. 21 Закону № 2493). Їх також слід відображати у відпускному графіку.

Не потрібно включати до графіка відпусток* навчальну відпустку, адже період її надання визначає заклад освіти, в якому навчається працівник. Відповідно спрогнозувати період такої відпустки роботодавцю досить складно

* Більше інформації про складання графіка відпусток ви можете знайти у журналі «Оплата праці», 2019, № 24/1, с. 17.

6

Держслужбовця було прийнято на роботу до держоргану 22.01.2020 р. А 29.01.2020 р. він досяг стажу держслужби понад 5 років.

Коли він зможе скористатися додатковою відпусткою за держстаж?

Держслужбовець, який працює у держоргані перший рік, але має при цьому стаж держслужби понад 5 років, зможе звернутися із заявою про надання щорічної додаткової відпустки за держстаж після закінчення 6 місяців безперервної служби у цьому держоргані (п. 4 Порядку № 270).

Проте враховуйте: оскільки додаткова відпустка за стаж держслужби є щорічною відпусткою, тут слід мати на увазі категорії працівників, зазначені у ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки, яким за їх бажанням щорічна відпустка у перший рік роботи надається до відпрацювання 6 місяців у відповідному держоргані.

Нагадаємо їх:

1) жінки — перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;

2) особи з інвалідністю;

3) особи віком до 18 років;

4) чоловіки, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;

5) особи, звільнені після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом 3 місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;

6) сумісники (одночасно з відпусткою за основним місцем роботи);

7) працівники, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

8) працівники, які не використали за попереднім місцем роботи повністю

або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;

9) працівники, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

10) батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу;

11) інші працівники, для яких таке право передбачено законодавством, колективним або трудовим договором

7

Чи потрібно виплачувати добові при відрядженні в інший населений пункт в межах однієї області?

Звичайно, потрібно.

По-перше, якщо вже оформлено відрядження, то слід виплачувати добові. Вони є однією із гарантованих виплат згідно зі ст. 121 КЗпП. І до того ж не потребують документального підтвердження (п. 15 Інструкції № 59).

По-друге, слід зрозуміти, чи є відрядженням поїздка до іншого населеного пункту в межах однієї області.

Відповідно до п. 1 Інструкції № 59 службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника установи на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Тож поїздка в інший населений пункт, навіть у межах однієї області, для виконання службового доручення є відрядженням, у межах якого слід виплачувати працівникові добові

8

Чи повинен головний бухгалтер структурного підрозділу виконавчого органу міської ради подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані?

Ні, не повинен. Пояснимо чому.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону № 1700 у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у 10-денний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це НАЗК. Наразі — 105100 грн. (2102 грн х 50).

Це положення застосовується до суб’єктів декларування, які є:

• службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

• суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків.

Тих, хто належить до таких осіб, слід шукати в примітці до ст. 50 Закону № 1700 («відповідальні та особливо відповідальні» службові особи) та в Переліку № 2 (посади з високим рівнем корупційних ризиків).

У жодному з наведених списків немає головного бухгалтера ОМС. Однак згідно з приміткою до ст. 50 Закону № 1700 до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, належать особи, посади яких ч. 1 ст. 14 Закону № 2493 віднесені до першої — третьої категорій посад в ОМС.

То може головбух потрапив сюди? Ні. Посади головних бухгалтерів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад належать до шостої категорії посадових осіб ОМС.

Отже, головний бухгалтер структурного підрозділу виконавчого органу міської ради не повинен подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані

9

Чи потрібно повідомляти виконавчу службу про те, що працівник-аліментник з 10.02.2020 р. працюватиме на 0,5 ставки?

Річ у тому, що Закон № 1404 вимагає повідомляти виконавця тільки про припинення виплат. При цьому в повідомленні зазначають причини такого припинення, нове місце роботи, проживання або навчання боржника, якщо такі відомі. Згідно зі ст. 69 Закону № 1404 подають повідомлення в 3-денний строк з моменту припинення виплат.

Таким чином, роботодавець не зобов’язаний повідомляти виконавчу службу про те, що працівника переведено на роботу в режимі неповного робочого часу

ОПЛАТА ПРАЦІ

10

Чи підвищуються з 01.01.2020 р. посадові оклади заступника директора та головного бухгалтера ДЮСШ у зв’язку із застосуванням підвищуючих коефіцієнтів згідно з постановою № 755?

Нагадаємо, що відповідно до норм постанови № 755 з 01.01.2020 р. при визначенні граничних розмірів посадових окладів директорів, інструкторів-методистів та тренерів-викладачів ДЮСШ застосовуються додаткові коефіцієнти підвищення*.

Згідно з п. 1 цієї постанови при встановленні підвищуючих коефіцієнтів для тренерів-викладачів враховується наявна кваліфікаційна категорія (перша, друга, вища), а для директорів та інструкторів-методистів — категорія ДЮСШ, в якій вони працюють.

При цьому відповідно до п.п. 2 п. 2 наказу № 2097 посадові оклади головних бухгалтерів ДЮСШ установлюються на 10 — 30 %, а заступників — на 5 — 15 % нижче, ніж посадовий оклад керівника ДЮСШ, визначений за схемами тарифних розрядів, затвердженими цим наказом.

Це означає, що розрахунок слід здійснювати виходячи з посадового окладу керівника ДЮСШ, визначеного за схемами тарифних розрядів, затверджених наказом № 2097.

Отже, підстав розраховувати посадовий оклад головбуха та заступника директора ДЮСШ від посадового окладу директора, підвищеного на додаткові коефіцієнти, немає. Про це, зокрема, зазначили фахівці Мінекономіки в листі від 23.01.2020 р. № 5202-07/3469-09

* Про визначення розмірів окладів працівників ДЮСШ з 01.01.2020 р. читайте у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020. № 1-2, с. 7.

11

Бібліотекар ЗСО працює за сумісництвом на 0,5 ставки.

Чи має такий працівник право на надбавку за особливі умови праці?

Відповідно до абз. 1 п. 1 постанови № 1073 працівникам державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність та займають посади, включені до переліку посад згідно з додатком до Порядку № 84, встановлюється надбавка за особливі умови роботи в граничному розмірі 50 % посадового окладу.

Тобто при виконанні законодавчо встановлених умов зазначена надбавка є обов’язковою виплатою. Керівники установ, закладів повинні забезпечити виплату цієї надбавки працівникам, яким вона належить. І саме керівники, відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови № 1073 визначають конкретний розмір (у межах 50 %) надбавки за особливі умови роботи в межах фонду оплати праці.

Що ж стосується правомірності встановлення зазначеної надбавки бібліотекарю, який працює в ЗСО, то відповідно до ст. 6 Закону № 32/95 бібліотеки закладів освіти за призначенням належать до спеціальних бібліотек. При цьому посада бібліотекаря зазначена у додатку до Порядку № 84. Тому бібліотекар ЗСО має право на встановлення надбавки за особливі умови праці

При цьому постановою № 1073 не встановлено обмежень щодо виплати надбавки за особливі умови праці бібліотекарям, які працюють за сумісництвом.

Таким чином, бібліотекарю-суміснику ЗСО може бути встановлена зазначена надбавка у граничному розмірі 50 % його посадового окладу (тобто від 0,5 ставки). До того ж у листах від 11.12.2009 р. № 1/9-876, від 04.12.2009 р. № 744/13/84-09 фахівці Мінпраці зазначають, що у разі, якщо працівник бібліотеки працює на 0,5 посадового окладу, надбавка за особливі умови роботи установлюється до цього розміру посадового окладу, тобто пропорційно відпрацьованому часу

12

Посадова особа ОМС набула стажу 3 роки 29 січня 2020 року. З якого дня слід встановити надбавку за вислугу років: з 29.01.2020 р., 30.01.2020 р. чи вже з 01.02.2020 р.?

Відповідно до п.п. 4 п. 3 постанови № 268 посадовим особам ОМС виплачують надбавку за вислугу років у відсотках до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг і залежно від стажу служби в ОМС у таких розмірах:

понад 3 роки — 10 %, понад 5 років — 15 %, понад 10 років — 20 %, понад 15 років — 25 %, понад 20 років — 30 %, понад 25 років — 40 %.

При цьому в постанові № 268 чітко не сказано про дату, з якої встановлюється надбавка або підвищується її розмір.

Нагадаємо, що у Порядку № 283, який діяв для посадових осіб ОМС та втратив чинність 01.05.2016 р., була норма, згідно з якою, якщо протягом календарного місяця виникало право на підвищення надбавки за вислугу років, то її розмір змінювався з дня набуття права на підвищення.

Що ж робити зараз? Насправді для посадових осіб ОМС у правилах встановлення «вислужної» надбавки нічого не змінилося.

Адже, по-перше, надбавка за вислугу років посадовим особам ОМС залишається гарантованою законодавством виплатою. По-друге, для початку виплати або підвищення розміру надбавки за вислугу років посадовій особі ОМС необхідний факт набуття нею достатнього стажу служби. Тобто працівнику, у якого протягом календарного місяця виникло право на виплату/підвищення «вислужної» надбавки, розмір такої надбавки встановлюється/змінюється з дня набуття права на виплату/підвищення. Інакше кажучи, у такому випадку фактично застосовується раніше чинна норма скасованого Порядку № 283.

Тобто в описаному випадку надбавку в розмірі 10 % посадового окладу слід установити з 29.01.2020 р.

13

Чи має право на надбавки за вислугу років та за престижність праці методист обласного науково-методичного центру?

Так, має. Наведемо аргументи.

Перш за все зазначимо, що посада методиста належить до педагогічних. Номенклатура таких посад затверджена Переліком № 963 і абз. 3 цього Переліку містить посаду методиста.

Про віднесення цієї посади до педагогічних говорить і той факт, що питання оплати праці для методиста врегульовані наказом № 557. Так, додатком 6 до цього наказу затверджено схеми тарифних розрядів посад педпрацівників методичних установ, зокрема й методиста.

Отже, у питаннях установлення методисту науково-методичного центру тієї чи іншої надбавки (доплати) слід керуватись «оплатною» нормативкою для педпрацівників

Надбавка за престижність праці. Порядок та розмір надбавки за престижність праці педпрацівникам установлено постановою № 373.

Нагадаємо, що у 2018 році Кабмін постановою № 23 уніс зміни до постанови № 373. Таким чином, було збільшено граничний розмір надбавки за престижність праці педпрацівникам закладів та установ освіти з 20 до 30 % посадового окладу (ставки зарплати). Також було обмежено мінімальний розмір надбавки всім педпрацівникам величиною не менше 5 % посадового окладу.

Встановлення «престижної» надбавки передбачено всім педпрацівникам закладів освіти, інших установ і закладів незалежно від відомчого підпорядкування.

Надбавка за вислугу років*. «Вислужна» надбавка педпрацівникам установлюється відповідно до Порядку № 78.

Вона нараховується у відсотках до посадового окладу (ставки зарплати) без урахування інших надбавок і доплат. Розмір цієї надбавки у відсотках та періоди роботи, що зараховуються до відповідного спеціального стажу для педпрацівників, становлять: від 3 до 10 років — 10 % посадового окладу; від 10 до 20 років — 20 % посадового окладу; понад 20 років — 30 % посадового окладу.

Зазначена надбавка виплачується як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Відповідальність за встановлення розміру надбавки покладається на роботодавця. Стаж роботи за спеціальністю особам, яким встановлюється надбавка за вислугу років, обчислюється сумарно за час роботи на всіх посадах, зазначених у Переліку № 963.

Отже, методисту обласного науково-методичного центру абсолютно правомірно встановлювати надбавки за вислугу років та престижність праці

* Детальніше про встановлення надбавки за вислугу років педагогічним працівникам читайте у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 38, с. 25.

14

Працівниці за результатами атестації присвоєно педагогічне звання «вихователь-методист». При цьому її переведено з посади вихователя на посаду завідувача ЗДО. Чи має право така працівниця на підвищення посадового окладу за педагогічне звання за посадою завідувача?

Відповідно до п. 24 Інструкції № 102 ставки зарплати і посадові оклади підвищуються за звання, зокрема «вихователь-методист», — на 10 %.

При цьому підвищення ставок зарплати (посадових окладів) за звання, присвоєні за наслідками атестації, провадиться лише за період роботи на посадах, на яких були присвоєні відповідні звання.

Водночас особам із числа адміністративно-господарського, учбово-допоміжного персоналу, вихователям та іншим працівникам, які можуть бути залучені до викладацької роботи, підвищення педагогічних ставок за звання, зазначені у п. 24 Інструкції № 102, провадиться на загальних підставах.

Як відомо, керівник ЗДО може виконувати роботу вихователя у цій же установі обсягом не більше 18 годин на тиждень (п. 91 Інструкції № 102). Така робота не є сумісництвом (п. 8 Переліку робіт, які не є сумісництвом, наведеного у додатку до Положення № 43). Виконувати цю виховательську роботу в обсязі 18 годин на тиждень завідувач ЗДО може як протягом основного робочого часу, так і поза його межами виходячи з режиму роботи закладу (п. 12 цього Переліку)

Отже, працівниця, яка обіймає посаду завідувача ЗДО, не має права на підвищення посадового окладу за посадою завідувача за педагогічне звання.

Однак якщо вона також виконує роботу вихователя, то за години такої роботи їй слід нараховувати 10-відсоткове підвищення за звання «вихователь-методист»

15

Працівника прийнято на роботу за переведенням з іншої установи. Він надав довідку, в якій зазначено дні невикористаної відпустки і сума компенсації, перерахована на рахунок нового роботодавця. Як правильно розрахувати «середню», коли працівник йде у відпустку в нового роботодавця?

Розрахунковий період для обчислення середньої зарплати для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки відповідно до Порядку № 100, який настає після переведення на нове місце роботи, визначається за новим місцем роботи.

Обчислення «середньої» для оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться з урахуванням п. 2 Порядку № 100 виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Якщо працівник відпрацював менше 12 календарних місяців, то обчислення середньої зарплати провадиться виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористані відпустки.

Коли у працівника відсутній розрахунковий період, розрахунки проводяться з урахуванням абз. 3 п. 4 Порядку № 100: виходячи з установленого йому в трудовому договорі посадового окладу.

При цьому при наданні відпустки на новому місці роботи дні щорічної відпустки, яка надається за період роботи на попередньому місці роботи, оплачуються із суми компенсації, яка перерахована на нове місце роботи

(див. лист Мінсоцполітики від 25.11.2015 р. № 1531/13/84-15)

16

Наприкінці грудня працівник приніс лікарняний лист з 02.12.2019 р. по 23.12.2019 р. і продовжував хворіти. За цей період йому було нараховано лікарняні в сумі 2964,78 грн. Чи потрібно було у грудні донараховувати ЄСВ до мінімального страхового внеску?

У цьому випадку працівник увесь місяць хворів. Оскільки на кінець місяця він продовжував хворіти і другий листок непрацездатності ще не був наданий, визначити загальну суму доходу за грудень 2019 р. на дату нарахування ЄСВ було неможливо.

Тому у грудні ЄСВ слід було нарахувати на фактичну суму лікарняних, нарахованих працівникові за цей місяць, без урахування положень ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ.

Після того як працівник надасть другий лікарняний, для цілей порівняння з МЗП лікарняні потрібно буде розподілити між місяцями, за які вони нараховані. І якщо загальний дохід за грудень 2019 року виявиться меншим за МЗП — донарахувати ЄСВ з МЗП*

* Про ЄСВ з МЗП читайте у журналі «Оплата праці», 2019, № 2, с. 20.

17

Працівник прийнятий за переведенням з іншої установи. Компенсація за дні відпустки, невикористаної на попередньому місці роботи, перерахована на рахунок нового роботодавця

Чи враховувати суму такої компенсації при розрахунку середньої зарплати для оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності?

Розрахунок середньої зарплати для оплати періоду тимчасової непрацездатності здійснюється згідно з Порядком № 1266.

Новий роботодавець розраховує «середню» виходячи з виплат, нарахованих у розрахунковому періоді, з яких сплачений ЄСВ.

Нагадаємо, що в загальному випадку розрахунковий період дорівнює 12 календарним місяцям перебування в трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім місцем роботи застрахованої особи, які передують місяцю настання страхового випадку (п. 25 Порядку № 1266)

Якщо особа перебувала в трудових відносинах менше 12 місяців, то розрахунковим періодом вважатимуться фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа) (п. 26 Порядку № 1266).

Відпускна компенсація, яка була перерахована попереднім роботодавцем новому, при розрахунку «середньої» для оплати періоду тимчасової непрацездатності або відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не враховується (див. лист Мінсоцполітики від 25.11.2015 р. № 1531/13/84-15).

Річ у тому, що таку компенсацію нарахував попередній роботодавець. Саме він нарахував і сплатив з цієї суми ЄСВ. А оскільки розрахунок суми лікарняного робить новий роботодавець і отримана компенсація ним не нараховувалася, як і ЄСВ на неї, то брати її в розрахунок «лікарняної» та «декретної» середньої зарплати він не може

18

Працівник весь місяць був на лікарняному. Чи слід враховувати дні лікарняного та суму допомоги по тимчасовій непрацездатності при визначенні суми компенсації за невикористану відпустку при звільненні?

Так, дні тимчасової непрацездатності та суму лікарняних слід включати при розрахунку компенсації за невикористану відпустку.

Відповідно до абз. 4 п. 3 Порядку № 100 до розрахунку середньої зарплати для визначення суми відпускної компенсації включається допомога по тимчасовій непрацездатності.

Це підтверджує Мінсоцполітики в листі від 06.09.2017 р. № 2339/0/101-17.

Враховується вся сума оплати періоду тимчасової непрацездатності (за рахунок роботодавця, ФСС, у тому числі й допомога по догляду за хворою дитиною віком до 14 років).

Відповідно й календарні дні, на які припадає тимчасова непрацездатність працівника, уключаються до загальної кількості календарних днів за розрахунковий період.

При цьому той факт, що працівник був на лікарняному весь місяць, не повинен хвилювати. Він не впливає на включення суми лікарняних та днів хвороби до розрахунку компенсації за невикористану відпустку

19

Протягом 2019 року працівник працював на умовах повної зайнятості, а з 23.01.2020 р. його перевели на неповний робочий день (4 години/день). Як розрахувати середню зарплату для оплати лікарняного?

Для розрахунку суми оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок установи і допомоги за рахунок ФСС застосовують загальний алгоритм, викладений у Порядку № 1266.

Згідно з п. 3 цього Порядку середньоденну зарплату для розрахунку лікарняних слід визначати в календарних днях. Для цього ділять нараховану за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарпалату, на яку нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості в розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

Отже, не має значення, на яких умовах зайнятості (повна чи неповна) працює працівник. Механізм розрахунку середньої зарплати і лікарняних при цьому не змінюється

20

Працівниця надала лікарняний лист з 13 по 26 січня 2020 року. У розрахункового періоду, а саме у жовтні 2019 року, хворіла її дитина. За період її хвороби працівниці видали лікарняний лист для догляду за хворою дитиною (з 7 по 20 жовтня) та довідку за формою № 138/о (з 21 по 25 жовтня). Як визначити кількість календарних днів для розрахунку лікарняних?

Зауважимо, що на сьогодні є два документи, які засвідчують тимчасову непрацездатність* працівника у зв’язку з необхідністю догляду за хворою дитиною і видаються згідно з Інструкцією № 455. Це:

1) листок непрацездатності;

2) довідка про догляд за хворою дитиною за формою № 138/о.

Річ у тому, що листок непрацездатності у разі хвороби дитини видається на чітко визначену кількість календарних днів. А потім, якщо дитина все ж продовжує хворіти, на підтвердження цього видається довідка за формою № 138/о.

Усі календарні дні, позначені в такій довідці, — це тимчасова непрацездатність у зв’язку з необхідністю догляду за хворою дитиною. Такі дні, так само, як і календарні дні за листком непрацездатності, слід виключити із загальної кількості календарних днів, що беруть участь у розрахунку лікарняних за січень 2020 року.

Таким чином, кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньоденної зарплати для оплати лікарняних, становить:

365 - 14_{оплачуваний ЛН} - 5_{неоплачувана довідка} = 346 (к. дн.)

* Більше відповідей на «лікарняні» запитання ви знайдете у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 41.

21

До установи прийшли практиканти із ЗВО. Одного з працівників установи призначили їх керівником. Чи передбачена йому додаткова оплата за таке керівництво? Якщо так, то хто повинен її виплачувати: ЗВО чи установа?

Звичайно, студентів ЗВО, які прийшли до установи на виробничу або переддипломну практику, слід підтримувати*. На базі практики (тобто в установі) призначається безпосередній керівник практики. Його обов’язки зазначені в окремих розділах договору на проведення практики. Такий договір наведений у додатку № 1 до Положення № 93, а обов’язки керівника практики — у пп. 1.1 — 1.8 договору.

Оплата праці таких керівників практики здійснюється навчальним закладом згідно з чинними в період практики ставками погодинної оплати праці працівників, зайнятих в усіх галузях народного господарства за проведення учбових занять із розрахунку 1 година на одного студента на тиждень (п. 5.3 Положення № 93).

Форма оплати праці керівників практики зазначається в договорі.

Можливі два варіанти організації оплати:

1) нараховує і виплачує база практики, тобто сама установа, а ЗВО згодом компенсує їй ці витрати;

2) нараховує, виплачує безпосередньо ЗВО як винагороду за цивільно-правовим договором, укладеним з керівником практики. Форма такого договору наведена в додатку 2 до Положення № 93. І хоча він називається «трудова угода», однак він не має нічого спільного із трудовими відносинами у сучасному розумінні. Це чистої води цивільно-правові відносини між замовником та виконавцем

* Детальніше про оформлення відносин із практикантами ви зможете дізнатись із журналу «Оплата праці», 2019, № 21, с. 20.

22

Чи потрібно нараховувати ЄСВ на суму вихідної допомоги при припиненні трудового договору?

Базою нарахування ЄСВ для роботодавців є суми нарахованої зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Склад основної, додаткової зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, на які нараховується ЄСВ, визначається Інструкцією № 5. Сума вихідної допомоги при припиненні трудового договору належить до інших виплат, що не включаються до фонду оплати праці.

Крім того, згідно з Переліком № 1170 вихідна допомога входить до переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавця, на які не нараховується ЄСВ. Тому ЄСВ на такий вид доходу нараховувати не потрібно

ЗВІТНІСТЬ

23

Чи потрібно відображати в таблиці 5 ЄСВ-звіту суміщення професій?

Ні, не потрібно. Адже при суміщенні посад (професій) працівник виконує певну роботу у свій основний робочий час. Відповідно основна посада працівника при цьому не змінюються

24

У грудні 2019 року працівника звільнили, а таблицю 5 не подали. Як виправити? Чи будуть нараховані штрафні санкції?

Якщо в таблиці 5 ЄСВ-звіту страхувальник не зазначив будь-якої дії щодо застрахованої особи, то він подає Звіт за попередній період, який містить:

• титульний аркуш (перелік таблиць Звіту) із зазначенням типу форми «додаткова»;

• таблицю 5 із зазначенням типу форми «додаткова», яка містить дані щодо цієї застрахованої особи.

Звіт із ЄСВ із зазначенням типу форми «додаткова» не повинен містити таблиць 1— 4. Штрафні санкції при цьому не застосовуються

25

Працівниця користується правом на ПСП на двох дітей, у тому числі на дитину з інвалідністю. Як відобразити у формі № 1ДФ?

Особливість цієї ситуації полягає в тому, що працівниця, дійсно, має право на ПСП за двома підставами. Причому якщо в загальному випадку до зарплати платника податків, який має право на ПСП за двома підставами, застосовується одна ПСП, то ця ситуація — виняток:

• на дитину без інвалідності надається ПСП згідно з п.п. 169.1.2 ПКУ (у 2020 році — 1051 грн., ознака пільги «04»);

• на дитину з інвалідністю — згідно з п.п. «б» п.п. 169.1.3 ПКУ (у 2020 році — 1576,50 грн., ознака пільги «02»).

Що стосується форми № 1 ДФ, то п. 3.8 Порядку № 4 дозволяє зазначати у ній декілька рядків з однією ознакою доходу, якщо у звітному кварталі застосовувалося декілька ПСП* з різними ознаками пільг.

Отже, у ситуації, що розглядається, на працівницю слід сформувати два рядки, у кожному з яких у графі 5 зазначити ознаку доходу «101», а в графі 8 — ознаку ПСП «02» і «04», відповідно. При цьому перший рядок заповнюємо в загальному порядку, а в другому — графи 3а, 3, 4а, 4 залишаємо незаповненими

* Розміри ПСП, що чинні у 2020 році, наведені у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 1-2, с. 14.

26

Штат установи становить 15 осіб. У жовтні 2019 року один працівник був звільнений, а в листопаді прийнятий інший. Яку кількість працівників зазначати в полі «Працювало за трудовими договорами» форми № 1ДФ за ІV квартал 2019 року?

Якщо протягом звітного кварталу кількість працівників змінювалася у зв’язку з їх прийняттям та звільненням, то в реквізиті відображають максимальну кількість працівників, які фактично працювали за трудовими договорами протягом звітного кварталу (див. консультацію в категорії 103.25 ЗІР)

Для самоперевірки: кількість осіб у реквізиті «Працювало за трудовими договорами (контрактами)» повинна відповідати кількості осіб, яким нарахований дохід з ознакою «101».

У вашому випадку потрібно поставити «16»

27

Працівниці у грудні 2019 року була нарахована допомога по вагітності та пологах, але виплата ще не проведена (немає фінансування від ФСС). Чи потрібно відображати її у формі № 1ДФ за 4 квартал 2019 року? Яку ознаку доходу використовувати?

Зауважимо, що сума допомоги по вагітності та пологах не включається до бази оподаткування ПДФО на підставі п.п. 165.1.1 ПКУ (ср. ). Також з її суми не утримується ВЗ (п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Проте таку виплату необхідно відображати в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «128».

Той факт, що виплата не проведена, не повинен вас хвилювати. Адже у п. 3.2 Порядку № 4 чітко зазначено, що у разі нарахування доходу його відображення у графі 3а форми № 1ДФ є обов’язковим.

Таким чином, у формі № 1ДФ за 4 квартал 2019 року роботодавець повинен відобразити нарахування суми допомоги працівниці з ознакою доходу «128».

Виплату доходу потрібно буде відобразити у формі № 1ДФ за той звітний квартал, у якому вона буде фактично проведена

28

Як відображати у формі № 1ДФ доходи працівника, який відмовився від отримання податкового номера і має паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм?

Зауважимо, що громадяни України мають право відмовитися від отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків (податковий номер).

Отримуючи паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм, особа може заявити про таку відмову або підтвердити її (якщо в старому паспорті-книжечці є відповідна відмітка). Тоді внесення інформації про податковий номер до чипа ID-карти не відбувається. Замість цього на зворотному боці паспорта-карти в полі «РНОКПП/RNTRC» проставляється слово «відмова».

Як це позначається на заповненні форми № 1ДФ*?

За роз’ясненнями ДФС, за відсутності у фізособи податкового номера замість нього в реквізитах форми № 1ДФ потрібно зазначати номер його ID-паспорта, що складається з 9 цифр (див. підкатегорію ЗІР 103.25). Він зазначений на лицьовому боці бланка карти — у полі «Документ №/Document №».

Уточнимо, що дані про номер ID-паспорта (замість податкового номера) можуть бути використані при заповненні таких реквізитів форми № 1ДФ:

• у заголовному реквізиті форми «Податковий номер юридичної особи (податковий номер або номер та серія паспорта самозайнятої фізичної особи)»;

• у графі 2 розділу І форми № 1ДФ «Податковий номер або серія та номер паспорта»;

• у кінці форми при заповненні граф «Керівник юридичної особи», «Головний бухгалтер» і «Самозайнята особа».

Заповнення всіх цих реквізитів здійснюється зліва направо без пропусків і пробілів. Кількість знаків відповідатиме 9 цифрам номера ID-паспорта фізособи. Доповнювати нулем комірку реквізиту, що залишилася, не потрібно

* Про порядок заповнення та подання Звіту за формою 1ДФ читайте у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 3, с. 22.