«Солянка» відповідей контролерів: ПДВ, прибуток та інші актуальні запитання

Запитання

Суть відповіді податківців / наша позиція

Податок на прибуток (ПНП)

Підприємство придбаває бутильовану питну воду для загального користування (співробітники п’ють цю воду в робочий час). Чи є ці витрати підприємства «господарськими» для цілей обкладення ПДВ та ПНП?

Податківці підтвердили, що витрати на бутильовану питну воду для загального користування (співробітники п’ють цю воду в робочий час) можна відносити до складу витрат платника ПНП. Аргументують вони це тим, що оподатковуваний прибуток з 01.01.15 р. розраховують за даними бухобліку. А в бухобліку витрати ніяк не залежать від того, пов’язані вони з господарською діяльністю чи ні.

Увага! До витрат вартість бутильованої питної води будуть включати як «високодохідні» підприємства (платники, у яких річний дохід від будь-якої діяльності перевищує 20 млн грн.), так і «малодохідні» (не перевищує 20 млн грн.). Річ у тім, що у ПКУ не передбачено коригувань фінрезультату до оподаткування на витрати, понесені на придбання бутильованої питної води для загального користування

Податківці правильно вказали на те, що платники ПНП «негосподарські» витрати, на які не коригують фінрезультат, мають повне право включати до витрат (детально про це у «БТ», 2015, № 24, с. 16).

А от про ПДВ чомусь вони нічого не сказали, хоча у запитанні йшлося і про це. На наш погляд, правила обкладення ПДВ таких «негосподарських» витрат відрізняються від обкладення ПНП.

З 01.07.15 р. до податкового кредиту ви маєте право включити суми ПДВ за операціями, які пов’язані як із господарською, так і з негосподарською діяльністю ( п. 198.3 ПКУ) Але це все одно не дасть право скористатися цими сумами для зменшення податкових зобов’язань. Річ у тім, що згідно з  абз. «г» п. 198.5 ПКУ платник податків зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, якщо товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, які не є господарською діяльністю платника податків.

Тобто, відобразивши податковий кредит, ви маєте за фактом негосподарського використання товарів (робіт, послуг) нарахувати податкові зобов’язання. У результаті цих операцій включений податковий кредит буде «нівельовано» податковими зобов’язаннями

ПНП, що підлягає сплаті до бюджету за звітний період, зменшується на суму податку на нерухомість (у частині об’єктів нежитлової нерухомості). Як відобразити в бухобліку нарахований податок на нерухомість за нежитлові об’єкти?

Контролери чітко вказали на те, що зменшити ПНП за звітний рік можна буде на весь розмір нарахованого та своєчасно сплаченого податку на нежитлову нерухомість за цей же рік. Тобто, щоб авансовий внесок з «нерухомого податку» за IV квартал 2015 року зменшив податок на прибуток, нарахований за 2015 рік, його слід сплатити до 30.01.16 р.

Що стосується методики відображення в бухобліку нарахованого податку на нерухомість за нежитлові об’єкти (а отже, і часу віднесення його до податкових витрат), то контролери в цій частині перевели стрілки на Мінфін і запропонували звернутися саме до цього органу влади за роз’ясненнями. Хоча натякнули, що відображати в обліку такі суми слід з урахуванням того, що коригування фінрезультату на суму податку на майно (у частині податку на нерухомість) не передбачено

ПНП, що підлягає сплаті до бюджету за звітний період, зменшується на суму податку на нерухомість (у частині об’єктів нежитлової нерухомості). Як відобразити в бухобліку нарахований податок на нерухомість за нежитлові об’єкти?

Як бачимо, податківці вважають, що тільки своєчасно сплачений податок на нежитлову нерухомість дає право платнику зменшити нарахований ПНП за звітний рік. Хоча у  п. 137.5 ПКУ про своєчасну сплату нічого не сказано. Тому формально можна зменшити ПНП за 2015 рік на несвоєчасно сплачений податок на нерухомість, але з контролерами не варто конфліктувати з цього приводу.

Що ж стосується відображення податку на нерухомість у бухобліку, то серед експертів є дві позиції:

• перші пропонують відображати ці суми за загальними бухобліковими правилами, тобто включати нараховану сум податку на нежитлову нерухомість до витрат, а в кінці року добровільно відкоригувати фінрезультат на суму цього податку, яка буде зарахована у зменшення ПНП до сплати;

• інші вважають, що суми податку на нежитлову нерухомість не включаються до витрат підприємства, а напряму в кінці року зменшують податок на прибуток, розрахований за звітний рік. Детально про цей варіант ми писали у «БТ», 2015, № 11, с. 38.

Після появи першого роз’яснення контролерів можемо констатувати: податківці прямо не забороняють включати до витрат податок на нежитлову нерухомість. При цьому вони не вимагають і коригувати фінрезультат до оподаткування на суму податку на нерухомість.

Виходить, що на суму податку на нежитлову нерухомість платник ПНП двічі зменшить розмір ПНП (спочатку у складі витрат зменшить базу оподаткування, а в потім ще й зменшить суму податку до сплати). На таке подвійне зменшення податківці навряд чи погодяться.

Щоб уникнути такого задвоєння, на наш погляд, потрібно визнати доходом суму «нерухомого податку», на яку буде зменшено ПНП.

Про те, що такі суми є доходом, свідчить п. 5 П(С)БО 15: дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Причому визнавати такі суми доходом слід у звітному періоді (році), в якому відбувся такий залік, тобто вже у 2016 році.

Разом з тим це лише здогадки. І останнє слово у цьому питанні буде за Мінфіном, тому чекатимемо на його роз’яснення

Підприємство придбаває ПММ для службового легкового автомобіля. Чи треба зараз при списанні ПММ за нормами витрат доводити «господарність» маршруту згідно з подорожнім листом? Як у 2015 році відображати перевищення витрати палива над лінійною нормою?

Контролери зауважили, що підтвердження факту списання палива як у межах норм витрат палива, так і понад лінійну норму (що виникла не з вини водія) здійснюється згідно з правилами бухобліку на підставі відповідного документа. Таким документом буде зручна для використання форма первинного документа, затверджена наказом про облікову політику підприємства. Головне, щоб такий первинний документ містив усі реквізити первинного документа і в ньому було відображено відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення.

Також податківці слушно зауважили, що понаднормативні витрати палива всі платники ПНП включають до витрат за правилами бухобліку. І до того ж на такі суми витрат палива не відбувається коригування фінрезультату, тобто ці витрати будуть брати участь у визначенні об’єкта обкладення ПНП

Звертаємо увагу: на наш погляд, під зручним документом, який можуть використовувати суб’єкти господарювання для списання палива, податківці розуміють або типові форми подорожніх листів (подорожній лист будь-яких автотранспортних засобів, у тому числі вантажних автомобілів, який на сьогодні не є обов’язковим для використання), або самостійно розроблені бланки подорожніх листів, які містять обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм первинних документів. З цим погоджується Мінінфраструктури у листі від 23.04.13 р. № 4492/25/10-13

Підприємство у 2014 році сплачувало консолідований ПНП та щомісячні авансові внески. У січні — лютому 2015 року головне підприємство сплатило авансові внески за місцезнаходженням філії. У березні філію ліквідували. Як сплачується ПНП у цьому випадку і чи можна повернути переплату авансових внесків з ПНП, сплачених філією?

Контролери слушно зауважили, що підприємство, яке має філії, з початку 2015 року сплачує ПНП тільки від свого імені (незалежно від того, функціонує філія і надалі чи ліквідується). Справа в тому, що з початку цього року філія вже не вважається платником ПНП, а тому консолідована сплата цього податку відійшла у небуття.

Таким чином, розраховувати ПНП у цьому році підприємства, які мають філії (а у 2014 році сплачували податок консолідовано), будуть за себе і за філію як за єдиний організм. Тобто при визначення бази оподаткування головне підприємство буде розраховувати у складі фінрезультату за 2015 рік як результати своєї діяльності, так і результати діяльності філії.

При цьому на суми авансових внесків, сплачених у січні — лютому 2015 року філією (переплату), підприємство може або зменшити податкові зобов’язання з ПНП, або повернути ці кошти з бюджету

Щоб повернути переплату, що виникла у філії, головному підприємству слід подати заяву з проханням повернути надміру сплачені грошові кошти ( п. 43.4 ПКУ). Така заява складається у довільній формі. Обов’язковим її реквізитом має бути інформація про напрям перерахування коштів (на рахунок в банку або на погашення грошового зобов’язання з інших платежів). Деталі шукайте у «БТ», 2015, № 23, с. 45

Податок на додану вартість (ПДВ)

Чому разом зі звітністю з ПДВ не приймають уточнюючий розрахунок у вигляді додатка до декларації?

Податківці повідомили, що, як і раніше, платники ПДВ мають право виправляти помилки, виявлені у деклараціях за минулі періоди, шляхом подання уточнюючого розрахунку (УР) як:

• окремого документа (3 % самоштрафу) або

• додатка до декларації, що подається за період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання (5 % самоштрафу).

Водночас на сьогодні існують проблеми з поданням УР як додатка до декларації. Тому доки вони не будуть усунені, доведеться подавати УР як самостійний документ

Сподіваємося, що такі «технічні» проблеми невдовзі будуть вирішені, оскільки від варіанта подання декларації залежить період, коли можна буде скористатися уточненими сумами податкового кредиту

Підприємство протягом місяця надає послуги (кур’єрська доставка). Фактична собівартість послуг розраховується за підсумками місяця: на практиці у кращому випадку до 5-го числа наступного місяця. Якою датою виписувати ПН на суму перевищення собівартості послуги над її договірною вартістю?

Податківці повідомили, що якщо послуга продається за ціною нижчою за собівартість, то:

1) при попередній оплаті за послугу ПН виписують:

• на суми попередньої оплати — на дату отримання такої попередньої оплати;

• на суму перевищення фактичної собівартості над договірною вартістю — на дату визначення фактичної собівартості наданої послуги;

2) якщо першою подією є надання послуги, то обидві ПН (на договірну вартість і на суму перевищення собівартості над договірною вартістю) виписуєте на дату надання послуги

Як бачимо, податківці вважають, що коли підприємство отримує спочатку передплату за послугу, то фактична собівартість визначається за результатами місяця. А у випадку коли першою подією є надання послуги — то в момент її надання. Звичайно, раціональне зерно у цьому є. Коли підприємство надало послугу, то воно вже повинно знати, які витрати понесені на її надання. Але відбувається це тільки в ідеальних випадках. Зазвичай, як і при попередній оплаті, так і при післяплаті собівартість визначають за результатами місця. На наш погляд, було б логічно в обох випадках виписувати ПН у момент визначення собівартості

Товар передано перевізникові, на дату передачі оформлено ПН. Покупець отримав товар

у наступному місяці. У якому звітному періоді покупець повинен відобразити податковий кредит?

Податківці вважають, що покупець — платник ПДВ має право сформувати податковий кредит лише після отримання ПН, яка складена в момент відвантаження товарів та реєстрації цієї ПН в ЄРПН, але не раніше отримання права власності на такий товар. Зазвичай ці дві дати співпадають, оскільки право власності на товар за загальним правилом переходить з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦКУ)

Висновки податківців цілком справедливі у ситуації, коли право власності на товар переходить покупцю раніше, ніж він його отримає. У зворотній ситуації (коли в договорі прописано, що право власності переходить покупцю лише в момент оплати отриманого товару) цей підхід не спрацьовує. Справа в тому, що згідно з  п. 198.2 ПКУ датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

• дата списання коштів з банківського рахунка на оплату товарів/послуг;

• дата отримання платником ПДВ товарів/послуг.

Як бачимо, у ПКУ немає прив’язки моменту виникнення права на податковий кредит до переходу права власності на товар. Тому якщо спочатку відбувається отримання товару, то податковий кредит виникає в момент передачі товару покупцю. При цьому згідно з ч. 2 ст. 334 ЦКУ переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв’язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов’язання доставки.

Виходячи з цього вважаємо, що право на податковий кредит у покупця товарів виникає в момент передачі постачальником такого товару перевізнику чи самому покупцеві незалежно від того, коли саме (у місяці відвантаження чи в наступному місяці після цієї події) перейде право власності на такий товар або товар через перевізника надійде покупцеві.

Увага! Сказане не стосується передачі майна у схов (відповідальне зберігання), концесію чи оренду. Такі операції не є об’єктом оподаткування ( п.п. 196.1.2 ПКУ)

Авансовий звіт відрядженого працівника подано 03.04.15 р. До нього додано залізничні квитки з датою оформлення 30.03.15 р. та 02.04.15 р. Як відображати податковий кредит на підставі цих квитків: у двох місяцях (за датами їх оформлення) чи в одному — за датою авансового звіту?

Податківці справедливо зазначили, що авансовий звіт є підтверджуючим документом використання послуг перевезення, оплата яких відбулася під час придбання транспортного квитка. У зв’язку з цим датою формування податкового кредиту є дата подання авансового звіту, за умови що такі послуги придбані для використання в оподатковуваних операціях

Висновки податківці справедливі. Зазначимо тільки те, що за транспортним квитком платник ПДВ має право на податковий кредит без отримання ПН за умови, що у квитку вказано загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця. Такі вимоги не стосуються тільки тих квитків, форма яких установлена міжнародними стандартами.

До податкового кредиту ви маєте включити без ПН всю суму ПДВ, що відображена у транспортному квитку.

Крім того, варто зауважити: у цьому випадку контролери фактично погодились, що податкові зобов’язання продавця і податковий кредит покупця можуть виникати у різних звітних періодах

У додатку Д2 до декларації за лютий платник ПДВ не вибрав напрям використання залишку ВЗ (не заповнив ні поле «а», ні поле «б»). Чи може він зробити вибір у наступних звітних періодах?

ПН оформлена однією особою, а зареєстровано в ЄРПН іншою.

Контролери підтвердили, що платник ПДВ може зазначити відповідну суму в текстовому полі «а» (збільшити реєстраційний ліміт) чи полі «б» (отримати бюджетне відшкодування) перед таблицею 1 додатка Д2 до декларації за той звітний період, в якому він вважає за необхідне перенести таку суму на збільшення реєстраційної суми.

Із цього випливає, що своє право віднести «старе» від’ємне значення на збільшення реєстраційного ліміту чи отримати його у вигляді бюджетного відшкодування на свій поточний рахунок ви не втратите після 01.07.15 р.

З правилами збільшення реєстраційного ліміту ви можете ознайомитися у «БТ», № 11, с. 11 та № 18-19, с. 11, а з отриманням бюджетного відшкодування — у «БТ», 2015, № 22, с. 18

Податківці продовжують «гнути свою лінію»: щоб мати право на податковий кредит, необхідно щоб ЕЦП, що накладається на ПН при її реєстрації в ЄРПН, та підпис, який скріплює цю ПН при її видачі покупцю, належали одній особі, якій делеговано право підпису ПН

Чи має право покупець на податковий кредит на підставі такої ПН?

Цю позицію контролери просувають давно. І переконати їх у протилежному можуть лише суди (ухвали ВАдСУ від 08.07.14 р. у справі № К/800/11634/14 і від 26.05.14 р. № К/800/34980/13). Тому якщо ви не бажаєте сперечатися з контролерами, то радимо не випробовувати долю і бути обачними при реєстрації ПН у ЄРПН.

Якщо така ситуація все ж виникла, то виправити її можна за допомогою РК, в якому слід в табличній частині як причину помилки вказати: «Помилка допущена у підписі, ініціалах та прізвищі особи, яка склала податкову накладну». Усі інші поля табличної частини РК заповнювати не потрібно.

Детально про це читайте у «БТ», 2015, № 11, с. 17

При поверненні товару покупцем постачальник виписав РК до ПН. Яку дату слід зазначити у графі 7 таблиці 1 додатка Д1 до декларації з ПДВ, якщо РК був зареєстрований у ЄРПН покупцем 31.03.15 р., а отриманий постачальником 01.04.15 р.?

Податківці визнали, що датою отримання РК продавцем є дата реєстрації РК покупцем. Тому вони вказали, що у графі 7 таблиці 1 додатка Д1 до декларації з ПДВ продавець має вказувати дату реєстрації зменшуючого РК в ЄРПН

Раніше податківці вважали, що в цій графі постачальник при зменшенні суми компенсації вартості товарів (послуг) вказує дату отримання покупцем РК для реєстрації у ЄРПН (категорія 101.23 ЗІР ДФСУ). Нарешті все стало на свої місця.

До речі! Саме дату реєстрації РК у ЄРПН ми пропонували зазначати у графі 7 таблиці 1 додатка Д1 до декларації з ПДВ (див. «БТ», 2015, № 21, с. 11). Пояснюється це тим, що саме ця дата відіграє важливе значення для платників ПДВ. Від неї залежить період, в якому коригуються податкові зобов’язання продавця і податковий кредит покупця. Так, якщо РК зареєстрований у ЄРПН не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою його складання, то коригування податкового зобов’язання та кредиту потрібно відображати в тому періоді, в якому РК складений, навіть якщо така реєстрація відбудеться в наступному місяці. А ось у разі, коли реєстрація прострочена, ви зможете зменшити податкові зобов’язання та кредит лише в тому періоді, на який припаде дата реєстрації. На це вказує п. 192.1 ПКУ, де сказано, що при формуванні податкових зобов’язань і податкового кредиту на підставі РК діють ті ж правила, як і для ПН

У лютому 2015 року підприємством була помилково оформлена зайва ПН (двічі на одне постачання). Помилку виявлено підприємством у березні 2015 року. Як її виправити?

Податківці підтвердили, що для виправлення такої помилки платник податку має скласти РК до помилкової (другої) ПН. Такий РК слід зареєструвати в ЄРПН

Декілька слів скажемо про відображення таких коригувань у ПДВ-декларації. Так, якщо оформлення помилкової ПН і складання РК на її анулювання відбулися в одному місці, то їх можна у декларації не відображати. Однак щоб не було зайвих запитань контролерів, краще включити ці ПН та РК до декларації (у ряд. 1 і 8 декларації відповідно) і розшифрувати їх дані у додатку Д1 до ПДВ-декларації.

Деталі — у «БТ», 2015, № 24, с. 45

Підприємство — платник ПДВ займається роздрібною торгівлею нафтопродуктами. Чи потрібно відображати суму акцизного податку в ПН?

Контролери ще раз нагадали, що у ПН суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів вказувати не потрібно. Річ у тім, що акцизний податок не включається до бази оподаткування, а тому немає необхідності вказувати його у ПН

Такий висновок податківців доволі справедливий і обґрунтований

Податок на нерухомість

У власності підприємства є нерухоме майно, розташоване в Донецькій області.

Яким чином подати декларацію з податку на нерухомість на 2015 рік і сплачувати податок за місцем реєстрації цієї нерухомості?

Податківці заявили, що за нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово неконтрольованій території Донецької та Луганської областей, податок на нерухомість сплачується за загальними правилами. Жодних послаблень чи звільнень від цього податку для таких об’єктів не передбачено.

При цьому, оскільки контролюючі органи не працюють на тимчасово окупованій території, податківці нагадали, що дізнатися, куди подавати звітність, ви можете з додатка до наказу ДФСУ від 07.11.14 р. № 256, в якому наведено перелік територіальних органів, що виконують функціональні обов’язки контролюючих органів, які знаходяться на окупованій території.

Про рахунки та банківські реквізити для перерахування податку на нерухомість ви можете дізнатися у районних ДПІ та на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki

Хочемо нагадати, що якщо ви до сьогодні не сплачували податок на нерухомість і не подали звітність через те, що ваша нерухомість знаходиться на тимчасово окупованій території, то такі дії податківці розцінюють як порушення, що загрожує накладанням штрафу та пені.

Для того щоб уникнути таких покарань, вам потрібно показати, що такі порушення були здійснені не через вашу необачність, а у зв’язку з виникненням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), через проведення АТО. Саме так вважають і податківці у листах від 07.10.14 р. № 18208/10/28-10-06-2-11 та від 07.07.14 р. № 16042/7/99-99-19-03-02-17.

Для цього вам слід у випадку несвоєчасного подання звітності продовжити строки її подання, а у випадку несвоєчасної сплати податкових зобов’язань отримати відстрочення (розстрочення) їх сплати.

Якщо ж ви взагалі хочете позбавитися від сплати цього податку, то вам слід списати з балансу ті активи, які залишилися в зоні АТО і які ви не контролюєте, та скасувати держреєстрацію права власності на них

Основний вид діяльності підприємства — оптова торгівля, але воно також займається виробництвом продукції. Чи потрібно сплачувати податок на нерухомість за будівлі, у яких виробляється продукція, а також за склади для зберігання готової продукції?

Податківці вважають, що для того, щоб будівлі промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств) не обкладалися податком на нерухомість, необхідно, щоб:

• вони були віднесені згідно з ДК 018-2000 до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) клас «Будівлі промислові» (код 1251). Річ у тім, що такі будівлі звільнені від оподаткування згідно з  п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ. Причому, як і раніше (категорія 106.02 ЗІР ДФСУ), контролери не пов’язують таке звільнення з цільовим використанням таких будівель. Щоб дізнатися, який саме код присвоєно вашій будівлі, зазирніть у будівельну документацію чи документи на введення таких об’єктів в експлуатацію;

• або їм було надано пільги із сплати податку з таких об’єктів рішенням сільських, селищних, міських рад ( п.п. 266.4.2 ПКУ)

Як бачимо, податківці і надалі вважають, що звільненням від сплати податку на нерухомість, наданим при використанні будівель промисловості, можуть користуватися всі суб’єкти господарювання незалежно від того, є вони промисловими підприємствами чи ні (як ми і вважали у «БТ», 2015, № 4, с. 27)

ФОП-загальносистемник

Чи має право підприємець на загальній системі оподаткування включити до витрат проценти за користуванням кредитом і фіксовану плату за надання кредиту?

Контролери наголосили: до витрат ФОП-загальносистемник має право включати лише витрати, що перелічені у  п. 177.4 ПКУ. Серед цього переліку ви не знайдете витрат на сплату процентів за користуванням кредитом і фіксовану плату за надання кредиту. Тому податківці категоричні: проценти за кредитом до витрат ФОП-загальносистемника не включаються

Такі висновки контролерів невтішні, але, на жаль, нічого не зробиш. Саме такі правила передбачені у ПКУ